Капіталізація потенціалу підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Капіталізація потенціалу підприємства

А. Л. Сабадирьова

Участь у міжнародному поділі праці в умовах глобальної конкуренції актуалізує процес капіталізації підприємства та результат щодо збільшення власного капіталу. У статті розглянуто питання щодо вдосконалення методологічного апарату процесу оцінки капіталізації потенціалу підприємства в ринковій економіці. При розробленні методологічного апарату процесу оцінки капіталізації потенціалу підприємства використовуються різноманітні механізми, які виконують процеси, що відрізняються за своїм призначенням. У статті визначена система процесів у розрізі механізмів оцінювання капіталізації потенціалу підприємства: оціночного, організаційно-методичного, дослідницького, програмно-цільового, моделювання. З точки зору загальнонаукових концепцій сформульовані базові характеристики системи процесів та механізмів оцінювання капіталізації потенціалу підприємства. У статті йде мова щодо методологічних питань оцінки капіталізації потенціалу підприємства на основі формування системи процесів у розрізі механізмів оцінки, які мають програмне забезпечення. Таким чином, звертаючись до програмування в управлінській діяльності, стає можливим на сучасній когнітивній основі застосовувати методологічний апарат процесу оцінки капіталізації потенціалу підприємства в ринковій економіці.

Ключові слова: капіталізація, механізм, підприємство, потенціал, процес, система.

Абревіатури:

СП - система процесів

УДК 336.716:330.341.1

Вступ

Глобальна конкуренція вимагає від підприємств перетворювати прибуток у додаткові фактори виробництва, збільшувати свій основний і оборотний капітал на базі прибутку, підвищувати економічну ефективність потенціалу. Капіталізація потенціалу підприємства є важливим фактором стратегічного управління за умов відтворювального процесу, реінвестування прибутку й залучення інвестицій. Вітчизняні підприємства намагаються приваблювати довгострокові інвестиції з огляду на глобальну конкуренцію та збільшення виробництва продукції за умови суттєвого відставання підприємницької діяльності українських підприємств і відриву фінансово-кредитної системи від реальної економіки. Із цих позицій конкурентні переваги підприємств багато в чому залежать від капіталізації потенціалу в контексті розв'язування проблем з оновлення організаційної структури, технологічного рівня, підвищення ефективності використання фондів.

Коли капіталізація стає глобальною, то конкуренція вимагає отримувати знання, які є загальноприйнятими економічними ресурсами. Нові технології змінюють світове господарство, внаслідок чого інтеграція інновацій стає бізнес-процесом. У процесі залучення інвестицій перевагою володіють ті підприємства, які, по-перше, забезпечують ефективність інноваційної діяльності щодо поновлення організаційної структури й технологічного рівня виробництва та отримують соціальні наслідки інновацій; а по-друге, капіталізують потенціал у процесі розвитку.

У різноманітних дослідженнях учених визначені характеристики капіталізації підприємства. Проте процес капіталізації вимагає нових підходів до її оцінювання. Особливої актуальності в умовах ринку набуває проблема з удосконалення методологічного апарату процесу оцінки капіталізації потенціалу підприємства з метою збільшення власних коштів і подолання руйнівного впливу кризових явищ. Вихід підприємства на глобальний ринок вимагає застосовувати інноваційні технологічні процеси, інтегрувати інновації до бізнес-процесів, отримувати знання й реально оцінювати капіталізацію потенціалу.

Постановка проблеми

Транснаціональні технологічно розвинені корпорації мають високі темпи концентрації капіталу й забезпечують капіталізацію свого потенціалу у великому виробництві. Корпоративні стратегії капіталізації залежать від стратегічної поведінки підприємств щодо перетворення руху потенціалу в механізмах оцінювання капіталізації потенціалу в умовах сучасного ринку. У стратегічному управлінні існує проблема, пов'язана з капіталізацією підприємства та обговорюється науковцями з метою розробки теоретико-методологічних засад формування стратегії капіталізації потенціалу підприємства для забезпечення довгострокового сталого розвитку. У цій області знань необхідно виділити праці відомих учених, що якісно розкривають аспекти капіталізації підприємства та зробили внесок у науку: А. І. Амоша, І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, В. М. Геєць, М. А. Козоріз, О. Г. Мендрул, С. В. Мочерний, О. В. Сталінська, Г. В. Осовська та ін. У більшості досліджень капіталізація розглядається з позиції нарощування власного капіталу підприємства: «Капіталізація підприємства - це, по-перше, процес залучення ресурсів у ринковий обіг і створення вартості, здатної приносити додаткову вартість; по-друге, переведення частини знов створеної вартості в капітал (у вартість, що приносить додаткову вартість); по-третє, оцінка вартості підприємства, бізнесу» [1, с. 105]. При визначенні сутності капіталізації підприємства науковці прийшли до висновків, що капіталізація підприємств є важливою економічною категорією. Розглянуті теоретичні та практичні питання капіталізації підприємств дозволяють зробити висновок про багатоаспектність і складність даної економічної категорії та економічного явища, яке внутрішньо притаманне капіталістичним відносинам, є найбільш поширеною формою економічної (господарської) сфери життєдіяльності суспільства. Розвинені економіки накопичили широкий арсенал методів та інструментів активізації процесів нарощування капіталу і формування високої ринкової вартості компаній [2, с. 324].

Оцінювання капіталізації проводиться з урахуванням вартості підприємства або курсової вартості акцій і це найбільш поширений підхід, який застосовується в умовах ринку. Дискусія щодо трактування сутності капіталізації та механізмів її оцінювання триває й дотепер. Не існує єдиної позиції вчених щодо створення механізмів оцінювання капіталізації потенціалу підприємства у стратегіях розвитку. Оцінювання капіталізації потенціалу підприємства дозволяє виконати оцінку вартості, здатної приносити додаткову вартість в умовах економічної ефективності його використання. Проблема вдосконалення методологічного апарату процесу оцінки капіталізації потенціалу підприємства потребує подальшого напрацювання у сфері стратегічного управління. Ураховуючи те, що одностайної позиції щодо оцінювання капіталізації потенціалу підприємства досі не вироблено, актуальною є необхідність вивчення напрямків створення ефективних механізмів такого оцінювання.

Метою дослідження є вдосконалення методологічного апарату процесу оцінки капіталізації потенціалу підприємства в ринковій економіці.

Результати дослідження

Капіталізація необхідна в стратегії сталого розвитку підприємства, яка забезпечує зростання економічної ефективності виробництва. Сучасні підходи з оцінювання капіталізації підприємства пов'язуються з потенціалом. Проблема вдосконалення теоретичних і методичних підходів до оцінювання потенціалу в ринкових умовах увійшла в коло наукових інтересів таких учених, як: В. І. Авдеєнко, Б. Є. Бачевський, А. Ю. Жулавський, О. О. Задоя, В. А. Котлов, Н. С. Краснокутська, Є. В. Лапін, О. І. Олексюк, Е. В. Попов, І. М. Рєпіна, О. С. Федонін та ін. У дослідженні організаційних основ оцінки потенціалу промислового підприємства виявлені певні закономірності, що визначають результати узагальнення фактів за дією організаційних законів і дозволяють перейти на новий, більш високий ступінь стійкості системи оцінки потенціалу в умовах ринкової економіки [3, с. 115]. На базі організаційних основ оцінки потенціалу підприємства виконується дослідження механізмів оцінювання капіталізації.

В економічній літературі обґрунтована точка зору щодо того, що капіталізація потенціалу підприємства - процес ідентифікації та перетворення спектру стратегічних можливостей і залучених активів підприємства в капітал, тобто у вартість, здатну приносити нову вартість і, з цих позицій, визначає О. В. Сталінська, практично відсутні роботи, які б комплексно розглядали питання розробки конкретних методів і методик оцінки капіталізації потенціалу, рекомендацій з їхнього використання в організаційному механізмі стратегічного управління підприємством [4, с. 87]. Таким чином, ідея вдосконалення методологічного апарату процесу оцінки капіталізації потенціалу підприємства націлюється на нарощування власного капіталу підприємства.

Вважаємо, що вдосконалення методологічного апарату процесу оцінки капіталізації потенціалу підприємства ґрунтується на системній методології. На нашу думку, у систему процесів повинна входити відокремлена від зовнішнього середовища сукупність його взаємопов'язаних елементів у розрізі механізмів оцінювання капіталізації потенціалу підприємства, яка має більш складні властивості порівняно із сумою властивостей окремих частин та характеризується певним способом їх взаємодії; така система процесів характеризується цілісністю та стійкістю. Як зазначає І. П. Булєєв, у сучасній економіці поняття «механізм» застосовується для того, щоб підкреслити характер динамічності соціально-економічних процесів, а також як використання ресурсів для одержання позитивного ефекту [1, c. 279]. Нове визначення механізму, а саме як процесу, обґрунтовує О. Ю. Чаленко. У результаті механізм термінологічно визначається як нерозривний складовий елемент у структурі економічного процесу [5, c. 33]. Розгляд механізмів оцінювання капіталізації як системи процесів (СП) відповідає подвійному розгляду до оцінювання на підставі процесного підходу, який, на думку І. М. Рєпіної, «фокусує увагу на дослідженні взаємозалежних функцій управління системою» [6, с. 52]. Симбіоз системного та процесного наукових підходів використовується в механізмах оцінювання капіталізації, що перетворюють рух потенціалу підприємства. Саме такі механізми оцінювання капіталізації потенціалу підприємства виконують різноманітні процеси, що відрізняються за призначенням.

СП у розрізі механізмів оцінювання потенціалу підприємства, яка має «вхід», «вихід», зворотний зв'язок і внутрішню структуру, базується на системних принципах цілісності, структурованості, співпідпорядкованості, взаємного зв'язку та «чорної скриньки», що визначені в науці. Параметри «входу» неодмінно реагують на зовнішнє середовище та обов'язково відновлюються при зміні параметрів «виходу»; проектуються в останню чергу, щоб забезпечити конкурентоспроможність вихідного потенціалу СП.

Певну характеристику якостей СП надає принцип «чорної скриньки». Термін «чорна скринька» визначено Норбертом Вінером у кібернетиці, який вважав його втіленням пристрою із вхідними та вихідними полюсами, що виконує певну операцію над сучасним і минулим станом вхідного потенціалу, для якого не обов'язково існує інформація про внутрішню структуру, що забезпечує здійснення цієї операції [7, с. 33]. Оскільки «чорна скринька» формує певний вигляд СП у розрізі механізмів оцінювання капіталізації потенціалу підприємства, то вона є процесором у цілісній, структурованій та упорядкованій системі зі зворотним зв'язком. З приводу дефініції «процесор» Джон Касти дає таке визначення: це зовнішній опис стійкості системи зі зворотним зв'язком, яка має «вхід», «вихід» і «чорну скриньку» або «процесор», що має певний інтерес для практики [8, с. 137].

Досліджуючи СП у розрізі механізмів оцінювання капіталізації потенціалу підприємства, нами було з'ясовано, що «вхідним» є сукупний потенціал. Він виступає як сукупність якостей системи можливостей ресурсів в стратегічній поведінці підприємства. Дія закону синергії визначає властивості потенціалу, сукупна вартість якого в СП буде завжди більша від суми окремих видів потенціалів. Відмітимо визначення ефекту синергії, що обґрунтував Роберт Фалмер на такому прикладі: «Будь-яка організація схожа на оркестр. Оркестранти грають на інструментах різні партії. Але якщо ми хочемо отримати загальне звучання, то міра свободи кожного музиканта має бути обмежена. Диригент, звіряючись із партитурою, об'єднує музикантів для виконання оголошеного твору. Організація є процесом взаємодії людей для досягнення загальної мети» [9, с. 7]. Як засвідчує цей учений, у будь-якій організації виникає ефект синергії, який характеризує пряму й опосередковану користь у досягненні її цілей. Пряма користь отримується від збільшення потенціалу в СП у розрізі механізмів оцінювання капіталізації потенціалу підприємства; опосередкована користь - від оптимізації структури потенціалу. Ефект синергії, що виникає в даній СП, сприяє збільшенню власного капіталу підприємства.

Вихідні параметри СП у розрізі механізмів оцінювання капіталізації потенціалу підприємства визначають економічний ефект. На «виході» СП оцінюється капіталізація потенціалу підприємства, тобто економічний ефект від збільшення капіталу. Зовнішнє середовище СП є джерелом формування потенціалу підприємства для досягнення цілей в його стратегіях та визначає сукупність факторів, що певним чином впливають на стан СП. Зворотний зв'язок від «виходу» до «входу» забезпечує взаємозв'язок процесів СП. Механізми оцінювання капіталізації потенціалу підприємства входять у процесор СП, що перетворює її «вхідні» параметри, забезпечує поєднання п'яти процесів та ефект на «виході» СП. П'ять процесів подаються нами у вигляді: зародження ідеї (nucleation ideas), формуючого оцінювання (formative evaluation), технологічного оцінювання (process evaluation), оцінювання впливу (impact evaluation) та оцінювання результатів (outcome evaluation). Цілісний процесор СП стає складним поєднанням, що забезпечує дію п'яти механізмів: оціночного в процесі зародження ідеї; організаційно-методичного в процесі формуючого оцінювання; дослідницького в процесі технологічного оцінювання; програмно-цільового в процесі оцінювання впливу; моделювання в процесі оцінювання результатів.

СП у розрізі механізмів демонструє авторську точку зору у розв'язанні проблеми розроблення методологічного апарату процесу оцінки капіталізації потенціалу підприємства в стратегічному управлінні за метою збільшення власного капіталу в умовах ринкової економіки. Матеріал статті викладено в послідовності, яка відображає структуру СП у розрізі механізмів оцінювання капіталізації потенціалу підприємства.

1. Оціночний механізм. Визначає перетворення руху потенціалу підприємства в процесі зародження ідеї оцінювання й демонструє цю ідею в перетворенні вартості потенціалу в додатковий капітал та додаткові фактори виробництва. Процес зародження ідеї оцінювання капіталізації потенціалу підприємства складається з п'яти алгоритмів: 1) оцінювання структури потенціалу; 2) оцінювання вартості потенціалу; 3) планування й нормування рівня потенціалу; 4) оцінювання капіталізації потенціалу; 5) оцінювання впливу факторів економічної ефективності. Кожен із п'яти алгоритмів має певну характеристику і певне програмне забезпечення.

Алгоритм оцінювання структури потенціалу підприємства ґрунтується на тому, що «структура потенціалу не може бути універсальною, а в його формуванні беруть участь процеси суб'єкта господарювання: ресурсозбереження, організаційний, інноваційний, управлінський, виробничий, модернізації та ін. Процеси оцінюють на базі методичного забезпечення потенціалу підприємства, заснованого на знаннях, інформації й інноваціях у ресурсозберігаючому виробництві [10, с. 227]. Оцінювання структури виконується теж на основі методичного забезпечення потенціалу підприємства й системи показників його стратегії зі стійким зв'язком компонентів.

Оцінювання вартості потенціалу підприємства засновано на вартісному підході і має еволюцію розвитку за умови приєднання до критерію ринкової вартості. Розробки науковців з проблеми вдосконалення вартісного підходу відіграють важливу роль у створенні оціночного механізму потенціалу підприємства з таких точок зору: обґрунтування теоретичних засад оцінювання економічного потенціалу; дослідження загальнотеоретичних підходів в оцінці економічного потенціалу підприємства; формування системи показників у регулюванні використання економічного потенціалу підприємства [11, с. 148, 556, 761]; оцінювання вартості потенціалу підприємства, яка характеризує взаємовідносини з доходом від діяльності [12, с. 85]; дослідження методів оцінювання потенціалу підприємства [13; 14]. Аналіз праць науковців надає підстави зробити висновки, що метою оцінювання є потенціал в ринковій економіці, а критерієм оцінювання - його ринкова вартість; методи оцінювання потенціалу ґрунтуються на витратному, ринковому та доходному підходах.

Відокремимо, що оцінювання потенціалу підприємства в умовах ринкової економіки ґрунтується на функціях планування й нормування. Під час аналізу методів планування О. О. Орлов прийшов до висновку, що при плануванні собівартості продукції за базу відліку необхідно брати не звітні, а нормативні показники на початок планового періоду, які розраховані за номенклатурою та асортиментом планового періоду [15, с. 67]. Планова оцінка потенціалу підприємства виконується на базі функції планування, що використовуються у стратегії управління та планування прибутком у вигляді зв'язку витрат, обсягу реалізації, прибутку за умов ринку і показника маржинального прибутку підприємства, що показує верхню межу прибутку. Таким чином, максимальний ефект із мінімальними витратами підприємства визначається, коли постійні витрати прагнуть до нульового значення й операційний прибуток наближується до маржинального. Ефект збільшення власного капіталу за рахунок планового прибутку розраховується на базі алгоритмів оцінки капіталізації потенціалу підприємства. Капіталізація потенціалу підприємства, як фінансовий показник, у якому відображають можливості ефективної діяльності суб'єкта господарювання, демонструє процес генерування доходів бізнес-структур у своїх стратегіях розвитку. Капіталізацію потенціалу підприємства потрібно розглядати з точки зору процесного підходу.

Оцінювання впливу факторів економічної ефективності на потенціал підприємства виконується на основі підходу до визначення сутності видів та показників ефективності господарсько-фінансової діяльності, що визначив В. І. Осипов [16, с. 17]. Спираючись на цей теоретичний підхід, розроблено алгоритм оцінювання впливу факторів економічної ефективності на потенціал суб'єкта господарювання, що показує приріст результативного показника капіталізації в стратегічній поведінці. У праці з питань удосконалення оціночного механізму капіталізації потенціалу підприємства на засадах вартісного підходу порушено питання конкретизації схеми цього механізму та алгоритму оцінювання економічної ефективності потенціалу суб'єкта господарювання [17, с. 95-98].

Оціночний механізм можна представити у вигляді програми спеціального призначення, за допомогою якої можна оцінювати капіталізацію потенціалу підприємства та розв'язувати інформаційні завдання в сфері стратегічного управління суб'єкта господарювання. Прикладною має бути програма підготовки оціночних відомостей для інформаційного забезпечення та підтримки керівників, діяльність яких зорієнтована на результат.

2. Організаційно-методичний механізм. Перетворює рух потенціалу з організаційної та методичної точки зору; слугує для формування організаційної структури потенціалу підприємства в стратегіях на засадах портфельно-орієнтованого підходу. Такий підхід характеризує організаційну структуру потенціалу в корпоративному портфелі підприємства на базі того, що потенціал не має універсальної структури [10, с. 227]. Організаційно-методичний механізм ґрунтується на інтеграційно-оціночному підході в діагностуванні, апробованому в практиці підприємств України на підставі блок-схеми економічного діагностування [18, с. 106]. На засадах запропонованої блок-схеми здійснюється економічна діагностика з оцінкою активності підприємства та комплексний аналіз капіталізації потенціалу підприємства. Показово, що організаційна складова механізму оцінювання капіталізації потенціалу підприємства розглядається з позиції організаційного підходу. Варта уваги точка зору про сутність організаційного підходу у визначенні А. І. Ковальова: «Організаційний підхід розкриває питання, які економічна теорія, як правило, не бере до уваги. Він передбачає аналіз стратегічних рішень у їх динаміці та обумовлює успіх підприємства в досягненні стабільних конкурентних переваг та ефективності процесів: розробки, адаптації та впровадження стратегії підприємства залежно від динаміки змін зовнішнього і внутрішнього середовища; вироблення ефективних управлінських рішень, адекватних стратегічним завданням» [18, с. 57]. Спираючись на наукову позицію А. І. Ковальова, пропонуємо здійснювати аналіз стратегічних рішень у корпоративному портфелі потенціалу підприємства - організаційної складової стратегії потенціалу.

Організаційно-методичний механізм можна демонструвати у вигляді програми для визначення моделі оптимального потенціалу підприємства в процесі формуючого оцінювання капіталізації. Модель оптимального потенціалу має прикладний характер і зорієнтована на визначення результатів діяльності підприємства та дозволяє визначити індикатори потенціалу в процесі формуючого оцінювання капіталізації.

3. Дослідницький механізм. Прогнозує рух потенціалу підприємства та визначає нерозривний складовий елемент у структурі цілісного процесора СП. У дослідницькому механізмі здійснюється прогнозування індикаторів потенціалу в розрізі варіантів стратегії потенціалу з метою подолання підприємством негативних сценаріїв розвитку до того часу, поки ця стратегія буде втілена в життя. Прогнозування індикаторів потенціалу на основі дослідницького механізму здобуває вид технологічного оцінювання капіталізації потенціалу підприємства, в якому використовується пакет «Statistica» та обираються: а) кращі рівні автокореляції, інтегрованості і ковзної середньої для отримання найкращої моделі; б) критерії якості у виді найменших значень помилок прогнозу в стратегічному управлінні. Прогнозні показники потенціалу підприємства дають порівняльну характеристику варіантами його стратегії потенціалу. Програму з дослідницьким механізмом прогнозування визначає модель спеціального призначання «Arima» (авторегресійна інтегрована модель ковзної середньої). Таким чином, на комп'ютері користувача методами статистичного моделювання виконуються певні завдання: по-перше, прогнозування індикаторів потенціалу підприємства в розрізі варіантів стратегії його розвитку; по-друге, технологічного оцінювання капіталізації потенціалу підприємства. В кінцевому підсумку все зводиться до інформаційного забезпечення керівників, діяльність яких орієнтована на кінцевий результат і, таким чином, дослідницький механізм здобуває прикладне значення.

4. Програмно-цільовий механізм. Визначає перетворення руху потенціалу в процесі оцінювання впливу підвищення рівня економічної ефективності капіталізації потенціалу підприємства в стратегічній перспективі. Як складовий елемент процесора СП оцінювання капіталізації потенціалу підприємства цей механізм має інструментарій у стратегії потенціалу, який конкретизується у стратегічному плані розвитку та програмі капіталізації. Стратегія потенціалу націлюється на збільшення продуктивності та прибутковості в діяльності підприємства, які привертають інвесторів та учасників ринку. У плані розвитку та програмі капіталізації потенціалу підприємства відбувається декомпозиція головної мети стратегії потенціалу, формулюються підсумкові показники капіталізації. Заслуговує на увагу погляд А. І. Ковальова в стратегічному управлінні у визначенні економічного підходу: «Основна його передумова в тому, що підприємства без чіткої стратегічної орієнтації у сфері лідерства, диференціації продукту і особливостей ринку - не зможуть розвиватися і вижити» [18, с. 55]. В цілому мова йде про зв'язок між стратегією розвитку підприємства, яка, на думку А. І. Ковальова, дуже сильна і має важливе значення для ефективного управління, і періодами життєвого циклу підприємства. З позицій економічного підходу на всіх етапах життєвого циклу підприємства вирішуються завдання ефективного управління капіталізацією, які мають різну пріоритетність. У сфері менеджменту формується програмно-цільовий механізм оцінювання капіталізації потенціалу підприємства, що включає інструменти стратегічної орієнтації в ринковій економіці у вигляді програм розвитку потенціалу на основі лінійної економічної моделі та критерію максимального прибутку. При цьому уточнюється стратегія та планується цільовий ефект з урахуванням обмеження ресурсів. Модель програми розвитку потенціалу вигідно відрізняє цю задачу на засадах лінійної економічної моделі від інших задач загального характеру. Обмеження, які накладають на елементи рішення, мають вигляд лінійних рівностей і нерівностей.

Програмно-цільовий механізм оцінювання впливу підвищення рівня економічної ефективності капіталізації потенціалу підприємства можна представити у вигляді лінійної моделі. Прикладний аспект лінійної моделі проявляється у визначенні максимального ефекту в програмі розвитку потенціалу підприємства [19, с. 303], орієнтованої на кінцевий результат.

5. Механізм моделювання. Демонструє моделювання руху потенціалу підприємства в процесі оцінювання капіталізації та комплексно розв'язує завдання: а) контролінгу, як процесу управління потенціалом підприємства; б) оптимізації, як процесу максимізації вигідних параметрів потенціалу підприємства; в) прогнозування, як процесу дослідження варіантів розвитку потенціалу підприємства; г) оптимального розподілу, як процесу розвитку потенціалу підприємства.

В механізмі моделювання визначається теоретичний та прикладний аспект оцінки капіталізації потенціалу підприємства. Теоретичний аспект характеризує результати дії оціночного механізму капіталізації потенціалу підприємства; прикладний аспект - комплексний результат дій організаційно-методичного, дослідницького та програмно-цільового механізму капіталізації потенціалу підприємства. Механізм моделювання демонструється у вигляді певного програмного забезпечення завдань щодо оцінювання капіталізації потенціалу підприємства. Звертаючись до цього механізму забезпечується використання нового інструментарію оцінювання капіталізації потенціалу підприємства в електронному вигляді та інформаційне забезпечення керівників в галузі стратегічного управління.

капіталізація оцінювання організаційний потенціал

Висновки і перспективи подальших наукових розробок

У результаті виконаного дослідження можна зробити висновок про те, що капіталізація потенціалу підприємства, з одного боку, демонструє перетворення доданої вартості в додаткові фактори виробництва в системі процесів; з іншого боку, оцінюється в розрізі п'яти механізмів, які перетворюють рух потенціалу з метою збільшення вартості. При обґрунтуванні кожного з механізмів важливу роль відіграє вдосконалення існуючих наукових підходів, використаних у дослідженні: системного, процесного, економічного, організаційного, інтеграційно-оціночного, портфельно-орієнтованого та «з визначення сутності видів і показників ефективності діяльності підприємства». Аналіз наукових підходів дозволив сформулювати авторський погляд на вдосконалення методологічного апарату процесу оцінки капіталізації потенціалу підприємства у ринковій економіці та запропонувати певні механізми, які виконують процеси, що відрізняються за своїм призначенням:

1. Оціночний механізм перетворення руху потенціалу, що діє за умовами ринку та стратегічної поведінки підприємства. У механізмі здійснюються аналітичний процес на основі алгоритмів певного програмного забезпечення для оцінювання капіталізації потенціалу підприємства в його управлінській діяльності.

2. Організаційно-методичний механізм перетворення руху потенціалу, що демонструє прикладний аспект оцінювання в задачі оптимізації потенціалу підприємства; рішення задачі дає ефект, який збільшує власний капітал підприємства за умов ринку.

3. Дослідницький механізм перетворення руху потенціалу, що діє з точки зору ймовірності досягнення стратегії потенціалу, можливості урахувати зміни та відхилення в управлінському процесі. Прогнозні варіанти стратегії потенціалу визначаються на базі статистичної моделі з метою подолання підприємством негативних сценаріїв розвитку.

4. Програмно-цільовий механізм перетворення руху потенціалу підприємства, що діє за умов стратегії розвитку та здійснює цільове оцінювання капіталізації потенціалу; призначається для програми розвитку потенціалу на основі рішення задачі за допомогою лінійної економічної моделі та критерію максимальний прибуток.

5. Механізм моделювання забезпечує рух потенціалу в комплексній моделі оцінювання капіталізації потенціалу підприємства; демонструє дії оціночного, організаційно-методичного, дослідницького та програмно-цільового механізму; показує ефект стратегії розвитку.

Література

6. Булєєв І. П. Методи розвитку та забезпечення капіталізації промислових підприємств в умовах інституціональних змін [Електронний ресурс] / І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька // НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://iep.donetsk.ua/publish/mono/Buleev_Bryukhovetska_2016.pdf.

7. Капіталізація підприємств: теорія та практика [Електронний ресурс] / [О. І. Амоша, І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька та ін.] // НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Донецьк: ДонУЕП. - 2011. - Режим доступу до ресурсу: http://iep.donetsk.ua/publish/mono/Buleev.pdf.

8. Сабадирьова А. Л. Потенціал промислового підприємства: організація оцінки [Електронний ресурс] / А. Л. Сабадирьова // Механізм регулювання економіки: Міжнародний науковий журнал. - 2011. - Режим доступу до ресурсу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/452.

9. Сталінська О. В. Стратегія капіталізації потенціалу підприємства [Електронний ресурс] / О. В. Сталінська // Вісник Донецького національного університету, сер. в: Економіка і право, вип.2. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://jvestnik-c.donnu.edu.ua/article/view/594/611

10. Чаленко А. Ю. О понятийной неопределенности термина «механизм» в экономических исследованиях [Электронный ресурс] / А. Ю. Чаленко // Экономика промышленности. №3(51). - 2010. - Режим доступа к ресурсу: http://cyberleninka.ru/article/n/o-ponyatiynoy-neopredelennosti-termina-mehanizm-v-ekonomicheskih-issledovaniyah.

11. Рєпіна І. М. Активи підприємства: таксономія, діагностика та управління [Текст] / Інна Миколаївна Рєпіна. - Київ: КНЕУ, 2012. - 274 с.

12. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине [Текст] / Н. Винер. - Москва: Сов. радио, 1968. - 326 с.

13. Касти Дж. Большие системы. Связность, сложность и катастрофы [Электронный ресурс] / Дж. Касти // Москва: Мир. - 1982. - Режим доступа к ресурсу: http://dshinin.ru/Upload_Books/AUploaded_2/Books/2007-08-18/200708180004471.pdf.

14. Фалмер Р. М. Энциклопедия современного управления [Текст] / Р. М. Фалмер. - М.: ВИПКэнерго, 1992. - 142 с.

15. Сабадирьова А. Л. Портфельно-орієнтований підхід у стратегії потенціалу підприємства [Електронний ресурс] / А. Л. Сабадирьова // Проблеми економіки. Економіка та управління підприємствами. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: http://www.problecon.com/pdf/2015/4_0/222_227.pdf.

16. Экономический потенциал административных и производственных систем [Текст] / Монография под общей ред. О. Ф. Балацкого - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2006. - 973 с.

17. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка [Текст] / О. С. Федонін, І. М. Рєпіна, О. І. Олексюк. - Київ: КНЕУ, 2004. - 316 с.

18. Бачевський Б. Є. Потенціал і розвиток підприємства [Текст] / Б. Є. Бачевський, І. В. Заблодська, О. О. Решетняк. - Київ: Центр учбової літератури, 2009. - 400 с.

19. Сабадирьова А. Л. Потенціал і розвиток підприємства [Текст] / А. Л. Сабадирьова, О. М. Бабій, Т. В. Куклінова. - Одеса: ОНЕУ, 2013. - 343 с.

20. Орлов О. А. Маржинальная прибыль в экономических расчетах на промышленных предприятиях [Текст] / О. А. Орлов, Е. Г. Рясних. - Киев: Издательский дом «Скарбы», 2003. - 132 с.

21. Осипов В. І. Ефективність реструктурованих господарських систем: проблеми і фактори підвищення: Монографія [Текст] // За ред. В. І. Осипова - Одеса: Атлант, 2008. - 362 с.

22. Сабадирьова А. Л. Оціночний механізм капіталізації потенціалу підприємства [Текст] / А. Л. Сабадирьова // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки, 2016, № 3.- Т.2. - С. 95-98.

23. Ковалев А. И. Управление реструктуризацией предприятия [Текст] / Монографія - Киев: АВРИО, 2006. - 368 с. - С. 161.

24. Сабадирьова А. Л. Програма розвитку потенціалу підприємства неоекономіки [Електронний ресурс] / А. Л. Сабадирьова, В. М. Шинкаренко. - Режим доступу: http://www.ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/6770/1/Sabadyreva.pdf.

Капитализация потенциала предприятия

Антонина Леонидовна Сабадырёва*

* кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики предприятия,

Одесского национального экономического университета,

ул. Преображенская, 8, г. Одесса, 65082, Украина,

тел.: 00-380-503-364031, e-mail: sabadyreva_antonina@mail.ru

Участие в международном разделении труда в условиях глобальной конкуренции актуализирует процесс капитализации предприятия и результат по увеличению собственного капитала. В статье рассмотрены вопросы совершенствования методологического аппарата процесса оценки капитализации потенциала предприятия в рыночной экономике. При разработке методологического аппарата процесса оценки капитализации потенциала предприятия используются различные механизмы, которые выполняют процессы, отличающиеся по своему назначению. В статье определена система процессов в разрезе механизмов оценки капитализации потенциала предприятия: оценочного, организационно-методического, исследовательского, программно-целевого, моделирования. С точки зрения общенаучных концепций сформулированы базовые характеристики системы процессов и механизмов оценки капитализации потенциала предприятия. В статье идет речь о методологических вопросах оценки капитализации потенциала предприятия на основе формирования системы процессов в разрезе механизмов оценки, которые имеют программное обеспечение. Таким образом, обращаясь к программированию в управленческой деятельности, становится возможным на современной когнитивной основе использовать методологический аппарат процесса оценки капитализации потенциала предприятия в рыночной экономике.

Ключевые слова: капитализация, механизм, предприятие, потенциал, процесс, система.

Capitalization of the potential of the enterprise

SABADYRУОVA ANTONINA L.*

* PhD, Associate Professor, Department of Enterprise Economy Odessa National Economic University

Preobrazenckаy Street, 8, Odessa, 65082, Ukraine

Phone: 00-380-503-364031, e-mail: sabadyreva_antonina@mail.ru

Participation in the international division of labor in the global competition actualizes the process of capitalization of companies and the result of increasing equity. The article deals with the issue of improving the methodological apparatus evaluation process of capitalization of the enterprise potential in a market economy. When developing methodological apparatus evaluation process of capitalization of the enterprise potential use different mechanisms to perform processes that differ in their purpose. The article defined system processes in terms of evaluation mechanisms capitalization potential of the company, evaluation, organizational methods, research, and program-oriented modeling. In terms of general concepts formulated the basic characteristics of the processes and mechanisms for evaluating potential capitalization companies. The article in question on methodological assessment of potential capitalization on the basis of formation of system processes in the context of assessment mechanisms that have software. Thus, referring to programming in management, it is possible to apply modern cognitive-based methodology device evaluation process of capitalization of the enterprise potential in a market economy.

Keywords: capitalization mechanism, enterprise, potential, process, system

Tables: 0; Figures: 1; Formulas: 0; References: 15

Language of the article: Ukrainian

References

25. Buleev I. P., (2016), «Development methods and software capitalization of industrial enterprises in the institutional changes» [Metody rozvytky ta zabezpechennia kapitalizatsii promyslovykh pidpryiemstv], available at: http://iep.donetsk.ua/publish/mono/Buleev_Bryukhovetska_2016.pdf. (In Ukrainian)

26. Amosha O. I., Buleev I. P., Bryukhovetska N. Y., (2011), «Capitalization of companies: Theory and Practice» [Kapitalizatsiia pidpryiemstv: teoriia ta praktyka], available at: http://iep.donetsk.ua/publish/mono/Buleev.pdf. (In Ukrainian)

27. Sabadyrуоva, A. L., (2011), «Potential industrial enterprise: evaluation organization» [Potentsial promyslovogo pidpryiemstva: organizatsiia otsinky], available at: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/452. (In Ukrainian)

28. Stalinska, O. V., (2014), «Capitalization of potential enterprise strategy» [Strategiia kapitalizatsii potentsialu pidpryiemstva], available at: http://jvestnik-c.donnu.edu.ua/article/view/594/611. (In Ukrainian)

29. Chalenko A. Y., (2010), «About the term "mechanism" in economic research conceptual uncertainty» [O poniatiinoi neopredelennosti termina «mekhanizm» https://cyberleninka.ru/article/n/o-ponyatiynoy-neopredelennosti-termina-mehanizm-v-ekonomicheskih-issledovaniyah. (In Russian)

30. 6. Repina I. M. (2012), «The assets of the enterprise: taxonomy, diagnosis and management» [Aktyvy pidpryiemstva: taksonomiia, diagnostyka ta ypravlinnia], KNEU, Kyiv, 274 p. (In Ukrainian)

31. Wiener, N, (1968), «Science or Management and communication in animal and machine» Trans. From Eng. [Kibernetika ili upravlenie i sviaz v givotnom i mashine; рer. s angl.], Sov. radio, Moscow, 326 p. (In Russian)

32. Casti, J, (1982), «Large systems. The connectivity, complexity and disaster» [Bolshie sistemy. Sviaznost, slognost i katastrofy], available at: http://dshinin.ru/Upload_Books/AUploaded_2/Books/2007-08-18/200708180004471.pdf. (In Russian)

33. Falmer, R., (1992), «Encyclopedia of Modern Management» [«Entsiklopediya sovremennogo upravleniya], VYPKenerho, Moscow, 142 p. (In Russian)

34. Sabadyrуоva, A. L., (2015), «The Portfolio-Based Approach in the Enterprise Potential Strategy» [Portfelno-oriientirovanny podkhod v strategii potentsiala predpriyatiya], available at: http://www.problecon.com/pdf/2015/4_0/222_227.pdf. (In Russian)

35. Monograph, ed. by Balatsky, O. F., (2006), «Economic potential administrative and production systems» [Economicheskiy potentsial administrativnykx i proiszvodstvennykx system. Monographiya pod obshchey redaktsiey O. F. Balatskogo], Universitetskaia kniha, Sumy, 973 p. (In Russian)

36. Fedonin, O. C., Repina, I. M., Oleksyuk O. I., (2004), «Potential enterprise: formation and evaluation» [Potentsial pidpryiemstva: formuvannia ta otsinka], KNEU, Kyiv, 316 p. (In Ukrainian)

37. Bachevsky, B. E., Zablodska, I. V., Reshetnyak, A. A., (2009), «Potential and development of enterprise» [Potentsial i rozvytok pidpryiemstva], Center of educational literature, Kyiv, 400 p. (In Ukrainian)

38. Sabadyrуоva, A. L., Babiy, O. M., Kuklinova T. V., (2015), «Potential and development of enterprise» [Potentsial i rozvytok pidpryiemstva], ONEU, Odesa, 343 p. (In Ukrainian)

39. Orlov, O. A., Ryasnyh, E. G., (2003), «Marginal profit in the economic calculations on industrial enterprises» [Marginalnaya pribyl v ekonomicheskikh raschetakh na promyshlennykh predpriyatiyakh], Izdatelskiy dom «Skarby», Kyiv,132 p. (In Russian)

40. Osipov V. I. «Effectiveness restructured economic system: problems and ways to increase» [Effectivnist restructurovanykh gospodarskykh system: problemy ta faktori], Atlant, Odesa, 362 p. (In Ukrainian)

41. Sabadyrуоva, A. L., (2016), «Evaluation mechanism capitalization of the potential of the company» [Otsinochniy mekhanizm kapitalizatsii potentsialu pidpryiemstva], Visnyk Khmelnitsky National University, 3 (2), 95 - 98. (In Ukrainian)

42. Kovalev A. I, (2006), «Management enterprise restructuring» [Upravlenie restryktyrizatiey predpriiatiia], AVRIO, Kyiv, 368 p. (In Russian)

43. Sabadyrova, A. L., Shinkarenko, V. М. (2014), «Program of the company's potential development in neoekonomy» [Prohrama rozvytku potentsialu pidpryiemstva neoekonomiky], available at: http://www.ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/6770/1/Sabadyreva.pdf. (In Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru