Економічні й технологічні передумови формування і розвитку біоекономіки в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ЕКОНОМІЧНІ Й ТЕХНОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ БІОЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

к. е. н., доцент кафедри економіки та міжнародних економічних відносин,

А.М. Прощаликіна,

м. Черкаси

Постановка проблеми. Ефективний розвиток сучасної економіки потребує системного підходу до використання факторів виробництва. В сучасних умовах все актуальнішим стає формування біоекономіки в умовах якої ефективно використовуються ресурси, формується взаємодія між різними галузями виробництва сприяючи екологізації виробництва, підвищенню енергоефективності, створенню нових продуктів на основі біотехнологій. Таким чином біоекономіка створює можливості для сталого продовольчого забезпечення за рахунок трансформації ресурсозатратної економіки в нову ресурсозберігаючу економіку, засновану на біологічних відновлюваних ресурсах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання умов формування і розвитку біоекономіки в країні знаходяться в центрі уваги дослідників. У працях Д. Бедсона, К. МакКорніка та Н. Лаутто, Д. Романо, С. Петровського, М. Каруса, Д. Кареза, Р. Фукса розглянуто суть та умови формування біоекономіки в країні. Можливості створення біоекономіки в Україні досліджують Талавиря М., Лимар В., Байдала В. та інші.

Матеріали досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених дозволили зробити висновок, що в країнах світу формуються ознаки біоекономіки. Вони проявляються у посиленні взаємодії між суб'єктами агропромислового сектора з іншими галузями промисловості щодо використання відновлювальних ресурсів. Це сприятиме посиленню продовольчої та енергетичної безпеки в країні та забезпечуватиме екологічну стійкість сільськогосподарського виробництва та переробної промисловості. Однак подальшого дослідження потребують питання щодо створення мотиваційних чинників для суб'єктів господарювання щодо екологізації виробництва і побуту; інтеграції біотехнологічних знань в різні сектори економіки та створення організаційної системи для взаємодії суб'єктів біоекономіки.

Метою статті є визначення суті і чинників розвитку біоекономіки в Україні.

Виклад основного матеріалу. Термін «біоекономіка» вперше вжили Дж. Енрікез та Р. Мартінес при аналізі впливу баз генетичного матеріалу на розвиток біотехнологічних галузей і створення патентів [1]. В подальших дослідженнях були розширені межі вживання терміну «біоекономіка», пов'язуючи його з умовами і ефектами від перетворення відновлюваних природних ресурсів в енергію, продукти харчування, хімічні речовини та інші біоматеріали. Дослідження біоекономіки здійснюються на основі міждисциплінарного підходу - на межі економічних, біологічних, правових, технічних наук. Також цей термін широко використовується міжнародними організаціями. Основні трактування терміну біоекономіка відображені у таблиці 1.

Таблиця 1. Визначення поняття «біоекономіка»

Зазначені визначення об'єднує мета виробництва - досягнення стійкого розвитку економіки на засадах ресурсоощадності і використання відновної біосировини. В сучасних умовах біоекономіка - високотехнологічна частина економіки, що включає не лише окремі галузі, але і створює основу для нового типу відносин між суб'єктами - формування виробництв замкненого циклу, екологізації виробництва, сталого розвитку сільського господарства. Водночас розвиток біоекономіки несе певні ризики, пов'язані з неконтрольованим використанням нових технологій. Тому процес формування біоекономіки в країні повинен регулюватися державою при тісній взаємодії з бізнесом.

На нашу думку, біоекономіку слід розглядати як систему суспільних відносин щодо виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції з біологічної сировини із застосуванням біотехнологій для досягнення економічного зростання і збереження екосистем.

Формування такої економіки можливе лише при системному підході - вона консолідує базовий агропромисловий сектор з галузями хімічної, фармацевтичної, приладобудівної галузі та енергетики. Досягти взаємодії між цими секторами можливо лише при формуванні системозабезпечуючих засад, що полягають у створенні організаційних, інституціональних та інших управлінських елементів різних рівнів. Також слід зазначити, що розвитку потребує і ресурсна база кожної з галузей, що повинна вдосконалюватися завдяки постійним НДДКР. Формування біоекономіки можливе не лише у державах зі стабільно функціонуючими високорозвиненими економіками, але і у суспільствах, що трансформуються. Вирішальними факторами при цьому є наявність ресурсної бази, розробка, впровадження і промислове освоєння відповідних технологій, формування інфраструктури відповідних ринків та підтримка відповідного виду підприємництва.

До біоекономіки безпосередньо належать виробництво органічної продукції, біоенергетика, біотехнології різних типів, штучний фотосинтез, біоніка [6]. ресурс фінансування науковий біотехнологія

Система нормативно-правових актів, що створює умови для розвитку і регулювання складових біоекономіки наведена на рис.1.

Рис. 1. Нормативно-правові акти щодо регулювання і розвитку складових біоекономіки в Україні

Складено автором на основі [7]

Наведені закони та підзаконні нормативно-правові акти створюють рамкові умови для розвитку відповідних складових біоекономіки в Україні, однак вони не деталізуються і не підтверджуються державними програмами щодо їх підтримки і активізації діяльності. Для розвитку потенціалу біоекономіки в Україні необхідно створити доповнити стратегічні документи дієвими галузевими програмами, що направлені на посилення взаємодії і координацію дій на національному, регіональному та місцевому рівнях.

В Україні є ресурсні, виробничі та технологічні можливості розвитку складових біоекономіки (таблиця 2).

Таблиця 2. Потенціал розвитку складових біоекономіки в Україні

Складено автором

Для активізації розвитку складових біоекономіки в Україні необхідно:

1. Розробити Стратегію розвитку біоекономіки в Україні та доповнити її державними програмами підтримки окремих складових.

2. Сформувати систему державно-приватного партнерства шляхом поєднання кластерного підходу та технологічних платформ

3. Сформувати інфраструктуру для кожної складової біоекономіки (бірж технологій, бізнес-інкубаторів, фондів підтримки, центрів спільного користування обладнанням тощо).

4. Розвивати програми і продовжувати державну підтримку підготовки, перепідготовки та стажування фахівців за кордоном у сфері біотехнологій, біоенергетики, біофармацевтики тощо.

5. Підвищити рівень фінансування та сприяти комерціалізації НДДКР сфери біотехнологій.

6. Сформувати систему непрямої державної підтримки підприємствам відповідного виду бізнесу: пільгового оподаткування, пільгових кредитів, стимулювання інвестицій тощо.

7. Розвивати міжнародну співпрацю і проекти за відповідними напрямами.

8. Через недостатність попиту на біотехнології потребують державної підтримки підприємства, що можуть застосовувати сучасні біотехнології. Потрібно надати непряму підтримку підприємствам, що купують біотехнологічну продукцію вітчизняного виробництва. Зокрема, така підтримка повинна застосовуватися щодо сільськогосподарських підприємств, що купують вітчизняні мінеральні добрива та засоби захисту рослин.

Висновки

Україна має значний потенціал для розвитку окремих складових і формування біоекономіки як системи відносин між господарюючими суб'єктами. Однак відповідний розвиток стримується через проблеми інституційного, виробничого, технологічного і фінансового характеру. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою рекомендацій, механізмів розвитку біоекономіки в Україні.

Література

1. Juan, Enriquez & Martinez, Rodrigo (2002). “Biotechonomy 1.0: A Rough Map of Biodata Flow”. Harvard Business School Working Paper # 03-028

2. Fьcks, R. (2016). Zielona rewolucja. Warszawa, Poland. - 408 pp.

3. Talavyria M. P. Improvement of the bioeconomy development analysis instruments: European Union Projects and Germany experience / M. P. Talavyria, V. V. Lymar, V. V. Baidala // Економіка АПК. - 2015. - №11. - С. 89-95.

Анотація

Розглянуто теоретичні підходи до поняття «біоекономіка». Запропоноване авторське визначення цього поняття. Розглянуто роль суб'єктів господарювання при формуванні біоекономіки. Розкрито умови розвитку біоекономіки з урахуванням досвіду розвинених країн світу. Проаналізовано потенційні можливості формування біоекономіки в Україні.

Доведено, що формування нового типу економіки на основі ефективного використання поновлюваних ресурсів можливо тільки при системному підході. Визначено, що основними проблемами формування біоекономіки в Україні є: відсутність державної програми розвитку галузі, недостатнє державне фінансування науково-практичних розробок в області біотехнологій, недостатній розвиток освіти в сфері біотехнологій, відсутність технологій на підприємствах.

Ключові слова: біоекономіка, біотехнологія, біоінженерія, сталий розвиток, біоніка, біохімія, біопаливо, органічне виробництво.

The theoretical approaches to the concept "bioeconomy" are considered. The author definition of this concept is proposed. The role of stakeholders in the formation of bioeconomy is considered. The conditions of bioeconomy development are expounded taking into account the experience of developed countries of the world.

The potential opportunities for the formation of bioeconomics in Ukraine are analyzed. It is proved, that the formation of a new type of economy based on the effective use of renewable resources is possible only with a systematic approach. It is determined that the main problems of the formation of bioeconomics in Ukraine are: lack of a state program of development of the branch, insufficient state financing of scientific and practical developments in the field of biotechnology, insufficient development of education in the field of biotechnology, lack of technologies at enterprises.

Keywords: bioeconomy, biotechnology, bioengineering, sustainability, bionics, biochemistry, bioenergy, organic farming.

Размещено на Allbest.ru