Чинники регіональних відмінностей в параметрах економічного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національний аграрний університет, м. Суми

ЧИННИКИ РЕГІОНАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ В ПАРАМЕТРАХ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

В.Ю. МЕДВІДЬ, канд. екон. наук, доцент

Гармонійний розвиток та ефективність функціонування економіки будь-якої держави неможливі без стабільного розвитку її регіонів, що є складовими єдиного економічного простору країни. У сучасних умовах функціонування ринкової економіки в державі спостерігається послаблення міжрегіональної економічної інтеграції, поглиблення відмінностей у розвитку регіонів. Основу міжрегіональних відмінностей становить територіальна диференціація, що «склалася, є не лише наслідком нерівномірності розвитку різних регіонів протягом усього попереднього історичного періоду, а й, насамперед, наслідком процесів її безперервного відтворення в сучасних умовах під впливом низки зовнішніх і внутрішніх (регіональних) чинників» [1, с. 177]. Так, «внаслідок дії різноманітних історичних, природно-географічних, економічних факторів, а також неоднакових темпів проведення реформ, змін у системі господарювання і структурі власності в регіонах України значно збільшилася територіальна диференціація рівня економічного розвитку й можливостей соціального забезпечення громадян, що призводить до істотних негативних наслідків» [2]. Тому дослідження умов і передумов регіонального розвитку, виявлення кількісних і якісних змін параметрів регіонального розвитку стає найважливішою основою дієвого економічного регулювання регіонального розвитку.

В Україні представники провідних шкіл регіональної економіки займалися дослідженням передумов, чинників, особливостей, проблем і пріоритетів регіонального розвитку у країні, серед яких -- В.М. Василенко [8], З.В. Герасимчук [9], М.І. Долішній [10], Б.М. Данилишин [11] та ін. Вагомий внесок у розвиток науки регіональних досліджень зробили також представники зарубіжної школи регіональної економіки, а саме О.О. Полинєв [1], М. Бєляєв [3], Г.М. Алімусаєв [4], Є.О. Устименко [5], Л.А. Добринін [7] та ін.

Детальне вивчення та комплексне управління задля досягнення бажаного результату підвищення якості життя можливе лише при врахуванні усіх складових регіонального розвитку, подальшому дослідженню передумов і чинників, виявлення змін параметрів регіонального розвитку й розробки на цій основі комплексу заходів економічного регулювання регіонального розвитку.

Цілі статті -- виявлення чинників регіонального розвитку; визначення кількісних і якісних змін параметрів регіонального розвитку як основи дієвого економічного регулювання регіонального розвитку.

На регіональний економічний розвиток країни, територіальні відмінності в її господарській діяльності та рівнях життя населення значно впливають різноманітні чинники (рисунок). Вони є первинною основою суспільних процесів в регіонах. Під чинниками розвитку сучасних економічних систем потрібно розуміти умови та передумови, які, знаходячись у тісній взаємодії, сприяють зміні наявного порядку в часі та просторі й визначають об'єктивні можливості трансформації цього порядку [3, с. 20].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пошук чинників регіонального розвитку передбачає виділення найбільш характерних із них для всіх регіонів без винятку, які чинять вирішальну дію відтворювального процесу у встановлених межах. Серед таких можна назвати: географічні, економічні, соціальні, політичні, культурні тощо. Під соціально-економічними чинниками розуміють наявність подібних умов для даної території, об'єднаних спільними інтересами, включаючи сферу розвитку підприємництва. Політичні чинники -- наявність на території органів влади й управління, що об'єднують територію і мають право приймати самостійні рішення, які регулюють соціально-економічні й політичні відносини. Географічні чинники -- наявність території із певними кордонами. Цілком очевидно, що не можуть бути одним регіоном дві або більше території, віддалені одна від одної і які не мають спільних кордонів [4, с. 16--17].

Крім того, такі чинники можуть бути класифіковані як внутрішні та зовнішні. До найважливіших внутрішніх чинників відносять: ресурсно-сировинний потенціал; трудові ресурси та їхній освітній рівень; виробничий потенціал (результати діяльності в основних сферах господарства регіону); інноваційний потенціал (рівень розвитку НДДКР та їх фінансування, впровадження досягнень НТП у регіоні); інституцій - ний потенціал (ступінь розвитку провідних інститутів ринку та держави); інфраструктурний потенціал (інфраструктурна забезпеченість); фінансовий потенціал (обсяг бюджетних доходів, прибутковість підприємств); споживчий потенціал (сукупна купівельна спроможність населення регіону). До зовнішніх чинників належить економіко-географічне, насамперед транспортно- географічне розташування регіону, а також попит на випущену продукцію підприємств, що знаходяться на цій території, з боку споживачів федерального і світового ринків. Співвідношення всіх чинників на різних етапах історичного розвитку призводить до територіальної нерівності в соціально-економічному розвитку, до появи кризових регіонів або проблемних територій у них [5, с. 103].

Теоретичною основою економічних відносин у регіональному господарстві є відтворюваль- ний підхід. Відтворювальний процес розглядається з позицій його характеру (інтенсивний або екстенсивний) і за фазами процесу (виробництво -- розподіл -- обмін -- споживання). До якісних характеристик регіонального відтворю- вального процесу можна віднести оновлення матеріально-технічної бази виробництва, якість продукції, її конкурентоспроможність, відтворення матеріальних благ та умов життєдіяльності населення [6, c. 131]. Крім того, структура відтворювального процесу повною мірою виявляється у пропорціях регіонального господарства, а якщо точніше -- то у пропорціях економіки регіону, що встановлюються між окремими видами економічної діяльності.

регіональний конкурентоспроможність продукт конкуренція

Динаміка (ланцюгові індекси) душового виробництва валового регіонального продукту, коеф.

Отже, можна вважати, що регіональні пропорції визначаються територіальним розподілом праці, використанням регіональних особливостей, які виникають під впливом різних станів населення, природно-ресурсного потенціалу, со- ціокультурної та економічної підсистем регіону, а також змінюються внаслідок взаємодії цих підсистем. Таким чином, регіони різняться як кількісними і якісними параметрами своїх підсистем, так і характером їхньої взаємодії, тобто ін- ституційним середовищем [7, с. 32].

Основним показником, що характеризує зміни обсягів суспільного виробництва в регіональному зрізі, є такий питомий показник, як душове виробництво валового регіонального продукту. У таблиці приведені зміни душового виробництва валового регіонального продукту у 2003--2011 рр.

Згідно із приведеними в таблиці даними динаміка душового виробництва валового регіонального продукту характеризувалася відносною постійністю: з усіх спостережуваних регіоно-років лише в 5 % мало місце зниження (падіння) темпів зростання (приросту). В останніх 95 % випадках спостерігалося стійке зростання. При цьому найвищі темпи зростання спостерігалися у 2004 р. (у Миколаївській області -- 1,394 од.) і у 2011 р. (у Вінницькій області -- 1,542 од.); а найнижчі темпи зростання мали місце у 2009 р. (у Донецькій області -- 0,908 од.) і у 2010 р. (в Одеській області -- 1,101 од.). У цей же час найбільший діапазон в темпах зміни душового виробництва валового регіонального продукту спостерігався у 2011 р.: різниця в темпах зростання цього показника у Вінницькій і Одеській області склала 0,339 од. А найменший діапазон в темпах зростання душового виробництва валового регіонального продукту спостерігався у 2006 р. між Дніпропетровською і Івано-Франківською областю -- 0,110 од.

Слід підкреслити, що в розрізі всієї сукупності регіонів серед максимальних темпів зростання душового виробництва валового регіонального продукту не було випадку, щоб цей показник повторювався в одній або декількох областях, а серед мінімальних темпів зростання такий повтор спостерігався у 2010--2011 рр. (Одеська область). Крім того, мав місце такий феномен, як чергування максимальних і мінімальних темпів зростання душового виробництва валового регіонального продукту (у Миколаївській області у 2004 р. і 2005 р.), а також чергування мінімальних і максимальних темпів зростання (у Полтавській області у 2008 і 2010 рр., у Тернопільській -- у 2004 і 2009 рр. і Херсонській -- у 2007 і рр.).

Даний факт свідчить про те, що динаміка душового виробництва валового регіонального продукту у всіх регіонах, у більшості своїй, носила позитивний характер, хоча при цьому не спостерігалося суворого дотримання (збереження) вибраного тренду розвитку. Йдеться про р., коли в 10 із 25 регіонів України спостерігалося падіння цього показника. Це може свідчити про непостійність як зовнішнього, так і внутрішнього економічного середовища, що позначається на результатах сукупного виробництва й, у свою чергу, актуалізує пошук і використання методів економічного регулювання регіонального розвитку.

Тобто чинники регіонального розвитку перетворюються на рушійну силу, величина якої повною мірою залежить від того, яке місце той чи інший регіон займає в системі міжнародного розподілу праці. Це пов'язано з тим, що політика вбудування національної господарської системи у світову усуває внутрішні й зовнішні бар'єри переміщення чинників виробництва (капіталів, робочої сили, товарів і послуг), що призводить до переорієнтації економіки регіону на задоволення потреб зовнішнього оточення (мається на увазі закордон).

Останніми роками важливим чинником регіонального розвитку стає конкуренція. Оскільки ринкові відносини передбачають виникнення конкурентної боротьби між суб'єктами на всіх рівнях й у всіх сферах суспільного виробництва, то й регіони виявляються залученими в ці стосунки. Відтак «конкурентні відносини вимагають, щоб кожна територія розвивалася, забезпечуючи своє виживання, виходячи з вимог суперництва. Проте кроки з підвищення конкурентоспроможності можуть бути визначені лише з розумінням конкурентоспроможності територій та їх оцінки. Накопичені знання і практичний досвід свідчать про об'єктивність стосунків суперництва на ринку, які існують незалежно від цілей і намірів суб'єктів ринку» [14, с. 96].

На сьогодні конкуренція регіонів і регіональна конкурентоспроможність перетворюються на досить важливий чинник регіонального розвитку. Для того, щоб унеможливити деструктивну дію зазначених чинників на регіональний розвиток, потрібний зважений підхід не лише до вибору найбільш важливих конкурентних переваг і можливих конкурентних позицій, а й до відбору заходів, спрямованих на їхню позитивну активізацію.

Висновок

Як було показано вище, регіональний розвиток знаходиться під впливом складного комплексу різних чинників, здебільшого економічного й соціального характеру. Число чинників на регіональному рівні невимірно зростає, а зв'язки між ними ускладнюються. Щоб здійснювати регулювальну дію на хід відтворювальних процесів в регіоні, передусім необхідно виявити, проаналізувати, відібрати і систематизувати чинники та умови, що визначають певний регіональний економічний розвиток. Таким чином, врахування умов і передумов регіонального економічного розвитку, виявлення їх тенденцій і закономірностей є основою вироблення ефективного механізму економічного регулювання регіонального розвитку. Не викликає сумнівів актуальність економічного регулювання регіонального розвитку, що потребує подальших комплексних досліджень у сфері встановлення сукупності сучасних інструментів, які забезпечують регіональний розвиток, обґрунтування методологічної бази економічного регулювання регіонального розвитку та розробки механізмів адаптації економічного регулювання до умов регіонального розвитку.

Список літератури

1. Полынев А.О. Межрегиональная экономическая дифференциация: методология анализа и государственного стимулирования / А.О. Полынев. М.: Еди- ториал, 2003. 208 с.

2. Про Концепцію державної регіональної політики: Указ Президента України від 25 травня 2001 р. № 341/ 2001 // Офіційний вісник України. 2001. № 22. Ст. 983.

3. Беляев М. Механизм управления факторами развития современных экономических систем / М. Беляев, О. Максимчук // Проблемы теории и практики управления. 2006.№ 11. С. 19--24.

4. Алимусаев Г.М. Региональные аспекты управления бизнесом с учетом эффективных зарубежных подходов / Г.М. Алимусаев // Ресурсы, информация, снабжение, конкуренция. 2008. № 2. С. 15--20.

5. Устименко Е.А. Инновационное развитие региона (на примере реализации биотехнологических проектов в Иркутской области) / Е.А. Устименко // Экономика и управление. 2010. № 6 (56). С. 103--106.

6. Растворцева С.Н. Сущность социально-экономической эффективности развития региона / С.Н. Растворцева // Регионология. 2008. № 4. С. 130--135.

7. Добрынин Л.А Институциональные предпосылки межрегионального взаимодействия и относительной замкнутости региона / Л.А. Добрынин // Экономика и управление. 2006. № 2 (23). С. 2--36.

8. Василенко В.Н. Конкурентоспособность регионов: истоки, оценки и перспективы: монография / В.Н. Василенко, О.Ю. Агафоненко, В.Е. Будяков; НАН Украины, Ин-т экономико-правовых исследований. Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2008. 335 с.

9. Герасимчук З.В. Конкурентоспроможність регіону: теорія, методологія, практика / З.В. Герасимчук, Л.Л. Ковальська. Луцьк: Надстир'я, 2008. 248 с.

10. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ-- ХХІ століть: нові пріоритети: монографія / М.І. Долішній. К.: Наукова думка, 2006. 512 с.

11. Данилишин Б.М. Проблемы и приоритеты регионального развития Украины / Б.М. Данилишин // Экономика Украины. 2005. №12. С. 89--90.

12. Статистичний щорічник України за 2012 рік / Державний комітет статистики України; за ред. О.Г Оса- уленка. К.: Консультант, 2013. 552 с.

13. Статистичний збірник «Регіони України», 2012: у 2--х ч. Ч. 2 / Державний комітет статистики України; за ред. О.Г. Осауленка. К.: ІВЦ Держкомста- ту України, 2012. 804 с.

14. Салий В.В. Методика оценки конкурентоспособности сельских территорий / В.В. Салий, Н.Л. Теренина // Маркетинг в России и за рубежом. 2007. № 3 (59). С. 96--101.

Анотація

Виявлено умови та передумови економічного регіонального розвитку. Визначено кількісні та якісні зміни в параметрах регіонального розвитку. Обґрунтовано, що на сьогодні конкуренція регіонів і регіональна конкурентоспроможність стають досить важливими чинниками регіонального розвитку.

Ключові слова: регіональний розвиток, чинники регіонального розвитку, параметри економічного регіонального розвитку, регіональні відмінності

Аннотация

В.Ю. Медведь Сумской национальный аграрный университет, г. Сумы

ФАКТОРЫ РЕГИОНАЛЬНЫХ РАЗЛИЧИЙ В ПАРАМЕТРАХ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ

Выявлены условия и предпосылки экономического регионального развития. Определены количественные и качественные изменения в параметрах регионального развития. Обоснованно, что на сегодня конкуренция регионов и региональная конкурентоспособность превращаются в достаточно важный фактор регионального развития.

Ключевые слова: региональное развитие, факторы регионального развития, параметры экономического регионального развития, региональные различия.

Annotation

V.Yu. Medvid

Sumy National Agrarian University, Sumy

FACTORS OF REGIONAL DISTINCTIONS IN THE PARAMETERS OF THE ECONOMIC DEVELOPMENT The paper defines conditions and pre-conditions for the economic regional development. Quantitative and qualitative changes in the parameters of the regional development are evaluated. The grounds are given in favour of that today the competition of regions and regional competitiveness grow into a rather important factor of the regional development. Key words: regional development, factors of regional development, parameters of economic regional development, regional distinctions.

Размещено на Allbest.ru