Модернізація кредитних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.77-048.35

МОДЕРНІЗАЦІЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН

С.В. Волосович, д.е.н., доц.

Київський національний торговельно-економічний університет

Обґрунтовано доцільність модернізації кредитних відносин, підставою якої є їх існування як системи з виокремленням підсистем надання позик, залучення депозитів та надання супутніх послуг. У результаті осмислення змісту модернізації з'ясовано, що розвиток кредитних відносин має відбуватися в напрямі їх переходу від екстенсивної до інтенсивної моделі. Складовими модернізації кредитних відносин є інституційна модернізація, що забезпечує розвиток конкуренції у всіх сегментах кредитного ринку, створення його відповідної інфраструктури, якісну зміну підходів до нагляду і регулювання; технологічна модернізація, що передбачає формування спільних продуктів на кредитному ринку та інтегрованої інформаційно-антітичної системи. Застосування заходів щодо модернізації кредитних відносин на основі принципів транспарентності та ринкової дисципліни учасників, інноваційності, системності та послідовності політики, доступності кредитних та супутніх послуг для позичальників, відкритості та прозорості дозволить отримати синергетичний ефект від взаємодії суб'єктів кредитних відносин та змінити бізнес-архітектуру фінансового ринку.

Ключові слова: кредитні відносини; модернізація; принципи модернізації кредитних відносин; екстенсивна модель взаємодії суб'єктів кредитних відносин; інтенсивна модель взаємодії суб'єктів кредитних відносин.

кредитний модель модернізація

Постановка проблеми. В умовах посилення трансформаційних процесів особливої актуальності набуває поняття «модернізація», що передбачає перехід від традиційного до сучасного суспільства, підґрунтям відтворення якого є інновації. Ефекти модернізації визначаються готовністю і спроможністю суспільства впроваджувати новітні технологічні досягнення, змінювати інституційне середовище, адаптувати систему соціальних цінностей. За цих обставин важливою є розбудова кредитних відносин, що зумовлюється різноманітними чинниками. По-перше, посилюється вплив інтеграційних процесів на розвиток кредитних систем. По-друге, спостерігається трансформація ризиків, що притаманні кредитним відносинам, внаслідок проникнення кредиту в нетрадиційні для нього сфери, виникнення нових видів кредитних продуктів, поширення застосування інформаційних технологій. Важливість вирішення цих проблем посилюється, з одного боку, стрімким розвитком потреб суспільства та обмеженими ресурсами, з іншого боку. З огляду на ці обставини, зросла зацікавленість науковців до дослідження кредитних відносин у контексті сталого розвитку національних економік.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теоретичних і практичних аспектів функціонування кредитних відносин зроблено такими науковцями, як Н.І. Валенцева [1], І.І. Дяконова [5], О.Т. Євтух [6], І.К. Ключніков [7], О.І. Лаврушин [8] та багатьма іншими. Водночас проблеми модернізації кредитних відносин залишилися поза їх увагою. В.М. Шимов зазначає, що модернізація - це системний процес цільових змін, які наближають країну й суспільство та їх підсистеми до перспективного вигляду, що відповідає базовим цінностям, вимогам та викликам глобалізації - сучасного етапу розвитку цивілізації [12, с. 33]. Виокремлюють первинну модернізацію, що стосується країн, які еволюційним шляхом досягнули соціокультурних зрушень під час індустріалізації і формування капіталізму; вторинну, або наздоганяючу модернізацію, яка охоплює соціокультурні зміни, що відбуваються у країнах менш розвинених, які запізнилися з цими трансформаціями, але здійснюють їх за наявності відповідних взірців соціальної організації і культури, використовуючи досвід розвинутих країн; модернізацію посткомуністичних країн, що пов'язана з «осучасненням» економік, які знаходяться на середньому рівні індустріального розвитку, достатньо урбанізовані, з доволі високим рівнем освіти населення, з розгалуженою системою соціального захисту [9, с. 6]. Т.М. Руженська акцентує увагу на тому, що ефективне функціонування економіки можливе за умови формування адаптованих до умов економічної модернізації податкової, фінансової, банківської систем, адміністративно-правових структур на рівнях державного й економічного управління [11, c. 222]. О.І. Печонік зазначає, що кредитна система має спиратись на те, що кредитні відносини доцільно будувати як на ринкових, так і на неринкових засадах [10, с. 21], враховуючи як економічні, так і соціально-культурні та моральні чинники [10, с. 23].

Метою статті є розробка заходів, що сприятимуть підвищенню ефективності взаємодії суб'єктів кредитних відносин на основі їх переходу від екстенсивної до інтенсивної моделі розвитку.

Викладення основного матеріалу дослідження. Модернізація кредитних відносин є складовою модернізації вітчизняного фінансового ринку, що певного мірою пов'язана з інтеграційними процесами, які посилюються глобалізацією світової економіки і лібералізацією державної та міжнародної політики.

Її підґрунтям є наукова гіпотеза про існування системи кредитних відносин, що складається із взаємозалежних елементів з інтегративними властивостями [3, с. 135]. Водночас зазначається, що серед суб'єктів системи кредитних відносин доцільно вирізняти основні (кредитори та позичальники) та опосередковані (нотаріуси, страхові компанії, оцінювачі, колекторські фірми та ін.), а її об'єктом є спільний продукт [3, с. 135]. Таким чином, модернізація кредитних відносин зумовлюється взаємодією учасників єдиної системи, які належать до підсистем надання позик, залучення депозитів та надання супутніх послуг, що взаємодіють та зумовлюють функціонування одна одної. На нашу думку, функціонування окремої підсистеми у межах системи кредитних відносин передбачає генерацію певних ризиків як її внутрішнім середовищем, так і внаслідок його взаємодії з зовнішнім середовищем. Ці ризики впливають на діяльність як основних, так і опосередкованих суб'єктів системи кредитних відносин. З іншого боку, функціонування підсистеми супутніх послуг у системі кредитних відносин має кілька аспектів. Супутні послуги надаються для основних суб'єктів системи кредитних відносин. Разом з тим, супутні послуги в цілому є складовою зовнішнього середовища системи кредитних відносин.

Модернізація кредитних відносин має ґрунтуватися на вирішенні таких завдань:

- формування відповідного інституційного забезпечення функціонування системи кредитних відносин;

- забезпечення створення якісного спільного продукту суб'єктами системи кредитних відносин;

- забезпечення доступності кредитних та супутніх для них послуг;

- удосконалення системи захисту прав споживачів послуг, що надаються суб'єктами системи кредитних відносин.

На нашу думку, модернізація кредитних відносин - це процес їх переходу від екстенсивної до інтенсивної моделі з огляду на інституційні складові, які знаходяться у взаємодії та об'єднання яких здійснюється на основі врахування послідовності створення спільних продуктів, що сформує передумови для досягнення макроекономічної стабільності та сприятиме трансформаційним перетворенням фінансового ринку. Складовими інституційного забезпечення функціонування кредитних відносин є інституційно-правове, інституційно-організаційне забезпечення та інституційно-кадрове забезпечення [2, с. 111]. Це відбувається на основі комплексного впровадження інновацій, що сприятиме зростанню конкурентоспроможності вітчизняної кредитної сфери. Модернізований та традиційний механізм взаємодії суб'єктів системи кредитних відносин має певні відмінності, проаналізовані у таблиці 1.

Інтенсивній моделі розвитку кредитних відносин характерні такі ознаки:

- високий рівень конкурентоспроможності;

- наявність адекватного інституційного забезпечення, що сприяє наданню споживачам послуг комплексного характеру;

- високий рівень капіталізації кредитних установ та страхових організацій;

- розвинені системи корпоративного управління та управління ризиками, що сприяють зваженості управлінських рішень, своєчасній ідентифікації ризиків та загроз;

- відповідальність суб'єктів кредитної сфери і страховиків за якість стратегічних та операційних рішень, збалансованість та стійкість бізнесу, достовірність інформації, що публікується чи надається органам контролю та нагляду.

Метою модернізації кредитних відносин є перехід від екстенсивної до інтенсивної моделі їх розвитку. Її завданнями є:

- розширення функціональності системи кредитних відносин;

- досягнення синергізму взаємодії суб'єктів;

- досягнення цілісності та єдності бізнес-процесів суб'єктів системи кредитних відносин;

- збалансування інтересів, з одного боку, суб'єктів системи кредитних відносин, з іншого - вказаних суб'єктів та держави;

- формування конкурентоспроможного бізнесу в системі кредитних відносин;

- заснування інститутів розвитку, що застосовують інноваційні механізми взаємодії;

- гармонізація вітчизняного та міжнародного нормативно-правового забезпечення функціонування системи кредитних відносин.

Модернізація розвитку кредитних відносин має відбуватися на основі таких принципів:

- транспарентність та ринкова дисципліна учасників;

- інноваційність, що проявляється у створенні передумов перетворення знань у форму інновації, здатної для прикладної реалізації. У високорозвинених країнах Західної Європи та Північної Америки 80 % приросту валового внутрішнього продукту досягається за рахунок інновацій [12, с. 21];

- системність і послідовність політики щодо взаємодії суб'єктів системи кредитних відносин, що ґрунтується на чіткій координації її суб'єктів;

- доступність кредитних та супутніх послуг для позичальників;

- відкритість і прозорість, що передбачає доступність інформації для всіх суб'єктів системи кредитних відносин, суспільства і засобів масової інформації. З іншого боку, це створюватиме можливості прийняття ефективних управлінських рішень.

Завдання переходу від екстенсивної моделі розвитку кредитних відносин до інтенсивної має стати пріоритетним як для держави, так і для суб'єктів системи кредитних відносин, для яких необхідно значно розширити інвестиції в сучасні кредитні та супутні продукти.

Нові завдання щодо переходу до інтенсивної моделі взаємодії суб'єктів кредитних відносин, крім змін функціонування зовнішнього середовища, потребують відповідних змін внутрішнього середовища. На кредитні ринки нині виходять як компанії, що діють у суміжних сферах фінансового сектору, зокрема страхові компанії, так і компанії, що діють в інших секторах економіки (торговельні організації, туристичні фірми та ін.). У такій ситуації банки змушені шукати можливості для гармонізації відносин з ними та розробляти нові кредитні продукти. При цьому підвищується роль на фінансовому ринку глобальних інституційних інвесторів, що набирають форму фінансових конгломератів, які об'єднують банки, страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди, інші компанії фінансової сфери - інститути, що перерозподіляють міжнародні фінансові ресурси.

Розвиток кредиту безпосередньо впливав на посилення інтеграційних процесів, насамперед, між банківським та страховим бізнесом. Розвиток банківсько-страхової інтеграції почався тоді, коли банки почали утворювати дочірні установи для надання різних фінансових послуг, таких як лізинг, споживчий кредит, фінансовий інжиніринг, страхові, брокерські та консультаційні послуги. Взаємодія суб'єктів системи кредитних відносин має багаторівневий, багатоплановий та багатозначний характер. Це зумовлює два рівні взаємодії між суб'єктами системи кредитних відносин. З одного боку, відбувається взаємодія між основними суб'єктами системи кредитування, з іншого - спостерігається взаємодія між основними та опосередкованими суб'єктами [3, с. 131]:

- іншими фінансовими установами - страховими компаніями, інвестиційними фондами;

- суб'єктами нефінансового сектору економіки, що сприяє реалізації товарів та послуг у кредит. До цих суб'єктів належать торговельні організації, автосалони, забудовники;

- суб'єктами інфраструктури фінансового сектору - ріелтори, оцінювачі, нотаріуси, колекторські компанії, тобто суб'єкти, що сприяють дотриманню принципів кредитування.

Складовими модернізації кредитних відносин є їх інституційна та технологічна модернізація. Заходи щодо інституційної модернізації кредитних відносин, на нашу думку, повинні містити:

- створення умов, що забезпечують розвиток конкуренції в усіх сегментах кредитного ринку;

- створення відповідної інфраструктури, що забезпечить надання якісних супутніх послуг на кредитному ринку;

- формування інституту державного регулювання на основі створення єдиного мегарегулятора, що проводить нагляд за фінансовими ринками. Це здійснить якісну зміну підходів, унеможливлюючи дублювання функцій існуючих регуляторів.

Здійснення технологічної модернізації передбачає формування якісно нових спільних продуктів на кредитному ринку. Водночас має бути сформована інтегрована інформаційно-аналітична система, що сприятиме забезпеченню раціоналізації та оптимізації бізнес-процесів суб'єктів системи кредитних відносин. Це сприятиме створенню уніфікованого управління інформацією у різних інформаційних середовищах.

Підґрунтям для модернізації кредитних відносин має бути:

- співпраця науки та бізнесу;

- співпраця з робочою силою;

- публічно-приватне партнерство.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, модернізація механізму взаємодії суб'єктів системи кредитних відносин відбувається під впливом глобалізації і лібералізації державної та наддержавної політики, внаслідок чого здійснюється максимальний захист майнових інтересів суб'єктів системи кредитних відносин, задоволення їх потреб у фінансових послугах та отримання додаткового доходу фінансовими установами.

В результаті модернізації розвитку кредитних відносин очікується досягнення упорядкування міжфункціональної координації суб'єктів системи кредитних відносин; забезпечення технологічної підтримки взаємодії між ними; отримання синергетичного ефекту від цієї взаємодії; забезпечення гармонізації фінансових продуктів, що створюються та реалізуються суб'єктами системи кредитних відносин, з міжнародними стандартами; зміна бізнес-архітектури фінансового ринку.

Забезпечення розвитку кредитних відносин від екстенсивної до інтенсивної моделі має відбутися за рахунок функціонування відповідних інституційних складових, що є перспективним напрямом подальших наукових досліджень.

Список використаної літератури:

1. Валенцева Н.И. Теоретические основы экономических границ кредита и развития потребительского кредитования / Н.И. Валенцева, ИВ. Ларионова, ЮЛ. Кудрявцева // Банковские услуги. - 2011. - № 1. - С. 2-11.

2. Волоеовт С.В. Інституційна підтримка розвитку кредитного страхування / С.В. Волосовин // Вісник Хмельницького нац. ун-ту. - 2014. - № 4. - С. 110-113.

3. Волосовин С.В. Об'єктивна необхідність та функціональне призначення системи кредитних відносин / С.В. Волосовин // Економічний вісник Переяслав-Хмельницького ун-ту. - 2014. - № 22/1. - С. 134-137.

4. Волосовин С.В. Розвиток взаємодії страхового сектору із кредитною сферою в умовах глобалізації / С.В. Волосовин // Економічний вісник Переяслав-Хмельницького університету. - 2013. - № 20/2. - С. 130-134.

5. Дяконова І.І. Удосконалення кредитних відносин - споживче кредитування : монографія / 1.1. Дяконова. - Суми : Університетська книга, 2007. - 96 с.

6. Євтух О. Кредит як соціально-економічне явище / О.Євтух // Фінанси України. - 2006. - № 3. - С. 7-20.

7. Ключников И.К Кредитная культура: сущность, закономерности, формы : монография / И.К Ключников, ОД. Молчанова. - СПб. : СПбГУЭФ, 2011. - 221 с.

8. Лаврушин ОМ. Особенности и направления развития кредита в экономике России / ОМ. Лаврушин // Банковское дело. - 2011. - № 3. - С. 35-41.

9. Лібанова ЕМ. Сучасні проблеми модернізації української економіки / ЕМ. Лібанова // Демографія та соціальна економіка. - 2012 . - № 1 (17). - С. 5-22.

10. Печоник ОМ. Принципы модернизации кредитных отношений в экономике знаний / ОМ. Печоник // Фінансовий простір. - 2012. - № 1 (5). - С. 19-23.

11. Ру'женська ТМ. Зміст процесу модернізації української економіки / ТМ. Ру'женська // зб. наук. пр. Нац. ун-ту держ. податкової служби України. - 2012. - № 2. - С. 215-223.

12. Шимов ВМ. Модернизация национальной экономики - императив времени / ВМ. Шимов, ЛМ. Крюков // Белорусский экономический журнал. - 2013. - № 2. - C. 18-42.

Размещено на Allbest.ru