Лічба та обіг грошей в Подільському князівстві у другій половині ХІV ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лічба та обіг грошей в Подільському князівстві у другій половині ХІV ст.

Подільське князівство виникло на території історичного Пониззя у 1345 р. (за іншими даними - у 1352 р.) і перестало існувати 1403 р. Його появі на історичні арені сприяла геополітична ситуація у 40-50-х роках ХІУ ст., зокрема події у сусідніх державах - Галицько - Волинській землі, Молдавії, Золотій Орді, Литві, Польщі та Угорщині.

Нові державотворчі процеси на Поділлі посилились у середині ХІУ ст. після падіння Галицько-Волинської держави в 1340 р. та смерті могутнього золотоординського хана Джанібека (1313-1339). Влада Золотої Орди на захід від Дніпра почала слабшати, чим скористалася Литва захопивши Волинь. У середині 1340-х років, внаслідок боротьби за спадщину Галицько-Волинського князівства (Галицька Русь), виникло нове державно - територіальне утворення - Подільське князівство [11; 13].

За свідченням Я. Дашкевича назві «Поділля» передувала назва «Пониззя» - регіон у середній течії Дністра у ХІІІ - середині ХІУ ст. Назва походить від «низу», тобто території, яка розташованої нижче за течією від Галича [10, с. 34-35]. На думку дослідника Поділля М. Молчановського, територія князівства охоплювала землі від межиріччя р. Стрипи і Золотого Потоку (дві притоки Дністра) на заході і аж до Дніпра - на сході. На південному заході природною межею історичного Поділля була ріка Дністер, а на півдні - степова зона, підконтрольна в той час Золотій Орді. На півночі Подільське князівство межувало з Волинською та Київською землями [17, с. 417]. Таким чином, у другій половині ХІУ ст. історичне Поділля включало в себе сучасні південно-східну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та центральну частину Черкаської областей.

Проблемам виникнення та функціонування Подільського князівства, особливостям грошового обігу, ідентифікації монет, метрологічним показникам «подільських полугрошиків» Костянтина Коріатовича присвятили свої наукові розвідки М. Котляр [13; 14], О. Погорілець, [19; 20; 21], А. Шостопал [22; 23], Р. Саввов [18; 20], О. Бакалець [1; 2; 7]. Документи свідчать про те, що наприкінці 40-х - на початку 50-х років ХІУ ст. на подільських землях утвердились брати Коріатовичі, онуки Гедиміна, племінники великого князя Ольгерда (1345-1377): Юрій, Олександр, Борис, Костянтин і Федір. Їхня влада зміцніла після надання військової допомоги князю Ольгерду під час його походу 1362 р. проти ханів «отчичів і дідичів Подільської землі» - Хаджибея та Котлубея поблизу р. Сині Води. Літописець підкреслює, що після перемоги над ординцями, Ольгерд повернувся до Литви, а «все окраины с Подольем поручил и дал в панование» своїм племінникам князям Коріатовичам [25, с. 12].

Першими удільними князями Подільської землі зі столицею у м. Смотричі були Юрій та Олександр Коріатовичі, які до 1366 р. виступили на боці литовського князя Ольгерда, а після того перебували у васальній залежності від Польського короля. Починаючи від цього часу володарі Подільського князівства правили разом - склалася традиція дуумвірату старшого та молодшого братів [16, с. 172]. Але 1374 р. Юрій Коріатович був отруєний молдавськими боярами після його невдалої спроби заволодіти престолом у Молдавському князівстві. Воєвода Петро Мушат, який одружився на сестрі Коріатовичів Анастасії, став законним господарем Молдавії (1375-1391). Подільські князі Олександр і Борис у 1377 р., внаслідок військового походу польсько-угорського короля Людовіка І Анжуйського на українські землі, визнали себе васалами останнього. Про це свідчить розміщення гербового щита (на інших монетах - коронованої голови страуса з підковою у дзьобі) угорських королів Анжуйської династії на «подольських полугрошиках» 80-х років XIV ст. князя Костянтина Коріатовича (1380-1388/91) та молдавських грошах Петра Мушата (1375-1391), який також визнав васальну залежність від згаданого монарха. Після смерті у 1382 р. Людовіка І Анжуйського князі Борис та Костянтин взяли участь у в обранні великого князя Литовського Ягайла на польський престол, одруженні його з польською королівною Ядвігою та укладенні родинної Кревської унії у 1385 р. між Польщею та Литвою. У 1379 р. князі Коріатовичі розпочали масштабну реконструкцію Кам'янецького замку, куди було перенесено столицю Подільського князівства зі Смотрича. 1380 р. у битві з військами хана Мамая загинув князь Олександр, а його наступником став Костянтин Коріатович (1380-1388/91), який «керував Подільською землею цілком самостійно, але недовго» [15, с. 11].

У кінці 1393 р. Поділля перейшло під владу польського короля та великого литовського князя Владислава Ягайла. Той 1399 р. передав Західне Поділля своєму молодшому брату Свидригайлу, який правив Подільським князівством до 1401 р., коли втік до Тевтонського ордену в Пруссію. Подільська земля, за винятком її східної частини (Вінницького та Брацлавського повітів), мала окремий статус перебуваючи під владою польського короля, а не великого князя литовського. Все це стало причиною 40-літнього конфлікту за Поділля між великим литовським князем Вітовтом Кейстутовичем (1392-1430) та польським королем Владиславом Ягайлом (1386-1434). Останні Коріатовичі Федір і Василь остаточно відмовились від Подільського князівства у 1403 р.

На той час традиційна торгівля купців Галичини з балканськими країнами, Молдавським князівством, кримсько-генуезькими містами проходила через подільські міста Сатанів, Смотрич, Кам'янець, про що свідчать там знахідки монетних скарбів цих країн кінця XIV - початку XV ст. [2; 3; 4; 6; 12; 20; 21]. Асортимент грошового подільського ринку другої половини XIV ст. був досить широким і різноманітним. Це були переважно європейські срібні гроші, півгроші і денарії монетних дворів Польщі, Угорщини, Австрії, Литви, Молдавії, Подільського і Київського князівств, срібні динарії та мідні пули Золотої Орди. В окремих скарбах також зустрічаються зливки срібних гривень татарського, новгородського, чернігівського та литовського типів. Визначною подією у період правління Коріатовичів на Поділлі стало карбування власної срібної монети - «подольського полугрошика» за князя і дідича Поділля Костянтина Коріатовича (1380-1388/91) та срібного денарія за князювання Федора Коріатовича (1388-1394) [21; 22; 23].

Монети Подільського князівства Костянтина Коріатовича карбувалися на високому художньому і технічному рівні на срібних монетних кружках діаметром близько 18 мм і вагою близько 1 г (проба срібла цих монет становила 875-925) [24; 228]. Вага і діаметр півгрошів Костянтина і Людовіка (1379-1382) чи Владислава Опольського (1372-1378) майже були однаковими і дорівнювали половині празького гроша. На нашу думку, сенсаційні знахідки у 2012-2017 рр. ще 10 монетних скарбів кінця XIV - початку XV ст., у яких присутні понад 100 «подольських полугрошиків», свідчать про їх широке використання населенням Поділля в місцевому грошовому обігу і торгівлі [4; 20; 21; 22; 23]. На подільському ринку переважали срібні півгроші та денарії польських королів: Казимира Великого (1333-1370), Людовіка Угорського (1342-1382), Владислава II Ягайла (1386-1434) (див. Додаток Б).

Розглянемо топографію нових скарбів монет Поділля другої половини XIV ст., зафіксованих у нових публікаціях Р. Саввова та авторських описах О. Погорільця, А. Шостопала, Б. Кульчицького, В. Шапринського, В. Косака, О. Пінкасевича, I. Яковеліса, О. Бакальця [2; 7; 8; 9; 20; 21; 22; 23; 24; 25]. Зібрана нами топографія знахідок подільських скарбів другої половини XIV ст. засвідчує про швидке поширення серед міських та сільських жителів Поділля польської срібної монети (див. Додаток Г). У 34 (54,2%) з 62 змішаних скарбових комплексів другої половини XIV ст. наявні коронні монети Польського королівства та галицько-руські грошики і денарії, відкарбовані на монетному дворі у м. Львові за наказами польських королів (див. Додаток Б) [9]. Порівняємо дані, викладені у зведеній таблиці №2. «Монетні скарби Поділля другої половини XIV ст. за державною приналежністю». Перше місце в скарбах досліджуваного періоду займають галицько-руські грошики (півгроші) львівського карбування, вони присутні у 28 (45,16%) скарбах. На другому місці знаходяться тезаврації срібних монет Золотої Орди, вони наявні у 25 (40,32%) скарбових комплексах, на третьому місці - празькі гроші Чехії, які присутні у 19 (30,64%) скарбах. На четвертому місці перебувають півгрошики Подільського князівства часу правління Костянтина Коріатовича - 17 (27,41%). Коронні польські монети краківського карбування займають в скарбах Поділля лише п'яте місце, вони присутні у 14 (22,58%) зафіксованих скарбах (не рахуючи львівського карбування). На шостому місці перебувають монети Угорщини та Великого князівства Литовського (у 6 (9,67%) скарбах кожна з країн), на сьомому - гроші та півгроші Молдавського князівства Петра Мушата і київського князя Володимира Ольгердовича (у 6 (9,67%) скарбах), на восьмому - грошини та шилінги Тевтонського Ордену в Пруссії, денарії Австрії та Сілезії, які присутні у 2 (3,22%) подільських скарбах другої половини XIV ст. На дев'ятому, останньому місці в нашому дослідженні, знаходяться монети Візантійської імперії, Кримського улусу та Новгород-Сіверського князівства - по одній знахідці (1,61%) (див. Додаток Б).

Проаналізуємо склад окремих скарбів монет Поділля другої половини XIV ст., які найбільш повно проілюструють спектр грошового ринку, назви монет, їх метрологічні показники, номінали та країни-емітенти. У 2012 / 2015 рр. поблизу містечка Смотрич Городоцького району Хмельницької області на орному полі, поблизу притоки Дністра р. Смотрич, на площі близько 0,1 га виявлено великий скарбовий комплекс з 916 срібних монет кінця XIV ст., який містив 737 (80,28%) галицько-руських грошиків, 128 (13,94%) празьких грошів, 50 (6,81%) півгрошів Подільського князівства Костянтина Коріатовича (1380-1388 / 1391), 6 (0,65%) молдавських грошів, 5 (0,54%) угорських денаріїв, 3 (0,32%) джучидські дирхеми, 1 (0,10%) монету київського наслідування дирхемам Джанібека, 1 (0,10%) монету Новгород-Сіверського наслідування Корибута джучидським дирхемам. У комплексі були присутні 2 (0,21%) срібні гривні човникоподібної форми, вагою приблизно 200 - 206 г. Смотрицький скарб був захований у землю не раніше середини 80-х років XIV ст. Цю думку підтверджує відсутність у скарбі популярних на Поділлі галицько-руських грошиків Владислава Ягайла (1386-1434), карбування яких розпочалося у Львові в 1387-1389 рр. [20]. На лицьовому боці «подольських півгрошиків» з смотрицького скарбу відкарбований герб князів Коріатовичів - Св. Юрій-Змієборець, який списом вбиває змія. Написи на монетах Костянтина виконані латиною в готичному стилі з іменем правителя і його титулами: «[М] ОХЕТ[Л]* СОХ8ТЛ(Х) (ТШ[І] (Монета Костянтина)». На зворотному боці подільських монет викарбуваний герб угорських королів з династії Анжу - геральдичний щит з сімома ліліями справа та круговий напис: князя, дідича та господаря Смотрича (чи Поділля. Подібний герб містився на молдавських грошах Петру Мушата (1375-1391) та його наступників в кінці XIV - в першій половині XV ст. [6]. Подільські монети виготовлені із срібла 875-900 проби. Вага півгрошів коливається від 0,72 до 1,01 г., діаметр - від 17, 6 до 18, 5 мм, тобто вони карбувалися за тією ж монетною стопою і тими ж парами штемпелів як і раніше виявлені і досліджені Р. Саввовим, О. Погорільцем, А. Шостопалом «подольські полугрошики» [20; 21; 22; 23; 24; 25]. На декількох монетах Костянтина, на зворотному боці розміщене зображення голови страуса з короною на голові і підковою у дзьобі (див. Додаток В). Цей другий тип монет Костянтина ідентифікував подільський нумізмат Р. Саввов, який висловив думку про те, що зображення страуса з короною на голові було взято із зображення на нашоломнику першого угорського короля з Анжуйської династії Карла-Роберта І (1308-1342) [5, с. 68]. Королівство Чехія у Смотрицькому скарбі представлене 128 празькими грошами Яна І Люксембурзького (1310-1346) та Карла І (1346-1378), але лише 8 з досліджених монет цих правителів не були обрізані під розмір і вагу півгрошів. У скарбі присутні 26 галицько-руських грошиків львівського карбування часу правління польського короля Казимира ІІІ (1333-1370). Як і празькі гроші, 11 галицько-руських грошиків були обрізані. Правитель Галицької Русі Владислав Опольський (1372-1378) у смотрицькому скарбі представлений 41 галицько-руським грошиком (з них 6 наслідувань, 6 обрізаних та один грошик з зображенням орла). Ростислав Саввов, провівши дослідження 6 галицько-руських грошиків вказаного правителя, переконливо довів думку про те, що ці монети є якісним місцевим наслідуванням львівських монет Владислава Опольського (1372-1378), які карбувалися на Поділлі не з метою фальшування, а з метою поповнення дефіциту місцевих монет, як сурогатні гроші [20]. Це свідчить про існування певної традиції місцевого монетного карбування на Поділлі.

Також у згаданому скарбі присутні 670 галицько-руських грошиків короля Людовіка Угорського (1342-1382). Частина цих монет добре збереглися, але більшість потерті, що свідчить про їх активне використання на галицькому та подільському грошових ринках. Угорська королева Марія Угорська (1382-1386/1395) у досліджуваному скарбі представлена 5 срібними денаріями двох різновидностей. Серед цих монет присутні два денарії пізнього типу без ініціалів королеви Марії, які почали на думку Р. Саввова, карбуватися з 1384/5 року [20, с. 16]. Молдавське князівство у скарбі представлене досить популярними на молдавському та подільському ринках 6 срібними грішми молдавського господаря Петра Мушата (1375-1392). Вказані монети знаходяться у доброму стані і відносяться до раннього типу з розміщеними на анжуйському щиті сімома ліліями і датовані 1387-1388 рр. [20, с. 14]. У скарбі міститься однобічне наслідування джучидському дирхему Новгород-Сіверського князівства зі знаком князя Дмитра Корибута (1382-1404) середини 80-х років, а Київське князівство представлене наслідуванням дирхема хана Джанібека (1342-1357). У комплексі присутні три срібні дирхеми Золотої Орди - недатований данг хана Тохтамиша (1380-1395) та два його наслідування. Отже, детальний аналіз смотрицького скарбу 2012 / 2015 р. показує значну роль на подільському грошовому ринку, поряд із традиційною для цього часу і цього регіону монетою, місцевих емісій грошей Подільського князівства. Період накопичення грошей скарбу становить близько 50 років, що відповідає півстолітньому існуванню подільського князівства на чолі з братами Коріатовичами.

У 2012 р. на полі, поблизу шляху місцевим жителем с. Слобідка Сатанівська (розташоване за 1 км від м. Сатанова) був викопаний скарб зі 137 срібних монет кінця ХІУ ст. У скарбі домінують 65 (48,1%) срібних галицько-руських грошиків короля Людовіка Угорського (1342-1382). Друге місце за кількістю монет займають галицько-руські грошики Владислава Опольського (1372-1379), яких у скарбі присутні 41 (30,3%) монета (з них 6 наслідувань, 6 обрізаних та один грошик із зображенням орла). Польське королівство представлене у комплексі 26 (19,2%) галицько-руськими грошиками короля Казимира ІІІ (1333-1370), серед яких було 11 обрізаних (див. Додаток Б). У скарбі присутні також 4 (2,9%) потертих півгроші Владислава ІІ Ягайла (1386-1434), ймовірно ранніх випусків. Найбільшу цінність у скарбі має подільський срібний півгріш (0,7%) князя Костянтина Коріатовича (1380-1388/91) першої половини 80-х років ХІУ ст. На аверсі монети зображений герб князів - Св. Юрій-змієборець та круговий напис.

Вперше «подольські полугрошики» у Вінницькій області були виявлені у немирівському скарбі кінця ХІУ ст. Скарб був виявлений в кінці осені 2014 р. (влітку 2017 р. на тому ж полі виявлено ще 7 срібних подільських півгрошів) в передмісті м. Немирова. Він складався з 19 срібних монет кінця ХІУ ст. У знахідці були присутні 5 потертих срібних празьких грошів Яна І Люксембурзького (1310-1346), 3 галицько-руські грошики Людовіка Угорського (1370-1382), 5 півгрошів Владислава ІІ Ягайла (1386-1434) 80-х років ХГУст., денарії Марії Угорської (1382-1386/1395) та 3 подільських півгроші Костянтина Коріатовича (1380-1388/91). На аверсі монет Костянтина відкарбоване зображення Св. Георгія Переможця на коні із списом в руці, яким він вбиває змія, на реверсі - зображено короновану голову страуса із підковою у дзьобі. Стан збереження монет задовільний. Проба срібла монет висока, вага першої монети 1 г, діаметр - 18 мм, вага другої монети - 0,85 г., діаметр близько 18, 5 мм. Найстаріша монета немирівського скарбу - празький грош Яна І Люксембурзького (1310-1346), наймолодші - подільські півгроші Костянтина Коріатовича (1380-1388/91).

Навесні 2016 р., поблизу с. Павлівка Тальнівського району Черкаської області, в коріннях дерева лісосмуги між Черкаською та Кіровоградською областями, поблизу р. Синюха, виявлено залишки шкіряного гаманця з 2 півгрошами подільського князя Костянтина Коріатовича (1380-1388/94) та 4 галицько-руськими грошиками короля Людовіка Угорського (1370-1382). Вага подільського півгрошика становить 0,99 г., фрагмента - 0,21 г. На фрагменті подільського півгрошика прослідковується зображення св. Юрія Змієборця, на зворотному боці монети - герб угорської династії Анжу із зображенням геральдичного щита з ліліями. На лицевій стороні цілого півгроша Костянтина зображений герб князів Коріатовичів - Св. Юрій - змієборець на коні із списом у правій руці та круговий напис: [М] ОКЕТ[А]* СОК8ТА(К) (ТШ[І] (Монета Костянтина). На зворотній стороні зображено старий герб угорських королів з династії Анжу - голова страуса з короною і підковою у дзьобі та круговий напис; +Б(УСІ8) И (ЕКЕБІ8 ЕТ) БОМЦ^РБЕ РОБОЬІ [А] (князя, дідича та господаря Поділля). Стан збереження галицько-руських грошиків короля Людовіка Угорського (1370-1382) добрий.

На початку 2017 р. на адміністративному кордоні Тернопільської та Івано-Франківської областей виявлено ще два «подільських полугрошики» першого типу разом із двома перснями галицького типу. Отже, розглянувши топографію знахідок скарбів монет Поділля другої половини ХІУ ст., можна зробити наступні висновки. З розвитком укріплених міст, ремесел, сільського господарства, місцевої та і транзитної міжнародної торгівлі на Поділлі в грошовому обігу перебувають срібні монети Галицької Русі, Чехії, Польщі, Золотої Орди, Угорщини, Молдавського, Подільського, Київського, Новгород-Сіверського князівств, окремих державних утворень Священної Римської імперії, Візантії та Італії. Топографія знахідок скарбів (17), у яких присутні подільські півгроші Костянтина Коріатовича (Хмельниччина, Вінниччина, Тернопільщина, Черкащина, Київщина, Івано-Франківщина, Румунія, Молдова та Угорщина) яскраво показує їх роль як місцевих грошей на подільському ринку так і роль в міжнародній торгівлі. Карбування власної монети на Поділлі на Смотрицькому та Кам'янецькому монетному дворах у 80-ті роки ХІУ ст. свідчить про відносну самостійність та могутність Подільського князівства на чолі з князем і дідичем Костянтином Коріатовичем (1380-1388/91). Детальний аналіз Смотрицького 2012 р., Немирівського 2015 р. та Павловського 2016 р. скарбів свідчить про те, що поряд із традиційною для цього часу польською, угорською, чеською, золотоординською, галицькою, молдавською монетою, місцеві подільські півгроші в Подільському князівстві були досить популярні, про що також свідчать також грамоти литовського князя Вітовта початку Х У ст. В грошовому обігу Поділля в досліджуваний період перебували лічильні одиниці; копа, яка складала 60 грошів, півкопа (30 грошів), гривня (вагова гривня 196-206 г. срібла), та реальні гроші; гріш, півгріш, тернарій, денарій, данга, дирхем, пул.

Література

казначейський економічний фінансовий гроші

1. Бакалець О.А. Скаби Барської землі Поділля: історико-нумізматичне дослідження (ХІУ - початку ХУ ст. / О.А. Бакалець. - Бар - Вінниця, 2017. - 128 с.

2. Бакалець О.А. Скарби Поділля ХІУ - середини ХУІІ ст. Документи та матеріали. - Бар-Вінниця - Кам'янець-Подільський - Хмельницький - Київ, 2017. - 200 с., іл.

3. Бакалець О.А. Зображення холодної зброї на європейських монетах ХІУ - середини ХМІІ ст. з скарбів Поділля / О.А. Бакалець // ІІ Міжнародна зброєзнавча конференція: тези доповідей. - Київ, 16-18 травня 2016 р. - С. 30-34.

4. Бакалець О.А. Лисогірський та Юринецький монетні скарби як джерела вивчення грошового обігу Поділля в ХІІІ - початку ХМІІ ст. / О.А. Бакалець // Вісник Черкаського національного університету: історичні науки та джерелознавство. - Черкаси, 2013. - №22 (275). - С. 90-95.

5. Бакалець О.А. Нові знахідки празьких грошів ХІІІ - ХУ ст. на території Поділля / О.А. Бакалець // Вісник Черкаського університету. Серія Історичні науки. - Черкаси, 2014. - №22 (315). - С. 56-62.

6. Бакалець О.А. Актуальні проблеми української нумізматики, генеалогії та історичного краєзнавства (за письмовими та скарбовими джерелами) // О.А. Бакалець. - Львів; Магнолія, 2015. - 232 с.

7. Бакалець О.А. Монети Подільського князівства кінця ХІУ ст. часу правління Костянтина Коріатовича: топографія знахідок / О.А. Бакалець, О.В. Пінкасевич, В.О. Шапринський // Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку. Збірник матеріалів ІУ Міжнародної конференції, присвяченої 615-й річниці першої документальної згадки про м. Ров, 475-й річниці надання м. Бар магдебурзького права та 150-річчю з дня народження М.С. Грушевського. - Бар: КПП БРД, 2016. - С. 182198.

8. Бакалець О.А. Молдавські монети на подільському ринку другої половини XIV-XV ст. (за скарбовими джерелами) / О.А. Бакалець // Наукові записки Вінницького ДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Історія: Вип. 25. - Вінниця, 2016. - С. 132-151.

9. Бакалець О.А. Роль польської монети в грошовому обігу Поділля (друга половина XIV-XVI ст. // Вісник аграрної історії. Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Київ - Слупськ, 2016. - Вип. 18. - С. 64-70.

10. Білецька О.В. Грамоти подільських князів Коріятовичів як джерела до вивчення історії Поділля XIV ст. /

O. В. Білецька // Записки історичного факультету ОНУ ім. І. Мечникова. - Одеса, 2002. - Вип. 12. - С. 415423.

11. Дашкевич Я.Р. Поділля: Виникнення і значення назви / Я.Р. Дашкевич // Збірник матеріалів VIII Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Кам'янець-Подільський, 1990. - С. 34-40.

12. Козубовський Г.А. Монетне карбування в Україні XIV - XVст. / Г.А. Козубовський // Вісник НБУ. - 1996. - №1. - С. 76-83.

13. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму / М.Ф. Котляр. - К.: Наукова думка, 1971. - 175 с.

14. Котляр М.Ф. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIV-XVIII ст. / М.Ф. Котляр. - К.: Наукова думка, 1981. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru