Розвиток економіки України з урахуванням досвіду європейських країн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток економіки України з урахуванням досвіду європейських країн

Постановка проблеми

економіка соціальний стабільність

В умовах трансформації та кризових явищ в економіці, подолання наслідків складної суспільно-політичної ситуації існуюча модель економічного розвитку в Україні виявилася недосконалою: спостерігається падіння ВВП та промислового виробництва, зменшуються доходи населення та зростає рівень бідності.

Потрібна розробка нової економічної політики, яка має зупинити падіння основних макроекономічних показників у країні, підвищити добробут громадян та провести соціально- економічні перетворення.

Метою статті є обґрунтування розробки нової моделі розвитку економіки, яка буде відповідати цілям досягнення соціально-економічної стабільності країни та її розвитку з урахуванням досвіду європейських країн.

Виклад основного матеріалу

На фоні тенденцій до економічного відновлення у міжнародній економіці в України сьогодні поглиблюється стадія рецесії, про що свідчать скорочення реального ВВП.

Стійке скорочення реального ВВП і початок рецесії у країні спостерігається починаючи з третього кварталу 2012 року, у 2014 році відносно 2013 року. ВВП зменшився на 6,8% і, за прогнозами Національного інституту стратегічних досліджень, найбільшим падіння буде у 2015 році [1].

У 2014 році найбільш високі темпи скорочення ВВП були зафіксовані у будівництві - на 19,9%, у добувній промисловості - 14,2%, у торгівлі - 12,8%, водопостачанні - 12,1%, у переробній промисловості - на 12,0%, у професійній, науковій і технічній діяльності - 11,0%, у постачанні електроенергії і газу - 8,1 %, на транспорті, у складському господарстві, почтовій і у кур'єрській діяльності - 6,6%, у фінансовій і страховій діяльності - 4,5%, в інформаційній та телекомунікаційній діяльності - на 3,9%.

Деяке збільшення ВВП спостерігалося в таких видах економічної діяльності: охороні здоров'я - 103,9%; сільському, лісному та рибному господарстві - 102,9%, державному управлінні і обороні - 102,6%. Однак у цілому такі позитивні зрушення не вплинули на загальне падіння економіки країни.

Рисунок 1. Зміна обсягу ВВП у розрахунку на одну особу в Україні в 2013-2015 роках, % Джерело: складено автором з використанням [12].

Падіння обсягів номінального ВВП у більшості галузей в Україні у 2014 році призвело до його зниження на душу населення на 24,2% (2979 $), що є значно меншим, ніж рівень по країнах ЄС - у 12,1 раза, у Польщі - у 4,8 раза, Румунії - у 3,4 раза, Білорусі - у 2,8 раза. Зниження цього показника триває і в 2015 році, що у квартальному вимірі у 20132015 роках представлено на рис. 1.

У 2015 році ВВП України, за прогнозами МВФ, має скоротитися на 9% (раніше зменшення за таким прогнозом становило 5,5%) [2]. Основною причиною такого економічного становища більшість експертів вважають озброєний конфлікт в Донбасі і втрату Криму. Проте існує думка, згідно з якою наслідки воєнних дій не можуть вважатися досить вагомим аргументом у питанні роботи української економіки. Більше того, є наочні приклади успішних економік, які функціонують в умовах озброєних конфліктів. Деякі галузі в таких умовах можуть успішно розвиватися, наприклад машинобудування, металургія, ІТ та інші галузі. Але в Україні такий ефект відсутній і виробництво продовжує скорочуватися.

Серед основних причин такого падіння є бюджетна політика, яка підтримує стару парадигму роботи економіки. В умовах бюджетного дефіциту не передбачається індексації заробітної плати працюючим, пенсій та допомог. При високому зростанні інфляції населення не одержує грошей більше і не в змозі буде витрачати більше, результатом чого стає продовження стагнації економіки, зростання рівня безробіття, зменшення доходів населення, збільшення бідних, стрімка злиденність.

Як наслідок, відсутнє зростання купівельної спроможності, що є драйвером розвитку внутрішнього ринку.

Деякі експерти прогнозують, що ВВП може скоротитися у 2015 році на 9-11,5% при інфляції до 50% [2]. Такі оцінки були зроблені на основі падіння економіки, яке можна мінімізувати шляхом притоку інвестицій у приватний сектор, збільшення кредитування виробників вітчизняними банками.

Автор поділяє думку, відповідно до якої стан падіння ВВП в Україні є явищем закономірним при наявності тієї складної ситуації, в якій знаходиться країна. Г оловним є не рівень зменшення ВВП у 2015 році, а рівень збільшення його в 2016-2018 роках, який може становити до 2% на рік. Однак, щоб одержати такий приріст, необхідно з 1 січня 2016 року почати податкову реформу, земельну реформу, провести приватизацію і дерегуляцію [2].

За межею бідності, яка відповідно до стандартів ООН встановлена на рівні $5 на день, проживає більш як 80-90% населення України.

Відповідно до законодавства встановлений прожитковий мінімум в Україні на сьогодні становить $1,5 на день, або $50 на місяць. Сума включає витрати не тільки на харчування, а й на комунальні послуги, проїзд, одяг. При цьому прожитковий мінімум не враховує медичні послуги, освіту.

В Україні з 2010 року працювала програма щодо подолання та запобігання бідності, яка втратила чинність у 2014 році, і на сьогодні така програма відсутня. Нову програму не прийнято. Програма починала працювати, коли рівень бідності становив 24%, а на сьогодні за межею бідності перебуває більшість українців.

За стандартами ООН, якщо людина витрачає на проживання менш як $5 на день, а на місяць менш $150, вважається, що вона знаходиться за межею бідності. На сьогодні за курсом Національного банку це близько 3750 грн. на місяць на одну особу.

Середній розмір заробітної плати на одного застрахованого працівника в Україні за січень 2015 року становив 3120 грн., що виявилося на 880 грн. менше середнього показника зарплати у грудні 2014 року (за даними УНІАН). За даними Держстату, в січні середня зарплата зменшилася в різних галузях по різному. Так, у січні 2015 року в сільському господарстві заробітна плата досягла розміру 2482 грн. (з 2869 грн.), у фінансовій та страховій сферах - 7192 грн. (з 8171 грн.), в освіті - 2542 грн. (з 3064 грн.).

Однією з передумов такої ситуації стало заморожування мінімальних зарплат і пенсій майже на весь 2015 рік.

Відповідно до закону про держбюджет на 2015 рік мінімальна заробітна плата на 2015 рік у місячному розмірі з 1 січня встановлена на рівні 1218 грн. (у погодинному розмірі

- 7,29 грн.), з 1 грудня - 1378 грн. (у погодинному розмірі

- 8,25 грн.), прожитковий мінімум, від якого розраховується мінімальна пенсія, - 949 грн.

Мінімальна пенсія, яку отримує більшість українських пенсіонерів, за міжнародними стандартами - це пенсія бідності, на рівні країн третього світу. Наслідок - різке погіршення рівня життя більшості пенсіонерів.

В умовах знецінення гривні прожитковий мінімум становить $33,5. При цьому соціальні пільги скасовуються, ціни зростають. Більшість експертів вважають, що помилкою є і обкладання податком пенсій у рамках солідарної системи, які за нинішнім курсом ледь перевищують $100.

Рівень життя людей залежить від двох показників: доходів та цін. Через глибоку девальвацію гривні і падіння ВВП ціни зростають високими темпами. На долю українців в останній рік випали різке подорожчання комунальних послуг, зростання вартості проїзду, цін на послуги зв'язку, продукти та ліки. Реальні доходи громадян України скоротилися на 10%, рівень бідності зріс на 30%, що загрожує ефективному реформуванню економіки.

Скорочення доходів, девальвація, інфляція, безробіття та війна переформатували соціальні прошарки українського суспільства і підвели багатьох до межі бідності. Скоротився прошарок середнього класу, який є рушійною силою економічного розвитку і свідчить про стан і заможність суспільства.

В Україні до середнього класу в 2014 році за опитуваннями, які проводилися Центром Разумкова, віднесли себе тільки 14% населення [11]. Таке скорочення є надто значним і стрімким за період 2008-2014 років (див. табл.). За звітом Міжнародної організації праці «Глобальні тренди зайнятості-2013», частка бідного населення у світі падає, тоді як частка середнього класу впевнено зростає. Зокрема, середній клас та люди з рівнем достатку, вищим, ніж у середнього класу, становлять 41,6% населення світу порівняно з 23% десять років тому [10].

Частка середнього класу у загальній кількості населення України, %

Джерело: складено автором з використанням GFK Omnibus.

За останніми оприлюдненими даними Державної служби статистики України, рівень безробіття населення віком 1570 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, в Україні у 2014 році збільшився у середньому на 2 в.п. і становив 9,3% проти 7,3% у 2013 році економічно активного населення.

Ураховуючи вищезазначене, можна відмітити, що модель економічного розвитку в Україні не є досконалою: кризовий стан за два останніх роки погіршується, «шокова терапія» виявилася досить уразливою для країни і входить у протиріччя з цілями та завданням європейської інтеграції [1 ]. Діюча економічна модель, яка побудована на високій імпортній залежності та надмірній експортоорієнтованості, виявилася критично уразливою для економічних «шоків» і була деформована.

Таким чином, потрібна розробка нової економічної політики, яка буде відповідати цілям соціально-економічної стабільності країни та її розвитку з урахуванням досвіду європейських країн.

Прикладом країни, в якій проведення ефективних економічних і суспільно-політичних реформ привели до потужного соціально-економічного зростання, є Польща.

За короткий час країна здійснила соціально-економічні перетворення і характеризується як одна з найбільш стабільних країн в Європі. З огляду на це актуальним є аналіз наслідків перебування Республіки Польща у складі ЄС у контексті соціально-економічного розвитку України та використання польського позитивного досвіду [3].

Ставку в Польщі було зроблено на малий та середній бізнес. Це рушійна сила польської економіки, який дає половину валового продукту і де працюють 70% працездатного населення. При цьому скоротилася кількість підприємств у всіх галузях, змінилася структура економіки. І з країни, де левову частину ВВП формували великі підприємства, Польща стала країною, в якій левову частину ВВП створює малий і середній бізнес. Така економічна політика виявилася вдалою, що підтверджує зростання експорту [4]. До цього у країні вважалося, що вугільна галузь, важка промисловість, кораблебудування - це становий хребет економіки. З початком реформ виявилося, що галузі неконкурентоспроможні. Важливим кроком проведення реформ стало використання суспільно-політичних правил та норм, які притаманні західним країнам, зокрема: рівність перед законом, захист прав власності, свобода економічної діяльності і включення у бізнес- діяльність всіх прошарків суспільства.

За останні роки у Польщі спостерігається зростання ВВП на душу населення, який є важливим показником динаміки соціально-економічного розвитку країни (рис. 2]. ВВП на душу населення в Польщі в 2012 році становив $12877, у 2013 році він збільшився на 6% у порівнянні з 2012 роком.

Розвиток польської економіки відбувся внаслідок суттєвої фінансової допомоги від ЄС відповідно до політики гуртування (кредити та інвестиції]. В 2004 році зі структурних фондів ЄС Польща отримала трансферів на суму близько 2,8 млрд. євро. Бюджет ЄС на 2007-2013 роки для польських заходів, передбачених у рамках політики гуртування, становив майже 68 млрд. євро - найвищий серед країн - членів ЄС [5].

У країні очікується подальше збільшення трансферів у найближчі 2014-2020 роки. Значна фінансова допомога надається Польщі для реалізації проектів у сферах транспортної інфраструктури, охорони навколишнього середовища, сприяння розвиткові малих і середніх підприємств, модернізації сільського господарства, подолання безробіття тощо [6].

Прямі іноземні інвестиції є каталізатором прискореного економічного та соціального розвитку країни. Перед вступом до ЄС в 2003 році прямі іноземні інвестиції дорівнювали 3,7 млрд. євро, у 2007 році їхній розмір збільшився в 4,6 раза і становив близько 17,2 млрд. євро [3]. У 2012 році труднощі з фінансовими проблемами єврозони зменшили розмір інвестицій до 4,7 млрд. євро. Слід відмітити, що в результаті приєднання до ЄС в інвестуванні зацікавлені більшість під

Зовнішньоекономічні зв'язки є важливим показником соціально-економічної динаміки у розвинутих країнах. Інтеграція Польщі в єдиний європейський ринок дозволила країні збільшити експорт своєї продукції, яка за ціновими показниками є конкурентоспроможною з товарами багатьох країн ЄС (темпи зростання експорту та імпорту за період 20042012 років становили 92,4%).

Проблеми, які сьогодні існують в економіці Польщі, пов'язані не з енергетичною незалежністю, корупцією і втручанням держави в економіку, як це є в Україні, а з необхідністю сформувати можливості для розвитку інноваційної економіки, стимулювати науку, співпрацювати з підприємцями та вирішувати демографічну проблему. Як визначають експерти, збереження темпів зростання економіки при вирішенні зазначених проблем дозволять Польщі досягти економічного розвитку найбільш розвинутих західних країн за двадцять років.

Досвід Польщі у проведенні економічних реформ є показовим для України, тому що вони проводилися без особливих радикальних змін та тотальних перебудов (були скасовані адміністративні перепони шляхом запровадження європейських правил рівності перед законом і захищені права власності).

Досвід реформ та інтеграції в Європу не тільки хороший приклад для України, не тільки новий ринок, за який не тільки можна і треба поборотися, а й міст, через який можна увійти в Європу.

Президент Петро Порошенко повідомив, що Польща є прикладом країни, яка успішно реформувала свою економіку і стала повноправним членом Євросоюзу та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Україна, що стала на шлях реформ, зацікавлена в застосуванні досвіду Польщі, наприклад у реформі місцевого самоврядування [7]. Г лава держави відзначив, що в Україні склалися унікальні можливості для проведення реформ: існування уряду з найвищим потенціалом, який є професійним та проєвропейським.

Запрошений до консультування щодо проведення реформ в Україні польський економіст Лешек Бальцерович наголосив на важливості для успіху реформ трьох чинників: стратегії, швидкості їх втілення та команди реформаторів.

Для України важливо приділити увагу питанню реформування бюджету, позбавляючись будь-якого субсидіювання, але водночас, захищаючи найбільш вразливі верстви населення. Свого часу в Польщі скорочення бюджетного дефіциту також відбулося за рахунок зменшення пенсійних витрат шляхом підвищення пенсійного віку до 67 років.

Як відмічалося у дослідженні НІСД, відновлення позитивного інвестиційного іміджу України є необхідною умовою економічного відновлення та зростання [14]. Напрямами формування сприятливого інвестиційного клімату доцільно визначити:

- забезпечення дотримання гарантій прав приватної власності і недопущення її протиправного захоплення юридичним, економічним чи силовим способом;

- протидії корупції в органах державної влади, що надають послуги інвесторам при реалізації інвестиційних проектів, завдяки запровадженню прозорих і єдиних правил для всіх суб'єктів економічної діяльності;

- здійснення державного регулювання регіонального розподілу та використання інвестицій зі створенням стимулюючих чинників для залучення інвестиційних ресурсів до пріоритетних секторів економіки та депресивних регіонів;

- удосконалення механізму «єдиного інвестиційного вікна» задля мінімізації участі інвестора та скорочення часу проходження дозвільних і погоджувальних процедур у різних сферах інвестиційної діяльності з урахуванням їхньої специфіки;

- удосконалення законодавства з питань банкрутства та протидії протиправному поглинанню й захопленню підприємств, посилення відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації, реформування судової системи.

Реалізація стратегії структурної модернізації потребуватиме розширення джерел формування інвестиційного ресурсу завдяки запровадженню вдосконалених механізмів та інструментів грошово-кредитного, фіскального, організаційно-управлінського регулювання.

Конкуренція на світових ринках та ситуація, яка диктує необхідність структурних змін української економіки, вимагають розбудови місткого внутрішнього ринку з ефективною сучасною інфраструктурою, що функціонує на засадах конкуренції, яка повинна забезпечуватися відповідними механізмами державного регулювання.

Сьогодні першочерговим питанням є визначення стратегії України, в тому числі на зовнішніх ринках. Україні, крім сировини та продуктів сільського господарства, доцільно визначити основні галузі, які мають базові передумови до глобального лідерства.

Розвиток виробництва продуктів харчування дає Україні можливості стати світовим лідером постачання органічно чистих продуктів (25% світового чорнозему знаходяться в Україні). За даними ООН, країна може забезпечити якісним продовольством більше 1 млрд. людей.

У країні зосереджені найбільші світові запаси залізняку. Додавши до сировинного потенціалу сучасні технології, можна повернути втрачені зовнішні ринки і розвивати внутрішній ринок з металургії.

Розвиток атомної енергетики може дати конкурентні переваги українській економіці. Маючи великі запаси уранових руд (перше місце в Європі), Україна може зробити ставку на виробництво найдешевшої атомній електроенергетики на заміну дорогій «зеленій», яку розвиває Європа. Створення виробництва ядерного палива зробить країну впливовим постачальником електроенергії до Європи і підсилить можливості енергоємного бізнесу.

Машинобудування в основному не може скласти конкуренцію на світовому ринку (більшість активів морально застаріли). Але в окремих його напрямах вчені мають напра- цювання, наприклад у роботобудуванні і створенні систем штучного інтелекту. Можна стимулювати виробництво і експлуатацію електромобілів та просувати їх на зовнішні ринки, збільшивши розвинену мережу електрозабезпечення. Відносно низька собівартість виробництва такої продукції в Україні буде додатковою конкурентною перевагою. Українські безпілотними - нова продукція, але вони в рази дешевше і не менш ефективні західних зразків. Їх можна застосовувати не тільки у воєнні часи, а й у сільському господарстві і протипожежних заходах. Можна запропонувати нові зразки роботизованої техніки, будівництво кораблів, аерокосмічного транспорту. Для досягнення успіхів на світовому ринку Україні потрібно нарощувати підтримку таких галузей. В основному такі галузі є ресурсоорієнтованими, що вважається вчорашнім днем. Однак їхній потенціал необхідно використовувати. При цьому паралельним фронтом повинні йти галузі нової економіки.

Україна має значний інтелектуальний капітал у створенні програмного забезпечення і займає провідні позиції в офшорному програмуванні. Враховуючи вартість і швидкість Інтернету в країні, яка конкурентна по світових стандартах, ІТ-сервіс може бути одним з флагманів української економіки, яка сприятиме розвиткові інші галузей, включаючи освіту.

Розвиток сфери послуг, у тому числі надання транзиту (маючи транзитний потенціал: вихід до моря, судноплавні річки і розгалужену мережу залізниць), доцільно інвестувати в розвиток інфраструктури, за рахунок чого Україна може стати центральним європейським транзитним шляхом.

Висновки

Умови, що склалися у вітчизняній економіці, потребують розробити нову стратегію розвитку для країни, провести реформ, які будуть відповідати цілям та розвиткові соціально- економічної стабільності країни та її розвитку з урахуванням досвіду європейських країн, зокрема Польщі.

Досвід Польщі у проведенні економічних реформ є показовим для України, тому що проводилися без особливих радикальних змін та тотальних перебудов, яких в існуючої соціально-економічної ситуації доцільно уникати.

Список використаних джерел

1. Аналитический доклад к ежегодному посланию Президента Украины к Верховной раде. Национальный институт стратегических исследований.

2. «Черный» бизнес и низкие зарплаты: эксперты назвали причины обвала украинской экономики [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.segodnya.ua/economics/enews/chernyy-biznes-i-nizkie-zarplaty-eksperty-nazvali-prichiny-obvala-ukrainskoy-ekonomiki-620791.html

3. Мандрик І.П. Особливості соціально-економічного розвитку Польщі після вступу до Європейського Союзу [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://internationalconference2014.wordpress.com/...

4. Як Польща вперше за півтисячоліття стала найуспішнішою країною Європи [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://espreso. tv/article/2014/07/02/yak_polyaky_dopomozhut_ukrayincyam_ ne_boyatysya_yes

5. Human Development Report of Poland 201 3 [Електрон. ресурс].Режим доступу: http://hdr.undp.org

6. Strategy rozwoju spoleczno-gospodarczego Polsk Wschodnej do roku 2020 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.mіr.gov.pl

7. Порошенко попросив польського економіста Бальцерови- ча допомогти Україні з реформами 31.01.2015 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://www.unian.ua/politics/1038669- poroshenko-poprosil-...

8. Maly roczrnk statystyczny Polsk 201 2. - W.: Gloуwny Urzad Statystyczny, 2012. - 256 s.

9. Амелин Анатолий. Украина может стать «экономическим тигром», если выберет стратегию, а не тактику. 11.05.2015 [Електрон. ресурс].Режим доступу: http://www.bagnet.org/news/economics/255613

10. Єва Гетьман Середній клас: примара чи реальність [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.epravda.com.ua/ publications/2014/01/9/412862

11. «Середній клас в Україні: життєві цінності, готовність до асоціації (об'єднання) і просування демократичних стандартів» (круглий стіл) 16.12. 2014 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www. razumkov.org.ua/ukr/tag.php...

12. Держстат України [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua/

13. Всесвітній банк. Показники розвитку економіки країн євросоюзу [Електрон. ресурс] - Режим доступу: data.worldbank. org/ indicator/...

14. Системна криза в Україні: передумови, ризики, шляхи подолання: аналіт. доп. / Я.А. Жаліло, К.А. Кононенко, В.М. Яблонський [та ін.]; за заг. ред. Я.А. Жаліла. - К.: НІСД, 2014. - 132 с. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua

Размещено на Allbest.ru