Сприяння соціальному підприємництву в Республіці Молдова на досвіді і найкращій практиці в Румунії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сприяння соціальному підприємництву в Республіці Молдова на досвіді і найкращій практиці в Румунії

Марсела Фріпту (Кишинів)

Marcela Friptu. Promotion of social entrepreneurship in Moldova, on the basis of the experience and best practices of Romania

Social entrepreneurship is a new business model that combines a social goal with a business mentality. Tthis field has grown exponentially in recent years and has become a global social, economic and cultural phenomenon. Given article represents a study case concerning the occurrence and development of the concept of social economy and social entrepreneurship in Europe, particularly in Romania and later in Moldova. Here is presented the analysis of best practices of social enterprises that are working in Romania and are identified the optimal suggestions for the development and support of social entrepreneurship field in Moldova, with the aim of solving social problems facing the country.

Keywords: Social entrepreneurship, social economy, social enterprise, social problems, social goal.

підприємництво соціальний молдова румунія

Марчела Фріпту. Сприяння соціальному підприємництву в Республіці Молдова на досвіді і найкращій практиці в Румунії

Соціальне підприємництво це нова бізнес-модель, що поєднує в собі соціальну мету та бізнес-менталітет. Ця галузь набрала обертів в останні роки і стала соціальним, економічним і культурним явищем на світовому рівні. Дана стаття являє собою тематичне дослідження по виникненню і розвитку концепції соціальної економіки і соціального підприємництва в Європі, особливо в Румунії та в Республіці Молдова. Тут представлено аналіз кращих практик соціальних підприємств, що працюють в Румунії та визначено оптимальні пропозиції для розробки та підтримки цього сегмента підприємців в Республіці Молдова з метою вирішення соціальних проблем, що стоять перед країною.

Ключові слова: Соціальне підприємництво, соціальна економіка, соціальне підприємство, соціальні питання, соціальне призначення.

Соціальна економіка є концепцією та відносно новим явищем, яке почалося лише кілька десятиліть тому. Це явище зародилося на рівні громад та соціальних груп, і це не було нав'язане політичними моделями. У 1980-х та 1990-х роках на рівні Європи, і особливо на рівні ЄС-15, до якої входили країни з сильною соціальною традицією, соціальна економіка розглядалася як порівняно маргінальне явище, оскільки держава мала можливість і ресурси для забезпечення адекватних та різноманітніших соціальних послуг. Державна соціальна система в даний час стикається з рядом важливих проблем. Послідовна економічна криза, демографічний феномен старіння населення, диверсифікація соціальних потреб та очікувань все піддавали значному тиску на статути соціального захисту та показали необхідність диверсифікації та творчості. У цьому контексті соціальна економіка стає все більш актуальною, як один з інноваційних і творчих рішень, які можуть сприяти вирішенню соціальних та екологічних проблем.

Соціальна економіка (також називається "економіка солідарності" або "третій сектор") виникла з необхідності пошуку нових рішень, що є інноваційними для соціальних, економічних або екологічних проблем спільнот та задоволення потреб членів громади, які ігноруються або недостатньо охоплені сектором будь то державні чи приватні. Соціальна економіка включає різні організаційні та / або правові форми, такі як: кооперативи, взаємні товариства, об'єднання, фонди тощо.

Основна мета соціальної економіки в порівнянні з цілями ринкової економіки не є вигідною, а полягає у поліпшенні умов життя та створенні нових можливостей для людей з малозабезпеченою або вразливістю. Соціальна економіка надає пріоритет моделлю підприємства, яке не може бути охарактеризоване вимірами або галузями, в яких вона функціонує, але поважаючи загальні цінності, в тому числі:

* розвиток приватної ініціативи, спрямованої на задоволення соціальних потреб за допомогою економічних методів, в яких переважають інвестори максимізація прибутку;

* верховенство соціальних суб'єктів, людини та соціальних цілей щодо капіталу;

* захист і застосування принципу солідарності та відповідальності;

* Причастя між інтересами користувачів та загальним інтересом;

* демократичний контроль, здійснюваний членами організації чи підприємства;

* добровільна та відкрита зчеплення;

* автономія управління та незалежність від органів державної влади;

* Розподіл найбільшої частини надлишку для досягнення цілей сталого розвитку та надання послуг членам відповідно до загальних інтересів.

На європейському рівні, соціальна економіка сприймаються як варіант соціальної інтеграції уразливі, без блоку визначення і розвиток ідентичною системи. Фактично, оперативна концепція соціальної економіки, яка діє як у соціальному, так і економічному плані, була розвинена в Європі за останні 20 років. У 2002 році Європейська конференція Постійні кооперативи, взаємність, асоціації та фонди було запропоновано наступне визначення соціального сектора економіки «Громадські організації економіки є економічні та соціальні суб'єкти активно в усіх секторах, які характеризуються головним чином через цілі і форми їх специфічне соціальне підприємництво. Соціальна економіка включає такі організації, як кооперативи, муніципалітети, асоціації та фонди. Ці компанії особливо активні в деяких областях, такі як соціальні послуги, сусідське обслуговування, освіта та професійна підготовка, спорт і відпочинок. Принципи соціальної чартерні Економіки, КЕП - CMAF Європейська Постійна конференція кооперативів, взаємність, асоціації та фонди, 2002) [6].

У цьому контексті, я повинен сказати, що також не існує єдиного визначення і спільного немає поняття соціального підприємництва, але в цілому, соціальне підприємництво представлено як процес, в якому ресурси використовуються в різних комбінаціях, щоб капіталізувати існуючі можливості для створення цінності задоволення соціальних потреб, стимулювання соціальних змін або створення нових організацій соціальної місії. Це означає використання підприємницьких підходів для створення соціальних та екологічних переваг без отримання прибутку на користь власника / власників, розробляючи прибуткові підприємства для підтримки соціальної сфери.

Слід зазначити, що в останні роки соціальна економіка стала все більше присутня в наукових дискусіях, конференціях, наукових досліджень і io європейський пріоритет 2014-2020, період, в якому економічні моделі i соціального Європи повинні бути перероблені та переосмислені, а соціальні підприємства повинні стати рушієм змін, соціальних інновацій, всебічного та сталого економічного зростання. Я згадую в цьому підприємницькій ініціативі соціальної i Страсбурзького декларації від 16 до 17 січня 2014 року дій на європейському рівні, які визнають потенціал соціальної економіки, створюючи домашній i напрямки, що закликає до дії в розвитку екосистеми, необхідну для розвитку цього сектора в усіх державах Штати.

На європейському рівні, соціальна економіка представляє близько 2 млн підприємств (10% всіх європейських підприємств) і працюють понад 14 мільйона чоловік (що еквівалентно 7% робочої сили ЄС). З них 70% працюють у некомерційних асоціаціях, 26% у кооперативах та 3% в муніципалітетах.

Підприємства соціальної економіки присутні практично в кожному секторі економіки, такі як банківська справа, страхування, сільське господарство, промисловість, різні послуги торгівлі, охорона здоров'я та соціальні послуги тощо.

У Румунії соціальна економіка зросла з принаймні трьох причин: зростаюча потреба у некомерційному секторі з метою отримання доходів для забезпечення безперервності послуг; прагнення до створення робочих місць для соціально незахищених верств населення, а також наявності джерел фінансування цієї галузі, присвячена розвитку соціальної економіки в рамках галузевого розвитку Оперативної програми людських ресурсів на 2007-2013 рр. Всі разом імпульс до сектору був і відповідь на відсутність інтеграції служб зайнятості інвалідів, відсутність фінансової підтримки з боку співтовариства проектів, розроблених в основному НУО та часто формальний влада взяла на себе довгострокову стійкість, не поважаючи їх зобов'язання.

З іншого боку, адаптовані та винахідливі НУО почали нарощувати знання та інфраструктуру, щоб вони могли відкрити новий шлях - створювати структури для формування бенефіціарів для майбутніх робочих місць з ідеєю їх подальшого розміщення на роботі. На жаль, румунські компанії не були готові і готові залучити робочу силу - людей з обмеженими можливостями. Все це призвело до того, що румунські НУО намагалися найняти деяких людей з інвалідністю замість того, щоб отримувати дохід замість виконаної роботи, а також цілий комплекс допомоги з інтеграції праці, тому як НУО бачили зі своїми колегами в Європі. Практично було також консультування та підготовка робочої сили з уразливої групи для статусу працівника серед послуг, що надаються неурядовими структурами. [5, с.7-8]

НВО використовувало можливості існуючих законів, таких як Закон 448/2006 щодо захисту прав осіб з обмеженими можливостями, що означало, з точки зору включення, віха з кількох причин - один фонд, який запропонував чіткий статус суб'єктів яка стала "соціальною економікою". Закон 448/2006 містить такі положення щодо захищених одиниць, які вважаються такими:

а) суб'єкти господарювання з юридичною особою, незалежно від форм власності та організації, які мають 30% від загальної кількості працівників з обмеженими можливостями за індивідуальним трудовим договором;

б) організації або інші структури в рамках економічних операторів, державних установ або НУО (неурядові організації), які володіють управліннями на 30% від загального числа працівників-інвалідів.

Згідно з тим самим нормативним актом органи державної влади та установи, юридичні особи, державні чи приватні, що мають принаймні 50 працівників, зобов'язані залучати щонайменше 4% від загальної кількості працівників з обмеженими можливостями. Органи державної влади та установи, юридичні особи, державні чи приватні, які не наймають інвалідів за умов, передбачених Законом 448/2006, можуть вирішувати один із таких зобов'язань:

а) щомісячно платити до державного бюджету суму, що становить 50% від мінімальної основної заробітної плати в кількості, де працюють працівники з інвалідністю;

б) придбавати товари чи послуги з уповноважених товариств на основі партнерства у розмірі, еквівалентному суми, що підлягає державному бюджету, на умовах, зазначених вище.

Слід зазначити, що Закон 448/2006 створив ринок майбутніх структур соціального підприємництва. [1]

Внесок соціальної економіки у поліпшення соціальних проблем громади.

Модель I - найвідоміша і зустрічається на європейському рівні, і її також називають інтеграцією до соціальних підприємств. Вони можуть запропонувати роботу з фіксованою або безстроковою роботою і одночасно можуть пропонувати послуги професійного навчання, все це для чітко визначених груп бенефіціарів, включаючи людей з обмеженими можливостями, вразливих людей з проблемами ідентифікації та зайнятості робота, люди, які повертаються до суспільства після тримання під вартою, тривалі. Немає обмежень щодо сфер діяльності, в якій вони можуть діяти. Загалом, цей тип соціального підприємства працює на вільному ринку та може компенсувати можливий дефіцит продуктивності шляхом субсидування заробітної плати та інвестицій за рахунок державних програм та / або шляхом доступу до державних контрактів шляхом застосування позитивної дискримінації. Є випадки, серед яких Румунія, де такі соціальні підприємства мають додаткові можливості, навіть у порівнянні з іншими економічними, державними чи приватними організаціями.

Другий тип моделі - із запропонованої систематизації можна також визначити як діяльність, що генерує дохід, благодійних організацій - асоціацій, фондів або релігійних організацій -, які використовують ці доходи у своїй соціальній та благодійній роботі. Тут неприбутковий оператор може здійснювати комерційну діяльність безпосередньо або через комерційну компанію, і теоретично працює в будь-якій економічній сфері. Будь-який дефіцит продуктивності в порівнянні з іншими економічними операторами може бути заповнений волонтерською діяльністю. Ця форма соціальної економіки є, мабуть, найменш помітною і визнаною як на європейському, так і на національному рівні. У багатьох державах добробуту, де соціальний захист знаходиться на дуже високому рівні, таких ініціатив немає. Однак у Центральній та Східній Європі вони є важливими як занепокоєння неурядовим сектором, який розробив необхідні послуги в соціальній сфері, в якій держава не має ресурсів та здатності фінансувати.

Третій тип моделі - це той, який обмежує діяльність виключно для послуг та соціальних продуктів, визначених як пріоритетні потреби, які не можуть бути або не охоплені публічними службами. Тут ви можете знайти послуги, що називаються близькістю, спільнотою, які включають послуги соціальної та медичної допомоги, послуги, пов'язані з доступом до освіти та іноді навіть до послуг, пов'язаних із охороною навколишнього середовища. Оператори цих послуг можуть бути фондами та об'єднаннями, приватними фірмами або державно-приватними партнерами. Часто ці послуги проводяться на рівні Співтовариства. Наприклад, компанії, які пропонують послуги денного центру для дітей та людей з психічними вадами. Важливою проблемою у даному випадку є субпідряд або уступка послуг державними органами та існування на ринку виключно приватних операторів, які посилаються на потенційну недобросовісну конкуренцію.

Четвертий тип моделі - був введений, щоб переглянути потенційні синергії і додану вартість об'єднання перших трьох варіантів, які можуть привести до прекрасних результатів шляхом одночасного вирішення декількох соціальних проблем. [7, стор 18-19]

Util Deco, промоутер ініціативи соціальної економіки: Фонд "Alaturi de Voi", Румунія. Румунія потребує соціально-професійної інтеграції бенефіціарів фонду дитячої праці і знайти шлях у житті, відсутність допомоги з боку державних формул. Цілі: забезпечення підготовки одержувачів на вимогу на ринку праці, створення мережі структур з активної економічної ролі в процесі соціальної інтеграції (створення спеціалізованих майстерень, майстерні для трудотерапії, розвиток захищених одиниць) і створення чотири ресурсні центри в галузі соціальної економіки. [3, с.36]

Соціально-професійні семінари для вставки через соціальну та солідарну економіку. Ініціатива соціальної економіки: Майстерні без кордонів, правова форма організації: НПО - соціальні питання, цільові семінари без кордонів вставки людей, які потребують соціально-професійної та незалежності їх зі стійким соціально-економічним і професійним, чиї основи консолідуються поступовий процес введення в семінарі з соціальної та солідарної економіки. Одержувачі люди бездомні, інваліди, молоді після інституціоналізації, тривало безробітних, люди зі шкідливими звичками, захворювання, що впливає на професійне життя, соціально-професійні іммігрант в труднощі. [3, с.47]

Фонд «Мотивація Румунія» зареєстрований на законних підставах 15 лютого 1995 року. Організація була створена в результаті проекту Міжнародної федерації Червоного Хреста та благодійного фонду «Мотивація» у Великобританії. Місія Фонду "Мотивація" полягає в розробці стабільних програм, які підвищують якість життя людей з обмеженими можливостями в Румунії.

Програми Фонду Мотивації включають:

* Оцінка та призначення індивідуальних інвалідних візків, адаптованих до потреб кожного користувача;

* Тренінг для життя незалежних інвалідних колясок;

* Сприяння зайнятості людей з інвалідністю;

* IMPACT - послуги сімейного типу для дітей з важкими деінституціоналізованими інвалідами з Центру зайнятості №. 4 Tancabesti;

* Адаптована підтримка та захист прав та послуг для людей з інвалідністю в Румунії.

Цілі Мотивації фонду:

* Сприяння доступу людей з обмеженими можливостями зі Східної Європи до якісного мобільного обладнання для справді незалежного життя;

* Підтримка надання місцевих послуг

стійкий для людей з інвалідністю

* Сприяння незалежності та доступу до прав осіб з опорно-рухової апаратурою;

* Підвищити участь громадськості у наданні послуг для цієї цільової групи. [5, с.2830]

Нинішня ситуація в Республіці Молдова свідчить про те, що, не визначившись як соціальне підприємництво, вже реалізовано кілька проектів, орієнтованих на цю галузь. У. Унгень, наприклад, громадська організація відкрила майстерню, в якій надавалися дерев'яні іграшки для садів, а працівники - люди з особливими потребами. В Кишиневі діє EduJoc, яка виробляє та реалізує навчальні іграшки, заохочуючи навчальні матеріали та методи альтернативного розвитку, які доповнюють систему освіти з неформальними методами виховання дітей. На сьогоднішній день члени цієї компанії організували безкоштовні тренінги для батьків у 5 центрах для дітей з особливими потребами (Tony Hawks, центр для дітей з аутизмом Гіппо).

Іншим актором соціальної економіки в Республіці Молдова є застаріла Асоціація "Еко-Разени". яка активно діяла в Яловенському районі вже понад 15 років, є достатньою програмою, спрямованою на підвищення соціальної інтеграції та якості життя молоді з особливими потребами шляхом полегшення доступу до інноваційних соціальних послуг. реалізація навичок життя та роботи, боротьба з маргіналізацією, залучення батьків та забезпечення стабільності втручань у соціальне втручання. З моменту запуску програми і до сих пір, близько 30 дітей з різними формами інвалідності отримали СТВОРЕННЯ соціально-професійної оцінки, консультування та зайнятості навчання fntreprinderea vocalionala або соціальної «Cherry Blossom» SRL.

ТОВ «Cherry Blossom» - засновано в грудні 2012 року Асоціація НВО «Еко-Razeni» представляє собою комплексну програму навчання, яка навчає дітей з обмеженими можливостями: як готувати їжу і обслуговувати своїх клієнтів, або вирощувати овочі, розвиваючи таким чином свою впевненість у собі та готуючись до лідерства у своїх родинах та громадах.

"New in New" - це соціальний бізнес, запущений в червні 2012 р. Компанією Proability Central Business Suspension. Бізнес-місія "Нове в новому" - це допомога у підвищенні рівня економічного включення людей з обмеженими можливостями зору і за її межами шляхом створення різних можливостей для працевлаштування та самозайнятості. Цілі "Нові в Нові":

Створення робочих місць для людей з обмеженими можливостями;

Забезпечення фінансової стійкості Центру можливостей;

Розробити торгові операції з використанням товарів, постійно вдосконалюючи асортимент продукції та підвищуючи рівень задоволеності клієнтів;

Залучення та співпраця з максимально можливою кількістю економічних та соціальних організацій з метою покращення економічного становища людей із порушеннями зору, а не тільки в Молдові;

Сприяння охороні навколишнього середовища шляхом продовження використання застарілих побутових виробів, їх відновлення та повторне використання;

Першим, хто підтримував цю форму підприємництва, був зовнішні фінансисти. Вони хочуть допомогти НУО самостійно вести бізнес, не залежати від короткотермінових проектів і продовжувати підтримувати тих, хто їх отримує. 4

В даний час підприємства, організовані НУО, розглядаються контрольних органів та державними органами в цілому як класичні ТОВ, які мають на меті заробляти доходи для членів. Ці конгломерати, бізнес, започаткований НУО чи бізнесом, який вважає себе соціальним, не має жодних державних установ з точки зору податків. Вони знаходяться в руках усіх економічних агентів, що діють в Республіці Молдова.

ВИСНОВКИ

Після вивчення еволюції та важливості соціальної економіки та соціального підприємництва в контексті Європейського Союзу автор формулює такі висновки та рекомендації:

- соціальний розвиток як в Румунії, так і в Молдавської Республіки являє собою процес, дуже важливо, інноваційний з точки зору індивідуальної звітності. Питання, що стосуються взаємин між індивідуумом і виробництвом відкривають великі перспективи для розвитку, які можуть впливати на політику зайнятості в державному секторі;

- Внесок соціальної економіки і розвиток соціального підприємництва відіграє важливу роль в поліпшенні соціально-економічних проблем, що стоять перед суспільством, заважаючи додану вартість в підтримці соціальної відповідальності, яка є державою щодо своїх громадян;

- Республіка Молдова підкреслює відсутність законодавчої бази в галузі соціальної економіки та соціального підприємництва. що перешкоджає розвитку цієї галузі - пропонується створити робочу групу, яка складається з акторів місцевої соціальної економіки. консультуватися з компетентними органами з метою розробки законодавчої ініціативи, спрямованої на соціальне підприємництво;

- Рекомендується проводити та просувати широку інформаційну кампанію щодо можливостей соціального підприємництва. спасибі

- Соціальне підприємництво є центром державної політики, що важливо для збереження її автономії та конкретних цінностей. Це дозволило б визначити потенціал соціальної економіки у забезпеченні робочих місць та демократизації суспільства та соціальної єдності Республіки Молдова.

ЛІТЕРАТУРА

1. Legea nr. 448/2006 privind proteclia i promovarea drepturilor persoanelor cu handicap.

2. Sorin Cace, Daniel Arpinte, Nicoleta Andreia Scoican, Harry Theotokatoh, Eleftheria Koumalatsou: Economia Sociala In Europa. (Bucuresti: Expert, 2010) p. 11-47.

3. Adina Dragotoiu, Alina Marioniu, Andreea Gatman, Patrizia Bussi, Aurelie Dupres, s.a., Solidaritatea, o noua sursa de putere economica, Editor: Ministerul Muncii, Familiei si Protectiei Sociale, (Bucuresti, 2011), p. 11-54.

4. Ana Maria Preoteasa, Daniel Arpinte, Sorin Cace, s.a., Economia sociala i grupurile vulnerabile. Editor: Agenlia Nalionala pentru Romi, (Bucuresti, 2010), p. 34-58.

5. Angela Achitei, Veronica Vilcu, Mihaela Munteanu, s.a, Experience de Economie Sociala - Manual de proceduri si modele de buna practica in economia sociala. Editor: Fundatia “Alaturi de Voi Romania”, (Iasi, 2012), p. 3-47.

6. Cristina Barna: Atlasul Economiei Sociale. Editor: Fundatia pentru Dezvoltarea Societatii Civile, (Bucuresti, 2014), p. 5-60.

7. Editor: Fundatia “Alaturi de Voi” Romania, Politici, Practici si Tendinte in Economia Sociala in Romania si Uniunea Europeana in Ansamblu, (Iasi: Spiru Haret, 2011), p. 4-20.

8. Editor: Organiza^ia Nalionala Cerceta ii

Romaniei, Economia sociala o alternativa pentru incluziunea sociala?, (Brasov: Dinasty Books, 2010), p. 11-33. '

9. Aru tei Carmen, Irina Teodora Manolescu, Angelica-Nicoleta Neculaesei, Rolul organizatiilor i bune practici in cadrul economiei sociale. In: Revista de Economie Sociala, Vol. IV/Nr. 2. Iasi: Hamangiu, p 4-25.

10. Raportul Comitetului Economic si Social European, THE SOCIAL ECONOMY IN THE EUROPEAN UNION. (UE: "Visits and Publications" Unit, 2012), p. 36-42.

11. Raport de cercetare privind economia sociala in Romania din perspectiva europeana comparata. Editor: Ministerul Muncii, Familiei i Protecliei Sociale, (Bucuresti, 2010), p. 6-45.

12. „Antreprenoriat social - Floare de cire ”,

Eco-Razeni, navigat 29 martie 2015,

https://www.ecorazeni.wordpress.com.

13. „Centru de Download”, Centru de resurse pentru economia sociala, navigat 26 martie 2015, http://www.ropes.ro/content/index/6_115/Modele%20 de%20buna%20practica.html.

14. „Economia sociala in Romania”, Institutul de Economie Sociala, navigat 24 martie 2015, http ://www. ies.org.ro/.

15. „Nou din Nou”, ProAbility, navigat 04 aprilie http://www.proability.md/.

16. „Strasbourg Declaration”, European Commission, navigat 03 aprilie 2015, http ://ec.europa. eu/internal_market/conferences/2014/ 0116-social-entrepreneurs/docs/strasbourg- declaration_en.pdf

17. "Unitatile protejate din Romania", Fundatia "Alaturi de Voi" Romania, navigat 05 aprilie 2015, http ://www.unitatiprotej ate. ro/.

Размещено на Allbest.ru