Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу

Кафедра економічної теорії та міжнародного бізнесу

Реферат

"Ринок як джерело інновацій"

Виконала Яковенко Олександра

Харків 2017

Вступ

У науковій літературі існує велика кількість підходів до цієї проблеми, але більшість дослідників схиляється до думки, що головними причинами і джерелами інноваційних ідей є: ринок споживач прибуток

1. потреби ринку, попит споживача;

2. конкурентна боротьба на ринку, бажання одержати конкурентні переваги та максимізувати прибуток;

3. підвищення престижу підприємства;

4. пошук вирішення проблем, які виникають під час діяльності фірми;

5. наслідування іншим організаціям, які впроваджують нову технологію;

6. бажання працівників поліпшити свою майстерність у конкретній діяльності;

7. реалізація знань творчої особистості;

8. поради консультантів у будь-який період реорганізації фірми; наукові відкриття, інтернаціоналізація науки;

9. винахідництво;

10. інтуїтивне уявлення про те, що нововведення може поліп-шити діяльність організації.

Розглянемо основні з зазначених причин детальніше.

На думку аналітиків, однією з головних причин і одночасно джерелом інноваційних ідей є потреби ринку. Так, Т. Коно стверджує, що 72 % всіх ідей, які успішно втілюються на ринку, стимулюються саме попитом. Вибагливі споживачі змушують виробника не тільки підвищувати стандарти якості виробів, послуг, а й змінювати моделі, удосконалювати їх конструкцію, створювати нові. Результати цілої низки економічних досліджень підтверджують, що в середньому із 100 успішно реалізованих нововведень близько 75 - це відповідь на потреби споживача(ринок, замовлення від уряду, виробничі потреби самого виробника) і тільки 25 нововведень є результатом упровадження нових технічних ідей, які виникли в процесі проведення НДДКР. Спонукальним мотивом для інновацій є зміни зовнішнього середовища, які ведуть до появи нових потреб або нових засобів задоволення вже існуючих потреб.

Приклад. Літо в Японії жарке і вологе, квартири невеликі. Були потрібні побутові кондиціонери невеликих розмірів, компактні і безшумні.

Це підштовхнуло японські фірми першими впровадити економічні роторні компресори в кондиціонерах.

Англійці обожнюють займатися садівництвом, і англійські фірми випускають садово-городній інвентар найкращий у світі.

Вимоги суспільства щодо захисту навколишнього середовища зумовлюють розроблення електромобілей, нових типів пакувальних матеріалів, які можна повністю переробити для подальшого використання.

Загальна тенденція до старіння населення надихає на розроблення нових концепцій оздоровлення людини, ведення домашнього господарства, індустрії розваг. Японська фірма "ТОТО" запропонувала "розумний туалет", у якому використовуються біосенсорика і мікропроцесори з метою одержання даних для медичної діагностики.

Фірма "Соні" випустила на ринок відеоприлад, за допомогою якого діти можуть малювати кольорові картинки прямо на екрані телевізора. З погляду функціональних характеристик прилад має можливості комп'ютерної графіки.

Інновації

Інновація (англ. Innovation - нововведення) - ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у других сферах наукової та соціальної діяльності, Заснований на використанні досягнені науки и передового досвіду, є кінцевім результатом інноваційної діяльності.

Інновація - це результат системної діяльності, спрямованої на реалізацію досягнені науково-технічного прогресу та їх удосконалення, що сприяє кількіснім та якісним змінам у внутрішньому середовищі підприємства та Забезпечує Підвищення ефективності та Отримання конкурентних перевага.

Інновація - 1) вкладення коштів в економіку, що Забезпечує зміну техніки та технології; 2) нова техніка, технологія, що є результатом досягнені науково-технічного прогресу. Істотнім Чинник інновації є розвиток вінахідніцтва, раціоналізації, з'явилися великих відкріттів.

Законодавче визначення:

Інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а такоже організаційно-технічні решение виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Інновація є введенням у споживання якого-небудь нового або значно поліпшеного продукту (товару або послуги) або процесу, нового методу маркетингу, або нового організаційного методу в діловій практиці, організації робочих місць або зовнішніх зв'язків.

Інновації - об'єкти впровадження чи процес, що веде до появи чогось нового - новації.

В науковий лексикон цей термін вперше ввів Й. Шумпетер, що в буквальному перекладі означає "втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді виробу". Крім того інновація розглядалася Й. Шумпетером як нова функція виробництва, її нова комбінація.

Нововведення, яке ще недостатньо поширене у суспільному виробництві.

Нововведення, впровадження нових ідей, технологій, видів продукції тощо в організацію продукції, виробництво, управління підприємством та галуззю.

Щось, що сприймається як нове, як нововведення.

Форма керованого розвитку вже наявних систем.

Процес, в ході якого винахід або відкриття доводиться до стадії практичного застосування і починає давати економічний ефект.

Нове прикладання науково-технічних знань, що забезпечує ринковий успіх.

Термін І. набув розповсюдження в американському менеджменті, але сьогодні активно використовується і в Україні.

В принципі, будь-яке соціально-економічне нововведення, доки воно не отримало масового, тобто серійного поширення в галузі праці, виробництва і управління можна вважати І.

В останні роки з'явився особливий різновид інноваційного підприємництва - ризикове або венчурне; це здебільшого дрібні фірми, що займаються поширенням нових технологій, тобто технічних І. в першу чергу в наукомістких галузях.

"Інновації" - це ідеї та пропозиції (в багатьох випадках засновані на результатах відповідних спеціальних наукових досліджень і інженерних розробок), що можуть стати основою створення нових видів продукції чи значно поліпшити споживчі характеристики (технічні, економічні тощо) наявних товарів, створення нових процесів, послуг, чи будь-чого, що може покращити "якість життя" людства.

Інновації відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку загальнолюдської цивілізації (наприклад, відомий такий феномен як "хвилі Кондрат'єва") та, зокрема, кожної окремої держави, відповідно більшість сучасних держав намагаються створити та постійно удосконалювати національні інноваційні системи для підтримки процесу створення та впровадження інновацій.

Інноваційний потенціал - здатність різних галузей народного господарства робити наукомістку продукцію, що відповідає вимогам світового ринку. Інноваційний потенціал містить у собі наукові, проектні й конструкторські розробки, експериментальні послуги, зв'язані з підготовкою нового виробництва, інструмент і оснащення для проведення наукомістких операцій, засоби технологічного контролю тощо.

Розрізняють кілька видів інновації. Перша класифікація базується на об'єкті:

1. товарна - впровадження нового продукту;

2. технологічна - впровадження нового методу виробництва;

3. технічна - впровадження нового засобу виробництва, модернізація конструкції відомого технічного об'єкту;

4. ринкова - створення нового ринку товарів і послуг;

5. маркетингова - освоєння нового джерела постачання сировини;

6. управлінська - реорганізація структури управління;

7. соціальна - впровадження заходів з метою покращення життя населення;

8. екологічна - впровадження заходів з питань охорони довкілля.

В основі другої класифікації лежить ринкова сутність інновації:

1. постійні інновації - такі удосконалення наявних виробів, які не вносять значних змін у спосіб їх використання споживачами;

2. переривчасті інновації (англ. revolutionary, discontinuous, radical innovation)-- повністю нові вироби, які вимагають від споживачів зусиль для прийняття нових звичок щодо їх використання, але не справляють істотного впливу на раніше наявні ринки;

3. підривні інновації (англ. disruptive innovation)-- інновації, які створюють новий ринок завдяки іншим вартостям, які в кінцевому рахунку (і несподівано) розповсюджуються на раніше наявний ринок та повністю його змінюють.

Керівництво Осло розрізняє чотири типи інновацій: продуктові, процесові, маркетингові та організаційні.

Продуктова інновація (англ. product innovation) являє собою впровадження товару або послуги, які є новими або значно поліпшеними у частині їхніх властивостей або способів використання. Сюди включаються значні удосконалення в технічних характеристиках, компонентах і матеріалах, у вбудованому програмному забезпеченні, у ступені приязності стосовно користувача або в інших функціональних характеристиках.

Процесова інновація (англ. process innovation) є впровадження нового або значно поліпшеного способу виробництва або доставки продукту. Сюди входять значні зміни у технології, виробничому устаткуванні та/або програмному забезпеченні.

Маркетингова інновація (англ. marketing innovation) є впровадження нового методу маркенинга, що включає значні зміни в дизайні або упакуванні продукту, його складуванні, просуванні на ринок або в призначенні ціни продажу.

Організаційна інновація (англ. organisational innovation) є впровадження нового організаційного методу в діловій практиці фірми, в організації робочих місць або зовнішніх зв'язків.

Джерела інновацій

У науковій літературі існує велика кількість підходів до цієї проблеми, але більшість дослідників схиляється до думки, що головними причинами і джерелами інноваційних ідей є:

1. потреби ринку, попит споживача;

2. конкурентна боротьба на ринку, бажання одержати конкурентні переваги та максимізувати прибуток;

3. підвищення престижу підприємства;

4. пошук вирішення проблем, які виникають під час діяльності фірми;

5. наслідування іншим організаціям, які впроваджують нову технологію;

6. бажання працівників поліпшити свою майстерність у конкретній діяльності;

7. реалізація знань творчої особистості;

8. поради консультантів у будь-який період реорганізації фірми;

9. наукові відкриття, інтернаціоналізація науки;

10. винахідництво;

11. інтуїтивне уявлення про те, що нововведення може поліпшити діяльність організації.

П. Друкер виокремлює сім джерел інноваційних ідей:

• раптові події для підприємства чи галузі (несподіваний успіх або несподівана зовнішня подія, несподівана невдача);

• неконгруентність - невідповідність між реальністю та уявленнями про неї;

• нововведення, що грунтуються на потребі технологічного процесу;

• раптові зміни у структурі галузі або ринку;

• демографічні зміни;

• зміни у сприйманнях, настроях та ціннісних настановах;

• нові знання.

Перші чотири джерела є внутрішніми і стосуються підприємства, а за своєю суттю це скоріше симптоми, що їх можуть відчувати працівники підприємства або галузі. Водночас вони є високонадійними індикаторами змін, які можуть бути проведені з незначними витратами. Слід зазначити, що межі між ними розмиті; більш того, ці джерела часто перекривають один одного.

Поки не з'єднаються воєдино всі необхідні знання, тобто науково-технічні досягнення, потреби часу, можливість використання знань - інновації неможливі.

Розглянуті джерела та причини інноваційних ідей мають різне значення, але всі вони мають систематично аналізуватись і братись до уваги під час розроблення нововведень. Проведення досліджень у багатьох галузях слід націлювати на знаходження і використання нових оригінальних ідей. Для цього необхідне накопичення інформації про використання вже існуючих нововведень, їх поширення та успіх чи занепад на ринку.

Ринок як джерело інновацій

Так чи інакше в більшості випадків джерелом інновації є ринок або його потреби. Як тільки у споживачів виникає необхідність у новинці, інновації, виробники з усіх сил намагаються віднайти її, те нове, що могло б задовольнити потреби їх покупців. Те ж саме з виробниками, задля зменшення витрат на виробництво, вони ніколи не зупиняються в пошуках нових технологій, які б спростили виготовлення товару чи послуги і не здешевили б їх виробництво.

Фірми дедалі більше мають справу з новими технологіями, які використовуються як "наступальна зброя" для завоювання ринку. Ефект творчого руйнування, як його визначив ще Й. Шумпетер, добре відомий. Новим явищем уявляються процес прискорення та його географічне поширення. Наслідком даної еволюції є те, що конкуренція ведеться в масштабах усієї планети.

Ефективно працювати на вітчизняному ринку вже недостатньо, фірма повинна визначити конкурентну перевагу на міжнародному ринку і передусім на рівні тріади - країн Європи, Північної Америки і Японії. Цей ринок нараховує близько 700млн осіб (15 % населення земної кулі), проте на його частку припадає дві третини валового світового виробництва і приблизно 85 % купівельної спроможності. Отже, конкуренція і монополія - це ще два важливі чинники, сумісна дія яких спричиняє виникнення інноваційних ідей.

На будь-якому ринку конкуренти намагаються захопити най-більшу його частку. Оскільки фірми контролюють одна одну в досягненні цієї мети, то жодній не вдається заволодіти всім ринком. Цей процес змушує фірми працювати не тільки ефективніше, а й стимулювати нововведення для утримання лідируючої позиції у своїй ніші ринку чи проникати на нові ринки.

З'явилась, розвивається і поглиблюється тенденція обміну науковими ідеями між фірмами, активного їх співробітництва з державними лабораторіями, створення науково-дослідної бази закордоном. Як правило, фірми забезпечують прикладні дослідження і виготовлення експериментального зразка, а лабораторії - теоретичні дослідження. Ця взаємодія є причиною і джереломінноваційних ідей.

Висновок

Спонукальним мотивом для інновацій є зміни зовнішнього середовища, які ведуть до появи нових потреб або нових засобів задоволення вже існуючих потреб.

Прийняття рішення про нововведення завжди має ризик, оскільки необхідна певна структурна перебудова, яка може справляти значний вплив на функціонування всіх підрозділів організації. Тому вищій управлінській ланці належить важлива роль, перш за все як ініціатора такої перебудови. Найвище керівництво

1) визначає стратегію щодо нововведень;

2) формує концепцію структурної перебудови організації;

3) є ініціатором нововведень.

Тому більшість вдалих інноваційних ідей висувається вищою управлінською ланкою. За даними Т. Коно, початкова ідея дуже успішних виробів надійшла саме від вищого керівництва: "Хонда СГУІК", малотоксичний двигун "Хонда СУСС", кварцовий годинник "Сейко", камери з автоматичним фокусуванням виробництва компанії "Коні-сі", копіювальна машина "Кенон", оптичні волокна для передавання інформації компанії "Сумітома" і т. ін. Багато інноваційних ідей висовується спеціалістами функціональних відділів.

Несподівана невдача. Невдачі, на відміну від успіху, рідко проходять непомітно, їх неможливо ігнорувати, але як джерело інноваційних можливостей вони сприймаються рідко. Класичним прикладом невдачі може бути історія розроблення запам'ятовуючих пристроїв (ЗП) на циліндричних магнітних доменах (ЦМД) фірмою "Тексас інструментс". Вона розробляла ці пристрої протягом семи років з надією завоювати частину колосального ринку напівпровідникових ЗП з довільною вибіркою (ЗПДВ).

Список літератури

1. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер; пер. с англ. В.Б. Боброва. - М. : Прогресс, 1991. - 780 с.

2. Портер М. Конкурентные преимущества. Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость / М. Портер; пер. с англ. Е. Калининой. - М. : "Альпина Паблишер", 2008. - 720 с.

3. Ламбер Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Ж.-Ж. Ламбер; пер. с франц. Б.И. Лифлянчик, В.А. Дунаевского. - СПб. : Наука, 1996. - 589 с.

4. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент / Р.А. Фатхутдинов. - М. : Маркетинг, "Дашков и Со", 2002. - 892 с.

5. Писаренко В.В. Маркетинг овочевої продукції: теорія, методологія, практика / В.В. Писаренко. - Полтава, 2009. - 418 с.

6. Боровик Т.В. Маркетингове забезпечення виробництва органічної плодоовочевої продукції в Україні / Т.В. Боровик // Науковий вісник ПУСКУ. -Полтава: ПУСКУ, 2009. - № 4 (35). - С. 114-120.

7. Вишнякова М. Концепция формирования имиджа компании (общий подход и рекомендации) / М. Вишнякова // Практический маркетинг. - 2001. - № 5. - С. 8-9.

8. Даулинг Г. Репутация фирмы: создание, управление и оценка эффективности / Г. Даулинг. - М. : Консалтинговая группа "ИМИДЖ- Контакт", 2003. - 168 с.

9. Левкіна Р.В. Стратегічне управління виробничою діяльністю підприємств овочівництва: теорія, методологія, практика: [монографія] / Р.В. Левкіна. -Херсон: Гринь, 2013. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru