Сучасні підходи щодо визначення понять соціальної згуртованості та соціального капіталу

Аналіз теоретичних аспектів соціальної згуртованості та соціального капіталу і можливості їх взаємозв’язку. Дослідження генезису та узагальнення основних сучасних підходів щодо визначення понять "соціальна згуртованість" та "соціальний капітал".

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.12.2017
Размер файла 26,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

Гриненко А.М.,

канд.екон.наук, проф.,

Кирилюк В.В.,

асистент,

кафедра управління персоналом

та економіки праці,

ДВНЗ «Київський національний

економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

У статті розглянуто теоретичні аспекти соціальної згуртованості та соціального капіталу і можливості їх взаємозв'язку. Досліджено генезис понять «соціальна згуртованість» і «соціальний капітал». Визначено та узагальнено основні сучасні підходи щодо визначення понять «соціальна згуртованість» та «соціальний капітал».

Ключові слова. Соціальна згуртованість, соціальний капітал, довіра, соціальні мережі.

соціальний згуртованість капітал

В статье рассмотрены теоретические аспекты социальной сплоченности и социального капитала и возможности их взаимосвязи. Исследован генезис понятий «социальная. сплоченность» и «социальный капитал.». Определены, и обобщены, основные современные подходы к определению понятий «социальная сплоченность» и «социальный капитал».

Ключевые слова. Социальная сплоченность, социальный капитал, доверие, социальные сети.

The article deals unthsocialcohesion, socialcapitaland the possibility of interrelationship between them. The genesis of the concepts of «social cohesion) and «social capital» has been researched.

When researching the genesis of the concept of social cohesionit is necessary to note that a number of scientific studies of the last century on social capital, social justice, solidarity, unity, economic development and their relationships became prerequisites for formulating the modern concepts of social cohesion. Search for a clear and coherent concept of social cohesion reflects the necessity for specific needs for a modernized society where standards of coordination of individual and collective actions are the subject of complex legitimate procedures. The changes that constantly occurin suchan open modernized society should, in turn, be the subject of deep analysis so that they do not lead to «cohesion crises».

The research of the range of problems regarding social capital began with a purely sociological research and the term «social capital» was first formulated in the sociological study of the system of human relationships. With regard to this term, sociologists were interested in the social aspect of human interaction as a manifestation of socialization Economists, who during the twentieth century moved from absolutisation of physical capital to research of sources, components and efficiencyof human capital tenterprizes, were interested in how business contacts, formal and informal professional communication in the process of production, exchange, distribution and consumption of products may affect the different areas of society, including social and labor.

Keywords. Social cohesion, social capital, trust, social networks.

Вступ

Феномени соціальної згуртованості та соціального капіталу в останні роки міцно увійшли в коло основних наукових досліджень у провідних країнах Європи та світу. Це обумовлено тим, що теорії соціального капіталу та соціальної згуртованості володіють величезним аналітичним потенціалом, що дозволяє по-новому поглянути на різні явища і процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві.

Поняття соціальної згуртованості було введено відомим французьким соціологом Е.Дюркгеймом. Дослідження соціальної згуртованості суспільства присутні в наукових праця Л. Вітте, Я. Дреновскі, Л. Козера, А. Сена, А.Колота, А.Гриненка, Е.Лібанової. Дослідження соціального капіталу ґрунтуються на роботах П. Бурдьє, Дж. Коулмана, Р. Патнама, А. Портеса, Н. Ліна, Р. Берта, Ф. Фукуями,М. Вулкока, М. Пелдема, Е. Остром, Р. Роуза. В українській економічній думці в формування концепції соціального капіталу зробили вагомий внесок науковці В.М. Геєць, М.Є. Горожанкіна, О.А. Грішнова, А.М. Колот, Е.М. Лібанова, В.В. Онікієнко та ін.

Аспекти взаємозв'язку, взаємовпливу та взаємодії соціальної згуртованості і соціального капіталу почали розглядати зовсім недавно і напрацювання в даному напрямку майже відсутні. Саме тому, завданнями нашої статті є висвітлення сутності понять «соціальна згуртованість», «соціальний капітал» та їх взаємозв'язку в сучасній соціально-трудовій сфері.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження сутності понять «соціальна згуртованість», «соціальний капітал» та їх взаємозв'язку.

Результати дослідження

Розглядаючи генезис поняття соціальної згуртованості, необхідно зазначити, що передумовами для формулювання сучасних понять соціальної згуртованості, стали ряд наукових досліджень минулого століття щодо соціального капіталу, соціальної справедливості, солідарності, єдності, економічного розвитку та їх взаємозв'язків.

У своєму первісному етимологічному сенсі, згуртованість визначається як характеристика групи, всі частини якої тісно взаємопов'язані між собою. Так само, як в біології, де згуртованість (єдність) живого організму є результатом зв'язків між його елементарними частинками (молекулами), соціальна згуртованість є результатом зв'язку між особами, групами осіб та соціальними інститутами. Згуртованість є протилежністю розпаду або розподілу і ключовим у її основі виступає єдність. Даний підхід буквально ігнорує той факт, що єдність і згуртованість можлива між основними складовими соціальної системи, і що будучи не зовсім природним, згуртованість суспільства залежить від певних елементів, які вступають між собою у взаємозв'язки і конкретні типи процесів.

Еміль Дюркгейм знав про ці неточності, і у своїх наукових працях акцентував увагу на факторах, які утворюють згуртоване суспільство. Проблема соціальної солідарності є однією із головних проблем у дослідженнях Дюркгейма. Соціальна солідарність - основна сила, що згуртовує суспільство та створює суспільне ціле. Вона виникає як логічний наслідок суспільного розподілу праці, тобто соціалізації та розподілу людей за професіями [4].

Р. Патнам у своїй праці «Творення демократії: Традиції громадської активності в сучасній Італії» звертається до таких рис соціальної організації, як довіра, норми, мережі, які можуть покращити ефективність суспільства, забезпечуючи координаційні дії. На його думку, такі цінності, як ступінь взаємної довіри, суспільні зв'язки, універсалізовані інституційні взаємодії - це результат «складної еволюції, яка включає в себе і гострі конфлікти, і повсякденну роботу нормотворення, і цивілізаторську діяльність інтелектуальної і правлячої еліти» [10, 122].

А на думку американського соціолога Дж. Коулмена, він здатен полегшити виробничу діяльність, збільшити ефект групової кооперації. Група, «всередині якої існує повна надійність і абсолютна довіра, здатна здійснити набагато більше в порівнянні з групою, яка не має даних якостей» [4, 126]. Відповідно, даний підхід наголошує на важливості соціальної згуртованості окремих індивідів в процесі їх корпоративної взаємодії як на рівні окремого підприємства, збільшуючи його продуктивність, так і в межах держави, забезпечуючи їй «коридор» для дій.

Для підтвердження важливості ролі соціального аспекту в економічному прогресі країни варто згадати роботу Ф. Фукуями «Довіра. Соціальні чесноти і шлях до процвітання», де автор прямо вказує: саме довіра (як частина соціального капіталу) визначає прогрес «самореалізації» конкретного суспільства. Він залежить не від ринкових принципів і не від прихильності традиціям, а від рівня довіри, що існує в суспільстві. Також автор зазначає, що економічний прогрес є свого роду «нагорода» суспільству за внутрішню гармонію, відсутність якої перешкоджає господарському процвітанню [12, 60].

На основі цих досліджень наприкінці ХХ століття виникла концепція соціальної згуртованості і соціального капіталу. Поняття «соціальний капітал» було введено в науковий дискурс П. Бурд'є, Г. Лоурі, Дж.Коулменом, Р. Патнамом і Ф. Фукуямою. На їх думку, соціальний капітал не що інше, як - знання і звички конкретного індивіда, здібності до спілкування. Якщо людський капітал використовується в особистих цілях, то соціальний капітал формується соціальними відносинами, але менш відчутний, оскільки існує тільки у взаємовідносинах індивідів. В цей же час соціальна згуртованість, яка мала суто наукове значення поступово трансформувалась в програмні документи та концепції Європейського союзу і набула практичного значення.

На сьогоднішній день існують різні концептуальні підходи щодо визначення поняття соціальної згуртованості (табл. 1). Вони відрізняються між собою періодом часу, культурою, політичними ідеями, учасниками, сферами суспільного життя та методами, які покладені в основу досягнення соціальної згуртованості суспільства. Пошук чіткої та послідовної концепції соціальної згуртованості відображає необхідність специфічних потреб для модернізованого суспільства, в якому стандарти координації індивідуальних і колективних дій є предметом складних легітимних процедур.

Таблиця 1

ОСНОВНІ СУЧАСНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ

Автор

Сутність поняття соціальної згуртованості

1

Рада Європи

Соціальна згуртованість - це здатність суспільства забезпечувати благополуччя всіх своїх членів мінімізуючи диспропорції в розвитку й уникаючи маргіналізації людей. Її досягнення має на увазі створення в суспільстві атмосфери солідарності яка зводить до мінімуму відчуженість. Концептуальним ядром доктрини соціальної згуртованості виступає включеність (залученість) людей у життя суспільства відповідно обґрунтовуються заходи спрямовані проти соціальної ізоляції й соціальної дезінтеграції (наприклад бездомності, бідності).

2

Світовий банк

Соціальна згуртованість - це такий стан, за якого група людей у межах певної території - країни, демонструє здатність до співпраці, що, в свою чергу, створює інституційну можливість для продуктивних змін. Це абсолютно не означає, що люди крокують в одному напрямку, думають однаково, мають однакові погляди. Соціальна згуртованість - це можливість без втрати індивідуальних відмінностей забезпечити координацію, співпрацю заради реалізації критично важливих цілей суспільства.

3

А. Колот

Соціальна згуртованість- це включеність й участь членів суспільства у політичному, економічному та культурному житті; це почуття солідарності і належності до суспільства, що засноване на ефективному використанні громадянських прав та інших надбань демократичного суспільства. В основі соціальної згуртованості суспільства - добробут абсолютної більшості громадян, гармонійні і стабільні відносини, мінімізація соціальної ізоляції та соціальної дезінтеграції

4

Р.Грін

Соціальна згуртованість - це суспільство, що природно має багато перехресних зв'язків, де люди різної раси, віку, походження, почуваються вільно та щасливо, живучи, навчаючись та відпочиваючи разом.

5

Дж. Максвел

Соціальна згуртованість - це процеси побудови спільних цінностей, скорочення нерівності в багатстві і доходах, і в цілому дозволяє людям, які стикаються із загальними викликами, відчувати, що вони займаються спільною справою, і що вони - члени одного того ж суспільства.

6

А. Стенлі

Соціальна згуртованість - це процес розробки суспільством спільних цінностей, рівних можливостей та шляхів розв'язання спільних проблем на основі почуттів довіри і взаємності.

7

Д. Рітзен

Соціальна згуртованість - це ситуація, при якій група людей (в межах регіону чи країни) демонструють здатність до співпраці і створюють умови для позитивних змін в суспільстві.

8

Б. Реймер

Соціальна згуртованість - рівень суспільної реакції на досягнення спільних цілей та вирішення спільних економічних, соціальних і політичних проблем.

9

О. Оржель

Соціальна згуртованість - це певний стан розвитку спільноти (громади або суспільства), для якого характерні високий рівень добробуту, стабільний економічний розвиток, безконфліктне існування його членів, наявність довіри один до одного, спільної відповідальності за сучасне і майбутнє.

Джерело узагальнено автором на основі джерел[2], [5], [6], [7], [9], [10], [11]

Зміни, які постійно відбуваються у такому відкритому модернізованому суспільства повинні, в свою чергу, бути предметом глибокого аналізу, щоб вони не приводили до «криз згуртованості». Слабкіші форми згуртованості засновані на виключенні, а не на узгодженому включенні індивідів і груп, тому концепція соціальної згуртованості покликана швидко реагувати на них в повній мірі. Соціальна згуртованість, таким чином, виявляється в першу чергу політичною концепцією, яка має на меті в перспективі стати стійкою стратегією розвитку будь-якого суспільства.

Завдяки соціальній згуртованості люди відчувають себе пов'язаними з суспільством і поділяють загальноприйняті в ньому цінності та соціальні цілі, вони бачать у існуючій політичній системі запоруку свого соціального благополуччя. У рівні соціальної згуртованості проявляється, перш за все, здатність суспільства забезпечити благополуччя своїх членів, мінімізувати диспропорції соціального розвитку і не допустити його поляризацію.

Більшість дослідників згодні в тому, що соціальний капітал і соціальна згуртованість - взаємодоповнюючі аспекти будь-якої соціальної структури, будь то сусідська громада, робоча група, суспільство або нація, і їх необхідно розглядати в цьому взаємозв'язку та взаємодоповненості.

Відповідно до відомого визначення П. Бурдьє соціальний капітал є «сукупність фактичних або потенційних ресурсів, що пов'язані з володінням стійкою мережею більш чи менш інституалізованих відносин взаємного знайомства або визнання» [1].

У 90-і рр. минулого століття з'явився ряд робіт зарубіжних вчених, присвячених проблематиці соціального капіталу, серед них Г. Беккер, М. Шифф, Ф. Фукуяма та ін. Зокрема, Г. Беккер розглядає дане поняття як ресурс, який учасники отримують через особливі соціальні структури, що впливають на відносини між людьми, і потім використовують їх в своїх цілях. Це продукується змінами у відносинах між учасниками. Змінюються відносини, соціальні структури, людський капітал, що, в свою чергу, призводить до зміни якості соціального капіталу.

М. Шифф дає більш загальне визначення поняттю соціального капіталу. Він розглядає його як «розташування елементів соціальної структури, що впливає на відносини між людьми і стимулюють використовувати корисні функції». Однак в ньому присутні такі складові, як соціальні структури, відносини, люди і результати використання соціальною структурою соціального капіталу - стимулюючі дії і корисні функції.

Р. Берт в своїх дослідженнях визначає соціальний капітал як «Дружні, робочі та більш загальні контакти, через які ви отримуєте можливість використовувати ваш фінансовий і людський капітал» [12].

О.А. Грішнова визначила теорію соціального капіталу як «мультидисциплінарну» [3, 20], в якій соціальний капітал визначається як «своєрідний ресурс, який дозволяє людям завдяки соціальним зв'язкам одержувати певні переваги та нові можливості для розширення вибору та задоволення своїх потреб» [3, 21].

Ще двом впливовим теоретикам соціального капіталу Дж. Коулману та Р. Патнаму ідеться про розрізнення структурного аспекту, що асоціюється з мережами, та культурного аспекту, пов'язаного з довірою, нормами та цінностями, хоча акцент безперечно зміщений у бік культури.

Так, Р. Патнам розуміє під мережами переважно мережі громадської залученості, успадковуючи токвіліанську традицію, намагається вичленувати «дух спільноти», що виникає як наслідок участі у добровільних об'єднаннях. Водночас теорія соціального капіталу набуває макрорівню, але цей процес супроводжується поступовим відходом від структурних пояснень та їх заміщення версіями культурного детермінізму.

Гранична міра акцентування культурного аспекту притаманна концепції Ф. Фукуями, якому йдеться про соціальний капітал як «неформальні норми, що сприяють співпраці поміж двома або більшою кількістю індивідів». Такі норми діють на мезо- і макрорівнях суспільної організації і є культурно визначеними. А отже, культурно відмінні суспільства матимуть відмінний соціальний капітал. Подібні міркування у розгорнутому вигляді Ф. Фукуяма пропонує у порівняльному дослідженні «культур довіри»: «Довіра: соціальні чесноти і шлях до процвітання» [12, 60].

Дослідивши основні підходи щодо понять «соціальна згуртованість» і «соціальний капітал», можна стверджувати, що дані поняття дійсно тісно переплетені між собою і є водночас як взаємопов'язаними так і взаємодоповнюючими. Підтвердженням актуальності цього напрямку досліджень є позитивні зв'язку даних конструктів із економічними, політичними, психологічними та медичними аспектами життя людини і суспільства, які відображено у багатьох зарубіжних дослідженнях та публікаціях.

Висновки

Дослідження дає змогу окреслити та узагальнити сучасні теоретичні підходи щодо визначень понять соціальної згуртованості та соціального капіталу і їх взаємозв'язку. Соціальну згуртованість доцільно розглядати як важливу компоненту соціального капіталу, яка в окремих випадках може виступати самостійним або взаємодоповнюючим поняттям. Соціальна згуртованість та соціальний капітал вимагають подальшого вивчення з метою формування ефективних інститутів, нормативно-правової бази, норм та цінностей, спираючись на які окремі підприємства, місцеві громади та суспільство в цілому здатні здійснювати значний соціально-економічний поступ та розвиток.

Література

1. Бурдье П. Формы капитала [Электронный ресурс] / П. Бурдье // Экономическая социология : электронный журнал. - Т. 3. - № 5. - 2002. - Режим доступа : http://ecsoc.hse.ru/data/670/586/1234/ecsoc_t3_n5.pdf

2. Гриненко А. М. Ціннісні орієнтири в формуванні соціальної згуртованості суспільства // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць. - Спец. вип. : у 3 т. Соціально-трудові відносини: теорія і практика. - К.: КНЕУ, 2010. - Т. І. - С. 213-221.

3. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А. Грішнова. -- К.: Т-во «Знання», 2001. -- 254 с.

4. Кирилюк В.В. Основні чинники формування соціальної згуртованості суспільства / Кирилюк В.В. // Вісник Одеського національного університету імені 1.1. Мечникова. Серія «Економіка». - Одеса: Видавничий дім «Гельветика». - 2014. - Т. 19. - № 2(5). - C. 55-59

5. Кирилюк В.В. Соціально-трудові чинники соціальної згуртованості в інноваційній економіці / В. Кирилюк // Україна: аспекти праці. - 2015. - №2. - С.41-46

6. Колот А. М. Соціальна згуртованість як доктрина забезпечення стійкості розвитку суспільства в умовах глобальних викликів / А. М. Колот // Україна: аспекти праці: наук.-екон. та сусп.-політ. журнал / Вид-во «Праця». - 2009. - № 7. - С. 11-19.

7. Колот А. М. Соціально-трудова сфера: етап відносин, нові виклики, тенденції розвитку: монографія / А.М.Колот. - К.: КНЕУ, 2010. - 251 с.

8. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий / Дж. Коулман // Общественные науки и современность. - 2001. - № 3. - С. 122-139.

9. Патнам Р.Д. Творення демократії: Традиції громадської активності в сучасній Італії / Р.Д. Патнам разом з Р.Леонарді, Р.Й.Нанетті; Пер. з англ. В.Ющенко. - К.: Основи, 2001. - 302 с.

10. Полунєєв Ю. В. Соціальна згуртованість як складова економічного прориву / Ю.Полунєєв // Науковий вісник Ужгородського університету 2011. - 2011. - С. 161-165.

11. Рябінчук М.В. Соціальний капітал: структура та зміст / М.Рябінчук // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. - 2012. - №2. - С.59-64

12. Burt, P. Structural Holes: The social structure of competition / P. Burt. - Cambridge, MA, 1992. - P. 9.

References

1. Burd'e P. (2002), “Formy kapitala”, [Online], available at: http://ecsoc.hse.ru/data/670/586/1234/ecsoc_t3_n5.pdf

2. Grynenko A.M. (2010), “Cinnisni oriyentyry v formuvanni social'noyi zgurtovanosti suspil'stva”, [Online], available at: http://ir.kneu.kiev.ua:8080/bitstream/2010/197/1.pdf (Accessed 9 June 2016)

3. Grishnova O.A. (2001) Lyuds'ky'j kapital: formuvannya v systemi osvity i profesijnoyi pidgotovky [Human capital: formation in education and training], Kyiv, Ukraine.

4. Kyrylyuk V.V. (2014), “ The main factors shaping social cohesion of society”, Visnyk Odeskogo nacionalnogo universytetu imeni I.I. Mechnykova. Seriya «Ekonomika», no 2(5)., pp. 55-59

5. Kyrylyuk V.V. (2015), “ The main factors shaping social cohesion of society”, Ukrayina: aspekty' praci, no 2., pp.41-46

6. Kolot A. M. (2009), “Social cohesion as a doctrine to ensure sustainability of society in terms of global challenges”. Ukrayina: aspekty' praci, no 7., pp.11-19

7. Kolot A. M. (2010), Sotsial'no-trudova sfera: stan vidnosyn, novi vyklyky, tendentsii rozvytku [The social and labor issues: state relations, new challenges and trends], KNEU, Kyiv, Ukraine.

8. Koulman D. (2001) “ Social and human capital”, Obshestvenie nauki i sovremenost, no 3., pp. 122-139

9. Patnam R.D. (2001) Tvorennya demokratiyi: Tradyciyi gromadskoyi aktyvnosti v suchasnij Italiyi [Creation of democracy: public activity Traditions in Modern Italy], Kyiv, Ukraine.

10. Polunyeyev Yu. V. (2011) “Social cohesion as a component of economic breakthrough”, Naukovyj visnyk Uzhgorods'kogo universytetu 2011, pp. 161-165

11. Ryabinchuk M.V. (2012) “Social capital: structure and content”, Visnyk NTUU «KPI». Filosofiya. Psyhologiya. Pedagogika., no 2., pp. 59-64

12. Burt, P. Structural Holes: The social structure of competition / P. Burt. - Cambridge, MA, 1992. - P. 9.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Необхідність врахування параметра рівня розвитку соціального капіталу в процесі формування національної політики соціально-економічного розвитку. Вплив соціального капіталу як особливого суспільного ресурсу на стале й динамічне економічне зростання.

    эссе [17,7 K], добавлен 21.05.2017

  • Визначено низку економічних теорій і концепцій, які стали теоретико-методологічною основою обґрунтування сутності, місця і ролі соціального капіталу в економічних відносинах. Наведено характеристики рівня довіри українців до суспільних інститутів.

    статья [22,5 K], добавлен 13.11.2017

  • Соціальна політика як знаряддя реалізації системи соціального захисту, її еволюція у вітчизняній економіці. Проблеми соціальної політики України. Світові тенденції соціального захисту населення та їх вплив на побудову соціального забезпечення в Україні.

    дипломная работа [308,5 K], добавлен 03.10.2008

  • Розрахунок середнього значення рівня та показників ряду динаміки. Визначення індексів цін, кількості проданої продукції та зміни товарообігу. Вивчення понять основного капіталу (коефіцієнти надходження, оновлення, вибуття) та амортизаційних відрахувань.

    контрольная работа [145,9 K], добавлен 08.02.2010

  • Теоретичні основи формування капіталу підприємства. Сутність капіталу підприємства. Особливості формування складових власного капіталу підприємства. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг). Форми реалізації структури капіталу.

    курсовая работа [140,0 K], добавлен 28.08.2010

  • Поняття та структура інтелектуального капіталу підприємства. Можливості, створенні інтелектуальними ресурсами різних рівнів. Методичні підходи до оцінки інтелектуального капіталу підприємства. Рівень оснащеності сучасними засобами комунікації та зв’язку.

    реферат [75,8 K], добавлен 07.03.2011

  • Стратегия й тактика управлення фінансами. Управління інвестиційним процесом. Принципи процесу оцінки вартості капіталу. Оптимізація структури капіталу. Оцінка основних факторів, що визначають формування структури капіталу. Аналіз капіталу підприємства.

    контрольная работа [37,6 K], добавлен 07.11.2008

  • Теоретичні підходи до обґрунтування сутності поняття соціального партнерства в сучасних умовах. Визначення та розв’язання його проблем в Україні. Характеристика і функції суб’єктів соціального партнерства, форми взаємодії й характер відносин між ними.

    контрольная работа [31,7 K], добавлен 11.07.2010

  • Основні риси соціальної політики сучасної України. Місце соціального захисту населення в соціальній політиці. Соціальні амортизатори. Системотворчий характер соціальної політики. Соціальний захист населення в Україні, програми та методи його здійснення.

    реферат [30,0 K], добавлен 10.12.2008

  • Власний банківський капітал, його функції та складові. Статистичний аналіз структури балансу та власного капіталу ПАТ "Приватбанк". Оцінка фінансової стійкості та ліквідності. Удосконалення процесу прийняття управлінських рішень щодо капіталізації банку.

    курсовая работа [442,1 K], добавлен 09.03.2015

  • Від проїдання капіталу до стимулів зростання: соціально-економічний розвиток України. Розвиток людського капіталу засобами соціальної політики уряду: основні напрями вирішення. Досвід реалізації соціальної політики в Україні-зв'язок теорії з практикою.

    реферат [35,0 K], добавлен 20.10.2007

  • Проблема економічної інтерпретації. Визначення бухгалтерського прибутку. Специфіка функціонування понять "бухгалтерський" і "економічний" прибуток. Механізм оподаткування прибутку. Концепція підтримки добробуту, збереження капіталу, ефективності.

    статья [23,9 K], добавлен 31.01.2011

  • Визначення поняття ринку праці. Методологічний аналіз дослідження проблеми формування ринку трудових ресурсів в сучасних умовах. Зміст, форми і проблеми впливу соціального аспекту на розвиток робочої сили, рекомендації щодо зменшення цього впливу.

    курсовая работа [58,7 K], добавлен 10.12.2010

  • Економічна сутність соціального захисту населення як знаряддя реалізації системи соціальної політики. Вирішення основних проблем соціального захисту населення в Україні та світі. Економічний захист від чинників, що знижують життєвий рівень населення.

    курсовая работа [95,0 K], добавлен 24.10.2013

  • Аналіз впливу соціального фактора на ринкову економіки. Оцінка грошової вартості продуктивних властивостей людської особистості. Ефективність людських інвестицій. Основні підходи розрахунку норм віддачі. Накопичення досвіду безпосередньо у процесі праці.

    презентация [4,0 M], добавлен 30.11.2016

  • Сутність, форми та складові соціального захисту населення. Аналіз стану зайнятості інвалідів, молоді та жінок, міського та сільського населення. Перспективні напрями державної соціальної політики щодо зайнятості соціально незахищених верств населення.

    курсовая работа [509,2 K], добавлен 16.03.2011

  • Ознайомлення з підприємством ТзОВ СУАП "Євроком". Аналіз трудових та майнових активів (ресурсів), капіталу. Оцінка фінансово-майнового стану підприємства, аналіз його основних конкурентів. Розробка обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення діяльності.

    отчет по практике [60,6 K], добавлен 23.01.2012

  • Основні тенденції розвитку корпоративної соціальної відповідальності за період 2010-2014 рр. Підходи до оцінювання рівня корпоративної соціальної відповідальності малого бізнесу. Обґрунтування основних показників розвитку цієї сфери на макрорівні.

    статья [94,4 K], добавлен 05.10.2017

  • Дослідження фінансово-економічних відносин на промислових підприємствах в процесі управління формуванням і використанням оборотного капіталу. Класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування та методика для визначення у його потребі.

    дипломная работа [506,9 K], добавлен 08.04.2011

  • Аналіз розвитку ринку венчурного капіталу в Україні та світі. Виявлення основних характерних рис венчурного бізнесу на малих підприємствах та визначення подальших тенденцій його розвитку. Місце ринку венчурного капіталу в структурі фінансового ринку.

    курсовая работа [119,5 K], добавлен 15.06.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.