Вітчизняний ринок комбікормової продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вітчизняний ринок комбікормової продукції

Нікішина Оксана

Проведено ідентифікацію інтегрованого ринку комбінованих кормів, проаналізовано систему суміжних ринків, міжсекторні товарні баланси. Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку ринку комбікормової продукції та комплекс регуляторних заходів, орієнтованих на ефективне використання ринкового потенціалу.

Ключові слова: інтегрований ринок комбікормів, система суміжних ринків, відтворювальні процеси, заходи державного регулювання.

Проведена идентификация интегрированного рынка комбинированных кормов, проанализирована система смежных рынков, межсекторные товарные балансы. Обоснованы стратегические направления развития рынка комбикормовой продукции и комплекс регуляторных мер, ориентированных на эффективное использование рыночного потенциала.

Ключевые слова: интегрированный рынок комбикормов, система смежных рынков, воспроизводственные процессы, меры государственного регулирования.

Постановка проблеми. В умовах економічної нестабільності першочерговим завданням держави є забезпечення ефективного функціонування інтегрованих товарних ринків, що мають нереалізований потенціал сталого розвитку. Україна володіє потужним сировинним, виробничим, трудовим і експортним потенціалом для виробництва високоякісної комбікормової продукції (КП) із власної екологічно чистої сировини, однак, ефективність його використання залишається перманентно низькою. За активного експорту сировинних ресурсів (кукурудзи, соняшникового шроту), зменшення виробництва високобілкових бобових культур, імпорту преміксів і білково-вітамінних добавок (БВД) незалежні спеціалізовані підприємства виробляють КП посередньої якості, незба- лансовану за білковим, амінокислотним і вітамінним складом, із високими коефіцієнтом конверсії корму та собівартістю, орієнтовану лише на внутрішній монопсонічний ринок. Як наслідок, рівень завантаження їх потужностей варіює в межах 20-40 %. Сьогодні обсяги експорту КП (у вартісному виразі) становлять усього 0.25 % зернового експорту. Водночас обсяги її імпорту досягають 86.3 % зернового імпорту, незважаючи на потенційні можливості українських виробників повністю задовольнити потреби внутрішнього ринку в комбікормах, преміксах і БВД.

Практика свідчить, що вектори державного впливу концентруються переважно на розробці недосяжних програм розвитку ринку, питаннях реєстрації і сертифікації КП та її компонентів, оминаючи регуляторні механізми відновлення внутрішнього попиту на комбікорми та стимулювання експорту продуктів зернопереробки із високою доданою вартістю. Відповідно постає потреба у розробленні відтворювальних механізмів розвитку комбікормового ринку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання контурного аналізу тенденцій і головних параметрів розвитку ринку КП висвітлено в працях учених І. Камінського [1], О. Козаченко [2], В. Перегуди, І. Кузне- цової [3, 4], аналітиків О. Євтеєва [5], А. Мадай [6], К. Ткаченко [7] та ін. Однак в існуючих дослідженнях, сфокусованих передусім на маркетинговому аналізі ринку, відсутній аналіз відтворювальних процесів (ВП) у системі суміжних до комбікормового ринків, що звужує можливості ідентифікації усієї сукупності взаємопов'язаних проблем розвитку від- творювальної системи та розробки регуляторних заходів, цілеспрямовано орієнтованих на їх вирішення.

Мета статті - аналіз динаміки відтворювальних процесів у секторах інтегрованого ринку комбікормової продукції.

Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети необхідно дослідити такі питання: ідентифікація релевантного ринку; побудова системи суміжних до комбікормового ринків; міжсекторні товарні баланси; визначення головних економічних проблем розвитку ринку; обґрунтування регуляторних механізмів і заходів. Аналіз ринку КП проведено за 2005-2013 рр. із використанням методів секторного та динамічного аналізу, структурно-логічного і балансового методів. Теоретичну базу дослідження становили положення теорії відтворювального циклу [8-10], праці учених та фахівців комбікормового ринку [1-7]; емпіричну - офіційні дані Державної служби статистики України [11-14] та Державної митної служби України [15].

Результати дослідження. Ідентифікація релевантного ринку передбачає визначення його базових характеристик, до яких належать товарні, територіальні й часові межі ринку, його ємність і структура. Ідентифікація ринку за географічними, товарними та часовими межами здійснюється відповідно до чинної Методики визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку [16, с. 172]. Український ринок КП за сукупністю ознак, що визначають його територіальні межі, належить до категорії державних ринків. Правильність такого висновку підтверджує значення показника ступеня відкритості ринку СВР щодо міжнародної торгівлі. Товарні межі ринку можуть варіювати залежно від завдань дослідження, обсягу інформаційної бази тощо. В статистичній звітності та аналітичних оглядах ринку використовується, як правило, видова диференціація КП за напрямами споживання (комбікорми для великої рогатої худоби, свиней, птиці та ін.). Часові межі ринку становлять один календарний рік.

Важливою характеристикою будь-якого товарного ринку є його ємність та ступінь відкритості. Ємність внутрішнього ринку КП у 2013 р. збільшилася порівняно з 2005 р. на 66.8 % за рахунок зростання обсягів виробництва та імпорту товарів (табл. 1). Ступінь відкритості релевантного ринку у звітному періоді становив 2.37 %, зменшившись порівняно з 2005 р. на 0.08 %. Відповідно до Методики [16, с. 175], якщо СВР < 40 %, то територія держави є територіальними межами ринку. За період, що аналізується, показник відкритості ринку КП не перевищував 40 %, що свідчить про можливість його ідентифікації як державного ринку та проведення аналізу ВП у географічних межах держави.

Таблиця 1

Ємність і ступінь відкритості ринку комбікормової продукції, тис. т

Ринок комбінованих кормів, ідентифікований товарними, територіальними і часовими межами, називається релевантным. Його секторну структуру та сукупність взаємозв'язків і взаємодій у системі суміжних і пов'язаних до релевантного ринків наведено на рисунку. Державні ринки зерна та насіння зернових культур є нижньосуміжними ринками відносно релевантного ринку комбікормів, оскільки зерно є вхідним ресурсом для виробництва КП. Зернова складова у структурі повнораціонних комбікормів досягає 65-70 %. Ринок продукції тваринництва відносно релевантного є пов'язаним ринком і головним споживачем комбікормової продукції. ринок комбінований корм стратегічний

Відтворювальна модель системи ринків, суміжних до ринку комбікормової продукції (авторська розробка)

Згідно з методологією секторного аналізу інтегрованих товарних ринків [9; 10] структуру релевантного ринку КП можна представити як сукупність чотирьох взаємопов'язаних секторів відповідно до стадій утворення, додавання, трансформації та споживчих властивостей товару, а саме: сировинного, виробничого, інфраструктурного та споживчого. Український ринок комбікормової продукції є повним чотирисектор- ним ринком, тобто інтегрованим.

Суміжні ринки відтворювальної системи органічно взаємопов'язані і взаємодіють між собою, формуючи внутрішній економічний простір, який включає умови і передумови для функціонування системи суміжних ринків. Найголовнішою з передумов є наявність на території держави потужного потенціалу та його складових (природно-ресурсного, виробничого, трудового, інфраструктурного, інноваційного, споживчого потенціалів), що складають матеріальну, трудову, інноваційну основи ВП на ринку зерна та продуктів його переробки. Усі суміжні ринки відтворювальної системи є чотирисекторними ринками, що свідчить про наявність в Україні потужного економічного потенціалу ринку КП (див. рисунок).

Система суміжних ринків є відкритою відтворювальною системою, якій притаманна сукупність прямих і зворотних зв'язків із зовнішнім економічним простором. Вектор його впливу на ВП має подвійну спрямованість. З одного боку, ринок КП забезпечує ринок тваринницької продукції комбікормами та кормовими сумішами, з іншого, - отримує від пов' язаного ринку корми тваринницького походження (борошно м'ясне, кісткове, рибне, печінкове, молоко, м'ясо та ін.), які є складовими компонентами комбінованих кормів. Ринок КП постає сполучною ланкою між рослинництвом і тваринництвом, що обумовлює його залежність як від нижньосуміжного зернового ринку, так і пов' я- заного ринку продукції тваринництва.

Динаміка валового збору зернових культур (ЗК) свідчить про наявність в Україні потужної сировинної бази для розвитку комбікормової промисловості. У 2013 р. порівняно з 1990 р. обсяги зернового виробництва зросли на 23.5 %. Серед зернофуражних культур найбільше зросли валові збори кукурудзи - у 6.5 раза (табл. 2). На тлі перманентного зростання виробництва кукурудзи відповідно до потреб експортного попиту спостерігається тенденція зменшення виробництва інших зернофуражних культур, обумовлена скороченням внутрішнього споживання. Виробництво ячменю за цей період скоротилось на 17.0 %, зернобобових культур - на 85.3 %. Останні мають важливе значення у збалансуванні кормових раціонів за білком відповідно до зоотехнічних норм. Потреби тваринництва у протеїні задовольняються на 70-75 % [4, с. 59-61] за рахунок зернобобових, також вони істотно підвищують родючість ґрунтів. Відтак, скорочення посівних площ високобілкових зернобобових культур в Україні не відповідає національним інтересам, є свідченням неефективного використання природоресурсного потенціалу зернового ринку, ігнорування внутрішніх потреб комбікормових підприємств у якісній екологічно чистій сировині.

Характерною особливістю сировинного сектора комбікормового ринку України є активний експорт фуражного зерна та білкових компонентів комбікормів, зокрема, соняшникового шроту. Експорт кукурудзи зріс у 2013 р. порівняно з 2005 р. у 5.7 раза і становив 60.2 % експорту групи П "Продукти рослинного походження", тоді як у 2005 р. її частка досягала всього 19.4 %. У цей же період експорт макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування рослинних олій, зріс у 2.9 раза і становив 2.87 млн т, соєвого шроту збільшився у 6.5 раза, досягнувши 21.3 тис. т. Також зростає експорт інших компонентів комбікормів - м'ясного борошна та відходів від помелу зерна - у 3.3 та 1.3 раза відповідно [11; 15].

Таблиця 2

Динаміка обсягів виробництва зернових культур та комбікормової продукції, млн т

У 2013 р. обсяги виробництва комбікормів для сільськогосподарських тварин та птиці зменшились порівняно з 1990 р. на 58.2 % (див. табл. 2). За 1990-2000 рр. система комбікормового виробництва в Україні була практично зруйнована. Із 16 млн т середньорічне виробництво комбікормів скоротилося до 1 млн т, що стало результатом зниження попиту на них через зменшення виробництва тваринницької продукції, за відсутності інших, зокрема, зовнішніх, каналів збуту КП. Порівняно з базовим 1990 р. поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) скоротилося на 81.6 %, у т.ч. корів - на 70.1, свиней - на 62, овець та кіз - на 80.7, птиці - на 16.1 % (табл. 3).

Починаючи з 2000 р., генерується тенденція повільного нарощування виробництва КП, яка з 2005 р. набуває стійкого характеру зростання. У 2013 р. порівняно з 2005 р. обсяги комбікормового виробництва зросли на 65.9 %, порівняно з 2008 р. - на 17.1 %. Головними чинниками такого зростання стали збільшення поголів'я птиці (на 26.5 % порівняно з 2008 р.) та свиней (на 3.5 %) як головних споживачів комбікормів і поступовий перехід тваринництва до використання прогресивних технологій годівлі. У структурі виробництва КП 54.2 % припадає на комбікорми для птиці, 20.2 - на комбікорм для свиней, 10.1 - на комбікорм для ВРХ, 15.5 - на інші його види [5].

Таблиця 3

Динаміка поголів'я худоби та птиці в Україні, млн голів

У виробничому секторі релевантного ринку розгортають діяльність суб'єкти виробництва трьох типів: незалежні спеціалізовані комбікормові підприємства; вертикально інтегровані структури, зокрема, агрохолдинги; малі та середні підприємства, кормоцехи. В Україні нараховується близько 90 виробників комбікормів, які випускають 751150 т продукції за добу, і 350 підприємств потужністю до 75 т. На сьогодні понад 70 % промислових комбікормів виробляють вертикально інтегровані структури. У 2012 р. до п'ятірки лідерів вітчизняного комбікормового виробництва увійшли три агрохолдинги: ПАТ "Миронів- ський хлібопродукт", ПАТ "Укрлендфармінг", ТОВ "Комплекс Агромарс" відповідно з 24.5, 8.1 і 7.5 % загального випуску КП [5; 7].

Характерною рисою державного ринку КП є його монопсоніч- ність, тобто високий ступінь ринкової влади покупця, що в свою чергу істотно впливає на ринкову поведінку виробника та змушує його до інтеграції з покупцем для забезпечення гарантованого збуту й захисту від конкуруючих виробників продукції [8, с. 55]. На думку О. Козаченко, саме монопсонічність релевантного ринку сприяла появі та розвитку квазіінтегрованих об'єднань (або вертикального контролю), не закріплених відносинами власності. Такий тип інтеграції є ознакою нестабільності й нерозвиненості ринкової інфраструктури, оскільки неврегульовані відносини власності роблять контроль над поставками і збутом підприємства в цілому ефективнішим, ніж контроль над його активами [2, с. 56].

Рівень завантаження комбікормових підприємств залежить від їх розміру та форми власності: в агрохолдингах заводи завантажені на 80-90 %, потужності незалежних підприємств - на 40-60 % [7]. Найнижчий рівень завантаження у державних комбікормових підприємств. ISSN 1727-9313.

Виробничі потужності Новоукраїнського КХП та Ізюмського КХП, що входять до складу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", завантажені лише на 23 %, незважаючи на їх потенційні можливості щорічно виробляти 163 тис. т збалансованих кормів для сільськогосподарських тварин, птиці та риб, задовольняючи при цьому 15 % потреб внутрішнього ринку у КП [17]. Орієнтація виключно на внутрішній попит за умов жорсткої конкуренції з агрохолдингами та локальними виробниками призводить до неефективного використання наявного потужного виробничого потенціалу комбікормового ринку, банкрутства та перепрофілювання спеціалізованих підприємств, скорочення податкових надходжень, що не відповідає національним інтересам і потребує державного втручання.

Динаміку та обсяги товаропотоків між секторами інтегрованого ринку можна дослідити шляхом побудови міжсекторних товарних балансів (табл. 4). У середньому за 2010-2013 рр. обсяги фуражного споживання зерна становили 15.9 млн т або 34.4 % валового збору. З них для виробництва збалансованих комбікормів використано всього 4.2 млн т (26.7 %); 73.3 % обсягів фуражного зернового використання (11.6 млн т) спрямовано для споживання подрібненого зерна та сумішей, виготовлених безпосередньо виробниками тваринницької продукції, зокрема, господарствами населення, за межами виробничого сектора комбікормового ринку.

Розраховано автором за даними Державної служби статистики України та аналітичних видань [6; 11; 13]

Проведені дослідження природних умов і спрямованості деформацій ВП на інтегрованому ринку зерна дають змогу ідентифікувати два їх типи - структурні та фінансові [10, с. 91]. Перші зменшують або нівелюють взаємозв'язки та взаємодії між суб'єктами суміжних секторів і суміжних ринків. Характерною особливістю структурних деформацій ВП на релевантному ринку є скорочення відтворювального взаємозв'язку між товаропотоками зернового і комбікормового ринків та надходження фуражного зерна до пов'язаного ринку продукції тваринництва безпосередньо з аграрного сектора зернового ринку, без включення у цикл виробничого сектора ринку КП (див. рисунок). Згідно з розрахунками 73.3 % фуражного зерна проходить скорочений відтворювальний цикл у межах простого відтворення ресурсів, і лише 26.7 % зернофуражу переробляється у повнораціонні комбікорми в межах розширеного відтворення ресурсів. Головними причинами структурних деформацій ВП є збитковість, низька рентабельність продукції тваринництва, недосконалість механізмів державної підтримки тваринництва.

Обсяги експорту української КП у 2013 р. становили 19.9 тис. т (0.3 % виробництва), зменшившись порівняно з 2005 р. на 47.2 %. У вартісному виразі експорт готових кормів для тварин досягнув у 2013 р. 15.9 млн дол. США. У структурі експорту домінують корми на основі зерносумішей. Головними їх зовнішніми споживачами в цей період є (%): Грузія (32.9), Росія (23.8) і Молдова (23.0). У той же час імпорт КП становив 166.7 тис. т (2.4 % виробництва), збільшившись порівняно з 2005 р. на 61 %. У структурі імпорту близько 45-50 % припадає на премікси, решта - на комбікорми зі специфічними компонентами, які окремо не реалізуються. Основними країнами-імпортерами комбікормів у 2013 р. є (%): Росія (18.6), Польща (16.2) та Франція (13.3). У натуральному виразі обсяги імпорту КП перевищували обсяги її експорту у 8.4 раза (2013 р.), у вартісному - у 16.7 раза [15]. У 2005-2013 рр. для готових кормів характерне стійке від'ємне сальдо зовнішньоекономічної діяльності.

Корми є матеріальною основою створення продукції тваринництва, відтак, головним чинником її конкурентоспроможності. Кожна тонна збалансованого комбікорму, витрачена в молочному тваринництві, порівняно із зерновою сумішшю дає змогу одержати додатково 250300 л молока, у свинарстві - 30-40 кг свинини, птахівництві - 800900 шт. яєць [5]. Вартість кормів - найбільша складова у формуванні собівартості тваринницької продукції, до того ж вона має тенденцію до зростання. У структурі витрат частка кормів зросла для ВРХ з 75.6 % у 2008 р. до 77.1 % - у 2012 р., для свиней - з 79.9 до 81.4 %, птиці - з 71.9 до 79.2 %; у виробництві молока частка кормів збільшилася з 71.0 до 71.8 %, вовни - з 65.7 до 67.6 % і лише у виробництві яєць за аналізований період частка кормів знизилася з 85.2 до 74.1 % [14, с. 23].

Основними споживачами КП є сільськогосподарські підприємства, в яких частка комбікормів у структурі годівлі становить 43 %, тоді як у господарств населення - всього 3.8 % [5]. Сьогодні більшість поголів'я перебуває у господарствах населення. У 2012 р. розподілення між сільгосппідприємствами та господарствами населенням було у відношенні (%): поголів'я свиней - 46.9 до 53.1, птиці - 55.1 до 44.9, ВРХ - 32.4 до 67.6, у т.ч. корів - 22.5 до 77.5 [12, с. 169]. Порівняно з 2005 р. частка сільськогосподарських підприємств у поголів'ї свиней і птиці зросла на 10 і 14 %, у поголів'ї ВРХ і корів зменшилася на 5.9 і 1.3 % відповідно.

У середньому за 2010-2013 рр. внутрішнє споживання комбікормів становило 6.7 млн т, їх частка у витратах концентрованих кормів худобі та птиці досягла 44.7 % (табл. 5). У 2012 р. для годівлі тварин і птиці використано 15.2 млн т концентрованих кормів (45 % загального обсягу кормів) [12, с. 178]. Тенденція до зростання частки КП у структурі витрат концентрованих кормів є позитивною і свідчить про поступовий перехід тваринництва до використання прогресивних технологій годівлі.

Розраховано автором за даними Державної митної служби, Державної служби статистики України [11; 12; 15]

За результатами секторного аналізу ВП, оцінки міжсекторних товарних балансів узагальнено головні економічні проблеми розвитку державного ринку КП за секторами, ідентифіковано вектори їх впливу на ВП ринку (табл. 6).

Основні економічні проблеми та напрями розвитку комбікормового ринку

Рівноважний розвиток відтворювальної системи суміжних до комбікормового ринків передбачає налагодження тісних зв'язків, з одного боку, між виробниками КП та зернофуражних культур, білкової сировини, преміксів і БВД, з іншого, - між комбікормовими підприємствами та виробниками продукції тваринництва, птахівництва, рибництва із дотриманням базового принципу збалансування економічних інтересів ринкових суб'єктів. Завдання держави полягає у налагодженні товарно- фінансово-інформаційних потоків у системі суміжних ринків через реалізацію низки системних взаємопов' язаних регуляторних заходів, контролю їх ефективності та глибини впливу на ВП з позицій досягнення національних інтересів та пріоритетів агропродовольчої політики. Сукупність регуляторних заходів, цілеспрямовано орієнтованих на реалізацію стратегічних завдань розвитку інтегрованого ринку КП, узагальнено (див. табл. 6).

Висновки

Український ринок КП є чотирисекторним інтегрованим ринком. У відтворювальній системі суміжних до комбікормового ринків нижньосуміжними постають ринки насіння зернових культур і фуражного зерна, пов' язаними є ринки продукції тваринництва, птахівництва та рибництва.

Ідентифіковано структурні деформації ВП, проявом яких є скорочення взаємодій між релевантним ринком КП і пов'язаним ринком тваринницької продукції. 73.3 % фуражного зерна проходить скорочений відтворювальний цикл у межах простого відтворення ресурсів, і лише 26.7 % зернофуражу переробляється у збалансовані комбікорми в межах розширеного відтворення ресурсів.

Визначено головні економічні проблеми розвитку державного ринку КП за секторами.

Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку комбікормового ринку та комплекс прикладних заходів, орієнтованих на їх реалізацію. Зокрема впровадження механізмів стимулювання виробництва високобілкових бобових культур та експорту української КП, виготовленої з вітчизняної екологічно чистої сировини; часткова компенсація незалежним підприємствам вартості міжнародної сертифікації виробництва комбікормів та їх інгредієнтів; пріоритетне включення комбікормових підприємств, що виробляють якісну конкурентоспроможну КП з української сировини, до участі у державних програмах щодо розвитку ринків зерна та тваринницької продукції.

Теоретична сутність результатів секторного аналізу релевантного ринку комбікормів полягає в збагаченні методології дослідження сучасних економічних систем. Практичне значення стратегічних завдань розвитку інтегрованого ринку КП та регуляторних заходів визначається можливістю їх використання в ході розробки державних і регіональних програм розвитку ринків КП, зерна та тваринницької продукції, модернізації механізмів державного регулювання та управління даними ринками, наукового обґрунтування пріоритетів національної агропродовольчої політики в умовах відкритої економіки.

Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці руху фінансових ресурсів у межах другої фази відтворювального циклу шляхом побудови та аналізу міжсекторних фінансових балансів (доданої вартості товарів, рентабельності продукції, показників ресурсної ефективності, зокрема, фондовіддачі, матеріаловіддачі, продуктивності праці тощо).

Список використаних джерел

1. Камінський І. В. Розвиток ринку зернобобових культур в Україні /І.В. Камінський // Економіка АПК. -- 2012. -- № 4. -- С. 59-63.

2. Козаченко О. А. Державне регулювання розвитку комбікормових підприємств / О. А. Козаченко // Економіка АпК. -- 2009. -- № 9. -- С. 55-58.

3. Перегуда В. Л. Ринок кормів / В. Л. Перегуда // Пропозиція. -- Режим доступу : http://propozitsiya.com.ua.

4. Кузнецова І. О. Зерновий ринок України: історія створення та тенденції розвитку : монографія / І. О. Кузнецова. -- Одеса : Поліграф, 2008. -- 198 с.

5. Євтеєв О. Ефективні корми - статистичні дива / О. Євтеєв // Агропрофі: укр.тижневик ділової інформ. -- Режим доступу : http://www.agroprofi. com.ua/statti/1057.

6. Мадай А. Госрегулирование. Умно жуй / А. Мадай // Бизнес. -- 2012. -- № 44 (1031). -- С. 33-34.

7. Ткаченко К. Рынок комбикормов: растем, когда все падают / К. Ткаченко // Нац. агропортал Latifundist.com. -- Режим доступу : http:// latifundist.com/ spetsproekt/54-rynok-kombikormov.

8. Авдашева С. Б. Теория организации отраслевых рынков : учебник / С. Б. Авдашева, Н. М. Розанова. -- М. : Магистр, 1998. -- 320 с.

9. Лысюк В. М. Воспроизводственная функция товарных рынков : монография / В. М. Лысюк. -- Одесса : ИПРЭЭИ НАН Украины, 2011. -- 225 с.

10. Нікішина О. В. Модернізація регуляторної політики на інтегрованому зерновому ринку України (відтворювальний підхід) / О. В. Нікішина // Механізм регулювання економіки. -- 2013. -- № 2 (60). -- С. 88-97.

11. Офіційний сайт Державної служби статистики України. -- Режим доступу : //http://www.ukrstat.gov.ua.

12. Статистичний щорічник України за 2012 рік / за ред. О. Г. Осауленко. -- К. : Август Трейд, 2013. -- 551 с.

13. Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України : стат. бюл. ; за ред. Н. С. Власенко. -- К. : Держ. служба статистики України, 2013. -- 56 с.

14. Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах за 2012 рік : стат. бюл. / відп. за вип. О. М. Прокопенко. -- К. : Держ. служба статистики України, 2013. -- 88 с.

15. Офіційний сайт Державної митної служби України. Митна статистика. -- Режим доступу : http://www.customs.gov.ua/dmsu/control/cstat.

16. Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку : затв. Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 берез. 2002 р. № 49-р. // Конкуренційне законодавство України : юрид зб. -- К. : Професіонал, 2002. -- 296 с.

17. Офіційний сайт ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

18. Про корпорацію. -- Режим доступу : http://www.pzcu.gov.ua/ua/about.

Размещено на Allbest.ru