Метод типологізації підприємств машинобудування на засадах концепції відкритих інновацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «КПІ»

Метод типологізації підприємств машинобудування на засадах концепції відкритих інновацій

Копішинська К.О.

Анотація

альянс інноваційний машинобудівний кооперація

Метод типологізації підприємств машинобудування на засадах концепції відкритих інновацій

Копішинська К.О.

У статті розглянуто основні форми кооперації інноваційно активних підприємств, серед яких виділяють стратегічні альянси, інноваційні кластери та корпоративну взаємодію підприємств. Проаналізовано сучасний стан машинобудівного комплексу України. Визначено доцільність використання переваг концепції відкритих інновацій під час налагодження співпраці між підприємствами машинобудівного комплексу. Обґрунтовано необхідність визначення типу підприємства за ознакою «Можливість залучення/надання інновацій», наведено варіанти типових рішень щодо формування класів за даною ознакою. Запропоновано метод типологізації підприємств на засадах концепції відкритих інновацій, що включає послідовність визначених етапів. Сутність даного методу полягає у використанні кластерного аналізу (для групування об'єктів за певною ознакою) та дискримінантного аналізу (для віднесення певного об'єкта до однієї з наперед визначених груп).

Ключові слова: метод типологізації, відкриті інновації, кооперування підприємств

Annotation

Typologization method of engineering enterprises on the basis of the open innovation concept

Kopishynska K.O.

In the article the basic forms of cooperation innovative enterprises, among which were distinguished strategic alliances, innovation clusters and corporate business interaction were considered. The current state of engineering complex of Ukraine has been analyzed. The feasibility of using the advantages of the concept of open innovation in the cooperation between enterprises of machine-building industry is determined. The necessity of determining the type of the enterprise on the basis of «The ability to attract / providing innovation» has been justified. The variations of standard solutions to the formation of classes on this basis are proposed. There was proposed the method of typologization of enterprises based on the concept of open innovation, including the sequence defined stages. The essence of this method is to use cluster analysis (to group objects on certain grounds) and discriminant analysis (for including a particular object to one of the predefined groups).

Keywords: typologization method, open innovation, cooperation of the enterprises

Актуальність проблеми. Інтеграційні процеси в економіці України, її перехід до інноваційної моделі розвитку створюють для промислових підприємств нові умови щодо успішного функціонування. Підприємства машинобудування мають найбільший науковий потенціал та є одними з найбільш інноваційно активних серед усіх галузей промисловості. Але негативні наслідки впливу зовнішніх факторів, недостатня розвиненість національної та регіональних інноваційних систем, зменшення обсягів інвестицій сприяють постійному зменшенню кількості НДДКР в галузі, що, відповідно, впливає на якість виробленої інноваційної продукції, яка є новою переважно для підприємств, а не для ринку. Для нівелювання зазначених негативних явищ для підприємств машинобудування доцільно впроваджувати в діяльність деякі положення концепції відкритих інновацій: залучення партнерів до НДДКР, використання зовнішніх знань, вихід на нові ринки тощо. Влучне визначення партнера для інноваційної діяльності та розробка ефективної програми взаємодії сприятимуть підвищенню результативності співпраці та отриманню додаткових вигод кожним з її учасників.

Аналіз останніх наукових досліджень. Дослідженнями різних типів та форм кооперації між інноваційними підприємствами займаються як зарубіжні, так вітчизняні науковці, серед яких варто виділити: М. Портера, Г. Чесбро, Б. Ландвела, А.А. Тріфілову,а також, С.М. Ілляшенка, Л.І. Федулову, В.М. Геєця. Так, А.А. Бикова аналізує вплив факторів кооперації на показники результативності функціонування підприємств [4]. У праці [5] дослідники С. Бауер та С. Хартман вивчають посилення позицій інноваційних систем в контексті розвитку кооперації. Проте, недостатньо висвітленими залишаються питання типологізації підприємств на засадах концепції відкритих інновацій.

Метою роботи є розробка методичних та надання практичних рекомендацій щодо визначення типів підприємств машинобудування по відношенню до відкритих інновацій.

Викладення основного матеріалу дослідження. Виробництво інноваційної продукції, як відомо, є тривалий та високовартісний процес. Нерідко підприємства, бажаючи отримати швидкий результат своєї діяльності, відмовляються від ризиків, пов'язаних з інноваційним процесом. Деякі виробники, намагаючись досягти максимального ефекту та зменшити витрати ресурсів (часу, коштів, праці), залучають партнерів до створення та реалізації інноваційної продукції. Разом з тим, впровадження в діяльність підприємств принципів концепції відкритих інновацій (залучення зовнішніх знань, спільне з партнерами проведення НДДКР, вихід на нові ринки, у т.ч. і ринки партнера) також сприятиме інноваційному розвитку підприємства.

Однією з системоутворюючих галузей вітчизняної економіки за обсягами виробництва і реалізації продукції, а також одним з лідерів за кількістю інноваційно активних підприємств, є машинобудування. Його частка в обсягах промислового виробництва у 2013 р. становила 9,8%, у ВВП країни - 5,4%, у кількості працюючих у промисловості - понад 20%, в експорті товарів з країни - 16,8%. Проте, погіршення зовнішньоекономічних відносин з РФ, загроза втрати внутрішнього ринку на користь виробників з ЄС, а також значні витрати на впровадження технічних регламентів ЄС можуть спричинити істотне падіння обсягів виробництва машинобудівної продукції. Тому розвиток галузі потребує системної державної підтримки інноваційної та інвестиційної діяльності [1, с.14].

Під час переходу від моделі закритих до моделі відкритих інновацій, підприємствам машинобудування варто звернути увагу на вивчення різних форм і практик кооперативної інноваційної поведінки. Інтеграційні процеси сприяють освоєнню нових територіальних ринків, об'єднанню постачальників та споживачів, підвищенню їх фінансово- економічної стійкості [2].

Основними формами інтеграції в інноваційній діяльності можна назвати стратегічні альянси та кластери [3]. Стратегічні альянси підприємств традиційно розглядаються як форма взаємодії між підприємствами, яка основана на спільному використанні ресурсів для досягнення стратегічних цілей. Підприємства вступають до стратегічних альянсів, якщо для реалізації встановлених цілей необхідні ресурси, якими володіють інші підприємства або ж коли об'єднуючи власні ресурси та ресурси інших підприємств вони можуть досягти таких цілей, досягнення яких самостійно неможливо або дуже ускладнено. Вони можуть утворюватись як підприємствами - конкурентами, так і підприємствами, відносини між якими носять неконкурентний характер (постачальники, клієнти, підприємства інших галузей) і набувати різних організаційних форм: від угод про координацію діяльності до створення спільних підприємств з різними частками капіталу партнерів [4].

Інноваційні кластери можуть розглядатися в якості одного з сучасних підходів до відкритих інновацій, оскільки припускають, що інновації створюються конкуруючими фірмами в кооперації з установами дослідного сектора - університетами, науковими центрами в умовах формування регіональної інноваційної системи. Конкуренція серед фірм всередині кластера дозволяє не тільки виключити слабких учасників, а й стимулює всіх до інновацій і кооперації. Також кластерна форма організації прийнятніше у порівнянні з іншими з точки зору ймовірності появи зовнішніх ефектів знань серед довколишніх фірм [5,6].

Також як одну з форм кооперації задля створення та реалізації інновацій варто розглядати корпоративну взаємодію - це співпраця між підприємствами у складі корпоративного утворення в інноваційній сфері на добровільній основі з метою отримання додаткових ефектів від створення, обміну та комерціалізації результатів НДДКР.

Якщо підприємство визначає кооперацію як найбільш прийнятний спосіб створення та реалізації інноваційної продукції (обираючи між такими формами, як стратегічні альянси, інноваційні кластери, або взаємодія з партнерами у складі корпоративного утворення), одним з головним питань, яке потребує ретельного вивчення та виваженого рішення, є вибір партнера для співпраці. Важливу роль тут відіграє не лише інноваційна активність та прибутковість потенційного партнера, а й ступінь відкритості його інноваційної системи, тобто його спроможність надавати у користування власні розробки (якщо такі були), спроможність залучати зовнішні знання, результативність таких операцій тощо. На даний момент не існує єдиної універсальної методики та щодо вибору партнера для взаємодії в інноваційній сфері, яка б враховувала «прихильність» підприємств до відкритих інновацій. У дослідженні запропоновано концептуальний підхід до типологізації підприємств за ознакою «Можливість залучення / надання інновацій», основними етапами якого є (рис.1):

Рис. 1. Схема методу типологізації підприємств на засадах концепції відкритих інновацій (запропоновано автором)

1. Формування системи показників екстраверсії та інтроверсії інновацій;

2. Кластерний аналіз підприємств за ознакою «Можливість залучення / надання інновацій»;

3. Визначення та характеристика встановлених типів кластерів;

4. Дискримінантний аналіз ідентифікації підприємства за

належністю до певного кластера;

5. Аналіз отриманих дискримінантних моделей.

Під час проведення багатьох досліджень практично відсутня альтернатива застосуванню багатовимірної класифікації, перед якою стоять дві відмінні задачі: 1) формування груп однорідних об'єктів; 2) віднесення об'єкта в одну з наперед визначених груп. При вирішенні першої задачі розбиття сукупності об'єктів на групи повинно здійснюватись таким чином, щоб у підсумку об'єкти однієї групи були максимально подібні між собою, а об'єкти різних груп - максимально відмінні. Для вирішення другої задачі необхідно забезпечити виконання умови, щоб об'єкт, який відноситься до однієї з груп, був максимально подібним до об'єктів своєї групи і максимально відмінним від об'єктів інших груп. Перша задача класифікації об'єктів вирішується методами кластерного аналізу, а друга - дискримінантного аналізу [7,8].

З метою проведення типологізації (групування) за ознакою «Можливість залучення/надання інновацій» було проаналізовано 25 підприємств-виробників насосного обладнання.

У якості типових рішень щодо залучення/надання інновацій (і об'єднуючих їхніх елементів) можна запропонувати наступні класи: віолент (підприємство, яке має високий рівень засвоєння технологій, міцно займає свою нішу, прагне до її розширення і виходу на світові ринки, контролює всі етапи від ідеї до продажу на ринку готового продукту, виносячи на аутсорсінг тільки стандартні операції, неспецифічні для його діяльності), стейкхолдер (підприємство зацікавлене в діяльності і розвитку інновацій, регулює даний ринок, підтримує інноваційні і спонукає на певні трансформаційні процеси, залучається до участі на окремих етапах проекту у якості партнера) і експлерент (підприємство- новатор, що свідомо іде на великий ризик, при цьому одержання прибутку від продажу нових товарів і технологій залежить від обдарованості персоналу, діє переважно на ринках ноу-хау, патентів і ліцензій, в більшості випадків не бере участь у розробці, комерціалізації і продажу кінцевого продукту).

Вихідними даними для позиціонування підприємства за ознакою «Можливість залучення / надання інновацій» стали показники, які характеризують екстраверсію (відкритість інновацій для зовнішнього користування) та інтроверсію (можливість використання інновацій для внутрішнього користування), наведені у табл. 1 та у табл. 2 відповідно.

Таблиця 1. Формули розрахунку показників екстраверсії інновацій

Таблиця 2. Формули розрахунку показників інтроверсії інновацій

Рис. 2. Фрагмент програми - графіки середніх кластерів досліджуваних підприємств Розраховано автором

Графік середніх кожного з отриманих кластерів наведено на рис. 2.

Проведений кластерний аналіз характерних представників кластерів дозволив підтвердити існування типових варіантів моделей «Можливість залучення / надання інновацій» і значимих взаємозв'язків між їхніми елементами.

Опис отриманих у результаті кластеризації сегментів ринку (кластерів) підприємств машинобудування наведений на рис. 3. - 5.

Рис. 3. Фрагмент програми - досліджувані підприємства, що увійшли до складу 1-го кластеру Джерело: розраховано автором

Рис. 4. Фрагмент програми - досліджувані підприємства, що увійшли до складу 2-го кластеру Джерело: розраховано автором

Рис. 5. Фрагмент програми - досліджувані підприємства, що увійшли до складу 3-го кластеру Джерело: розраховано автором

Статистично якість кластеризації було перевірено шляхом розрахунку і оцінки точково-бісеріального коефіцієнта кореляції і C-Index 14, значення цих індексів склали 0,8 і 0,02 відповідно, що вказує на досить високий ступінь відмінності між окремими кластерами і високу щільність спостережень усередині кластерів.

За результатами проведеної класифікації досліджуваних підприємств будуються дискримінанті моделі ідентифікації їх приналежності до одного з 3-х класів підприємств (віоленти, стейкхолдери, експлеренти) за ознакою «Можливість залучення/надання інновацій». Для проведення дискримінантного аналізу використовуються результати кластеризації, згідно з якими кожному досліджуваному підприємству присвоюється номер того кластера, до якого він входить. Результати дискримінантного аналізу ідентифікації підприємств машинобудування за належністю до одного з трьох кластерів наведені на рис. 6.

Рис. 6. Фрагмент програми - результати дискримінантного аналізу ідентифікації підприємств машинобудування за належністю до одного з трьох кластерів. Джерело: розраховано автором

Інформація про розподіл підприємств між кластерами та отримані дискримінанті моделі ідентифікації приналежності до одного з 3-х класів підприємств (віоленти, стейкхолдери, експлеренти) за ознакою «Можливість залучення / надання інновацій» наведена в табл. 3.

Отримані в результаті розрахунків дискримінантні моделі дозволяють проаналізувати діяльність потенційного партнера підприємства машинобудування за показниками відкритості інновацій та визначити до якого класу (типу) підприємств він відноситься. Це сприятиме вибору правильної форми партнерських відносин та коректному формуванню стратегії взаємодії.

Таблиця 3. Дискримінанті моделі ідентифікації приналежності до одного з 3-х класів підприємств

Джерело: розраховано автором

Висновки

Використання переваг концепції відкритих інновацій знаходить дедалі ширше розповсюдження серед багатьох промислових підприємств, що займаються виробництвом інноваційної продукції, зокрема і в машинобудівному комплексі. Разом з тим, партнерство в інноваційній діяльності у різних його проявах сприяє не лише економії ресурсів, а й отриманню додаткових вигод (вихід на нові ринки, виробництво нових видів продукції, підвищення інноваційної та інвестиційної привабливості підприємства). Тому особлива увага повинна приділятись вибору партнера з урахуванням його приналежності до певного класу підприємств стосовно надання у користування та залучення інновацій.

Подальші дослідження у цьому напрямку можуть бути пов'язані з визначенням стратегій взаємодії між підприємствами залежно від їх типу за ознакою «Можливість залучення / надання інновацій».

Список використаних джерел

1. Промисловість і промислова політика України 2013: актуальні тренди, виклики, можливості: наук.-аналіт. доповідь / О.І. Амоша, В.П. Вишневськии, Л.О. Збаразська та ін.; за заг. ред. В.П. Вишневського; НАН Украї ни, Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2014. - 200 с.

2. Ткаченко М.О. Методичний підхід до визначення впливу інноваційної активності на фінансово-економічний стан підприємства / М.О. Ткаченко // Комунальне господарство міст. - 2014. - випуск 115. - С. 98-104

3. Chesbrough, H. W. Open Innovation: A New Paradigm for Understanding Industrial Innovation / H. W. Chesbrough // - Oxford: Oxford University Press. - 2006.

4. Махова Г.В. Стратегічні альянси підприємств як засіб реалізації інновацій [Електронний ресурс]. / Г.В. Махова, М.І. Дяченко - Режим доступу: http://economica.org.ua/2011/strategichni-alyansi-pidpriyemstv-yak-zasib-realizacn- innovacij/

5. Быкова А.А. Практики «открытых инноваций» в России: эмпирическое исследование инновационного поведения предприятий Пермского края / А.А. Быкова, М.А. Молочик // Электронный журнал «Корпоративные Финансы». - 2009. - №3(11). - С. 77-93

6. Strengthening Innovation Systems in the Context of Development Cooperation

[Електронний ресурс]: / Workshop Documentation of 5 - 8 October 2009 in Dortmund, Germany. - 2010. - Режим доступу: http://www2.gtz.de/wbf/ 4tDx9kw63gma/StrenghteningIS_2010.pdf

7. Гладун О. Застосування у кластерному та дискримінантному аналізі некількісних змінних / О. Гладун, В. Хвалинська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2011. - № 129. - С. 11-14

8. Неліпа Д.В. Застосування дискримінантного аналізу при проведенні системного аналізу в політології / Д.В. Неліпа // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - 2012. - №109. - С. 55-58.

Размещено на Allbest.ru