Актуальні аспекти забезпечення продовольчої безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні аспекти забезпечення продовольчої безпеки України

Ж.К. Сіднєва,

к.е.н., доцент кафедри менеджменту, Національний університет харчових технологій,

Н.Ю. КУЗЬМІНСЬКА,

к.е.н., доцент кафедри економіки та підприємництва, Київський політехнічний інститут

У статті розглянуті основні критерії оцінки забезпечення продовольчої безпеки: продовольча незалежність країни, фізична та економічна доступність продовольства та якість продуктів харчування.

Ключові слова: продовольча безпека, фізична достатність, економічна доступність, якість продуктів харчування, оцінка.

Ж. СИДНЕВА,

к.з.н., доцент кафедры менеджмента, Национальный университет пищевых технологий,

Н. КУЗЬМИНСКАЯ,

к.з.н., доцент кафедры зкономики и предпринимательства, Киевский политехнический институт

Актуальные аспекты обеспечения продовольственной безопасности Украины

В статье рассмотрены основные критерии оценки обеспечения продовольственной безопасности: продовольственная независимость страны, физическая и зкономическая доступность продовольствия и качество продуктов питания.

Ключевые слова: продовольственная безопасность, физическая достаточность, зкономическая доступность, качество продуктов питания, оценка.

J. SIDNEVA,

PhD, associate professor of management, National University of Food

N. KUZMINSKA,

PhD, associate professor, Department of Economics and Business, Kiev Polytechnic Institute

Actual aspects of food security of Ukraine

The article describes the main evaluation criteria of food security: food nezavisomost country's physical and economic access to food and quality of food.

Keywords: food safety, adequacy, affordability, quality of food, assessment.

Постановка проблеми. В умовах інтеграції України у світовий економічний простір, модернізації національної економіки, проблема забезпечення продовольчої безпеки набуває особливої гостроти та актуальності. Розвиток процесів глобалізації висуває нові вимоги до забезпечення населення якісними продуктами харчування. Провідне місце серед складових національної безпеки держави належить продовольчій безпеці. Не буде перебільшенням вважати, що національна безпека значною мірою визначається вирішенням продовольчої проблеми.

Згідно із Законом України «Про основи національної безпеки України» критичний стан із продовольчим забезпеченням населення є однією із загроз національним інтересам і національній безпеці України в економічній сфері (стаття 7). Забезпечення продовольчої безпеки є одним з основних напрямів державної політики з питань національної безпеки України в економічній сфері (стаття 8) [1 ]. З цих позицій актуальним є формування такої моделі продовольчої безпеки, яка сприятиме забезпеченню країни безпечними та якісними продуктами харчування, стабільності вітчизняного виробництва продуктів харчування, обсяги якого достатні для забезпечення продовольчої незалежності держави. Гарантування продовольчої безпеки є головною умовою соціальної стабільності у суспільстві, основою підвищення якості життя населення.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Серед фахівців, які займаються дослідженням продовольчої безпеки, немає єдиної думки щодо визначення самого поняття «продовольча безпека», відбувається постійне його уточнення в міжнародних документах (наприклад, у документах ООН, ФАО), ведуться дискусії серед вчених та практиків. Питанням розгляду проблем продовольчої безпеки присвячені роботи таких фахівців, як П.П. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, М.Й. Малік, Б.Й. Пасхавер, Г.М. Калетнік, Ю.Я. Лузан, Т.Л. Мостенська, І.В. Федулова, Л.В. Дейнеко, Б.Н. Данілішин, С.М. Кваша, О.І. Гайчук та інші.

Метою статті є дослідження сучасного стану забезпечення продовольчої безпеки за основними критеріями її забезпечення.

Виклад основного матеріалу. Проблема продовольчої безпеки країни є складною і багатоаспектною. Один із її основних аспектів - це забезпечення населення високоякісними продуктами харчування. У Римській декларації про всесвітню продовольчу безпеку вона визначається, як стан економіки, за якого населення країни в цілому і кожному громадянину окремо гарантується доступність до харчових продуктів, питної води в якості, асортименті та обсягах, необхідних і достатніх для фізичного і соціального розвитку особистості, забезпечення здоров'я і розширеного відтворення населення [2].

В Законі України «Про продовольчу безпеку України» продовольча безпека трактується як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої держава гарантує фізичну й економічну доступність та якість життєво важливих продуктів харчування населенню згідно з науково обґрунтованими наборами продуктів харчування, підтримує стабільність продовольчого забезпечення населення та забезпечує продовольчу незалежність [3]. Узагальнюючи підходи, а також враховуючи наукові бачення проблеми можна вважати, що продовольча безпека передбачає такий стан національної економіки, за якого незалежно від впливу різних внутрішніх і зовнішніх факторів гарантується задоволення потреб населення країни у продовольстві у відповідності з нормами споживання, а також забезпечується продовольча незалежність держави.

Існують різні підходи щодо оцінки стану продовольчої безпеки. Для оцінки рівня продовольчої безпеки експерти ФАО рекомендують використовувати такі критерії (індикатори), як: 1) продовольча незалежність; 2) фізична достатність продовольства; 3) економічна доступність продовольства; 4) якість продуктів харчування.

Важливим індикатором продовольчої безпеки є продовольча незалежність та самозабезпеченість, що визначається, як співвідношення між обсягом імпорту окремого продукту у натуральному виразі та ємністю його внутрішнього ринку. Критерієм продовольчої незалежності і самозабезпеченості країни у світовій практиці служить рівень задоволення потреб в продовольстві за рахунок власного виробництва не менше 80% і не більше 30% - за рахунок його імпорту. Отже, 7580% споживання основних видів харчових продуктів має припадати на вітчизняну продукцію. Як свідчить світовий досвід, дотримання зазначених пропорцій є передумовою забезпечення продовольчої безпеки країни, повного забезпечення потреб населення в продуктах харчування у відповідності до науково обґрунтованих фізіологічних норм споживання. Рівень продовольчої безпеки країни перебуває в прямій залежності від обсягів виробництва харчових продуктів, тобто від розвитку галузей агропромислового комплексу, які забезпечують доступність харчових продуктів. Тому актуальною проблемою продовольчої безпеки є ефективне функціонування харчової промисловості та сільського господарства. продовольчий безпека харчування високоякісний

Проведені розрахунки свідчать, що рівень самозабезпечення власним виробництвом за період 2011-2013 років досягався за такими продуктами, як молоко та молочні продукти, яйця, хліб та хлібопродукти, картопля, овочі та баштанні, цукор, олія (табл. 1).

Таблиця 1 - Оцінка рівня самозабезпечення основних видів харчових продуктів за період 2011-2013 років (на одну особу за рік)

Джерело: розраховано за [4].

Для деяких позицій цей показник значно перевищував 100%, так, для хліба та хлібопродуктів у середньому за три роки (2011-2013) - 381%, картоплі - 382%, олії - 595%; для інших - молока та молочних продуктів - 106%, овочів та баштанних - 137%, цукру - 144%, яєць - 175%. Незначно перевищувалося порогове значення рівня самозабезпечення (більше 80%) у 2013 році за позицією м'ясо та м'ясопродукти (84,1%), у 2012, 2013 роках - плоди, ягоди, виноград (82,5 та 85% відповідно). Середнє значення за три роки розглядуваного показника за цими позиціями становило 80 та 82% відповідно. Нижче порогового значення знаходився показник рівня самозабезпечення для позиції риба, рибні продукти. У середньому за три роки він становив 18%. Необхідно констатувати, що за проведеними розрахунками нижче критичної норми знаходились позиції: молоко та молочні продукти (64,1%); плоди, ягоди, виноград (65,3%); м'ясо та м'ясопродукти (78%), причому для першої - не досягався поріг навіть за мінімальними нормами споживання і становив 71,4%.

Аналізуючи показники імпортозалежності харчових продуктів, треба зауважити, що частка імпорту як у обсязі внутрішнього споживання, так і в обсязі виробництва хоч незначно, але збільшувалася майже за усіма розглянутими харчовими продуктами, крім м'яса та м'ясопродуктів, хліба та хлібопродуктів (табл. 2).

Коефіцієнт покриття імпорту експортом для деяких продуктів (олія, цукор, молоко та молочні продукти) набував значень менших ніж порогові, для інших (м'ясо та м'ясопродукти, хліб та хлібопродукти) знаходився у межах порогових значень. Аналіз показав, що найбільшого тиску з боку аналогічних імпортних продуктів зазнає позиція риба та рибні продукти. Для неї значно перевищувалися порогові значення за усіма досліджуваними показниками. Залишається значною частка імпорту у фонді споживання плодів, ягід, винограду (46%), овочів та баштанних (49%). Має місце тенденція збільшення імпорту овочів, які традиційно вирощуються в Україні, наприклад картопля імпортується з Єгипту та Нідерландів, капуста - з Польщі, томати - з Туреччини. Таким чином, в Україні забезпечення потреб населення в життєво важливих продуктах харчування здійснюється переважно за рахунок продукції вітчизняного виробництва, окрім тих видів продовольства, які у країні не виробляються (какао, тропічні фрукти, чай, пальмова олія тощо), що свідчить про достатній рівень продовольчої незалежності і самозабезпеченості.

Особливе значення має фізична достатність та економічна доступність продуктів харчування. Оптимальною вважається ситуація, коли фактичне споживання продуктів харчування однією особою протягом року відповідає раціональній нормі споживання. За період 1990-2013 років має місце істотне скорочення споживання основних продуктів харчування. Рівні споживання продовольства за багатьма параметрами не відповідають науково обґрунтованим нормам (табл. 3).

У 2013 році порівняно з 1990 роком зросло споживання у розрахунку на одну особу овочів та баштанних (на 59,3%), яєць (на 13,6%), плодів ягід і винограду (на 18,8%), картоплі (на 3,4%). Водночас не досягнуто рівня споживання 1990 року по таких важливих продуктах харчування, як м'ясо та м'ясопродукти (83,3% рівня 1990 року), молоко та молочні продукти (59,0%), риба та рибні продукти (83,4%).

Дослідження індикатора достатності споживання свідчить про невідповідність споживання населенням України раціональним нормам по м'ясу та м'ясопродуктам (68,0% від норми), молоку та молочним продуктам (58,0%), плодам, ягодам та винограду (63,0%), рибі і рибним продуктам (73,0%). Отже, відставання фактичного споживання від раціонального по молоку і молокопродуктах складає 42,0%, м'ясу та м'ясопродуктах - 32,0%, плодах, ягодах і винограду - 38,0%, рибі та рибопродуктах - 27,0%. Ця ситуація не може бути пояснена низькими обсягами виробництва, адже рівень самозабезпечення по цих продуктах досить високий. Треба констатувати, що особливо критичне положення склалося зі споживанням молока і молокопродуктів, плодів і винограду, рівень споживання яких не досягає навіть мінімальним норм. Лише за такими продуктами, як

Таблиця 2 - Показники імпортної залежності деяких видів харчових продуктів за період 2012-2013 років, %

Джерело: розраховано за [4].

Таблиця 3 - Споживання основних продуктів харчування населенням України (на особу на рік, кг)

Джерело: розраховано за [4].

хліб і хлібопродукти, картопля, яйця, фактичне споживання перевищувало раціональну норму. Така структура споживання є свідченням незбалансованості харчування населення, яке намагається забезпечити свої власні енергетичні потреби за рахунок економічно доступніших продуктів.

Забезпечення продовольчої безпеки передбачає не тільки фізичну достатність продуктів харчування, але і їх якість та безпечність. Відповідно до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» якість харчового продукту - це ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт [5]. Дефіцит основних харчових речовин або їх дисбаланс в раціоні харчування негативно впливають на життєдіяльність людини.

Якість харчування характеризує добова енергетична цінність раціону людини, споживання основних мікро- і макроелементів, кількість фальсифікованої, неякісної та забракованої органами контролю продукції. При оцінці стану продовольчої безпеки використовується енергетичний критерій, а саме - добова калорійність харчування людини. В Україні за калорійністю та якісним складом раціону харчування протягом останніх років подолано нижню межу енергетичної цінності добового душового раціону харчування (2500 ккал) і далі цей показник продовжує зростати (див. рис.).

У розвинутих країнах світу (США, країни ЄС) рівень калорійності харчування становить 3500-3600 ккал. Відповідно до даних Держстату України середньодобова поживність раціону людини у 2013 році становила 2969 ккал, що на 18,7% перевищує граничний критерій (2500 ккал). При цьому, як і у попередні роки, основну частину калорій українці споживали із продукцією рослинного походження. Так, тільки понад 29,0% середньодобового раціону у 2013 році забезпечувалося за рахунок споживання продукції тваринного походження, що у два рази нижче за встановлений пороговий критерій. Це зумовлено більш високим споживанням хлібобулочних продуктів і картоплі замість споживання інших складових продовольчого кошика - м'ясних і молочних продуктів.

Варто зазначити, що деяке зростання останніми роками калорійності спожитих продуктів відбувається на фоні загального зниження вмісту основних мікро- та макроелементів у складі продуктів харчування (протеїну, кальцію, заліза та інших) (табл. 4).

Погіршення якості харчування відбувається за рахунок зниження споживання продуктів тваринництва, білкових продуктів та корисних вуглеводів, що неминуче відбивається на здоров'ї населення. І це при тому, що витрати на придбання продовольства ще значні. У 2013 році частка витрат домогосподарств на продукти харчування перевищує 52,3%.

Економічна доступність харчування характеризує можливість отримання всіма верствами населення харчових продуктів в необхідній кількості у відповідності з фізіологічними нормами, існуючою системою цін та рівнем доходів. Якісне харчування населення безпосередньо залежить від його платоспроможності. Статистичні дані свідчать про суттєве порушення структури та якості харчування у значної частини населення. Низький рівень доходів більшості населення зумовив

? Продукти тваринного походження ? Продукти рослинного походження

Динаміка калорійності середньодобового споживання продуктів харчування населення України у розрахунку на одну особу

Джерело: побудовано за [4].

Таблиця 4 - Динаміка споживання основних мікро- і макроелементів у складі продуктів харчування (з розрахунку на одну особу на добу)

Джерело: складено за [4].

заміщення м'ясних, молочних та рибних продуктів більш дешевими продуктами харчування - хлібом та хлібопродуктами, картоплею, тому фактичне споживання зазначеної продукції значно перевищує раціональні норми споживання. Це заміщення стало однією з причин збільшення калорійності харчування. Слід відмітити, що протягом останнього часу майже не збільшується споживання українцями харчових продуктів, що містять найбільш корисні і поживні речовини.

Має місце і диференціація в споживанні корисних і поживних речовин населенням з різним рівнем доходів. Через високу диференціацію населення за рівнем доходів відмічається значна різниця в структурі і обсягах споживання продуктів харчування за децільними групами. Так, у найбільш забезпеченого населення енергетична цінність харчування у 1,3 раза вища, ніж у найменш забезпеченого. Така тенденція спостерігається і в споживанні корисних речовин. Сім'ї з більшими доходами споживають білків та жирів у продуктах харчування в 1,4 раза більше порівняно з біднішими, вуглеводів - у 1,2 раза більше. Наявні реальні доходи населення не дозволяють розраховувати на позитивні якісні зрушення в раціоні їх харчування.

Важливим напрямом гарантування продовольчої безпеки є забезпечення населення продуктами харчування, яке відповідає принципам збалансованості, безпечності і гарантованої якості. Сьогодні у багатьох країнах світу ведуться інтенсивні розробки нових концепцій ефективного контролю якості і безпечності харчових продуктів. Найбільше визнання і поширення отримала концепція «Аналіз небезпечних чинників та критичні точки контролю» (Hazard Analysis and Critical Control Points - НАССР). Нині впровадження системи НАССР в Україні є добровільним, системи впроваджено на 709 українських підприємствах, у стадії впровадження знаходиться 54, у стадії розробки - 138 систем [6].

Вітчизняна система контролю якості і безпечності харчових продуктів потребує суттєвого вдосконалення. Діюча система контролю спрямована на перевірку готового продукту, а не на процес його виробництва. Норми безпеки, які повинні міститися в державних стандартах, залишаються незмінними вже тривалий час. Не має можливості контролювати харчові продукти за всіма забруднюючими речовинами, генетично модифікованими складовими, оскільки це потребує значних коштів. З метою створення ефективної системи контролю доцільно запровадити досвід розвинених країн, коли в першу чергу сертифікується виробник, а вже потім контролюється і сертифікується продукція, яку він виробляє. Сертифікації піддаються і ґрунти, де виробляється сировина, безпосередньо сама сировина, технологічне обладнання, засоби транспортування, торговельна мережа та інші аспекти діяльності підприємства. Т обто діє адекватний контроль на всьому ланцюгу від виробництва харчових продуктів до їх реалізації.

Висновки

Таким чином, сьогодні в Україні забезпечення продовольчої безпеки не повною мірою відповідає рівню розвинутих країн, що обумовлено недостатньою платоспроможністю населення та зростанням цін на харчові продукти, в той же час позитивні зрушення в галузях агропромислового комплексу сприяють стабільному забезпеченню внутрішнього ринку продуктами харчування і надають можливість збільшити експортний потенціал країни.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 №964-IV (зі змін. та допов.) // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №14.

2. Римська декларація з всесвітньої продовольчої безпеки (1996). - [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http//www.fao.org

3. Проект Закону України «Про продовольчу безпеку України» від 28.04.2011 №8370-1. - [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http//www. legati/kiev/ua/1p/dos/draft_llaurs/80 98. hhte

4. Державна служба статистики України / Публікації [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http//www.ukrstat.gov.ua

5. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 06.09.2005 №2809-IV [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http//www.rada.gov.ua

6. Сичевський М.П., Полєщук О.Б. Формування національної продовольчої системи: сучасність та перспективи // Продовольчі ресурси: Зб. наук. праць / НААН України; Ін-т прод. ресурсів НААН України. - К.: Ін-т прод. ресурсів НААН України, 2013. - 124 с.

Размещено на Allbest.ru