Інвестиції в людський капітал як умова соціального розвитку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330. 322. 3: 37

Інвестиції в людський капітал як умова соціального розвитку України

Investment in Human Capital as a Condition for Social Development of Ukraine

О.І. Гізело, аспірант, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (Київ).

Анотація

Розглянуто людський капітал як ключовий фактор виробництва в сучасних умовах господарювання. Обґрунтовано необхідність інвестування в людський капітал для забезпечення соціально-економічного розвитку України. Проаналізовано основні тенденції в інвестуванні в людський капітал в Україні та у розвинених країнах. На основі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо оптимізації інвестування в людський капітал з метою забезпечення соціального розвитку.

Keywords: human capital, investment in human capital, social development, the Ukrainian economy.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасний етап суспільно- економічного розвитку характеризується переходом від індустріального, промислового до постіндустріального, інформаційного суспільства, від економіки промислового капіталу до економіки знань. Носієм і джерелом ключового фактора виробництва за таких обставин стає людина. Поняття людського капіталу означає усвідомлення вирішальної ролі людини в економічній системі, особливо в умовах науково-технічного прогресу, коли професійні навички, рівень освіти, здатність освоювати нові досягнення визначають успішність підприємства. Людина знаходиться в центрі соціально-економічної системи і як споживач, і як виробник. Людський фактор слід розглядати як головний резерв розвитку виробництва, провідний чинник розвитку і стабільності економіки. У таких умовах особливої уваги набувають проблеми інвестиційного забезпечення людського капіталу, без здійснення якого неможливим буде забезпечення конкурентоспроможності як окремого працівника, так і підприємства й держави загалом.

У зв'язку з цим набуває актуальності дослідження шляхів інвестування людського капіталу як основної умови забезпечення економічного зростання, а також економічного і соціального розвитку.

Аналіз останніх публікацій. Вирішенню проблем використання людського капіталу присвячена значна кількість праць зарубіжних і вітчизняних вчених Г. Азоєва, Г. Беккера, Ф. Вірсема, Л. Вальраса, В. Галушко, О. Гудзинського, С. Дятлова, Й. Завадського, Р. Кантера, І. Ліфіца, С. Бандура, В. Петі, М. Портера, П. Саблука, Ж.-Б. Сея, Г. Сіджвіка, Г. Скударя, А. Сміта, С. Струмиліна, Ф. Тейлора, М. Трейсі, Р. Фатхутдінова, Т. Шульца, А. Юданова та ін. Однак питання інвестиційного забезпечення людського капіталу як джерела соціального розвитку залишаються недостатньо висвітленими.

Мета статті полягає в ґрунтовному дослідженні сутності людського капіталу як визначального чинника соціального розвитку та обґрунтуванні на цій основі рекомендацій щодо здійснення інвестування в людський капітал у вітчизняній економіці.

Виклад основного матеріалу

У науковій літературі відсутня єдність поглядів щодо трактування сутності поняття "людський капітал". Однак усе різноманіття поглядів можна згрупувати у дві категорії: людський капітал у широкому й у вузькому розумінні.

У звуженому розумінні людський капітал пов'язують лише з людиною як носієм знань, що є ключовим чинником розвитку суспільства і економічного зростання [10; 13]. Розширений підхід (і нині цієї позиції дотримуються більшість сучасних науковців) передбачає включення до людського капіталу не лише спеціалістів, знання, науку, виховання, а й інструменти інтелектуальної праці та середовище функціонування людського капіталу в частині виконання ним своїх виробничих функцій.

Вимагає обґрунтування наукова доцільність виокремлення категорії людського капіталу саме як капіталу, а не іншого фактора виробництва.

Більшість теорій факторів виробництва (і марксистська, і маржиналістська, і теорія трьох факторів Ж.-Б. Сея) стверджують, що за умов індустріального суспільства кожен фактор виробництва приносить свій дохід. Так, доходом від землі є рента, від праці - заробітна плата, від капіталу - прибуток (або процент). В індустріальному суспільстві ключовим фактором виробництва був капітал, тому створена у процесі (індустріального) виробництва додаткова вартість присвоювалася власником капіталу (промислового). Однак із поступовим переходом сучасного суспільства до постіндустріального способу виробництва ключовим фактором виробництва стає праця. Причому висококваліфікована інтелектуальна праця, носієм якої є людина - працівник. Відтак за нинішніх умов становлення інформаційного суспільства і пост- індустріальної суспільно-економічної формації додаткова вартість, створена у процесі виробництва, присвоюється власником ключового фактора - працівником. Саме тому виникла потреба в науковій літературі застосовувати категорію "людський капітал".

Отже, під людським капіталом ми розуміємо сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людиною певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері суспільного виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів заробітків його власника та національної економіки.

Звернемо увагу на принципові моменти, що випливають з цього визначення:

- по-перше, людський капітал - це не просто сукупність зазначених характеристик, а саме сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій;

- по-друге, це такий запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який доцільно використовується для одержання корисного результату і сприяє зростанню продуктивності праці;

- по-третє, використання людського капіталу закономірно приводить до зростання заробітків (доходів) його власника;

- по-четверте, таке зростання доходів стимулює інвестиції в людський капітал, що стає причиною подальшого зростання заробітків.

Характерною особливістю інвестування в людський капітал є те, що людина - не лише об'єкт інвестування, а і його мета. Так, розвиток і розширення освітніх, інтелектуальних, інформаційних, організаційних, управлінських, мотиваційних ресурсів, погляд на людину як на головний, визначальний і якісно невичерпний чинник економічного зростання нового типу, а також як на мету цього зростання, є визначальною рисою нашої доби.

Одним із центральних аспектів формування людського капіталу є положення про те, що вроджений людський капітал розвивається в результаті усвідомленого інвестування. До таких видів інвестицій відносяться: освіта, навчання на робочому місці, зміцнення здоров'я тощо. Крім того відзначимо, що інвестування в людський капітал - це шлях подолання бідності країни.

Інвестиції в освіту підвищують рівень і обсяг знань людини, сприяють формуванню, трансформації і розвитку знань, підвищенню ефективності функціонування соціально-економічних систем. Інформація, знання і навички - вирішальні чинники економічного розвитку, ефективного ринку праці та конкурентоспроможності. А інвестиції у вищу освіту сприяють формуванню у суспільстві прошарку висококваліфікованих фахівців, праця яких має найбільший вплив на темпи економічного зростання.

Залежно від масштабності інвестиції в людський капітал можна виділити кілька рівнів (див. рис.). При цьому всі рівні тісно взаємопов'язані та взаємозалежні, оскільки сукупність інвестицій в людський капітал нижчого рівня складає вищий рівень людського капіталу. Ступінь розвитку людського капіталу на вищих рівнях, у свою чергу, обумовлює можливості його вдосконалення на нижчих рівнях.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. Рівні інвестицій в людський капітал

людський капітал інвестування економічний

Головна складність оцінки ефективності інвестування в людський капітал полягає в тому, що велика частина вкладень в його розвиток має нематеріальний характер, вартість яких оцінити неможливо. Так, окрім грошових витрат на навчання, охорону здоров'я, підвищення кваліфікації, нарощення людського капіталу вимагає, щонайменше, кропіткої праці самого носія цього виду капіталу - людини. Слід також пам'ятати, що в результаті нарощування людського капіталу отримується інтегральний соціальний ефект, від якого виграє не лише конкретна людина, а й суспільство та економіка в цілому.

Людський капітал формується за рахунок інвестицій у підвищення рівня і якості життя населення, що передбачає здійснення фінансових витрат на освіту, науку, виховання, охорону здоров'я, розвиток підприємницьких здібностей, економічну і соціальну безпеку, свободу, культуру тощо.

У науковій літературі під соціальним розвитком визначають якісне поліпшення показників, що характеризують соціальну сферу, а саме: доходів населення та темпів їх зростання; стану соціальних галузей (освіти, охорони здоров'я, культури); мінімальних соціальних гарантій, які забезпечують нижчий рівень соціальних показників; доходів і витрат населення та їх структури; доступності послуг освіти та охорони здоров'я тощо [2; 4].

Саме тому соціальний розвиток має бути відповідним станові економіки і суспільства, сприяти виходу зі соціальної кризи, забезпечити обґрунтований рівень мінімальних соціальних гарантій та соціальних стандартів життя. Зазначені процеси неможливі без забезпечення

Таблиця 1 Основні показники динаміки інвестицій в людський капітал в Україні