Функції економічної безпеки як механізм підвищення ефективності діяльності промислових підприємств нафтогазового комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

функції економічної безпеки як механізм підвищення ефективності діяльності промислових підприємств нафтогазового комплексу

Постійна зміна внутрішніх та зовнішніх чинників розвитку національної економіки актуалізує дослідження питання підвищення ефективності діяльності підприємства. Так як енергетичні ресурси є ключовими як для багатьох галузей промисловості так і для звичайних споживачів енергії актуальність дослідження підприємств нафтогазового комплексу зростає. Для пошуку шляхів покращення діяльності підприємств було обрано показник економічної безпеки як один з фундаментальних і таких що відображає актуальний стан підприємства В свою чергу аналіз і поділ економічної безпеки на функції і аналіз їх впливу на діяльність підприємства дозволить в повноті відобразити комплексність і всеохоплюючість цього індикатора діяльності підприємства. Ось чому в статті здійснено поділ поняття економічна безпека на функціональні складові з врахуванням особливостей підприємств нафтогазового комплексу та здійснено аналіз кожної з функції та її вплив на діяльність підприємства, визначено дестабілізуючі фактори зниження показників діяльності і шляхи до покращення стану підприємства.

Ключові слова: економічна безпека, дестабілізуючі фактори, функції ЕБ, ефективність підприємства, рейдерство, інновації.

Постановка проблеми. На даний час існує багато рішень які б дозволили покращити значення окремих показників, проте питання дослідження механізму підвищення ефективності діяльності нафтогазових підприємств через призму економічної безпеки залишилось мало дослідженим.

Аналіз останніх досліджень. Проблема визначення заходів для підвищення ефективності діяльності підприємств в даний час набула особливої актуальності у зв'язку з структурними перебудовами в економіці і зміною підходів до ведення підприємництва в цілому. Так зараз постає питання про використання показника економічна безпека як одного з ключових і такого що всеціло відображає стан і перспективи промислового підприємства. Проте все ж залишається до кінця не зрозумілим вплив і наслідки впровадження заходів на підприємстві з перспективи функцій економічної безпеки. Проте варто відзначити вагомий внесок В. Мунтіяна, Г. Пастернака-Таранушенка, О.Г. Дзьоби, В.І. Франчука, О.В. Мірошниченка у розвитку і дослідженню аспектів державної та регіональної економічної безпеки. Також значний внесок у розвиток проблеми моделювання економічних процесів і механізму їх вимірювання в контексті економічної безпеки відображено у працях М.І. Камлик, С.Н. Ільяшенко, А. Одінцов, В. Волошин, О. Ареф'єва, Д. Ковальов, С. Покропивний, Т. Васильців та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однак, більша частина науковців у своїх працях акцентує увагу на конкретних заходах і методах щодо досягнення значення того чи іншого показника діяльності підприємства. Проте питання запровадження заходів які б паралельно охоплювали декілька функцій і покращували загальне становище підприємства є недостатньо вивченими.

Мета статті: відобразити повноту показника економічна безпека через призму аналізу його функцій і їх впливу на ефективність діяльності промислових підприємства.

Виклад основного матеріалу. Аналізуючи сучасні умови господарювання можемо побачитияк особливо гостро стоїть питання обґрунтування захисту економічних інтересів українських підприємств, а також прийнятих рішень, які пов'язані із їх фінансово-господарською діяльністю. Практично кожне підприємство України змушене адаптуватися до умов нестабільності, зростання рівня конкуренції та шукати адекватні рішення найскладніших проблем і шляхів зниження загроз своєї діяльності.

Цілком зрозумілим є спад виробництва і неможливість забезпечення відповідного рівня розвитку підприємства враховуючи всі ці дестабілізуючі фактори. Проте досвід підприємств з стабільним розвитком говорить нам про необхідність встановлення і моніторингу рівня економічної безпеки як фундаментального показника діяльності підприємства. Окрім відображення стану справ на підприємстві економічна безпека вирішує завдання пов'язані з передбаченням і уникненням загрозливого рівня ключових показників діяльності будь якого підприємства.

Якщо розглядати економічну безпеку з погляду системного підходу то її можна визначити як якість системи, що забезпечує її стійке та стабільне функціонування і розвиток за умов виникнення різних видів загроз зовнішнього і внутрішнього характеру [1, с. 123]. Це така якість системи, яка дозволяє мінімізувати, а в кращому випадку і повністю уникнути негативного впливу дестабілізуючих факторів різного характеру.

Проте система економічної безпеки підприємства не має єдиного підходу чи методології визначення з огляду на те що ключовими показниками діяльності підприємства можуть виступати різні індикатори в залежності від особливостей діяльності підприємства чи галузі.

Проте питання яке є спільним для підприємств усіх галузей є підвищення ефективності й сталості підприємств за ринкових відносин, і рішенням цього питання є вдосконалення системи управління з урахуванням факторів забезпечення економічної безпеки таким чином щоб підприємство не тільки змогло визначати і моніторити стан економічної безпеки але й вчасно і відповідно реагувати на зміни зовнішнього середовища та рівня загроз діяльності підприємства.

Додатковим фактором який погіршує можливості до забезпечення високого рівня економічної безпеки виступає нестабільна ситуація в Україні, що впливає на національну й економічну безпеку держави в цілому.

Дестабілізуючим фактором виступає також той факт що процес трансформування економіки в Україні супроводжується трансформацією форм і методів державного регулювання, децентралізацією та диверсифікацією виробництва, зміною умов господарювання й зростанням конкурентної боротьби між підприємствами, посиленням впливу зовнішнього середовища на діяльність суб'єктів господарювання, основною рисою якого є динамізм з ознаками невизначеності [2, с. 28]. Економічний простір в Україні характеризується зростанням податкової та економічної злочинності в усіх базових сферах економіки, ускладненням способів порушення й використання недосконалості чинного законодавства.

За таких обставин показник економічної безпеки виступає ще більшим чинником процесу успішного функціонування й економічного розвитку українських підприємств і багато в чому залежить від ефективності корпоративного управління. Так до факторів, що ускладнюють забезпечення економічної безпеки вітчизняних підприємств на вищому державному рівні, відносять нестабільність економічної та політичної ситуації, недосконалість законодавчої бази.

Виникнення принципово нових проблем у діяльності вітчизняних підприємств, пов'язаних зі зниженням рівня їх економічної безпеки, зумовлюють необхідність теоретичного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо їх покращення їх ефективності.

Аналізуючи фактори негативного впливу на економічну безпеку з структурного підходу можемо виокремити дві категорії -- об'єктивні та суб'єктивні. Об'єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають без участі та мимоволі конкретного підприємства чи його окремих робітників, а суб'єктивні є наслідком неефективної роботи підприємства в цілому чи його робітників (перш за все керівників та функціональних менеджерів) [3], реалізуючи його основну ціль -- забезпечення стійкого функціонування підприємства в теперішньому часі та в майбутньому.

Так для комплексного аналізу вважаємо за доцільне виділити такі функції економічної безпеки промислових підприємств нафтогазового комплексу:

• Фінансово-економічна функція -- має на меті досягнення найбільш ефективного використання ресурсів підприємства (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування) з врахуванням галузевих особливостей підприємства;

• Кадрова -- включає в себе збереження та розвиток інтелектуального потенціалу підприємства, ефективне управління персоналом, забезпечення професійного росту і підвищення кваліфікації працівників підприємства;

• Техніко-технологічна -- відповідає за ступінь відповідності технологій, які використовуються на підприємстві, сучасним світовим аналогам відносно оптимізації витрат ресурсів, модернізація виробництва, впровадження раціоналізаторських пропозицій і технічних покращень;

¦ Правова складова -- всебічне правове забезпечення діяльності підприємства, дотримання діючого законодавства з врахуванням особливостей підприємств нафтогазового комплексу;

- Екологічна -- дотримання екологічних норм технології та випуску продукції, мінімізація втрат підприємства від забруднення довкілля;

• Силова -- забезпечення фізичної безпеки робітників підприємства та збереження його майна, протидія та запобігання рейдерству і примусовому поглинанню підприємства.

Проте серед функціональних складових економічної безпеки фінансово-економічна складова вважається провідною та вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання забезпечення підприємства фінансовими засобами є рушієм будь-якої економічної системи і впевненістю у майбутньому підприємства.

Загальна схема процесу забезпечення достатнього рівня фінансової складової економічної безпеки полягає в:

• Аналізі загроз негативних дій щодо політико-правової складової економічної безпеки.

¦ Оцінці поточного рівня забезпечення фінансової складової ЕБ.

¦ Оцінці ефективності запобігання можливій шкоді від негативних дій щодо фінансової складової ЕБ.

¦ Плануванні комплексу заходів із забезпечення фінансової складової ЕБ та розробці рекомендацій щодо його реалізації.

¦ Бюджетному плануванні практичної реалізації пропонованого комплексу заходів.

¦ Плануванні корпоративних ресурсів.

• Оперативній реалізації запланованих дій у процесі здійснення суб'єктом господарювання фінансово-господарської діяльності.

¦ Пошуку та диверсифікації ризиків фінансовій діяльності підприємства.

¦ Аналізі і пошуку можливостей до покращення ключових показників діяльності.

Моніторингу і прогнозуванню змін в кон'юнктурі ринку і потребах споживачів.

Аналізуючи можливості до підвищення техніко-технологічної та кадрової функції варто звернути увагу на їхню взаємопов'язаність і пряму кореляційну залежність [4, с. 89]. Тобто постійне покращення технічної бази і освоєння нових технологій і новинок у галузі поруч із виваженою кадровою політикою і збалансованим управлінням персоналом дозволять підприємству не тільки забезпечити стабільний ріст економічних показників але й підняти рівень мотивації і колективної відповідальності що відноситься до не економічних факторів які безпосередньо мають вплив на діяльність підприємства. Таким чином можемо виділити наступні заходи до впровадження:

• Аналіз новинок науки і техніки щодо під- галузі і специфіки виробництва даного підприємства.

• Заоохочення працівників до подання ідей і пропозицій щодо покращення процесу виробництва (надання послуг) на підприємстві.

¦ Постійне підвищення кваліфікації і рівня навчання працівників.

• Виважена кадрова політика спрямована на задоволення потреб працівників.

Аналізуючи правову і силову функції економічної безпеки не можна не звернути увагу на їхню поєднаність і взаємозалежність. Так чітке і сплановане управління службою охорони не тільки забезпечить безпеку працівників і основних засобів підприємства але й дозволить уникнути таким не бажаним явищам як промисловий шпіонаж чи силове захоплення підприємства. Поруч з цим своєчасне і повне звітування перед регулюючими органами дозволить не тільки довести прозорість діяльності компанії але й частково диверсифікувати ризик можливості захоплення чи банкрутства підприємства [5, с. 92]. З огляду на те що регулятор буде здійснювати постійний контроль і нагляд за діяльністю не дозволить підприємству перейти в ризиковий рівень а навіть при входженні дозволить спільними силами розробити план виходу з кризи чи при потребі план санації підприємства. Ось чому наступні заходи будуть мати позитивний вплив на стан діяльності підприємства:

¦ Постійний аналіз загроз безпеці підприємства.

• Запровадження протоколів і планів дій у випадку дій які підпадають під промисловий шпіонаж.

¦ Щоквартальне звітування і аналіз діяльності відповідних відділів з залученням відповідних працівників.

• Проведення спільних з регулюючими органами нарад і круглих стлів для кращої інтеграції і моніторингу стану підприємства.

Проводячи аналіз впливу екологічної функції на діяльність підприємства можемо виділити дві складові а саме регулятивну і корпоративно-соціальну. Регулятивна полягає в дотриманні стандартів і норм передбачених відповідними державними органами для запобігання забруднення екології і завдання шкоди суспільству. Корпоративно-соціальна складова передбачає відповідальність підприємства перед мешканцями регіону в якому воно проводить діяльність і певною мірою вжиття заходів щодо «компенсації» шкоди завданої підприємством громаді шляхом відкриття дитячих майданчиків, ремонту приміщень у школах і садках або будь якою іншою допомогою чи користю якою буде користуватись громада території на якій зосереджена діяльність даного підприємства. Заходами які будуть позитивно впливатимуть на стан і імідж підприємства можуть бути:

• Систематичне проведення тематичних заходів для мешканців регіону.

• Аналіз підприємства з точки зору пошуку шляхів до зменшення забруднення екології.

Проведення інформаційної роботи серед працівників щодо відповідальності за стан довкілля як з особистої так і корпоративної сторони.

Але тільки синергетичне поєднання заходів щодо покращення діяльності підприємства може дати відчутний ефект як для працівників та і й для самого підприємства. Заходи щодо покращення мають носити системний характер і запроваджуватись на умовах постійності цілісності і відповідальності [6, с. 287].

Вибір конкретного заходу до впровадження чи плану дій залежить безпосередньо від конкретного підприємства, стану основних засобів і економічних показників а також кінцевої мети яку ставить перед собою керівництво щодо досягнення.

Висновки і пропозиції

національний економіка безпека споживач

Проаналізувавши функції економічної безпеки і їх вплив на ефективність діяльності промислових підприємств було визначено що кожна з функцій безпосередньо впливає на стан підприємства і на ефективність його діяльності. Проте для забезпечення кращого результату від запроваджених заходів важливо проводити їх комплексно та обирати такі заходи і механізми покращень які будуть мати вплив більш як на одну функцію економічної безпеки. Так як економічна безпека підприємства за своєю суттю є індикатором діяльності підприємства в цілому і кожної його складової зокрема вважаємо за доцільне продовжити розвивати тематику аналізу і дослідження складових економічної безпеки як комплексного показника на рівні підприємства, регіону, галузі і держави в цілому. Це дозволить не тільки виокремити конкретні заходи але й встановити процес забезпечення відповідних рівнів ключових показників вивівши підприємство на якісно новий рівень що в свою чергу гарантуватиме безперебійну діяльність підприємства і його стійкість перед будь якими загрозливими факторами і несприятливими явищами як на рівні галузі так і світової економіки.

Список літератури

1. Нагорна І. І. Оцінка стійкої економічної безпеки промислового підприємства / І. І. Нагорна // Економічний простір. - 2008. - N0 19. - С. 243-255.

2. Береза 3. В. Суть і складові економічної безпеки підприємства / 3. В. Береза // Науково-теоретичний журнал - Наука й економіка Хмельницького економічного університету. - 2009. - Вип. № 4(16). Т. 2. - С. 59-64.

3. Євдокимов Ф. І. Узагальнююча оцінка фінансової складової рівня економічної безпеки підприємства / Ф. І. Євдокимов, О. В. Мізіна, О. О. Бородіна // Екон. пр. ДонНТУ. - Сер. екон. - Вип. 47. - Донецьк: Вид-во ДонНТУ, 2002. - С. 6-12.

4. Гораль Л. Т.Системно-цільове забезпечення технологічного оновлення підприємств магістрального транспорту газу: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.04 / Л. Т. Гораль; МОНМС України, Терноп. нац. екон. ун-т. - Т., 2012. - 38 с. - укр.

5. Гришко Н. Є. Формування оціночних параметрів складових економічної безпеки машинобудівного підприємства / Н. Є. Гришко // Вісник соціально-економічних досліджень. - 1(48). - 2013. - С. 67.

6. Козаченко Г. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: монографія / Г. В. Козаченко В. П. Пономарьов, О. М. Ляшенко. - К: Лібра, 2003. - 280 с.

7. Внукова Н. М. Базова методика оцінки економічного ризику підприємств / Н. М. Внукова, В. А. Смоляк // Фінанси України. - 2002. - № 10. - С. 15-21.

Размещено на Allbest.ru