Перспективи і загрози соціально-економічного розвитку України в умовах Четвертої промислової революції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний транспортний університет

Перспективи і загрози соціально-економічного розвитку України в умовах Четвертої промислової революції

Жулин О.В., кандидат економічних наук

Реферат

У статті досліджено спільні і відмінні риси чотирьох промислових революцій, проаналізовано перспективи і загрози економічного зростання України в умовах Четвертої технологічної хвилі за допомогою SWOT-аналізу, сформовано рекомендації для реалізації стратегії випереджаючого соціально-економічного розвитку України.

Об'єкт дослідження - соціально-економічний розвиток України в умовах Четвертої технологічної революції.

Мета роботи - визначення і обґрунтування перспектив і загроз соціально-економічного розвитку України в умовах Четвертої промислової революції та розроблення рекомендацій для реалізації стратегії випереджаючого розвитку.

Метод дослідження - методи економічного, системного, порівняльного та SWOT-аналізу.

Результати та їх новизна - у статті проведено аналітичні дослідження соціально-економічного розвитку у чотирьох промислових революціях, які дозволяють зробити висновки, що їх спільними рисами є розвиток науки, використання нових джерел енергії, нових матеріалів, винайдення нових машин і технологій, нова організація роботи, розширення спеціалізації праці, виникнення нових галузей, особливі зміни в галузі транспорту і комунікацій та соціальної структури суспільства, його цінностей, стилю і простору життя, поведінки. Разом з тим усі не вирішені проблеми попередніх промислових революцій переносяться у наступні і суттєво поглиблюються. SWOT - аналіз перспектив соціально-економічного розвитку України в умовах Четвертої промислової революції дозволив визначити сильні і слабкі сторони подальшого розвитку нашої країни, а також можливості і загрози. Визначено, що рушійною силою розвитку буде не лише збільшення обсягів експорту ІТ- послуг, а й впровадження ІТ-технологій і розробок у національне господарство. Розроблено рекомендації для реалізації стратегії випереджаючого розвитку України в умовах Четвертої технологічної хвилі.

Прогнозні припущення про розвиток об'єкту дослідження - реалізація випереджаючої стратегії розвитку шляхом ІТ-модернізації економічної системи і соціальної інфраструктури України може дати потужний поштовх до інклюзивного зростання нашої країни і перемістити її у лідери на світовій арені.

Ключові слова: четверта промислова революція, ІТ-галузь, соціально-економічний розвиток, технологія, SWOT-аналіз, модернізація, інновація.

Постановка проблеми. На Міжнародному економічному форумі в Давосі у 2016 році було наголошено на початку Четвертої промислової революції. Швейцарський економіст, засновник і президент Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб у своїй статті підкреслив, що «ми стоїмо на порозі технічної революції, яка повністю змінить наш спосіб життя, роботи і комунікації. Нас чекає найбільша за всю історію людства трансформація - найбільша за масштабом і складністю. Ми ще не знаємо, як саме відбудеться цей переворот, але вже ясно: відповідь на нього має бути відповідною за масштабом самої революції; повинні змінитися всі учасники глобальної політики, всі гравці, від приватних до державних секторів, повинні змінитися і академічний світ, і саме суспільство» [17]. Четверта промислова революція призведе до подолання бар'єрів між людиною і машиною та їх інтеграції, що спричинить кардинальні зміни у світовій економіці та укладі життя людей. Виходячи із цього, необхідно заздалегідь аналізувати можливості й загрози, які принесе Четверта промислова революція та розробляти плани дій щодо максимізації позитивних і мінімізації негативних процесів, що обумовлює актуальність наукової статті.

Сучасні тенденції трансформації структури та динаміки економічного розвитку супроводжуються поглибленням соціальних протиріч. Це негативно позначається на відтворенні капіталу держави і зумовлює посилення наукового інтересу до проблем забезпечення збалансованого розвитку та ефективного використання можливостей країни в умовах переходу до економіки знань у контексті гармонізації інтересів людини та природи. Окрім того, формування моделі подальшого соціально-економічного розвитку має поєднувати досягнення попередніх промислових революцій, з відповідною адаптацією до майбутніх змін, та нові можливості підвищення рівня життя людини. Актуальність досліджень проблем розвитку економіки в нових умовах посилюється тим, що за відсутності чіткої стратегії розвитку держава буде реагувати на зміни хаотично. Як наслідок, в економічній та соціальній сфері поглибляться вже існуючі протиріччя, виникнуть нові і буде змарновано наявний потенціал.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями перспектив і проблем промислових революцій, а зокрема третьої і четвертої, присвячені праці багатьох закордонних вчених, зокрема Тофлера Е., Шваба К., Ріфкіна Дж., Хатча Ф. Аджемоґлу Д., Робінсона Дж. Ростоу А. У., Друкера П., Гелбрейта Дж., Шумпетера Й., Арона Р., Коваля С., Д. Белла. Необхідно відзначити науковий внесок у дослідження майбутнього соціально-економічного розвитку українських вчених: Антонюк Л. Л., Березіної О. Ю., Геєць В. М., Гринкевич С.С., Данилишина Б.М., Іляш О.І., Іляшенко С.М., Туган- Барановського М.І., Лібанової Є. М., Ніколаєва Є.Б., Семиноженка В.П., Федулової Л.І., Ханіна І.Г., Хвесика М.А. та ін. Особливої уваги заслуговує пропозиція нового визначення змін, що відбуваються, українського вченого філософа Корсака К.В.: ноорозвиток - прогрес людства на основі ноотехнологій, які роблять можливим поєднання зростання його чисельності з підвищенням якості і безпеки життя кожної людини; ноотехнології - виробничі й інші засоби, які являють собою мудро керовані людиною природні процеси, що виключає будь-яку шкоду для біосфери і самої людини [13]. На його думку, використання існуючих термінів, наприклад, таких як «четверта технологічна революція», має невідповідність звучання і змісту, а його текстуальне використання обов'язково виведе на хибний шлях і примусить даремно витрачати значні ресурси.

Метою статті є обґрунтування перспектив і загроз соціально-економічного розвитку України в умовах четвертої промислової революції та розроблення рекомендацій для реалізації стратегії випереджаючого розвитку.

Основний матеріал дослідження. Дослідники натепер виділяють чотири промислові революції:

1. Перша промислова революція (середина XVIII ст. - кінець XIX ст.) пов'язана з переходом від аграрної економіки, для якої характерні ручна праця і ремісниче виробництво, до індустріального суспільства з переважанням машинного виробництва. Вона почалася в Англії у 1740 - 1780-х роках і тільки потім поширилась на інші країни Європи та США. До речі, до США промислова революція приходить значно пізніше, у кінці ХІХ ст. У Франції вона відбувається у 1830 - 1860-х роках. У Німеччині теж спостерігався пізній старт промислової революції, у середині XIX століття, що пов'язують з роздробленістю країни, але у кінці століття вона стає лідером завдяки природним ресурсам і розвиненій системі освіти. Перша промислова революція заклала фундамент до виникнення і розвитку сучасної технологічної цивілізації, яка мала відмінні від аграрного суспільства цінності. Характерною рисою першої промислової хвилі було різке зростання кількості людей зайнятих у промисловості та збільшення кількості міського населення, що змінило поведінку людей і їх повсякденне життя. Зникли безліч ремісників і ремесел, мануфактур, відповідно зросла кількість підприємців, які разом з найманими працівниками зайняли лідируючі позиції замість феодалів і селян. Звісно це призвело до конфліктів між підприємцям і найманим працівникам з подальшими протестами і страйками останніх, але водночас це стало передумовою для формування громадянських суспільств. Сім'я і дім перестають бути місцем роботи, тому з'являється потреба в жорсткій дисципліні та ієрархії організаційної структури через взаємозалежність у колективі. Індустріальна економіка сприяла виникненню середнього класу зі своїм стилем життя (власники невеликих фабрик, інженери), що сприяло розвитку соціальної інфраструктури.

2. Другу промислову революцію (кінець XIX -- середина XX ст.) ще називають науково-технологічною, адже її головним рушієм був розвиток науки. Її пов'язують з початком використання електрики, конвеєрного виробництва, появою двигуна внутрішнього згорання і виникненням автомобільного транспорту. З'явились нові галузі промислового виробництва і підгалузі: електротехнічна, хімічна, нафтопереробна, машинобудування та ін. Характерними рисами були зміна технологій виробництва і застосування нових матеріалів. Приватну форму власності витісняє акціонерна, розвивається кооперативна і муніципальна власність. Кооперативна власність виникла на основі добровільного об'єднання капіталів та виробничих засобів дрібних товаровиробників. Вона служила формою захисту їх від експлуатації посередників та великих підприємців. Це призвело до активізації комерційних банків, які вкладали кошти у виробництво. Особливого розвитку набула соціально-економічна інфраструктура (транспорт, електропостачання, газопостачання, школи, лікарні). Більш доступною стала і вища освіта. Однак, панівне місце у суспільстві зайняла буржуазія, яка з часом монополізувала виробництво і створювала вже свої банки. Друга хвиля посилила нерівність між людьми і народами, а інтенсивний розвиток промисловості призвів до виснаження природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища.

3. Третя промислова революція (середина XX - початок XXI ст.) автоматизувала виробництво за допомогою розвитку електротехніки та інформаційних технологій, зокрема завдяки персональному комп'ютеру, Інтернету та цифровим технологіям. Вона радикально змінила не тільки основні ключові технології, але і самі принципи їх побудови. Основними досягненнями третьої хвилі стало зменшення потреб виробництва у сировині та енергії, оптимізація виробничих процесів завдяки високій швидкості передачі інформації та індивідуалізація бізнесу. Це призвело до масового поширення IT- технологій в усіх галузях виробництва, використання альтернативних відтворювальних джерел енергії, розвитку нових видів бізнесу, зокрема Інтернет-бізнесу, винайдення нових транспортних засобів (електромобілі, безпілотні автомобілі), що стимулює створення нової транспортної інфраструктури, реалізації пілотних проектів «розумне місто» і «розумний дім». Незважаючи на суттєве підвищення рівня життя населення, особливо у розвинених країнах Третя промислова революція створила багато проблем серед яких варто підкреслити такі: порушення інформаційної, економічної і особистої безпеки, а також авторських прав; зникнення багатьох професій; автоматизація виробництва, а відповідно і зростання безробіття, бідності і розшарування населення; негативний вплив технологій на життя і здоров'я людини; поширення інформаційних війн; екологічні ускладнення. Третя хвиля призвела до зміни структури суспільства і віртуалізації соціального життя, наприклад, нині у мережі Facebook зареєстровано 1,55 мільярда користувачів, що стирає територіальні, часові і ієрархічні кордони у спілкуванні. Людство активно трансформується у ІТ-суспільство. Головним локомотивом розвитку є ІТ галузь, її працівники - високооплачувані. Інтернет також змінює організацію праці, все популярнішим стає фріланс і аутсорсинг. Продовжує збільшуватись частка міського населення, в розвинених країнах близько 80 %, в Україні - 70 % у 2015 році. З'являються нові форми фінансування, наприклад, краудсорсінг - розподілені по всій планеті мережі людей беруть участь у фінансуванні виробництва того чи іншого продукту або послуги. Виникають окремі спроби реалізації електронних урядів, на жаль, поки на прикладі окремих міст. Посилення екологічної шкідливості індустріальних технологій потребує формування екологічної свідомості. А потужні матеріальні та інформаційні потоки вимагають нових методів управління ними.

4. Четверта промислова революція (20 - 30 ті рр. XXI ст. - ...) пов'язана з оцифровуванням, роботизацією усіх сфер життя та стиранням меж між людиною, технологіями і природою. Прогнозують, що її лідерами будуть США, Японія, країни Європи, проте не виключені несподівані варіанти, навіть в України є передумови ввійти в команду країн-лідерів. Межі між Третьою і Четвертою революціями розмиті, бо технології, які винайдені в третій хвилі набудуть популярності і масового використання лише у четверті хвилі. Експерти стверджують, що четверта промислова революція буде відбуватись швидше і масштабніше, ніж попередні революції, тому матиме системні наслідки і змінить усю структуру економіки якісно і кількісно. Цифрові технології покращать ефективність комунікації у суспільстві і відкриють безмежний доступ до знань, а штучний інтелект зможе розробляти навіть нові продукти. До того ж автоматизація та роботизація виробництва, скоріш за все, призведе до повернення виробництв у розвинені країни, що дозволить вирішити проблеми безробіття, але це зробить бідні країни ще біднішими. Е. Тоффлер позначав промислові революції словом «хвиля» - фундаментальний цивілізаційний стрибок з радикальними змінами організації соціуму, культури, засад і засобів життєзабезпечення. Прогнозують, що основними технологіями четвертої технологічної хвилі будуть: хмарні сервіси для всіх (2018 р.), роботи та їх послуги (2021 р.), 3 D друк та виробництво - виникнення Інтернету речей (2022 р.), використання великої бази даних для прийняття рішень і тотальна цифрова присутність (2023 р.), технологічні імплантати (2023 р.), використання комп'ютерного інтерфейсу за допомогою зору, суперкомп'ютер в кишені (2023 р.), 3 D друк в медицині (2024 р.), система розумного будинку (2024 р.), тотальне обчислення і аналіз інформації (2024 р.), 3 D друк для споживачів (2025 р.), роботи витіснять найманих працівників (2025 р.), економіка спільного користування (2025 р.), безпілотні автомобілі (2026 р.), розумні міста (2026 р.), штучний інтелект для прийняття рішень (2026 р.), впровадження Blockchain (2027 р.), вертикальні ферми, голограми, аугменація людей (наприклад імплантація відеокамер в очі, завантаження інформації в мозок та ін.), нанотехнології та ін. Серед характеристик четвертої технологічної революції хотілося б окреслити такі:

1. Високотехнологічна, інтелектуальна та сервісна економіка.

2. Зростання частки ІТ послуг і продуктів у ВВП.

3. Ера міні- і мікро- виробництва і зростання малого бізнесу через використання адитивних технологій, наприклад, 3Б-принтерів, матриць до них, композитних матеріалів.

4. Зростання кількості підприємців і посилення конкуренції.

5. Зміна структури економіки і потреб суспільства, орієнтація на індивідуальні побажання споживача.

6. Головні фази виробничого процесу - проектування товару чи послуги і просування.

7. Альтернативні джерела відтворювальної енергії і її безпровідна передача.

8. Розвинені мобільні мережі і спільне користування (споживання).

9. Зростання обчислювальних можливостей комп'ютерів та безпрецедентна взаємодія між людиною, природою і технологіями.

10. Інтернет речей (розумне місто, розумний дім, розумний одяг та інш.)

11. Нова транспортна інфраструктура: масове використання електромобілів, безпілотного транспорту та ін.

12. Нові цінності, поведінка, стиль життя.

13. Горизонтальна модель відносин у суспільстві і розмивання меж між людьми, і навіть між країнами.

14. Розмивання тендерних меж.

15. Збільшення міського населення до 90 % і більше.

16. Зростання частки зайнятих у ІТ-сфері.

17. Нова фінансова і кредитна системи за допомогою технології Block chain.

18. Електронний уряд.

Разом з тим Четверта технологічна революція посилить і економічну, і соціальну нерівність, що призведе у короткостроковій перспективі до ще більшого розшарування населення, заможними будуть власники технологій і розробники, а бідними - низько кваліфіковані кадри. Середній клас фактично зникатиме, проте після перекваліфікації кадрів ситуація вирівняється. «За даними Світового економічного форуму (WEF) більш ніж 5 мільйонів робочих місць зникнуть в результаті розвитку генетики, робототехніки та інших технологічних змін. Загалом біля 47% вакансій в США знаходяться сьогодні перед ризиком зникнення, який спричиняють зміни, пов'язані з автоматизацією і переходом у цифрове середовище. Найбільш вражаючою цифрою була наступна: 65% дітей, які пішли цього року в школу, будуть працювати на абсолютно нових професіях, які ще не існують зараз» [2]. Роботи і цифрові технології сформують новий тип виробництва, а технології, що поєднують фізичний, біологічний і цифровий світ - новий тип споживання. Це призведе до ще більшої спеціалізації у сфері послуг за рахунок створення спеціалізованих бізнес-платформ, які будуть об'єднувати певні групи людей у горизонтальних моделях взаємодії. Товари і послуги стануть якісними і дешевими, але це може здешевити працю людини.

Нові технології дозволять доносити свої думки та ідеї чиновникам, проте підвищать ризики виникнення нових інструментів контролю за населенням через тотальну цифрову інфраструктуру та вживлення чіпів людям, з подальшим управлінням їх свідомістю. Навіть в Україні нині починають розвиватися проекти електронного уряду, електронних закупівель та інших систем на базі Block chain. Скоріш за все можливою буде масова децентралізація влади, бо джерелом благ буде не держава. Розвиненими будуть держави, які приймуть нову парадигму розвитку і змінять регуляторний механізм, який має стати гнучким, завдяки інноваційним технологіям, і будуватись на засадах трипартизму, тобто тісній співпраці держави, бізнесу і суспільства. Держава має підлаштовуватись під людину, природу і нові технології, а не навпаки. Четверта технологічна революція вплине також на національну і міжнародну безпеку, бо міждержавні конфлікти будуть переважно гібридні, такі як ми спостерігаємо нині між Україною і Росією, межі між війною і миром будуть розмиті. Четверта хвиля змінить не тільки простір у якому живе людина, але і її саму: світогляд, цінності, поведінку, звички, стиль життя, спілкування, споживання, час на роботу і відпочинок, підходи в освіті, критерії успіху і навіть тіло.

Спільними рисами усіх чотирьох технологічних революцій є розвиток науки, використання нових джерел енергії, нових матеріалів, винайдення нових машин і технологій, нова організація роботи, розширення спеціалізації праці, виникнення нових галузей, особливі зміни в галузі транспорту і комунікацій, збільшення кількості міського населення, зміни соціальної структури суспільства, його цінностей, стилю і простору життя, методів взаємодії та поведінки. Водночас усі невирішені проблеми попередніх революцій переносяться у наступні і суттєво поглиблюються.

У своєму дослідженні «Assessment: Ukraine 2016» Філіп Хатч стверджує, що Україна за сприятливих умов зможе експортувати IT-товарів та послуг на 275 млрд. дол. на рік і стати одним із світових технологічних лідерів [19]. Саме це стане рушійною силою трансформації економічного і соціального стану нашої держави, бо за прогнозами ВВП зможе перевищити 700 млрд. дол. Ф. Хатч стверджує, що Україна може посісти третє місце в Європі та п'яте місце у світі серед найбільших технологічних експортерів. Враховуючи прогнози про повну автоматизацію економіки у найближчі 10 років - це цілком можливо. Окрім того, у глобальному рейтингу аутсорсингу Global Location Services Index [16], який оцінює 55 країн за критеріями - фінансової привабливості, наявність фахівців і їх здібностей (розвиток людського капіталу) та бізнес-середовища, у 2016 року Україна посідає 24 місце, між Німеччиною та Великобританією, тоді як у 2015 році була на 17 позицій нижче, що представлено на рис. 1. Узагальнюючи викладене, слід підкреслити, що українські ІТ-фахівці самостійно, без державної підтримки, вийшли на світовий економічний простір, ефективно працюють і мають усі передумови для подальшого розвитку. Вони суттєво підвищили імідж українських фахівців у світі, адже часто виконують найважчі завдання іноземних замовників, які з радістю віддають їх в аутсорсинг.

Якщо аналізувати місце України у цих сучасних трансформаціях, то варто зазначити, що IT- галузь України розвивається швидко і стабільно - середнє річне зростання становило близько 30%. У 2014 році експорт телекомунікаційних, комп'ютерних та інформаційних послуг складав 1598 млн.дол., тоді як у 2005 році - 44 млн.дол., тобто надходження іноземної валюти зросли у 36 разів (рис. 2). Натепер ІТ-галузь займає третє місце по експорту товарів і послуг, після металургійної і аграрної, і складає 3,4 % ВВП у 2015 році, тоді як у 2011 році - лише 0,6 %, а у 2020 році прогнозують зростання мінімум до 15 %. Український ІТ-ринок зріс за 10 років більш ніж у 20 разів, що можливо при старті з нульової бази. Водночас Україна займає перше місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю ІТ-фахівців.

Notes: Д represents the change in rank since the 2014 index. For France, Germany, the United Kingdom, and the United States, tier 2 locations are assessed. Scores lower than 0.4 are not displayed.

Source: 2016 A.T. Kearney Global Services Location Index™

Рисунок 1 - Global Location Services Index, що підтверджує затребуваність українських ІТ-фахівців [16]

Вони працюють у провідних компаніях світу, їх знають і цінують, тому охоче віддають проекти з розробки передових технологій. Основними клієнтами є замовники зі США - 80% послуг. «Непрямий внесок ІТ в економіку: депозити ІТ-фахівців в банках 2015 року - 5,8 млрд грн., обсяг обов'язкового продажу валютної виручки - $2 млрд, доходи банків від операцій з валютою - 1,7 млрд. грн. Такі результати обумовлені не тільки зростанням курсом валюти, аж ніяк. Швидше - зростанням кількості ІТ-спеціалістів. За останні 4 роки їх число подвоїлося» [3].

Джерело: складено автором на основі даних платіжного балансу України

Рисунок 2 - Динаміка експорту телекомунікаційних, комп'ютерних та інформаційних послуг, млн дол. США

Серед проблем, які гальмують розвиток ІТ-галузі, можна виокремити протиріччя між рівнем розвитку людського капіталу (Україна - 31 місце у світі), що відповідає розвиненим країнам, і рівнем ВВП на душу населення (105 місце у світі), що спричиняє еміграцію і релокацію найбільш кваліфікованих ІТ-фахівців, за минулий рік країну залишили близько 3 - 5 тис. Окрім того, сусідні країни вкладають багато грошей у просування своїх ІТ-послуг на світовому ринку, а IT-галузь України представлена переважно аутсорсинговими послугами. Однак, навіть якщо ІТ фахівці будуть працювати на зарубіжних роботодавців і створювати їх ВВП, що стимулюється більш високою заробітною платою, то витрачають зароблені кошти вони, в основному, в Україні, що підвищує наш добробут. Ще однією великою проблемою і гальмом розвитку ІТ-галузі є збільшення обшуків ІТ- компаній і вилучення їх обладнання державними органами влади, що спричиняє величезні збитки, у 2015 році - від 12 до 20 млн.грн. Це теж стимулює відтік за кордон фахівців високого рівня та релокації офісів ІТ-компаній у Польщу, Чехію, Німеччину та інш. Це відображується на надходженнях до державного бюджету і валютному ринку. З виїздом високваліфікованих фахівців Україна втратила 1,5 млрд.дол. інвестованих у їх освіту та недоотримає 87,5 млрд.дол. ВВП і 10,5 млрд.дол. податків [15].

Виходячи з цього, було проведено SWOT-аналіз перспектив соціально-економічного розвитку України в умовах четвертої промислової революції, який показує сильні і слабкі сторони, потенційні можливості та загрози (рис. 3). Аналітичні дослідження дозволяють зробити висновок, що економічний розвиток перш за все повинен бути спрямований на технологічне оновлення суспільного виробництва, а соціальний розвиток - на модернізацію освіти і науки. Отримані результати засвідчують, що відставання України у сфері модернізації технологічної бази соціально-економічної сфери від розвинених країн може призвести до зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції і остаточно перетворити національну економіку у сировинну. Впровадження ІТ-розробок Четвертої технологічної революції у реальний сектор національної економіки вимагає коригування всієї державної політики та стимулювання створення сингулярних галузей.

В умовах Четвертої технологічної революції головним рушієм розвитку будуть саме ІТ- технології. Разом з тим світ не обійдеться без індустріального виробництва, але це не заводи і фабрики, а акуратні лабораторії, дослідницькі компанії по обробці даних (R & D), високотехнологічне автоматизоване машинобудування, роботизовані цехи, високопродуктивні центри обробки даних та інш. В Україні ж традиційно протиставляють ІТ-галузь іншим, зокрема гірничо-металургійному комплексу і сільському господарству, тоді як у розвинених країнах ставку роблять на ІТ технології і активно їх впроваджують у національне господарство. Тому, у структурі світового ринку інновацій США належить 36,0 %, Японії - 20,0, Німеччині - 16,0, Росії - 1,0, Україні - 0,1 % [10].

Нині національне господарство України перебуває у другій хвилі технологічного розвитку з незначними елементами третьої. Посилаючись на це можна сформувати дві стратегії подальшого соціально-економічного розвитку:

1. Наздоганяюча стратегія - швидко завершувати третю технологічну революцію шляхом впровадження у національному господарстві інформаційних і цифрових технологій.

2. Випереджаюча стратегія - відразу робити «стрибок» у четверту хвилю за допомогою впровадження інформаційних і цифрових технології, автоматизації і роботизації виробництва, і навіть сільського господарства. Ця стратегія може бути так званим «бонусом за відставання» і змінити структуру економіки та забезпечити збільшення випуску конкурентоспроможної готової продукції, а не сировини.

Таблиця 1

Рисунок 3 - SWOT-аналіз перспектив соціально-економічного розвитку України в умовах Четвертої промислової революції

У зв'язку з тим, що наша економіка експортно-сировинна, а основною причиною є застарілі основні засоби виробництва - 70 %, які за всі роки незалежності ніхто не оновлював так, як слід, то доцільно формувати стратегію випереджаючого розвитку. Це призведе до реалізації win-win стратегії, коли в результаті виграють усі суб'єкти: держава - завдяки зростанню доходів бюджету і розвитку економіки; бізнес - у вигляді нових можливостей і прибутків; населення - підвищення рівня життя і добробуту. У той же час підвищення інноваційності промислового виробництва неможливо реалізувати без значних інвестицій, які здійснюються в Україні переважно за рахунок власних коштів підприємств, що гальмує розвиток промислового потенціалу і переходу до нової якості економічного розвитку реального сектору економіки країни.

Формування пріоритетних напрямів подальшого розвитку на основі SWOT-аналізу передбачає розроблення замкненого кола високотехнологічної, конкурентоспроможної, високоефективної економіки як основи задля забезпечення: високого життєвого рівня населення; розвитку людського капіталу та інноваційного, інформаційного, промислового та природного потенціалів; високої енергоефективності; оптимізації структурних і динамічних змін; покращення екології; економічної безпеки держави; інтеграції національної економічної системи у світову на взаємовигідних умовах.

Узагальнюючи результати дослідження, пропонуємо пріоритетні напрями та основні заходи для реалізації стратегії випереджаючого соціально-економічного розвитку України в умовах четвертої промислової революції:

1. Розроблення стратегії розвитку держави, яка буде враховувати особливості Четвертої промислової революції відповідно до ідеології Індустрія 4.0.

2. Перебудова сировинної економіки у високотехнологічну та стимулювання виробництва і експорту готових ІТ продуктів, а не технологічної та іншої сировини.

3. Стимулювання внутрішнього споживання в Україні ІТ-продуктів, що призведе до виникнення і функціонування продуктових ІТ-компаній і стартапів.

4. Просування ІТ-послуг і продуктів за кордоном.

5. Стимулювання оновлення виробничих потужностей і створення нових, для виготовлення технологічних продуктів.

6. Завершити впровадження 3G/4G/5G -технологій.

7. Дестимуляція еміграції та релокації ІТ-фахівців.

8. Впровадження програмування в освітні програми шкільного навчання з початкових класів.

9. Розширення співпраці ВУЗів і ІТ-компаній та створення освітніх середовищ, переклад онлайн курсів по програмуванню і їх доступність.

10. Матеріальне заохочення щодо підвищення ІТ-кваліфікації працівників.

11. Мінімізація обмежень щодо руху грошей, людей і капіталів.

12. Впровадження пілотних проектів, наприклад, розумне місто, що популяризуватиме і заохочуватиме людей до здобуття додаткових навичок в ІТ галузі.

13. Створення вигідних умов для інвестування в ІТ галузь та її фінансування.

14. Удосконалення законодавства щодо захисту інтелектуальних прав.

15. Активна роль держави як споживача ІТ-послуг, учасника, інвестора та регулятора.

16. Впровадження електронного уряду.

Висновки і пропозиції, перспективи подальших розробок. Основною передумовою подальшого розвитку України, безперечно, є розвиток саме ІТ-галузі та впровадження її розробок у національне господарство, бо саме вона продовжує впевнено зростати не зважаючи на рецесію, війну, політичну нестабільність і дефіцитність економіки. Взаємозв'язки та взаємодія між ІТ-сферою, металургійною галуззю, сільським господарством та іншими галузями економіки активізують інноваційні процеси, які забезпечуватимуть узгодження їх у межах національної економічної системи задля генерування якісних і кількісних ознак соціально-економічного розвитку держави, за рахунок можливостей усіх регіонів держави: промислового, природно-ресурсного, інноваційного, інформаційного та людського капіталу. Водночас на основі високих цінностей потрібно розробити нову парадигму співіснування людини, природи і технологій та спрямувати свої дії на створення зручного, безпечного, екологічного і заможного світу в якому людство досягне висот саморозвитку, взаєморозуміння і взаємодії, інакше такий потужний прогрес може обернутися навіть загибеллю людства.

Подальші дослідження повинні бути спрямованими на формування механізму забезпечення соціально-економічного розвитку України в умовах Четвертої промислової революції.

соціальний економічний промисловий революція

Перелік посилань

1. Аджемоґлу Д. Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності / Д. Аджемоґлу, Дж. Робінсон; пер. з англ. О. Дем'янчука. - К.: Наш Формат, 2016. - 472 с.

2. Альхімович О. Робот і людина - новий виток у розвитку людства

3. Бек В. Win-Win стратегія для ІТ-галузі

4. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл; за ред. В.Л. Иноземцева. - М.: Academia, 1999. - 956 с.

5. Бовыкин Д. Промышленная революци

6. Дубенський В. IT-цунамі. Де українці зустрінуть нову індустріальну революцію?

7. Онищенко О.С. Тенденції впливу глобального інформаційного середовища на соціокультурну сферу України: [монографія] / О.С. Онищенко, В.М. Горовий, В.І. Попик. - К., 2013. - 220 с.

8. Панченко В. Стратегія галузі: в чому криється потенціал українського IT-сектору?

9. Рифкин Дж. Третья промышленная революция: как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом / Дж. Рифкин; пер. с англ. - М.: Альпина нон-фикшн, 2014. - 410 с.

10. Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів: національна доповідь / за ред. акад. НАН України Е.М. Лібанової, акад. НААН України М.А. Хвесика. - К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. - 776 с.

11. Тоффлер Е. Третя хвиля / Е. Тоффлер; з англ. пер. А. Євса. - К.: Вид. дім "Всесвіт", 2000. -480 с.

12. Краковецкий О. 5 кроків для ефективного розвитку IT-галузі в Україні

13. Корсак Ю.К. Ноотермінологія та успішність дій сучасного людства / Ю.К. Корсак // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. - К.: «Видавництво «Гілея», 2016. - Вип. 111 (8). - 174 - 176 с.

14. Леоненко П.М. Економічна історія: навчальний посібник / П.М. Леоненко, П.І. Юхименко. - К.: Знання-Прес, 2004. - 499 c.

15. Шварцман Д. Что ищут силовики в IT-компаниях?

16. Global Location Services Indexhttps:

17. Klaus Schwab. The fourth industrial revolution. What it means and how to respond?

18. Mastering the Fourth Industrial Revolution. World Economic Forum Annual Meeting 2016. - Davos-Klosters, Switzerland 20-23 January 2016. - 50 p.

19. Phillip J. Hatch Technology Market Assessment: Ukraine2016

Размещено на Allbest.ru