Сутність концепції ціннісно-орієнтованого управління суб’єктами господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

УДК 330.13:658.15:621

Сутність концепції ціннісно-орієнтованого управління суб'єктами господарювання

Замазій О.В., к.е.н., доцент

Доведено необхідність використання концепції вартісно-орієнтованого управління у процесі управління суб'єктами господарювання. Визначено причини зацікавленості вітчизняних підприємств у запровадженні даної концепції при плануванні діяльності. Проаналізовано переваги застосування підходу VBM в процесі поділу функцій володіння і управління власністю.

Ключові слова: вартісно-орієнтоване управління, вартість підприємства, управління вартістю

Zamaziy О. ESSENCE OF THE CONCEPT OF HOLISTIC-ORIENTED MANAGEMENT OF BUSINESS ENTITIES

The essence of value-based management of the enterprise is considered as a component of financial management in the industry.

Value-based management is the concept of management. It involves making financial and economic decisions. These solutions are based on the priority of the financial interests of the owners of the company, concentrating all decision-makers on the key facts of the market value of the company. This leads to maximizing the value of the enterprise.

The reasons for the interest of domestic producers are identified and benefits are proved for the use of the concept of value-based management in the strategic activities of the enterprise

Keywords : value-based management, enterprise value, cost management,

Замазий О.В. СУЩНОСТЬ КОНЦЕПЦИИ ЦЕННОСТНО-ОРИЕНТИРОВАННОГО УПРАВЛЕНИЯ СУБЪЕКТА ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ

Доказана необходимость использования концепции ценностно-ориентированного управления в процессе управления субъектами хозяйствования. Определены причины заинтересованности отечественных предприятий во внедрении данной концепции при планировании деятельности. Проанализированы преимущества применения подхода VBM в процессе разделения функций владения и управления собственностью.

Ключевые слова: ценностно-ориентированное управление, стоимость предприятия, управления стоимостью

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями За сучасних умов господарювання, коли набирає сили процес розподілу функцій володіння і управління власністю, відбувається відхід від оперативного управління підприємством його власниками. І основною формою доходу власників у цих умовах стає не заробітна плата, а зростання ринкової вартості належних їм активів.

З іншого боку, значна частина ринкового співтовариства - фінансові інвестори, для яких будь-які види вкладень не більш ніж фінансові операції, прагнуть диверсифікувати свої вкладення. Це пов'язано як з намаганням мінімізувати свої ризики, так і з ростом віддачі від базових активів, що супроводжується утворенням вільних грошових потоків, які вимагають адекватного реінвестування. Тому, інвестуючи в активи підприємства, у перспективі інвестори мають на меті їх продаж за максимальною ціною.

Проте максимальний приріст ринкової вартості підприємства можливий у випадку, якщо в цьому, крім власників, зацікавлений його менеджмент. Тому інструментарій управління вартістю бізнесу повинен враховувати інтереси усіх зацікавлених осіб - від внутрішніх (менеджерів, власників) до зовнішніх (ринкових партнерів, інвесторів). Визначальним фактором успішного управління ринковою вартістю бізнесу є дотримання балансу інтересів зазначених вище осіб. Це, в свою чергу, породжує потребу вдосконалення інструментарію управління ринковою вартістю, за допомогою якого можна було б оцінювати не стільки вартість бізнесу, скільки управляти процесами її зростання.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Засновниками концепції вартісно-орієнтованого управління вважають А. Раппапорта, автора праці «Створення вартості для акціонерів» [1] та Б. Стюарта «В пошуках вартості» [2]. Значний внесок у розвиток даної концепції зробили багато інших економістів, серед яких варто згадати Т. Коупленда, Дж. Муррина і Т. Коллера [3].

вартісний управління власність

По суті, концепція вартісно-орієнтованого управління розглядається ними як синтез теорії корпоративних фінансів та теорії оцінювання (базисні ідеї, методи й моделі концепції досліджені у вище перерахованих працях) та фінансового аналізу, що є важливим інструментом для виявлення факторів створення цінності (Ф. Лі Ченг, Е. Хелферт, Дж. І. Фіннерті). Проте в цих роботах зарубіжних науковців описуються методичні підходи основані на сформованих ринкових відносинах і ринковій інфраструктурі. У вітчизняному середовищі господарювання ринкові відноси складаються зовсім по-іншому. Зважаючи на це існує необхідність адаптувати зарубіжні методики до вітчизняной практики управління.

У практичній діяльності суб'єктів господарювання здебільшого не виводяться на перший план питання відносин між акціонерами, менеджерами, інвесторами та їх зацікавленості у зростанні ринкової вартості підприємства, оскільки існуючі методи управління вартістю засновані, як правило, на регулярній оцінці вартості бізнесу та прийнятті на її основі управлінських рішень. Однак для управлінської практики по мірі наближення до міжнародних стандартів ведення бізнесу нажатого важливіше не стільки оцінювати вартість, скільки керувати її зростанням.

Цілі статті: обґрунтування актуальності для вітчизняного бізнесу керування процесами зростання цінності підприємств для зацікавленого кола осіб. Дана цінність проявляється у зростанні вартості підприємства, як товару, на фондовому ринку.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Ключовим рішенням при побудові ефективної системи вимірювання вартості є рішення про вибір основного показника (комплексу показників) результатів діяльності організації. Це рішення «переводить» загальну філософію створення цінності для акціонерів у практичну площину, відповідаючи на питання, добре чи погано «спрацювало» підприємство в цілому за звітний період, чи була фактично створена цінність для акціонерів протягом періоду.

Концепція «управління вартістю компаній» (Value based management - VBM) з'явилася в середині 1980-х в США. Суть її в тому, що всі рішення менеджменту компанії повинні оцінюватися з точки зору їх впливу на її ринкову вартість. В першу чергу це робиться для задоволення інтересів інвесторів. З іншого боку, власникам компанії корисно знати, скільки коштує їх бізнес, щоб зрозуміти, чи продовжувати їм займатися.

Об'єктом управління при використанні практики вартісно-орієнтованого управління (VBM) є вартість компанії (підприємства), при цьому вартість компанії не тотожна балансовій вартості її активів. У вузькому сенсі, вартість, про яку піде мова в роботі, визначається через ринкову капіталізацію. У широкому сенсі, це оцінка досягнутого підприємством становища на ринку. При цьому поточний стан і потенціал його розвитку необхідно розглядати через призму чотирьох основних ринків, в боротьбу на яких залучені сучасні підприємства: ринку продукту, ринку капіталу, ринку трудових ресурсів і ринку корпоративного управління і контролю.

Центральним положенням концепції VBM є управління компанією з метою створення вартості для акціонерів через механізми ринку цінних паперів. При цьому з поля зору випадають інтереси менеджерів, що особливо проявляється у «закритих» вітчизняних акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю, де права власності є доволі розмитими. Проте, конкурентна боротьба з іншими учасниками ринку є притаманною для сучасних реалій. І технології управління вимагають нових підходів з метою утримання домінуючих позицій і нарощення масштабів виробництва, що можливо за рахунок залучення інвестиційних ресурсів. Таким чином, управління вартістю в інтересах акціонерів є лише окремий випадок застосування інструментарію, що становить основу вартісно-орієнтованого управління. Слід пам'ятати, що необхідність конкурувати, вдосконалюватися і перемагати в конкурентній боротьбі з'являється не в момент розміщення акцій на фондовій біржі, але народжується одночасно із задумом про створення бізнесу.

Управління вартістю підприємства - комплексний процес. Його можна визначити, з одного боку, як послідовну реалізацію принципів моделі розвитку підприємства, на основі якої відбувається прийняття рішень від стратегічних та оперативних до фінансових і нефінансових. З іншого боку, управління вартістю має виходити з необхідності задоволення очікувань стейкхолдерів. Концепція вартісно-орієнтованого управління - це синтез теорії корпоративних фінансів, фінансового аналізу і фінансового обліку. Оскільки фінансовий аналіз є важливим інструментом для виявлення факторів створення цінності, а данні бухгалтерського обліку є важливими при емпіричному тестуванні моделей оцінювання [4].

Серед переваг застосування вартісно-орієнтованого підходу в управлінні компанією доцільно виділити наступні. По-перше, при бажанні нарощення вартості стає тією метою, заради досягнення якої стає можливим об'єднання зусиль всіх контрагентів і досягнення оптимальних компромісів. По-друге, вартісний підхід дозволяє виділити ключові фактори вартості (тобто ті самі 20% показників, які, згідно з «принципом Парето», визначають 80% вартості компанії) і на їх основі створити якісну систему управління бізнесом. Крім того, вартісний підхід вимагає здійснення постійного і максимально повного моніторингу діяльності компанії, що значно підвищує якість і ефективність прийнятих рішень. Це здійснюється за рахунок надання керівникам і ключовим фахівцям оптимального обсягу, структури і формату інформації, необхідної для прийняття рішень.

Наступною перевагою є те, що концепція вартісно-орієнтованого управління дозволяє оптимально поєднувати довгострокові і короткострокові цілі бізнесу шляхом поєднання показників вартості та економічного прибутку. Крім того, використання ключових показників вартості дозволяє визначити не тільки всі точки «зростання», але також врахувати всі витрати і ризики ведення бізнесу компанії [5, с.198].

Управління вартістю компанії передбачає систему матеріальної компенсації співробітників компанії, яка буде безпосередньо «прив'язана» до розміру вартості, створеної кожним співробітником компанії, що здійснюється шляхом визначення, планування і контролю ключових факторів вартості в «зонах відповідальності» співробітників компанії [6, с.134].

Вартісно-орієнтований підхід вважається підходом, який найбільшою мірою відповідає вимогам сучасного ринкового середовища, тому що концепції управління бізнесом зорієнтовані на вартість, точніше на її максимізацію. Таким чином, формування вартісно-орієнтованої системи управління у сучасній теорії та практиці визначається як найбільш правильна модель цілеспрямування діяльності компаній.

Концепція управління вартістю забезпечує досить широкі можливості для реалізації відповідних функцій менеджменту, адже широкий перелік показників вартості дозволяє здійснювати диференційний підхід до вибору цільових критеріїв та обирати методи управління, що найбільшою мірою відповідають умовам, у яких функціонує підприємство, враховувати його масштаби та специфіку діяльності. Саме ці переваги обумовлюють те, що управління вартістю як концепція менеджменту набуває все більшого визнання та використання не лише у розвинених країнах, але й у країнах із недостатньо розвиненими фінансовими ринками як, наприклад, Україна.

Інститутом контролінгу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана у 2011 році було проведене експертне дослідження вітчизняних підприємств щодо використання ними інноваційних інструментів фінансового управління. Результат показав вкрай низький рівень розвитку вартісно-орієнтованого управління у корпоративному секторі економіки України. Лише 5% досліджуваних підприємств розраховують вартісно-орієнтовані показники. Близько 30% великих компаній взагалі не обчислюють середньозважену вартість капіталу і не використовують ставку дисконтування як для цілей вартісно-орієнтованого управління, так і для оцінки бізнес-проектів. Крім того, на 16% підприємств оцінку інвестицій взагалі не проводять, a керівники фінансово-економічних служб 11% досліджуваних компаній взагалі не чули про такий інструмент, як ставка дисконтування [7, с.78].

Аналізуючи системи управління фінансами українських підприємств, доводиться констатувати, що на більшості з них запровадження вартісного підходу навіть не планують. Щодо тих компаній, керівництво яких декларує використання концепцій VBM, насправді не проводиться жодних реальних кроків.

Отже, концепція управління підприємством, заснована на максимізації його вартості, вважається однією з найбільш успішних, оскільки зміна вартості компанії, яка є критерієм ефективності господарської діяльності, враховує майже всю інформацію, пов'язану з її функціонуванням. Уже сьогодні деякі українські підприємства узяли за орієнтир максимізацію своєї ринкової вартості, і це стосується не лише акціонерних товариств. При цьому дуже важливо уникати стереотипів і не прагнути використовувати готові шаблони. Кожній компанії треба прокладати свій шлях до мети, зважаючи на свої стартові позиції та індивідуальні цілі, і лише тоді компанія буде успішною, а її вартість зростатиме.

Таким чином, сучасний вартісно-орієнтований менеджмент виступає продуктом еволюції в управлінських підходах, являючи інтегровану систему управління підприємством. Розуміння елементів вартісно-орієнтованого менеджменту дає можливість для його більш ефективного запровадження у господарську практику, а згодом і підвищення результативності менеджменту на підприємствах.

Концепція управління компанією, в основу якої покладена ця ідея, отримала назву Value-Based Management (VBM), що вже традиційно перекладається на українську мову як «концепція управління вартістю компанії». Як відзначає Т. Коупленд [3, с. 85], у випадку, якщо підприємством застосовується концепція управління вартістю, то всі його дії повинні базуватися на вартісному мисленні, яке, в свою чергу, обумовлюється наявністю двох компонентів - системи вимірювання вартості та вартісної ідеології. Окрім того, Т. Коупленд і Д. Муррін у своїй роботі «Вартість компанії. Оцінка і управління» виокремлюють 6 основних складових, відповідна організація яких формує вартість, привабливу для акціонерів (рис.1) [3, с. 31].

Опираючись на обидві складові вартісного мислення, виділимо п'ять доданків управління вартістю.

Перша складова - управління ефективністю бізнесу і роботи персоналу По своїй суті вона передбачає стратегічне планування інвестиційної привабливості та впровадження вмотивованості до зростання вартості підприємства у його персоналу. У даному доданку поєднуються два типи моделей розвитку підприємства. Потрібно, по- перше, врахувати кількісні і якісні параметри, що характеризують конкурентні переваги суб'єкта господарювання і є фундаментом створення вартості. По-друге, потрібно розрахувати ступінь зацікавленості персоналу підприємства і відобразити його у конкретних показниках. Друга складова - визначення факторів створення вартості. Формування нової змінної частини оплати праці відбувається через додаткові заохочення , що визначаються розміром вкладу менеджерів та інших категорій персоналу у створення вартості компанії підприємства. На практиці це досягається різними засобами. Прикладом є німецька компанія Siemens, де з 1998 року 60% винагороди 500 вищих управлінців прив'язано до показника зростання економічного прибутку, а для персоналу більш низьких рівнів - від 15% до 20% зарплати. Інший спосіб - використання принципу накопичення частки бонусів та їх виплати за умови досягнення цільових завдань по зростанню вартості компанії. Подібний принцип, наприклад, в американській Dow Chemical дозволив різко підвищити ефективність багатьох підрозділів, розміщених по всьому світу. Третій спосіб - виплата частини зарплати у формі опціону на акції компанії. Наприклад, в Cadburry Schweppes саме в ході впровадження VBM методики 20% персоналу стали власниками акцій. Так, досвід зарубіжних компаній, що використовують вартісно-орієнтоване управління свідчить про те, що у менеджерів вищої ланки в середньому 50% їх оплати прямо залежить від показників вартості компанії

Вартість для акціонерів

Цільові установки

Управління бізнес-портфелем

Організаційна структура

Визначення факторів утворення вартості

Управління ефективністю функціонування

Управління ефективністю роботи персоналу

Вимір вартості

Вартісне мислення

Вартісна ідеологія

Рис. 1 Схема утворення вартості

Другий доданок управління вартістю - моніторинг провідних факторів вартості. Перед тим як описувати і класифікувати ті чи інші фактори, слід спочатку з'ясувати, в якому випадку та чи інша група факторів є актуальною (прийнятною, допустимої) для підприємства, тобто необхідно встановити ступінь їх впливу.

Видається доцільним зауважити, що показник впливу факторів на величину вартості підприємства повинен насамперед відповідати певній стадії розвитку (життєвого циклу) самого підприємства. Окрім поділу факторів на зовнішні (безпосередньо пов'язані із оточуючим середовищем - від політичних, інституційних до умов співпраці з ринковими контрагентами) і внутрішні (пов'язані із організаційною структурою підприємства та ефективністю роботи персоналу), доцільно виокремити фактори, які залежать від актуальності фінансових цілей підприємства. Так, перша група факторів впливає на зростання капіталомісткості бізнесу. В такому випадку дослідженню підлягають фактори, що формують рівень управління активами балансу (основним і оборотним капіталом). Друга група факторів концентрує увагу на необхідності вираховування довгострокових перспектив розвитку бізнесу. Вони зумовлюються динамічністю галузевих змін, втручанням держави у економічні процеси, розвитком конкуренції, тривалістю інвестиційного циклу; значною структурованістю ділового портфеля сучасних компаній.

Перша група факторів відноситься до внутрішнього середовища бізнесу (фактор оптимальних мастабів діяльності), а друга - до його зовнішнього середовища (оточення бізнесу). На зазначені основні фактори вибору фінансових цілей (ключових фінансових показників результатів діяльності), що вперше звернули увагу дослідники з McKinsey & Co [3].

Третя складова - організаційна структура. Створення і зростання цінності суб'єкта господарювання для акціонерів у якості головної мети реально актуалізуються тільки за ефективної діяльності впорядкованої сукупності взаємопов'язаних елементів, що знаходяться між собою у стійких взаємостосунках, які забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. Елементами структури можуть бути як окремі працівники, служби так і окремі ланки апарату управління, а взаємозв'язки між ними підтримуються через горизонтальні і вертикальні зв'язки, які носять лінійний і функціональний характер. Створення такої системи показників для оцінки оперативної діяльності усіх внутрішніх підрозділів компанії на різних рівнях управління, в якій будуть враховані розподіл відповідальності, масштаби повноважень менеджерів за їх організаційною ієрархією дає - змогу оцінювати вплив здійснюваних ними оперативних рішень на вартість підприємства. Згодом така система показників, відштовхуючись від базових принципів, обростає індивідуальними параметрами, характерними не лише для даного підприємства, але й для галузі.

Четверта складова - управління бізнес-портфелем. В цьому сенсі створення вартості підприємства може бути представлено у вигляді поетапного нарощення вартості за кожним напрямком діяльності підприємства. При цьому кожному напряму діяльності відповідає своя група результуючих показників. Це дає змогу формувати нові аналітичні моделі застосувати нові алгоритми обґрунтування рішень, обирати нові критерії у визначенні пріоритетів діяльності структурних одиниць компанії.

Вартісно-орієнтоване управління - нова філософія менеджменту Зацікавленість в ній для вітчизняних компаній можна пояснити наступним. По-перше, з моменту підписання Угоди про асоціацію Європейського союзу і України почне діяти важлива його частина - договір про створення зони вільної торгівлі між Києвом і Брюсселем. Після ратифікації Угоди про асоціацію розширення зони вільної торгівлі вимагатиме законодавчого й регуляторного наближення України до acquis ЄС, а це: адаптація законодавства, що передбачає інституційні реформи у сфері торгівлі. У підсумку співпраця з економічних і соціальних питань на базі надання фінансової і технічної допомоги з боку Європейського Союзу сприятиме підвищенню конкурентоздатності економіки. Обмеження імпорту, як і сприяння виходу товарів на експорт, буде обмежено рамками СОТ, і, звичайно ж, тими практиками, які існують в ЄС. А це в свою чергу, спонукатиме до підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників на світових ринках. Останнє можливе за умови залучення інвестиційних ресурсів, як фактора успіху у конкурентній боротьбі.

По-друге, в умовах розвитку фондового ринку зростає необхідність враховувати інтереси всіх «зацікавлених груп», (stakeholders), які можуть впливати на діяльність підприємства. Такими групами, які нині перебувають поза межами регулювання взаємовигідності відносин є наймані працівники та немонетарні акціонери. Концепція вартісно-орієнтованого управління сприятиме врахуванню і їх інтересів у загальному балансі інтересів «зацікавлених груп».

Таким чином, опираючись на гексаграму структурної перебудови, яка була запропонована компанією McKinsey & Co [3, c.31] і включала шість параметрів у процесі вивчення поточної ринкової вартості підприємства (рис.1.2) та дозволяла кількісно оцінити ефективність впливу кожного з них на її величину, варто запропонувати адаптоване до сучасних реалій і умов господарювання вітчизняних підприємств власне бачення виокремлення максимально важливих факторів утворення вартості.

Дана пентаграма була запропонована І.В. Івашківською [8], проте видається доцільним виокремити складові, що притаманними саме вітчизняним підприємствам, виходячи із того, що їх вплив може бути достовірно оцінений.

У запропонованій моделі перший доданок - це переклад стратегічного планування на мову вартості. Ми вважаємо, що даний доданок можна розглядати як створення цінності для майбутніх інвесторів. Другий доданок - оперативне планування створення вартості, що означає впровадження вартісних показників на корпоративному рівні, які будуть ув'язані з нижніми рівнями управління. Проте, ми пропонуємо в рамках адаптації даної моделі до вітчизняних реалій замінити його на оцінку майна і розрахунок фінансового стану підприємства, що дасть реальну картину щодо поточної діяльності підприємства, а також визначити вартість гудвілу за даними фінансового обліку. Третя складова - моніторинг провідних факторів утворення вартості. Дана складова визначає вплив як зовнішніх, так внутрішніх факторів для своєчасного виявлення та реагування на зміну вартості підприємства. Четвертий доданок - застосування системи мотивації та винагороди персоналу у разі прирощення вартості компанії. П'ятий доданок - система комунікацій з інвесторами. Саме в даному доданку І.В. Івашківська пропонує створення системи інформації про політику, що використовуватиметься для управління вартістю акціонерного капіталу. На наш погляд, елементи такої політики доцільно було б розглядати саме у складі першого доданку, оскільки формування інформації про створення цінності для майбутніх інвесторів і є ключовим моментом у рамках стратегічного планування вартості підприємства, особливо за умови застосування концепції вартісно-орієнтованого управління. Даний доданок ми пропонуємо замінити на врахування маркетингових технологій, в тому числі і Public Relations, що безпосередньо формують ринкову цінність підприємства.

Слід відмітити, що сучасна концепція менеджменту, на основі якої будується стратегічна модель розвитку підприємства на базі його вартісної оцінки, полягає у розрахунку результату діяльності підприємства з позицій його альтернативних витрат - упущеної вигоди або прибутків, втрачених в альтернативних варіантах вкладення капіталу через обмеженість його ресурсів. Упущена вигода як неявний компонент витрат згідно чинного законодавства не враховується в бухгалтерському обліку, дані якого є регламентованим джерелом для прийняття управлінських рішень. Така ситуація свідчить про обмеженість у використанні традиційних моделей розрахунку вартості підприємства.

З іншого боку, слід пам'ятати, про бар'єрну ставку прибутковості капіталу, тобто мінімальну планку доходності інвестицій. Наявність бар'єрної ставки прибутковості інвестицій першочерговим завданням для менеджерів підприємства ставить задоволення інтересів інвесторів. Якщо результати від діяльності підприємства, його фактична прибутковість збігаються з бар'єрної ставкою, то роботу управлінського персоналу можна вважати задовільною (вимоги інвесторів виконуються). Проте в цьому випадку економічний прибуток дорівнює нулю, і про нарощення вартості підприємства можна говорити за умови перевищення економічного результату діяльності над бар'єрною ставкою.

І третій принцип побудови управління вартістю підприємства на основі концепції вартісно-орієнтованого управління - це фокусування аналізу на ліквідності операцій підприємства, тобто його здатності генерувати потоки грошей. Рух ліквідних ресурсів, їх споживання і створення дає можливість отримати дохід власнику в найбільш зручній формі. Якщо підприємство здатне створювати певний обсяг ліквідних ресурсів, достатній для вирішення поставлених стратегічних завдань у розрахунку на рік, воно стає більш маневреним і незалежним на ринку.

Отже, коректна аналітична модель визначення вартості підприємства зобов'язана бути свого роду гарантом забезпечення збереження інтересів цілого кола зацікавлених осіб від власників, персоналу до інвесторів. Розробка такої аналітичної моделі буде предметом наступних досліджень.

Список використаних джерел

1. Rappaport Creating Shareholder Value: The New Standard for Business Performance / Rappaport., Alfred // New York: Free Press. - 2000.

2. Stewart B. The Quest for Value: AGuide for Senior Managers/ B. Stewart // Harper Business: N. Y. -1991.

3. Коупленд Т. Управление стоимостью компании/ Т. Коупленд, Т.Коллер, Д.Муррин // Вестник McKinsey. - 2002. - с. 82-111.

4. Гордієнко В. О. Удосконалення системи управління за допомогою функціонально- вартісного аналізу / В. О. Гордієнко // Вісник БДФА. - 2009. - №2. - С. 34-38

5. Кукоба В. П. Вартісний аналіз функцій управління при проектуванні систем менеджменту підприємств / В. П. Кукоба // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - №4. - С. 195-201

6. Макарюк О. В. Управління вартістю бізнесу в контексті формування його безпеки і розвитку / О. В.Макарюк //Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 3. - С. 131-138

7. Терещенко О. О. Вартісно-орієнтований контролінг - інноваційний ресурс управління корпоративними фінансами / О. О. Терещенко, Д. Г. Савчук // Фінанси України. - 2011. - №12. - С. 77-88

8. Ивашковская И. В. Выбор структуры капитала крупными российскими компаниями / И.В. Ивашковская, М. С. Солнцева // В кн.: Модернизация экономики и глобализация: В 3 кн. Кн. 3. / Отв. ред.: Е. Г. Ясин. Кн. 3. М. : Издательский дом ГУ-ВШЭ. - 2009.- С. 155-163.

Размещено на Allbest.ru