Удосконалення моделі управління витратами меблевих підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.645

УДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ МЕБЛЕВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Співак С.М.,

Кравчук Н.В.,

Постановка проблеми. Рівень витрат виробництва на промислових підприємствах визначається великою кількістю факторів, й значна увага менеджменту будь-якого підприємства приділяється управлінню ними. Низький рівень витрат є однією з головних конкурентних переваг на ринку та важливим резервом підвищення економічної ефективності діяльності підприємства. Це пояснюється тим, що в умовах економічної кризи та ринкової конкуренції виробники меблів не мають можливості суттєво впливати на рівень цін на власну продукцію. Внаслідок цього суттєве зростання ефективності їх діяльності можливе насамперед за рахунок зниження витрат, що обумовлює актуальність даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблем оптимізації витрат займались як вітчизняні, так і зарубіжні науковці, зокрема А.Т. Московчук [5] досліджував особливості економіко-математичного моделювання в системі управління витратами; С. Весперіс [2] здійснював оптимізацію структури витрат у контексті підвищення якості продукції; Н.І. Чухрай та 1.1. Новаківський [8] запропонували методичний підхід до формування оптимальної структури витрат інноваційних проектів; В.М. Чубай та А.І. Ясінська [7] розробили модель оптимізації витрат на основі системного підходу; О. Свиридова [6] досліджувала детерміновану та стохастичну моделі мінімізації витрат в системах управління запасами; Л.О. Ющишина [9] створила модель оптимізації витрат бізнес-процесів у сільськогосподарських підприємствах та ін.

Проаналізувавши зазначені вище праці та сучасний кризовий стан економіки країни, можна констатувати, що питання управління та оптимізації витрат на сьогодні вимагають додаткових досліджень проблем формування оптимальних обсягів витрат підприємств для максимізації результатів їх виробничо-господарської діяльності та оперативного прийняття управлінських рішень шляхом розробки економіко-математичної моделі, що дозволить прогнозувати не тільки окремі види витрат, а й визначати ефективність запланованих заходів.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є аналіз методичних підходів до управління собівартістю продукції меблевих підприємств; розробка економіко-математичної моделі оптимізації витрат для максимізації доходу від реалізації продукції й обґрунтування пропозицій щодо її практичного використання.

Об'єктом дослідження є процеси виробництва та реалізації продукції меблевих підприємств, що впливають на економічну ефективність і прибутковість підприємства.

Предмет дослідження - система управління витратами підприємств меблевої галузі за сучасних умов господарювання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Меблева галузь на сьогодні перебуває у кризовому стані. Основними причинами спаду виробництва - є значне зниження платоспроможного попиту і, як наслідок, великі залишки готової продукції на складах підприємств, нестача обігових коштів на закупівлю сировини, скорочення зайнятості на виробництвах, значне підвищення вартості імпортних комплектуючих та фурнітури. На роботу підприємств також вплинули зупинки хімічних підприємств, які на початку звітного року припинили виробництво карбомідоформальдегідних смол - зв'язувальних матеріалів для виготовлення плитної продукції та фанери, а після відновлення роботи підвищили ціни на смоли, мотивуючи це зростанням ціни на природний газ.

Отже, ситуація в меблевій галузі досить складна і потребує негайних заходів оптимізації структури витрат та ефективного управління виробництвом.

Система ефективного управління виробничими витратами суб'єкта господарювання реалізується за допомогою таких заходів:

- управління виробничими фондами;

- управління капітальними витратами;

- управління та оптимізація витрат операційної діяльності;

- планування та прогнозування економічного розвитку підприємства.

Таким чином, управління собівартістю товарної продукції є одним з ключових моментів у процесі щоденного управління підприємством з боку ресурсозбереження, прибутковості та рентабельності.

Необхідність управління собівартістю товарної продукції зумовлена зазначеними вище параметрами та пов'язана з наявністю чи відсутністю усіх видів ресурсів та якістю управління ними.

Побудова економіко-математичної моделі собівартості товарної продукції підприємства дозволить підвищити ефективність аналізу та прогнозування складних ситуацій, пов'язаних із прийняттям оперативних та стратегічних рішень і контролем за їх виконанням. Вона дасть змогу спрогнозувати структуру витрат, що у свою чергу, дозволить ефективніше використовувати наявні ресурси, знижувати рівень майбутніх ризиків і втрат.

Модель управління витратами суб'єкта господарювання є індивідуальною для кожного підприємства, оскільки бере до уваги специфіку його господарської діяльності та конкретні умови зовнішнього та внутрішнього середовища її реалізації.

Основною метою управління будь-якими витратами вважають їх мінімізацію. Звичайно, низький рівень витрат може забезпечити підприємству на ринку певні конкурентні переваги, збільшити розміри прибутку, підвищити ліквідність та платоспроможність суб'єкта господарювання. Проте, необхідно враховувати, що зниження витрат може призвести і до низки негативних наслідків, таких як зменшення обсягу реалізації, зниження якості продукції, що призведе до зниження іміджу та втрати окремих сегментів ринку. Тому мінімізація витрат є лише одним із завдань системи управління.

Тому, удосконалення управління витратами меблевих підприємств полягає в оптимізації, що передбачає виявлення витрат, здійснення яких позитивно впливає на фінансові результати господарювання, і непродуктивних витрат, що, навпаки, стримують розвиток господарської діяльності підприємств. Процес оптимізації відображає такий стан системи, при якому забезпечується досягнення високого фінансового результату при оптимальній величині ресурсів або досягається заданий фінансовий результат при мінімальних витратах [1, с. 118]. Тобто необхідно забезпечити такий склад та структуру витрат, який би забезпечував досягнення максимального фінансового результату, при цьому, зростання загального обсягу витрат повинно супроводжуватися зменшенням їх величини на одиницю реалізованої продукції.

Основним показником виробничо-господарської діяльності підприємства, що визначає мету його створення та функціонування є дохід від реалізації продукції, оскільки від доходу залежить прибуток підприємства, його рентабельність та платоспроможність. Аналіз впливу витрат на дохід підприємства є складним економічним завданням, що потребує детального вивчення взаємозв'язків між результуючим показником (доходом від реалізації продукції) і факторними змінними (окремими видами витрат) та побудови моделі оптимальної величини витрат для забезпечення максимізації доходу. собівартість витрата меблевий дохід

У загальному випадку математична модель задачі оптимізації передбачає наявність змінних, параметрів, обмежень та цільової функції моделі, які можуть бути кількісно вимірюваними, а метою побудови моделі є пошук таких значень змінних, при яких цільова функція досягає екстремуму (максимального або мінімального значення) і має вигляд:

Y = extrf(X,A),

Література

1. Bila, O.H., and Bodnariuk, I.L. (2012), Upravlinnia vytratamy pidpryiemstva: teoriia ta praktyka [Enterprise Cost Management: Theory and Practice], monograph, LKA, Lviv, Ukraine, 200 p.

2. Vesperis, S. (2009), “Application of economic and mathematical modeling to optimize the cost structure for quality”, Visnyk NU «Lvivska politekhnika». Kompiuterni nauky ta informatsiini tekhnolohii, no. 638, pp. 134-137.

3. Hrod, A.M., Melnik, L.M., Spivak, S.M. and Andrushkiv, B.M. (2014), Resursno-innovatsiinyi instrumentarii formuvannia konkurentospromozhnykh struktur (na prykladi meblevoho vyrobnytstva) [Resource and innovative tools formation of competitive structures (for example of furniture manufacturing)], LTD "Aston", Ternopil, Ukraine, 352 p.

4. Maliarets, L.M. (2010), Ekonomiko-matematychne modeliuvannia [Economic and mathematical modeling], tutorial, KhNEU, Kharkiv, Ukraine, 312 p.

5. Moskovchuk, A.T. and Moskovchuk, I.O. (2007), “Economic and mathematical modeling in the management of costs”, Ekonomichni nauky. Oblik i finansy, issue 2, no. 4 (16), pp. 32-46.

6. Sviridova, O. (2011), “Deterministic and stochastic models to minimize the costs of inventory management systems”, Logistika, no. 4, pp. 28-30.

7. Chubai, V.M. and Yasinska, A.I. (2008), “Optimization of costs machine building enterprises on the basis of a systematic approach”, Ekonomyka Kryma, no. 25, pp. 54-59.

8. Chukhrai, N.I., Novakivskyi, I.I. and Hrytsai, O.I. (2012), “Economic and mathematical modeling of cost structure for the phases of the innovation process machine building enterprises”, Ekonomika: realii chasu, no. 3-4 (4-5), pp. 136-139.

9. Yushchyshyna, L.O. (2013), “Optimization of the production program of the criterion of costs of business processes”, Visnyk nUvHP, no. 1 (61), pp. 234-240.

Размещено на Allbest.ru