Режим інфляційного таргетування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Режим інфляційного таргетування в Україні

Виконала:

Квасницька Раїса Степанівна

У статті досліджено функціональні особливості такого монетарного режиму як інфляційне таргетування. Проаналізовано його різновиди, переваги використання за різних економічних умов, основні принципи на яких базується технологія його проведення. Обґрунтовано засади дієвості функціонування режиму інфляційного таргетування та вибору найбільш ефективного його виду саме для вітчизняної економіки. Зроблено висновок, що за умови застосування відповідних напрямів удосконалення інструментарію інфляційного таргетування в Україні цей режим грошово-кредитної політики держави буде ефективним важелем у механізмі розвитку економіки загалом.

Ключові слова: монетарний режим, інфляція, інфляційне таргетування.

Ключевые слова: монетарный режим, инфляция, инфляционное таргетирование.

Key words: monetary regime, inflation, inflation targeting.

Постановка проблеми

Банківська система країни є необхідною умовою нормального функціонування її економіки. Адже саме за допомогою досконалої банківської системи уможливлюється як реструктуризація економіки держави, так і її стабілізація. Однак ефективне функціонування банківського сектора неможливе без реалізації комплексу заходів, скоординованих на досягнення цілей щодо регулювання грошового ринку, тобто без ефективної грошово-кредитної політики. Своєю чергою вибір ефективних шляхів реалізації загальноекономічних завдань грошово-кредитної політики держави, таких як постійні темпи економічного зростання, високий рівень зайнятості та стабільний рівень цін, пов'язаний із багатьма чинниками економічного середовища.

Тому в умовах низьких темпів економічного розвитку, інфляції та девальвації національної валюти, для України вкрай важливою є правильність вибору економічної стратегії грошово-кредитної політики, тобто вибору її режиму, що складається з сукупності правил і процедур використання монетарних інструментів та передбачає реалізацію певного набору тактичних завдань. Із 2015 р. в Україні здійснюється запровадження такого монетарного режиму як інфляційне таргетування, який потенційно має сприяти зниженню інфляційних очікувань, збільшення довіри до дій центрального банку, поступовому зниженню рівня процентних ставок, покращанню інвестиційного клімату в країні та на цій основі прискоренню темпів соціально-економічного розвитку. Наразі актуальним є дослідження різних видів інфляційного таргетування та переваг їх застосування за різних умов розвитку вітчизняної економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження розвитку грошово-кредитної політики в державі щодо питань регулювання рівня інфляції через запровадження режиму інфляційного таргетування розглядається в роботах багатьох учених-економістів, а саме: Є. Алімпієва, С. Аржевітіна, П. Віблого, А. Гриценка, А. Дробязка, Р. Лисенка, С. Ніколайчука, Д. Осипчук та інших. Однак на сьогодні залишаються дискусійними та малодослідженими питання конкретизації підходів до вибору виду інфляційного таргетування, функціонування якого є найбільш ефективним у реаліях економіки України.

Відзначимо, що загалом на економічний стан України та на її грошово-кредитний ринок має негативний вплив загострення ситуації на сході країни, підсилене високим дефіцитом бюджету, величезними державними витратами, безконтрольною емісією, відставкою уряду у 2014 р., визнанням незадовільною роботу уряду у 2015 р., невизначеністю в подальших перспективах розвитку. Наслідком такого впливу є падіння ВВП, посилення негативних чинників на економічну поведінку домогосподарств. Внаслідок девальвації обмінного курсу гривні до долара США (офіційний курс - на 97,3%), також підвищення ад- міністративно-регульованих цін (на 30,4%), відбулося суттєве зростання інфляції - у 2014 р. до 24,9 % та у 2015 р. до 43,3% [2].

Таким чином, внаслідок жорсткої прив'язки курсу гривні до долара США, відсутності реальних економічних реформ разом із зниженням цін на світових ринках на вітчизняну сировинну продукцію відбулося значне погіршення сальдо платіжного балансу та зниження обсягів офіційних резервних активів. Тому у 2014-2015 рр. інфляційні процеси в Україні визначала саме девальвація гривні, а не зростання грошової маси, адже зниження вартості національної валюти призводило до зростання цін на імпортні товари, зокрема енергоносії. Причому на тлі збільшення інфляції насправді відбувалося згортання виробництва і значне падіння ВВП, а також зменшення обсягів грошової маси в економіці. Сама ж інфляція в цій некласичній ситуації має характер не інфляції попиту, яку зазвичай обмежують через стиснення грошової маси, а інфляції витрат (унаслідок зростання тарифів і збільшення цін імпортованих товарів через девальвацію гривні). Таку інфляцію знижують через забезпечення валютної стабільності та стимулювання пропозиції товарів завдяки імпортозаміщенню і насиченню внутрішнього ринку вітчизняними товарами [3]. Враховуючи те, що низька і стабільна інфляція є одним із головних внесків у стале економічне зростання, який може бути забезпечений центральним банком, Національний банк уважає, що інфляційне таргетування є найбільш сприятливим монетарним режимом для створення середовища низької та стабільної інфляції [4]. Режим інфляційного таргетування є концепцією монетарної політики, яка передбачає публічне оголошення офіційних інфляційних цілей на один чи більше часовий горизонт, а також проголошення низького та стабільного рівня інфляції першочерговою довгостроковою ціллю монетарної політики [5, с. 9]. Він базується на використанні цільового рівня інфляції як основного індикатора грошово-кредитної політики. Сутність режиму таргетування інфляції полягає в такій стратегії центрального банку, згідно з якою цільова динаміка нарощування грошових агрегатів визначається, виходячи з цільового показника інфляції та прогнозних оцінок потенційного рівня зростання виробництва і довгострокового значення швидкості обігу грошей [6].

Саме цей режим зосереджує увагу тих, хто розробляє та реалізує макроеномічну політику загалом і грошово-кредитну зокрема, передусім на перспективному стабільному розвитку економіки завдяки низькій та передбачуваній інфляції, а вже потім - на розв'язанні поточних проблем економічного зростання. Так, за твердженням С. М. Аржевітіна, таргетування інфляції з сьогоднішніх позицій - це просто режим грошової політики, який проводить відповідальний центральний банк, причому стабілізація довгострокової інфляції є його головним завданням [7, с. 15]. Про пріоритет прямого таргетування інфляції в Україні вперше було заявлено в «Основних засадах грошово-кредитної політики на 2002 рік», де зазначалось, що Національний банк України поступово створюватиме умови, необхідні для переходу в перспективі до визначення інфляції пріоритетним орієнтиром грошово-кредитної політики, тобто прямого таргетування інфляції» [8].

Зазначимо, що політика інфляційного таргетування успішно впроваджена у 28 країнах світу, більшість із яких - країни, що розвиваються. А передумовами успішного запровадження інфляційного таргетування, як свідчить зарубіжний досвід, є: задовільний стан державних фінансів; стала макроекономічна стабільність; незалежність центрального банку у використанні інструментів та його повноваження щодо забезпечення цінової стабільності; досить потужна банківська система; довіра громадськості до грошово-кредитної політики і центрального банку; інформаційна відкритість грошово-кредитної політики; наявність режиму керованого плаваючого валютного курсу; наявність нормативних та організаційних механізмів координації грошово-кредитної та фіскальної політики; наявність інфраструктури фінансових ринків, зокрема ринку державних цінних паперів; достатній рівень міжнародних резервів; достатній рівень монетизації економіки.