Проблеми та перспективи експорту аграрної продукції України

Джерело: дані Державної служби статистики України [6].

Обсяг сільськогосподарської продукції, що реалізують переробним підприємствам, скоротився з 96 до 14 %, тобто майже в шість разів. На ринку в різні роки реалізовували різний обсяг продукції сільського господарства, проте найбільший обсяг цього виду реалізації спостерігався протягом 1995-2005 рр. Останніми роками на ринку реалізують не більше 5 % сільськогосподарської продукції. Водночас кількість продукції, реалізованої за іншими каналами реалізації, зросла від 0 до 80 %. Наявні канали реалізації продукції не виконують функцію узгодження попиту й пропозиції та встановлення репрезентативних ринкових цін, які стали б надійним засобом забезпечення руху продукції. Водночас підприємства-посередники своєю діяльністю призводять до цінового диспаритету й «вимивання» фінансових ресурсів у сільськогосподарських товаровиробників, адже не враховують інтереси сільгоспвиробників і націлені лише на максимізацію власних прибутків.

Недорозвиненість ринкової інфраструктури створює значні проблеми для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки ускладнює проведення планування та збутової політики підприємства та не дозволяє здійснювати довгострокове прогнозування прибутковості цих підприємств.

Одним із головних напрямів вирішення проблем реалізації сільськогосподарської продукції, який створить можливості перевести сільське господарство й виробництво продовольства в розряд високоефективних галузей, є експорт продукції АПК. Серед факторів, що стримують розвиток експорту аграрної продукції, можна виділити протекціоністську політику інших країн і невідповідність вимог щодо якості, стандартизації та сертифікації аграрної продукції. З 1 січня 2016 р. почала діяти Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Угода про асоціацію України з ЄС виступає потужним стимулом для реалізації необхідних реформ й інституціональних перетворень в економіці України, зокрема в аграрній сфері

У структурі експорту України до ЄС майже третину займають сільськогосподарські товари - 27,8 %. Тому в аграрних товаровиробників з'являються можливості значно покращити результати своєї діяльності: 330 млн євро зекономить на сплаті мит сільськогосподарський сектор, 53 млн євро - харчова галузь. Нульові мита застосовані ЄС до 82,2 % товарів українського аграрного експорту, 83,4 % - до експорту харчової продукції [8].

Без сплати мита можна експортувати горіхи, фрукти, частину овочевих, зернових та олійних культур, живих тварин і рослини, рибу, ракоподібні, сири, кондитерські вироби й шоколад тощо.

За підрахунками експертів ННЦ «Інститут аграрної економіки», за результатами 2016 р. експортні обсяги сільськогосподарської та харчової продукції до ЄС у порівнянні з 2015 р. зростуть на 492,8 млн дол. і становитимуть 4,7 млрд дол. При цьому, за результатами економіко- математичного моделювання, зовнішньоторговельне сальдо зросте на 477,8 млн дол. до 2,956 млрд дол. [9].

Проте відміна мита на сільськогосподарську продукцію не призводить до автоматичного експорту продукції в ЄС. Угода про зону вільної торгівлі передбачає перелік вимог щодо якості, стандартів і норм безпеки, відповідність яким дозволить вітчизняним виробникам продавати свою продукцію у ЄС. Водночас країна одержує додаткові переваги, оскільки відповідність стандартам ЄС дозволить продавати товари також на ринках третіх країн. У 2015 р. 23 українські підприємства здобули статус схваленого експортера в рамках угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС. Ці підприємства спеціалізуються на поставках соняшникової олії, меду, продукції з томатів, дріжджів, печива тощо. Також у 2015 р. було видано Державною фіскальною службою підприємствам-експортерам 4,5 тис. сертифікатів EUR.1 на поставки товарів до ЄС.

Квоти на поставки сільськогосподарської продукції було запроваджено на 36 категорій продуктів. Частина виробників та експертів стверджували, що такі обмеження негативно вплинуть на торгівлю. Однак необхідно розуміти, що до набуття чинності Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) українські експортери повинні були сплачувати мито за кожну експортовану тонну, починаючи з першої. Тепер до певної межі визначену кількість продукції експортують без мита, усе, що понад квоту, - із сплатою мита. Такий порядок торгівлі був запроваджений ще до набуття чинності Угоди про ЗВТ - з квітня 2014 р.

У 2015 р. Україна не змогла використати всі одержані квоти, в межах яких товари поставляють у ЄС без мит. Певні товари виробники зовсім не експортували: свинину, телятину, молочну продукцію (ЄС дозволив її експорт тільки з початку 2016 р.), яйця, баранину, гриби (табл. 2).

Таблиця 2 Дані про використання квот на експорт сільськогосподарської продукції до ЄС у 2015 р.

Крім того, у 2015 р. аграрії здійснювали експорт і поза рамками квот, перевищивши їх у десятки разів: мед (у чотири рази), сік (у сім разів), кукурудзу (майже у 20 разів).

Дані про використання тарифних квот у 2016 р. свідчать, що було повністю використано квоти на мед, цукор, борошно, овес, ячмінну крупу, виноградні та яблучні соки, оброблені томати. На 9,8 і 19,0 % відповідно виконані поставки часнику та крохмалю. Водночас найгірші показники маємо щодо поставок обробленого молока, грибів і баранини.

Варто зазначити, що 29 вересня 2016 р. квоти на деяку продукцію було збільшено. Наприклад, імпорт меду можна збільшити на 3 тис. т, вівса - на 4,0 тис. т, виноградного соку - на 0,5 тис. т, круп та обробленого зерна - на 7,8 тис. т, оброблених томатів - на 5 тис. т, пшениці та борошна - на 100 тис. т, а кукурудзи - на 650 тис. т.

Попри те, що 2017 р. лише почався, Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що вже вичерпано квоти на поставки меду. Закінчуються квоти й на інші види продукції (відповідно до тарифних квот «перший прийшов - перший обслуговуєшся»). Наприклад, на 64 % вичерпано квоту на цукор, на 78 % - на виноградні та яблучні соки.

Підтвердженням того, що введення ЗВТ не вплине негативно на зовнішню торгівлю, є ситуація з продажем меду. У 2015 р. Україна поставила 36 тис. т меду в 30 країн світу (на 84,3 млн дол. США), а також відкрила експорт у сім нових країн і поновила експорт ще в чотири країни. Нині щодо експорту меду Україна є лідером з його виробництва в Європі та третьою у світі. При цьому провідні українські експортери меду (наприклад, компанія «Бартник» м. Ізяслав Хмельницької області) вже близько 20 років працюють на ринку ЄС (найбільше в Німеччині та Польщі). Тобто за наявності високоякісної продукції успішній її реалізації не заважають ні низькі квоти на експорт, ні митні перепони. Водночас квоти збільшують прибутки українського бізнесу, дозволяють конкурувати на ринках ЄС.

Наразі частка ЄС у загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції України становить 33,9 %. У табл. 3 наведено дані про розподіл експорту аграрної продукції серед країн-членів ЄС.

Таблиця 3 Головні країни ЄС-імпортери сільськогосподарської продукції з України у 2015-2016 рр.