Актуальні тенденції розвитку урбанізаційних процесів у Рівненській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК [332.122:911.375](477.81)

Актуальні тенденції розвитку урбанізаційних процесів у Рівненській області

Кушнірецька О.В.

У статті аналізується актуальний стан поселенської мережі та особливості розвитку урбанізаційних процесів у Рівненській області. Визначається роль у міській поселенській мережі та системі макроекономічних показників області обласного центру, як вагомого осередку фінансово-економічного, соціально-культурного, працересурсного потенціалу, що формує значні доцентрові трудові, фінансові, інвестиційні потоки. Окреслюються прогноз та заходи щодо перспектив розвитку поселенської мережі регіону. Ключові слова: урбанізаційні процеси, урбанізація, місто, регіон, розвиток.

Постановка проблеми. Цивілізаційний розвиток на рубежі ХХ-ХХІ ст. характеризується процесами інтенсифікації урбаністичного освоєння простору. Динамічні процеси трансформації міського простору засвідчують, що місто у сучасних реаліях є не лише ресурсом, сприятливим для розвитку людини та соціуму, але й епіцентром розвитку руйнівних конфліктогенних тенденцій, що ставлять під сумнів можливості повноцінної життєдіяльності та відтворення фізично та ментально здорового населення. В Україні протягом багатьох років відбувалося зростання міст і підвищення їхньої ролі в житті суспільства, тобто процес урбанізації. Зміцнення ролі та значення міст у регіональних поселенських мережах пов'язано із концентрацією у них мережі владних, управлінських, соціально-економічних, духовно-культурних, науково-освітніх інституцій та щільних фінансово-інформаційних потоків, а також, зумовленою даним фактом, локалізацією значних об'ємів людського капіталу. Рівнобіжно з процесами концентрації та зростання вагомості міст відбуваються процеси просторово-функціональної експансії міст на прилеглу територію, що супроводжується не лише зростанням доцентрових виробничо-господарських та трудоресурсних потоків, що є наслідком виникнення центро-периферійних дисбалансів та, як наслідок, погіршення умов проживання як сільського, так міського населення регіону. У зв'язку з цим актуалізуються питання вивчення просторово-структурних характеристик процесів урбанізації з метою майбутнього напрацювання перспективних напрямків регулювання урбанізаційних процесів в регіонах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковому вирішенню питань теоретико-методологічного обґрунтування та аналізу предметних аспектів урбанізаційних процесів присвячені численні праці відомих науковців, зокрема таких, як Ф.Д. Заставний, Л.М. Корецький, Т.М. Качала, Ю.І. Пітюренко, А. В. Степаненко, О.І. Шаблій, Л.Т Шевчук, С.Л. Шульц тощо. Однак не дивлячись на досить ґрунтовне опрацювання тематики, на даний час залишається мало дослідженим спектр питань, пов'язаних із специфікою сфери розвитку урбанізаційних процесів у розрізі окремих регіонів.

Формулювання цілей статті. У зв'язку із цим постає питання ідентифікації існуючих передумов, характеристик та особливостей розвитку урбанізаційних процесів у Рівненській області з метою окреслення можливих заходів щодо перспектив розвитку поселенської мережі даного регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження. Як відомо, розвиток урбанізаційних процесів супроводжується процесами акумуляції на урбанізованих територіях фінансово-економічного, соціально-демографічного, культурного, науково-освітнього потенціалу, тому сучасні проблеми регіонального та муніципального розвитку концентруються в площині пошуку оптимального варіанту акумулювання та розподілу даних потенціалів в розрізі сукупності міських та сільських поселень регіону з огляду на їх різноманітність за критерієм величини, людності, функціональної ваги, управлінської значимості тощо. У зв'язку з цим, першочерговим етапом на шляху напрацювання перспективної політики урбанізаційного розвитку регіону є виявлення стану та тенденції розвитку його поселенської мережі.

Структура населення Рівненської області за типом поселення характеризується переважанням сільського населення. На 1 січня 2014 року питома вага міського населення області складала 47,77 %, а сільського населення - 52,23 % (в той час, як загальноукраїнське співвідношення міського і сільського населення складало 68,98 % до 31,02 %). За показником чисельності міського населення у загальній структурі населення область входить у п'ятірку областей України із найнижчою концентрацією міського населення (поступаючись Тернопільській (44,27%), Івано-Франківській (43,47%), Чернівецькій (42,73%), Закарпатській (37,15%) областям) [1]. У 2013 р. у Рівненській області проживало 553, 08 тис. осіб міського населення, що становило лише 1,76 % міського населення України (табл. 1). Займаючи територію у 20,1 тис км2 (3,3 % території держави), Рівненська область має один з найнижчих показників щільності населення (57,7 осіб на 1 км2).

Міське населення Рівненської області концентрується у 11 містах (із загальної кількості міст 10 - становлять малі міста, та 1 - велике місто - м. Рівне) та 16 селищах міського типу, які складають 2,4 % міст та 1,8 % селищ міського типу України. Територіальна локалізація міст у Рівненської області характеризується низькими показниками у відношенні території, оскільки на міські землі припадає лише 1,23 % загальної площі області. Із загальної площі міських земель Рівненської області на малі міста припадає 77 % міських земель області, а на обласний центр - 23 %. Місто Рівне концентрує левову частку міського населення та п'яту частину наявного населення області

Таблиця 1

Питома вага міського населення за окремими категоріями міст Рівненської області

Джерело: розроблено автором за Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013року [стат. зб.] /Державна служба статистики України. - Київ, 2013. - 112 с. та даними за даними Головного управління статистики у Рівненській області.

Зокрема, станом на 2013 рік чисельність наявного населення м. Рівного становила 250,3 тис. осіб, що складало, відповідно, 45,26 % міського населення та 22 % наявного населення Рівненської області [2]. Займаючи територію лише у 58 км2 (0,29 %), м. Рівне має найвищий обласний показник щільності населення, а саме, 4316 осіб на км2.

У 2013 році на малі міста Рівненської області (мм. Дубно, Кузнецовськ, Острог, Березне, Дубровиця, Здолбунів, Корець, Костопіль, Радивилів, Сарни) припадало 39,91 % загальної чисельності міського населення області, а 16 селищ міського типу концентрували 14,83 % міського населення області.

За період 2001-2013 рр. загальна чисельність міського населення Рівненської області скоротилась на 2,8 тис. осіб, що загалом відображає загальнообласний тренд абсолютного скорочення чисельності населення за аналізований період.

Показникам чисельності наявного населення Рівненської області була притаманна стала спадна тенденція до 2009 р., після якого чисельність області почала помірно зростати. У відношенні міського населення Рівненської області спадна тенденція у зміні чисельності наявного населення була характерна лише до 2005 р., а з 2006 р. спостерігається позивний приріст кількості міського населення. Зокрема, за період 1995-2005 рр. чисельність міського населення області скоротилась із 568,1 тис. осіб до 546,3 тис. осіб, а з 2006 року до 2013 р. (табл.2) відповідно зросла з 546,5 до 553,6 тис. осіб.

Прогресивна динаміка урбанізаційних процесів у Рівненській області відображається зростанням показників інтенсивності урбанізації в регіоні. Так, за період 2006-2013 рр. коефіцієнт інтенсивності урбанізації Рівненської області зазнав чотирикратного збільшення із 0,4 у 2006 році до 1,59 у 2013 р. Показник рівня урбанізації Рівненської області за період 2006-2013 рр. зріс з 47,25 % до 47,81 %. Помірний характер динаміки коефіцієнта інтенсивності урбанізації в регіоні протягом 2006-2013 рр. засвідчує процес завершення у ньому третьої урбанізаційної стадії та перехід до четвертої, агломераційно-субурбанізаційної стадії.

Позитивна динаміка у зростанні чисельності міського населення Рівненської області забезпечується високими показниками народжуваності у міських поселеннях, які статистично «перекривають» від'ємні значення міграційного скорочення населення. За статистичними даними 2012 - 2013 рр. у розрахунку на 1000 осіб наявного населення по міських поселеннях Рівненської області загальний приріст населення склав 1,5, в той час, як природний приріст становив 4,0 (максимальне позитивне значення за даним показником серед міських поселень України), а від'ємне сальдо міграції -2,5 (максимальне негативне значення за даним показником серед міських поселень України)

Таблиця 2

Динаміка показників розвитку урбанізаційних процесів у Рівненській області

Джерело: розроблено автором за даними за даними Головного управління статистики у Рівненській області.

Таблиця 3

Динаміка розвитку основних соціально-економічних показників м. Рівне

Джерело: розроблено автором за даними за даними Головного управління статистики у Рівненській області.

У найбільш чисельному місті Рівненської області, м. Рівному, коефіцієнт міграційного приросту населення (на 1000 осіб) у 2013 р. склав від'ємне значення у розмірі -5,2, на противагу 2009 року, коли він становив -1,3. В той же час коефіцієнт народжуваності на 1000 наявного населення за останні десять років коливався від найменшого значення 10,1 у 2005 р. до 12,6 у 2012 р. Таким чином, динаміка розвитку міської поселенської мережі Рівненської області найбільшою мірою обумовлюється природними чинниками зростання народжуваності міського населення та міграційно обумовленими процесами депопуляції.

Характерними ознаками сучасного етапу урбанізаційних процесів у Рівненської області є зростання ролі обласного центру у міській поселенській мережі та системі макроекономічних показників області. Обласний центр, як вагомий осередок фінансово-економічного, соціально-культурного, працересурсного потенціалу, формує значні доцентрові трудові, фінансові, інвестиційні потоки, що зокрема проявляється у зростанні багатьох соціально-економічних показників розвитку м. Рівного (табл.3).

Концентруючи п'яту частину чисельності населення області (у 2013 р. питома вага обласного центру у регіоні за показником чисельності наявного населення складала 21,64 %), м. Рівне є центром реалізації трудового потенціалу для більш як третини населення регіону. Зокрема, у 2013 році середньорічна кількість найманих працівників в обласному центрі становила 74,5 тис. осіб, що відповідало питомій вазі у 37 % від загальнообласного показника. Виробничу діяльність в обласному центрі здійснювали на початок 2013 р. 2443 підприємства (0,7 % загальної кількості підприємств по Україні); кількість великих підприємств становила 3 одиниці (0,4 % загальноукраїнського показника). У м. Рівному станом на 2013 р. концентрувалося 9273 суб'єкти ЄДРПОУ, що відповідало 45% загальнообласного показника [3]. В обласному центрі здійснюється майже 60 % роздрібного товарообороту підприємств області, реалізовується понад 70 % обсягу послуг та понад 55 % обсягу виконаних будівельних робіт, та загалом формується понад 80 % (у 2013 р. - 52 %) фінансового результату діяльності підприємств регіону до оподаткування.

В економіці обласного центру в 2013 р. було освоєно 43 % обсягу капітальних інвестицій області та залучено 47 % загальнообласного показника прямих іноземних інвестицій (139,3 млн. дол. США). За даним відносним показником у період 2011-2013 рр. відбулося зростання на 3,74 % з 43,18 % у 2011 р. до 46,92 % у 2013 р. За період 2004-2013 рр. обсяги прямих іноземних інвестицій на одну особу обласного центру зросли майже у 2,5 рази (з 273 дол. США у 2004 р. до 650 дол. США у 2013 р.) [2,3]. Зростання обсягів іноземного інвестування в області загалом та обласному центрі зокрема позитивно впливає на динаміку ряду соціально-економічних показників регіону та сприяє його розвитку на інноваційній основі. Так, за період 2004-2013 рр. у м. Рівному зросла частка інноваційно активних промислових підприємств у загальному числі промислових підприємств з 14,1 % у 2004 р. до 25 % у 2013 р., а також частка промислових підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію у загальній кількості промислових підприємств з 14,1 % у 2004 р. до 18,4 % у 2013 р; відбулося зменшення частки реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції з 3,5 % у 2004 р. до 0,7 % у 2013 р.

Актуальні тенденції розвитку урбанізаційних процесів у Рівненській області згідно даних Головного управління статистики у Рівненській області дозволили здійснити їх перспективний прогноз за показниками рівня урбанізації та чисельністю міського населення регіону (рис.1,2).

Рис.1 Прогноз чисельності міського населення у Рівненській області до 2016 р. (за поліномінальною функцією)

Рис.2 Прогноз розвитку рівня урбанізації Рівненської області до 2016 р. (за поліномінальною функцією)

Прогноз засвідчив, що рівень урбанізації Рівненської області поступово спадатиме, що пов'язано із перспективним скороченням чисельності населення загалом, та міського зокрема. Очікується зростання чисельності міського населення, що відображатиме прагнення більшості населення регіону оселятись у містах як найбільш привабливих та комфортних середовищах життєдіяльності у сучасних реаліях України. Очікуване зростання чисельності міського населення регіону перспективно здатне генерувати низку конфліктів соціально-економічного, культурного, інфраструктурного, екологічного характеру, що вимагатиме від регіональних та місцевих органів влади та органів самоврядування вироблення своєчасних стратегічних та тактичних дій для їх попередження та усунення. Зокрема, урбаністично обумовленими проявами конфліктогенності міського середовища є такі, як просторова сегрегація бідних міських гетто, розростання приміських житлових нетрів та етнічних анклавів робочого класу, класова поляризація, контрастність та поляризація структури зайнятості населення тощо[4]. Високоурбанізованим територіям притаманний також високий ступінь поляризації характеру та міцності міжособистісних відносин, формалізація особистісних відносин, послаблення моральних принципів, зниження глибини міжособистісних контактів. Яскравими проявами загострення конфліктогенності міського простору є зростання показників девіантної соціалізації у містах. Зокрема, високоіндустріалізованим та урбанізованим територіям притаманні високі показники злочинності (згідно ранжування регіонів України за показниками рівнів коефіцієнтів злочинності станом за 1995-2010 р. у п'ятірку лідерів входили такі регіони, як Дніпропетровська, Луганська, Донецька, Запорізька області тощо) [1].

Для вдосконалення і реалізації концепції розвитку урбанізованих територій необхідно здійснювати стратегічні та тактичні кроки нормативно-правового та регуляторного характеру щодо: зростання рівня благополуччя міських мешканців та скорочення соціальних розривів порівняно із сільським населенням; покращення екологічної ситуації у містах; розвитку сфери та структурного перерозподілу надлишкового трудового потенціалу у містах; вироблення виваженої екологічно та архітектурно узгодженої девелопментської політики міського розвитку та побудови стійких містобудівних комплексів; вдосконалення соціальної інфраструктури урбанізованих територій тощо.

урбанізаційний економічний рівненський

Перелік використаних джерел

1. Населення України за 2013 рік: [демографічний щорічник] / Державна служба статистики України.- Київ, 2014. - 296 с.

2. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року [стат. зб.] / Державна служба статистики України. - Київ, 2013. - 112 с.

3. Статистичний збірник Рівне - 2012 / Державна служба статистики України. Головне управління статистики у Рівненській області - Рівне, 2013. - 163 с.

4. Територіальний розвиток та регіональна політика в Україні / НАН України. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»; наук. Редактор В.С. Кравців. - Львів, 2015. -246 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).

5. Злочинність в Україні: [стат. збірник] / Державна служба статистики України. - Київ, 2011. - 117 с.

Размещено на Allbest.ru