Досліджено сучасний стан виробництва та переробки молока як сировини в Україні і Вінницькій області. Проаналізовано рівень споживання молока та молочних продуктів. Розглянуто тенденції розвитку молочної галузі у Вінницькій області та в Україні в цілому. Особливу увагу приділено якості сирого молока, її вплив на конкурентоспроможність молокопереробних підприємств Вінницької області. Досліджено експортно-імпортний потенціал молочної галузі. Наведено пропозиції щодо покращення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств та виходу їх на міжнародні ринки.

Ключові слова: молокопереробні підприємства, якість молочної сировини, молочні продукти, молокопереробна промисловість, виробництво молока.

Investigates the current state of production and processing of milk as raw material in Ukraine and Vinnytsia region. Analyzed the level of consumption of milk and dairy products. The tendencies of development of dairy industry in Vinnytsia region and Ukraine in General. Special attention is paid to the quality of raw milk, its impact on the competitiveness of milk processing enterprises of Vinnytsia region. Investigated the export-import potential of the dairy industry. Given suggestions for improvement of competitiveness of dairy enterprises and their output in international markets.

Key words: milk processing plants, quality of raw milk, dairy products, dairy industry, milk production.

Молочна промисловість займає вагому позицію в структурі харчової індустрії України. Молочні продукти, як одні із основних продуктів харчування, є важливими і часто незамінними складовими при виробництві різноманітних товарів харчової промисловості.

В останні роки набуває все більшої актуальності проблема, яка полягає у забезпеченні населення України високоякісними продуктами харчування, розширенням їх асортименту та зниження продовольчої залежності від імпорту молочних продуктів. Тому важливими завдання на сьогодні є забезпечення зростання обсягів виробництва молока і молочних продуктів, покращення їх якості, і за рахунок цього зниження їх собівартості.

Молокопереробна промисловість є традиційною не тільки для Вінницької області, а й для багатьох регіонів України. Саме тому дослідження сучасного стану та тенденцій розвитку зосереджені по всій території України, а за рахунок того, що Вінницька область є однією з найбільших областей з виробництва та переробки молока, ми вибрали її для нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливості значення молочної промисловості в господарському комплексі України та Вінницької області зокрема, вагомість молочних продуктів в системі харчування пояснюють особливо підвищену увагу науковців до питань їх подальшого розвитку. Дослідженню питань формування ринку молочних продуктів, аналізу основних тенденцій розвитку молокопереробних підприємств України та Вінницької області присвячено праці вітчизняних науковців, а саме В.М. Бондаренка [7], І.Г. Власенка [6], П.Т. Саблука [7], В.В. Власенка [10], В.М. Ціхановської [11], С.В. Васильчака, М.М. Ільчука, І.М. Галак, Д.Ф. Харківського [12], Р.І. Буряка, Т.І. Чорнопищук [13] та інших. Проте, у зв'язку з частим оновлення та постійними змінами у розвитку молокопереробної галузі, питання дослідження стану та тенденцій розвитку цієї галузі потребує проведення нових досліджень.

Постановка завдання

Метою дослідження є визначення основних тенденцій виробництва та переробки молока в Україні та Вінницькій області та обґрунтування напрямів розвитку молочної галузі за сучасних умов господарювання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Молокопереробна промисловість є складовою частиною молокопродуктового комплексу АПК. До складу молокопереробної промисловості входять маслоробна, сироварна, молочноконсервна галузі, а також виробництво продуктів з незбираного молока. Розміщення галузі залежить від наявності сировини і масового споживача. В районах споживання розміщують підприємства, що випускають продукцію з незбираного молока.

В Україні працює близько 260 підприємств молокопереробної промисловості. Маслоробні підприємства діють майже в усіх обласних і районних центрах [8].

Попит на молоко та молочні продукти в Україні та у Вінницькій області завжди був на високому рівні. Раціональна норма місячного споживання (РНС) молочних продуктів у перерахунку на молоко становить 36,5 кг на одну людину. Рівень споживання в Україні є явно недостатнім - в останні роки близько 20 кг (54,8% від норми) на одну особу. При цьому споживання молока і молочних продуктів населенням України за рік становить 438 кг, за обсягами поступаючись лише Білорусії та Вірменії.

Найнижчий рівень споживання молока та молочних продуктів в Україні зафіксовано у 2000 році у розмірі 17,1 кг на місяць на одну особу (рис.1). У Вінницькій області, як і в Україні найнижчий показник споживання молока припадає на 2000 р. і складає 15,9 кг на місяць у розрахунку на 1 особу.

Рис. 1. Споживання молока і молочних продуктів в середньому за місяць у розрахунку на одну особу у Вінницькій області та Україні, кг

Джерело: сформовано на основі [3, 4]

Вінницька область є лідером серед регіонів за обсягами виробництва молока, тому постійно посилює свої позиції з кожним роком. Частка обсягу виробництва молока Вінницької області в загальнодержавному обсязі виробництва молока постійно зростає, адже у 1990 р. частка складала 5,21%, а у 2016 р. вже 8,26%, що на 3,05% більше у порівнянні з 1990 роком.

Основним постачальником молочної сировини в Україні є Вінницька область. Вона зайняла перше місце серед інших областей за обсягами виробництва молока (рис.2) [3]. Особливо вплинули на розвиток молочного скотарства в господарствах суспільного та приватного сектора, кризові явища, які охопили економіку АПК.

Частка виробництва молока у господарствах населення складає близько 79%, адже особливістю такого виробництва є низька якість молочної сировини, яка відповідає II сорту молока.

Продукція такого сорту придатна для виробництва не всіх видів молочної продукції і тому не завжди задовольняє переробників. Значна частка сирого молока, виробленого у господарствах населення, не потрапляє до молокопереробних підприємств і залишається для внутрішніх потреб сільського населення.

Рис. 2. Виробництво сирого молока за категоріями господарств Вінницької області, тис. т

Джерело: сформовано на основі [3, 4]

Найбільші обсяги виробництва за останні роки в Україні традиційно припали на травень-липень, коли валовий надій молока сягав 1,2 млн. т, тоді як у січні-лютому майже вдвічі менше - близько 590-600 тис. т [3].

На сьогодні в нашій державі практично немає чіткої ціноутворюючої політики. Загалом вона залежить від багатьох факторів, що складаються стихійно. Через те, що виробництво молока має сезонний характер, а попит спостерігається протягом усього періоду року, існує коливання закупівельних цін на молоко (рис.3). Ситуацію може стабілізувати лише подальше підвищення закупівельних цін і зменшення сезонної амплітуди їх коливання через підтримку розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та сімейних ферм.За кордоном молочний кооперативний рух має довгу історію та є досить розвинутий, тоді як в нашій країні він тільки починає набирати обертів. На думку провідних експертів, кооператив як нова організаційна форма взаємовідносин на ринку вигідний переробникам молока, що стикаються із сильною конкуренцією за сировину в період закупівель, та селянам, які отримують передбачувані ціни та збут продукції [5].

Рис. 3. Середні ціни реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами в Україні та у Вінницькій обл. у 2016 році

Джерело: сформовано на основі [3, 4]

На основі зарубіжного досвіду молочних компаній вітчизняні переробні підприємства ставлять за мету не тільки збут молочної продукції на українських ринках, а саме експорт даної продукції на міжнародні ринки.

Успішним прикладом можна назвати діяльність Групи компаній "Молочний альянс", яка першою серед молочних компаній здійснила поставку молочної продукції до ЄС. Замовником виступила компанія "Український торговий дім "Надія" з міста Варна (Болгарія). До цієї групи входять підприємства, такі як ПАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" та Філія ПАТ "Яготинський маслозавод" "Яготинське для дітей", які набули право експортувати продукцію власного виробництва до країн Євросоюзу.

Лідерами переробки молока у Вінницькій області є такі підприємства як ПрАТ "Літинський молокозавод", ПАТ "Вінницький молочний завод "Roshen", Тульчинська філія ТОВ "Інтер Фуд" та ТОВ "Люстдорф". Всі вони розробляють та упроваджують системи управління якістю відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001-2009 "Системи управління якістю. Вимоги" та системи управління безпечністю харчових продуктів на основі принципів НАССР (ДСТУ 4161-2003 "Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги" [1, 2].

Згідно правил та нормативів, що діють в Європейському Союзі, молоко, що надходить від приватних господарств не може прийматись на переробку. Молочна сировина має бути лише від фермерських господарств, що мають відповідні ліцензії та дозвільні документи. В Україні приватні господарства зможуть собі це дозволити, коли вони будуть утримувати близько сотні голів корів, адже тоді вони матимуть можливість застосувати діючі технічні регламенти щодо забезпечення відповідної якості та безпечності молочної сировини.

Згідно ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі" з усього об'єму молочної сировини, яка надійшла на переробку від підприємств в 2016 році у Вінницькій області лише 12,55% прийнято молока ґатунку "екстра", що припадає на переробку відповідно до нормативів ЄС (табл.1). Решта ґатунків якості молока вважаються непридатними для переробки.

В цілому по Україні в 2016 році (2375,46 тис. т) з усього обсягу молока, яке прийняте на переробку, лише 14,64% було ґатунку "екстра" та 30,65% - вищого ґатунку. Через низьку якість молочної сировини частина переробних підприємств не може бути атестована міжнародною комісією з питання експорту молочної продукції, адже решта молочної сировини, а саме 54,71% вважається не придатною для переробки.

На думку І.Г. Власенко, у багатьох господарствах Вінницької області через низький рівень санітарно-виробничої культури та технологій все ще немає належних зрушень щодо забезпечення якості та безпечності молочної сировини. Це призводить до недоодержання виробниками коштів від його реалізації, а споживачами - високоякісної продукції. Покращення якості продукції - важливий напрямок інтенсивного розвитку економіки, джерело економічного росту та ефективності суспільного виробництва [6].

Таблиця 1.

Якість коров'ячого незбираного молока, купленого переробними підприємствами у підприємств та у населення за ДСТУ 3662-97 в Україні та у Вінницькій області у 2016 році

Джерело: сформовано на основі [3, 4]

Також однією з вагомих проблем, що призводить до погіршення якості молочної продукції в Україні, є дефіцит молока як сировини. Для ефективної роботи молокопереробних заводів необхідне максимальне завантаження технологічних ліній. Оскільки в країні з кожним роком обсяг виготовленого молока як сировини скорочується, переробники гостро відчувають його потребу (табл.2). Через дефіцит молокопереробні підприємства змушені приймати молочну сировину з високою бактеріальною забрудненістю (3-4 млн. /см³) [7].

Саме тому, основні причини низької якості української молочної продукції, є концентрація виробництва молока як сировини в особистих селянських господарствах, дефіцит сировини та недостатній державний контроль за дотриманням вимог щодо якості й безпечності молочної продукції.

У 2016 році обсяги надходження молока як сировини на молокопереробні підприємства України скоротились на 1,6% у порівнянні з 2015 роком. Завдяки цьому зросла ціна на закупівлю молока на 24,6% порівняно з 2015 роком (табл.2). Така ж ситуація склалась у Вінницькій області. До молокопереробних переробних підприємств надійшло на 11,7% менше молока, ніж за аналогічний період у 2015 році. Зважаючи на це, ціна на закупівлю молока збільшилась у 2016 році на 30%, в порівнянні з 2015 роком.

Таблиця 2.

Середні ціни закупівлі сирого молока та його обсяги надходження до молокопереробних підприємствв Україні та у Вінницькій області у 2016 р.

Джерело: сформовано на основі [3, 4]

Через низьку ціну молочних товарів на українському ринку молокопереробні підприємства ставлять на мету вихід на міжнародні ринки, де ціна набагато вища, ніж в Україні.

У 2014 році лише деякі молокопереробні підприємства отримали дозвіл на експорт молочної продукції до країн ЄС. Дозвіл на експорт своєї продукції отримали 4 підприємства у Вінницькій області, а саме як ПрАТ "Літинський молокозавод", ПАТ "Вінницький молочний завод "Roshen", ТОВ "Терра Фуд" та ТОВ "Хмільницький завод сухого знежиреного молока "Молочний візит".

Попри те, що молочну продукцію, яку виробляють переробні підприємства на території Вінницької області не всі мають можливість експортувати до країн Європейського союзу, підприємства молокопереробної галузі продають 43 країнам світу. Найбільше молочної продукції експортується до Молдови, Єгипту, Бангладешу, Сирійської Арабської Республіки, Туреччини, Марокко і Мексики. У 2016 році у Вінницькій області було експортовано молочної продукції на суму 36,24 млн. дол. США.

Важливим аспектом дослідження стану та перспективи розвитку молочного ринку є визначення експортно-імпортного потенціалу молочної галузі. Протягом 2012-2016 рр. обсяги експорту Україною молочних продуктів значно скоротилися (рис.4). Так, у 2012 р. обсяг молочних продуктів становив 146,9 тис. т, що у порівнянні з 2016 р. на 25,66% більше. Із закриттям російських ринків обсяги експорту сиру в Україні значно знизились з 67,7 тис. т у 2012 р. до 8,1 тис. т у 2016 р., що на майже 88% менше, у порівнянні з 2012 р.

Найбільше у 2016 р. експортували сухого молока - 36,6 тис. т (33,52%), молочної сироватки - 23,9 тис. т (21,87%), молока і згущених вершків - 15,2 тис. т (13,92%) та вершкового масла і молочних жирів - 12 тис. т (10,99%). Частка інших видів молочної продукції в загальних обсягає експорту є такою: молоко та не згущені вершки - 9,62% (10,5 тис. т), сири - 7,42% (8,1 тис. т), маслянка, ферментовані або сквашені молоко та вершки - 2,66% (2,9 тис. т).

У 2013 році практично весь об'єм сирів експортувався в країни СНД: 85% належало Росії. Вже у 2016 році зросла частка країн Африки (поставки до Єгипту збільшилися в 10 разів, експортовано 690 т), тоді як до Азії зменшились на 30% (експортовано 470 т). До Європи ж у минулому році потрапило всього 8 т українських сирів [5].

Рис.4. Експорт основних молочних продуктів з України, тис. т

Джерело: сформовано на основі [3, 4]

У 2016 р. в Україні активно розвивався експорт молочних товарів в Китай, Єгипет, ОАЕ, Бангладеш та В'єтнам. В цей час до Китаю експортовано 13% сироватки, яка призначалась на експорт, а 16,5% тієї ж сироватки до В'єтнаму. На Єгипет припадає 10% експорту масла, а майже 11% експорту сухого молока, який призначався на експорт, постачали до Бангладешу. Що стосується ОАЕ, то туди експортовано 8,8% кисломолочних продуктів [9].

В той же час імпорт молочних продуктів зріс на 33,1% до 102 тис. т. Традиційними імпортерами молочних товарів у 2016 р. стали виробники з Польщі, Німеччини, Франції та Фінляндії.

На сьогодні молокопереробні підприємства працюють в жорсткій конкуренції та з обмеженим попитом на молочну продукцію. Це пояснюється низькою платоспроможністю населення та постійним зростанням цін.

Підвищення рівня економічної ефективності виробництва та переробки молока у великій мірі залежить від зміни принципів державної політики ціноутворення на молоко та молочну продукцію, регулювання взаємовідносин сільськогосподарського товаровиробника з переробними підприємствами. Так, за останні роки зменшилась кількість молокопереробних підприємств з 360 у 2010 р. до 260 у 2016 р., що значно вплинуло на розвиток молокопереробної промисловості в Україні.

Для підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств та отримання можливості конкурувати з міжнародними молочними підприємствами необхідно здійснити певні зміни, а саме:

запровадити державну підтримку виробників молочної сировини для нарощення якісної сировини для подальшої її переробки, за рахунок створення ефективної системи дотацій та податкових пільг для виробників молока);

розробити та впровадити спеціалізовані пункти прийому та контролю якості молока, з використанням сучасного або ж модернізованого доїльного та холодильного обладнання для підвищення якості молочної сировини;

впровадити ідентифікацію та реєстрацію ВРХ, яка б відповідала вимогам європейського ринку;

створити кооперативи та об'єднання домогосподарств, з метою покращення якості молочної сировини;

переробка молоко україна споживання конкурентоспроможність

впровадити екологізацію виробництва молочної продукції, з метою покращення навколишнього середовища та посилення України на міжнародних ринках.

Висновки