Результативне інноваційне реформування економіки Китайської Народної Республіки: досвід для України

Кафедра міжнародної торгівлі ВДНЗ

Результативне інноваційне реформування економіки Китайської Народної Республіки: досвід для України

к.е.н., доцент Іринчина І.Б.

Постановка проблеми. Новітні конкурентні умови глобальної торговельної системи вимагають нового формату взаємодії національної і зарубіжник економік для сприяння їх стабільного інноваційно-економічного розвитку. Новий вимір інформатизації суспільства дозволяє відхилитися від традиційних напрямків оптимізації зовнішньоторговельної присутності країни у межах світо-господарської системи, зокрема, у напрямку трансформації структури експортно/імпортних потоків згідно міжнародним трендам. Брак ресурсів та капіталу унеможливлює своєчасне реагування національної промисловості України на зміну технологічного та технічного ладу. Нові ж умови конкурентної боротьби у межах інформаційного суспільства вимагають постійного оновлення товарної групи експортних товарів та модифікацію спектру послуг. Ціннісним, з огляду на вище означене, виявляється досвід КНР, яка першочерговим завданням ставить пошук потужних партнерів по інноваційно-промисловому розвитку й долучається до новітніх світових трендів функціонування передусім шляхом співпраці із провідними суб'єктами світового ринку товарів, послуг та інтелектуальної власності. Вважаємо перспективним, науково та практично ціннісним глибоке дослідження специфіки результативних економічних реформ КНР.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченню досвіду Китаю у формуванні ефективного внутрішнього національного досвіду та досвіду зовнішньоторговельної й інвестиційної співпраці Китаю у межах світо-господарського простору присвятили свої праці зарубіжні і вітчизняні дослідники: Антуан ванн Ангтмаєль [1], Пітер Вільямсон, Еден Грін, Кондрашова Л.І. [3], Коваль М.М. [4], Кузнецов В.А. [5], Пол Френч, Си Цзиньпин [9], Голобородько Т.В. [2], Віта Голод, Молчанов С., Олійник В., Щекович О. [8], Яценко О.Н. та багато інших.

Не дивлячись на значний науково-практичний доробок західних та вітчизняних науковців, залишається багато не означених проблем асиметричного глобального розвитку КНР й виявлених результативних варіантів їх вирішення

Постановка завдання. Прискорена високотехнологічна експансія світових товарних ринків китайськими виробниками у кооперації із глобальними компаніями - світовими брендами - набуває поваги у суб'єктів світо-господарського середовища. Уваги та вивчення потребує саме досвід інноваційного співробітництва, який в умовах швидкоплинних вимог споживача світових ринків товарів, послуг та інтелектуальної праці є єдино можливим шляхом адаптивного функціонування національних економік у зовнішньому жорстко конкурентному середовищі. Практичної цінності набуває проблематика відпрацювання світової практики втілення інноваційних програм КНР сумісно із провідними ТНК. Економіка Китаю є прикладом для багатьох країн на стадії реформування. Економічна ідеологія країни базується на тезі, «криза - це початок». Країна збалансовано впроваджує інтегровану зовнішньоорієнтовану торговельно-економічну політику в поєднанні із філософією захисту економічного розвитку національного ринку, що для України є вкрай актуальним.

З огляду на вищезазначене, метою нашого дослідження вважаємо вивчення, аналіз та узагальнення дієвих інструментів реформування національної економіки Китаю, покликаних втілити стратегію інноваційного та наукового розвитку держави у світо-господарському просторі; обґрунтування інструментів інноваційного реформування для економіки України на базі результативного досвіду КНР.

Досягнення означеної мети вбачаємо засобом вирішення наступних дослідницьких завдань:

- охарактеризувати сучасний рівень зовнішньоторговельного та інвестиційного двостороннього співробітництва України із КНР;

- виявити шляхи залучення провідних ТНК Світу у внутрішній виробничо-промисловий простір Китаю;

- узагальнити основні напрямки сучасного наукового розвитку КНР;

- означити переваги інноваційної стратегії функціонування китайської промисловості;

- вивчити нетрадиційні форми співробітництва Китаю із зарубіжними країнами; економіка соціальний інноваційний працівник

- виокремити напрямки інноваційного реформування економіки України на основі досвіду КНР.

Коло поставлених завдань окреслило об'єкт та предмет науково-практичного дослідження.

Об'єктом нашого вивчення є місце, роль та специфіка співіснування КНР у межах міжнародного торговельного простору. Предметом дослідження є національні особливості формування та реалізації інструментів ринково-державного впорядкування у КНР.

Виклад основного матеріалу дослідження. Формування нового світо-порядку відкриває перед державами нові перспективи реалізації власного потенціалу. З метою набуття досвіду для України посилення рентабельної присутності національних товаровиробників у світо-господарському просторі заглибимося у специфіку економічного реформування КНР, вражаючі фінансово-економічні результати якого заслуговують на вивчення та запозичення. За прогнозами інвестиційного банку Goldman Sachs - у 2027 році ВВП Китаю перевищить аналогічний показник США. Більш ранній прогноз припускав, що Китай повинен був зайняти місце світового економічного лідера до 2035 року. З початку XXI століття КНР є космічною і ядерною державою [7]. Для створення конкурентоспроможних на світовому ринку виробництв Китай робить все можливе для залучення іноземних інвестицій, технологій і кадрів. Для реалізації означеної мети у КНР створені «зони високих технологій», де іноземним інвесторам пропонуються безкоштовно земельні ділянки та звільнення від податків. Насправді, мова йде про вкрай виважену економічну політику, адже стратегія зовнішньоторговельної зовнішньоекономічної інтеграції держави у глобальний економічний простір реалізується при суцільному дотриманні національних економічних інтересів і захисті внутрішньої економіки від не продуктивної експансії. Так, для промислових інвесторів затверджений мінімум вкладень на рівні 10 млн. дол., для банківської сфери - 100 млн. дол. тощо. [9] Цим досягнута не аби яка відповідальність іноземного інвестора, як суб'єкта національного економічного простору КНР. Китайський уряд втілює політику відкритого ринку для іноземних інвесторів - проте, в обмін на нові розробки, створюючи тим самим глобальну науково-технічну базу. Урядом прийнята стратегія наукового розвитку Китаю у подальші 20 років, яка передбачає зосередження на розвитку наукомісткої техніки і технології у семи пріоритетних галузях: біотехнологія, інформатика, автоматизація, енергетика, космічна і лазерна техніка - тобто провідні базові напрямки НТР.

У той же час коротко охарактеризуємо сучасний рівень зовнішньоторговельного та інвестиційного двостороннього співробітництва України із КНР. Торговельно-економічна співпраця України та КНР регулюється «Угодою про торговельно-економічне співробітництво» 1992 р., у відповідності до якої передбачено РНС - режим найбільшого сприяння та взаємодія сторін означена як стратегічна. Проте, структура експортно/імпортних потоків між нашими державами не відповідає сучасним стратегіям розвитку ні Китаю, ні України, ні тим більш глобального економічного простору. У двосторонній торгівлі динаміка негативна, торговельне сальдо від'ємне - на користь КНР 1,622 млрд. дол. США (2014 р.) [2]. Основу китайського імпорту у 2014 р. складали: механічне обладнання, машини, устаткування та механізми - 30,8%, текстиль і текстильні вироби - 15,3%, недорогоцінні метали та вироби з них - 10,2%, полімерні матеріали, пластмаси та каучук - 8,6%, інші товари і вироби (меблі, освітлення, іграшки та ін.) - 6,5%, головні убори, парасольки - 6,0%, продукція хімічної промисловості - 5,7%. (за даними генеральної митної адміністрації КНР) [7].

Основні позиції українського експорту до КНР у 2014 р. традиційно складали: мінеральні продукти (руди залізні, шлаки та зола, енергетичні матеріали) - 65,9%, жири та олії тваринного або рослинного походження - 12,9%, продукти рослинництва (зернові) - 8,7%, деревина та вироби з неї - 7,0%, механічне обладнання, машини, устаткування та механізми - 2,0%, недорогоцінні метали та вироби з них - 1,1% [7].

Означимо переваги інноваційної стратегії функціонування китайської промисловості. У більшості випадків швидка відповідь на зворотній зв'язок ринку рухає вперед інноваційний процес. Це завдання і мрія будь-якого суб'єкта. Головною відмінністю між китайським та міжнародними підходами до інноваційних процесів є прискорення випуску продукту на ринок у поєднанні з низькою ціною та великими масштабами. Застосування принципів прискорених інновацій демонструють не лише startup компанії та сектор електроніки, а й у традиційних секторах економіки: фармацевтиці, телекомунікаціях, інформаційних технологіях, виробництва медичного обладнання та устаткування та ін. Конкретизація підходу продемонстрована стратегією виходу на ринок китайської компанії Huawei, яка на сьогодні є третьою на ринку смартфонів в Африці після Apple та Samsung [5].

Китай називають Світовою фабрикою, адже сьогодні 90% промислових товарів світу, зокрема вартістю менше 20 євро, - це товари з Китаю. Особливістю «економічного чуда» Китаю є кластерний підхід Піднебесної.

У КНР кожна конкретна провінція - це кластер, тобто територія, на якій зосереджена висока концентрація промислового виробництва певної галузі (декількох суміжних обслуговуючих галузей). Таким чином, досягається потужний синергетичний ефект виробництва. Прикладом такого кластера є місто Датанг, яке уже 20 років вважають «шкарпетною столицею світу», яке повністю складається з фабрик [6]. Тут виробляється 1/3 всіх шкарпеток світу, це близько 1000 різних моделей. Купують ці шкарпетки оптом по 40 центів за пару, реалізація на рівні 3-4 євро. Китайські виробники виграють за рахунок значних обсягів та неймовірної швидкості виробництва. Кластерне виробництво надзвичайно вигідне: підприємства майже не платять податків, електроенергія дешева, заробітні плати низькі.

Окрім того, у Китаї існують кластери, пов'язані з виробництвом абсолютно різних видів товарів. До прикладу, країна виробляє 90% світових зубних щіток. Провінція Гуандун - це потужний автомобільний кластер, сформований навколо заводів Nissan, Honda, Toyota. Найвідоміший взуттєвий кластер в Гуанчжоу, де виробляють шкіряне, пластикове та резинове взуття. Також, існують джентльменські кластери, які виробляють 70% краваток та запальничок світу. Крім цього, варто згадати кластери сучасної сільськогосподарської техніки, медтехніки, іграшок. Шанхай є імперією машинобудування, Нінбо - імперією пластмас [6].

Провідною тенденцією є переорієнтування промислових кластерів в інноваційні. Вони акумулюють значний науковий потенціал для створення радикально нових продуктів. Наприклад, кластер інтегральних мікросхем в Шанхаї, кластер напівпровідників та освітлювальних приборів, нових металів, комп'ютерних програмних продуктів [6].

Слід зробити висновок, що кластерний підхід став трендом у Китаї. Найбільші міста перетворились у справжні виробничі центри, які відповідають за виробництво певної продукції в масштабах країни і мають відповідний імідж. Саме кластери стали основою «економічного дива» Китаю, адже значною мірою підвищили ефективність виробництва та становлення Китаю як лідера світового експорту.

КНР продовжує втілення результативних інноваційних реформ в економіку, що передбачає наявність потужних кваліфікованих кадрів. Один з найбільш амбітних освітніх проектів - «Проект 211» - передбачає як результат лікуючі позиції на світовому ринку освітніх послу 100 Китайських закладів Вищої освіти [9] Узагальнюючи основні напрямки сучасного наукового розвитку КНР, слід виділити: 1) це виявлення перспективних наукових кадрів та їх навчання у класичних рейтингових закладах Європи та США; 2) усебічна мотивація наукового професійного розвитку людських ресурсів, підкріплена законодавчою базою; 3) повноцінне бюджетне фінансування освітніх інноваційних проектів - до 25% ВВП - немає аналогів у Світовій економічній системі; 4) фінансова, юридична та організаційна самостійність освітніх закладів; 5) ретельна увага до середньої освіти як базису висококваліфікованої робочої сили тощо. Окрім того, міф про «дешеву робочу силу» відходить у минуле. Сучасний ріст заробітної плати працівників усіх галузей промисловості, науки та техніки є не тільки мотиватором до розвитку особистостей, а й забезпечує потужне внутрішнє споживання країни. Отже, сучасний Китай усвідомлює відповідальність за якість присутності держави у провідних секторах глобальної економічної системи й запорукою цього вбачає у подальшому науковому розвитку держави.

Надалі проведемо дослідження нетрадиційних для світової спільноти форм співробітництва Китаю із зарубіжними країнами. Безперечно заслуговує на ретельне вивчення і впровадження співробітництво КНР із провідними ТНК Світу. Практично ціннісним виявляється підхід Китаю у пошуку шляхів розширення власної міжнародної спеціалізації. Мова йде не про традиційне співставлення власних ресурсів та переваг факторів виробництва із потребами Світових ринків товарів та послуг й започаткування відповідних виробничих потужностей. КНР розширює спеціалізацію національної економіки засобом запропонування власних послуг, власної території для базування виробничих потужностей провідними глобальними компаніями, надаючи перевагу динамічним секторам, найбільш прибутковим і витребуваним споживачем. Функціонування на внутрішньому ринку компаній “Apple”, “BMV”, “Boing”, “General Motors” “Goodyear”, “Levi Strauss”, “Mars”, “Mercedes -Benz”, “Procter & Gamble”, “Unilever” та багато інших - присутній фактично увесь перелік провідних компаній, що увійшли до списку Forbs - забезпечує постійну динаміку обсягу експортних потоків КНР [5]. Отож, вважаємо, для України, в умовах кризи, вичерпності і безперспективності усталених експортних потоків, розширення зовнішньої присутності доцільним є приєднання до міжнародних інноваційних проектів та кооперації із провідними компаніями Світу, у т.ч. внаслідок інтенсифікації двосторонньої взаємодії із Китаєм, що є єдино можливим засобом розширення міжнародної спеціалізації нашої держави у відповідності із трендами розвитку міжнародної торговельної системи.

Відродження «Шовкового шляху» - реалізація цього грандіозного історичного проекту насправді виявляється чітко прорахованим засобом зміцнення позицій держави, засобом посилення співпраці Китаю із країнами під незаперечною благородною ідеєю поваги і вшануванню історичному минулому. Адже Великий шовковий шлях був одним із найдавніших глобальних торговельних шляхів у Євразії. «Стратегія подвійного шовкового шляху» - нова політика уряду Китаю, що була прийнята у 2013 р. [3]. Історія слугуватиме подальшому розвитку зовнішньоторговельних інтересів Піднебесної, що є, на нашу думку, вкрай виваженою й раціональною, не традиційною формою взаємодії КНР із десятками країн. Шовковий шлях візьме свій початок зі східно-китайського портового міста Люньюньган через країни Центральної Азії до європейських ринків. Зміцнення довгострокового всебічного співробітництва з країнами ЄС, беззаперечно, провідний мотив відбудови історичного минулого, позаяк країни ЄС, на сьогодні, є основними торговельними партнерами КНР і на далі купівельно спроможний європейський ринок у центрі уваги зовнішньоторговельної стратегії розвитку КНР.

КНР проінвестовано будівництво доріг і дамб у південно-Східній Азії. Шовковий шлях передбачає два напрями - через Східну Азію і Росію до Європейських країн та через Індію, Пакистан, Близький Схід на Румунію. Передбачено впорядкування й морського шляху [3]. Таким чином, вважаємо, що розвиток української транспортної мережі у контексті трансконтинентальних перевезень «Європа - Азія» цілком відповідає китайським інтересам щодо розширення торгівлі з Європою, відповідає намірам побудови Шовкового шляху й сприятиме як інтенсифікації двосторонньої взаємодії країн, так і пожвавленню інвестиційної діяльності. Окрім того, пошук засобів сприятливого використання не економічного підгрунтя для набуття зовнішньоекономічних вигід є ефективним інструментом оптимізації зовнішньоторговельної присутності України у світовому господарстві.