Особливості економічної оцінки віртуальної води та можливості її використання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості економічної оцінки віртуальної води та можливості її використання в Україні

М.А. Хвесик, Л.В. Левковська, А.М. Сундук

Ключові слова: віртуальна вода, експортні й імпортні потоки, галузевий вимір, регіональний аспект, інструментарій.

віртуальний вода вартість експорт

Проблема дефіциту водних ресурсів на сучасному етапі є надзвичайно гострою. Брак питної води пов'язаний як зі зміною клімату, так і з діяльністю людини, що призводить до зменшення водних ресурсів через забруднення й деградацію прісноводних екосистем, а також із неконтрольованою урбанізацією та перетвореннями в землекористуванні. Зазначене може призвести до того, що в майбутньому водні ресурси потраплять до зони підвищеного пресингу [1].

Крім того, за масштабами й темпами зростання нинішнє використання водних ресурсів перевершує всі найінтенсивніші процеси освоєння природного потенціалу. За таких умов необхідні нові теоретико-методологічні й методичні підходи до освоєння, використання та збереження водних ресурсів. Одним із інструментів впливу й поліпшення ситуації є концепція віртуальної води, яка набула поширення протягом останніх років. Віртуальна вода передбачає врахування обсягів водних ресурсів, витрачених на виробництво продукції та сконцентрованих у межах експортованих й імпортованих товарів. За умови переміщення продукції в рамках зовнішньої торгівлі відбувається також міграція водних ресурсів, а отже, й міжнародний перерозподіл водного потенціалу. Дослідження цих питань дає змогу визначити базові параметри окреслених процесів та ключові напрями поліпшення забезпеченості країни водними ресурсами на основі використання інструментів зовнішньої торгівлі водоємною продукцією.

У контексті дослідження проблеми зовнішньоторговельного переміщення водних ресурсів слід відзначити розробки в цій сфері як на інституційному рівні, так і окремих дослідників. Наприклад, велику увагу питанням віртуальної води в контексті дослідження її можливостей для забезпечення володіння інформацією та інструментами з метою свідомого використання торгівлі нею як одного з ефективних шляхів водозбереження приділяє Всесвітня водна рада (World Water Council) [2]. Важливе місце питанням віртуальної води відводиться й у діяльності Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization, FAO) [3], а також ЮНЕСКО [4]. Варто назвати також електронні інформаційні ресурси, зокрема проект "Віртуальна вода” [5] та мережу "Водний слід” [6]. Основними в окресленій сфері є праці засновників і промоутерів цієї концепції та похідних від неї Дж. Аллена [7--9] та A. Хекстри [10]^:. Серед українських дослідників, котрі розробляють питання віртуальної води, -- вчені Державної установи "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України” (керівник дослідницької групи -- М.А. Хвесик) [11], а також О.І. Мельник, О.І. Маценко, М.А. Хижняк [12].

Незважаючи на чималу кількість праць на цю тему, всі вони переважно охоплюють проблеми глобального й країнового рівня. Галузеві характеристики (формування віртуальної води за галузями) у них наведені в загальних рисах, а регіональні, що на їх підставі формуються державні показники, взагалі не розроблені. Разом із тим цікаво дослідити, як формується показник країни на рівні регіонів, котрі з них є локомотивами в генеруванні вартості та які займають поміркованіші позиції. Потребує подальшого дослідження й питання визначення галузевих пріоритетів щодо віртуальної води. Зрозуміло, що продукція, котра потребує значних обсягів віртуальної води, буде важливішою для країни в розрізі її зовнішньоекономічної активності. Зазначене обумовило мету статті -- формування теоретико-методологічних засад дослідження концепції віртуальної води та встановлення її базових показників для України, галузей економіки й регіонів.

Оскільки поняття віртуальної води є досить новим та потребує осмислення, визначимо теоретичні засади його розуміння. Попри актуальність досліджень подібних питань, на сьогодні немає чітких, єдиних підходів до тлумачення терміна "віртуальна вода” Його нерідко пов'язують із так званим водним слідом (water footprint) A. Хекстри, який відображає обсяг води, витрачений при виробництві різних товарів або наданні послуг. Категорія "водний слід', як правило, вживається стосовно споживача води (людини, організації, країни) та враховує джерело води, а також час/інтенсивність її споживання. Поняття віртуальної води за своїм змістом близьке до водного сліду, однак на відміну Джон Аллен -- британський географ. Нагороджений Стокгольмською премією води (Stockholm Water Prize) 2008 р. за революційну концепцію віртуальної води. Почесний діяч Школи східних і африканських досліджень та Королівського коледжу Лондонського університету, професор Королівського коледжу в Лондоні. Арджен Хекстра -- голландський економіст. Засновник концепції водного сліду (2002 р.), представник міждисциплінарної галузі водного сліду, фундатор "Footprint Network Water” (2008 р.), професор водного менеджменту Університету Твенте (м. Енсхеде, Нідерланди). від нього включає тільки витрати води на всіх стадіях виробництва товару чи надання послуги.

Зауважимо, що поняття віртуальної води є інтегральним. Можна виокремити три її різновиди:

— "зелені” водні ресурси -- дощова вода, котра зазвичай випаровується під час виробництва, у т. ч. при вирощуванні сільськогосподарських культур, включаючи випаровування води рослинами;

— "сині” водні ресурси -- поверхнева або ґрунтова вода, що випаровується під час виробництва продукції. У разі вирощування сільськогосподарських культур така віртуальна вода визначається як сума випаровування поливної води з полів та випаровування води зрошувальних каналів і водосховищ. У разі промислового виробництва та водопостачання всередині країни обсяг "синьої” віртуальної води в продукції або послугах складається з частини використаної поверхневої чи ґрунтової води, котра випаровується й, таким чином, не повертається до водоносної системи;

— "сірі” водні ресурси -- об'єм води, забрудненої в процесі виробництва продукції, який визначається шляхом обчислення об'єму води, необхідного для розбавлення забруднюючих речовин, що надходять у природні водні системи в ході виробництва, до отримання якості води, відповідної стандартам [6]. Асортимент продукції, що виробляється, чітко диференціюється за витратами віртуальної води. Серед усіх видів товарної продукції можна виокремити ті, які потребують найменших витрат, і ті, котрі найбільших. Різниця між цими групами становить десятки разів (табл. 1).

Найбільша частка води, що витрачається на виробництво продукції, припадає на галузі сільського господарства, адже вирощування культур потребує великих витрат водних ресурсів. Так, культивування рису, бавовни пов'язане з підвищеним використанням води. Водночас на вирощування помідорів, картоплі, яблук тощо йде не так багато води. Загалом на потреби сільського господарства витрачається 92 % всієї прісної води, споживаної у світі [13].

Аналізуючи наведені дані з погляду економії водних ресурсів у рамках їх перерозподілу в процесі міжнародної торгівлі, доходимо висновку, що для країни вигідно імпортувати водоємну продукцію, а експортувати -- неводоємну. Торгівля віртуальною водою може потенційно скоротити водоспоживання як у країні, так і у світі. Економії шляхом торгівлі буде досягнуто в разі, якщо сільське господарство країни-експортера менш водоємне, ніж у країни-імпортера [6]. При цьому слід зважати й на протилежний погляд, згідно з котрим критиці піддається загальний підхід до віртуальної води Дослідники з Університету Вірджинії на сторінках журналу "Environmental Research Letters” стверджують, що віртуальна вода не може бути використана як основа в торгових угодах, оскільки її об'єми не достатні для подолання існуючої нерівності. Керівник дослідницької групи Девід Сікел наголошує: "Віртуальна вода не допоможе подолати труднощі, оскільки її просто не вистачає на всіх'. Учені довели, що самою лише віртуальної водою неможливо врівноважити використання води в різних країнах. На їхню думку, такі перерозподіли віртуальної води можуть підривати стійкість держав під час стихійних лих. Окрім того, існує безліч політичних і економічних бар'єрів, що перешкоджають торгівлі та нормальному розподілу віртуальної води..

Таблиця 1. Обсяги витрат віртуальної води при виробництві одиниці продукції товарів

Джерело: Water Footprint Network

У контексті визначення характеристик віртуальної води варто назвати ключові положення, на котрих ґрунтується методика розрахунку її вартості:

по-перше, серед усіх різновидів віртуальної води при випуску продукції одну з головних ролей відіграють "зелені” водні ресурси, а їхні обсяги залежать від середньорічної кількості опадів на території України;

по-друге, параметри віртуальної води формуються на основі експортно- імпортних операцій України: що вища інтенсивність цих процесів, то більші показники віртуальної води;

по-третє, ціна останньої, яка генерується внутрішнім простором України, для експортно-імпортних операцій розрахована за внутрішніми цінами, зовнішнім простором -- за світовими, тобто ціна 1 м³ експортованої та імпортованої віртуальної води буде різною;

по-четверте, найістотніший вплив на показники держави й регіонів чинять ті товари, котрі є найбільш ємними щодо віртуальної води (переважно це зернові культури);

по-п'яте, під час проведення розрахунків, на основі наявної статистичної бази було враховано галузеві характеристики (рівень АПК і промисловості), що дало змогу визначити розподіл показників залежно від спеціалізації. Для АПК за основу бралися зернові культури, а для промисловості -- найкрупніші галузі за експортом та імпортом;

по-шосте, розрахунки були здійснені для регіонів України, а загальна по країні цифра обчислюється як сума показників усіх регіонів. Регіональний вимір дає змогу встановити територіальну диференціацію за параметрами віртуальної води, а також встановити лідерів серед регіонів і аутсайдерів.

Алгоритм розрахунку матиме такий вигляд: на рівні регіонів визначення показника для сектору економіки (АПК) / показників для видів економічної діяльності в межах сектору (промисловість) --> формування характеристик для держави загалом.

Оцінюючи показники по Україні, варто зауважити, що характеристики формування віртуальної води значно диференційовані в розрізі держав. За обсягом її експорту та забезпеченістю власними водними ресурсами, необхідними для вирощування сільськогосподарських культур або виробництва промислової продукції, провідні позиції займають США, Канада й Таїланд, а за обсягами імпорту -- Шрі-Ланка, Японія та Нідерланди. Наприклад, Японія імпортує 297,4 млрд м³ води, тобто набагато більше, ніж європейські країни [2].

Згідно з розрахунками, станом на 01.01.2013 загальний показник експорту для України був доволі високим і дорівнював 19,5 млрд м³ та оцінюється на рівні 8,5 млрд грн за внутрішніми цінами і 11,5 млрд дол. США -- за світовими (табл. 2).

Таблиця 2. Експорт-імпорт віртуальної води в Україні та її базові вартісні характеристики станом на 1 січня 2013 р.

Умовні позначення: ВЦ -- внутрішні ціни, СЦ -- світові ціни. Джерело: складено авторами.

Отже, Україна має чималий потенціал формування віртуальної води на своїх теренах. При порівнянні його з іншими показниками сфери водокористування можна побачити, що він у багатьох випадках перевищує їх. Зокрема, це стосується об'єму забору й використання води протягом останніх років. За умови зростання дефіциту води таке "вимивання” водних ресурсів за межі держави аж ніяк не сприяє підтриманню водного балансу. Разом із тим у цьому дослідженні зроблено акцент на показниках початку 2013 р., тоді як обсяги експорту за минулі роки були істотно меншими.

У галузевому розрізі такі показники формуються як результат експортної активності АПК (близько 81,4 % загальнодержавного значення за обсягами в м³ і внутрішніми цінами). Промисловість відходить на другий план. Це пояснюється тим, що найбільші об'єми віртуальної води концентруються саме в аграрній продукції (приміром, експортованих зернових культурах). Тому цілком імовірною є ситуація, коли більші обсяги експорту промисловості генерують менші показники води, а менші обсяги експорту АПК -- вагоміші характеристики.

У свою чергу, імпортні характеристики віртуальної води є скромніші та обмежуються показником 1,84 млрд м³, котрий оцінюється на рівні 5,5 млрд грн за внутрішніми цінами і 1,78 млрд дол. США -- за світовими (рис. 1).

Галузева ситуація щодо імпорту протилежна. Очевидним є переважання промисловості -- 93,5 % загальнодержавного значення за обсягами в м³ і внутрішніми цінами. Незважаючи на високий вміст віртуальної води в продукції АПК, часка агропромислової продукції в загальному імпорті є неістотною.

Відповідно до отриманих результатів, виявлено істотну диференціацію у вартісних характеристиках за внутрішніми й світовими цінами, а саме: за експортом -- близько 11 разів, за імпортом -- 2,5 раза. Безперечно, такі дані великою мірою зумовлені пропонованою методикою розрахунку, згідно з якою для експорту й імпорту використовуються різні цінові показники. Не останню роль відіграють і значні розбіжності в ціні водних ресурсів. Таким чином, згідно з отриманими результатами, показники віртуальної води, що формуються в межах України та поза ними, помітно відрізняються за ціною.

Рис. 1. Характеристика обсягів експорту й імпорту віртуальної води України

Джерело: побудовано авторами

У зв'язку з цим потребує розв'язання проблема недооціненості національних водних ресурсів. Вони мають непогані характеристики, залучені в економічний обіг, але ціна, сплачувана споживачем, не відображає їхню реальну економічну цінність та не відповідає поточним умовам трансформації фінансово-економічних відносин. У свою чергу, така недооціненість обмежує можливості використання інноваційних інструментів залучення водних ресурсів у сферу економічних відносин.

Таким чином, в Україні спостерігається значний дисбаланс обсягів експорту й імпорту віртуальної води -- близько 10 разів. Звідси випливає, що характеристики зовнішньої торгівлі України сприяють надмірному експорту віртуальної води за межі держави, що становить серйозну загрозу для національної політики водоспоживання загалом. Окрім того, ситуація ускладнюється істотними ціновими варіаціями для ендо- й екзогенерованих потоків віртуальної води.

Розглянемо особливості формування експортно-імпортних потоків віртуальної води на рівні регіонів. Найбільші показники експорту, які використовуються для розрахунку вартості водних ресурсів, зосереджені у двох групах регіонів. Першу представляє м. Київ, експорт котрого дорівнює 10 776,4 млн м³ (4741,6 млн грн за внутрішніми цінами та 5573 млн дол. США -- за світовими). Чому такі великі обсяги експорту тяжіють саме до столиці, адже в ній не виробляється продукція АПК і промисловості (як, наприклад, для східних і південних областей)? Річ у тім, що безпосередні виробники експортованої продукції розташовані в регіонах, а структури, які контролюють виробництво, -- у Києві.

Другу групу формують переважно південно-східні області на чолі з Миколаївською. Обсяг експорту віртуальної води в цій групі становить 2058,5 млн м³ (905,8 млн грн за внутрішніми цінами та 1088,9 млн дол. США -- за світовими), переважно завдяки значному експорту АПК. Високі показники Донецької, Дніпропетровської, Київської, Полтавської, Харківської областей обумовлюються не лише досягненнями аграрного виробництва, а й промислового. Найменші обсяги експорту фіксуються здебільшого в західних регіонах України (рис. 2).

Максимальні обсяги імпорту віртуальної води, як і експорту, спостерігаються в столиці та південно-східних регіонах (табл. 3). Однак, приміром, Миколаївська область, котра займала другу експортну позицію після столиці, з а імпортом не належить до групи лідерів. До того ж розмірність імпортних потоків є набагато нижчою та непорівнянною з експортними показниками.

На нашу думку, основний напрям використання показників віртуальної води -- їх трансформація в інструменти поліпшення водозабезпеченості з метою підтримання водного балансу держави. Така трансформація не може бути прямою, оскільки самі показники віртуальної води є великою мірою опосередкованими й похідними.

Рис. 2. Районування території України за показниками віртуальної води

Таблиця 3. Показники експорту та імпорту віртуальної води для України та її регіонів станом на 1 січня 2013 р.