Інвестиційна політика підприємств у сфері харчової промисловості

Метою статті є аналіз показників динаміки капітальних інвестицій у харчову промисловість України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Інвестиційна політика України є елементом інвестиційного процесу, основу якого в сучасних умовах становлять п'ять етапів:

1. Вибір інвестиційної політики.

2. Аналіз ринку цінних паперів.

3. Формування портфеля ланцюгових паперів.

4. Перегляд портфеля цінних паперів.

5. Оцінка ефективності портфеля цінних паперів.

Найбільші обсяги інвестицій надходять до виробництва олії та жирів, кондитерської галузі, виробництва молочних продуктів, пива, напоїв, а також м'ясних продуктів. Вказані підгалузі харчової промисловості розвиваються в умовах високої концентрації та домінування на ринку декількох великих компаній зі значними інвестиційними можливостями. Так, Україна стабільно утримує перше місце у світовому виробництві та експорті соняшникової олії, виробництво якої контролюється декількома великими агрохолдингами (Kernel Holding S. A., Suntrade Bunge Ukraine, Cargill Україна, промисловою групою «Креатив»); 70 % ринку кондитерської продукції контролюється сімома найбільшими виробниками, серед яких Рошен, Конті, АВК, Крафт Фудз Україна; у виробництві напоїв сегмент безалкогольної продукції контролюється декількома міжнародними ТНК -- Coca-Cola, PepsiCo, Suntory Holdings Ltd, а також ПрАТ «КЗБН «Росинка» і ПАТ «Оболонь»; на ринку пива 95 % виробництва здійснюється чотирма найбільшими компаніями -- ПАТ «САН Ін Бев Україна», ПАТ «Оболонь», Anadolu Efes Ukraine, ПАТ «Карлсберг Україна»; на ринку горілки домінує трійка найбільших виробників -- ТОВ «Алкогольні традиції» (холдинг «Баядера»), Global Spirits Group, ГК «Олімп». Помірно концентрованими є ринки вина, м'ясної та молочної продукції, проте й на них простежується тенденція до консолідації активів.

Основним джерелом інвестицій для підприємств харчової промисловості є власні кошти підприємств, частка яких у структурі фінансування капітальних інвестицій у 2011--2013 рр. в середньому становила 86 %. Частка кредитів у структурі капітальних інвестицій у харчову промисловість у 2011--2012 рр. становила у межах 10--13 %, у той час як частка коштів іноземних інвесторів не перевищувала 3,3 % (табл. 2) [1].

Згідно з проведеним дослідженням було виявлено, що Україна у 2012--2013 маркетинговому році поставила на зовнішні ринки 23 млн. тонн зернових.

Аналіз інвестиційної активності підприємств сфери харчової промисловості показав, що протягом останніх років кількість підприємств, що запроваджували інновації, зросла майже на 40 % [2]. Проаналізувавши причини, які стримують підприємства щодо запровадження інновацій, можна виокремити найвагоміші з них:

— недостатність коштів для інвестування;

— високі інвестиційні витрати на обладнання та заробітну плату працівникам підприємств;

— відсутність швидкої окупності вказаних витрат; труднощі, пов'язані із залученням наукового і кадрового потенціалу;

пошук нових ідей тощо.

Харчова промисловість є однією із найбільш інвестиційно привабливих галузей української промисловості, що пояснюється швидкою окупністю інвестицій, наявністю широкої бази аграрної сировини для виробництва харчової продукції, а також існуванням містких ринків збуту. Виробництва галузі характеризуються значно меншою порівняно з іншими галузями залежністю від кон'юнктурних змін на зовнішніх ринках завдяки значній ємності внутрішнього ринку та низькій еластичності попиту на продовольчу продукцію.

Аналіз показників динаміки капітальних інвестицій у харчову промисловість свідчить, що протягом 2010--2013 рр. до підприємств галузі надходило в середньому 14,1 % від загальних обсягів капітальних інвестицій у промисловість. Протягом 2010--2013 рр. відмічалася нестабільна динаміка цього показника (табл. 1).

Таблиця 2 Динаміка капітальних інвестицій у харчову галузь за джерелами фінансування, млн. грн.

Європейська орієнтація інвестиційної політики підприємств у сфері харчової промисловості України знаходиться на досить високому рівні та є досить привабливою для іноземних інвесторів, що не тільки дасть змогу конкурувати на ринку світових товарів, а й значно збільшити прибутки підприємств харчової промисловості та стан харчової галузі країни в цілому. Але існують і вагомі перешкоди на шляху виходу харчової промисловості України в зону вільної торгівлі. Наведемо основні з них:

— нерозвинена інфраструктура;

— малорозвинена інформаційна система щодо ринку, обмежений доступ до інформації;

— невідповідність продукції українського виробництва стандартам ЄС.

Для стабілізації становища у ряді галузей харчової промисловості й залучення нових інвестицій у цю галузь необхідно:

— обновити матеріально-технічну базу;

— модернізувати виробництво;

— збільшити обсяги випуску конкурентоспроможної продукції й розширити її асортименти;

— активізувати роботу щодо залучення іноземних інвестицій та кредитів;

— продовжувати протекціоністську політику щодо вітчизняного товаровиробника;

— ввести регулювання ринків зерна, цукру, олії, алкогольних напоїв;

— відновити традиційні й освоїти нові зовнішні ринки збуту, зокрема, створити за кордоном постійно діючі представництва окремих областей, підприємств, регіонів [3].

Висновки з проведеного дослідження

Від ефективності інвестиційної політики залежить стан виробництва та рівень технічного оснащення основних фондів підприємств народного господарства, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних та екологічних проблем. Інвестиції є основою для розвитку підприємств харчової промисловості та економіки в цілому.

Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішні інвестиційні можливості впродовж всього періоду трансформації економіки, українська держава намагається створити сприятливі умови для розвитку інвестиційної сфери.

Отже, для збільшення інвестування в харчову промисловість потрібне вирішення таких проблем: комплексний і збалансований соціально-економічний розвиток; укладення економічно вигідних інвестиційних угод з вітчизняними та іноземними партнерами; пошуки інвесторів, як резидентів, так і нерезидентів; економічна інвентаризація земельних ресурсів і водних джерел для здійснення програми оздоровлення сільськогосподарських угідь і водопостачання; створення матеріально-технічної бази транспортування, зберігання й реалізації продукції сільського господарства; розвиток фермерства та інших форм приватного підприємництва на селі.

Література

1. Щодо розвитку інвестиційних процесів у харчовій промисловості України : аналітична записка [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/1539.

2. Пашнюк Л. О. Харчова промисловість України: стан, тенденції та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Л. О. Пашнюк // Економіка та управління підприємствами. -- Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/48329/18-Pashniuk.pdf?sequence=1.

3. Продовольчий комплекс України: функціонально-галузева і територіальна структура [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http:// ua.textreferat.com/referat-9218-8.html.

Размещено на Allbest.ru