Формування системи моніторингу інвестиційного розвитку сільськогосподарських підприємств

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Формування системи моніторингу інвестиційного розвитку сільськогосподарських підприємств

Г.О. Вишняк

Анотація

У статті досліджено процес формування системи моніторингу інвестиційного розвитку сільськогосподарських підприємств. Розроблено дерево стратегічних цілей інвестиційного розвитку та відповідні етапи їхнього досягнення в системі моніторингу.

Ключові слова: моніторинг, цілі, етапи, реагування, система.

Summary

This article explores the formation of the monitoring system of investment farms. Developed tree strategic objectives of the investment and appropriate steps to achieve them in the monitoring system.

Key words: monitoring, targets, milestones, response, system.

Постановка проблеми. У процесі виходу з економічної нестабільності перед сільськогосподарськими підприємствами стоїть безліч завдань, найбільш важливим серед яких є перебудова системи управління і орієнтація на стійкий інвестиційно-інноваційний розвиток. Складність і багатомірність завдань вимагають урахування всебічних аспектів реалізації процесів інвестиційного розвитку і зміни теоретико-методологічних підходів до формування системи моніторингу, перегляду методологічних і методичних принципів збору, обробки та інтерпретації статистичної інформації на рівні підприємства, її використання в обґрунтуванні інвестиційних рішень. Сільськогосподарські підприємства виступають об'єктами вкладення інвестиційних ресурсів з метою отримання соціально-економічних результатів у майбутньому у виді стабільного зростання обсягів виробництва і підвищення продовольчої безпеки регіону і тому можуть розглядатися як економічні системи пріоритетного інвестування соціально-економічно орієнтованих структурних зрушень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У той же час поняття системи моніторингу інвестиційного розвитку в економічній науці і практиці до цих пір не було визначено, що є однією із причин неопрацьованості цього методу інформаційно-аналітичного спостереження для здійснення дослідження, оцінки та обґрунтування інвестиційного розвитку підприємств. Існують результати дослідження за низкою суміжних економічних напрямів, зокрема в економіці та управлінні, переважно в аспекті конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості підприємств та аналізу інвестиційної діяльності. До того ж існуючі підходи до оцінювання й управління інвестиційним розвитком невзмозі забезпечити розробку ефективних своєчасних та адекватних прогнозів і стратегічних планів. Отже, виникає необхідність практичного впровадження моніторингу на підприємствах та проведення оцінки ступеню їхнього стійкого інвестиційного розвитку, що дозволить визначити вплив внутрішніх факторів розвитку підприємства на його стан у зовнішній сфері, а також прийняти рішення про сучасні зміни механізму управління підприємством. сільськогосподарський стратегічний інвестування

У сучасних умовах, коли зовнішнє середовище підприємств характеризується високою динамікою економічних процесів, є рухомим та нестійким, особливо значущим стає концепція управління, що здатна забезпечити стійкий розвиток підприємства. Орієнтація на ці концепції, на сучасне розуміння процесів розвитку підприємства як економічної системи дозволяє на основі власної стратеги розвитку успішно долати кризисні ситуації різних масштабів, що постійно виникають, нівелювати наслідки криз і реалізувати нові можливості розвитку, котрі досягаються за умови ефективнішого та раціональнішого використання ресурсів.

Метою статті є дослідження сучасних передумов формування системи моніторингу інвестиційного розвитку сільськогосподарських підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження. Процес управління економічним, фінансовим і виробничим потенціалом підприємства потребує інформації щодо рівня використання сукупних ресурсів -- джерело доходів, об'єкти і структура витрат, собівартість, фінансові результати тощо. З такої диспозиції можна зробити висновок, що досконала система моніторингу інвестиційної діяльності підприємства повинна розглядатися через ієрархію власних цілей, адекватних цілям підприємства, починаючи від елементарного уникнення збитковості та втрати вартості капіталу на її покриття і закінчуючи інвестиційним розвитком підприємства на основі інновації.

Якщо у розвинутих країнах світу, починаючи з 90-х років ХХ століття, моніторинг став реальним інструментом управління у системі стійкого інвестиційного розвитку, то в Україні робота у зазначеному напрямку тільки починається. Як і будь-яка нова сфера діяльності, моніторинг стійкого розвитку потребує розробки концептуальних засад, методичних організаційних підходів до його здійснення.

Механізм управління стійким інвестиційним розвитком відноситься до розряду управлінських процесів і має реалізуватись поетапно

Кожний етап має складатися із операцій, взаємопов'язаних між собою.

Етап 1. Формування основ управління інвестиційним розвитком підприємства (стратегія розвитку) носить цільовий характер, тобто передбачає постановку і досягнення відповідних цілей. На першому етапі необхідно сформулювати стратегію, мету, функції, принципи і методи управління підприємством, а також конкретизувати суб'єкт і об'єкт управління в межах концепції інвестиційного розвитку підприємства, які забезпечують економічний і соціальний розвиток, а також не спричиняють екологічні збитки. Інвестиційна стратегія виступає як система довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства, що обумовлені загальними завданнями його розвитку та інвестиційною ідеологією, а також вибору найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Для визначення цілей інвестиційного розвитку необхідна оцінка впливу стратегії на розвиток підприємства. Звідси витікає низка проблем, котрі варто формалізувати шляхом взаємопов'язаних економічних і неекономічних показників, визначення фактичних і нормативних значень, а також виконати структуризацію проблем, побудував для їх вирішення дерево цілей (рис. 2). При цьому нами було враховано те, що головною метою є підвищення рівня добробуту власників підприємства і максимізація його ринкової вартості. Разом з тим ця головна мета потребує певної конкретизації з урахуванням завдань і особливостей майбутнього інвестиційного розвитку підприємства. Система стратегічних цілей повинна забезпечувати: вибір найбільш ефективних напрямків і фінансового інвестування; формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів та оптимізації їхнього складу; прийнятність рівня інвестиційних рисків у процесі здійснення майбутньої господарської діяльності тощо.

Формування стратегічних цілей інвестиційного розвитку повинно відповідати певним вимогам, основними з яких ми вважаємо:

— підпорядкованість головної мети інвестиційного менеджменту. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності розробляються для реалізації в довгостроковій перспективі головної мети інвестиційного менеджменту. Система конкретних цілей підтримки інвестиційної стратегії формується на цій головній меті і повинна бути співмірна з нею;

— орієнтація на високий результат інвестиційної діяльності. Кожна зі стратегічних цілей повинна носити характер стимулювання для інвестиційних менеджерів, викликати прагнення до їх досягнення, забезпечувати найбільш повне використання інвестиційного потенціалу підприємств;

— реальність (досяжність). Хоча в основі розробки стратегічних інвестиційних цілей лежить ідеальне уявлення або бажаний образ стратегічної інвестиційної позиції підприємства, їх необхідно свідомо обмежувати за критерієм реальної досяжності з урахуванням факторів зовнішнього інвестиційного середовища і внутрішнього інвестиційного потенціалу;

— вимірність. Кожна із формованих стратегічних інвестиційних цілей має бути виражена в конкретних показниках. Реалізація цієї вимоги в процесі формування стратегічних цілей дозволяє використовувати їх в системі планування (нормування) основних параметрів інвестиційної діяльності, диференціювати за окремими інтервалами стратегічного періоду, застосовувати як критерії оцінки результатів реалізації інвестиційної стратегії підприємства;

— однозначність трактування. Кожна зі стратегічних інвестиційних цілей повинна однозначно і ясно сприйматися всіма інвестиційними менеджерами, пов'язаними з її реалізацією. Ця вимога забезпечується чітким встановленням стратегічного періоду (або окремими його інтервалами), диференціацією за різними об'єктами стратегічного управління, порівняною системою одиниць виміру кількісних значень та іншими чинниками, що забезпечують ясність сприйняття стратегічних цілей;

— наукова обґрунтованість. У процесі формування стратегічних інвестиційних цілей мають бути враховані об'єктивні економічні закони, що визначають рівень інвестиційної активності підприємства та ефективність його інвестиційної діяльності; використано сучасний методологічний апарат реальної оцінки окремих параметрів інвестиційного процесу; визначено систему взаємозв'язків і взаємозалежності окремих цілей;

-- підтримка. Система стратегічних інвестиційних цілей має бути вибудувана таким чином, щоб реалізація одних із цих цілей забезпечувала б успішну реалізацію інших. У цих цілях необхідно ранжувати всі стратегічні цілі за рівнем їхньої пріоритетності, розподіляючи їх на прямі і ті, що підтримують, в загальній ієрархії;

-- гнучкість. Ця вимога визначає можливість корегування системи стратегічних інвестиційних цілей в цілому або окремих кількісних параметрів кожної з них під впливом зміни факторів зовнішнього інвестиційного середовища або параметрів внутрішнього інвестиційного потенціалу. Зовнішня гнучкість системи стратегічних цілей повинна забезпечувати мінімізацію негативного впливу окремих факторів на ефективність інвестиційної діяльності або швидку реалізацію нових інвестиційних можливостей, а внутрішня їх гнучкість -- швидку маневреність у використанні інвестиційного потенціалу підприємства (у першу чергу -- власних інвестиційних ресурсів).

Враховуючи негативні тенденції сучасного розвитку сільськогосподарських підприємств та проблеми щодо фінансового забезпечення інвестиційного розвитку, нами було визначено логістично-функціональне дерево цілей розвитку, що відповідає зазначеним вимогам.

Етап 2. Якісний і кількісний аналіз факторів зовнішньої і внутрішньої сфери стійкого розвитку. Оцінка ризикованості розвитку на основі створення системи показників поточного стану і розвитку сільськогосподарського підприємства з метою попередження виникнення негативних економічних явищ і прийняття необхідних заходів щодо підтримки та забезпечення стійкості. На другому етапі необхідно здійснити вибір методики для аналізу сучасного стану розвитку сільськогосподарського підприємства. При розробці методики пропонується використовувати два підходи: перший -- пов'язаний із всебічним аналізом різних аспектів функціонування підприємства. Основним критерієм у цьому випадку виступає повнота інформації, що дозволяє судити про збалансованість і пропорційність інвестиційного розвитку підприємства за відповідними сферами господарювання (економічною, соціальною, екологічною). Другий підхід використовується для оперативного контролю і прогнозування загроз, де основним критерієм є оперативність надходження, обробки і аналізу інформації.

Методика, яка є найбільш прийнятною для проведення якісного і кількісного аналізу інвестиційного розвитку сільськогосподарських підприємств, на нашу думку, передбачає розрахунок інтегрального показника, який виступає комплексним показником розвитку підприємства за економічним (інвестиційним потенціалом), соціальним і екологічним аспектами інвестування.

Етап 3. Оцінка і аналіз рівня стійкого розвитку сільськогосподарського підприємства. На цьому етапі визначається конкретний набір показників інвестиційного розвитку -- система показників, визначається узагальнювальний показник (інтегральний), проводиться порівняльна оцінка його значення у динаміці розвитку.

Етап 4. Дослідження подальших перспектив інвестиційного розвитку сільськогосподарського підприємства варто здійснювати шляхом прогнозування обраних індикаторів розвитку. Зазначений етап полягає у розробці сценаріїв на основі результатів проведеної оцінки рівня розвитку і формуванні пропозицій щодо підвищення ефективності та стимулювання інвестиційного розвитку.

Етап 5. За результатами проведеного аналізу і оцінки рівня інвестиційного розвитку підприємство виявляє необхідність і проводить розробку управлінських рішень і рекомендацій, корегування цілей, функцій, принципів і методів та інструментів управління розвитком, що формує організаційно-економічне забезпечення інвестиційного розвитку підприємства. На основі аналізу основних тенденцій інвестиційного розвитку розробляються рекомендації для керівництва підприємства, спрямовані на підвищення та забезпечення стійкості інвестиційного розвитку.

Етап 6. Складання звітності. Інформація щодо управління інвестиційним розвитком сільськогосподарського підприємства має бути наведена у виді відкритої звітності, котра розробляється на основі методології та технології збалансованих облікових карт (BSC), розповсюджується серед усіх учасників господарського процесу і має бути доступною як для зовнішніх, так і внутрішніх користувачів.

Підсумовуючи запропоновані методичні засади, система моніторингу інвестиційного розвитку сільськогосподарського підприємства наочно наведена на рис. 3.

Висновки і пропозиції

Послідовність етапів моніторингу інвестиційного розвитку сільськогосподарських підприємств дає змогу підприємствам мінімізувати помилки і звести до мінімуму ризики інвестиційної діяльності у майбутньому. Перевагою запропонованої системи є те, що вона орієнтована на оперативне реагування на різні зміни зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства для уникнення помилок і досягнення позитивних кількісних і якісних результатів у майбутньому.

Література

1. Гончаров В. Н. Формирование финансовых ресурсов в аграрных предприятиях : монография / В. Н. Гончаров, А. В. Ландик. -- Донецк : СПД Куприянов В. С., 2009. -- 224 с.

2. Механизмы и модели управления кризисными ситуациями / [Т. С. Клебанова, В. И. Грачев, Е. В. Раевнева и др. ; под ред. Т С. Клебановой] ; НАН Украины, НИ Центр. индустр. пробл. развития. -- Х. : ИНЖЕК, 2007. -- 195 с. : ил.,табл. -- (Научное издание). Парал. тит. л. англ. -- Библи- огр. : С. 158-162.

3. Черевко Г. В. Інвестиційна привабливість АПК та іноземні інвестиції / Г. В. Черевко, Г. Б. Іва- ницька // Науковий вісник Волинського державного університету. -- 2011. -- № 3. -- C. 87--91.

4. Юхновський І. О. Джерела формування інвестиційного потенціалу економіки України / І. О. Юхновський // Галицький економічний вісник. -- 2010. -- № 4 (29). -- С. 61-67.

Размещено на Allbest.ru