Промисловість України і Польщі: порівняльна оцінка конкурентних переваг

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Промисловість України і Польщі: порівняльна оцінка конкурентних переваг

С. О. Іщук

Л. Й. Созанський

Проведено порівняльну статистичну оцінку конкурентних переваг промисловості України і Польщі та їх прикордонних регіонів (Львівської області і Підкарпатського воєводства) упродовж 2011-2015 рр. Розраховано загальний і часткові (за окремими сегментами виробничо-господарської діяльності промисловості) інтегральні індекси конкурентоспроможності промислових секторів економіки України і Польщі на загальнодержавному та регіональному рівнях. За результатами аналізу виявлено сильні та слабкі сторони вітчизняної промисловості, вказано причини останніх і запропоновано способи їх усунення, зокрема в напрямі підвищення ефективності капіталовкладень і рівня впровадження інновацій у виробництво. конкурентний промисловість україна польща

Ключові слова: промисловість, конкурентні переваги, активність, ефективність, інтегральні індекси.

Проблеми функціонування промисловості в Україні негативно впливають на рівень її конкурентоспроможності. Як наслідок, промислова продукція багатьох вітчизняних товаровиробників на сьогодні є неконкурентною на зовнішніх ринках, а із запровадженням зони вільної торгівлі з країнами-членами ЄС може втратити і значну частку внутрішнього ринку через низькі якісні та цінові параметри. Звідси очевидною є актуальність оцінювання конкурентоспроможності промислового сектору економіки України та її регіонів, зокрема прикордонних, з метою визначення перспектив їх участі у конкурентній боротьбі за світові ринки продукції.

Найвагоміший внесок у розвиток базової теорії та концепцій конкурентоспроможності, зокрема промисловості, в умовах глобалізації внесли науково- дослідні групи М. Портера (США) [1; 2] і Дж. Даннінга (Велика Британія) [3; 4]. Теоретичні, методичні та практичні аспекти оцінки конкурентоспроможності окремих секторів національної економіки, зокрема промисловості, в умовах глобалізації, інтернаціоналізації та міжнародної конкуренції досліджувались багатьма вітчизняними науковцями, серед яких В. М. Геєць, А. І. Даниленко, Т. О. Осташко, Л. В. Шинкарук та інші [5-7].

Запровадження зони вільної торгівлі між Україною і країнами-членами ЄС актуалізує проведення транскордонних порівняльних оцінок задля виявлення конкурентних переваг промислового сектору національної економіки. Коректною така оцінка є для промисловості України і Республіки Польща як сусідніх країн, подібних за багатьма соціально-економічними характеристиками.

Метою статті є порівняння конкурентних переваг промисловості України і Польщі на загальнодержавному і регіональному рівнях за системою показників, які характеризують рівень ефективності та активності суб'єктів промислової діяльності.

Національний рівень

Україна переважає Польщу за площею майже удвічі (на 291 тис. км2 або на 93%), а за кількістю населення - на 4,32 млн осіб, або на 11,3% (станом на січня 2016 р.). У Польщі активно функціонує 14 спеціальних економічних зон і 60 промислово-індустріальних парків. Натомість в Україні формально існують спеціальних економічних зон і 12 промислово-індустріальних парків, з яких лише 4 реально функціонують. У структурі промисловості Польщі найвищі позиції (за обсягом виробництва) займає легка і харчова промисловість (як і в прикордонних з ЄС регіонах України), а у структурі промисловості України - чорна металургія і машинобудування.

Конкурентоспроможність промислового сектору економіки детермінується (визначається) територіальними особливостями і відображає відмінності в процесі розвитку певних видів виробництв (як за ступенем наповнення ринку товарами, так і за ефективністю виробничої діяльності). Рівень конкурентоспроможності (або конкурентна позиція) суб'єктів промислової діяльності визначається рівнем їх конкурентних переваг. Конкурентними перевагами промисловості є ефективність (виробничо-господарська і ресурсна) та активність (економічна, виробнича, технологічна, інноваційна, інвестиційна і експортна) функціонування суб'єктів промислової діяльності Згідно з авторською методикою інтегральної оцінки конкурентоспроможності промислового сектора економіки..

Рис. 1. Інтегральний індекс конкурентоспроможності промисловості України і Польщі Розраховано авторами за даними [8; 9].

Шляхом інтегрування (методом середньої арифметичної) первинних показників, що відображають рівень ефективності та активності суб'єктів промислової діяльності, розраховуються так звані часткові інтегральні індекси (у розрізі конкурентних переваг). На основі значень часткових інтегральних індексів визначено загальний інтегральний індекс конкурентоспроможності промисловості Україні і Польщі (рис. 1).

Результати аналізу інтегрального індексу конкурентоспроможності промислових секторів економіки України і Польщі за 2011-2015 рр. виявили, що загальний рівень конкурентоспроможності промисловості Польщі в усі роки аналізованого періоду був вищим, аніж промисловості України. Найбільшим цей розрив став у 2014 р. (0,956 пункту), однак у 2015 р. скоротився до мінімуму (0,009 пункту). Останнє свідчить про відчутну активізацію промислової діяльності в Україні.

Результати аналізу часткових інтегральних індексів конкурентоспроможності промислових секторів економіки України і Польщі виявили переважання значень більшості показників останньої, що є ознакою вищих конкурентних позиції промисловості цієї сусідньої країни (табл. 1).

Найвагоміші конкурентні переваги промисловості Польщі виявлено за виробничо-господарською ефективністю - упродовж аналізованого періоду з посиленням негативних тенденцій з 2012 р., коли різниця між показниками інтегральних індексів на користь Польщі склала 0,037 пункти (або 2,76 разу), а у 2015 р. досягла 0,112 пункти (8,35 разу). Це зумовлено вищими значеннями у Польщі показників як рентабельності обігу і рентабельності активів (в Україні від'ємні значення з 2014 р.), так і рентабельності операційної діяльності (на 5% у 2015 р.).

Таблиця 1

Показники стану і результатів діяльності промисловості України (У) і Польщі (П) (у долях одиниці)

Розраховано авторами за даними [8; 9].

За інноваційною активністю у 2015 р. Польща переважала Україну у 1,9 разу (2,2 разу у середньому за аналізований період). Найбільше (у 4,75 разу у 2014 р.) переважав показник частки витрат на інновації у загальному обсязі капітальних інвестицій, однак у 2015 р. цей розрив скоротився до 2,62 разу. Також значне переважання промисловості Польщі (у понад 2 рази) спостерігалося за показником частки реалізованої інноваційної продукції. Водночас частка підприємств, що впроваджували інновації, в Україні у 2015 р. зросла до 15,2% проти 12,1% у р. (у Польщі - 16,1% проти 15,8%).

За рівнем експортної активності польська промисловість переважає українську в 1,5 разу. Це зумовлено передусім більшою часткою експорту в обсязі реалізованої промислової продукції, яка у Польщі постійно зростає: 62,3% у 2015 р. проти 51% у 2011 р. (в Україні навпаки - 36,8% проти 37,8% відповідно). Аналогічна тенденція характерна і для показника частки промислових товарів у загальному експорті товарів і послуг. Так, зокрема, у Польщі цей показник у 2015 р. становив 88,1% проти 83,4% у 2011 р., а в Україні - 61,3% проти 75,3% відповідно.

Упродовж 2012-2014 рр. вищий рівень економічної активності був характерний для промисловості Польщі як наслідок відносно меншого зниження фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування, аніж в Україні. Однак, у р. ситуація змінилася на протилежну - в Україні, на відміну від Польщі, промисловість досягла позитивного приросту цього показника. Також темпи приросту активів вітчизняної промисловості з 2012 р. були вищими, аніж у Польщі, де вони у 2015 р. стали від'ємними.

За рівнем технологічної активності українська промисловість переважала польську у 2012 і 2015 рр. Це зумовлено загалом вищими темпами приросту необігових активів, які мають тенденцію до зростання, а у Польщі навпаки, - у 2015 р. були від'ємними. Натомість частка необігових активів у загальних активах промисловості в Україні є меншою у середньому на 10%, аніж у Польщі.

Інвестиційна активність промисловості України з 2012 р. була вищою (за винятком 2014 р.), аніж у Польщі. Це пов'язано зі зниженням темпів приросту прямих іноземних інвестицій у польську промисловість після значного їх зростання (майже у сім разів) у 2011 р. З 2014 р. темпи приросту капітальних інвестицій промислових підприємств Польщі зросли у понад 2 рази, але натомість частка польської промисловості в загальному обсязі надходжень прямих іноземних інвестицій за цей період скоротилася майже удвічі (до 36% у 2015 р. проти 65,6% у 2013 р.). В Україні цей показник стабільно перебуває на рівні 30%.

Українська промисловість незначно переважає польську (у 1,004 разу у 2015 р.) за ресурсною ефективністю унаслідок досягнення вищого рівня продуктивності праці (у 1,12 разу у середньому за аналізований період). Останній тенденційно переважає аналогічний показник у Польщі (у 1,24 разу впродовж 2014-2015 рр.). Натомість значення показника фондовіддачі в Україні з 2012 р. (після падіння на 38,6%) є дещо нижчим, аніж у Польщі, зокрема у 2015 р. у 1,06 разу.

Порівняно вищий рівень виробничої активності в Україні (за винятком 2013 р.) зумовлений вищими темпами приросту обсягу реалізованої промислової продукції, зокрема на 19,3 відсоткові пункти у 2015 р. Однак така активність є лише наслідком поступового відновлення української промисловості після глибокої рецесії. Водночас значення показників частки промислової продукції в загальному обсязі реалізації продукції (робіт, послуг) в Польщі і Україні майже збігаються (33-35%), що свідчить про однаковий рівень індустріалізації цих країн.

У підсумку можна стверджувати, що низька інноваційна активність, поряд з неефективним використанням капіталовкладень і високою витратністю господарської діяльності, негативно впливає на рівень конкурентоспроможності промисловості в Україні. Як наслідок, продукція багатьох вітчизняних товаровиробників на сьогодні є неконкурентною на зовнішніх ринках, а із запровадженням зони вільної торгівлі з країнами-членами ЄС може втратити і значну частку внутрішнього ринку через низькі якісні та цінові параметри. Звідси очевидною є актуальність оцінювання конкурентоспроможності промислового сектору економіки прикордонних регіонів для визначення перспектив їх участі у конкурентній боротьбі за європейський ринок продукції.

Регіональний рівень

Підкарпатське воєводство і Львівська область є прикордонними регіонами, подібними за багатьма соціально-економічними показниками. Водночас область переважає воєводство як за площею - на 4 тис. км2, або на 22,3%, так і за чисельністю населення - на 406,5 тис. осіб, або на 19,1% (станом на 1 січня р.).

У Підкарпатському воєводстві активно функціонує спеціальна економічна зона «Євро-Мелец» і два промислово-індустріальні парки. Натомість у Львівській області формально існують дві спеціальні економічні зони та ведеться робота зі створення чотирьох промислово-індустріальних парків.

Промисловість воєводства - диверсифікована і поділяється на такі кластери: «Авіаційна долина», «Інформаційно-технологічний», «Гірничодобувний», «Переробка пластмас», «Зварювальні технології», «Харчові продукти». У Львівській області створено три промислові кластери: «Вантажопідіймальна техніка», «Деревообробка та меблеве виробництво», «Виробництво альтернативної енергії».

Промислові сектори Підкарпатського воєводства і Львівської області мають подібні характеристики, зокрема:

добре розвинена добувна промисловість - у воєводстві налагоджено виробництво природного газу та сирої нафти (45% від видобутку Польщі), а в області, окрім нафти і газу, здійснюється видобуток кам'яного вугілля та є перспектива видобутку сланцевого газу;

серед видів переробної промисловості найбільше розвинене виробництво харчових продуктів та обробка деревини;

висока залежність від давальницької сировини (машинобудування і легка промисловість).

Розрахунок інтегрального індексу конкурентоспроможності промисловості Львівської області і Підкарпатського воєводства (рис. 2) виявив тенденцію до зростання з 2012 р. загального рівня конкурентоспроможності промислового сектору економіки області (за винятком 2014 р.), який у 2015 р. перевищив аналогічний показник воєводства на 0,092 пункту, або у 1,32 разу.

Рис. 2. Інтегральний індекс конкурентоспроможності промисловості Львівської області і Підкарпатського воєводства Розраховано авторами за даними [10; 11].

Однак хоча загальний рівень конкурентоспроможності промисловості Львівської області є вищим, аніж Підкарпатського воєводства, результати аналізу часткових інтегральних індексів виявили переважання значень більшості визначальних показників останнього (табл. 2).

Показники стану і результатів діяльності промисловості Львівської області (О) і Підкарпатського воєводства (В)

Таблиця 2

(у долях одиниці)

Розраховано авторами за даними [10; 11].

Так, польська промисловість на мезорівні повністю переважає українську за рівнем виробничо-господарської ефективності (як і на макрорівні). Зокрема, показники рентабельності обігу, операційної діяльності і активів у Підкарпатському воєводстві упродовж 2011-2015 рр. переважали аналогічні показники у Львівській області, а з 2013 р. ця перевага ще більше посилилася і досягла у 2015 р., відповідно, 7, 6,8 і 5,6 відсоткових пунктів.

Інноваційна активність промисловості Підкарпатського воєводства у середньому була вища у 3,45 разу, однак у 2015 р. цей розрив скоротився до 2,8 разу унаслідок збільшення у Львівській області частки підприємств, що впроваджували інновації, майже удвічі: із 9,8% у 2011 році до 18,4% у 2015-му (у воєводстві цей показник становив, відповідно, 7,6% і 7,5%, а упродовж 20122014 рр. - менше 7%).

Водночас показники частки реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції, а надто - частки витрат на інновації у загальному обсязі капітальних інвестицій у воєводстві суттєво вищі (відповідно, у 4,4 і 8,2 разу у 2015 р.), аніж в області.

Експортна активність промисловості у Львівській області і Підкарпатському воєводстві перебуває приблизно на однаковому рівні з перемінним переважанням сторін у межах 3-5%. Так, перевага воєводства у 2015 р. стала наслідком прискорення тенденційного зниження в області частки промислових товарів у загальному експорті товарів і послуг до 66,5% проти 85,7% у 2011 р. (у воєводстві, відповідно, 79,3% проти 87,4%). Водночас частка експорту в обсязі реалізованої промислової продукції в області упродовж усього аналізованого періоду була вищою у середньому на 9,16%. Тут варто зазначити, що за цим показником Львівська область перебуває майже на рівні України (32,5% проти 36,8% у 2015 р.), а Підкарпатське воєводство - у понад 2,5 разу нижче, аніж Польща загалом (24,5% проти 62,3%).

Індекс інвестиційної активності промисловості у Підкарпатському воєводстві після відчутного зростання (на 0,121 пункту у 2011 р.) з 2012 р. тенденційно знижувався, що зумовлено скороченням темпів приросту надходжень прямих іноземних інвестицій до від'ємних значень у 2014-2015 рр. (як і у Львівській області). У підсумку у 2015 р. значення цього індексу у воєводстві стало нижчим від аналогічного показника в області на 0,032 пункту і становило 0,160 проти 0,586 у 2011 р. Водночас за показником частки промисловості в загальному обсязі надходжень прямих іноземних інвестицій воєводство переважало область в усі роки аналізованого періоду у середньому у 1,58 разу. Натомість темпи приросту капітальних інвестицій промислових підприємств в області були вищими (за винятком 2014 р.): від 1,084 разу у 2011 р. до 4,8 разу - у 2015 р.

За технологічною активністю промисловість Львівської області переважала промисловість Підкарпатського воєводства упродовж 2012-2014 рр. у середньому у 1,12 разу. У 2015 р. інтегральний індекс технологічної активності в області знизився на 0,05 пункти і став незначно меншим (на 0,013 пункту) за індекс воєводства, який, своєю чергою, зріс на 0,052 пункту. Це зумовлено зменшенням частки необігових активів у загальних активах промисловості області на 14% (до рівня 2011 р.), яка упродовж аналізованого періоду була стабільно нижчою (у середньому на 14,6%), аніж у воєводстві. Однак темпи приросту необігових активів у промисловості області з 2012 р. були вищими (у воєводстві з 2014 р. - від'ємні).

Економічна активність промисловості як у Львівській області, так і в Підкарпатському воєводстві в аналізованому періоді (за винятком 2013 р.) була порівняно невисокою, що зумовлено передусім зниженням фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування в цих регіонах до від'ємних значень, а у воєводстві - ще й тенденційним зменшенням темпів приросту активів (з 2014 р. - до від'ємних). Натомість в області у 2015 р. темп приросту активів склав 17,8 відсоткових пунктів, що (разом з припиненням зниження фінансового результату) спричинило зростання індексу економічної активності на 2,55 пункти.

Рівень виробничої, активності у Львівській області був вищим (за винятком 2012-2013 рр.), аніж у Підкарпатському воєводстві, а у 2015 р. ця перевага досягла 3,72 разу проти 1,44 разу у 2014 р. Це зумовлено зростанням в області темпів приросту обсягів реалізованої промислової продукції (на 63,7 відсоткових пунктів) після різкого їх зниження у 2013 р. до від'ємних значень, а також збільшенням на 12,9% частки промислової продукції в обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг), що на 9,5% перевищило значення аналогічного показника у воєводстві. За умови збереження позитивної динаміки названих показників рівень індустріалізації економіки області може зрости.

Львівська область повністю переважає Підкарпатське воєводство за ресурсною ефективністю - у 1,38 разу у 2015 р. і у 1,31 разу у середньому за аналізований період. Однак варто зауважити, що суттєве зростання в області рівня продуктивності праці у 2015 р. (у 1,84 разу) і переважання значень аналогічного показника у воєводстві (у 2,4 і 1,57 разу відповідно) є наслідком не лише нарощення темпів приросту реалізованої промислової продукції, але й зменшення середньої кількості працівників у промисловості на 3,6% (в Україні - на 11,2%). Водночас переважання фондовіддачі у промисловості області є стабільним - 1,27 разу.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що у 2015 р. (після різкого падіння у 2014 р.) розрив між рівнями конкурентоспроможності промисловості Підкарпатського воєводства і Львівської області суттєво збільшився на користь останньої і склав 0,092 пункту (у 2013 р. цей розрив становив 0,048 пункту). Найбільше в області зросли значення показників ресурсної ефективності - продуктивності праці (1,84 разу) і фондовіддачі (1,6 разу) та виробничої активності - темпу приросту реалізованої промислової продукції (5,45 разу) і частки промислової продукції в обсязі реалізованої продукції (1,49 разу).

Підстави для оптимістичних прогнозів щодо подальших перспектив розвитку промислового сектору економіки Львівської області, а відтак підвищення рівня його конкурентоспроможності дає збільшення темпів приросту активів (зокрема, необігових) і капітальних інвестицій промислових підприємств, а також частки підприємств, що впроваджували інновації, у загальній кількості промислових підприємств.

Натомість абсолютно незадовільним у Львівській області (як і в Україні загалом) є рівень прибутковості та інноваційної активності промислових підприємств. Так, частка витрат на інновації у загальному обсязі капітальних інвестицій у 2015 р. в області була у понад 8 разів нижчою, аніж у воєводстві (7,6% проти 62,1% відповідно). На макрорівні різниця між значеннями цього показника була втричі меншою - 2,63 разу на користь Польщі (15,8% проти 41,5% відповідно).

Для вирішення цих проблем необхідно, з одного боку, покращити макро- економічні умови функціонування суб'єктів промислової діяльності в Україні у напрямі сприяння розширенню внутрішнього попиту на вітчизняну промислову продукцію і збільшенню її пропозиції, а також удосконалення системи управління якістю промислової продукції та прискорення міжнародної сертифікації підприємств, а з іншого, - підвищити ефективність капіталовкладень і рівень упровадження інновацій у виробництво.

Своєю чергою, розширення можливостей для впровадження інновацій у промисловість вимагає:

- розвитку інноваційної інфраструктури в регіоні шляхом створення інноваційних кластерів або технопарків (за прикладом Польщі Прикладом є успішна діяльність Краківського технопарку (КТП), заснованого в 1997 р., та іннова-ційного бізнес-інкубатора, який діє в його межах. Засновниками КТП були: Ягеллонський універси-тет, Гірничо-видобувна академія, Краківська політехніка, Місто Краків, Малопольське воєводство, Копальня ім. Т. Сендзіміра, Державне казначейство. Тобто КТП - це спільний проект міста, регіону, держави та провідних краківських університетів. КТП розробив стратегію інноваційного розвитку Кракова, створив 3 900 робочих місць, залучив понад 500 млн злотих інвестиційних ресурсів і очікує ще 400 млн, має 10 фірм і видав дозвіл на створення ще 22-х.), зокрема на базі інститутів НАН України;

проведення моніторингу, з одного боку, потреб підприємств в інноваціях, а з іншого, - наявних у наукових і конструкторських установах розробок, призначених для продажу, і створення на цій основі інформаційного каталогу інновацій за принципом «попит-пропозиція»;

формування ефективного організаційного та фінансового механізму підтримки та розвитку інноваційної діяльності шляхом надання фінансово-кредитної допомоги суб'єктам господарювання, які реалізують інвестиційні проекти інноваційного спрямування, зокрема в енерго - і ресурсозбереженні;

організації дієвої мережі «наука-виробництво» на основі створення центрів трансферту технологій для об'єднання потенціалу науки, виробництва і фінансового капіталу (із залученням малого та середнього бізнесу).

Для розширення доступу суб'єктів промислової діяльності до інвестиційних ресурсів, зокрема іноземних, необхідним є:

формування системи моніторингу інвестиційних проектів, що реалізуються в межах державно-приватного партнерства, і постійного контролю, зокрема громадського, за їх реалізацією задля недопущення неефективного використання капіталовкладень;

проведення щорічної рейтингової оцінки інвестиційної привабливості адміністративно-територіальних одиниць і провідних товаровиробників регіону з подальшим розміщенням її результатів на інвестиційному порталі області;

створення умов для тіснішої співпраці області з європейськими організаціями та фондами, що займаються фінансовою підтримкою регіонального розвитку в межах програм міжнародної співпраці, зокрема коштів Євросоюзу через інструменти Добросусідства і Партнерства, програм прикордонного співробітництва, інших міжнародних програм і донорів (Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк та ін.).

Список використаних джерел

Porter M. E. Competitive Advantage / M. E. Porter. - New York: Free Press, 1985.

Porter M. E. Competition in Global Industries. - Boston: Harvard Business School Press, 1986.

Dunning J. H. Globalization of Firms and the Competitiveness of Nations / Institute of Economic Research, Lund University. - 1990.

Dunning J. H. Alliance Capitalism and Global Business. - London: Routledge, 1997.

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: економічні виклики та нові можливості

наукова доповідь / наук. ред.: В. М. Геєць, Т. О. Осташко ; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. - К., 2016. - 184 с.

Структурні трансформації в економіці України: динаміка, суперечності та вплив на економічний розвиток : наукова доповідь / [Л. В. Шинкарук, І. А. Бевз, І. В. Барановська та ін.] ; наук. ред.: Л. В. Шинкарук ; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. - К., 2015. - 304 с.

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: рекомендації на основі досвіду країн Східної Європи : наукова доповідь / наук. ред.: В. М. Геєць, А. І. Даниленко, Т. О. Осташко ; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. - К., 2015. - 104 с.

Размещено на Allbest.ru