Розробка та обґрунтування господарського рішення щодо будівництва корпусів суден
Розробка календарного графіку виробничих витрат і умов фінансування замовлення на будівництво корпусів суден. План руху грошових коштів за виробничою діяльністю підприємства. Розрахунок показників економічної ефективності. Аналіз основних ризиків проекту.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.12.2017 |
Размер файла | 421,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
51
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Кафедра економіки та організації виробництва
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків"
Студентки 4 курсу 4411 групи
напряму підготовки: 6.030504
спеціальності: економіка підприємства
Уманець А.П.
Керівник: к. е. н, доцент Єфімова Г.В.
м. Миколаїв - 2016 рік.
Зміст
- Розділ 1. Розробка та обґрунтування господарського рішення щодо будівництва корпусів суден
- 1.1 Планування виробництва
- 1.2 Фінансовий план
- 1.3 Розрахунок показників економічної ефективності
- 1.4 Прийняття рішення на основі нечіткої логіки
- Розділ 2. Аналіз ризиків проекту
- 2.1 Якісний аналіз ризику
- 2.2 Аналіз сценаріїв проекту
- 2.3 Види невизначеності і критерії очікуваного інтегрального ефекту
- 2.3.1 Ймовірна невизначеність
- 2.3.2 Інтервальна невизначеність
- 2.4 Аналіз чутливості показників проекту до зміни вхідних параметрів
- Список використаної літератури
Розділ 1. Розробка та обґрунтування господарського рішення щодо будівництва корпусів суден
1.1 Планування виробництва
Вихідні дані: Укладено контракт на будівництво трьох корпусів траулерів.
Повна тривалість будівництва корпусу складає 6 місяців до спуску на воду, в т. ч.2 місяці - обробка металу до закладки судна, 4 місяці - роботи на стапелі до спуску судна на воду.
Вартість одного корпусу 2500 тис. дол. США. Витрати на будівництво одного корпусу 2100 тис. дол. США, в т. ч. витрати на матеріали 840 тис. дол. США, заробітна плата з нарахуваннями 700 тис. дол. США, вартість енергоносіїв 210 тис. дол. США, загальновиробничі витрати 350 тис. дол. США.
Вартість проектних робіт складає 130 тис. дол. США. Спеціальні витрати - 26 тис. дол. США на кожне замовлення.
У підприємств в наявності є власних коштів для фінансування на суму 860 тис. дол. США. Рівень рентабельності капіталу підприємства у попередньому періоді 7 % річних.
Підприємство має низький рівень інвестиційної привабливості.
Побудова календарного графіка побудови суден
Для формування грошового потоку від реалізації проекту необхідно побудувати календарний графік робіт з будівництва суден (рис.1.2.). При цьому використовуються такі умовні позначення:
початок закупівлі матералів
початок обробки металу
закладка судна
спуск судна, здача замовлення
Етап робіт, № корпусу траулера |
1 |
|||||||||||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|||
Проектні роботи |
||||||||||||||||||
1 |
||||||||||||||||||
2 |
||||||||||||||||||
3 |
Рис.1.2 Графік будівництва корпусів траулерів
За допомогою графіку будівництва визначено загальну тривалість виконання замовлень від початку проектних робіт до повного розрахунку з замовником - 12 місяців. Крім того визначено тривалість і моменти початку окремих етапів робіт.
Для формування грошового потоку витрат на будівництво корпусу траулера необхідно визначити суми витрат на заробітну плату з відрахуваннями в кожному місяці. Для цього необхідно побудувати функцію залежності витрат від періоду будівництва. Ця залежність буде відповідати графіку зміни трудомісткості робіт (рис.1), тому що сума заробітної плати з відрахуваннями пропорційна трудомісткості. Для цього представимо залежність витрат на заробітну плату з відрахуваннями графіком аналогічним рис.1 (рис.1.3).
Точками А, В, Д позначений трикутник, площа якого дорівнює загальній сумі витрат на заробітну плату з відрахуваннями. Точка С - період, в якому досягається пік витрат. Визначається як сума тривалості періоду обробки металу і половини періоду стапельних робіт. В даному прикладі 2 + 4/2 = 4 (міс.).
51
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.3 Графік зміни витрат на заробітну плату з відрахуваннями
Загальна сума витрат дорівнює сумі площин трикутників АВС і ВСД:
Витрати = S Д АВС + S Д ВСД
Загальна сума витрат складає 700 тис. дол. США. Звідси можна знайти максимум функції, що відповідає точці В на графіку.
700 = Ѕ 4 х + Ѕ (6 - 4) х, х = 233,3
Далі будуємо рівняння гіпотенуз трикутників АВС і ВСД, тобто графіки функцій витрат. Перша пряма проходить через точки (0; 0) та (4; 233,3), друга - (4; 233,3) та (6; 0).
Рівняння прямої: у = ах + в. Якщо точки належать фігурі, то її координати задовольняють рівнянню цієї фігури.
Підставляємо по черзі в рівняння прямої координати перших двох точок, отримуємо систему двох рівнянь з двома невідомими:
(1.1)
Її розв'язок - це коефіцієнти першої прямої.
Для другої прямої:
(1.2)
Отже, функція графіку витрат на заробітну плату з відрахуваннями має вигляд:
(1.3)
За цією функцією можна розрахувати суму витрат на заробітну плату з нарахуваннями в будь-який момент часу протягом будівництва судна. Якщо загальна сума витрат - це площа трикутників АВС і ВСД, то сума витрат за період - це площа сегменту, що відповідає даному періоду. Можна побудувати функцію суми витрат в залежності від номеру періоду. Вона має такий загальний вигляд:
(1.4)
де
а - кутовий коефіцієнт функції у;
tmax - номер періоду, в якому витрати є максимальними;
Т - тривалість будівництва корпусу (виконання замовлення), міс.
Для даного прикладу функція зміни витрат на заробітну плату з відрахуваннями виглядає так:
господарське рішення фінансування витрата
(1.5)
Витрати на енергоносії також пропорційні трудомісткості робіт. Тому за аналогією з попереднім розрахунком будується функція витрат на енергоносії. Загальна сума витрат складає 210 тис. дол. США. Звідси можна знайти максимальну суму витрат, яка відповідає точці В на графіку.
210 = Ѕ 4 х + Ѕ (6 - 4) х
х = 70
Далі будуємо рівняння гіпотенуз трикутників АВС і ВСД, тобто графіки функцій витрат. Перша пряма проходить через точки (0, 0) та (4, 70), друга - (6,70) та (6, 0).
Підставляємо по черзі в рівняння прямої координати перших двох точок, отримуємо систему двох рівнянь з двома невідомими:
(1.6)
Її розв'язок - це коефіцієнти першої прямої.
Для другої прямої:
(1.7)
Отже, графік функції витрат на енергоносії має вигляд:
(1.8)
Для даного прикладу функція зміни витрат на енергоносії виглядає так:
(1.9)
За даними щодо витрат на підготовку та будівництво корпусу судна складемо зведений план витрат підприємства на виконання замовлення. Розрахунок проводиться окремо для кожного періоду, в якому здійснені витрати, і в результаті отримується загальна сума виробничих витрат на виконання замовлення (табл.1.1).
Таблиця 1.1. Витрати на виконання замовлення, тис. дол. США
Етап робіт, № корпусу траулера |
Період будівництва, міс. |
Разом |
||||||||||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|||
Проектні роботи |
130 |
130 |
||||||||||||||||
Корпус 1 |
||||||||||||||||||
Витрати на матеріали |
840 |
840 |
||||||||||||||||
Витрати на заробітну плату з нарахуваннями |
29,2 |
87,5 |
145,8 |
204,2 |
175 |
58,3 |
700 |
|||||||||||
Витрати на енергоносії |
8,75 |
26,25 |
43,75 |
61,25 |
52,5 |
17,5 |
210 |
|||||||||||
Загальновиробничі витрати |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
350 |
|||||||||||
Спеціальні витрати |
26 |
26 |
||||||||||||||||
Корпус 2 |
||||||||||||||||||
Витрати на матеріали |
840 |
840 |
||||||||||||||||
Витрати на заробітну плату з нарахуваннями |
29,2 |
87,5 |
145,8 |
204,2 |
175 |
58,3 |
700 |
|||||||||||
Витрати на енергоносії |
8,75 |
26,25 |
43,75 |
61,25 |
52,5 |
17,5 |
210 |
|||||||||||
Загальновиробничі витрати |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
350 |
|||||||||||
Спеціальні витрати |
26 |
26 |
||||||||||||||||
Корпус 3 |
||||||||||||||||||
Витрати на матеріали |
840 |
840 |
||||||||||||||||
Витрати на заробітну плату з нарахуваннями |
29,2 |
87,5 |
145,8 |
204,2 |
175 |
58,3 |
700 |
|||||||||||
Витрати на енергоносії |
8,75 |
26,25 |
43,75 |
61,25 |
52,5 |
17,5 |
210 |
|||||||||||
Загальновиробничі витрати |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
58,33 |
350 |
|||||||||||
Спеціальні витрати |
26 |
26 |
||||||||||||||||
Разом виробничих витрат |
970 |
96,3 |
172,1 |
247,9 |
1163,8 |
382,1 |
306,2 |
273,9 |
1163,8 |
382,1 |
306,2 |
273,9 |
323,8 |
285,8 |
134,1 |
26 |
6508 |
1.2 Фінансовий план
На основі складеного календарного графіку виробничих витрат і відомих умов фінансування замовлення можна скласти план руху грошових коштів за виробничою діяльністю підприємства. План складається з двох частин: в першій - відображається рух грошових коштів, пов'язаний з будівництвом і реалізацією суден, в другій - відображається рух коштів, пов'язаний з фінансовим забезпеченням виконання замовлення.
1 частина плану - рух грошових коштів, пов'язаний з будівництвом і реалізацією суден:
1.1) наявні грошові кошти на початок періоду: на початок виконання замовлення (0-й період) - це сума грошових коштів підприємства, які можуть бути направлені на виконання замовлення (в даному прикладі 860 тис. дол. США); далі для кожного розрахункового періоду - це залишок коштів на кінець періоду (ряд.2.3);
1.2) надходження від реалізації - кошти, що надходять від замовника, за умовою розрахунок відбувається в наступному періоді після здачі замовлення;
1.3) витрати на виробництво - загальна сума витрат за період, береться з табл.1;
1.4) погашення відсотків за кредит - здійснюється в період наступний після отримання кредиту на суму залишку боргу на початок попереднього періоду, остання виплата здійснюється разом з погашенням залишку боргу;
1.5) надлишок (дефіцит) коштів = 1.1 + 1.2 - 1.3 - 1.4.
2 частина плану - рух грошових коштів, пов'язаний з фінансовим забезпеченням виконання замовлення:
2.1) кредитування - у випадку коли в рядку 1.5 сума є від'ємною (дефіцит коштів), підприємство користується кредитною лінією для погашення дефіциту;
2.2) погашення боргу - у випадку, коли в рядку 1.5 сума є додатною (надлишок коштів), підприємство може погасити частину або всю суму боргу;
2.3) залишок грошових коштів на кінець періоду = 1.5 + 2.1 - 2.2, ця сума не може бути від'ємною (більше або дорівнює 0).
Залишок боргу по кредиту - це додатковий рядок, який використовується для розрахунку відсотків по кредиту в наступному періоді та як орієнтир для визначення сум погашення боргу. Визначається наростаючим підсумком з урахуванням отримання і погашення кредиту в кожному періоді (залишок боргу у попередньому періоді + 2.1 - 2.2).
План руху грошових коштів на виконання замовлення наведений в табл.1.2 За результатами складання плану руху грошових коштів необхідно зробити висновок про достатність коштів для фінансування, в якому періоді підприємство починає користуватися кредитною лінією, як відбуваються розрахунки з банком, коли відбувається остаточне погашення боргу, чи зможе підприємство розрахуватися після завершення контракту і розрахунків з замовником.
Таблиця 1.2. План руху грошових коштів, тис. дол. США
№ з/п |
Показник |
Період будівництва, міс. |
Разом |
||||||||||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
||||
1 |
Рух грошових коштів, пов'язаний з будівництвом і реалізацією суден |
||||||||||||||||||
1.1 |
Грошові кошти на початок періоду |
860 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
1.2 |
Надходження від реалізації |
2500 |
2500 |
2500 |
|||||||||||||||
1.3 |
Витрати на виробництво |
970 |
96,3 |
172,1 |
247,9 |
1163,8 |
382,1 |
306,2 |
273,9 |
1163,8 |
382,1 |
306,2 |
273,9 |
323,8 |
285,8 |
134,1 |
26 |
6508 |
|
1.4 |
Погашення відсотків за кредит |
- |
1,925 |
3,64 |
6,72 |
11,18 |
31,74 |
38,98 |
45,02 |
6,85 |
27,34 |
34,5 |
40,47 |
2,22 |
7,92 |
13,06 |
15,64 |
||
1.5 |
Надлишок (дефіцит) коштів |
-110 |
- 98,23 |
- 175,74 |
-254.62 |
-1174,98 |
- 413,84 |
- 345,18 |
2181,08 |
-1170,65 |
-409,44 |
- 340,7 |
2185,63 |
- 326,02 |
-293,72 |
-147,16 |
2458,36 |
- |
|
2 |
Рух грошових коштів, пов'язаний з фінансовим забезпеченням виконання замовлення |
||||||||||||||||||
2.1 |
Кредитування |
110 |
98,23 |
175,74 |
254,62 |
1174,98 |
413,84 |
345,18 |
0 |
1170,65 |
409,44 |
340,7 |
0 |
326,02 |
293,72 |
147,16 |
0 |
5260,28 |
|
2.2 |
Погашення боргу |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
2181,08 |
- |
- |
- |
2185,63 |
- |
- |
- |
893,57 |
5260,28 |
|
2.3 |
Грошові кошти на кінець періоду |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
1564,79 |
- |
|
Залишок боргу |
110 |
208,23 |
3883,97 |
638,59 |
1813,57 |
2227,41 |
2572,59 |
391,51 |
1562,16 |
1971,6 |
2312,3 |
126,67 |
452,69 |
746,41 |
893,57 |
0 |
1.3 Розрахунок показників економічної ефективності
Показники ефективності розраховуються на підставі грошового потоку, який відображає сальдо надходжень і витрат в кожному розрахунковому періоді. Інвестиціями є вкладення капіталу підприємства (860 тис. дол. США), надходженнями є виручка від реалізації. Також при формуванні грошового потоку враховується рух коштів за фінансовою діяльністю, а саме, погашення боргу за кредитною лінією.
Сформовані грошові потоки для розрахунку показників ефективності інвестицій наведені в табл.1.3.
Для розрахунку індексів доходності грошовий потік поділяється на надходження коштів - грошові притоки (виручка від реалізації), і витрати - грошові відтоки (інвестиції, погашення боргу).
Коефіцієнт дисконтування - це допоміжний рядок для розрахунку приведених значень різночасових елементів грошового потоку. Для сформованого грошового потоку елементи кожного періоду приводяться до одного моменту часу шляхом множення на коефіцієнт дисконтування:
(1.10)
де і - ставка дисконту, приймається на рівні норми доходності власного капіталу (з вихідних даних - рентабельність власного капіталу, що склалася на підприємстві у попередні періоди); t - порядковий номер розрахункового періоду.
Показники економічної ефективності:
1. Чистий дохід - накопичений ефект (сальдо грошового потоку) за розрахунковий період. Розраховується наростаючим підсумком значень грошового потоку в кожному розрахунковому періоді (поточний чистий дохід). Чистий дохід за весь період - це значення показника в останньому періоді.
Таблиця 1.3. Грошові потоки для розрахунку показників ефективності інвестицій, тис. дол. США
Показник |
Період будівництва, міс. |
||||||||||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
||
Надходження від реалізації |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2500 |
0 |
0 |
0 |
2500 |
0 |
0 |
0 |
2500 |
|
Інвестиції за рахунок власних коштів |
860 |
||||||||||||||||
Погашення кредиту |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2181,08 |
0 |
0 |
0 |
2185,63 |
0 |
0 |
0 |
893,57 |
|
Грошовий потік |
- 860 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
318,92 |
0 |
0 |
0 |
314,37 |
0 |
0 |
0 |
1606,43 |
|
Чистий дохід |
- 860 |
- 860 |
- 860 |
- 860 |
- 860 |
- 860 |
- 860 |
-541,08 |
-541,08 |
-541,08 |
- 541,08 |
- 226,71 |
- 226,71 |
- 226,71 |
- 226,71 |
1379,72 |
|
Дисконтований грошовий потік |
- 860 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
306,16 |
0 |
0 |
0 |
294,88 |
0 |
0 |
0 |
1471,49 |
|
Чистий приведений дохід |
- 860 |
- 860 |
- 860 |
- 860 |
- 860 |
- 860 |
- 860 |
- 553,84 |
- 553,84 |
- 553,84 |
- 553,84 |
- 258,96 |
- 258,96 |
- 258,96 |
- 258,96 |
1212,53 |
|
Грошові притоки |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2500 |
0 |
0 |
0 |
2500 |
0 |
0 |
0 |
2500 |
|
Дисконтовані грошові притоки |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2400 |
0 |
0 |
0 |
2345 |
0 |
0 |
0 |
2290 |
|
Грошові відтоки |
860 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2181,08 |
0 |
0 |
0 |
2185,63 |
0 |
0 |
0 |
893,57 |
|
Дисконтовані грошові відтоки |
860 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2093,84 |
0 |
0 |
0 |
2050,12 |
0 |
0 |
0 |
818,51 |
|
Коефіцієнт дисконтування |
1 |
0,994 |
0,988 |
0,983 |
0,977 |
0,971 |
0,966 |
0,960 |
0,955 |
0,949 |
0,944 |
0,938 |
0,933 |
0,927 |
0,922 |
0,916 |
Чистий дохід за весь період виконання замовлення дорівнює 1379,72 тис. дол. США.
2. Чистий приведений дохід (ЧПД) - накопичений дисконтований ефект за розрахунковий період.
Розраховується наростаючим підсумком значень дисконтованого грошового потоку в кожному розрахунковому періоді (поточний чистий приведений дохід). Чистий приведений дохід за весь період - це значення показника в останньому періоді.
Чистий приведений дохід за весь період виконання замовлення дорівнює 1212,53 тис. дол. США.
3. Термін окупності - тривалість найменшого періоду, за який поточний чистий дохід стає і в подальшому залишається невід'ємним. Визначається як сума номеру останнього періоду, в якому значення поточного чистого доходу від'ємне, та відношення цього значення по модулю до елементу грошового потоку в наступному періоді.
Термін окупності дорівнює (14 + 226,71/1606,43) = 14,14 місяців.
4. Термін окупності с урахуванням дисконтування - тривалість найменшого періоду, за який поточний чистий приведений дохід стає і в подальшому залишається невід'ємним.
Визначається як сума номеру останнього періоду, в якому значення поточного чистого приведеного доходу від'ємне, та відношення цього значення по модулю до елементу приведеного грошового потоку в наступному періоді.
Термін окупності з урахуванням дисконтування дорівнює (14+ 258,96/ 1471,49) = 14,18 місяців.
5. Індекси дохідності характеризують відносну віддачу проекту на вкладені в нього кошти:
індекс доходності витрат - відношення суми дисконтова них грошових притоків (накопичених надходжень) до суми дисконтова них грошових відтоків (накопичених витрат).
Індекс доходності витрат = (2400+2345+2290) / (860 + 2093,84+ 2050,12+818,51) = 7035/5822,47 = 1,02.
індекс доходності інвестицій - збільшене на одиницю відношення чистого приведеного доходу до обсягу інвестицій.
Індекс доходності інвестицій = 1 + чистий приведений дохід / сума інвестицій = 1 + 1212,53/ 860 = 2,41
6. Внутрішня норма доходності - відносний показник ефективності господарського рішення, який відображає рівень доходності вкладеного капіталу підприємства. Це таке додатне число, при використанні якого в якості ставки дисконту чистий приведений дохід обертається на 0.
Математично визначення внутрішньої норми дохідності передбачає вирішення такого рівняння:
(1.11)
де NPV - чистий приведений дохід; CFt - елемент грошового потоку в t-му періоді; IRR - внутрішня норма доходності; T - тривалість розрахункового періоду.
Але вирішити таке рівняння досить складно, тому на практиці використовується графічний метод. Для цього будується графік залежності чистого приведеного доходу від ставки дисконту. На вісі абсцис відображаються значення ставки дисконту, а на вісі ординат відповідні їм значення чистого приведеного доходу. Значення ставки дисконту в тій точці, де графік перетинає вісь абсцис, і є значенням внутрішньої норми доходності.
Побудуємо графік залежності NPV від ставки дисконту для даного прикладу. Для цього заповнимо допоміжну табл.1.4.
Таблиця 1.4. Залежність чистого приведеного доходу від ставки дисконту
Ставка дисконту, % |
0 |
2 |
4 |
6 |
8 |
|
Чистий приведений дохід, тис. дол. США |
1379,72 |
864,05 |
478,58 |
188,01 |
-32,67 |
За даними таблиці будуємо графік залежності NPV від ставки дисконту (рис. 1.4).
Таким чином, за допомогою графічного методу отримуємо: IRR = 7,7% Більш точне значення можна отримати використовуючи лінійну інтерполяцію. Для цього обираються такі значення ставки дисконту, при яких чистий приведений дохід має додатне і від'ємне значення, найближчі до 0. для даного прикладу це 12 % і 16 %. Використовуючи лінійну інтерполяцію находимо:
IRR = =7,7 %. =х
Уточнене значення внутрішньої норми доходності складає 7,7%. (міс)
Рис. 1.4 Графік залежності NPV від ставки дисконту
На основі проведених розрахунків показників економічної ефективності робиться висновок про доцільність реалізації даного рішення на підприємстві, тобто про економічну доцільність прийняття замовлення на будівництво корпусів суден. Але для остаточного прийняття рішення необхідно врахувати не тільки економічну ефективність, а інші фактори, для чого може бути використана теорія нечіткої логіки, адаптована для суднобудівних підприємств.
1.4 Прийняття рішення на основі нечіткої логіки
Прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні є складним процесом, який потребує урахування багатьох факторів як об'єктивних, так і суб'єктивних. Необхідно, щоб модель прийняття інвестиційного рішення дозволила уникнути суб'єктивізму та володіла властивостями гнучкості й адаптивності до мінливих умов ринкової економіки. З цією метою застосовується апарат нечіткої логіки, який дозволить враховувати при прийнятті рішень не тільки кількісні параметри конкретного проекту, а й якісну характеристику інвестиційної привабливості підприємства. До того ж використання нечітких описів для аналізу альтернатив дає можливість поєднувати кількісні і якісні показники, розглядаючи їх не тільки в статиці, а й в динаміці. Так, нечіткі множини дозволяють враховувати невизначеності не тільки статистичної, а й лінгвістичної природи.
При прийнятті рішення в суднобудуванні на основі нечіткої логіки використовується система лінгвістичних змінних, яка включає три параметри - внутрішню норму доходності, тривалість реалізації рішення, інвестиційну привабливість підприємства. Дані лінгвістичні змінні є вхідними параметрами моделі оцінки інвестиційної привабливості проекту. До кожної лінгвістичної змінної наведено відповідні йому терми, що використовуються для оцінки змінних, та їхній діапазон. В табл.1.5 наведено вхідні параметри моделі прийняття інвестиційних рішень та їх лінгвістична оцінка.
Внутрішня норма доходності та термін реалізації є чіткими параметрами (мають кількісні значення) і для урахування їх в моделі нечіткої логіки необхідно здійснити їх фазифікацію, тобто визначити для чітких параметрів проекту їх належності до нечітких термів. Для цього використовуються функції належності (табл. 1.6).
Таблиця 1.5. Вхідні параметри моделі прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні
Лінгвістична змінна |
Позначення лінгвістичної змінної |
Діапазон змін значень лінгвістичної змінної |
Терми |
|
Внутрішня норма доходності |
IRR |
0 … |
Низька (НД) Середня (СД) Висока (ВД) |
|
Термін реалізації |
Т |
0. |
Короткий (КТ) Середній (СТ) Довгий (ДТ) |
|
Інвестиційна привабливість підприємства |
ІП |
- |
Низька (НП) Середня (СП) Висока (ВП) |
За допомогою табл.1.6 проводиться фазифікація чітких вхідних параметрів доходності і терміну реалізації конкретного рішення і встановлюється їх належність до нечіткої терми (). Сума значень функції належності для одного параметру має дорівнювати 1.
Для даного прикладу Т = 15 міс. або 1,25 роки. Значення попадає в діапазон 0,5 ? Т < 2,5. Значення функції належності до нечіткої терми "короткотерміновий":
= (2,5 - 1,25) / (2,5 - 0,5) = 0,625.
Значення функції належності до нечіткої терми "середньотерміновий":
= (1,25 - 0,5) / (2,5 - 0,5) = 0,375.
Значення функції належності до нечіткої терми "довготерміновий" =0.
Внутрішня норма доходності для даного прикладу IRR = 7,7%. Значення попадає в діапазон 5 ? IRR < 25. Значення функції належності до нечіткої терми "низька доходність":
= (25 - 7,7) / (25 - 5) = 0,875.
Таблиця 1.6. Функції належності нечітких термів вхідних змінних
Вхідна змінна |
Нечітка терма |
Діапазон змін фактичних значень |
Значення функції належності |
|
Вутрішня норма доходності (IRR), % |
Низька доходність |
0 ? IRR < 5 |
1 |
|
5 ? IRR < 25 |
||||
IRR ? 25 |
0 |
|||
Середня доходність |
0 ? IRR < 5 |
0 |
||
5 ? IRR < 25 |
||||
25 ? IRR < 30 |
1 |
|||
30 ? IRR < 50 |
||||
IRR ? 50 |
0 |
|||
Висока доходність |
0 ? IRR < 30 |
0 |
||
30 ? IRR < 50 |
||||
MIRR ? 50 |
1 |
|||
Термін реалізації проекту (Т), роки |
Короткотерміновий |
0 ? Т < 0,5 |
1 |
|
0,5 ? Т < 2,5 |
||||
Т ? 2,5 |
0 |
|||
Середньотерміновий |
0 ? Т < 0,5 |
0 |
||
0,5 ? Т < 2,5 |
||||
2,5 ? Т < 3 |
1 |
|||
3 ? Т < 6 |
||||
Т ? 6 |
0 |
|||
Довготерміновий |
0 ? Т < 3 |
0 |
||
3 ? Т < 6 |
||||
Т ? 6 |
1 |
Значення функції належності до нечіткої терми "середня доходність":
= (7,5 - 5) / (25 - 5) = 0,125.
Значення функції належності до нечіткої терми "висока доходність" =0.
Для вхідного параметру інвестиційна привабливість підприємства значення функції належності буде встановлюватися нуль або одиниця. В нашому прикладі підприємство має низький рівень інвестиційної привабливості, відповідно матиме функцію належності нечіткої терми „низька привабливість" - 1, а функції належності до інших терм („висока привабливість" та „сеедня привабливість”) - 0.
Зведені дані про значення функцій належності в табл.1.7.
Таблиця 1.7. Значення функції належності для вхідних параметрів рішення
Пропозиція |
Значення функції належності |
|||
IRR |
T |
ІП |
||
Будівництво корпусів траулерів |
=0 |
=0 |
=0 |
|
=0,125 |
=0,375 |
=0 |
||
=0,875 |
=0,625 |
=1 |
Вихідний параметр, за яким відбувається прийняття інвестиційного рішення, має вигляд логічної моделі:
(1.12)
Тут використані логічні операції (і) та (або).
У випадку, коли значення вихідного параметру Y дорівнює нулю, рішення має бути відхилене. Якщо Y > 0, рішення рекомендується до реалізації. В загальному випадку, чим ближче Y до одиниці, тим привабливішим є рішення для реалізації на підприємстві.
Для даного прикладу:
Таким чином, проведені розрахунки дають можливість зробити висновок про доцільність прийняття пропозиції будівництва траулерів на даному підприємстві. За існуючих умов реалізація такого рішення є ефективною, забезпечить підприємству доходність на рівні 7,7%. При використання моделі прийняття рішень на основі нечіткої логіки отримане значення функції належності вихідного параметру набагато більше критичного.
Розділ 2. Аналіз ризиків проекту
2.1 Якісний аналіз ризику
Аналіз ризику господарського рішення поділяють на два взаємодоповнюючих види: якісний і кількісний.
Якісний аналіз є найбільш складним етапом в проведенні загального аналізу ступеня ризику проекту. В ході якісного аналізу аналізуються чинники ризику в залежності від специфіки досліджуваного проекту, встановлюються потенційні області ризику та, після цього, ідентифікуються всі можливі ризики.
Проектні ризики характеризуються великим розмаїттям і, з метою здійснення ефективного управління ними, класифікуються за певними ознаками. Ідентифікація ризиків проекту виконується на основі таких класифікацій.
Таким чином, якісний аналіз ризику складатиметься з етапів:
класифікації чинників ризику даного проекту та аналізу наслідків їх впливу на результати його реалізації;
класифікації видів ризику даного проекту на кожній стадії його реалізації, визначення суб'єктивної ймовірності їх виникнення (висока, середня, мала) та визначення можливих шляхів їх зниження.
Приклад якісного аналізу ризику проекту представлено в [11, с.164].
За результатами якісного аналізу ризику отримується інформація щодо того, які види ризику існують для даного проекту, які наслідки їх впливу, способи зниження.
Результати якісного аналізу пропонується представити в вигляді табл. 2.1 і 2.2.
Таблиця 2.1. Аналіз чинників ризику проекту
№ з/п |
Чинники ризику проекту |
Наслідки їх впливу |
|
А |
В |
С |
|
Внутрішні |
|||
1 |
Обсяги реалізації |
Зміна рентабельної продукції веде до збільшення прибутку а не рентабельної - до її зменшення |
|
2 |
Продуктивність праці |
Її зростання за інших однакових умов спричиняє збільшення величини прибутку |
|
3 |
Система мотивації |
При мотивації персонал буде краще працювати і це збільшить обсяг продукції та прибуток |
|
4 |
Забезпеченість ресурсів та ефективність їх використання |
Зменшує ризик простою виробництва |
|
5 |
Якість та конкурентоспроможність |
Зміна обсягу продажу, та зміна прибутку |
|
6 |
Витрати виробництва та обігу |
Зміна прибутку |
|
7 |
Стан техніко-технологічної бази виробництва і характер інноваційного процесу |
Невідповідність потужності машин механізмів та обладнання, передбаченими проектними рішеннями, витрати на різні види ремонту, зниження продуктивності. |
|
8 |
Рівень організації виробничого процесу |
Неефективне витрачання часу через неорганізованість працівників, робочого місця та ділянки в цілому |
|
9 |
Стратегія розвитку і оперативне планування |
Недооцінка вартості проекту внаслідок хибної стратегії; операції за проектом не виконані у зазначений термін |
|
Зовнішні |
|||
10. |
Політична ситуація |
Нестабільна політична ситуація, загроза політичних хвилювань і страйки. |
|
11. |
Виділено окрему податкову систему |
Зменшення прибутку підприємства |
|
12. |
Законотворча політика держави з регулювання господарської діяльності |
законодавство характеризується рухливістю, а інколи і невизначеністю, що проявляється у формі несподіваного, обумовленого політичними міркуваннями зміни умов господарювання, що створюють несприятливу для підприємств середу, що збільшує рівень ризику. |
|
13. |
Конкуренція |
зростаючий рівень конкуренції змушує фірму шукати нові види діяльності, виходити зі своєю продукцією на нові ринки збуту, що підсилює рівень господарського ризику |
|
14. |
Навколишнє природне середовище |
негативно впливає на діяльність, змушені нести додаткові витрати на придбання очисних споруд, каталізаторів вихлопних газів та іншого обладнання, яке сприяє виробництву екологічно безпечної продукції |
|
15 |
Міжнародні події |
Вартість всіх ввідних ресурсів і спроможність споживачів купувати певні товари і послуги стане складнішим або і зовсім не можливим |
Таблиця 2.2. Ідентифікація ризиків проекту
№ з/п |
Види ризику |
Ймовірність |
Способи зниження |
|
А |
В |
С |
D |
|
Систематичні ризики: |
||||
1. Політичні ризики |
||||
1. |
Військові події |
низька |
немає |
|
2. |
Зміни в політичному курсі |
низька |
немає |
|
2. Соціальні ризики |
||||
3. |
Конфлікти з окремими працівниками |
висока |
Підвищення ступеня взаємодії і спілкування з працівниками |
|
3. Екологічний ризик |
||||
4. |
Ризик завдання навколишньому природному середовищу |
низька |
Придбання додаткових витрат на придбання очисних споруд, каталізаторів вихлопних газів та іншого обладнання, яке сприяє виробництву екологічно безпечної продукції |
|
4. Адміністративно-законодавчі ризики |
||||
4. |
Не сприятливі зміни в податковому законодавстві |
середня |
немає |
|
5. |
Введення відстрочки або моніторинг на різні види платежів |
середня |
немає |
|
5. Виробничий ризик |
||||
6. |
Транспортний ризик |
висока |
Страхування, встановлення у договорах постановки штрафних санкцій |
|
7. |
Реалізаційній ризик |
висока |
Підбір цільового ринку, підвищення якості товару |
|
Специфічні ризики за стадіями реалізації проекту |
||||
Проектна стадія |
||||
8. |
Технічні ризики |
висока |
Забезпечення підприємства новими технологіями та перепідготовка кадрів |
|
Помилка у складанні документації |
середня |
Штрафи, санкції |
||
2. Закупівля матеріалів |
||||
9. |
Транспортний ризик |
висока |
Страхування, встановлення у договорах постановки штрафних санкцій |
|
10. |
Постачальницький ризик |
висока |
Встановлення у договорах постановки штрафних санкцій |
|
11. |
Ризик пов'язаний з недостатньою кількістю товарів |
високий |
Перевірка документації розрахунку потрібної кількості матеріалів |
|
3. Обробка металу |
||||
11. |
Халатність персоналу |
середня |
Штрафи, санкції |
|
12. |
Якість матеріалу |
висока |
Підбір чесного постачальника з якісним товаром |
|
4. Стапельні роботи |
||||
13. |
Поломка обладнання |
середня |
Дотримування правил при експлуатації обладнання, техніки безпеки |
|
14. |
Недостатня кваліфікація персоналу |
середня |
Підбір кваліфікованого персоналу або її перепідготовка |