Особливості державного регулювання пільгового оподаткування в Україні (ТПР, СЕЗ, технопарків та індустріальних парків)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Особливості державного регулювання пільгового оподаткування в Україні (ТПР, СЕЗ, технопарків та індустріальних парків)

В.Л. Вакуленко, к.е.н.

Ключові слова: державне регулювання, інвестиційна привабливість, пільгове оподаткування, території пріоритетного розвитку, спеціальні економічні зони, технопарки, індустріальні парки.

Постановка проблеми. Формування та реалізація ефективної інвестиційної політики є передумовою забезпечення економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності економіки України. Наразі стоїть завдання забезпечення достатнього обсягу інвестиційних ресурсів для провадження проектів та програм соціально-економічного розвитку. На жаль, обсяги бюджетних коштів досить часто не можуть забезпечити реалізацію вагомих проектів. Разом із тим високий рівень ризиків, велика кількість учасників ринку та інші фактори постають на шляху реалізації ідей інвесторів. Саме тому в контексті диверсифікації ризиків та витрат при реалізації таких проектів, а також для вирішення завдань розбудови економіки України, що передбачені Концепцією Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки, актуальності набуває пошук оптимальних форм, методів та інструментів взаємодії приватного бізнесу та держави.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Враховуючи актуальність стимулювання залучення інвестицій до вітчизняного промислового виробництва, питання розвитку інвестиційного клімату сьогодення потребує детального наукового дослідження. Вищезазначеній тематиці присвячені праці таких вчених, як І.А. Бланк, М.М. Богуславський, О.М. Вінник, К.П. Глаз, А.Г. Гранберг, С.В. Дерюгіна, О.О. Егорова, В.І. Кардаш, Л.Ю. Колганова, Т.В. Майорова, І.І. Молдован, А.В. Омельченко, А.А. Пересада, Л.І. Федулова, В.Г. Чорна, Р.Б. Шишка, Б.М. Щукін, А.І. Яковлев та ін. Проте, незважаючи на велику кількість наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів стосовно проблем формування сприятливого інвестиційного клімату, слід зазначити актуальність визначення оптимальних формувань для залучення іноземних інвестицій за умови сприятливого державного регулювання.

Мета статті - розкрити основні особливості державного регулювання територій пріоритетного розвитку, спеціальних (вільних) економічних зон, технопарків та індустріальних парків в Україні задля визначення більш ефективних шляхів розвитку інвестиційного клімату.

Виклад основного матеріалу. Підвищення конкурентоспроможності економіки України наразі вимагає не лише залучення внутрішніх фінансових інвестицій, а й іноземного капіталу. Обсяги залучення інвестиційних ресурсів є прямо пропорційними ефективності використання інвестиційних ресурсів на галузевому і регіональному рівнях. Тому саме результати господарської діяльності галузей, що забезпечують інвестиційний процес, є вирішальними факторами залучення інвесторів. Ефективна організація виробництва, швидке освоєння інновацій і розвиток інвестиційної активності значною мірою впливають на інвестиційний цикл і визначають окупність інвестиційних ресурсів. Ураховуючи вищезазначене, слід відзначити важливість функціонування в Україні територіальних формувань із пільговим оподаткуванням та визначення більш ефективних для розвитку інвестиційної привабливості держави.

Відповідно до ст. 145 Господарського кодексу України чинним законодавством може бути визначено за поданням відповідного органу місцевого самоврядування в межах міста, району територію, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і на якій на підставах та в порядку, передбачених законом, вводиться спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць. Таким формуванням є територія пріоритетного розвитку, особливостями оподаткування якої є звільнення від оподаткування прибутку та зменшення ставки податку на прибуток, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, звільнення від плати за землю та інші. Проте нині Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» дані пільги скасовано.

Чинним законодавством в Україні передбачено утворення і функціонування спеціальних економічних зон. Згідно зі статтею 24 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зазначається, що на території України можуть запроваджуватись спеціальні економічні зони різного типу. Статус та територія зазначених зон встановлюються Верховною Радою України згідно із законами України про спеціальні економічні зони шляхом прийняття окремого закону України для кожної з таких зон [3]. Наступним значним кроком у законодавстві щодо створення та діяльності СЕЗ став Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» [4]. Крім того, по кожній СЕЗ Верховною Радою України приймається окремий закон, в якому визначається статус, територія, пільги тощо. В цілому законодавча і нормативна база по СЕЗ відповідає цілям кожної зони та міжнародним вимогам і стандартам.

Подальший розвиток питання впровадження СЕЗ набули у 1994 році з прийняттям Кабінетом Міністрів Концепції створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні [5], якою передбачено, що основною метою створення ВЕЗ є стимулювання структурних перевтілень в економіці шляхом притягнення іноземних інвестицій; збільшення надходжень на внутрішній ринок високоякісних продукції і послуг; активізація науково-технічного обміну, притягнення і упровадження нових технологій; переймання передового організаційного і управлінського досвіду здійснення ринкових методів господарювання; створення сучасної ринкової інфраструктури; поліпшення використання природних і трудових ресурсів; прискорення соціально-економічного розвитку окремих регіонів і держави в цілому, підвищення життєвого рівня населення.

Що ж стосується особливостей оподаткування СЕЗ, то законодавством було передбачено звільнення від оподаткування прибутку та зменшення ставки податку на прибуток, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, звільнення від плати за землю тощо. На сьогодні дані пільги були повністю чи частково скасовані прийнятим Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік».

Іншим формуванням, що сприяє поліпшенню інвестиційного клімату, є технопарки, що дозволили поєднати як технологічні, так і суспільно значущі аспекти постіндустріального суспільства. До особливостей слід віднести чинники креативної організації управління - новітні технології організації праці, що ґрунтуються на принципах «гнучкої спеціалізації» та «модульного виробництва», ідеї «креативної корпорації», а також чинники забезпечення єдиного організаційно-технологічного простору для праці, формування надматеріалістичного ставлення до роботи та корпоративних етичних цінностей [6] (законодавча регламентація даного формування передбачена прийняттям Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» [7]). Слід відзначити, що для технологічних парків законодавством відсутнє надання пільг, проте передбачено особливий порядок ввезення товарів на митну територію України (суми сплаченого ввізного мита відшкодовуються за рахунок коштів державного бюджету).

Важливим напрямом інноваційного виробництва наразі вважають індустріальні парки. Законом України «Про індустріальні парки» визначаються правові та організаційні засади створення і функціонування індустріальних парків на території України з метою забезпечення економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності територій, активізації інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць, а також розвитку виробничої інфраструктури [9]. Функціонування індустріальних парків на території України здійснюється на основі вільного доступу до інформації про можливість використання земель для їх створення, конкурентності у виборі керуючої компанії на землях державної та комунальної власності, гарантування прав на земельні ділянки у межах індустріального парку. Проте ключовими засадами наразі є державна підтримка при їх створенні та державне стимулювання залучення інвестицій саме в індустріальні парки. Чинним законодавством передбачається, що джерелами фінансування облаштування індустріального парку можуть бути кошти державного та місцевих бюджетів, кошти приватних інвесторів, в тому числі залучені за моделлю державно-приватного партнерства, залучені кошти, включаючи кредити банків та інших фінансово-кредитних установ тощо [9].

Наразі досить часто обласними державними адміністраціями пропонується поновити скасування пільгових митних, податкових умов підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів на територіях пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зон, та деяких інших законодавчих актів України», скасування яких передбачено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік». Проте, на жаль, такий підхід не відповідає вимогам чинного законодавства. З прийняттям Податкового кодексу України змінилися підходи та принципи надання відповідних пільг [11]. Податкові преференції надаються виходячи з видів діяльності суб'єкта господарювання, перелік яких значно розширився. Можливість отримання суб'єктом господарювання податкової пільги сьогодні залежить від виду діяльності, яку він проваджує, а не від території, на якій проваджується така діяльність.

Поряд із цим пунктом 4.4 ст. 4 Податкового кодексу визначено, що встановлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Крім того, відповідно до статті 11 Податкового кодексу спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадку і порядку, визначеними цим кодексом.

Водночас з 1 червня 2012 року набрав чинності Митний кодекс України, який адаптовано до законодавства ЄС, у тому числі в частині надання податкових пільг і створення вільних митних зон [12]. Згідно зі статтею 130 Митного кодексу вільна митна зона визначена як митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України зі звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання. Товари, поміщені у митний режим вільної митної зони, протягом усього строку перебування в цьому режимі перебувають під митним контролем.

Вільні митні зони в Україні можуть бути таких типів:

- комерційного типу, створюються з метою забезпечення вільного зберігання товарів без обмеження строків;

- сервісного типу, створюються з метою забезпечення вільної діяльності підприємств з ремонту, модернізації, будівництва повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин;

- промислового типу, створюються для цілей переробки (виробництва) товарів на територіях відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон.

Вільні митні зони можуть створюватися в пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, а також в інших місцях, в яких можливо забезпечити режим вільної митної зони відповідно до цього кодексу.

Відкриття вільних митних зон комерційного та сервісного типів здійснюється відповідно до положень Розділу XV Митного кодексу. Відкриття вільних митних зон промислового типу здійснюється окремими законами України.

Разом із цим з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», який спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності шляхом концентрації ресурсів держави на пріоритетних напрямах розвитку економіки з метою запровадження новітніх та енергозберігаючих технологій, створення нових робочих місць, розвитку регіонів [12].

Вищезазначеним законом передбачено державну підтримку інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях, а також застосування до суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, особливостей оподаткування згідно з Податковим і Митним кодексами. Реалізація таких проектів не передбачає жодних територіальних обмежень.

Відповідно до цього закону державна підтримка надається суб'єктам інвестиційної діяльності, які реалізують схвалені Кабінетом Міністрів України інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки.

Крім того, Законом України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» передбачено, що до повноважень місцевих органів виконавчої влади належить, зокрема, розроблення та забезпечення виконання програм розвитку інвестиційної діяльності на території регіону та відбір інвестиційних проектів для реалізації на території регіону, залучення інвестицій, створення максимально сприятливих умов для інвесторів.

Стосовно особливостей оподаткування, передбачених Податковим та Митним кодексами, то підтримка у вигляді податкових пільг зі сплати ввізного мита, податку на прибуток та податку на додану вартість надається із зазначенням конкретного виду діяльності.

У червні 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про індустріальні парки», яким передбачено стимулюючі заходи щодо створення та функціонування індустріальних парків, що можуть утворюватися на землях державної, комунальної та приватної власності [12]. Згідно з цим законом земельна ділянка, використання якої планується для створення та функціонування індустріального парку, може розташовуватися у межах або за межами населених пунктів, її площа має бути не більше 700 гектарів. У межах індустріального парку може здійснюватися господарська діяльність у сфері промислового виробництва, інформації і телекомуніка- цій, а також науково-дослідна діяльність. Крім цього, передбачено звільнення від пайової участі в розвитку місцевої інфраструктури ініціаторів створення - суб'єктів господарювання, керуючих компаній та учасників індустріального парку.

Також Митним кодексом встановлено, що при ввезенні на митну територію України від оподаткування митом звільняються:

- устаткування, обладнання та комплектуючі до них, матеріали, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами та ввозяться ініціаторами створення - суб'єктами господарювання, керуючими компаніями індустріальних парків для облаштування індустріальних парків;

- устаткування, обладнання та комплектуючі до них, що не виробляються в Україні та не є підакцизними товарами, які ввозяться учасниками індустріальних парків для здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків.

технопарк індустріальний митний інвестиційний

Висновки

Виходячи з викладеного суб'єкти господарювання, в тому числі на територіях уже створених СЕЗ і територіях пріоритетного розвитку, які хочуть отримати податкові пільги, повинні займатися видами діяльності, стимулювання яких сьогодні передбачене Податковим кодексом, у тому числі реалізувати інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки, схвалених відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць».

Водночас керуючі компанії уже створених СЕЗ з метою відновлення на їх території режиму вільної митної зони, можуть знову ініціювати створення таких зон відповідно до положень Митного кодексу.

Разом із цим слід зазначити необхідність уточнення особливостей звільнення від оподаткування митом устаткування, обладнання та комплектуючі до них, матеріали, що не виробляються в Україні при оподаткуванні індустріальних парків.

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України: Кодекс від 16.01.2003 №436- IV

2. Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»: Закон України від 25.03.2005 №2505-IV

3. Дубовик О.Ю. Вільні економічні зони як інструмент економічного розвитку територій

4. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.92 №2673- XII

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні» від 14.03.94 №167

6. Тельнов А.С. Технологічні парки: проблеми та перспективи розвитку / А.С. Тельнов, В.В. Гончарук // Вісник Хмельницького національного університету - 2010. - №1, T. 2. - С. 35-41.

7. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» // Відомості Верховної Ради. - 2002. - №36. - С. 266.

8. Про порядок включення індустріальних (промислових) парків до Реєстру індустріальних (промислових) парків: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 №216

9. Про індустріальні парки: Закон України від 21.06.2012 №5018-VI

10. Про порядок затвердження переліків устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами, ввозяться на митну територію України ініціаторами створення індустріальних (промислових) парків - суб'єктами господарювання, керуючими компаніями таких парків для їх облаштування та учасниками індустріальних (промислових) парків для провадження господарської діяльності у межах зазначених парків і які звільняються від оподаткування митом: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 №558

11. Податковий кодекс України: Кодекс від 02.12.2010 №2755- VI

12. Митний кодекс України: Кодекс від 13.03.2012 №4495-VI

13. Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 06.09.12 р. №5205- VII

Размещено на Allbest.ru