Стан та тенденції розвитку санаторно-курортного комплексу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

Кафедра економіки та економічної безпеки

Стан та тенденції розвитку санаторно-курортного комплексу України

У статті проаналізовано стан та тенденції розвитку санаторно-курортного комплексу України. Висвітлена територіальна організація санаторно-курортного комплексу. Систематизовано основні проблеми розвитку галузі та окреслено ключові напрями можливих змін. Висвітлено засади розвитку санаторно-курортного обслуговування в контексті державної концепції.

Ключові слова: санаторно-курортний комплекс, лікувально-оздоровчі підприємства, проблеми розвитку, концепція розвитку, тенденції.

Аннотация

В статье проанализированы состояние и тенденции развития санаторно-курортного комплекса Украины. Освещена территориальная организация санаторно-курортного комплекса. Систематизированы основные проблемы развития отрасли и обозначены ключевые направления возможных изменений. Освещены основы развития санаторно-курортного обслуживания в контексте государственной концепции.

Ключевые слова: санаторно-курортный комплекс, лечебно-оздоровительные предприятия, проблемы развития, концепция развития, тенденции.

Annotation

The article analyzes the status and trends of sanatorium - resort complex of Ukraine. Highlights the territorial organization of sanatorium-resort complex. Systematized the basic problems of the industry and outlines key areas for possible changes. Deals with the principles of spa services in the context of the State concept.

Keywords: resort complex, medical-health enterprises, development of concept development trends.

Постановка проблеми. Україна з її потенційними можливостями є однією з потужних баз для жителів країн Європи в питаннях розвитку лікувально-оздоровчого туризму. В нашій країні вдало можна поєднати наявні багаті природні ресурси, сприятливий клімат (гірський і морський), багатий спектр природних мінеральних вод з метою активного відпочинку, ведення здорового способу життя, оздоровлення та лікування.

Давно відомими є бальнеологічні курорти Прикарпаття, Закарпаття, Полтавщини та Поділля. Своїми грязьовими курортами славиться Одещина та Херсонщина. Проте інтенсивний розвиток підприємств лікувально-оздоровчого спрямування припадав, на жаль, на 70-90-ті роки минулого століття. Сьогодні потужна матеріально-технічна база, діагностичне обладнання через стан та рівень їх старіння використовуються не у повній мірі. курортний санаторний державний

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Питанням розвитку та становлення лікувально-оздоровчого бізнесу в Україні присвячені праці багатьох вчених, зокрема М.В. Багрова, В.Д. Безносюка, М. Бойко, Н.М. Влащенко, С. Вєтітнєва, Н.І. Коніщевой, Г.В. Казачковськой, А. Мазаракі, М.О. Мельниченко. Проте ряд проблем ще потребують вирішення та дослідження, зокрема фактори впливу на ефективність функціонування санаторно-курортного комплексу України та його розвиток. Актуальність дослідження тенденцій розвитку лікувально-оздоровчих підприємств України не викликає сумніву.

Мета статті полягає у дослідженні та виокремленні тенденцій та перспектив розвитку лікувально-оздоровчого комплексу України.

Виклад основного матеріалу. Санаторно-курортний комплекс - це сукупність закладів для оздоровлення та відпочинку за допомогою природних факторів, а також заходів лікувального та лікувально-профілактичного характеру [4]. Територіальна організація санаторно-курортного комплексу наведена поєднанням рекреаційних ресурсів, рекреантів, закладів їх розміщення, місць розселення персоналу обслуговування, підприємств інфраструктури та інших закладів, які забезпечують умови для відпочинку і оздоровлення населення. Сукупність закладів санаторно-курортного комплексу становлять: санаторії, пансіонати з лікуванням, санаторії-профілакторії, будинки і пансіонати відпочинку, інші оздоровчі заклади [3].

Найбільш гострою проблемою для лікувально-оздоровчого комплексу України виступає форма власності, адже за часів незалежності України певний відсоток таких підприємств ще залишається у державній власності, а рівень державного фінансування бажає бути кращим. Тому в Україні за досліджуваний період (1995-2013) кількість підприємств лікувально-оздоровчого комплексу зменшилася з 3841 одиниці у 1990 році до 2829 одиниці у 2013 році (рис. 1).

Частка різних типів підприємств санаторно-курортного комплексу України у 2013 році при порівнянні з 1990 роком суттєво змінилася (рис. 2, 3). Г остро простежується негативна тенденція до зменшення кількості лікувально-оздоровчих підприємств. Аналіз даних показує зменшення в 2013 році при порівнянні до 1990 року кількості санаторіїв та профілакторіїв на 8,7% у структурі загальної кількості підприємств санаторно-курортного комплексу України, проте у кількісному еквівалентів у 2013 році при порівнянні до 1990 року кількість підприємств даного типу зменшилася на 393 одиниці.

Проте за досліджуваний період спостерігається зростання кількості пансіонатів з лікуванням, а саме з 0,8% у 1990 році від загальної кількості всіх підприємств до 1,3% у 2013 році. Спостерігається зростання частки санаторіїв у загальній кількості підприємств санаторно-курортного комплексу України, з 12,3% у 1990 році до 15,5% у 2013 році, але у кількісному еквіваленті простежується зменшення у 2013 році при порівнянні з 1990 роком на 33 одиниці.

Проведені дослідження дають змогу виокремити комплекс проблем, які унеможливлюють ефективний розвиток лікувально-оздоровчих підприємств, а саме:

- відсутність ефективного державного механізму економічного розвитку лікувально-оздоровчих підприємств в Україні;

- зношеність основних фондів, низька якість послуг у зв'язку із низьким рівнем заробітної плати;

- відсутність належного рівня маркетингового забезпечення лікувально-оздоровчої сфери;

- низький рівень менеджменту на підприємствах;

- незадовільний стан транспортного сполучення.

Для збалансованого розвитку лікувально-оздоровчих підприємств України достатньо очевидним є необхідність підтримки з боку держави як складової розвитку туризму. Джерелами фінансування інвестиційних проектів з метою модернізації та відновлення іміджу підприємств лікувально-оздоровчого характеру можуть бути як зарубіжні, так і вітчизняні інвестиційні партнери.

Одним з механізмів забезпечення належного розвитку лікувально-оздоровчих підприємств може бути комплексна державна підтримка. З метою вдосконалення системи лікувально-оздоровчої реабілітації в сучасних економічних умовах відповідно до Державної концепції розвитку санаторно-курортної справи запропоновано:

1. Реалізацію проектів комплексного розвитку курортів.

2. Створення конкурентоспроможного на внутрішньому та зовнішньому ринках лікувально-оздоровчого продукту.

Забезпечення функціонування мережі санаторно-курортних підприємств для лікування та оздоровлення громадян, у тому числі тих, які відповідно до законодавства України мають право на безоплатне або пільгове курортне лікування та оздоровлення.

Рисунок 1. Динаміка зміни санаторно-курортних і оздоровчих закладів України за 1990-2013 роки [2; 3, с. 455]

Рисунок 2. Частка різних типів підприємств санаторно-курортного комплексу України у загальній кількості, 1990 рік [2, 3, с. 455]

Рисунок 3. Частка різних типів підприємств санаторно-курортного комплексу України у загальній кількості, 2013 рік [2, 3, с. 455]

3. Упорядкування мережі оздоровчих і санаторно-курортних закладів.

4. Раціональне використання ліжкового фонду на основі вдосконалення ресурсно-нормативної бази санаторно-курортних підприємств, стандартів діагностики та лікування, диференційованих підходів до термінів санаторно-курортного лікування, впровадження сучасних ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій.

5. Поліпшення якості послуг з розміщення, санаторно-курортного та іншого обслуговування у курортно-рекреаційних закладах.

6. Створення скоординованої підпрограми з вивчення потреб населення України в санаторно-курортній допомозі [5].

Висновки

Дослідження стану лікувально-оздоровчого комплексу України підтверджує достатньо негативну тенденцію, що охопила дану сферу, причиною якої є неефективна система управління, невисокий рівень платоспроможного попиту населення та відсутність комплексної програми маркетингу. За таких умов стратегічною метою підприємств сфери лікувально-оздоровчого комплексу є пошук та впровадження ефективних стратегій та механізмів, які будуть спрямовані на підвищення якості всіх видів послуг та їх конкурентоспроможності як на вітчизняному, так і на світовому ринках.

Список використаних джерел

1. Колесник О.О. Оцінка стану санаторно-курортного комплексу та його впливу на розвиток туристичної діяльності України / О.О. Колесник // Вісник Житомирського державного технологічного університету. - 2008. - №3 (45). - С. 264-270.

2. Статистичний збірник. Україна у цифрах за 2013 рік - К.: Держаний комітет статистики, 2014.

3. Стратегічний розвиток туристичного бізнесу: монографія / Т.І. Ткаченко, С.В. Мельниченко, М.Г. Бойко та ін.; за заг. ред. А.А. Ма- заракі. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. - 596 с.

4. Циганюк Н.Є. Проблеми розвитку рекреаційних регіонів України // Н.Є. Циганюк // Економічний форум - 2011. - №2.

5. Концепція розвитку санаторно-курортної справи України. Режим доступу. www // zakon4.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru