Структура та особливості механізму функціонування кліматичних фінансів в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336: 502

Карлін М.І.

СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ КЛІМАТИЧНИХ ФІНАНСІВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Карлін М.І., д. е. н., професор СНУ імені Лесі Українки

СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ КЛІМАТИЧНИХ ФІНАНСІВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

В статті розкривається структура та механізм функціонування кліматичних фінансів, особливості форм його реалізації в країнах світу і на різних рівнях управління; виявлені проблеми формування та використання кліматичних фінансів в світі та в Україні.

Ключові слова: кліматичні фінанси, механізм функціонування кліматичних фінансів, Кіотський протокол, Паризька угода, Зелений кліматичний фонд, Міжнародний кліматичний фонд, Європейський Союз, США, Китай, Україна.

кліматичні фінанси парадокс пігу

Карлин Н.

СТРУКТУРА И ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ КЛИМАТИЧЕСКИХ ФИНАНСОВ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ

В статье раскрывается структура и механизм функционирования климатических финансов, особенности форм его реализации в странах мира и на разных уровнях управления; выявлены проблемы формирования и использования климатических финансов в мире и в Украине.

Ключевые слова: климатические финансы, механизм функционирования климатических финансов, Киотский протокол, Парижское соглашение, Зеленый климатический фонд, Международный климатический фонд, Европейский Союз, США, Китай, Украина.

Karlin N.

THE STRUCTURE AND FEATURES OF THE MECHANISM OF CLIMATE FINANCE FUNCTIONING IN MODERN CONDITIONS

The article reveals the structure and mechanism of climate finance functioning, features of the form of its implementation in different countries and at different levels of governance; the problems of formation and use of climate finance in the world and in Ukraine are identified.

Keywords: climate finance, mechanism of climate finance functioning, the Kyoto Protocol, the Paris Agreement, the Green Climate Fund, the International Climate Fund, European Union, USA, China and Ukraine.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Сьогодні людство наблизилося до етапу в своєму розвитку, який можна назвати катастрофічним з точки зору екологічного впливу людини на природу. Тому важливо вже зараз розробити систему фінансових заходів, які б зупинили вказаний процес. Для цього в фінансовій системі кожної країни доцільно виділити таку складову екологічної економіки, як кліматичні фінанси та розкрити структуру механізму їх функціонування як на рівні окремих країн, так і на міжнародному рівні.

Аналіз останніх дослідження, у яких започатковано вирішення проблеми.

Значний вклад в дослідження ролі впливу фінансових важелів на вирішення світових екологічних проблем внесли як зарубіжні, так і українські вчені. Серед них доцільно назвати таких, як: Т. Акімова, Е. Арустамов, О. Балацький, С. Бобилєв, В. Борейко, І. Бистряков, І. Вахович, О. Веклич, Т. Галушкина, Р. Гевко, З. Герасимчук, В. Голян, О. Губанова, Б. Данилишин, В. Данилов-Данильян, Г. Дейлі, М. Долішній, С. Дорогунцов, Н. Зімовчук, Е. Зінь, В. Кравців, Н. Крафтс, І. Левакова, В. Нудельман, В. Павлов, Н. Павліха, П. Пастушенко, П. Річардсон, П. Саблук, Д. Стігліц, І. Сторонянська, Дж. Сьєберт, Ю. Туниця, Дж. Фарлей, С. Харічков, В. Хаскін, А. Ходжаєв, М. Хвесик, Є. Хлобистов, Л. Черчик та інші. Разом з тим, в їх роботах не розкрита структура фінансового механізму впливу на клімат, що допомогло б більш ефективно боротися з його потеплінням в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Вчені попереджують, що подальше потепління клімату на планеті може призвести до катастрофічних наслідків для людства. Крім того, вже сьогодні людство споживає півтора об'єму відновних ресурсів Землі. Якщо не відмовитися від споживчої моделі поведінки, то цей показник зросте до 2050 р. до 2,3, що може призвести до знищення життя на планеті [1]. А це вимагає спільних дій від всіх країн для вирішення вказаних проблем, в тому числі й в фінансовій сфері.

Для вирішення глобальної проблеми потепління клімату на планеті на думку зарубіжних та вітчизняних вчених потрібні значні фінансові ресурси, які насамперед можуть надати розвинуті країни. У 1995 р. багатьма країнами була підписана «Рамкова конвенція щодо кліматичних змін», в якій наголошено на необхідності досягнення стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, що виключає небезпечне антропогенне втручання в кліматичну систему. Але не було розроблено дієвого фінансового механізму досягнення вказаних цілей, що призвело до подальшого зростання викидів парникових газів в атмосферу.

Не вдалося вирішити й завдання, поставлене Європейською Комісією до індустріальних країн, щодо скорочення до 2010 р. викидів, що викликають парниковий ефект, на 15 % порівняно з їх обсягом у 1990 р.[2, с. 316]. Причиною також стало недостатнє фінансування вказаних проблем. Відсутність належного фінансового регулювання проблем потепління клімату на планеті може призвести до того, що, згідно з прогнозами, до 2030 р. країни, що розвиваються, будуть забруднювати атмосферу більше, ніж Японія, Західна Європа і США разом узяті.

Важливою складовою екологічної економіки сьогодні мають стати кліматичні фінанси, механізм функціонування яких повинен охоплювати фінансові інструменти екологічного плану, що впливають на збереження та покращення клімату на планеті. Це стосується насамперед фінансових важелів впливу на збереження екології в цілому, а також фінансових інструментів боротьби з потеплінням клімату на планеті, фінансових стимулів та штрафів за дотримання законодавчо встановлених норм використання природних ресурсів, водокористування, землекористування, утилізації сміття тощо. Важливо всі ці фінансові інструменти і важелі узагальнити й розробити структуру кліматичних фінансів, яка б охоплювала всі рівні управління кліматом, вказані в Кіотському протоколі та в його наступних доповненнях (насамперед в Паризькій угоді). Причому структура механізму кліматичних фінансів повинна охоплювати не тільки геополітичний та державний рівні, а й рівень окремих регіонів, окремих громад та рівень домогосподарств.

Враховуючи той факт, що кліматичні фінанси є складовою екологічної економіки, відповідно її закони та принципи визначають напрями використання цих фінансів. Американським вченим Б. Коммоннером сформульовані чотири закони екології [3, с. 143-144], які повинні стати й законами функціонування механізму кліматичних фінансів. Перший закон екології звучить наступним чином: все пов'язано з усім. Згідно другого закону екології все кудись повинно подіватися. Третій закон говорить про те, що за все треба платити. Згідно четвертого закону природа знає краще. Іншими словами, економіка будь-якої країни повинна пристосовуватися до вимог та можливостей природи, а не навпаки. Ліберальна модель економіки ж, навпаки, провокує нераціональне використання природних ресурсів, що й веде до потепління клімату. Тому в сьогоднішніх умовах у всіх країнах світу треба переходити до використання принципів етичного маркетингу та обмеження надмірного споживання товарів та послуг.

Побудова в Україні соціальної ринкової економіки за прикладом країн ЄС вимагає дотримання її принципів. Одним із них є дотримання екологічного порядку, що означає, крім всього іншого, збереження навколишнього середовища, використання альтернативних відновлюваних джерел енергії тощо. При цьому на перший план виходить не подальше усунення завданої навколишньому середовищу шкоди, а зміна виробничих і споживчих процесів таким чином, аби така шкода не завдавалася взагалі [4, с. 71]. Виходячи з міжнародних домовленостей, влітку 2015 р. наша країна ратифікувала Протокол про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) і разом із зобов'язаннями у рамках Угоди про асоціацію між Україною і ЄС упровадити в нашій країні Директиву 2001/42/ЄС про СЕО, обрала для себе європейську модель екологічного розвитку. Відповідно, норми й нормативи вказаних документів повинні стати основою механізму функціонування кліматичних фінансів у нашій країні.

В структуру механізму функціонування кліматичних фінансів в сьогоднішніх умовах, як свідчить аналіз праць зарубіжних та українських авторів та практики дотримання екологічних стандартів в світі, треба насамперед включити такі фінансові інструменти, як екологічні податки, стимули й штрафи, а також інвестиції та кредити, що направлені на покращення кліматичних умов відтворення факторів виробництва на всіх рівнях (міжнародному, в рамках окремої держави, регіону чи громади). В цьому плані також доцільно розглядати й кредитні пільги для тих споживачів, які купляють електромобілі та інші машини та механізми, які є сприятливими для навколишнього середовища. На нашу думку, позитивним стимулом до використання екологічного транспорту в Україні можуть стати й митні пільги для імпортерів подібного транспорту, оскільки електромобілі в нашій країні є поки достатньо дорогими для споживачів.

Суттєвим елементом механізму функціонування кліматичних фінансів повинні насамперед стати ті складові екологічного оподаткування, які направлені на збереження клімату планети. В першу чергу це стосується оподаткування викидів в атмосферу шкідливих речовин, які ведуть до потепління клімату на планеті. Крім того, це відноситься й до забруднювачів води, землі, надр, що опосередковано впливає на погіршення кліматичних умов. Згідно міжнародних кліматичних угод до 2020 р. щорічні кліматичні платежі з боку розвинутих країн країнам, що розвиваються (133 країни плюс Китай) повинні сягнути 100 млрд. дол.. США в рік. Поки ж вони складають 30 млрд. дол.. США в рік, оскільки не існує обов'язковості в їх сплаті розвинутими країнами. І в Кіотському протоколі, і в Паризькій угоді мова йде про добровільний характер сплати кліматичних фінансів на користь країн, що розвиваються. Крім того, в цих документах мова йде про дотримання принципу «загальної, але диференційованої відповідальності» по збереженню клімату на планеті та зупинення потепління.

Основним елементом механізму функціонування кліматичних фінансів на глобальному рівні є фінансові обмеження щодо викидів, насамперед вуглекислого газу, в повітря. В результаті у багатьох розвинутих країнах, передусім в країнах ЄС, максимально (в тому числі й за рахунок використання фінансових санкцій) скоротили видобуток та використання вугілля для виробництва електроенергії та опалювання будинків. Інакше у великих містах всіх країн світу все частіше буде спостерігатися пекінська ситуація, коли влада столиці Китаю змушена періодично зупиняти заводи та суттєво обмежувати автомобільний рух, щоб зменшити рівень забруднення повітря в Пекіні. Однією з таких форм є дозвіл в столиці КНР на виїзд автомобілів з парними номерами у парні дні тижня, а з непарними номерами - в непарні дні. За недотримання вказаної норми на порушників чекають значні фінансові санкції.

Для вирішення проблем з потеплінням клімату в країні Китай планує до 2020 р. інвестувати 2, 5 трлн. юанів (360,7 млрд. дол.. США) у відновні джерела енергії, оскільки переважне використання вугілля для опалення будинків та інших потреб вже поставило великі міста країни на грань екологічної кризи. В КНР також планується збільшити частку не викопних енергоресурсів та скорочувати споживання електроенергії. Також влада Китаю планує до 2020 р. збільшити споживання сонячної енергії, розвивати гідроенергетику, вітроенергетику, геотермальну енергетику. Для збільшення споживання електроенергії за рахунок використання гідроенергетики КНР стимулює будівництво гідроелектростанцій в Лаосі на річці Меконг та експорту електроенергії з цієї країни до Китаю, що може негативно позначитися на рівні розвитку економіки В'єтнаму. Відповідно, останній виступає проти подібних планів, що загострює політичний конфлікт між В'єтнамом та КНР, який не вщухає після розгрому в кінці 70-х років ХХ століття китайських військ в Камбоджі в'єтнамською армією та звільнення її від нелюдського режиму Пол Поту.

До структурних елементів механізму функціонування кліматичних фінансів доцільно віднести стимулюючі складові суспільних фінансів та фінансів домогосподарств, про що свідчить досвід Швейцарії та інших розвинутих країн, в яких існують суттєві державні фінансові стимули для тих підприємств та домогосподарств, які використовують нетрадиційні джерела енергії, а також фінансові штрафи у випадку неналежного використання відходів, порушення правил сортування сміття тощо. Відповідно, в Україні треба стимулювати розвиток відновних джерел енергії не тільки на рівні окремих підприємств, а й рівні домогосподарств. В цьому плані заслуговує на увагу використання «зеленого тарифу» на електроенергію для тих домогосподарств, які самостійно отримують електроенергію за рахунок енергії сонця, вітру, надр.

Важливим структурним елементом механізму функціонування кліматичних фінансів на рівні фінансів домогосподарств можуть стати й стимули до економії тепла в Україні, виходячи з досвіду європейських країнах. Справа полягає в тому, що в нашій країні санітарна норма температури у житлових приміщеннях становить 18 градусів, однак у більшості квартир та будинків середньодобова температура під час опалювального сезону перевищує 20 градусів. В цілому для економії електроенергії, тепла та води населенню рекомендуються використовувати багатофазні лічильники електроенергії, терморегулятори для нагріваючих пристроїв, індивідуальні теплові пункти, встановлення лічильників на воду тощо. Важливо ці процеси стимулювати з боку держави за допомогою пільгових кредитів (насамперед для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків), а також для малозабезпечених громадян. Фінансовим ресурсом для цього може стати економія від монетизації та оптимізації комунальних пільг, оскільки багато з цих пільг отримують заможні верстви населення, які приховують свої реальні доходи. Для виправлення вказаної ситуації було б доцільним запровадити в Україні обов'язкове декларування доходів громадян, які отримують доходи в розмірі більше однієї мінімальної зарплати.

Складовою механізму функціонування кліматичних фінансів повинні стати й кошти спонсорів та меценатів, направлених на створення належних кліматичних умов відтворення робочої сили та природи як на міжнародному рівні, так і в рамках окремих країн. Тому доцільно розробити систему спеціальних стимулів (насамперед податкових), які б заохочували спонсорів та меценатів вкладати свої кошти в проекти поліпшення кліматичних умов суспільного відтворення на всіх рівнях: від глобального до мікрорівня. Це стосується й України, де поки подібні проекти владою навіть й не розглядаються.

Разом з тим, механізм функціонування кліматичних фінансів повинен включати й важелі, інструменти, норми і нормативи, направлені проти тих суб'єктів господарювання (держав, транснаціональних компаній, фірм окремих країн, окремих громадян), які негативно впливають своїми діями на клімат планети на всіх рівнях (в міжнародному масштабі, в рамках окремої країни, її регіону, окремої громади). Передусім це стосується впливу міжнародного співтовариства на дії транснаціональних компаній (ТНК), які в країнах, що розвиваються, масово не дотримуються кліматичних умов відтворення, порушують екологічні стандарти виробництва. Розвинутим країнам вдалося добитися від ТНК дотримання названих стандартів, але багато з транснаціональних компаній перенесли в силу цього свої шкідливі для клімату виробництва до Китаю, інших розвиткових країн, в яких екологічні стандарти менш жорсткі. В результаті у багатьох країнах, що розвиваються, погіршилися кліматичні умови відтворення факторів виробництва, але вони змушені погоджуватися на подібні інвестиції ТНК, оскільки їм треба за будь-яку ціну забезпечити робочими місцями своє населення. Це в певній мірі властиве й Україні, в якій поки переважно розвиваються застарілі галузі виробництва.

На жаль, необхідність забезпечення робочими місцями населення України в умовах виходу з кризи та військових дій на Донбасі, змушує нашу країну приймати будь-які іноземні інвестиції, зокрема й ті, що негативно впливають на екологію та клімат. Подібне стосується й внутрішніх інвестицій, особливо у праценадлишкових регіонах нашої країни. На нашу думку, це й стало однією з головних причин ветування Президентом України П. Порошенком Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». Разом з тим, нашій країні необхідно дотримуватися вимог законів екології (в тому числі й за допомогою кліматичних фінансів), якщо вона хоче в майбутньому приєднатися до Європейського Союзу.

Загострення кліматичних проблем в сучасних умовах вимагає від світового співтовариства пошуку шляхів їх вирішення. Як відмічають деякі зарубіжні вчені [5], нинішній етап розвитку глобалізації та її вплив на природокористування зумовлює необхідність співпраці національних урядів в питаннях природокористування, недопущення світових фінансових та інших криз, які ускладнюють реалізацію цивілізаційних умов природокористування, обумовлює необхідність створення міждержавних інституцій для спільного вирішення глобальних екологічних проблем. Відповідно, складові системи кліматичних фінансів містяться в міжнародних документах щодо збереження клімату на планеті, насамперед в Кіотському протоколі та його доповненнях. Крім того, певні нормативи щодо дотримання кліматичних умов та форми фінансово-економічної відповідальності містяться у документах Європейського Союзу, інших регіональних організацій, у багатьох міждержавних угодах між окремими країнами, в екологічних документах окремих країн тощо.

Важливою подією у фінансовому регулюванні клімату на Землі стало підписання індустріальними країнами у 1997 р. Кіотського протоколу про скорочення викидів парникових газів до 2008-2012 р. на 5,2 % порівняно з 1990 р. Для США вказана норма була встановлена на рівні 7 %, оскільки ця країна у вказані роки виступала найбільшим забруднювачем повітря. За прогнозами, якщо не виконати вказаних обмежень, викиди у цій країні могли перевищити в 2010 р. рівень 1990 р. на 30 % [2, с. 319]. Проблемою стало й те, що зростання викидів парникових газів у багатьох країнах, що розвиваються, не попало під умови скорочення згідно умов Кіотського протоколу. Крім того, у 2001 р. із цього протоколу вийшли США, що дуже ускладнило виконання його умов.

Кіотський протокол, який вступив у дію з 16.02.2005 р., запустив у використання механізм чистого розвитку (МЧР). Його суть полягає в наступному: розвинута країна вкладає кошти в проект по зниженню викидів парникових газів в країні, що розвивається, та привласнює собі весь обсяг скорочень цих викидів у результаті реалізації такого проекту. За статистикою ООН через механізм МЧР було реалізовано 7,8 тис. проектів в 107 країнах, в результаті чого глобальні викиди скоротилися на 1,5 млрд. тон (у перерахунку на СО2). Разом з тим, майже 75 % всіх цих проектів припало на чотири країни: Бразилію, КНР, Індію та Мексику [6].

Трудність розробки фінансових заходів з підтримки клімату на належному рівні в масштабах планети в сьогоднішніх умовах ускладнюється політичним та економічним протистоянням між розвинутими країнами (уряди яких насамперед захищають інтереси своїх транснаціональних компаній) та розвитковими країнами з питань дотримання екологічних стандартів в процесі природокористування. Це викликає спротив менш розвинутих країн, які в основному забезпечують сировиною та напівфабрикатами розвинуті країни. В цілому, глобалізація посилює позиції країн першої групи та дає їм додаткові переваги. Водночас, розширення напрямів глобалізації в рамках сучасного міжнародного поділу праці загрожує утруднити екологічний розвиток менш розвинутих країн. Прикладом може бути масове виведення екологічно шкідливих підприємств з розвинутих країн в КНР у 80-90 ті роки ХХ століття, переведення подібних підприємств з провідних країн ЄС в нові країни - члени Євросоюзу з 01.05. 2004 р. та менш розвинуті країни Європи (а також в Україну) тощо.

В цьому випадку доцільно говорити про еколого-економічний парадокс Пігу (запропонований нами): підвищене оподаткування підприємств - забруднювачів навколишнього середовища змушує їх скорочувати зайнятість в розвинутих країнах, підвищуючи рівень безробіття в них. Це в свою чергу веде до зростання видатків у розвинутих країнах на допомогу безробітним, що сприяє зростання податкового навантаження в цих країнах. Виходом з цієї ситуації могло б стати використання не екологічних штрафів, а фінансових стимулів для тих підприємств, які зменшують викиди забруднюючих речовин, надання пільгових державних кредитів та гарантій на технічне переозброєння застарілих підприємств, надання ним податкових канікул на період реконструкції тощо. Несправедливий розподіл ефектів від глобалізації посилює загрозу конфліктів при придокористуванні на міжнародному, національному та регіональному рівнях, про що свідчать постійні конфлікти у багатьох розвиткових країнах Азії, Африки, тощо.

У той же час треба взяти під міжнародний контроль (зокрема фінансовий) й деякі форми відтворення біологічно відновних ресурсів в окремих країнах. Насамперед це стосується виробництва біоетанолу з цукрової тростини, з ріпаку, з інших олійних культур, з цукрового буряку тощо. В цьому плані показовим (в негативному плані) є приклад Бразилії, де налагоджено масове виробництво біоетанолу з генномодифікованої цукрової тростини. З одного боку, це забезпечило покращення екологічної ситуації насамперед у великих містах, а, з другого боку, під виробництво цукрової тростини були відведені сотні тисяч гектарів лісів в бразильській Амазонії, знищення яких вже призводить до негативних змін клімату в світі.

Проблемним є надання сільськогосподарських угідь й під вирощування енергетичної лози. Зокрема, тільки в Іваничівському районі Волинської області відведено біля 1000 гектарів родючої землі під вирощування енергетичної верби, з якої виробляється тріска для опалення, яка майже не шкодить довкіллю. Практично вся ця продукція експортується до країн Європейського Союзу, забезпечуючи виробникам суттєві прибутки, а українські власники землі в регіоні з часом отримають не придатну для використання в сільському господарстві землю.

Негативно позначиться на кліматі насамперед Карпат і Полісся відновлення експорту з України лісу-кругляку під тиском Євросоюзу, за що наша країна зможе отримати від ЄС фінансову допомогу в розмірі 600 млн. євро. Дане рішення прийняте Європейським Союзом під тиском деяких країн-сусідів України, в яких деревообробна промисловість в значній мірі залежить від поставок української сировини. Враховуючи негативні глобальні кліматичні наслідки від незаконного вирубування лісу в Україні (особливо в Карпатах та на Поліссі), що часто відбувається під прикриттям корумпованих місцевих органів влади та правопорядку, треба дозволити на певний період тільки санітарні рубки.

Формою фінансового вирішення глобальних кліматичних проблем могло б стати створення єдиного Міжнародного Кліматичного Фонду (МКФ) під егідою ООН замість кількох міжнародних екологічних фондів (Зеленого кліматичного фонду, Глобального екологічного фонду, Фонду для найменш розвинутих країн, Спеціального фонду для боротьби із змінами клімату). Кошти з цього фонду повинні використовуватися передусім для подолання негативних кліматичних наслідків у менш розвинутих країнах, викликаних природними та техногенними катастрофами планетарного масштабу. Одним із напрямів використання коштів МКФ повинно стати створення заводів з переробки сміття в азійських та африканських країнах, оскільки воно в катастрофічних обсягах попадає в океани та моря, забруднюючи їх дуже швидкими темпами, що в найближчі роки може суттєво погіршити умови відтворення факторів виробництва у світі.

Джерелами наповнення цього фонду, на наш погляд, могли б стати насамперед обов'язкові відрахування від ВВП розвинутих та середньо розвинутих країн в розмірі 0,1 %, хоча в зарубіжній економічній літературі називаються й інші джерела. Зокрема, пропонується використовувати глобальні податки на фінансові операції; податки на експорт нафти у розвинуті країни; кошти міжнародних банків розвитку; вуглецеві збори, наприклад, з міжнародного транспорту; частину з прямих чи непрямих субсидій на видобуток та споживання викопного палива (їх щорічний обсяг тільки в країнах ОЕСР сягає 55-90 млрд. дол. США). А ряд екологів пропонують взагалі досить радикальний захід: відмовитися від інвестицій в цінні папери вугільного, нафтового та газового секторів. На наш погляд, остання пропозиція не може бути реалізована, оскільки ці сектори є достатньо прибутковими для міжнародного бізнесу. В той же час досвід перерозподілу Пенсійного (раніше - Нафтового) фонду Норвегії показує, що надприбутки від видобутку нафти та газу можна використовувати й для розвитку «зеленої економіки» в інших країнах.

Для вирішення вказаної фінансової проблематики було б доцільним розглянути й питання можливості використання прогресивного світового податку на капітал, запропонованого відомим французьким вченим Т. Пікетті в своїй роботі «Капітал в ХХІ столітті» [7, с. 477-478], який би міг бути направлений в Міжнародний Кліматичний Фонд. Хоча запропонований ним податок стосується подолання нерівності в світі, на наш погляд, його можна було б застосувати й щодо тих компаній (насамперед транснаціональних), які порушують кліматичні умови відтворення, отримуючи за рахунок цього надприбутки. Одна із істотних переваг прогресивного світового податку на капітал полягає в тому, що за умови його введення багатство піддавалося б ретельному демократичному нагляду. Він би підтримував перевагу спільних інтересів над приватними, при цьому зберігаючи відкритість економіки та чинники конкуренції. На думку Т. Пікетті, не дивлячись на утопічність введення цього податку сьогодні для всіх країн, прогресивний світовий податок на капітал доцільно було б розпочати вводити в Європі, починаючи з країн, готових до його застосування. Для прискорення введення цього податку його, на наш погляд, можна було б ввести у формі міжнародного кліматичного податку насамперед на транснаціональні компанії, які є найбільшими порушниками екологічних нормативів у світі. Його розмір повинен складати 0,1 % від валового прибутку насамперед нафтогазових ТНК як плату за монопольне становище на міжнародному ринку.

Не тільки державні управлінські структури, а й органи місцевого самоврядування, крім всього іншого, повинні нести відповідальність за відповідність використання наявних відновлювальних джерел енергії міжнародним стандартам якості довкілля. Але для цього треба розробити відповідну систему стимулів та штрафів, оскільки не завжди ці заходи кореспондуються з економічною доцільністю на перспективу.

При використанні механізму кліматичних фінансів необхідно взяти до уваги пропозицію академіка НАН України Ю. Туниці, що треба використовувати, охороняти й відтворювати в єдиному процесі як природні ресурси, так й природнє життєве довкілля та його якість. А кошти на охорону й відтворення якості природного довкілля та відтворення біологічно відновних ресурсів повинні акумулюватися з прибутків від їх використання у регіональних бюджетах [3, с.144]. Частково це вирішено в 2015 р., так як 80 % екологічного податку в Україні тепер зараховується до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім екологічного податку, який стягують за утворення радіоактивних відходів). Розподіл цього податку є наступним: до сільських, селищних, міських бюджетів надходить 25 %, до обласних бюджетів - 55 %, до бюджету міста Києва - 80 %.

Важливо також в рамках механізму функціонування кліматичних фінансів виокремити елементи фінансового моніторингу за їх використанням не тільки на глобальному, державному, регіональному рівнях, а й на рівні територіальних громад. А це можливо насамперед в тих розвинутих країнах, в яких основні питання функціонування громад (зокрема й екологічних) передано на місцевий рівень (США, Канада, Скандинавські країни, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург та ряд інших). Тому створення об'єднаних територіальних громад в Україні та розширення їх прав у використанні своїх фінансів дає надію, що ОТГ з часом візьмуться й за вирішення кліматичних питань на своїх територіях. Поки ж вони вимушені займатися дорогами, ремонтом та утепленням соціальних закладів (дитячих садків, шкіл, фельдшерсько-акушерських пунктів, дільничних лікарень, клубів тощо), на які раніше у влади ніколи не вистачало коштів.

Позитивним в плані збереження довкілля є досвід Дніпропетровщини, де за допомогою ІТ-волонтерів створено екосайт, на якому можна отримати інформацію про стан довкілля в конкретному місці області, в тому числі щодо найбільших забруднювачів навколишнього середовища [8]. На інтерактивну мапу вже нанесли дані про понад 1,7 тисячі об'єктів. Першими в Україні у Дніпропетровській ОДА розробили й Стратегію поводження з твердими побутовими відходами, яка вже почала втілюватися в життя в чотирьох пілотних територіях області: в селищі Іларіонове Синельніковського району, в місті Підгороднє, в Зеленодольській та Новоолександрівській об'єднаних територіальних громадах.

Важливою складовою фінансового моніторингу в механізмі функціонування кліматичних фінансів повинен стати контроль за ефективністю їх використання, які досить часто використовуються не ефективно як в Україні (приклад - неефективне використання кліматичних коштів від Японії на поліпшення екології в нашій країні), так і в багатьох інших країнах, в яких тільки формується громадянське суспільство. Не є секретом, що значна частина таких коштів привласнюється корумпованими чиновниками та виводиться в офшори за допомогою різних тіньових схем. Тому вкрай важливим є розширення механізму е-декларування на доходи всіх українських чиновників та членів їх родин.

Механізм фінансового моніторингу функціонування кліматичних фінансів в нашій країні важливо доповнити змінами й до регулювання трансфертного ціноутворення, оскільки в ньому передбачені суттєві пільги для експортерів сировинних товарів з України, виробники яких отримують надприбутки, залишаючи нашу країну з екологічними проблемами. Особливо це стосується окупованих територій Донбасу, де видобування та реалізація вугілля, інших корисних копалин, а також металу знаходиться під повним контролем вищих керівників так званих ЛНР та ДНР та їх російських покровителів. При цьому майже не дотримуються екологічні умови виробництва, що в майбутньому перетворить цей регіон в зону екологічного лиха і вимагатиме десятків мільярдів доларів США на вирішення вказаних екологічних проблем. В Україні таких коштів у найближчі роки не буде, що породжує необхідність надання нашій країні міжнародної допомоги з різних екологічних фондів.

Висновки. В структуру механізму функціонування кліматичних фінансів в сьогоднішніх умовах доцільно було б насамперед включити такі фінансові інструменти, як екологічні податки, стимули й штрафи, а також інвестиції та кредити, що направлені на покращення кліматичних умов відтворення факторів виробництва на всіх рівнях (міжнародному, в рамках окремої держави, регіону чи громади, на рівні суб'єктів господарювання та домогосподарств).

Механізм функціонування кліматичних фінансів повинен включати й фінансові важелі, інструменти, норми і нормативи, направлені проти тих суб'єктів господарювання (держав, транснаціональних компаній, фірм окремих країн, окремих громадян), які негативно впливають своїми діями на клімат планети на всіх рівнях (в міжнародному масштабі, в рамках окремої країни, її регіону, окремої громади). Передусім це стосується важелів фінансового впливу міжнародного співтовариства на дії транснаціональних компаній (ТНК), які в країнах, що розвиваються, масово порушують екологічні стандарти виробництва.

Разом з тим, при використанні штрафних санкцій доцільно взяти до уваги еколого-економічний парадокс Пігу (запропонований нами): підвищене оподаткування підприємств - забруднювачів навколишнього середовища змушує їх скорочувати зайнятість в розвинутих країнах, підвищуючи рівень безробіття в них. Це в свою чергу веде до зростання видатків у розвинутих країнах на допомогу безробітним, що сприяє зростання податкового навантаження на бізнес в цих країнах. Виходом з цієї ситуації могло б стати використання фінансових стимулів для тих підприємств, які зменшують викиди забруднюючих речовин, зменшуючи парниковий ефект.

Основою механізму функціонування кліматичних фінансів на глобальному рівні в сьогоднішніх умовах могло б стати створення єдиного Міжнародного Кліматичного Фонду (МКФ) під егідою ООН замість кількох міжнародних екологічних фондів. Джерелами наповнення цього фонду, на наш погляд, могли б бути насамперед обов'язкові відрахування від ВВП розвинутих та середньо розвинутих країн в розмірі 0,1.% від їх ВВП.

Треба взяти під міжнародний контроль (зокрема фінансовий) й деякі форми відтворення біологічно відновних ресурсів в окремих країнах. Насамперед це стосується виробництва біоетанолу з цукрової тростини, з ріпаку, з інших олійних культур, з цукрового буряку тощо, а також вирощування енергетичної тростини на землях сільськогосподарського призначення. Необхідно також зупинити вивіз лісоматеріалів з України, оскільки вирубка лісу вже призводить до негативних змін в кліматі Карпат та Полісся. Важливою складовою фінансового моніторингу в механізмі функціонування кліматичних фінансів повинен стати контроль за ефективністю їх використання, які досить часто використовуються не ефективно як в Україні, так і в багатьох інших країнах, в яких тільки формується громадянське суспільство.

Механізм фінансового моніторингу функціонування кліматичних фінансів важливо доповнити змінами й до регулювання трансфертного ціноутворення, оскільки в ньому передбачені суттєві пільги для експортерів сировинних товарів з України, виробники яких отримують надприбутки, залишаючи нашу країну з екологічними проблемами.

Список використаних джерел:

1. Нудельман В. Планування території - найважливіший елемент вирішення ключових завдань розвитку країни. [Електронний ресурс].Режим доступу: http // www. pravda. сот. ua / columns / 2017/ 01/ 7 / 7131578

2. Екосередовище і сучасність. У 8 т. Т.6. С. І. Дорогунцов, М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, П.П. Пастушенко. Екосередовище та євроінтеграційні процеси. К.: Кондор, 2007. 622 с.

3. Наукові дискусії // Регіональна економіка. 2016. № 3. С. 142-162.

4. Соціальна економіка: навч. посіб. - 2-е вид., без змін / [О.О. Бєляєв (кер. авт. кол.), Є.Б. Ніколаєв (наук. ред.), А. В. Келічавий та ін.]. К.: КНЕУ, 2016. 481, [ 7] c.

5. Crafts N. Globalization and Growthin the Twenties Century. IMF. 2000. P. 27-29.

6. Добровидова Ольга. Где деньги, Зин ? [Електронний ресурс].Режим доступу: http // www. geo. ru / ekologiya / gde- dengy-zin

7. Пікетті Т. Капітал у ХХ столітті / пер. з англ. Н. Палій. К.: Наш Формат, 2016. 696 с.

8. Рижков В. На 2017 рік - 18 екологічних проектів // День. 2016. 22 грудня. С. 2.

Размещено на Allbest.ru