Сільськогосподарська кооперація як один із шляхів підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КООПЕРАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Богомолова КС. к.е.н, ст. викладач,

Постановка проблеми у загальному вигляді

На сьогоднішній день гостро постає питання забезпечення продовольчої безпеки та вирішення проблеми низької дохідності вітчизняних аграрних підприємств. Не дивлячись на те, що протягом останніх років, саме аграрний сектор забезпечує економічне зростання національної економіки, спостерігаємо соціально-економічну кризу сільського господарства [2].

Ключовим фактором подальшого ефективного розвитку агропромислового виробництва, на наш погляд, виступає сільськогосподарська кооперація. Саме кооперація в умовах глобалізації економіки, сприятиме забезпеченню рівного доступу всіх виробників до внутрішнього і зовнішніх ринків, розвитку сільських територій, збереженню й зміцненню людського капіталу села, відновленню авторитету сільськогосподарської праці. На думку Ю.Я. Лузана [1], її слід розглядати як засіб самоорганізації та саморозвитку, розбудови зрозумілих та ефективних партнерських відносин, як реальну можливість справедливо перерозподіляти доходи між учасниками на всіх етапах виробництва та реалізації продукції, де найбільш незахищеними залишаються сільгоспвиробники.

Згідно світової практики, саме через сільськогосподарські кооперативи фермери реалізують значну частку виробленої сільськогосподарської продукції, уникаючи посередників, що дає їм змогу суттєво підвищувати конкурентоспроможність виробленої продукції, мати економічну захищеність.

Очевидним є той факт, що без втручання держави через удосконалення нормативно-правової бази, удосконалення податкової політики, фінансування заходів підтримки сільськогосподарської кооперації, проведення просвітницької й організаційної роботи щодо коопераційних переваг, у сільськогосподарської кооперації в Україні не має шансів посісти відповідного місця в державній аграрній політиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням проблематики державної підтримки сільськогосподарської кооперації та забезпечення її ефективного розвитку займалися такі науковці: В. Амбросов [2], В. Артеменко [3], С. Бабенко, Я. Гаєцька-Колотило, В. Гончаренко, Ф. Горбонос, В. Зіновчук, О. Крисальний, Ю. Макаренко [6], О. Могильний, О. Нечипоренко, Т. Ожелевська, І. Онопрієнко, А. Пантелеймоненко, та ін.

Внесок в удосконалення правового регулювання питань взаємовідносин держави і кооперативів зробили В. Семчик, Н. Титова, В. Уркевич. О. Федорович, Ю. Шемшученко, та ін.

Реалії сьогодення вказують на необхідність розвитку сільськогосподарської кооперації. Проте, на практиці підтримка з боку держави носить лише деклараційний характер, що призвело до згортання діяльності великої кількості сільськогосподарських кооперацій.

Формулювання цілей статті

Головною метою і завданням дослідження є розкриття економічної сутності сільськогосподарської кооперації, аналіз державного регулювання розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні, визначення проблемних питань та розробка системи заходів щодо їх вирішення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розвиток нових форм господарювання у сільському господарстві, адаптованих до сучасних ринкових умов, призводить до того що функції сфери переробки, обігу та і виробництва загалом вони не виконують самостійно а успішно реалізовують їх за допомогою об'єднання у систему кооперації [6].

Сільськогосподарський кооператив згідно з Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» [4] -- юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції, що добровільно об'єдналися на основі членства для провадження спільної господарської та іншої діяльності, пов'язаної з виробництвом, переробкою, зберіганням, збутом, продажем продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва чи рибництва, постачанням засобів виробництва і матеріально- технічних ресурсів членам цього кооперативу, наданням їм послуг з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

При цьому розрізняючи сільськогосподарські виробничі й обслуговуючі кооперативи, а також цим законом прописані правові й економічні основи організації і діяльності кооперативів [4].

Багаторічний досвід розвинених країн переконливо довів, що висока ефективність функціонування аграрних підприємств може бути забезпечена на основі їх кооперування.

Найбільших масштабів кооперація набула в США [11-12], Канаді, Нідерландах, Данії, Норвегії, Фінляндії, Швеції, в цих країнах фермери не лише є членами кооперативних об'єднань але і входять до складу декількох таких утворень.

В свою чергу, досвід функціонування сільськогосподарських кооперативів, у розвинених країнах, в залежності від особливостей соціально -- економічних та природних умов, визначається низкою відповідних відмінностей [9].

Половина продукції, виробленої аграрними підприємствами, що мають низький рівень конкурентоспроможності своєї продукції, використовується для власних потреб, формуючи при цьому основи не ринкового, а натурального господарства. Пояснюється це відсутністю достатніх фінансових ресурсів, проблемами технічного характеру і низьким рівнем менеджменту.

Більшість дрібних аграрних підприємств зазнає значних труднощів при веденні власного бізнесу поодинці. Тому виключно кооперація дає змогу поєднати в собі дві базові передумова успішного ведення бізнесу в сільському господарстві, це перш за все приватна власність, яка надає свободу вибору та ефект масштабу виробництва, який дозволить користуватися економічними перевагами на ринку [5]. Дрібний виробник без участі у коопераційному об'єднання взагалі вийти на ринок не може, адже буди витіснений з нього конкурентами -- великотоварними виробниками. При цьому споживач бажає витрачати свої кошти на більш дешеві і якісніші товари.

Сільськогосподарська кооперація повинна містити в собі не лише економічну складову, але й будуватися на основі системи територіально -- галузевої організації поділу праці. Схема організації кооперативів у сільському господарстві будується на основі високорозвиненого поділу праці між ними (по горизонталі) і ступінчатого розподілу кооперативів по ступені підпорядкованості (по вертикалі) [7-8].

Аграрні підприємства, які мають за мету досягти такого рівня конкурентоспроможності, який би дозволив би їм триматися ефективно існувати протягом тривалого періоду розглядають кооперацію є гарант одержання високого прибутку в ринкових умовах. На сьогоднішній день проблема конкурентоспроможності аграрних підприємств стає нагальною для сучасності, адже світова криза загострила важку ситуацію в конкурентній боротьбі серед цих останніх.

Основним шляхом розвитку кооперативного сектору України в ринкових умовах є формування моделі ефективної системи управління аграрними підприємствами учасниками коопераційного процесу.

В цілому становлення кооперативів усіх видів і форм вимагає розробки науково обґрунтованої системи взаємин учасників кооперації. Це стосується, і механізму розподілу прибутку і маркетингової служби і питань менеджменту та державного регулювання розвитку сільськогосподарської кооперації [9-10].

Висновки

сільськогосподарський кооперація державний регулювання

Узагальнюючи викладене, необхідно відмітити, що подальший розвиток кооперації не можливий без усунення таких перешкод як відсутність достатньої державної підтримки, диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію, недостатня розвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, низький рівень конкурентоспроможності більшості аграрних підприємств і слабка їх інтеграція в загальну систему АПВ. У той же час розвиток аграрного сектору неможливо без кооперування, що є однією з умов підвищення конкурентоспроможності продукції, що виробляється, як виробником так і в країни в цілому.

Література

1. Лузан Ю.Я. Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку агропромислового виробництва України: теоретико-методологічний аспект / ЮЮ.Я.. Лузан // Економіка АПК. 2011. № 2. С. 3-12.

2. Амбросов В.Я. Питання конкурентоспроможності агроформувань / В.Я. Амбросов // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Вип. 85. Харків: ХНТУСГ. 2009. С. 3-9.

3. Артеменко В.О. Управління конкурентоспроможним потенціалом соціально-економічних систем в умовах євроінтеграції: монографія / В.О. Артеменко, Д.В. Солоха та ін. Луганськ: Вид-во «Ноулідж», 2010. 154 с.

4. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» станом на 19.01.2013 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України № 39, ст. 261. Офіц. вид. Режим доступу. http://www.rada.gov.ua.

5. Крясноруцький О.О. Передумови поглиблення інтеграційних процесів між суб'єктами ринку аграрної продукції' / О.О. Крясноруцький // Вісник ХНТУСГ. Економічні науки. Вип. 64. Харків: ХНТУСГ, 2007. С. 267-273.

6. Мякяренко Ю.П. Фермерські кооперативи як умова прибуткового господарювання [Електронний ресурс] / ЮЮ.П.. Мякяренко // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Економічні науки. 2010. -- Режим доступу: http://www.pdaa.edu.Ua/sites/default/files/nppdaa/4.2/168.pdfsites/default/file s/nppda a/4.2/168.pdf.

7. Островерх О.В. Необхідність управління змінами в організації' / О.В. Островерх, О.В. Родіонов // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка: Економічні науки. Випуск 172. Харків: ХНТУСГ. 2016. С. 62-68.

8. Островерх О.В. Регулювання соціально - економічного розвитку регіону, як важливий чинник державного управління / О.В. Островерх, О.В. Корнієцький, А.Ф. Гяцько // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка: Економічні науки. Випуск 174. Харків: ХНТУСГ. 2016. С. 67-74.

9. Богомоловя К.С. Роль кластерів у підвищенні конкурентоспроможності аграрного сектора / К.С. Богомоловя // Вісник ХНТУСГ. Серія: «Економічні науки». Вип. 150. 2014. С. 91-100.

10. Богомоловя К.С. Управління конкурентоспроможністю сільськогосподарської продукції / К.С. Богомоловя // Вісник ХНТУСГ. Серія: «Економічні науки». Вип. 162. 2015. С. 99-107.

11. Ronяld D. Kay, William M. Edwards and Patricia A. Duffy. Farm Management, 7th Edition. McGraw-Hill, Inc. 2013.

12. FAS USDA, 2016, World Markets and Trade [Electronic resource]. Mode of access: http://www.fas.usda.gov/commodities/grain-and-feed.

Анотація

Богомолова КС. Островерх О.В. Сільськогосподарська кооперація як один із шляхів підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

В статті йдеться про економічну сутності сільськогосподарської кооперації, визначення проблемних питань та розробка системи заходів щодо їх вирішення, аналіз державного регулювання розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні.

Ключові слова: ефективність виробництва, кооперація, конкурентоспроможність, інтеграція.

Аннотация

Богомолова КС, Островерх О.В. Сельскохозяйственная кооперация как один из путей повышения конкурентоспособности аграрных предприятий.

В статье идет речь об экономической сущности сельскохозяйственной кооперации, определение проблемных вопросов и разработка системы мер по их решению, анализ государственного регулирования развития сельскохозяйственной кооперации в Украине.

Ключевые слова: эффективность производства, кооперация, конкурентоспособность, интеграция.

Abstract

Bogomolov-а K, Ostroverkh O. Farm cooperatives as a way of improving the competitiveness of agricultural enterprises.

The article refers to the economic nature of agricultural cooperatives, identification of problems and the development of measures to address them, analysis of state regulation of agricultural cooperatives in Ukraine.

Key words:production efficiency, cooperation, competitiveness, integration.