Формування інноваційного потенціалу економіки в контексті розвитку наукових досліджень

Размещено на http://allbest.ru

Полтавський університет економіки і торгівлі1

Полтавський юридичний інститут2

¹Перебийніс В.І., доктор економічних наук, професор,

²Перебийніс Ю.В.,

2016 р.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді. Важливим чинником формування інноваційного потенціалу економіки є діяльність наукових організацій, зокрема, академічних установ.

Це обумовлено тим, що на відміну від розвинених країн, де науковими дослідженнями займаються в основному університети, наша держава одержала у спадок від колишнього Радянського Союзу інноваційну систему, основу якої складають наукові установи академій наук.

Чільне місце у науковому забезпеченні агропродовольчого сектора займає Національна академія аграрних наук України.

Втім діяльність вчених-аграрників ускладнена недосконалістю інституційного забезпечення наукової діяльності, обмеженістю фінансових ресурсів та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування інноваційного розвитку країни, місце національних академій наук в інноваційному процесі досить повно урегульовано щойно прийнятою новою редакцією Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» [3]. Проблема сталого економічного зростання економіки на основі її переходу на інноваційний шлях розвитку широко досліджується вітчизняною економічною наукою.

Зокрема, розвитку інноваційних процесів в аграрному секторі приділена значна увага у монографіях О. І. Дація [2], Г. Є. Павлової, Н. М. Сіренко [14], у статті [12]; реалізації інноваційного потенціалу науки присвячена публікація [1], розвитку кадрового потенціалу наукових досліджень, дослідницької інфраструктури[13].

У низці статей висвітлені актуальні питання академічної науки: принципи діяльності науково-дослідних установ [5], концептуальні засади розвитку академій наук [9], фінансування наукових досліджень [4].

У зарубіжних монографіях оцінені стан і перспективи розвитку інноваційного потенціалу [6], роль академічної науки в інноваційному розвитку [7].

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження місця аграрної академічної науки у процесі формування інноваційного потенціалу економіки, зокрема, агропродовольчого сектора.

Виклад основного матеріалу дослідження

Упродовж 2014 р. наукові та науково-технічні роботи в Україні виконували 999 організацій, з яких Національній академії аграрних наук України було підпорядковані 86 організацій, Міністерству аграрної політики та продовольства - 63 [8, с. 9], тобто 14,9 % від загальної кількості.

Дані табл. 1 (у таблицях №№ 1-14 використані статистичні дані [8]) свідчать про зменшення кількості академічних установ за 2005-2014 рр. по національних академіях на 18,5 %. Варто зазначити про вищі темпи скорочення по академії аграрних наук - на третину. Зокрема, питома вага наукових організацій цієї академії зменшилась з 32,2 % у 2005 р. до 27,8 % у 2014 р. (на 4,4 в.п.).

Таблиця 1

Організації національних академій наук України, які виконують наукові та науково-технічні роботи

Складна економічна ситуація в Україні не могла не вплинути на чисельність працівників наукових організацій академії аграрних наук. Лише за 2014 р. тут кількість працівників основної діяльності скоротилася на 12,1 %. Зрозумілим є прагнення мінімізувати зменшення основи інтелектуального потенціалу - дослідників, чисельність яких скоротилася на 7,5 % за рахунок інших категорій працівників.

Це дозволило збільшити питому вагу дослідників на 2,8 в.п., техніків - на 0,3 в.п. (табл. 2).

Таблиця 2

Структура працівників наукових організацій Національної академії аграрних наук України, %

Тенденція скорочення працівників характерна для усіх національних академій наук, серед яких працівники основної діяльності академії аграрних наук в 20132014 рр. склали 16,8-17,4 %. Певною мірою позитивом є той факт, що в зазначеній академії питома вага фахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи, на 5,8 в.п. вища за національні академії України в цілому (табл. 3).

Таблиця 3

Структура працівників наукових організацій національних академій наук України за категоріями персоналу (2014 р.), %

Розглядаючи якісний склад фахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи, варто зауважити про нижчу питому вагу докторів і кандидатів наук в організаціях академії аграрних наук. Зокрема, якщо в 2014 р. частка працівників цієї академії склала 18,2 % загальної кількості працівників національних академій, то докторів наук - лише 8,3 %, зменшившись за рік на 1,0 в.п.

Якщо вцілому в національних академіях наук серед фахівців кожен десятий - доктор наук і кожен третій - кандидат наук, то в академії аграрних наук лише кожен двадцятий - доктор наук і кожен четвертий - кандидат наук (табл. 4). агропродовольчий інноваційний дослідницький

Таблиця 4

Структура працівників наукових організацій національних академій наук України за категоріями персоналу (2014 р.), %

Хоча за 2005-2014 рр. рівень фінансування національних академій наук в абсолютному відношенні й зріс, однак питома вага академії аграрних наук у загальних обсягах витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт серед академічних установ України скоротилася за цей період з 18,7 % до 15,8 % (табл. 5).

Підрахунки показують, що з розрахунку на одного працівника основної діяльності в національних академіях наук у 2014 р. у середньому витрачалося 71,1 тис. грн., а в академії аграрних наук - 67,1 тис. грн., що на 5,7 % менше.

Таблиця 5

Фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт в наукових організаціях національних академій наук України

Аналіз джерел фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт свідчить, що основним фінансовим джерелом академії аграрних наук є державний бюджет.

Меншим, порівняно із середнім значенням по національних академіях наук, є використання коштів закордонних замовників.

З іншого боку, в академії аграрних наук ширше залучаються власні кошти (табл. 6).

Таблиця 6

Структура витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт у наукових організаціях національних академій наук України за джерелами фінансування (2014 р.), %

Фінансування витрат на виконання наукових робіт за видом економічної діяльності «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» у 2014 р. характеризується вищою часткою коштів бюджету (2,7 %) порівняно із загальнодержавним рівнем фінансування інновацій, який складає 1,5 %.

Варто звернути увагу на низький рівень залучення коштів замовників - як вітчизняних підприємств, так і зарубіжних (табл. 7).

Таблиця 7

Структура витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт за джерелами фінансування та видами економічної діяльності (2014 р.), %

Якщо за 2005-2014 рр. обсяги наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових установ національних академій наук України, зросли в 2,5 рази, то науковими установами академії аграрних наук - лише в 2,2 рази, що й зумовило скорочення питомої ваги у цьому показнику зазначеної академії наук за цей період з 18,5 % до 15,6 % (табл. 8).

Відповідно, якщо з розрахунку на одного працівника основної діяльності в національних академіях наук у 2014 р. було виконано наукових та науково-технічних робіт на суму 71,4 тис. грн., то в академії аграрних наук - 66,7 тис. грн., що на 6,6 % менше.

Таблиця 8

Обсяг наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій національних академій наук України

Аналізуючи структуру наукових та науково-технічних робіт, виконаних у 2014 р. власними силами наукових організацій національних академій наук, варто звернути увагу на те, що в системі академії аграрних наук порівняно менша питома вага фундаментальних досліджень (11,0 % до рівня національних академій) та вища питома вага прикладних досліджень (24,9 %) й науково-технічних послуг (45,7 %).

Це й не випадково, адже частка прикладних досліджень в системі академії аграрних наук (39,7 %) співрозмірна з питомою вагою фундаментальних наук (46,2 %), на що, очевидно, впливає специфіка агропродовольчого сектора (табл. 9).

Таблиця 9

Структура наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій національних академій наук України, за видами робіт (2014 р.), %

У структурі наукових та науково- технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій, що стосуються виду економічної діяльності «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство», частка прикладних досліджень (41,8 %) значно перевищує інші види наукових та науково-технічних робіт.

Тому прикладні наукові дослідження в зазначеному секторі економіки держави лідирують порівняно з середнім загальнодержавним значенням (+24,4 в.п.).

Втім практично таке ж відставання (-25,7 в.п.) аграрного та супутнього з ними видів діяльності спостерігається по науково- технічних розробкам (табл. 10).

Це можна пояснити тим, що в галузях, пов'язаних з виробництвом продовольства, центральним об'єктом наукових досліджень є біологічні об'єкти (рослини, тварини), а не технічні засоби й технології їх використання.

Таблиця 10

Структура наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій (2014 р.), %

Наукові організації академії аграрних наук виділяються серед інших національних академій вищим рівнем створення виробів (49,2 % від загальної кількості), технологій, й особливо сортів рослин та порід тварин (95,7 %), що позитивно характеризує результативність науково-дослідної роботи.

До речі, питома вага виробів (у т.ч. в яких використані винаходи), технологій (зокрема, ресурсозберігаючих), сортів рослин та порід тварин, розроблених дослідниками академії аграрних наук, на 3,4-10,6 в.п. вища порівняно із середніми показниками по національних академіях наук (табл. 11).

Таблиця 11

Структура наукових та науково-технічних робіт виконаних організаціями національних академій наук України (2014 р.), %

Важливим показником результативності є підготовка і видання наукових праць. Очевидно, скорочення кількості наукових працівників не могло не вплинути на зменшення у 2014 р. порівняно з 2013 р. як загальної кількості друкованих праць, так і питомої ваги академії аграрних наук з 14,9 % до 14,2 %, зокрема, монографій, підручників, навчальних посібників - з 18,5 % до 14,7 %. З розрахунку на одного працівника основної діяльності в наукових установах зазначеної академії у досліджуваному році було підготовлено 0,93 монографії, підручника, навчального посібника (проти 1,10 в середньому по національних академіях наук) та 0,74 статті у наукових фахових виданнях, що дещо більше, ніж в цілому по науковим установах національних академій наук (табл. 12).

Таблиця 12

Кількість друкованих робіт в організаціях національних академій наук України з розрахунку на одного працівника основної діяльності (2014 р.)

Серед інших національних академій наук у 2013-2014 рр. аграрна академія займала провідне місце по кількості заявок на видачу охоронних документів (26,929,2 %) та отриманих охоронних документів (22,9-33,0 %) у Державній службі інтелектуальної власності України. Зокрема, у 2014 р. аграрні наукові організації були лідером з подання заявок на видачу охоронних документів на сорти рослин як об'єкт права інтелектуальної власності (81,3 %) та отриманню на них охоронних документів України - 82,1 % (табл. 13).

Таблиця 13

Висновки

Наукову діяльність, що забезпечує розвиток агропродовольчого сектора економіки, у 2014 р. здійснювали 86 організацій академії аграрних наук, 63 - Міністерства аграрної політики і національних академій наук академія аграрних наук займає чільне місце: 27,8% наукових організацій; 18,2% фахівців, що виконують наукові та науково-технічні роботи; 15,8% витрат на їх виконання; 30,9% наукових і науково-технічних робіт; 14,2% друкованих праць; 33,0% охоронних документів, отриманих у Державній службі інтелектуальної власності.

Втім, з ряду причин питома вага цих показників за останні роки зменшується. Прискорити розвиток інноваційного потенціалу в аграрному секторі економіки варто шляхом удосконалення системи формування державного замовлення на розробку аграрних інновацій, конкурсного відбору інновацій для аграрної сфери, застосування грантової підтримки наукових досліджень в аграрному секторі, до яких залучати не лише наукові установи Національної академії аграрних наук, але й науковців вищих навчальних закладів.

Література

1. Володін С. А. Реалізація інноваційного потенціалу аграрної науки: проблеми і перспективи / С. А. Володін // Економіка АПК. - 2011. - № 7 - С. 139-150.

2. Дацій О. І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві України / О.І. Дацій. - К. : ННЦ ІАЕ, 2004. - 428 с.

3. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» / / Відомості Верховної Ради. - 2016. - № 3. - ст. 25.

4. Ковальчук Т. Т. Фінансування галузевих інновацій та продовольства України. Серед інших бюджетна політика в контексті сучасних економічних реформ [Електронний ресурс] / Т. Т. Ковальчук / / Україна фінансова. Інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку. - Режим доступу: http://ufin.com.ua/analit_mat/gkr/146.htm.

5. Манжула А. А. Принципи діяльності науково- дослідних установ в Україні / А. А. Манжула / / Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2015. - № 15. - Том 1. - С. 81-84.

6. Матвейкин В. Г. Инновационный потенциал: современное состояние и перспективы развития: [монография] / В. Г. Матвейкин, С. И. Дворецкий, Л. В. Минько и др. - М. : Машиностроение-1, 2007. - 284 с.

7. Миндели Л. Э. Академическая наука в инновационном развитии России: [монография] / Л. Э. Миндели, Т. Ю. Медведева. - М. : ИПРАН РАН, 2013. - 272 с.

8. Наука та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Державна служба статистики України. - К., 2015. - 255 с.

9. Новіков М. В. Щодо концепції розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 рр. / М. В. Новіков // Наука України у світовому інформаційному просторі. - 2014. - № 9 - С. 33-38.

10. Павлова Г. Є. Інноваційний розвиток аграрного сектора національної економіки: теоретичні засади, методологія, механізми управління: [монографія] / Г. Є. Павлова. - К. : ТОВ «ДКС Центр», 2015. - 354 с.

11. Перебийніс В. І. Кадровий потенціал наукових досліджень у сфері аграрної економіки // В. І. Перебийніс, О. І. Сердюк, А. І. Александрова // Економіка АПК. - 2003. - № 10. - С. 108-110.

12. Перебийніс В. І. Розвиток інноваційних процесів в аграрному секторі економіки [Електронний ресурс] / / В. І. Перебийніс // Ефективна економіка. - 2015. - № 1. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=4804.

13. Перебийніс В. І. Розвиток дослідницької інфраструктури закладів вищої освіти: проблеми і перспективи / В. І. Перебийніс, Ю. В. Перебийніс // Проблеми формування та розвитку дослідницької інфраструктури: європейський вектор - нові виклики та можливості: тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2015. - С. 658-659.

14. Сіренко Н. М. Управління стратегією інноваційного розвитку аграрного сектора економіки України: [монографія] / Н. М. Сіренко. - Миколаїв : МДАУ, 2010. - 416 с.

References

1. Datsii O.I. (2004). Rozvytok innovatsiynoi diialnosti v agropromyslovomu vyrobnytstvi Ukrainy [Development of Innovative Activity in Agro-industry of Ukraine]. Kyiv: NNTS IAE, p. 428 [in Ukrainian].

2. Kovalchuk T.T. Finansuvannia galuzevyh innovatsii ta biudzhetna polityka v konteksti suchasnyh ekonomichvyh reform [Financing of Branch Innovations and Budget Policy in Context of Modern Economic Reforms]. Ukraina finansova. Informatsiino-analitychny portal Ukrainskogo agenstva finansovogo rozvytku - Ukraine Financial. Information-analytical Portal of Ukrainian Financial Development Agency. Retrieved from http: //ufin.com.ua/analit_mat/gkr/146.htm [in Ukrainian].

3. Manzhula А.А. (2015). Pryntsypy diyal'nosti naukovo- doslidnykh ustanov v Ukrayini [The principles of scientific research institutions in Ukraine]. Naukovyi visnuk Mizhnarodnogo gumanitarnogo universytetu. Seriya: Yurysprudentsia - Scientific Bulletin of International Humanitarian University of Humanities. Ser. Law, No. 15, volume 1, pp. 81-84 [in Ukrainian].

4. Matveikin V.G., Dvoretskii S.I., Minko L.V. (2007). Innovatsionnyi potentsial: sovremennoye sostoyaniye i perspektivy razvitiya [Innovative Potential: Current State and Prospects of Development]. Moscow: Mashinostroyeniye-1, p. 284 [in Russian].

5. МіпЛіі L.E., Medvedeva T.Yu. (2013). Akademicheskaya nauka v innovatsionnom razvitii Rossii [Academic Science in Innovatove Development of Russia]. Мoscow: IPRAM RAN, p. 272 [in Russian].

6. Nauka ta innovatsiina diialnist v Ukraini [Science and Innovative Activity in Ukraine]. Stat. zb. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy - Statistical Yearbook State Statistics Service of Ukraine, Kyiv, 2015. p. 255 [in Russian].

7. Novikov M.V. (2014). Shchodo kontseptsiyi rozvytku Natsional'noyi akademiyi nauk Ukrayiny na 2014-2023 rr. [The concept of development of the National Academy of Sciences of Ukraine for 2014-2023.]. Nauka Ukrayiny u svitovomu informatsiynomu prostori - Science of Ukraine in Global Information Space, No. 9, pp. 33-38 [in Ukrainian].

8. Pavlova G.Ye. (2015). Innovatsiinyi rozvytok agrarnogo sektora natsionalnoi ekonomiky: teotetychni zasady, metodologiia, mehanizmy upravlinnia [Innovative Development of Agricultural Sector of Economy: Theoretical Principles, Methodology, Management Mechanisms]. Kyiv: TOV «DKZ Tsentr», p. 354 [in Ukrainian].

9. Perebyinis V.I. (2015). Rozvytok innovatsiynykh protsesiv v ahrarnomu sektori ekonomiky [The development of innovative processes in agrarian sector of economy]. Efektyvna ekonomika - Effective Economy, No. 1, Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=4804 [in Ukrainian].

10. Perebyinis V.I., Perebyinis Yu.V. (2015). Rozvytok doslidnyts'koyi infrastruktury zakladiv vyshchoyi osvity: problemy i perspektyvy [The development of the research infrastructure of higher education institutions: problems and prospects]. Tezy dopovidei III Mizhnarodnoi naukovo- practychnoi konferentsii «Problemy formuvannia ta rozvytku doslidnytskoi infrastruktury: yevropeiskyi vector - novi vyklyky ta mozhlyvosti [Abstracts of III International Scientific Practical Conference «Problems of Formation and Development of Research Infrastructure: European Vector - New Challenges and Opportunities»]. Lviv: Vudavnutstvo Lvivskoi politehniku, pp. 658-659 [in Ukrainian].

11. Perebyinis V.I., Serdiuk O.I., Aleksandrova A.I. (2003). Kadrovyy potentsial naukovykh doslidzhen' u sferi ahrarnoyi ekonomiky [Personnel potential of scientific research in the field of agricultural Economics]. Ekonomika APK - Economy of AIC, No. 10, pp. 108-110 [in Ukrainian].

12. Sirenko N.M. (2010). Upravlinnia strategiieiu innovatsiinogo rozvytku agrarnogo sectora ekonomiky Ukrainy [Management Strategy of Innovative Development of Agricultural Sector of Ukraine]. Mykolaiv: MDAU, p. 416 [in Ukrainian].

13. Volodin S.A. (2011). Realizatsiya innovatsiynoho potentsialu ahrarnoyi nauky: problemy i perspektyvy [Realization of innovation potential of agrarian science: problems and prospects]. Ekonomika APK - Economy of AIC, No. 7, pp. 139-150 [in Ukrainian].

14. Zakon Ukrainy «Pro naukovu a naukovo-tehnichnu diialnist» [Law of Ukraine «On Scientific and Scientific Technical Activity»]. Vidomosti Verhovnoi Radu - Record of Verhovna Rada, 2016, No. 3, p. 25 [in Ukrainian].

Анотація

УДК 351: 332.146.2

Формування інноваційного потенціалу економіки в контексті розвитку наукових досліджень. Перебийніс В.І., доктор економічних наук, професор, Полтавський університет економіки і торгівлі. Перебийніс Ю.В., Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Аннотация

Перебийнос В.И., Перебийнос Ю.В. Формирование инновационного потенциала экономики в контексте развития научных исследований

Указанные рекомендации могут быть использованы при разработке соответствующих программ и мероприятий. В дальнейшем при исследовании инновационного потенциала экономики кроме развития научных учреждений национальных академий наук Украины стоит выделить направления совершенствования научной деятельности высших учебных заведений.

Ключевые слова: инновационный потенциал, научные исследования, Национальная академия аграрных наук.

Abstract

Perebyinis V.I., Perebyinis Yu.V. Formation of Innovative Potential of Economy in Context of Scientific Research

The above mentioned recommendations can be used to develop appropriate programs and activities. Henceforward, in the study of innovative potential of the economy, apart from development of research institutions of national academies of sciences of Ukraine, it is necessary to outline directions for improvement of scientific activities of higher education institutions.

Key words: innovative potential, scientific research, National Academy of Agrarian Sciences.

Размещено на Allbest.ru