Вплив розвитку інформатизації суспільства та інформаційно-комунікаційних технологій на інтеграцію у глобальний ринок факторів виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив розвитку інформатизації суспільства та інформаційно-комунікаційних технологій на інтеграцію у глобальний ринок факторів виробництва

З.С. Варналий, д.з.н, профессор кафедры финансов, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко

Досліджено розвиток інформатизації бізнесу та суспільства, їхній вплив на інтеграцію у глобальний ринок факторів виробництва. Визначено проблеми, пов'язані з інформатизацією та розвитком інформаційно-комунікаційні технологій (ІКТ). Запропоновано основні напрями практичних заходів із забезпечення інтегрування ринку економічної інформації в глобальні ринки факторів виробництва. Побудовано та проаналізовано основні аспекти інтеграції українського ринку економічної інформації у глобальний ринок виробничих ресурсів.

Ключові слова: економічна інформація, глобальний ринок, інформатизація суспільства, фактори виробництва, інформаційно-комунікаційні технології.

Исследовано развитие информатизации бизнеса и общества, их влияние на интеграцию в глобальный рынок факторов производства. Определены проблемы, связанные с информатизацией и развитием ИКТ. Предложены основные направления практических мероприятий по обеспечению интеграции рынка зкономической информации в глобальные рынки факторов производства. Построены и проанализированы основные аспекты интеграции украинского рынка зкономической информации в глобальный рынок производственных ресурсов.

Ключевые слова: зкономическая информация, глобальный рынок, информатизация общества, факторы производства, информационно-коммуникационные технологии.

Studied the development of informatization of business and society, their impact on integration in the global market of production factors. Identified problems related to computerization and ICT development. Proposed the main directions of practical measures to ensure the integration of economic information market in global markets of production factors. Constructed and analyzed the main aspects of economic integration of the Ukrainian market of information in the global market of production resources.

Keywords: economic information, global market, information society, factors of production, information and communication technology.

Постановка проблеми

Безперечно, інформація завжди відігравала значну роль у діяльності людини на всіх етапах розвитку людської цивілізації. Однак у другій половині XX ст. її вплив на розвиток суспільних процесів посилився настільки, що в науці почали все більше обґрунтовувати зародження нової стадії людської цивілізації. Для її позначення використовуються різні назви: «постіндустріальне суспільство», «суспільство знань», «інформаційне суспільства», однак, незважаючи на відмінність у назвах, нову стадію розвитку цивілізаційної соціально-економічної системи характеризують вирішальною роллю інформації, насамперед у розвитку економічних процесів.

Глобалізація світової економіки, зумовлена швидкоплинними змінами, посилила нерівність економічного розвитку регіонів, загострила міжнародну конкуренцію та перерозподіл сфер політичного й економічного впливу на регіональних ринках, де стикаються численні національні інтереси та пріоритети потужних транснаціональних корпорацій, представників провідних виробничих галузей інформаційної індустрії. Значні можливості обміну інформаційними продуктами і послугами впливають на регіональний попит, координують виробництво, заохочують інвестиції в інформаційно-комунікаційну індустрію, створюють нові потужності для співробітництва в різних сферах - від традиційних, де запроваджуються нові технології, до інтелектуальних, високотехнологічних, які визначають прогресивний потенціал економіки майбутнього. Тому в сучасних умовах будь-який ринок не може бути ефективним без інтеграції у відповідні ринкові структури наднаціонального, тобто глобального рівня.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Глобалізація змінює і світ у цілому, однак характер цієї зміни і його наслідки по-різному оцінюються фахівцями. Саме поняття «інформаційне суспільство» почало затверджуватися в зарубіжних дослідженнях ще на початку 1970-х років, що було прямо пов'язане з активним розвитком персональних комп'ютерів. Деякі автори, наприклад Д. Белл, із самого початку визначили це суспільство як постіндустріальне (post- industral), маючи на увазі, що склався етап історичного розвитку, який став принципово іншим у порівнянні з попередніми етапами. Американські дослідники соціально-економічних трансформацій П. Друкер і Н. Стер позначили новий період розвитку людства як «посткапіталістичне суспільство» (post- сараі society), «суспільство знань» (knowledge society).

Так, деякі вчені вважають, що світова спільнота у політичному і культурному аспектах стає все більш гомогенною (ф. Фукуяма, М. Кастельс, У. Бек, Д. Белл, Ф. Махлуп, Ф. Уеб- стер та ін.). Інші, навпаки, доводять, що середовище стає все більш розділеним і розколотим (І. Валлерстайн, А.Н. Некласса, Е. Тоффлер, С. Хантінгтон). Теоретичні основи нового етапу суспільного розвитку закладені у працях О.П. Нестеренко, О.В. Михайловської, М.С. Наумова, А.А. Чухна, О.І. Полотай, М.Ю. Яременко та інших вчених.

Тому невирішеною проблемою є конкретизація ролі інформаційного суспільства та ІКТ в глобальний ринок факторів виробництва.

Головною метою статті є дослідження рівня інформатизації суспільства, визначення ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на ринку економічної інформації, запропонувати основні напрями практичних заходів по забезпеченню інтегрування ринку економічної інформації в глобальні ринки факторів виробництва.

Виклад основного матеріалу. Розглядаючи інтеграцію українського ринку економічної інформації у глобальний ринок виробничих ресурсів, не можна оминути увагою і розвиток інформатизації бізнесу та суспільства взагалі. Адже від цього залежить розуміння цінності економічної інформації суб'єктами господарювання, їх бажання щодо її отримання та технічні і моральні можливості сприйняття. Під інформатизацією будемо розуміти організаційний соціально-економічний та науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб та реалізації прав громадян, підприємств та організацій, органів державного та місцевого управління, місцевого самоврядування, суспільних об'єднань на основі формування та використання інформаційних ресурсів [1, с. 6].

Інформатизація суспільства в умовах глобалізації є необхідним фактором ефективного розвитку всіх складових суспільних відносин [2, с. 169], необхідним ресурсом, який визначає можливості всіх підсистем суспільства, включаючи й економічну, та всіх їх складових [1, с. 7]. Зазначене стосується і ринку економічної інформації. В Україні існують певні проблеми, пов'язані з інформатизацією, головними з яких справедливо вважається недосконалість нормативно-правової бази інформаційної; недостатня координація та співпраця між державним та приватним секторами економіки; недостатня державна фінансування виробників інформаційних продуктів тощо [3, с. 38]. Ці проблеми зумовлюють ігнорування багатьма керівниками та власниками підприємств, а також керівниками органів державного управління та державних установ ролі інформації, в тому числі й економічної як виробничого ресурсу. Причому, як було показано, інформація є ресурсом не лише для поточного функціонування, а й для розвитку підприємств та економіки в цілому. Тому інформатизація суспільства створює підґрунтя для інноваційного розвитку економіки, а також посилення ролі ринку економічної інформації у суспільному виробництві. Останнє буде зближати український ринок економічної інформації з глобальним, як і наближати все суспільство до загально цивілізаційних тенденцій (ми підтримуємо тезу щодо того, що інформатизація є в ХХІ столітті цивілізаційною тенденцією [4, с. 17], і її потрібно розглядати як прояв сучасного періоду розвитку продуктивних сил людського суспільства [5, с. 131]).

Насамперед інформатизацію пов'язують з розвитком ІКТ. Розвиток останніх є не лише фактором інноваційного розвитку економіки [7, с. 45], а й забезпечує інтеграцію ринку економічної інформації у глобальний ринок виробничих ресурсів. Слід визнати слушною думку деяких фахівців, які вказують, що рівень розвитку ІКТ індикатором доступу до носіїв інформації, але не обов'язково означає, що ці носії заповнені корисною інформацією, яка обов'язково буде використана в економіці [6, с. 36]. На таку неоднозначність вказують, наприклад, дослідження Б. Ван Арка та М. Тіммера, які обґрунтовують на основі емпіричних даних відсутність залежності продуктивності факторів виробництва від рівня розвитку ІКТ в країнах ЄС, але вказують на наявність такої залежності в США.

Однак, навіть якщо й ІКТ напряму не пов'язані з обсягом та корисністю інформації, їхній розвиток позитивно сприяє як інформатизації суспільства та економіки у напрямі до рівня розвинутих, так і інтеграції ринку економічної інформації у глобальний ринок виробничих ресурсів. Адже технічно така інтеграція здійснюється, насамперед, за рахунок ІКТ. Щоб окреслити, наскільки український ринок має технологічні можливості щодо інтеграції в глобальний ринок економічної інформації, а також наскільки економіка та суспільство має можливості споживати продукцію українського та глобального ринків економічної інформації, проаналізуємо один із найбільш популярних індексів, які використовуються для вимірювання розвитку інформаційного суспільства, - індекс розвитку ІКТ - IKT Development Index (IDI) [8]. Індекс IDI розраховується по 11 показниках і включає три субіндекси: субіндекс доступу; субіндекс розвитку і використання та субіндекс практичних навиків [8, с. 36]. Таким чином, кожен субіндекс відображає різні аспекти розвитку та використання ІКТ у суспільстві та економіці. Динаміка диспозиції України серед країн світу по індексу IDI наведена на рис. 1.

Аналізуючи дані щодо рейтингу України серед країн світу по індексу IDI, можемо зробити висновок щодо поглиблення розриву в розвитку ІКТ між Україною та розвинутими країнами. За 2008-2013 роки, незважаючи на зростання абсолютного значення IDI з 3,56 (2008) до 5,15 - (2013), рейтинг України серед інших країн суттєво погіршився (-15 позицій).

Якщо така тенденція буде продовжуватися, Україна через кілька років може опинитися за межами першої сотні рейтингу.

Таким чином, темпи розвитку ІКТ в Україні нижчі, ніж у країн-лідерів. Це, з одного боку, знижує технологічні можливості всіх ринків, у тому числі й ринку економічної інформації щодо інтеграції з відповідними глобальними структурами. З іншого боку, поглиблює відставання українського суспільства в інформатизації, що проявляється у відставанні суспільного попиту на інформаційні продукти, зокрема й пов'язані з економічною інформацію від аналогічного попиту в розвинутих країн, які й формують основу всіх сегментів глобального інформаційного ринку.

Проаналізуємо, які ж слабкі місця України в розвитку ІКТ. Для цього розглянемо субіндекси IDI (рис. 2).

Якщо аналізувати позиції України за субіндексами IDI, можна зробити висновок щодо суттєвого відставання України від розвинутих країн як по доступу до ІКТ, так і по їхньому розвитку та використанню. Особливо суттєве відставання по останньому субіндексу. Так, сусідами України по розвитку та використанню ІКТ є зовсім не європейські країни, а Філіппіни, Гренада, Узбекистан, Суринам, Зімбабве [8, с. 44].

Лише по субіндексу «практичні навички» Україна входить до лідерів світового рейтингу. Це підтверджує наявність розриву між людським капіталом в Україні та наявним станом технологій і їхнім використанням, зокрема й ІКТ [3, с. 40]. Таким чином, стримуючим фактором інтеграції українського ринку інформації у глобальний ринок виробничих ресурсів є недостатній розвиток «технологічного базису» даного ринку - ІКТ. Зрозуміло, що сектор ІКТ має й ринкові чинники розвитку, однак з огляду на негативну динаміку індексу IDI їхня дія на сучасному етапі є недостатньою. Для того щоб Україна увійшла до групи країн з високим рівнем розвитку ІКТ (а саме це є однією з передумов повноцінної інтеграції ринку економічної інформації в глобальний ринок виробничих ресурсів), необхідна підтримка даного сектору державою.

Усі вищерозглянуті бар'єри на шляху інтеграції українського ринку економічної інформації до глобального ринку виробничих ресурсів відносяться до макрорівня, де практична реалізація конкретних заходів залежить від волі і можливостей держави. Проте не менш суттєвими є і перешкоди на шляху інтеграції ринку економічної інформації у глобальний ринок на мезорівні. Основні з них полягають у невідповідності якості інформаційних продуктів ринку відсутності стандартів діяльності, а також у низькому рівню підготовки фахівців, які працюють на ринку. Перші два аспекти вже були розглянуті вище і можуть вирішитися в рамках саморегулівних організацій та на рівні самих суб'єктів ринку економічної інформації. Третій - наближення кваліфікації фахівців, які й є суб'єктами, які продукують інформаційні продукти на згаданому ринку може вирішуватися спільно як державою - через підвищення якості освіти, так і на рівні ринку, тими ж саморегулівними організаціями.

інформатизація інтеграція економічний глобальний

Рисунок 2. Рейтинги України за субіндексами IDI

Зазначимо, що від рівня розвитку освіти в довгостроковій перспективі залежить і траєкторія економічного розвитку держави [9, с. 63]. Якщо система освіти випускатиме висококваліфікованих фахівців, будуть створені передумови для розбудови інноваційної високо конкурентної економіки. Тому з боку держави необхідним є розбудова системи освіти на основі ІКТ. Зокрема, потребує розвитку науково-освітня інформаційна мережа URAN та інші аналогічні мережі. Це надасть можливість інтегрувати українську освіту до європейського та світового освітньо-наукового середовища, що, своєю чергою, надасть можливість підвищити рівень освіти фахівців інформаційно- аналітичних спеціальностей та спеціальностей, пов'язаних із розвитком ІКТ. Саме ці фахівці будуть майбутніми кадрами суб'єктів, що здійснюватимуть діяльність на ринку економічної інформації. Від того, наскільки їхня кваліфікація буде відповідати світовим стандартам, залежить і відповідність аналогічним стандартам і українського ринку економічної інформації, а отже і його інтеграція у глобальний ринок виробничих ресурсів.

Саморегулівні організації в даному напрямі повинні підвищувати активність щодо обміну знаннями з фахівцями провідних інформаційно-аналітичних компаній. Для цього доцільним є їхнє запрошення для проведення семінарів, лекцій, тренінгів, круглих столів щодо обміну досвідом тощо.

Відповідна робота має здійснюватися і на макрорівні - рівні підприємств - учасників ринку економічної інформації.

Підсумовуючи проведений вище аналіз основних бар'єрів, що стримують інтеграцію українського ринку економічної інформації у глобальний ринок виробничих ресурсів, подамо основні напрями практичних заходів із забезпечення інтеграції українського ринку економічної інформації у глобальні ринки економічних ресурсів.

Як наведено в таблиці, забезпечення інтеграції ринку економічної інформації у глобальний ринок виробничих ресурсів має здійснюватися комплексно на макро-, мезо- та макрорівні. На макрорівні дія ринкових стимулів до інтегрування у глобальний ринок є найбільшою. Адже в сучасних умовах більшість підприємств усвідомлюють необхідність інформації не лише щодо національного середовища діяльності (ринки, фінанси, технології, тенденції], а й глобального. Відповідно формується й ринковий попит на економічну інформацію, яка не обмежується географічно масштабами України.

Можна спрогнозувати зростання такого попиту в найближчі роки в силу порушення та розриву тих нечисленних економічних зв'язків з Росією в силу суттєвого погіршення економічних та політичних відносин між цією країною та Україною. Від інтегрованості українського ринку економічної інформації у глобальний ринок виробничих ресурсів залежать можливості вітчизняних підприємств щодо виходу на нові економічні ринки, доступ до нових технологій, фінансових, матеріальних та людських ресурсів. Таким чином, інтеграція ринку економічної інформації у відповідний глобальний ринок на сьогодні є одним із найбільш важливих чинників подальшого розвитку української економіки, її диспозиції в міжнародному розподілі праці ХХІ століття.

Таблиця Напрями практичних заходів із забезпечення інтегрування ринку економічної інформації в глобальні ринки виробничих ресурсів