Реформування ринку електроенергії України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет радіоелектроніки

Реформування ринку електроенергії України

Костін Юрій Дмитрович, доктор економічних наук, професор кафедри економічної кібернетики

Телегін Віталій Сергійович, аспірант,

e-mail: nsipatova@gmail.com

просп. Науки, 14, м. Харків, 61166, Україна

Анотації

Предмет дослідження: теоретичні засади, методологічні підходи формування і реалізації стратегії державних інфраструктурних електроенергетичних підприємств в умовах лібералізації ринку електроенергії України.

Мета роботи: аналіз впливу реформування ринку електроенергії України на діяльність ДП «НЕК Укренерго».

Метод проведення роботи: наукова абстракція, узагальнення та порівняння - для виділення принципів формування ціни на електроенергію; аналіз і синтез - для визначення факторів, що зумовлюють нерівноправність суб'єктів ринку електроенергії в умовах його трансформації; кореляційний аналіз - для оцінки надійності та достовірності прогнозів розвитку ОЕС; системний підхід для розробки інтегральних багатомірних показників ефективності ціноутворення.

Результати роботи: розроблено методичні підходи та рекомендації щодо формування і реалізації стратегії державних підприємств в умовах лібералізації ринку електроенергії України; обґрунтовано об'єктивну необхідність комерціалізації державних підприємств як напряму їх реформування через запровадження повноцінного ринку електроенергії та як наслідок - підвищення тарифу на їх послугу, що не тільки не суперечить, а й сприяє реалізації суспільних цілей, розроблене методичне підґрунтя проведення програмних заходів з реалізації стратегії державних підприємств в умовах конкурентної моделі ринку електроенергії, а саме: механізм корпоратизації підприємств з виділенням низки взаємопов'язаних складових - інституціональних, організаційних, кадрових, фінансово-економічних з урахуванням ризиків.

Галузь застосування результатів: електроенергетика України.

The reform of the electricity market of Ukraine

Kostin Yu.D., Telegin V.S.

Subject of research: theoretical concepts, methodological approaches to strategy formation and implementation of state-owned infrastructure of electric power enterprises in a liberalized electricity market of Ukraine.

Objective: To analyze the impact ofelectricity market reforms on the activity of state-owned national electricity company «Ukrenergo».

Methods of research: scientific abstraction, generalization and comparison - to highlight the principles of electricity prices; analysis and synthesis - to determine factors that cause inequality of the electricity market in terms of its transformation; correlation analysis - to assess the reliability and accuracy of forecasts for JES; systematic approach to develop integrated multidimensional indexes of pricing efficiency.

The results of the research: methodical approaches and recommendations for the formulation and implementation of strategies' state-owned enterprises in a liberalized electricity market of Ukraine were formed; reasonably objective need for the commercialization of public enterprises as the direction of reform through the introduction of full electricity market and as a result - increase tariffs for their services, which not only does not contradict, but also contributes to the social objectives was proved; methodical basis of program activities from the state strategy companies in a competitive electricity market model, namely the mechanism corporatization of enterprises with the formation of a number of interconnected components - institutional, organizational, personnel, financial and economic risk-based factors.

Range of application of results: electricity market of Ukraine.

Вступ

Постановка проблеми. Кінцевою метою реформування ринку електричної енергії України є повномасштабна лібералізація ринкових відносин та розбудова ефективного конкурентного середовища. З огляду на це, основними принципами функціонування оновленого ринку електроенергії стають забезпечення для усіх його суб'єктів рівних можливостей доступу, у тому числі недискримінаційного доступу до магістральних і міждержавних електромереж, а також незалежність державного регулювання [1, ст. 3]. Перехід до нової моделі ринку електроенергії зумовлює значні зміни у діяльності ДП «НЕК «Укренерго», які необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень щодо розбудови ефективної стратегії розвитку підприємства.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Визначенню перспектив нової моделі ринку електроенергії присвячена чимала кількість досліджень. У економічній літературі активно дискутуються принципи організації різних сегментів ринку (С. Мехович [2], Ю. Носулько [3], В. Цаплін [4]), досліджуються ризики лібералізації, вивчаються фактори, які можуть негативно вплинути на перебіг реформування (А. Завербний [5], Т. Процюк [6], Н. Стрельбіцька [7], О. Суходоля [8]). Проте вплив реформи на діяльність підприємств, які мають бути примусово реорганізовані згідно нормативним вимогам, залишається недостатньо дослідженим. До таких підприємств відноситься і ДП «НЕК «Укренерго». Зокрема, дискусійними залишаються питання щодо необхідності його корпоративізації, а також щодо організаційно-правових форм підприємств, які стануть його «спадкоємцями».

Постановка завдання. Метою статті є аналіз впливу реформування ринку електричної енергії України на діяльність ДП «НЕК «Укренерго», зокрема визначення наслідків реорганізації підприємства та оцінка пов'язаних з нею ризиків.

Виклад основного матеріалу

До найбільш суттєвих змін, які у найближчій перспективі очікують ДП «НЕК «Укренерго», слід віднести його реорганізацію, яка має відбутися до 1 січня 2016 р. [1]. Згідно з вимогами вітчизняного законодавства, на базі ДП «НЕК «Укренерго» мають бути створені два юридично самостійних підприємства: перше працюватиме як системний оператор, друге здійснюватиме передачу електроенергії (рис.). Така реорганізація є невід'ємною складовою лібералізації ринку електроенергії, адже можливість постачати електроенергію залежить від доступу до мереж. Відповідно, рівність умов постачання передбачає, у тому числі, забезпечення недискримінаційного доступу до мереж передачі електроенергії. З цієї точки зору виокремлення функцій, пов'язаних з передачею електроенергії, є виправданим, адже ця діяльність має здійснюватися незалежно від інших суб'єктів ринку електроенергії.

Схожі вимоги містить і європейське законодавство. Так, Директивою 2003/54/ЄС [9] визначена необхідність відокремлення сфер діяльності, в яких конкуренція неможлива (транспортування електроенергії), від тих, де можна започаткувати конкурентні відносини (виробництво, продаж). Згідно Директиві, транспортування, виробництво та продаж електроенергії мають здійснювати різні, незалежні одне від одного підприємства. Проте слід зазначити, що у згаданому документі поняття «незалежність» трактується двоїсто. З одного боку, оператори мереж можуть бути самостійними юридичними особами. З другого боку, якщо вони є складовою вертикально інтегрованих підприємств, їх статус має забезпечити автономність «принаймні з точки зору організаційно-правової форми, структури та механізмів прийняття рішень» [9, ст. 10.1]. Таким чином, європейське законодавство не містить прямої вказівки на необхідність реструктуризації ДП «НЕК «Укренерго» з відділенням активів енергопередавального підприємства. комерціалізація ринок електроенергія

При здійсненні реорганізації ДП «НЕК «Укренерго» слід враховувати деякі особливості. По-перше, цей процес виходить за межі одного підприємства, оскільки за майбутнім системним оператором закріплюються не тільки функції, які раніше виконувалися ДП «НЕК «Укренерго» (оперативно-технологічне управління ОЕС України, організація паралельної роботи з енергосистемами сусідніх країн), а й ті, що належали ДП «Енергоринок» (адміністрування розрахунків, адміністрування комерційного обліку). По-друге, деякі функції системного оператора можна розглядати як «умовно нові», а саме: забезпечення функціонування балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг. Якщо планування режиму роботи об'єднаної енергетичної системи на наступну добу здійснювалося і раніше, то купівля-продаж електроенергії для балансування обсягів попиту та пропозиції у поточній добі, а також для врегулювання небалансів сторін, відповідальних за баланс, є відносно новими. При цьому необхідні обсяги витрат планується покривати за рахунок тарифу на централізоване оперативно-диспетчерське обслуговування.

Запланована реорганізація ДП «НЕК «Укренерго» також вимагає певних бюджетних витрат. Так, для централізованого диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України до 1 січня 2016 р. планується здійснити закупівлю та впровадження у промислову експлуатацію програмного та технічного забезпечення, необхідного для функціонування балансуючого ринку, а також для виконання функцій системного оператора, адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку. Необхідний для цього обсяг грошових коштів має бути передбачений у державному бюджеті на 2015 р.

Розглянемо особливості роботи виокремлених підприємств більш детально.

1. Системний оператор. Зазначимо, що у вітчизняному законодавстві, яким регулюється функціонування ринку електроенергії, системний оператор - це виключно державне підприємство. Проте чіткої вказівки на його організаційно-правову форму (унітарне або корпоративне підприємство) законодавчі норми не містять [1; 10, ст. 14]. За сукупністю правових ознак, а саме: особливостей утворення (утворюється компетентним органом державної влади у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності та входить до сфери його управління); закріплення майна на основі прав господарського відання; відсутність відповідальності за зобов'язаннями підприємства у органів, до сфери управління яких воно входить, - можна вважати, що системний оператор буде існувати в формі державного унітарного комерційного підприємства.

Важливим є те, що чинне законодавство не передбачає зміни форми власності для системного оператора. Так, не підлягає приватизації майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні і міждержавні електричні мережі, а також майно наукових установ загальнодержавного значення [10, ст. 6].

За системним оператором закріплюються такі функції [1]:

- централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління режимами роботи об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, забезпечення операційної безпеки її існування;

- забезпечення функціонування балансуючого ринку (надання учасникам балансування команди на збільшення/зменшення їх навантаження відповідно до акцептованих ним пропозицій учасників балансування, на підставі яких системний оператор купує/продає електричну енергію на балансуючому ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії);

- забезпечення роботи ринку допоміжних послуг (придбання допоміжних послуг з метою дотримання стандартів операційної безпеки ОЕС України, моніторинг виконання постачальниками допоміжних послуг зобов'язань з їх надання);

- адміністрування розрахунків (розрахунки за закуплену/продану електричну енергію на балансуючому ринку);

- адміністрування комерційного обліку (отримання від усіх учасників ринку погодинних добових графіків відпуску та/або споживання та/або експорту та/або імпорту електричної енергії на наступну добу; отримання від адміністратора розрахунків інформації щодо договірних обсягів купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів та на ринку на «добу наперед», імпортованої та експортованої електричної енергії).

Одним з головних питань, які виникають при створенні системного оператора, залишається питання щодо забезпечення його незалежності та рівновіддаленості від зацікавлених осіб - учасників ринку. Серед механізмів, спрямованих на реалізацію цього завдання, слід виділити такі:

- купівля допоміжних послуг на конкурентних засадах [1, ст. 9, п. 10, 11];

- публічність інформації щодо необхідних допоміжних послуг, їх обсягів, вартості, термінів придбання/надання [1, ст. 9, п. 9, 14]; а також інформації про вимоги до постачальників допоміжних послуг, яка підлягає оприлюдненню системним оператором у порядку, визначеному правилами ринку [1, ст. 9, п. 6];

- ведення окремого облік витрат та доходів від здійснення діяльності з централізованого диспетчерського управління від інших видів діяльності [1, ст. 17, п. 9];

- надання доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж від імені електропередавального підприємства шляхом проведення електронних аукціонів з розподілення пропускної спроможності мереж [1, ст. 10, п. 1];

- внесення на розгляд КМУ України Плану розвитку ОЕС України навіть у випадку непогодження з зацікавленими інстанціями (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива) [1, ст. 17, п. 10].

Незважаючи на те, що системному оператору передається значна кількість функцій, в результаті чого його роль на ринку електроенергії має суттєво посилитися, вважати це підприємство повністю незалежним від зовнішнього впливу навряд чи можливо.

По-перше, увесь процес ціноутворення на послуги підприємства контролюється ззовні. Так, оплата послуг з централізованого диспетчерського управління здійснюється за тарифом, який регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до затвердженої нею методики. Тариф включає витрати системного оператора на закупівлю допоміжних послуг та врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України. Враховуючи «вразливість» регулюючого органу до політичних та лобістських впливів, економічна обґрунтованість встановлених тарифів може виявитися сумнівною. Значну небезпеку для діяльності підприємства також становлять неплатежі та заборгованість учасників ринку. Підприємство позбавлене можливості укладати контракти з суб'єктами ринку на індивідуальній основі. Договори є типовими, затвердженими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

По-друге, широкий набір функцій системного оператора зумовлює акумулювання на підприємстві величезних масивів інформації, що становить комерційну таємницю. Незважаючи на формальні вимоги щодо її нерозголошення, загроза витоку інформації та подальшого її використання на користь зацікавлених осіб є доволі високою. Ризики опортуністичної поведінки у цьому випадку будуть лише посилюватися чинними нормативними обмеженнями у сфері регулювання оплати праці робітників державних підприємств. Адже чим нижче оплата праці працівника, тим сильніша мотивація отримання додаткових вигод і переваг від опортуністичної поведінки (прямі грошові заохочення від зацікавлених осіб, перспективи подальшого працевлаштування тощо).

2. Електропередавальне підприємство. Особливістю цього напряму реорганізації ДП «НЕК «Укренерго» є не стільки закріплення за новоствореним підприємством функцій з передачі електроенергії та з розвитку магістральних електромереж, скільки переведення на його баланс величезного майнового комплексу. Як і у попередньому випадку, відкритим залишається питання про організаційно-правову форму електропередавального підприємства. Адже хоча вітчизняне законодавство і містить пряму заборону приватизації магістральних та міждержавних електричних мереж [10, ст. 6], однак не визначено, чи буде це підприємство унітарним або корпоративним зі 100 % акцій у власності держави.

З одного боку, створення публічного акціонерного товариства дає можливість залучати додаткові джерела інвестицій завдяки більш прозорій фінансово-економічній політиці підприємства (фінансові звіти ПАТ підлягають оприлюдненню) та запровадженню комерційно орієнтованого менеджменту, що має підвищити ефективність роботи підприємства. Причому з юридичної точки зору корпоративне підприємство стає власником усього майна, в обмін держава отримує акції, через володіння якими здійснюється управління.

З другого боку, публічне акціонерне товариство, у якому 100 % акцій належать державі, нездатне реалізувати головну мету корпоративізації - залучення фінансових ресурсів на безоплатній, безповоротній основі за рахунок продажу акцій. У експертному середовищі висловлюється думка про те, що корпоративізація державних підприємств взагалі не впливатиме на залучення інвестицій, оскільки інвестиційний клімат визначається зовсім іншими чинниками - стабільністю законодавства, ступенем захищеності права власності, успіхами у боротьбі з корупцією тощо [11]. Є певні сумніви і щодо змін в ефективності управління. Адже і зараз існують механізми, які дозволяють забезпечити її прийнятний рівень. Зокрема, керівник ДП «НЕК «Укренерго» призначається Кабінетом міністрів України. У контракті з ним передбачені фінансові показники, які він має забезпечити. Моніторинг виконання контрактних зобов'язань здійснюється щомісячно.

Як і підприємство, що виконує функції системного оператора, електропередавальне підприємство теж навряд чи можна вважати економічно незалежним. Тарифи на його послуги жорстко регулюються державними органами, які здійснюють регулювання у сфері енергетики. Послуги надаються на основі узгоджених з органами державного регулювання типових контрактів. Проведення аукціонів з розподілу пропускної спроможності здійснюється від його імені системним оператором. Рішення про збільшення пропускної спроможності, будівництво нових ліній також приймаються за погодженням з системним оператором. Хоча де-юре електропередавальне підприємство розглядається як самостійний суб'єкт, де-факто воно таким не є, адже практично усі господарські рішення воно має узгоджувати з іншими інстанціями - органами державного регулювання або системним оператором.

При цьому споживачі послуг нового передавального підприємства отримують більший ступінь свободи. Адже, по-перше, забезпечуються недискримінаційні умови доступу електропостачальників до магістральних та міждержавних електричних мереж при здійсненні експорту та/або імпорту електричної енергії (проведення електронних аукціонів з розподілення пропускної спроможності [1, ст. 10]). Причому пріоритетним є використання мереж для забезпечення потреб вітчизняних споживачів. По-друге, електропостачальники, які отримали доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж, мають право передати на договірних засадах іншим електропостачальникам доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж [1, ст. 10]. По-третє, у деяких випадках [1, ст. 10, п. 7] споживачі можуть отримати доступ до мереж поза аукціонами за умов здійснення інвестицій у збільшення пропускної спроможності електромереж.

Основною проблемою при створенні електропередавального підприємства, на нашу думку, є оцінка вартості майна, яке буде передане новому підприємству. Вартість основних засобів ДП «НЕК «Укренерго» у бухгалтерських документах не відповідає їх реальній (справедливій) вартості. Так, за даними фінансової звітності, протягом 2010-2014 рр. технічний стан основних засобів підприємства в цілому та окремо по електропідстанціях і лініях електропередачі покращився: коефіцієнти зношування знизилися, а коефіцієнти придатності - зросли. І все це мало місце тоді, коли частка основних засобів, що знаходилося в експлуатації понад 40 років, суттєво збільшилася. На нашу думку, природа цього протиріччя полягає у викривленні реальних даних щодо первісної та залишкової вартості основних засобів ДП «НЕК «Укренерго». Зазначена проблема є типовою для українських підприємств, особливо для тих, що були засновані ще за радянських часів. Причини цього явища різні, але частіше незалежні від самого підприємства - багаторазові переоцінки та індексації вартості основних засобів, методика проведення яких не завжди була досконалою, гіперінфляція середини 90-х рр. тощо.

Незалежна оцінка вартості необоротних активів ДП «НЕК «Укренерго», що дістала позитивного висновку після проведення рецензування Фондом державного майна України (лист ФДМУ від 12.12.2013 р.), показала, що в результаті переоцінки балансова вартість основних засобів підприємства має зрости у 5,387 рази. Разом з тим, наслідком переоцінки має стати суттєве зростання амортизаційних відрахувань, що, у свою чергу, має призвести до зростання тарифу. За існуючого тарифу підвищення амортизаційних відрахувань перетворить підприємство на збиткове та посилить його залежність від зовнішніх суб'єктів - кредиторів, органів державної влади. Якщо ж переоцінку не проводити, а передати майно за балансовою вартістю, можливості новоствореного підприємства з залучення інвестицій у розширення пропускної спроможності будуть значно меншими, ніж можна було б очікувати. Враховуючи рівень зношеності основних фондів, це може стати серйозною загрозою для функціонування електропередавального підприємства у довгостроковій перспективі.

Окрім цього реорганізація ДП «НЕК «Укренерго» дасть можливість розв'язати ще одне принципово важливе питання - оптимізацію кадрового складу. Йдеться, насамперед, про Державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляду). Загальна чисельність робітників цього підрозділу у 2013 р. становила 1637 осіб або 10,6 % загальної середньооблікової чисельності працівників підприємства. Проте за своїми функціями, і за підпорядкуванням, Держенергонагляд не має прямого відношення до діяльності ДП «НЕК «Укренерго». Об'єктами його контролю є не магістральні та міждержавні електромережі, що стоять на балансі ДП «НЕК «Укренерго», а розподільчі електричні мережі, а також енергетичні об'єкти та електроустановки. До того ж за чинним законодавством підприємство або його структурний підрозділ не можуть бути уповноваженим органом щодо виконання функцій державного нагляду.

Висновки

Реформування ринку електроенергії України, основою якого є повномасштабна лібералізація та розбудова ефективного конкурентного середовища, передбачає, серед іншого, забезпечення недискримінаційного доступу до магістральних і міждержавних електричних мереж. У нормативних документах заходом, спрямованим на вирішення цього завдання, визначена реструктуризація ДП «НЕК Укренерго», яка має відбутися до 1 січня 2016 р. На базі ДП «НЕК «Укренерго» має бути створено два юридично самостійних підприємства: перше працюватиме як системний оператор, друге як електропередавальне підприємство.

До чинників, що ускладнюють процес реорганізації, можна віднести такі: передача функцій та активів системному оператору одночасно від двох підприємств (ДП «НЕК «Укренерго» та ДП «Енергоринок»), в результаті чого системний оператор набуває відносно нових функцій (адміністрування розрахунків, адміністрування комерційного обліку); необхідність виділення бюджетних коштів на закупівлю та впровадження у промислову експлуатацію програмного та технічного забезпечення (від своєчасного фінансування залежить організація роботи балансуючого ринку); невизначеність стосовно організаційно-правової форми новостворених підприємств, зокрема електропередавального підприємства (що може суттєво ускладнити залучення інвестицій у підвищення пропускної спроможності).

Процес реструктуризації пов'язаний з чималими ризиками. Найбільш значущим серед них є недооцінка вартості активів ДП «НЕк «Укренерго» (справедлива оцінка вартості активів - кропіткий та тривалий процес, результатом якого має стати різке підвищення амортизаційних відрахувань, внаслідок чого має зрости тариф на передачу електроенергії). Якщо під час реорганізації переоцінку не буде здійснено, можливості електропередавального підприємства з залучення інвестицій у розширення пропускної спроможності будуть значно меншими, ніж можна було б очікувати. Іншим ризиком і для системного оператора, і для електропередавального підприємства, є сумнівна економічна самостійність: ззовні (державними органами) майже повністю контролюється процес ціноутворення на обох новостворених підприємствах, послуги надаються ними на основі типових контрактів, затверджених регулятором. Враховуючи чутливість органів державного регулювання до політичних та лобістських впливів, є значний ризик недооцінки послуг обох підприємств та перерозподілу у такий спосіб фінансових потоків з державного сектору у приватний. Нарешті, внаслідок акумулювання у системного оператора величезного масиву комерційної інформації зростають ризики опортуністичної поведінки його працівників (розголошення інформації може призвести до викривлення умов конкуренції на ринку).

У цілому реструктуризація ДП «НЕК «Укренерго» має як позитивні наслідки (оптимізація кадрового складу, перехід до справедливої оцінки вартості активів, забезпечення недискримінаційного доступу до мереж, публічність інформації щодо купівлі системним оператором допоміжних послуг, розподілу електропередавальним підприємством пропускної спроможності тощо), так і негативні (необхідність подолання організаційного опору, скорочення штатів , зростання тарифів на передачу електроенергії, збереження залежності обох підприємств від органів державного регулювання тощо).

Подальші дослідження наслідків реформування ринку електроенергії та примусової реструктуризації окремих державних підприємства доцільно присвятити оцінці балансу позитивних і негативних наслідків цього процесу. Водночас слід вказати, що обґрунтованість такої оцінки залежить, насамперед, від визначеності у питанні щодо організаційно-правових форм новостворених підприємства.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» [Електронний ресурс]/Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/663-18

2. Мехович, С.А. Державний вектор вирішення проблеми небалансів оптового ринку електричної енергії України [Електронний ресурс] / С.А. Мехович, А.С. Колєсніченко // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2011. - №3. - Т.1. - С. 31-35. - Режим доступу :

3. http://essuir.sumdu.edu.Ua/bitstream/123456789/24118/1/mmi2011_3_1_31_35_0.pdf.

4. Носулько, Ю. Реформування енергоринку. Нова модель. Правове регулювання [Електронний ресурс] / Ю. Носулько // Актуальні питання реформування енергоринку // Комітет з питань енергетики, нафти і газу Асоціації правників України 04.06.2014 р. : матеріали засідання. - Режим доступу : http://www.uba.ua/documents/doc/julia_nosulko_04_06_14.pdf.

5. Цаплін, В. Реформування оптового ринку електричної енергії України [Електронний ресурс] / В. Цаплін //ДП «Енергоринок України». - Режим доступу: http://www.er.gov.ua/data/seminar140409/Tsaplin_ElCom.zip.

6. Завербний, А.С. Аналізування проблем реформування українського ринку електричної енергії [Електронний ресурс] / А.С. Завербний // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2012. - № 748. - С. 311-321. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VNULPM_2012_748_46.pdf.

7. Процюк, Т.Б. Реформирование рынка электрической энергии Украины с учетом опыта зарубежных стран / Т.Б. Процюк // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2014. - Вип.5. - Ч.1. - С. 245-248.

8. Стрельбіцька, Н.Є. Лібералізація оптового ринку електроенергетики України: перші наслідки / Н.Є. Стрельбіцька // Бізнес Інформ. - 2014. - №4. - С. 135-139.

9. Суходоля, О.М. Досвід реформування ринку електричної енергії в Україні / О.М. Суходоля // Стратегічні пріоритети. - 2014. - №1. - С. 59-68.

10. Директива 2003/54/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку електроенергії, яка скасовує Директиву 96/92/ЄС [Електронний ресурс]/Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_571.

11. Закон України «Про електроенергетику» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/575/97-вр.

12. Поліщук, О. Корпоративізація «Укренерго» та «Енергоатому»: що і навіщо [Електронний ресурс] / О. Поліщук //Українська енергетика. - 20 березня 2012 р. - Режим доступу: http://ua-energy.org/post/18174.

References

1. Zakon Ukrayiny «Pro zasady funktsionuvannya rynku elektrychnoyi enerhiyi Ukrayiny» [The Law of Ukraine «On Principles of Ukrainian Electric Power Market Performance»] / Verkhovna Rada of Ukraine. : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/663-18

2. Mekhovich S.A., Kolyesnichenko A.S. Derzhavnyy vektor vyrishennya problemy nebalansiv optovoho rynku elektrychnoyi enerhiyi Ukrayiny [State Vector of Solving the Problem of Ukrainian Wholesale Electrical Energy Market Imbalance] // Marketynh i menedzhment innovatsiy. - 2011. - №3. - V.1. - P.31-35. : http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/24118/1/mmi2011_3_1_31_35_0.pdf.

3. Nosul'ko, Yu. Reformuvannya enerhorynku. Nova model'. Pravove rehulyuvannya [Reforming of Power Market. New Model. Legal Regulation.] // Aktual'ni pytannya reformuvannya enerhorynku // [Topical Questions of Power Market Reforming//Komitet z pytan' enerhetyky, nafty i hazu Asotsiatsiyi pravnykiv Ukrayiny 04.06.2014 r. : materialy zasidannya: http://www.uba.ua/documents/doc/julia_nosulko_04_06_14.pdf.

4. Tsaplin V. Reformuvannya optovoho rynku elektrychnoyi enerhiyi Ukrayiny [Reforming of Ukrainian Wholesale Electrical Energy Market]//DP «Enerhorynok Ukrayiny».: http://www.er.gov.ua/data/seminar140409/Tsaplin_ElCom.zip.

5. Zaverbnyy A.S. Analizuvannya problem reformuvannya ukrayins'koho rynku elektrychnoyi enerhiyi [Analyzing the Problem of Ukrainian Electricity Market Reforming] // Visnyk Natsional'noho universytetu «L'vivs'ka politekhnika». Menedzhment ta pidpryyemnytstvo v Ukrayini: etapy stanovlennya i problemy rozvytku. - 2012. - №748. - P.311-321. : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VNULPM_2012_748_46.pdf.

6. Protsyuk T.B. Reformirovaniye rynka elektricheskoy energii Ukrainy s uchetom opyta zarubezhnyh stran [Ukrainian Electricity Market Reforming upon experience of foreign countries] // Naukovyy visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu. - 2014. - Issue. 5. - Part.1. - P. 245-248.

7. Strel'bytska N.Je. Liberalizaciia optovoho rynku elektroenerkhetyky Ukrayiny: pershi naslidky [Liberalization of Ukrainain Wholesale Electricity Market. First Effects.] // Biznes Inform.- 2014. - №4. - P. 135-139.

8. Sukhodolia O.M. Dosvid reformuvannia rynku elektrychnoi enerhii v Ukraini [Experience of Ukrainian Electricity Market Reforming]//Stratehichni priorytety. - 2014. - №1. - P.59-68.

9. Dyrektyva 2003/54/ES Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady Yevropeiskoho Soiuzu stosovno spilnykh pravyl dlia vnutrishn'oho rynku elektroenerhii, yaka skasovuie Dyrektyvu 96/92/ES [Directive of the EU Parliament and Council of the European Union 2003/54/EU as for general rules for Internal Electricity Market cancelling Directive 96/92/EU /Verkhovna Rada of Ukraine.: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_571.

10. Zakon Ukrainy «Pro elektroenerhetyku» [Law of Ukraine «On Electric Power Industry»] / Verkhovna Rada of Ukraine.: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/575/97-вр.

11. Polischuk O. Korporatyvizatsiia «Ukrenerho» ta «Enerhoatomu»: scho i navischo [Corporatization of «Ukrenergo» and «Energoatom»: What and why.] // Ukrainska enerhetyka - 20h of March 2012. : http://ua- energy.org/post/18174.

Дані про авторів

Костін Юрій Дмитрович, доктор економічних наук, професор кафедри економічної кібернетики, Телегін Віталій Сергійович, аспірант,

Харківський національний університет радіоелектроніки просп. Науки, 14, м. Харків, 61166, Україна, e-mail: nsipatova@gmail.com

Данные об авторах

Костин Юрий Дмитриевич, доктор экономических наук, профессор кафедры экономической кибернетики,

Телегин Виталий Сергеевич, аспирант

Харьковский национальный университет радиоэлектроники

просп. Науки, 14, г. Харьков, 61166, Украина,

e-mail: nsipatova@gmail.com

Data about the author

Kostin Yuriy, Doctor of Economics, Professor of the Department of Economic Cybernetics Теїедіп Vitaliy, рost-graduate student,

Kharkiv National University of Radio Electronics prosp. Science, 14, Kharkov, 61166, Ukraine e-mail: nsipatova@gmail.com

Размещено на Allbest.ru