Сучасні технологічні та технічні можливості встановлюють вже нові форми праці та нові види співробітництва між працівником та працедавцем. При цьому ключовим аспектом вже стає не лише виконання того чи іншого проекту, а сам працівник, його здібності, вміння та креативність. Умови ведення підприємницької діяльності, що склались в наш час, включають в себе комплекс різних задач і операцій, виконання яких потребує від керівника не аби яких здібностей. Саме це і стимулювало появу такого явища як фріланс - залучення окремих спеціалістів своєї сфери для виконання окремного процесу в формуванні ефективної підприємницької діяльності в цілому.

Фріланс - один з основних трендів не лише України, а й світу, який впевнено нарощує свою актуальність в сучасних умовах. Наприклад, близько 34% робочої сили США - тимчасові, позаштатні співробітники (фрілансери) або працюють віддалено. Очікується, що до 2020-2025 років їхнє число сягне 40-50%. [1]

Що стосується світового ринку фрілансу, то за оцінками експертів найбільшої в світі фріланс-платформи "Upwork" ринок фрілансу послуг має стабільне зростання, при якому до 2020 року фрілансери складуть 60% всього світового ринку праці, а обіг ринку віддаленої роботи досягне 46 млрд. долл. Що стосується оплати праці, то аналітики відмічають, що сумарний заробіток незалежних спеціалістів складає близько 1 трлн. долл. в рік. [1]

Дані явища не могли не торкнутись і України, що знаходиться в центрі Європи та завжди славилась своїми спеціалістами та професійними кадрами. Наша держава - найбільш привабливий ринок праці для найму фрілансерів в різних сферах, особливо це стосується веб-розробки, розробки мобільних додатків, веб-дизайну та інших пов'язаних з ринком ІТ-технологій. Більш того сьогодні Україна займає четверту сходинку по об'ємам їх заробітку в світі. Вище зазначені аспекти і формують актуальність даного питання, що потребує більш детального дослідження та виявлення перспектив подальшого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню ринку фрілансу та особливостей його функціонування присвячені роботи багатьох авторів, серед яких Т. Збрицька, О. Грішнова, Е. Лібанова, Р. Колосова та ін. Зарубіжні вчені також приділяють багато уваги вивченню даної теми. Серед них можна виділити К. Платмана, Б. Букмена, Е. Тоффлера, Дж. Гордона, та ін.

Формулювання цілей статті

Не дивлячись на те, що вивчення даної проблематики серед науковців ведеться, але темп розвитку ринку фрілансу як в Україні, так і в світі, досить динамічний, тому він потребує більш детального дослідження. Таким чином метою статті є формулювання основних перспектив подальшого розвитку ринку фрілансу. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання:

дослідити сучасний стан вітчизняного ринку фрілансу;

проаналізувати його динаміку;

сформулювати основні перспективи розвитку.

Виклад основного матеріалу

Інститути праці та регулювання взаємовідносин між працедавцем та робітником, що діяли всі роки незалежності, втрачають вже свою актуальність. Сучасні умови та виклики суспільства потребують змін як на законодавчому рівні, так і на ментальному. Досить чітко та вірно, на нашу думку, характеризує ситуацію, що склалась, Рекун Г.П. та ін. Вони стверджують, що "класичний інституту зайнятості, де основними вимогами є зайнятість на постійній основі, жорсткий графік роботи, стабільні нарахування на фонд оплати праці пов'язані із системою соціального страхування, наявність соціально-трудових гарантій вступає в протиріччя із вимогами розвитку сучасних секторів економіки. Відповіддю на виклики є феномен "фрілансу", який реалізує "перегляд правил гри" у сфері "продажу праці". [2]

Ринок фрілансу активно почав свій розвиток ще в 2006 році. Але стрімке збільшення почалось з 2011 року. Для порівняння за період з 2006 по 2011 рік фрілансери заробили близько 38 млн. дол. А вже з 2012 по 2017 - 262 млн. дол. Що ж стосується чисельності незалежних спеціалістів, то за період з 2011 по 2016 рік кількість їх реєстрацій на фріланс-біржах досягла кількості 190000 чоловік, з яких близько 25% - активні фрілансери, що заробляють лише займаючись фрілансом. [3]

Вітчизняні аналітики відмічають також стрімкий ріст і розвиток. За останні 5 років заробіток фрілансерів збільшився на 49%, а їх реєстрація - на 27,4%. Вони пояснюють це впливом наступних факторів: покращення навиків, а також висока якість послуг, що надаються. Як змінювались чисельність фрілансерів та їх заробіток в динаміці, розглянемо на рис.1.

Рис.1. Чисельність фрілансерів в Україні в динаміці

Джерело: складено автором на основі [3]

Переламним моментом можна вважати прийняття у 2016 році Закону України №4496, який відмінив адміністративні бар'єри для експорту послуг та спростив легальну процедуру ведення бізнесу для фріланс-підприємців. Саме це стало одним з ключових факторів, що вивело Україну у лідери світової фріланс-арени, попереду лише США, Індія та Філіппіни.

Відзначимо також, які ще новації вносить прийняття даного Закону [4]:

для компанії-експортера послуги більше не обов'язково укладати письмовий договір з мокрими печатками з замовником і перевіряти його в банку. Договір на надання послуги (наприклад, на розробку софта) може бути укладений за фактом електронного листування, шляхом прийняття публічної оферти, в електронній формі, за фактом виставлення і оплати інвойсу.

банкам заборонять вимагати переклад договору на українську мову, досить буде надавати документи англійською мовою, вони самі будуть займатися перекладом.

до прийняття закону інвойс по бухгалтерському обліку не був первинним документом, але тепер він стане таким. Це полегшить як сам облік, так і спілкування з податковою.

у банків буде можливість ідентифікувати експортні операції, але валютний контроль за операціями з експорту послуг ліквідується. Для підтвердження того, що це експорт послуги, банк може зажадати інвойс.

Це говорить про те, що рівень міжнародної співпраці між українськими фрілансерами, в тому числі і зарубіжними працедавцями, лише буде збільшуватись, що окреслює досить позитивні перспективи як для окремих громадян, так і для держави в цілому.

Слід також проаналізувати чисельність фрілансерів та їх заробіток по основним містам України (табл.1). Лідером за чисельністю фрілансерів є Київ. Та при цьому за заробітком лідирує Харків, при тому що чисельність фрілансерів там менша майже в два рази. Серед лідерів також міста Дніпро, Одеса, Львів та Запоріжжя. Цей факт пояснюється тим, що в великих містах люди більш розуміють тенденції, що складаються на ринку праці, мають більше можливостей саморозвитку та навчання, а також вважають фріланс більш вигідним як з фінансової точки зору, так і з особистих мотивів.

Таблиця 1. Чисельність та заробіток фрілансерів по містам України (2012-2016 рр.)

Джерело: складено на основі [3]

ІТ-сфера, представниками якого є фрілансери, як бачимо, активно розвивається, що в період глубокої кризи, яку переживає Україна останні 3 роки, є досить позитивним фактом. Це одна з небагатьох сфер розвитку національної економіки, яка має позитивну динаміку, при цьому саме вона має особливе значення як на макро-, так і мікрорівні.

О.А. Грішнова і О.О. Савченко пояснюють, чому саме: по-перше, ця сфера є яскравим представником інноваційної економіки, яка базується на знаннях та компетенціях людини, це чи не єдина сфера не індустріальної, а постіндустріальної економіки, яка в нашій країні динамічно розвивається. По-друге, навіть в умовах небаченої за глибиною системної кризи, що охопила Україну у 2014-2016 рр., ця сфера продовжує зростати і розвиватися. По-третє, в Україні постійно збільшується кількість підприємств, які здійснюють діяльність у сфері ІТ, а також чисельність і частка людей, які у ній зайняті (і, що особливо важливо, зайняті інтелектуальною працею). По-четверте, ця сфера найменш вражена корупцією, у ній діє хоча й жорстка, але майже "чиста" конкуренція (і це може бути основним фактором динамічного розвитку цієї сфери). По-п'яте, після стрімкого падіння курсу гривні відносно іноземних валют у 2014 р. у цій сфері (яка внаслідок глобалізації та інформатизації працює практично без кордонів) оплата праці стала найбільш конкурентоздатною, що дає можливість залучати найздібніших і наймотивованіших працівників. [5]

Сфера ІТ - широке поняття, що включає в себе наступні категорії: веб-розробка, дизайн, SMM, копірайтинг, переклад, архітектура та ін. Розглянемо, яка структура ринку фрілансу сформувалась протягом останніх 5 років (рис.2).

Рис. 2. Структура ринку фрілансу, 2011-2016 рр.

Джерело: розроблено автором на основі [3]

Розвиток вітчизняного ринку фрілансу має досить вагомі позитивні аспекти, особливо якщо враховувати нестабільне політичне і економічне становище, та кризу, що охопила багато сфер розвитку національної економіки. Т.П. Збрицька вважає, що "фріланс, який активно розвивається в Україні, позитивно впливає на національну економіку, оскільки такий вид діяльності можна використовувати як інструмент для зниження рівня безробіття. Також наслідком активної співпраці українських фрілансерів із замовниками з інших країн є валютні надходження в економіку країни, а також із зростанням таких доходів можливе зростання інвестицій, особливо в нерухомість". [6]

Тертичний О.О. до позитивних рис відносить наступні аспекти: [7]

1) фрілансери мають велику свободу на ринку праці у визначенні замовлення і ціни, що сприяє розвитку та активізації цього ринку.

2) вони мають можливість виконувати роботи для замовників з інших країн, що дозволяє отримувати валюту для країни, при цьому їх заробітки є більшими за середні по країні.

3) під час роботи на закордонну компанію фрілансери отримують досвід роботи, який починають використовувати в своїй країні, відбувається активний обмін досвідом на міжнародному рівні.

4) фрілансери та ІТ-сектор сьогодні є потужним джерелом валюти для країни.

5) активна робота фрілансерів сприяє глобалізаційним процесам.

В той же час науковець відзначає і негативні наслідки, серед яких наступні: [7]

1) досить часто фрілансери не платять податки, або платять їх не у повному обсязі.

2) доходи, що отримують фрілансери, як і будь-які тіньові доходи, приводять до розвитку корупції та тіньової економіки.

3) фрілансери не можуть створювати політичні лобістські організації, вони виявляються політично пасивними, а це приводить до послаблення розвитку соціального партнерства в Україні.

4) діяльність фрілансера не пов'язана з територією країни. У випадку погіршення економічної або політичної ситуації він може вільно змінити місце проживання, також висококваліфікованим робітникам закордонні організації надають допомогу у переїзді.

фрілансер український ринок праця

Н.А. Азьмук до негативних наслідків відносить наступні: "існує проблема захисту конфіденційної інформації та авторських прав, низький рівень соціального захисту цієї категорії зайнятих, відсутність законодавчого регулювання, внаслідок чого можливий відплив зайнятого населення у неформальний сектор економіки". [8]

Висновки та подальші перспективи дослідження