Віртуалізація глобальної економічної системи: кількісно-якісний вимір в сучасних умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Кафедра міжнародного менеджменту

Віртуалізація глобальної економічної системи: кількісно-якісний вимір в сучасних умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів

к. е. н., доцент Н.М. Рябець

к. е. н., доцент І.В. Тимків

Анотація

Стаття присвячена аналізу процесу віртуалізації глобальної економічної системи, його розвитку та розгортанню в різних секторах. Ідентифіковано сутність процесу віртуалізації, який швидкими темпами розгортається в сучасних умовах глобальних трансформацій, розглянуто природу віртуалізації глобальної економічної системи. Виявлено та охарактеризовано взаємозв'язок у розвитку та розгортанню процесу віртуалізації та ринку інформаційних технологій.

Ключові слова: віртуалізація, глобальна економічна система, спекулятивний капітал, інновативне суспільство, економічна культура, сучасна цивілізація.

Annotation

The article is devoted to the analysis of the process of virtualization of the global economic system, its development and deployment in various sectors. The essence of the virtualization process, which is rapidly expanding in the current conditions of global transformations, is identified, and the nature of virtualization of the global economic system is considered. Interdependence in the development and deployment of the process of virtualization and the market of information technologies has been revealed and characterized.

Key words: virtualization, global economic system, speculative capital, innovative society, economic culture, modern civilization.

Постановка проблеми. Продукти та послуги віртуальної економіки швидко заповнюють усі сфери життєдіяльності , як глобального бізнесу, так і домашніх господарств. У цілому, віртуалізація відносин, зокрема економічних - це процес переходу відносин та форм взаємодії на ринках, в тому числі й фінансовому до якісно нового стану, який спричинений інтенсивним застосуванням телекомунікаційних, комп'ютерних та інформаційних систем і технологій. Звичайно, фундаментом, на якому розбудовуються віртуалізовані фінансові системи, є комп'ютерно-технологічні інновації, а основними ініціаторами цього процесу виступають здебільшого транснаціональні корпорації, які активно застосовують інформаційні системи для налагодження взаємозв'язку та координації між підрозділами, що розміщені по всьому світу. Завдяки віртуалізації - інновативній та спекулятивній - швидко змінюється ситуація на глобальному фінансовому ринку, все більше значення надається ринку цінних паперів. Процес віртуалізації економки впливає на економічну стабільність не менше, ніж іпотечні бульбашки, ресурсні війни та глобальна проблема нестачі у світі води та продовольства. На сьогодні участь у процесі глобальної віртуалізації при гармонійному співвідношенні реальної та віртуальної економіки є одним із пріоритетних передумов забезпечення захисту національних інтересів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню ролі інформаційних технологій та інновацій, а також питань щодо до становлення та розгортання процесу віртуалізації глобальної економічної системи, в тому числі й її фінансового сектору, присвятили свої праці як закордонні, так і вітчизняні вчені, серед яких перш за все варто виокремити Е.Тоффлер, Д.Безручко , Д. Марковіч, А.Пельо, та ін.

Разом із тим сучасна теорія та практика доводять, що необхідними є подальші дослідження щодо інтенсифікації динаміки віртуалізації глобальної економіки, виокремлення пріоритетних секторів та ідентифікації сучасних особливостей зазначеного процесу.

Метою статті є аналіз розвитку, виявлення природи процесу віртуалізації глобальної економічної системи. Визначення його особливостей, зокрема факторів розвитку, пріоритетних сфер та учасників в контексті розгортання динаміки зазначеного процесу.

Виклад основного матеріалу. Особливістю розвитку сучасної економіки є використання новітніх досягнень інформаційних технологій та виникнення нового середовища, віртуального, що трансформує традиційну економічну систему. Сучасний стан суспільства, особливо його економічної сфери характеризується процесами глобалізації та інформатизації, які й визначили трансформацію всіх сфер життя сучасного постіндустріального суспільства. Відповідно до широковідомої класифікації А.Тоффлера, сучасна цивілізація перебуває у стані переходу до суспільства «третьої» хвилі. Перша хвиля виникла із зародженням «відносно примітивного» натурального господарства декілька тисячоліть тому. Друга хвиля ознаменувалась розвитком індустріального суспільства, перехід до якого розпочався декілька століть тому. Після Другої Світової війни людство увійшло у постіндустріальне суспільство третьої хвилі, яке веде до дійсно інформаційного суспільства та економіки. Кожен із цих етапів характеризується унікальною економічною системою, специфічними соціальними інститутами та формами економічної активності.

Нарикінці XX і початку XXI століття постіндустріальне суспільство отримало новий виток свого розвитку, пов'язаний з появою Інтернету і інших досі невідомих засобів зв'язку. Віртуалізація економіки миттєво стала проникати в усі сфери життєдіяльності, багаторазово збільшуючи швидкість комунікацій. Провісником епохи віртуалізації стала друга технологічна революція, що змінила співвідношення продуктивних сил на користь сфери послуг. Зародившись в Силіконовій долині, IT-технології, які зазвичай відносять до послуг, стають однією з головних складових реальної економіки, тієї, до якої досі відносили виробництво засобів виробництва і споживання. При цьому в суспільстві відбуваєтьсяь трансформація потреб на користь тих сфер промислового виробництва, готова продукція яких наділена дуже високим рівнем людського інтелекту (телекомунікації, інформатика,

програмування і т.д.); досить активний розвиток приймає і сфера послуг, визначаючи нову якість економічного зростання розвинених країн. Наприклад, протягом останніх десятиліть у багатьох розвинених країнах спостерігається зростання частки доходів від сфери послуг в сукупному ВВП, за оцінками всесвітньо го банку ця частка в даний час складає вже більше 70% світового ВВП. Домінуючу роль сфери споживання, послуг та інформаційного сервіса в глобальному суспільстві дозволяє розглядати сучасну постіндустріальну економіку як «економіку послуг» або сервісну економіку. віртуалізація економічний глобальний

Сам термін «віртуалізація» активно впроваджується у науковий обіг в середині 1990-х рр.. Варто зазначити, що досі не існує єдиної точки зору щодо дефініції «віртуалізація економіки» та її наслідків. Так, зокрема аналітик Стів Малард у своїй статті «Віртуалізація глобальної економіки», розглядає даний процес на рівні компаній та держав, як впровадження нових технологій у всі сфери господарської, фінансової та соціальної діяльності та відзначає виключно позитивний вплив на суспільні процеси. В той же час згідно з Д. Марковіч, процес віртуалізації переплітається з процесом глобалізації, тобто з появою та поширенням глобального капіталізму [1, ст. 129]. У цьому контексті формуються відносини між фінансовим і реальним капіталом із суттєвими змінами не тільки в глобальному капіталізмі, але і в соціальному житті взагалі, в такій мірі, що обговорюється не тільки віртуалізація капіталу, а й віртуальне суспільство. Розвиток інформаційних технологій та їх активне практичне впровадження створили передумови для формування нового сучасного типу цивілізації, де домінуючою стає сфера інтелектуальної діяльності людини, а основним культурним компонентом -- не матеріальний, а ідеальний фактор - людська думка та ідея сама по собі.

Ми вважаємо за доцільне виокремити основні взаємопов'язані з процесом віртуалізації елементи

- Інформатизація та віртуалізація - це два тісно пов'язані між собою процеси в тій мірі, в якій їх взаємозв'язок набуває таких масштабів, що вони можуть розглядатися як взаємопроникні. Взаємозалежність та обумовленість цих змін також така, що суспільство у своїй глобальній структурі може бути відмічене особливими ознаками, що дозволяє називати етап соціального розвитку "інформаційним суспільством". На наш погляд, варто зазначити, що сучасне суспільство скоріше йде до інформативної економіки, аніж до інформаційної. Оскільки інформаційна економіка лише опрацьовує інформацію, в той час, як інформативна продукує нові знання та технології. Знання, інформаційні технології перетворюються на домінантний ресурс суспільного розвитку. Зазнають глобальних змін управлінські процеси, які з одного боку, у все більшому ступені використовують новітні організаційні та інформаційні технології, а з іншого- ініціюють творчі здібності людини. В цілому ж формування нової культури є закономірним результатом впровадження новітніх технологій.

- Глобальна економіка та віртуалізація - це два взаємопроникні компоненти сучасного глобалізованого суспільства. Віртуалізація пронизує всі сфери суспільного життя, від економіки через політику, знання та творчість до сімейних відносин та реального життя, політичного життя (уряду), наукової діяльності тощо. У сучасній (постмодерністській) епосі моделюються основні компоненти політичної практики, що призводить до віртуалізації вибору, держави та партії. Ця нова соціальна реальність кардинально змінює облік та сутність глобальної економічної системи - вищу форму інтернаціоналізації господарського життя, де в умовах масштабної емісії грошей, зниження питомої ваги реального сектора економіки та господарювання нематеріального виробництва віртуалізуються гроші, цінні папери, фінансові піраміди, міжнародні трансакції, біржові спекуляції, транснаціональний капітал і т.д.

В сучасних умовах віртуалізація глобальної економічної системи та економік окремих країн само по собі відбувається нерівномірно. Натомість планетарний імператив змін, що відбуваються говорить про необхідність організації та розвитку цифрової інформації задля забезпечення переходу сучасної цивілізації на більш високий ступень розвитку. Так, Інтернет - покриття в більшості країн світу є такою ж ознакою прогресу як електрика та дороги. У деяких країнах, таких як Естонія, Фінляндія, Франція, Іспанія доступ до інтернету розглядається як «основне право для громадян». За останній рік кількість інтернет-користувачів збільшилася на 10%, у той час населення соціальних мереж також поповнилося до майже 3 млрд осіб. З кожним роком число людей, котрі долучилися до користування Інтернетом, збільшується. Як повідомляє ресурс media sapiens з посиланням на звіт «Digital in 2017», у 2016 році кількість користувачів всесвітньої мережі збільшилася на 10% і дорівнювала 3,8 млрд осіб. А це 51% від населення Землі (згідно з даними ОНН, у 2016 році населення світу перевалило позначку 7,4 млрд людей). В розвинених державах у середньому 70 % населення має доступ до мережі Інтернет. Україна відповідно до «індексу мережної готовності» виявилася лише на 82-му місці з 134 країн світу. Низька комп'ютерна грамотність населення, цифрова нерівність сприяє тому, що Україна помітно відстає від розвинених країн світу за ступенем інтегрованості у глобальний веб-простір і за показниками кількості інтернет-аудиторії. Світова п'ятірка країн - лідерів користувачів інтернетом виглядає так: Китай - (384 млн. осіб); США - (240 млн.осіб); Японія - (99 млн.осіб); Бразилія - (76 млн. користувачів); Німеччина - 5-е (65 млн.осіб).

Україна за числом користувачів Інтернетом (15,3 млн) займає 28-е місце у світі. При цьому чоловіки складають 55 % вітчизняної інтернет- аудиторії, а жінки - 45 %. Якщо поглянути на градацію користувачів по принципу «користуюся комп'ютером або телефоном», то наразі 50% осіб під час перегляду інтернет-сторінок віддають перевагу мобільним пристроям. 45% людей користуються десктопами (настільними комп'ютерами). Повідомляється, що їх число зменшилося, у порівнянні з 2015 роком, на 20%. Що ж до соціальних мереж, то кількість їх користувачів також збільшилася, порівнюючи з 2015 роком, на 21%. У 2016 році людей, зареєстрованих у соціальних мережах, зафіксовано на рівні 2,8 млрд користувачів. Крім того, 91% осіб переглядають соцмережі за допомогою мобільних пристроїв.

Отже телекомунікаційні технології стають головним засобом й середовищем економічної діяльності. Віртуалізація економіки, зокрема глобальної економічної системи, спричинює розвиток та комерціалізацію кіберпростору, в якому в сучасних умовах здійснюється повний бізнес-цикл. В сучасній глобальній економічній культурі знайшли відображення соціально-економічні, інформаційні та технологічні процеси, які обумовлюють взаємодію економічної свідомості та економічної реальності в сфері віртуального. Ми вважаємо за можливе зробити висновок, що не комп'ютеризація сучасної цивілізації віртуалізує глобальну економіку, а саме віртуалізація економіки комп'ютеризує її (рис.1).

Рис. 1 Передумови формування віртуальної глобальної економічної системи

Важливою відмінною рисою віртуального економічного життя є його здатність до мобілізації у критично короткі строки. Відмінною рисою віртуальної глобальної економічної сфери є: ґрунтується на виробництві знань та інформації; простота та легкість входження на ринок; базується на прямих відносинах виробника та споживача; стимулятори грошей, товарів, послуг - основні елементи цього феномену; відбувається віртуалізація глобальної економічної свідомості та культури. На сьогодні існують та перетинаються доповнюючи один одного два елементи глобальної економічної системи: реальний та віртуальний. В дійсності ж віртуальна складова глобальної економіки на сьогодні вже являє собою простір, в якому вже активно функціонують потужні корпоративні бізнес-структури, де генеруються реальні грошові кошти та відбувається гонитва за отриманням максимальних прибутків. Віртуальний елемент глобального економічного простору підкорює та має вплив на реальний. В свою чергу, у віртуальній складовій глобальної економіки, на наш погляд, можна виокремити наступні чотири сектори: ігрова сфера; сфера торгового обороту; сфера грошового обігу; сфера руху фіктивного фінансового капіталу.

Відносно першої сфери , ігри є товаром народного споживання тривалого використання. На сьогодні дана сфера не має чітких загальноприйнятих юридичних міжнародних правил (в цілому як і інші групи). Ця сфера охоплює дітей, підлітків та дорослих гравців, 40% з яких проводять час у віртуальному світі, більше аніж на оплачуваній роботі. З'являється новий вид споживчих потреб, перетворюючи віртуальні ігри на потужний сектор глобального бізнесу. Наприклад, ВВП віртуального світу Second Life, економіка якого функціонує відповідно до принципу піраміди, становить близько 240 млн. дол.. США.

Віртуалізація в остані роки активно завойовує ще одну сферу діяльності на глобальному ринку, яка стрімко переходить в область кіберпростору, а саме розвивається мережа віртуальних супермаркетів, здійснюються масовані рекламні кампанії в мережі Інтернет, відбувається маркетинг за допомогою комп'ютерного моделювання і різного роду дій для обробки великих масивів інформації. Торговельні операції в Інтернет принесли в 1985 р. дохід в 350 млн.дол., а станом на кінець 2016 року їх обсяг сягнув Серед споживачів зростає попит на контент, рекламу та можливість покупати товари та послуги за допомогою мобільних пристроїв. Наразі ж соціальні мережі стали потужним інструментом продажу. Відповідно до дослідження компанії Olapic, покупці в 7 разів більше схильні довіряти фото в соцмережах, на яких зображені «реальні люди», ніж традиційній рекламі бренду. Також за результатами дослідження медіаплатформи Bloglovin, Instagram є найефективнішим майданчиком для залучення і взаємодії з аудиторією.

Відносно третьої сфери віртуалізації глобальної економічної системи, на нашу думку, варто підкреслити, що окрім соціально-економічної категорії фінансовий капітал, відбувається розвиток та активне застосування віртуальних (електронних грошей), що являють собою фінансові розрахунки із застосуванням інформаційних технологій. Поява цього поняття стало підсумком процесу диверсифікації грошей, коли вони пройшли свій історичний шлях дестафаціі (перетворення) від паперових і металевих банкнот до чеків, пластикових карт і віртуальних грошей. Тобто

сьогодні відбувається процес заміщення речових грошових коштів і поява їх артефактів - віртуальних аналогів. У віртуальному просторі мережі Інтернет успішно реалізується новий фінансовий інструмент - віртуальна валюта - біткойн і його аналоги - форки, звані ще криптовалюта, і які існують тільки у віртуальному вигляді. В основі біткойнів лежать криптографічні (шифрувальні) алгоритми, що виключають можливість підробки віртуальних грошей. Однак головна особливість біткойнов зовсім не в шифруванні, а у відсутності центру управління грошовим обігом - такого раніше ніколи не було. У звичних (фіатних) грошей завжди є центр емісії (Держава або фінансова організація), який їх випускає і контролює, а також гарантує прийом в якості платіжного засобу. Біткойнові не потрібен центр керування, а емісію, перевірку справжності та проведення платежів виконують в розподіленому глобальному режимі комп'ютери користувачів.. Так, за даними платформи електронної комерції Bitnet в дні різдвяних розпродажів, з 28 листопада по 1 грудня 2015 року, біткойн став дев'ятим за популярністю способом оплати товарів [3]. У ці дні користувачі по всьому світу витратили на покупки майже 300 мільйонів доларів, розраховуючись біткойнов. За популярністю криптовалюта поступилася лише загальновизнаним платіжним системам, таким як Visa, MasterCard, PayPal і American Express. Станом на 21 жовтня 2017 найпопулярніша криптовалюта Біткоїн встановила новий рекорд ціни у приблизно 6100$ та його капіталізація досягла 102,27 мільярди доларів, що є надзвичайно великою сумою для валюти, яка абсолютно нічим не підкріплена. Вже не виглядає такою фантастичною можливість повного відоходу від фіантих грошей десь вже в 2030

Також варто зазначити, що на сьогодні в більшості розвинутих країн світу домінуюче положення займають саме електронні розрахунки, наприклад, в Японії та Канаді близько 96% фінансів перебувають у електронній формі. Протягом періоду з 2010 по 2016 рік в Європейському Союзі суми платежів, що здійснювались у електронній формі, росли в середньому на 18-20% щорічно. У 2010 році кількість електронних платежів у ЄС перевищила 1 млрд транзакцій, що вважалось неабияким досягненням. А всього через шість років кількість електронних платежів перевищила 2,8 млрд. Таким чином, за період з 2010 по 2016 роки платежі, що здійснювались за допомогою електронних грошей, зросли на: . Звичайно, до ЄС входять в основному високорозвинені країни світу, а тому аналогічний показник для всієї сукупності країн світу буде дещо нижчим. Хоча суми електронних платежів мають чітку тенденцію до збільшення, однак темпи цього зростання різняться в залежності від рівня розвитку та культури в певній країні. Так, в багатьох країнах, що розвиваються, електронні платежі не перевищують 10-15%.

Ще однією, четвертою сферою віртуалізації глобальної економічної системи є динамізація фіктивних (спекулятивних) фінансових потоків. В контексті процесу віртуалізації глобальної економічної системи фінансові послуги, що виражаються в глобальній гегемонії транснаціонального фінансового капіталу, є визначальними, що, безсумнівно, призводить до збільшення обсягу переміщення цього капіталу, який в сучасності у багато разів перевершує обсяг реального капіталу, встановлюється пріоритетний розвиток фінансового капіталу, що викликає, як правило, низку фінансових спекуляцій, які стають своєрідним «регулятором», субститутом державного втручання в економіку. Сучасний фінансово-спекулятивний капітал здійснює визначальний вплив на всю систему алокації ресурсів та потоків інвестицій, часто уникаючи національного та наднаціонального регулювання та контролю. Він генерує глобальну фінансову нестабільність, а також існує непередбачувана залежніть від групи випадкових факторів.

Так, розвиток віртуальної інфраструктури створює все більше можливостей для здійснення спекулятивних операцій, які, в свою чергу, ведуть до дестабілізації світової валютно-фінансової системи. Зокрема, Д. Безручко розглядає віртуалізацію фінансових потоків як один із чинників світової фінансової кризи [3, ст. 57]. Так, згідно з цим дослідником, до безпосередніх причин кризи належить неконтрольоване наростання спекулятивних операцій, споживчих кредитів та роздутих цін в країнах протягом передкризового періоду. Також відбувається підміна реальності наявності грошових коштів: банки зосереджують зобов'язання, обсяг яких на порядок є вищим за реальні кошти та одночасне затребування вкладників повернути їх вклади та виплати по страховкам є фізично неможливим, хоча юридично правомірним. Більшість сучасних банків навіть при виконанні вимог резерву характеризуються віртуальною платоспроможністю. Таким чином, при віртуалізації світових фінансових потоків необхідно фокусуватись саме на зростанні реальної, а не спекулятивної економіки, а для цього, зокрема, інструменти фінансового інжинірингу повинні слугувати надійним засобом захисту від ризиків.

Крім трансформації виробництва, споживання, товару і грошей в даний час ми спостерігаємо і затвердження нових стилів праці. Так, активне використання інтернет-технологій дозволяє організувати робоче місце практично всюди: вдома, в готелі, в автомобілі, в літаку і т.д. і в якійсь мірі призводить до симуляції праці. Строго фіксований графік роботи і розпорядок дня, п'ятиденний робочий тиждень, дотримання дрес-коду і обов'язкову присутність в офісі - всі ці форми, які обумовлюють організацію праці, в сучасності втрачають економічну доцільність. Однак при цьому вони зберігають свою соціальну значимість, як атрибути стабільного і ефективно функціонуючого підприємства.

Висновок

Таким чином, процес віртуалізації глобальної економіки стає на сьогодні реальністю та одним із домінантних і динамічних процесів, який відбувається завдяки впровадженню інформаційних технологій в усі сфери життя сучасної цивілізації. Феномен віртуалізації глобальної економічної системи трансформує всі соціально-економічні відносини, так як зазнають змін самі суттєві компоненти економічної сфери - економічна діяльність, сам суб'єкт економічної діяльності, його відносини, економічні інститути, економічна свідомість й культура. Також ми вважаємо за доцільно виокремити дві якісні складові процесу віртуалізації: інновативну віртуалізацію (корисна) , що проявляється у розвитку засобів комунікації, в тому числі і в фінансовому секторі. Банки одними з перших впроваджують передові і дорогі технології в системи обслуговування клієнтів, виводять досягнення ІТ в віртуальні мережі. Іншою складовою є спекулятивну віртуалізація, тенденції якої продовжують посилюватися в XXI столітті. І саме в цій дутій віртуальній площині віртуальній площині, криється, на наш погляд, причина розростання фондового ринку в останні десятиліття.

Література

1. Даніло З. Марковіч Універсалізація і віртуалізація ринкової економіки, фінансової та реальної економіки та концепція стійкового глобального розвитку /Сербська академія освіти, Белград.-2016.-ст.131-141.

2.Stephany Griffith-Jones and Josй Antonio Ocampo International financial architecture seen through the lense of economic crisis: achievements and numerous challengesю / IFEMA Convention Centre (Madrid). - 2016

3.Безручко Д. С. Сучасна фінансово-економічна криза та роль процесів віртуалізації економіки / Д. С. Безручко // Економіка та підприємництво : зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів / М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана" ; відп. ред. І. В. Луняк. - Київ : КНЕУ, 2010. - Вип. 24. - С. 50-59.

4. Тоффлер Е. Третя хвиля. М.: ACT, 2010. 784 с.

Размещено на Allbest.ru