Передумови розвитку системи економічного планування у підприємствах агропромислового виробництва

Постановка проблеми у загальному вигляді

Планова діяльність підприємств на сучасному етапі полягає у складенні плану та у динамічному аналізі діяльності підприємства, всіх його показників, аналізі зовнішніх чинників, які можуть негативно впливати на діяльність підприємства та у забезпеченні економічної стійкості підприємства. Виникає нагальна необхідність організовувати здійснення планової політики підприємства таким чином, щоб задовольнити об'єктивні вимоги зростаючих обсягів реалізації продукції, ускладнення господарських зв'язків, динамічно мінливі умови зовнішнього середовища. Тому дослідження планової діяльності підприємств є актуальним завданням: на основі її оцінки визначаються основні напрямки фінансово-економічної політики підприємства. А від того, наскільки якісним є управління плануванням залежить ефективність виконання стратегічних і тактичних рішень щодо його функціонування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання дослідження теоретичних і практичних основ планування діяльності підприємств ставало предметом дослідження багатьох науковців, серед них: Ю. Губені, Е. Зінь, Л. Зрібняк, В. Іванова, М. Ільчук, Г. Тарасюк, М. Турченюк, Л. Швайка, А. Шваб. Слід зазначити, що існуючий механізм здійснення планової діяльності аграрних підприємств не є достатньо дієвим, часто він характеризується безсистемністю, непрозорістю, проблемною прогнозованістю, високим рівнем залежності від зовнішніх обставин та обмеженістю фінансових можливостей. Управління в підприємствах часто не має стратегічної спрямованості та комплексно-системного характеру. Така ситуація потребує розроблення і впровадження в практику нових дієвих організаційних інструментів аграрних підприємств.

Формулювання цілей статті

Метою статті є дослідження сутності поняття «планування» та обґрунтування необхідності його здійснення на аграрних підприємствах.

Виклад основного матеріалу дослідження

На сьогодні в Україні склалася ситуація, коли відсутність системи планування спричиняє негативний вплив на діяльність аграрних підприємств. У кінцевому рахунку, це призводить до поступового зниження якості управління господарською діяльністю підприємств. Вирішити цю проблему можливо завдяки впровадженню на аграрних підприємствах системи планування, яке дозволить оптимізувати виробництво продукції та покращить діяльність підприємств. В економічній літературі є багато підходів щодо визначення поняття «планування», котрі різняться за своєю суттю, деякі з них наведемо у табл. 1.

Така разюча відмінність різних авторів до підходів щодо визначення поняття «планування» пояснюється використанням на різних підприємствах різних типів планів та організаційних процесів здійснення планування. Але майже всі автори наголошують, що діяльність планування незмінно ґрунтується на зборі та аналізі існуючої інформації та використанні цих знань у подальшому управлінні підприємством.

Щоб задовольнити всі вимоги до складання плану пропонуємо складання системи планування, що дозволить автоматизувати технологічний процес розробки планових рішень та сприятиме інтеграції планової діяльності.

На планування покладено багато функцій у площині минулого (аналіз), нинішнього (технології) та майбутнього (передбачення): розуміння закономірностей функціонування різних господарських систем, обробці інформації, встановленню цілей та прийняття управлінських рішень, пов'язаних із майбутніми подіями.

Проблема планування особливо актуальна сьогодні, коли підприємства самостійно здійснюють весь комплекс планової роботи. Відкрита система підприємств зумовлює необхідність створення системи планування і управління підприємством, здатної швидко і ефективно реагувати на ринкові потреби.

Кожне підприємство, починаючи свою діяльність, зобов'язане чітко представляти потребу на перспективу у фінансових, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а також вміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі своєї роботи. У ринковій економіці підприємці не можуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, стан діяльності їх конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

Таблиця 1

Підходи до визначення поняття «планування» в науковій літературі

При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, які застосовуються практично в усіх сферах комерційної діяльності і для різних підприємств, необхідні для того, щоб вчасно підготуватися, обійти потенційні труднощі і небезпеки, тим самим зменшити ризики у досягненні поставлених цілей. Розробка стратегії і тактики виробничо-господарської діяльності підприємства є найважливішим завданням для будь-якого бізнесу.

Суть планування проявляється в конкретизації цілей розвитку всього підприємства та кожного підрозділу окремо на певний період; визначенні господарських завдань, засобів їх досягнення, термінів та послідовності реалізації; виявлення матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, які необхідні для вирішення поставлених завдань.

У процесі планування вирішується багато завдань, основними серед яких є повне і ефективне використання всіх ресурсів організації; комплексне, якісне і швидке вирішення різноманітних завдань управління; завчасне визначення місця та причин відхилень значень характеристик об'єкта від заданих. Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва базується на методах планування. Завершення одного етапу роботи є початком наступного етапу. Пов'язати всі етапи без допомоги планування неможливо [11].

Процес планування дозволяє уявити весь комплекс майбутніх операцій підприємницької діяльності і запобігти небажаних результатів. Особливо важливе планування в комерційній діяльності, де потрібні як передбачення на довгострокову перспективу, так і ґрунтовні попередні дослідження, що передують плануванню. При виході на ринок підприємець повинен реально уявляти можливі результати своєї діяльності, критично оцінювати свої можливості, правильно розділити цілі за часом, навчитися ефективно використовувати ресурси, оволодіти сучасними інструментами підприємництва. Адже прибуток може бути одержаним не відразу, а витрати будуть із самого початку.

Система планування, згідно з теорією систем, може розглядатися із двох точок зору. Якщо елементами системи вважаються суб'єкти планування (керівники і розробники планів) та процеси обробки інформації, то система планування виступає як цілеорієнтована множинна сукупність суб'єктів планування або цілеорієнтована множинна сукупність процесів планування, між якими існують специфічні взаємозв'язки.

Якщо елементами системи розглядати результати планування, тобто інформацію, що міститься у планах, то система планування інтерпретується як цілеорієнтована множинна сукупність планів, між якими існують специфічні взаємозв'язки.

У процесі планування при складанні планів передбачається наступні етапи робіт:

1. Визначення цілей планування. Вони стають вирішальними факторами при виборі форми і методів планування.

2. Аналіз проблеми. На цьому етапі визначається вихідна ситуація на момент складання плану і формується кінцева ситуація.

3. Пошук альтернатив. На цьому етапі серед можливих шляхів вирішення проблемної ситуації вибирається найкращий, та розробляються необхідні дії.

4. Прогнозування. На цьому етапі формується уява про розвиток ситуації, яка планується.

5. Оцінка. На цьому етапі проводяться оптимальні розрахунки для вибору найкращої альтернативи.

6. Прийняття планового рішення. Вибирається і оформляється єдине планове рішення [12].

Допоміжними засобами, що забезпечують процес планування, є засоби, які дозволяють автоматизувати технологічний процес розробки планових рішень. Сюди входить технічне, інформаційне, програмне, організаційне і лінгвістичне забезпечення. Комплексний підхід до використання цих засобів дозволяє сформувати автоматизовану систему планових розрахунків (АСПР).

Складання системи планування повинне відповідати таким основним принципам, як: точність, гнучкість, цілеспрямованість, єдність і повнота, інтегрованість у часі за змістом.

Кожна з підсистем системи планування діє, виходячи з стратегії підприємства в цілому, при цьому окремий план є частиною плану більш високого підрозділу та підприємства в цілому, а сукупність планів -- не просто набір документів, а узгоджена та взаємопов'язана система планування. Такий підхід дає можливість інтеграції планової діяльності.

Планування господарської діяльності базується на таких принципах: цільова направленість, системність, безперервність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, адекватність об'єкта та предмета планування. Проте найважливішим принципом планування все таки залишається вибір та обґрунтування результатів діяльності підприємства. Чітко та виважено визначені цілі є вихідним пунктом планування [13].

Результатом планування є план або система планів. При плануванні діяльності підприємства самостійно розробляють загальні плани, цільові, довгострокові, середньострокові та короткострокові (поточні) плани.

На нашу думку, одним із найважливіших важелів поточного управління виробництвом є оперативне планування, так як воно виступає засобом виконання довго-, середньо- та короткострокових планів. Оперативне планування являється важливим важелем повсякденного управління виробничою діяльністю підприємства.

Висновки

Таким чином, можемо відзначити, що ринкові механізми регулювання економіки не відкидають ідею планування. Скоріше за все, навпаки, в умовах нестабільної ринкової кон'юнктури, обумовленої динамізмом зовнішнього середовища, в якому функціонують підприємства, місце і значення планування зростає. Будь-яке господарське рішення, яке приймається за умов ризику, вимагає ретельного обґрунтування, прогнозування як майбутнього результату, так і умов його реалізації, що можна здійснити лише з допомогою засобів і методів планування.

Література

1. Менеджмент: [навчальний посібник] / Н.В. Дикань, І.І. Борисенко. К., 2008. 389 с.

2. Економіка і фінанси підприємства: [підручник] / Й.М. Петрович, Л.М. Прокопишин-Рашкевич. Львів: Магнолія 2006, 2014. 406 с.

3. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: [навчальний посібник] / І.В. Ковальчук. К.: Знання, 2008. 679 с.

4. Планування діяльності підприємства: [навчально-методичний посібник] / МА. Бєлов, Н.М. Євдокимова, В.Є. Москалюк та ін.; за заг. ред. В.Є. Москалока. К.: КНЕУ, 2002. 252 с.

5. Планування діяльності підприємства: [конспект лекцій] / Укладач О.Ю. Древаль. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 146 с.

6. Экономика организации (предприятия): [учебник] / В.В. Коршунов. [2-е изд. перераб. и доп.]. М.: Издательство «Юрайт», 2013.

7. Планування діяльності підприємства: [опорний конспект лекцій] / Н.Г. Грядунова, О.В. Пахлова, І.В. Тісагдіо, А.В. Семенькова. Дніпропетровськ: НМетАУ, 2009. 56 с.

8. Батенко Л.П. Планування діяльності підприємства: [навчальний посібник] / Л.П. Батенко, МА. Бєлов, Н.М. Євдокимова. К.: КНЕУ, 2003. 377 с.

9. Іщенко Ю.Б. Аналіз виробництва продукції' птахівництва в Україні і прогнози до 2020 року [Електронний ресурс] / Ю.Б. Іщенко // Сучасне птахівництво. 2014. -- № 4. -- С. 4-8. -- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sps_2014_4_3.

10. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф. М.: Прогресс, 1985. 327 с.

11. Богацька Н. Сутність процесу планування в економічній діяльності підприємства [Електронний ресурс] / Н. Богацька, І. Говдаш. -- Режим доступу: http://www.rusnauka.com/28_PRNT_2009/Economics /52957.doc.htm.

12. Бойко В.В. Экономика предприятий Украины / В.В. Бойко. Днепропетровск: «Пороги», 1997. 216 с.

13. Тарасенко Н.В. Планування діяльності підприємства: [навчальний посібник] / Н.В. Тарасенко. Львів: Новий світ, 2004. 268 с.

Анотація

планування підприємство автоматизація плановий

Ключові слова: планування, система планування, процес планування,.