Формування інвестиційних ресурсів у галузі садівництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.322: 634

ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ У ГАЛУЗІ САДІВНИЦТВА

Кутковецька Т.О.

викладач,

Уманський національний університет садівництва

E-mail: tanya_kut@ukr.net

В статті розглядається формування інвестиційних ресурсів у галузі садівництва. Представлено основні джерела інвестицій у розвиток даної галузі на місцевому та державному рівнях. Надано пропозиції щодо формування та ефективного використання коштів у садівництві з метою підвищення виробництва плодоягідної продукції та отримання високого прибутку. Здійснено оцінку фінансування галузі садівництва з державного бюджету у Вінницькій області. Проведено прогнозування зміни фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень методом експоненційного згладжування. Графічно представлено зміни фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень методом Хольта. Зроблено висновки щодо механізму формування інвестиційних ресурсів у садівництві, важливу роль в якому відіграє набір складових, які не можуть існувати окремо одна від одної, тому що кожна з них характеризує окремий сегмент інвестиційної політики, ефективна діяльність яких призведе до розвитку галузі.

Ключові слова: інвестиції, садівництво, ресурси, плодоягідні насадження, ресурсний потенціал.

Стаття надійшла до редакції 08.02.2016 р.

інвестиція кошти садівництво прибуток

Авторська довідка

КУТКОВЕЦКАЯ Т. А. ФОРМИРОВАНИЕ ИНВЕСТИЦИОННЫХ РЕСУРСОВ В ОТРАСЛИ САДОВОДСТВА

В статье рассматривается формирование инвестиционных ресурсов в области садоводства. Представлены основные источники инвестиций в развитие данной отрасли на местном и государственном уровнях. Даны предложения по формированию и эффективному использованию средств в садоводстве с целью повышения производства плодоягодной продукции и получения высокой прибыли. Осуществлена оценка финансирования отрасли садоводства из государственного бюджета в Винницкой области. Проведено прогнозирование изменения финансирования закладки 1 га плодово-ягодных насаждений методом экспоненциального сглаживания. Графически представлены изменения финансирования закладки 1 га плодово-ягодных насаждений методом Хольта. Сделаны выводы о механизме формирования инвестиционных ресурсов в садоводстве, важную роль в котором играет набор составляющих, которые не могут существовать отдельно друг от друга, потому что каждый из них характеризует отдельный сегмент инвестиционной политики, эффективная деятельность которых приведет к развитию отрасли.

Ключевые слова: инвестиции, садоводство, ресурсы, плодоягодные насаждения, ресурсный потенциал.

KUTKOVETSKA T. FORMATION OF INVESTMENT RESOURCES IN FIELD GARDENING

Formation of investment resources in horticulture is discussed in the article. The basic sources of investments for the industry development at the local and national levels are presented. The proposals for formation and effective use of funds in horticulture to increase production of fruits and berries and achieve high profit. Author performed estimation of horticulture sector funding from the state budget in Vinnitsa region. She used exponential smoothing technique to forecast changes in the funding of fruits and berries trees planting per one hectare in Vinnitsa region. Also graphically presented change in funding of the trees planting per one hectare by Holt method. The conclusions about the mechanism of investment resources in construction, an important role is played by a set of components that can not exist separately from one another, because each of them describes a separate segment of the investment policy, effective activities which lead to the development of the industry.

Keywords: investments, gardening, resources, berry fruit plantations, resource potential.

Постановка проблеми. Відповідно до ринкових механізмів, формування ресурсного потенціалу в галузі садівництві залежить від очікуваних економічних результатів, одержання прибутку, окупності коштів, які вкладаються, у короткий термін. Необхідність подальшого розвитку галузі садівництва на інноваційній основі зумовлює потребу в нарощуванні обсягів інвестиційних ресурсів, поліпшенні структури їх джерел та оптимізації рівня фінансування галузі. У зв'язку з цим, механізм формування інвестиційних ресурсів у садівництві має бути налагоджений на всіх рівнях прийняття рішень по фінансуванню, включаючи державний та регіональний.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблеми інвестиційного забезпечення галузі садівництва присвятили свої праці такі вчені - економісти: В. В. Юрчишин [4], О. Ю. Єрмаков [2], О. М. Шестопаль [4, 5], В. А. Рульєв [4], Л. О. Барабаш [4] та ін. Проте питання формування інвестиційних ресурсів у даній галузі залишаються актуальними і потребують подальшого вивчення.

Формування цілей статті. Провести дослідження щодо формування джерел інвестицій у розвиток галузі садівництва та здійснити їх оцінку.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку аграрного сектору економіки України підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу садівницьких підприємств можливо досягти переважно за рахунок впровадження інноваційних методів господарювання, для чого звичайно необхідне значне вкладання інвестиції. Зокрема, основними в даний час мають бути наступні джерела інвестицій у розвиток галузі (рис. 1).

Рис. 1. Джерела інвестицій у розвиток галузі садівництва Джерело: власні дослідження.

Внутрішньогалузеві нагромадження, які в перспективі мають стати джерелом інвестицій на просте та розширене відтворення в галузі. Розширене відтворення у садівництві можливе лише за умов рентабельності виробництва плодоягідної продукції на рівні не менше як 40-50%. Така ефективність досягається на засадах поширення інноваційно-інтенсивних технологій виробництва продукції та реалізації в повному комплексі основних організаційно-економічних чинників високоефективного ведення промислового садівництва [2].

Формування амортизаційного фонду через щорічні амортизаційні відрахування з балансової вартості плодоягідних насаджень. На сьогоднішній день практично в переважній більшості садівницьких господарств цей чинник відтворення плодоягідних насаджень фактично незадіяний через ряд причин: чинним законодавством у всіх сільськогосподарських підприємствах амортизація основних засобів виробництва ведеться за податковим методом і амортизаційні відрахування використовуються здебільшого на загальні потреби виробництва, а не як важливий чинник відтворення основного капіталу; в багатьох сільськогосподарських підприємствах садівництво є збитковим, а збитки звичайно покриваються амортизаційними відрахуваннями; сучасний рівень балансової вартості плодоягідних насаджень у декілька разів є нижчим порівняно з чинними нормативами питомих капітальних вкладень на створення цих основних засобів виробництва [5].

В сучасних умовах потенційними в садівництві є приватні інвестиції. Йдеться про орендарів і особисті господарства населення, які спрямовують свою діяльність на товарне виробництво плодоягідної продукції. Передусім, це стосується господарств, розміщених у зонах великих міст і промислових центрів, а також у зонах, районах з унікальними природними умовами для виробництва продукції теплолюбних культур і сортів, які належать до обмеженого ареалу вирощування.

В останні роки спостерігається посилення зацікавленості зарубіжних підприємців до вкладання коштів у сферу промислового перероблення плодоягідної продукції шляхом створення спільних підприємств. Відтак відчутно зростає пропозиція цієї продукції. Про це переконливо свідчить досвід функціонування спільних підприємств з виробництва та промислового перероблення плодоягідної продукції у Вінницькій, Тернопільській, Львівській областях.

Ще одним важливим методом фінансової допомоги є пільгове кредитування інноваційного підприємництва. Наприклад, у Франції поширені види пільгових позик, які повертаються в разі успіху, та позики з пільговими процентами. У Німеччині із бюджету федерації і земель малим підприємствам надають пільгові інвестиційні кредити, особливо в разі освоєння високотехнологічних виробництв. У Японії фінансова корпорація малого бізнесу на пільгових умовах надає довгострокові позики для розширення основного й оборотного капіталу. Крім того, держава (під заставу майна компанії) гарантує приватним банкам своєчасне погашення кредитів, які ті надають малим компаніям.

Необхідно надавати сільськогосподарську техніку, добрива, садивний матеріал, обладнання і інші основні засоби виробництва на пільгових умовах за низькими процентними ставками (не більше 3%) на термін 5-8 років. Складна закордонна техніка, яка не виробляється в Україні і яка потрібна виробнику, повинна надаватися на пільгових умовах. Для цього потрібно налагодити тісний зв'язок з іноземними компаніями та фірмами, які спеціалізуються на виробництві садової техніки і обладнання та створити спільні виробництва на вітчизняних підприємствах [4].

Доцільно дозволити садівничим господарствам розраховуватися за придбану техніку по лізингу у кінці виробничого циклу - після того, як надійдуть кошти за вироблену та реалізовану продукцію. З метою зменшення відсоткових кредитних ставок за кредити, які надаються комерційними банками для закупівлі техніки, добрив, обладнання, насіння, пального тощо, доцільно створити спеціалізований банк для агропромислового комплексу, у якому будуть зосереджені усі фінансові надходження від діяльності сільського господарства і які будуть використовуватись за призначенням.

Також повинна бути державна підтримка розвитку галузі садівництва через податкові збори. На даний час в Україні діє такий Закон України від 09.04.1999 р., № 587 «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» та «Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.05, № 587 [3].

Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Ставка збору становила 1% від виручки, одержуваної від реалізації цієї продукції. З 1 серпня 2011 року, платники збору сплачують його в розмірі 1,5% від об'єкта оподаткування. За рахунок цього збору відповідно до нормативів компенсуються витрати на проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу в плодоношення (проектні роботи, підготовка ґрунту і посадка, догляд за садами, встановлення шпалери і систем краплинного зрошення) та придбання матеріалів, необхідних для виконання таких робіт, а також саджанців, використаних для ремонту молодих насаджень, які постраждали від несприятливих погодних умов. Передбачено також фінансування витрат, пов'язаних з проведенням науково-технічних досліджень та здійснення розробок, зміцненням матеріально- технічної бази галузевих наукових закладів та їх дослідних господарств. Таким чином збільшення ставки збору до 1,5% дало змогу підвищити рівень відшкодування цих витрат, а також забезпечити галузь коштами на модернізацію виробництва підприємств, які вирощують плодоягідну продукцію.

За 2005-2014 рр. у Вінницькій області суб'єктами господарювання за державної підтримки закладено 7,16 тис. га плодоягідних насаджень (табл. 1).

Таблиця 1 - Закладання плодоягідних насаджень та фінансування цих робіт з державного бюджету у Вінницькій області

Джерело: розраховано автором за даними Головного управління статистики у Вінницькій області.

З даних таблиці ми бачимо, що фінансування галузі садівництва у Вінницькій області за державної підтримки з кожним роком зростає і у 2014 р. становить 68,87 млн. грн, що в 15,4 раза більше в порівнянні з 2005 р. Зокрема, створено нові інтенсивні насадження плодоягідних культур, які завдяки застосуванню системи краплинного зрошування, а також використанню вегетативних підщеп і перспективних сортів, у подальшому дозволять уникати періодичності плодоношення та досягати значно вищих врожаїв в порівнянні зі старими садами.

На основі отриманих результатів, щодо виділення коштів з державного бюджету на розвиток галузі садівництва у Вінницькій області проведемо прогнозування зміни фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень за даними часового ряду. Надійним та ефективним методом прогнозування є експоненційне згладжування. В методі експоненційного згладжування передбачається, що рівень значень часових рядів змінюються рідко, тому необхідна оцінка лише поточного рівня. В деяких випадках дані спостережень можуть мати тренд, тобто включати інформацію, яка дозволяє враховувати можливі майбутні зростання або спади. В такій ситуації необхідна функція прогнозування лінійного тренда, що враховується у двохпараметричному методі Хольта. Для того, щоб визначити чи у вихідних даних присутній тренд, побудуємо графік динаміки фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень (рис. 2).

¦ Фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень, тис. грн

Лінійний (Фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень, тис. грн)

Рис. 2. Динаміка фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень у Вінницькій області

Джерело: Побудовано автором за даними Головного управління статистики у Вінницькій області.

З рисунка 2 видно, що вихідні дані мають зростаючий тренд, тому для прогнозування використаємо метод Хольта. У часових рядах, що мають тренд, разом з оцінкою поточного рівня необхідна оцінка нахилу. В методиці Хольта значення рівня і нахилу згладжуються безпосередньо, при цьому використовуються різні константи для кожного з них. Ці константи згладжування дозволяють оцінити поточний рівень і нахил, уточнюючи їх кожного разу, коли з'являються нові спостереження. Складовими методу Хольта є три рівняння:

Експоненційно загладжуваний ряд або оцінка поточного рівня [1]:

L = aYt + (1 - а)(Lt- - Tt_x), (1)

де, Lt - нова згладжувана величина;

Lt-1 -згладжувана величина за попередній період;

а - константа згладжування для даних (0 < а < 1);

Yt - нове спостереження або реальне значення ряду в період t;

Tt-i - оцінка тренда за попередній період.

Наведене рівняння схоже на просте експоненційне згладжування, за виключенням члена, що враховує тренд. Тренд оцінюється при підрахунку різниці між двома останніми експоненційно згладжуваними значеннями рівня. Оскільки послідовні величини згладжуються випадково, їх різниця враховує тренд у даних.

Оцінка тренда [1]:

T =fi(Lt - Lt-1 )Yt + (1-ДО1-1, (2)

де, Tt - власна оцінка тренда;

в - константа згладжування для оцінки тренда (0 < в < 1).

В даному рівнянні згладжуванню в першу чергу піддається тренд, а вже тоді дані. В результаті отримуємо загладжуваний тренд, що виключає всяку випадковість.

Прогноз наp періодів [1]:

Yt+p = Lt + pTt, (3)

дер - кількість періодів прогнозування;

Yt+p - прогноз нар періодів вперед.

Для того, щоб скористатися цим алгоритмом, потрібно мати набір із початкових величин і тренда. Одним із можливих розв'язків є: першу оцінку зробити рівною першому спостереженню. При цьому тренд буде дорівнювати нулю. Інший розв'язок - визначити початкове значення як середнє для перших п'яти або шести спостережень. Тоді тренд можна оцінити нахилом лінії, що утворена цими точками.

Перед початком розрахунків, необхідно зробити дві оцінки - задати початкову згладжувану величину та початкове значення тренду. Скористаємося першим варіантом, тобто першій оцінці початкового рівня буде відповідати перше спостереження, а початкова оцінка тренду прирівнюється до нуля. При розрахунках використаємо такі значення констант згладжування: а = 0,2 та в = 0,3.

Константи а і в вибираються шляхом мінімізування похибки прогнозування, як і при звичайному експоненційному згладжуванні, наприклад, значення MSE. Для мінімізування значення MSE потрібно створити сітку значень а і в (тобто всі комбінації а = 0,1; 0,2;...; 0,9 та в = 0,1; 0,2;...; 0,9) і вибрати ту комбінацію, яка дає найменше значення MSE. З сітки значень а і в видно, що найменше значення MSE отримаємо при таких значеннях констант: а = 0,9 та в = 0,8 (MSE = 21,5), а при значеннях а = 0,2 і в = 0,3 MSE дорівнює 497,0 (рис. 3).

Рис. 3. Визначення оптимальних значень для прогнозування фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень за методом Хольта Джерело: побудовано автором.

Таким чином, при значеннях констант а = 0,9 і в = 0,8 ми отримаємо оптимальний (точний) прогноз - фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень у Вінницькій області в 2017 р., який буде складати 118,1 тис. грн. (рис. 4).

¦ YtonT. (при а=0,9 і р=0,8) --¦-- Yt --А-- Yt (при а=0,2 і Р=0,3)

Рис. 4. Прогноз зміни фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень у Вінницькій області за методом Хольта

Джерело: побудовано автором.

На основі даних прогнозування до 2017 р. можна зробити висновок про те, що оскільки фінансування закладання 1 га плодоягідних насаджень має тенденцію до збільшення, то галузь садівництва Вінницької області буде розвиватись, а саме досягати великих обсягів виробництва плодоягідної продукції та отримання прибутку.

Висновки

Таким чином, подальший розвиток галузі садівництва безпосередньо пов'язаний з удосконаленням інвестиційного механізму в даній галузі. Механізм формування інвестиційних ресурсів у садівництві включає набір складових, що не можуть існувати окремо одна від одної. Кожна з них характеризує окремий сегмент інвестиційної політики, ефективна діяльність яких призведе до виготовлення конкурентоспроможної плодоягідної продукції.

Список використаної література

1. Галузева програма розвитку садівництва України на період до 2025 року. -К., 2008. - 76 с.

2. Грабовецький Б. Є. Економічне прогнозування і планування /Грабовецький Б. Є. / Навч. посіб.: Навчальне видання. - К.: ЦНЛ, 2003. - 188 с.

3. Єрмаков О. Ю. Ефективність інвестицій у садівництво / О. Ю. Єрмаков, М. І. Кісіль, В. І. Чорнодон. - Тернопіль: Крок, 2011. - 234 с.

4. Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» та «Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» № 587 від 09.04.1999 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show.

5. Рульєв В. А. Економічні проблеми розвитку садівництва України /А. Рульєв. - К.: ННЦ ІАЕ, 2004. - 360 с.

6. Сазонець І. Л. Інвестування / Сазонець І. Л., Федорова В. А. // Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 312 с.

7. Статистичний щорічник Вінниччини за 2014 рік / Головне управління статистики у Вінницькій області: за ред. С. Н. Ігнатова - Вінниця, 2015. - 623 с.

8. Шестопаль О. М. Економіка та організація промислового садівництва України: монографія / Шестопаль О. М., Рульєв В. А., Кондратенко П. В., Сатіна Г. М., Бублик М. О., Омельченко І. К., Єрмаков І. О., Гащенко М. К., Барабаш Л. О., Романова Л. В. - К.: ННЦ «Ін-т аграр. економіки», 2010. - 334 c.

9. Шестопаль О. М. Проблема інвестицій у створення (відтворення) промислових садів і основні напрями її вирішення / О. М. Шестопаль // Економіка України. - 2003. - № 10. С. 47-55.

10. Шестопаль О. М. Теоретичні та методичні основи формування інвестицій у створення (відтворення) плодових і ягідних насаджень / О. М. Шестопаль // Садівництво. Міжвідомчий тематичний збірник. - № 50. - К.: Нора-принт, 2000.342-351.

References

1. Haluzeva prohrama rozvytku sadivnytstva Ukrainy na period do 2025 roku [Industry Horticulture Development Program of Ukraine till 2025]. (2008). Kyiv. [in Ukraine].

2. Hrabovetskyi, B.Ie. (2003). Ekonomichne prohnozuvannia i planuvannia [Economic Forecasting and Planning]. Navchalne vydannia. Kyiv: TsNL [in Ukraine].

3. Yermakov, O.Yu., Kisil, M.I. & Chornodon, V.I. (2011). Efektyvnist investytsii u sadivnytstvo [The effectiveness of investment in construction]. Ternopil: Krok [in Ukraine].

4. Zakon Ukrainy “Pro zbir na rozvytok vynohradarstva, sadivnytstva i khmeliarstva” ta “Poriadku spravliannia zboru ta vykorystannia koshtiv na rozvytok vynohradarstva, sadivnytstva i khmeliarstva” №587 vid 09.04.1999 r. [The Law of Ukraine "On the collection on the development of viticulture, horticulture and hop 'and' Order of charging collection and use of funds for the development of viticulture, horticulture and hop" number 587 of 09/04/1999 p.]. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show [in Ukraine].

5. Ruliev, V.A. (2004). Ekonomichni problemy rozvytku sadivnytstva Ukrainy [Economicproblems of gardening Ukraine]. Kyiv: NNTs IAE [in Ukraine].

6. Sazonets, I.L. & Fedorova, V.A. (2011). Investuvannia [Investment]. Kyiv: Tsenter uchbovoi literatury [in Ukraine].

7. Ihnatova, S.N. (2015). Statystychnyi shchorichnyk Vinnychchyny za 2014 rik [Vinnytsia Statistical Yearbook 2014]. Holovne upravlinnia statystyky u Vinnytskii oblasti - Department of Statistics in Vinnytsia region. Vinnytsia [in Ukraine].

8. Shestopal, O.M., Ruliev, V.A., Kondratenko, P.V., Satina, H.M., Bublyk, M.O., Omelchenko, I.K., Yermakov, I.O., Hashchenko, M.K., Barabash, L.O. & Romanova, L.V. (2010). Ekonomika ta orhanizatsiia promyslovoho sadivnytstva Ukrainy [Economics and Industrial Horticulture Ukraine]. Kyiv: NNTs “In-t ahrar. ekonomiky" [in Ukraine].

9. Shestopal, O.M. (2003). Problema investytsii u stvorennia (vidtvorennia) promyslovykh sadiv i osnovni napriamy ii vyrishennia [The problem of investment in (playback) of industrial gardens and main directions of its solution]. Ekonomika Ukrainy - Ukraine economy, 10, pp. 47-55 [in Ukraine].

10. Shestopal, O.M. (2000). Teoretychni ta metodychni osnovy formuvannia investytsii u stvorennia (vidtvorennia) plodovykh i yahidnykh nasadzhen [Theoretical and methodological bases of formation of investment in (playback) fruit and berry plantations]. Sadivnytstvo. Mizhvidomchyi tematychnyi zbirnyk - Gardening. Interdepartmental thematic collection,50, pp. 342-351. Kyiv: Nora-prynt [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru