Збереження фінансово стійких державних дослідних господарств

Постановка проблеми. Державний суверенітет та економічна самостійність України забезпечили трансформацію аграрного сектору економіки до ринкових умов господарювання. Здійснено перехід від способу виробництва сільськогосподарської продукції, побудованого на державній власності на землю, до способу господарювання, основою якого стала приватна власність на неї, у поєднанні з колективними, індивідуальними й сімейними формами організації праці. Створено правові та економічні умови для трансформації колгоспів і радгоспів у гнучкіші виробничі структури, здатні до самовдосконалення та адаптації до змін економічної ситуації [25].

Наразі керівники вищих ешелонів державної влади формують думку громадськості, особливо сільського населення, щодо прискореного введення ринку землі. Наприклад, ініційовано проведення економічного експерименту щодо продажу через аукціони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності [12]. Подібні наміри урядовців викликають небезпідставну стурбованість науковців-аграріїв, працівників державних підприємств дослідних господарств щодо можливого зникнення їхньої науково-виробничої бази в разі втілення у життя наміченого проекту. Зокрема, на Загальних зборах Національної академії аграрних наук України ухвалено Звернення до Президента України, Верховної Ради України й Кабінету Міністрів України щодо збереження земель аграрної науки [10].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічне та нормативно-правове забезпечення трансформації аграрного сектору економіки до ринкових умов, хід реформування і шляхи завершення земельної реформи висвітлено в наукових працях вітчизняних учених 1.1. Лукінова [15-16], П.Т. Саблука [1-2, 24, 26, 28-32], В.Я. Месель-Веселяка [2, 17, 21-29], М.М. Федорова [2, 21-22, 24-26, 28, 34-36], М.Й. Маліка [19-20, 26, 30], Ю.О. Лупенка [17-18, 26], П.І. Гайдуцького [4-6, 26, 28], А.С. Даниленка [26], М.В. Гладія [7-8, 26], І.Г. Кириленка [26], Ю.Я. Лузана [26], Я.М. Гадзала [3, 10], іноземних науковців [9, 13-14, 37-38].

Наразі в засобах масової інформації розгорнулася дискусія з приводу намірів українського уряду щодо проведення економічного експерименту з продажу земель державної власності через аукціони [12, 33]. Проте поки що відсутні конкретні пропозиції щодо альтернативи розпаювання земель державних підприємств дослідних господарств.

Мета статті обґрунтувати необхідність збереження земель й усього майнового комплексу фінансово стійких державних підприємств дослідних господарств. сільськогосподарський економічний аукціон колгосп

Виклад основних результатів дослідження. Дослідні господарства Національної академії аграрних наук України є експериментально-виробничою базою для проведення досліджень, випробування і доопрацювання наукових розробок. Крім того, зазначені підприємства та організації забезпечують сільськогосподарське виробництво елітним і репродуктивним насінням, садивним матеріалом, племінною продукцією тощо. Тобто, це підприємства, які забезпечують науково-технічний процес у сільському господарстві й обслуговують підприємців-виробників сільськогосподарської продукції.

Наукова продукція НААН (сорти та гібриди, насіння, технології, ветеринарні препарати) є конкурентоспроможною за багатьма напрямами, забезпечує провідні позиції України на світовому аграрному ринку, є одним із основних джерел надходження валютних ресурсів від експорту агропродовольчої продукції. Попри хронічне недофінансування наукових досліджень, ученим НААН вдається утримувати лідируючі позиції в насінництві озимих (75% посівних площ в Україні зайняті сортами НААН), круп'яних культур (94%), племінній справі (поголів'я свиней 72%) всупереч засиллю іноземних технологій, селекційного і племінного матеріалу, поставлених на ринок України транснаціональними компаніями [27].

Спрямованість аграрної науки на завершення земельної реформи, освоєння нових механізмів фінансово-кредитного, методичного забезпечення інвестиційної привабливості та фінансової безпеки, логістики сучасних ринків сприяли відчутним організаційно-економічним зрушенням, які дали поштовх до істотного приросту продукції рослинництва і прискорення розвитку тваринництва. Значно зріс експортний потенціал аграрного сектору економіки. Якщо обсяг середньорічного експорту агропродовольчої продукції за 1995-1999 роки становив 1871 млн дол. США, то за 2010-2014 роки 14869 млн дол. США, тобто зріс у 7,9 раза. Сільськогосподарські підприємства зі збиткових перетворилися в прибуткові [25]. В цьому певна заслуга колективів державних підприємств дослідних господарств «Нива» та «Христинівське» (далі ДП ДГ) Христинівського району Черкаської області Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН. Динаміка показників рівня виробничих ресурсів ДП ДГ ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН представлена у таблиці 1.

Таблица 1Динаміка показників рівня виробничих ресурсів ДП ДГ «Нива» і «Христинівське» за 2010-2015 рр.

З даних таблиці 1 видно, що рівень виробничих ресурсів ДІЇ ДГ (за винятком чисельності працюючих) має тенденцію до зростання. Це стосується площі сільськогосподарських угідь і ріллі, поголів'я великої рогатої худоби й корів. Середньооблікова чисельність працюючих зменшилася за рахунок інтенсифікації виробничих процесів. У дослідних господарствах Інституту при вирощуванні сільськогосподарських культур застосовується система технологій інтенсивного характеру. Вона включає повний комплекс агротехнологічних заходів. Серед них обов'язкове дотримання технологічної дисципліни відповідно до розроблених для кожної культури технологічних карт, використання високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур, комплектування оптимального складу та постійне оновлення машинно-тракторного парку й ефективне його використання, підвищення кваліфікації кадрів. Агротехнологічні заходи (удобрення, механічний обробіток ґрунту, захист посівів від бур'янів, шкідників та збудників хвороб) виконуються на основі дотримання системи сівозмін науково обґрунтованого чергування культур, що забезпечує раціональне використання орних земель, матеріальних і трудових ресурсів, збереження та підвищення родючості ґрунту.

У державних підприємствах збережена традиційна структура сільськогосподарського виробництва, що тісно поєднує між собою галузі тваринництва й землеробства. Завдяки цьому щорічно на площі до 600 га вноситься по 50-60 т органічних добрив із розрахунку на гектар.

Інтенсифікація процесів виробництва продукції рослинництва сприяла підвищенню врожайності зернових, соняшнику і кормових культур, що забезпечило приріст виробництва у 2015 році порівняно з 2010-м відповідно в 1,6, 1,4 та 1,3 раза (табл. 2).

У підприємствах, які мають статус племінних заводів із розведення великої рогатої худоби української червоно-рябої молочної породи, застосовується поточно-цехова система утримання корів і стійлово-вигульна в літній період система утримання молодняку худоби. Тип годівлі силосно-концентратно-сінажний. Доїння корів автоматизоване, двократне, у молокопровід. Завдяки дотриманню ветеринарно-санітарних та гігієнічних вимог до доїння корів, порядку обслуговування й санітарного оброблення доїльних апаратів та установок, молоко реалізується вищим ґатунком.

Таблица 2 Урожайність і валовий збір зерна сільськогосподарських культур ДП ДГ «Нива» та «Христинівське» за 2010-2015 рр.

Джерело: Власні дослідження.

Упродовж останніх років у дослідних господарствах досягнуто стабільно високих надоїв молока (рис. 1), що є результатом виконання розроблених спеціалістами Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН планів селекційноплемінної роботи з поголів'ям худоби. Це дало змогу реалізувати генетичний потенціал молочної продуктивності корів української червоно-рябої молочної породи в умовах повноцінної збалансованої кормової бази й довести молочну продуктивність корів до 6241 кг. Вміст жиру в молоці за період із 2010 по 2015 рік зріс від 3,58 до 3,63 %, білка від 3,01 до 3,1 %, за рахунок чого додатково одержано 218 тис. грн чистого доходу від реалізації молока. Запровадження сучасних методів відтворення (синхронізація статевого циклу) та підвищення матеріальної заінтересованості операторів штучного осіменіння й лікарів ветеринарної медицини сприяло збільшенню виходу телят на 100 корів до 86 гол. Зміна системи випоювання та годівлі телят молочного періоду уможливила підвищити товарність молока з 88 до 94 %, за рахунок чого за 2010-2015 роки додатково одержано 510 тис. гри чистого доходу. В результаті оптимізації годівлі худоби на основі науково обґрунтованих раціонів за групами тварин залежно від продуктивності, згідно з рекомендаціями науковців Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, витрати кормів на виробництво 1 ц молока скоротилися на 0,07 ц корм. од. Проведена реконструкція тваринницьких приміщень у поєднанні з механізацією трудомістких процесів сприяли зниженню затрат праці з розрахунку на 1 ц молока на 5,4 в.п., на 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби на 6,4 в.п.

Рис. 1 Динаміка молочної продуктивності корів ДП ДГ «Нива» і «Христинівське» за 2010-2015 рр., кг

Повноцінна збалансована годівля худоби з високим генетичним потенціалом, дотримання технологічної та виробничої дисципліни кваліфікованих сумлінних кадрів тваринників сприяли збільшенню обсягів валової продукції скотарства (табл. 3). Наразі селекційно-племінна робота з дійним поголів'ям спрямована на поліпшення якісних показників продуктивності тварин (підвищення вмісту жиру й білка, зменшення кількості соматичних клітин у молоці; подовження тривалості господарського використання; поліпшення запліднювальної та відтворювальної здатності продуктивних корів).

Таблица 3 Динаміка розвитку скотарства ДП ДГ «Нива» і «Христинівське» за 2010-2015 рр.

Посилення в економіці України кризових явищ (відміна фіскального стимулювання галузі, відсутність доступу до зовнішніх джерел фінансування, ціновий диспаритет на агропродукцію й засоби виробництва, а також зміна клімату тощо) все це зумовило пошук нових шляхів розвитку дослідних господарств мережі Інституту. Одним із перспективних напрямів є запровадження у них системи органічного землеробства. Передбачено здійснення ряду заходів щодо одержання сертифіката на вирощування зернових із подальшою реєстрацією виробництва органічної молочної сировини для виготовлення безпечних продуктів дієтичного та дитячого харчування. У зв'язку з цим намічено впровадити сучасну прогресивну енергоресурсозберігаючу й екологічну технологію вирощування кормових культур. У ДІЇ ДГ «Нива» проведено реконструкцію приміщення для утримання поголів'я на 300 корів. Впроваджено технологію прив'язного утримання, однотипової годівлі, застосовування стаціонарних роздавачів кормів. Придбано обладнання для механізованого приготування напівсухих кормосумішок. Створюється спеціальна сировинна зона на площі 300 га сільськогосподарських угідь для виробництва кормів для тварин відповідно до вимог безпечності та якості.

Система технологій виробництва продукції ДП ДГ «Нива» і «Христинівське» заснована на принципах господарського розрахунку, що передбачає досягнення такого співвідношення витрат і доходів виробництва, коли за рахунок одержаних позитивних результатів здійснюється розширене відтворення засобів виробництва, робочої сили, виконуються взяті перед іншими підприємствами й державою договірні зобов'язання. Це дає змогу оперативно реагувати на зміну економічних умов господарювання, спрямованих на забезпечення дохідності виробничої діяльності господарств. Запровадження господарського розрахунку економічної діяльності дослідних господарств вимагає постійного науково-методичного супроводу господарювання співробітниками Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН. Зокрема, в господарствах запроваджена система добового моніторингу продуктивності корів та рівня відтворення маточного поголів'я. Розроблено прогноз основних показників соціально-економічного розвитку підприємств на 2014-2016 роки. Запроваджено систему моніторингу раціонального використання виробничих і фінансових ресурсів, удосконалено механізм формування оплати праці спеціалістів із відтворення у скотарстві. Наразі виконується Комплексна програма запровадження інноваційних розробок у виробничих процесах дослідних господарств, освоєння якої забезпечило зростання показника рентабельності скотарства у 2015 році на 2,2% до рівня 8,9%. Зокрема, співробітниками Інституту в державних підприємствах оцінено екстер'єр первісток. Розроблено план індивідуального підбору бугаїв до корів та телиць. Передано для запровадження комп'ютерну модель розрахунку й оптимізації складу поживності та вартості раціонів для високопродуктивних дійних корів і очікуваного рівня рентабельності молока. Організовано регулярний відбір проб для проведення оцінки корів за якістю молока (вміст жиру в молоці, білка, лактози, сухого залишку) та виявлення субклінічних маститів. Запроваджуються ефективні методи лікування неплідності корів і телиць, проводиться їхня акушерськогінекологічна диспансеризація. Добираються корови-донори для одержання ембріонів української червоно-рябої молочної породи з високим генетичним потенціалом.

Аналіз показників операційної та інвестиційної діяльності й фінансового стану ДІЇ ДГ «Нива» і «Христинівське» показав, що попри спад економічної активності в державі, поглиблення диспаритету цін на продукцію сільського господарства та матеріальнотехнічні ресурси, погіршення фінансової дисципліни між учасниками економічної діяльності, господарства спроможні за рахунок власних фінансових ресурсів нарощувати відтворення оборотних засобів, своєчасно вносити податкові платежі до державного й місцевого бюджетів (табл. 3-4), а також виділяти кошти на підтримання та функціонування об'єктів соціальної сфери, що знаходяться в межах розташування їхніх територій. Наприклад, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2015 році порівняно з 2010 роком зріс у 2,6 раза (з 20172 до 51864 тис. грн), а чистий прибуток підвищився у 5,2 раза (з 217 до 1128 тис. грн).

Таблица 4 Економічна оцінка господарської діяльності та фінансового стану ДП ДГ «Нива» і «Христинівське» за 2010-2015 рр.