Інноваційний розвиток України як основа формування біоекономіки

У 2015 р. за підіндексом «Інституції» Україна посіла 98 місце проти 103 місця у 2014 р., поліпшивши свої позиції за показниками «Стан бізнес- середовища» на 20 позицій, «Регуляторне середовище» - на 1 позицію, та опустилася на 26 позицій за показником «Політичне середовище» (рис. 1).

За таким підіндексом, як «Політичне середовище» Україна у 2015 р. займала найнижче місце за останні п'ять років (112). Це свідчить про те, що в Україні спостерігається низька якість роботи державних служб, політична нестабільність, нездатність уряду стабілізувати економічну та політичну ситуацію в країні, низький рівень свободи преси в країні. Ситуація в Україні за підіндексом регуляторного середовище в останні роки практично не змінилася, що свідчить про те, що здатність уряду проводити скоординовану політику, яка сприятиме розвитку приватного сектору та поширенню інновацій не поліпшилась. Не поліпшилася ситуація в країні і стосовно позиції верховенства закону в таких аспектах, як якість забезпечення виконання договорів, майнових прав, поліції та судів.

Дещо покращилося становище в Україні за позицією «Бізнес середовище». За оцінками Світового банку, в Україні поліпшилася ситуація щодо легкості відкриття бізнесу, сплати податків. Покращення саме цих інституційних основ, які сприяють розвитку бізнесу в країні, шляхом забезпечення належного державного управління й організації правового захисту має важливе значення для інновацій і розвитку біоекономіки в Україні.

Людський капітал є одним із найважливіших факторів, що сприяють розвитку інновацій у країні. За цим показником Україна у 2015 р. посіла 36 місце, піднявшись на 9 позицій. Покращення відбулося за всіма критеріями, але найбільше - за таким складником, як освіта (на 33 позиції). Ця ситуація стала можливою за рахунок поліпшення таких показників, як державні витрати на освіту одного учня, тривалість навчання та співвідношення «учитель-учень».

Найменше змін відбулося за критерієм «Дослідження та розробки». Це свідчить про те, що такі показники, як кількість дослідників і науково- дослідних структур, валові витрати на дослідження та розробки та якість роботи науково-дослідних установ за останні роки не поліпшилась. Зокрема, в Україні частка підприємств, які займаються інноваційною діяльністю у 2015 р. становила орієнтовно 16 %, тоді як у країнах Європейського Союзу їхня частка сягає до 70 %. Інноваційна діяльність підприємств в основному полягає у використанні придбаних нових технологій і програмного забезпечення, а частка здійснених власних інноваційних проектів на основі проведення наукових досліджень і розробок дуже низька [19].

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що, незважаючи на те, що за цим критерієм Україна має найкращі показники, все ж людський ресурс країни залишається порівняно слабким, державні науково-дослідні установи досить часто є єдиними, що зайняті в області досліджень і часто працюють ізольовано від реального сектора економіки, який має низьку здатність упроваджувати інновації в практику.

За рівнем розвитку інфраструктури Україна перебуває на 112 місці рейтингу проти 107-го у 2014 р. Серед складових частин цього підіндекса найбільше позицій країна втратила за показником «Енергія». Це пов'язано з тим, що в останній рік країна дещо зменшила обсяг вироблення енергії. Дещо покращилися позиція України за екологічними показниками, котрі включають у себе величину ВВП на одиницю використаної енергії та екологічні показники стосовно забруднення навколишнього природного середовища.

За оцінкою бізнес-середовища Україна посіла 78 місце (у т. ч за показниками «Кількість працівників розумової праці» - 52 місце, «Інноваційні зв'язки» - 105, «Сприйняття знань» - 88), що дещо краще позицій у 2014 р. Найкраща ситуація склалася стосовно кількості працівників розумової праці, зокрема за рахунок таких показників, як участь бізнесу в наукових дослідженнях, кількість науково-дослідних робіт, що фінансуються за рахунок бізнесу та частка жінок у країні, що мають науковий ступінь (за цим показником Україна увійшла в десятку лідерів та займає 4 місце). Інноваційні зв'язки включають у себе наукове співробітництво між науковими установами та бізнесом (72 місце), стан розвитку кластерів (122 місце), науково-дослідні роботи, що фінансуються за кордоном (17 місце), наявність спільних підприємств (стратегічного альянсу) - 80 місце, патентна діяльність - 88 місце. Незважаючи на деяке покращення, все ж слід відмітити низький рівень комерціалізації знань, що не сприяє розвитку біоекономіки. Можна зробити висновок, що для поліпшення інноваційного розвитку країни та формування на цій основі біоекономіки необхідно розвивати агробіокластери, котрі є моделлю соціального партнерства й будуть сприяти посиленню інноваційних зв'язків.

За таким підіндексом як «Результатами наукових досліджень» Україна у 2015 р. посіла 34 місце. Досить сильну позицію займає Україна за показником «Створення знань», займаючи 14 місце серед 141 країни. Це стало можливим за рахунок наявності великої кількості патентних заявок, поданих у національні відомства (12 місце). На шість сходинок порівняно з 2014 р. піднялася Україна за показником «Поширення знань» (65 місце) за рахунок збільшення частки в загальній сумі податкових надходжень від роялті, ліцензійних платежів, високотехнологічного експорту, інформаційних послуг. Лише частка прямих іноземних інвестицій у загальній сумі ВВП зменшилась, що призвело до того, що країна перемістилася із 55 місця на 80-е. Незважаючи на сильні позиції України за показниками створення та поширення знань, за такими критеріями, як темпи росту ВВП на душу населення, щільність бізнесу країна знизила свій рейтинг, що в кінцевому результаті привело до втрати шести позицій за критерієм «Вплив знань». Аналізуючи позицію України за показником «Поглинання знань», необхідно відмітити, що за такими критеріями, як засоби зв'язку, комп'ютерні й інформаційні послуги країна піднялася на 21 позицію (68 місце), роялті та ліцензійні угоди - на 16 позицій (17 місце). А от за показником притоку чистих іноземних інвестицій ми втратили 31 позицію (78 місце). Дещо знизився в країні також імпорт високих технологій (74 місце). На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що в Україні є високий науково-дослідний потенціал, але необхідно поліпшити інноваційні зв'язки між науковими установами та виробничим сектором, створювати умови, які сприятимуть пришвидшенню комерціалізації знань. Співпраця із зовнішніми партнерами, зокрема, науково-дослідними установами в області інновацій залишається важливим викликом для бізнесу. Крім того, необхідно значну увагу приділити поліпшенню інвестиційного клімату, оскільки інвестиції в економіку сприятимуть розвитку біоекономіки [20, 21].

Переваги біоекономіки як інноваційного напряму розвитку країни є безперечними. Перш за все, це збільшення частки нових знань у структурі доданої вартості продукції, що дасть змогу в майбутньому одержувати більший ВВП і вирішувати довгострокові завдання сталого розвитку. Взаємозв'язок між рівнем розвитку економіки країни та інноваціями підтверджує кореляційна

Аналізуючи взаємозв'язок між обсягом ВВП з розрахунку на душу населення та значенням Глобального індексу інновацій у країнах світу, ми дійшли висновку, що інноваційний розвиток позитивно впливає на рівень добробуту населення країни. Група країн, що займають перші 20 місць у рейтингу інноваційного розвитку, належать до групи розвинутих країн, котрі мають найвищі показники ВВП на душу населення. Таким чином, можна зробити висновок, що розвиток інноваційної біоекономіки дозволить не лише вирішити в Україні довгострокові питання стійкого розвитку, але й дасть змогу підвищити добробут населення

Рис. 2. Кореляційна залежність між рівнем розвитку інновацій і ВВП на душу населення в країнах світу, 2015 р.

Висновки. Проведений аналіз показників Індексу глобальної конкурентоспроможності та Глобального індексу інновацій в Україні дає змогу зазначити, що оскільки під час розрахунку цього індексу використовують широкий перелік оцінних показників, то він дозволяє визначити сильні та слабкі позиції України за окремими аспектами розвитку інновацій як основи формування біоекономіки. Це полегшує вибір інструментів для покращення розвитку соціального партнерства, в якому політики, лідери бізнесу та громадськість на постійній основі можуть оцінювати стан і прогрес у впровадженні інновацій для забезпечення розвитку біоекономіки. Узагальнюючи результати проведеного дослідження, можна зазначити, що Україна має сильну позицію стосовно наявності людського капіталу: освіченість, наявність кваліфікованих кадрів, ринку праці, патентна активність населення, освітня та наукова інфраструктура. Але організаційна, інституційна складові частини, ринкове та бізнес-середовище гальмують розвиток інновацій, формування біоекономіки та економічне зростання. Зокрема, слабку позицію Україна займає за такими критеріями, як залучення компаній до інноваційних процесів, конкурентоздатність на внутрішньому ринку, регуляторне середовище, інвестиційна діяльність. Таким чином, маючи високий інтелектуальний, творчий та інноваційний потенціал, Україна не в повному обсязі його використовує, що приводить до зниження темпів економічного зростання та гальмує розвиток біоекономіки. Ми приєднуємося до думки вчених, що основними причинами такої ситуації є такі: недосконалість законодавчої бази з питань інноваційно-технологічного розвитку; несприятливий економічний та інституційний режим для становлення інноваційної біоекономіки; домінування низькотехнологічних і малонаукомістких галузей національного виробництва, переважання виробництва 3-го та 4-го укладів; слабка державна підтримка високотехнологічних нововведень і нових технологій; низький рівень інвестування науково-дослідних робіт; слабка кооперація між підприємствами та науковими організаціями, зайнятими розробками інноваційної продукції; низька ефективність роботи науково-дослідних закладів; скорочення наукових та інженерних кадрів, які виконують науково-технічні роботи; зниження інтересу приватних компаній до впровадження інновацій через значний ризик неокупності інноваційної продукції та незначний попит на інноваційні товари й послуги; зниження рівня фінансування інноваційної діяльності за рахунок як власних, так і державних коштів [23].

Не виникає сумнів, що Україна повинна зосередити зусилля на використанні своїх переваг, зокрема географічного положення, ресурсного та людського капіталу. Для цього необхідно взяти курс на високотехнологічний розвиток економіки. При цьому держава має зробити ставку на якісний людський капітал, включити біоекономіку, котра базується на основі конкурентоздатної науки, передової освіти та високотехнологічного бізнесу, в перелік основних драйверів свого розвитку.

Перспективи дальших досліджень ми вбачаємо в розробці інструментів соціального партнерства, котрі забезпечуватимуть більш ефективний розвиток інноваційної діяльності, яка сприятиме формуванню біоекономіки в Україні.

Список використаних джерел

2. Дідченко О. І. Сутність та класифікація інновацій / О. І. Дідченко, О. Ю. Бибочкіна // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 2013. - Вип. 4. - C. 48-58.

3. Івашко Л. М. Інновації в економіці : історія і сучасність [Електронний ресурс] / Л. М. Івашко. - Режим доступу : irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe.

4. Краус Н. М. Інноваційна економіка : дефініція поняття та інституціональний базис розвитку / Н. М. Краус // Науковий вісник Мукачівського державного університету. - 2015. - № 2(4). - Ч. 1. - С. 37-42.

5. Гросул В. А. Проблеми інноваційної діяльності в Україні / В. А. Гросул // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. - 2010. - № 1(3). - Т. 1. - С. 76-82.

16. Байдала В. В. Формування соціобіоекономіки як перспективної моделі розвитку національної економіки / В. В. Байдала, В. М. Бутенко// Вісник СНАУ. Сер. «Економіка і менеджмент». - 2014. - № 5. - С. 37-42.

17. The Global Competitiveness Report 2015-2016 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www3.weforum.org/docs/gcr/2015- 2016/Global_Competitiveness_Report_2015-2016. pdf.

18. Global Innovation Index. Report 2015 [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/gii-full- report-2015-v6 .pdf.

19. Бутенко В. М. Біоекономіка як інноваційний шлях розвитку України / B. М. Бутенко // Детермінанти соціально-економічного розвитку підприємств : кол. монографія / За наук. ред. Н. І. Строченко, В. В. Пилипенко, О. М. Ковальової. - Суми : СНАУ, 2016. - С. 253-263.

20. Talavyria M. P. Investment attractiveness of bioeconomy : case of Ukraine / M. P. Talavyria, V. V. Baidala, V. M. Butenko // Economy versus the environment - competitiveness or complementarity. - Institute of Agricultural and Food Economics, Warsaw, 2016. - pp. 205-214.

21. Байдала В. В. Інвестиції в біоекономіку як чинник сталого розвитку АПК України / В. В. Байдала, В. М. Бутенко // Основні пріоритети розвитку АПК України у контексті економічної, продовольчої та енергетичної безпеки країни : кол. монографія / За ред. д.е.н., проф. Ю. О. Нестерчук. - Умань : Візаві (Видавець «Сочінський»), 2014. - Ч. 1. - С.156-160.

22. World Economic Outlook Reports 2015 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.imf.org/external/index.htm.

23. Прохорчук С. В. Інноваційна спроможність економіки України в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / С. В. Прохорчук. - Режим доступу : http: //global-national. in.ua/archive/7-2015/45. pdf.