Суспільно-географічна характеристика житлового фонду Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Проаналізовано основні показники житлового фонду Волинської області у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Виділено територіальні одиниці із найбільшою (місто Луцьк, Луцький, Камінь-Каширський райони) та найменшою (Шацький, Локачинський, Володимир-Волинський райони) площею житлового фонду. Охарактеризовано співвідношення між міським та сільським житловим фондом. Досліджено територіальні відмінності у забезпеченості населення житлом у районах та містах Волинської області. Найкраще житловою площею забезпечені у Луцькому та Горохівському районах, найгірше - у містах Нововолинськ, Луцьк, Ковель. На одну особу у сільській місцевості припадає 23,5 м² загальної житлової площі, у міських поселення - 18,7 м². Виявлено, що площа житлового фонду адміністративно-територіальних одиниць пропорційна кількості населення в них.

Ключові слова: житлове господарство; житловий фонд; міський житловий фонд; сільський житловий фонд; забезпеченість населення житлом.

житловий фонд волинський

Актуальність теми дослідження. Житлове господарство є провідною галуззю житлово-комунального господарства - однієї із головних складових соціальної інфраструктури, яка багато в чому визначає якість життя населення певної території. Затяжна соціально-економічна криза українського суспільства не могла не позначитися на функціонуванні ЖКГ. Житлово-комунальне господарство України на сьогодні є однією із найбільш застарілих, енергоємних та найменш модернізованих галузей економіки зі складним комплексом проблем, які потребують невідкладного вирішення. Від ефективного функціонування житлово-комунального господарства залежить якість роботи інших галузей господарського комплексу. Разом із тим, забезпеченість населення житлом є однією із важливих соціальних характеристик, одним із показників привабливості території. Саме тому дослідження цієї проблеми є актуальним для України взагалі та у Волинській області зокрема.

Аналіз попередніх досліджень. Дослідженням житлово-комунального господарства України та її регіонів присвячено низка праць таких вчених, як Б.М. Данилишин, О.В. Димченко, М.І. Долішній, Т М. Качала, Є.В. Петрук, В. А. Смирнов, В.О. Солодкий, Д.М. Стеченко, М.Ф. Тимчук, О.М. Тищенко, М. І. Фащевський, О. В. Яроменко та ін. Окремими питаннями розвитку житлово-комунального господарства Волинської області займалися економісти К.О. Витрищук, З.В. Герасимчук, О. В. Ореховська, Н. В. Хвищун та ін. Вивченням житлового господарства Волинської області з позицій суспільної географії практично ніхто ще не займався.

Метою дослідження є виявлення характерних та специфічних рис, особливостей функціонування житлового господарства Волинської області у територіальному аспекті. Відповідно до мети було поставлено завдання проаналізувати основні показники функціонування житлового господарства Волинської області в розрізі адміністративних районів та міст обласного підпорядкування.

Джерельною базою дослідження є матеріали відділу статистики соціальних послуг Головного управління статистики у Волинській області Державної служби статистики України.

Виклад основного матеріалу. На початок 2014 р. житловий фонд Волинської області становив 22,8 млн. м² загальної площі (на 0,8 % більше, ніж на початок 2013 р.), у тому числі міський - 10,3 млн. м² і сільський - 12,5 млн. м². З 1990 р. до 2014 р. житловий фонд Волинської області зріс на 4518,2 тис. м² загальної площі. Забезпеченість житловим фондом у середньому на одного жителя збільшилась на 3,8 м² [1].

У розрізі адміністративно-територіальних одиниць, найвищий показник житлового фонду характерний для м. Луцька - 3989,2 тис. м² загальної площі (17,5 % житлового фонду області). Наступним йде Луцький район (відповідно 1656,1 тис. м², 7,3 %), на третьому місці перебуває Камінь-Каширський район (1438,3 тис. м², 6,3 %). Найнижчі показники характерні для Шацького (426,9 тис. м², 1,9 %), Локачинського (536,4 тис. м², 2,4 %), Володимир-Волинського (663,2 тис. м², 2,9 %) районів. Міста обласного підпорядкування (Володимир-Волинський, Ковель, Нововолинськ), незважаючи на порівняно велику людність, займають позиції всередині рейтингу. Загалом же площа житлового фонду адміністративно-територіальних одиниць приблизно пропорційна кількості населення в них (рис. 1).

Проаналізуємо співвідношення між міським та сільським житловим фондом. Загалом по Волинській області на міський житловий фонд припадає 45,2 %, на сільський - 54,8 %. У всіх районах Волинської області переважає сільський житловий фонд. Це пояснюється передусім низьким рівнем урбанізації області, а по-друге - тим, що у сільській місцевості площа житла помітно більша, ніж у містах. У селах рідко зустрічаються однокімнатні квартири, комунальні квартири, гуртожитки.

Рис. 1. Житловий фонд Волинської області на кінець 2013 р.

Найвища частка міського житлового фонду (100 %) у містах обласного підпорядкування (Луцьк, Ковель, Нововолинськ, Володимир- Волинський). Це зумовлено тим, що на їх території відсутні сільські поселення. Серед районів, найвища частка міського житлового фонду в Ківерцівському (34,4 %), Рожищенському (32,7 %), Шацькому (28,1 %) районах. На території перших двох районів розміщені порівняно великі (в межах Волинської області) міста Ківерці та Рожище. Стосовно Шацького району - то тут ситуація пояснюється низькою освоєністю території (переважають заповідні території).

У більшості районів частка міського житлового фонду коливається в межах 13-28 %. Дещо осторонь перебувають Володимир-Волинський та Луцький райони, у яких показники мінімальні - відповідно 6,8 та 6,9 %. Це пояснюється тим, що на їх території розміщені малі міські населені пункти - Устилуг (Володимир-Волинський район), Рокині, Торчин (Луцький район).

У загальних рисах частка міського житлового фонду залежиться від рівня урбанізації районів. Діаметрально протилежна картина спостерігається при аналізі частки сільського житлового фонду (рис. 1).

Забезпеченість населення житлом у загальному по області у 2013 р. на одну особу складала 21,0 м² загальної площі (в Україні - 23,5 м²), причому в міських поселеннях - 18,7 м², у сільській місцевості - 23,5 м². Найкраще забезпечені житлом у Горохівському, Володимир-Волинському, Турійському, Ковельському, Луцькому, Іваничівському, Шацькому, Рожищенському, Іваничівському та Старовижівському районах (23,0-25,7 м² на 1 особу). Це переважно малозаселені (за винятком Луцького та Горохівського районів) території із низькою щільністю населення. Найвищі значення показника спостерігаються у Луцькому (25,7 м²) та Горохівському (25,2 м²) районах. Ці два райони відносяться до найрозвиненіших і найосвоєніших в області.

Нижче середньообласного рівня показник забезпеченості житлом у містах Нововолинську, Ковелі, Луцьку, Володимирі-Волинському та Маневицькому, Ківерцівському, Ратнівському, Камінь-Каширському районах (коливається у межах 18,0-20,3 м² на 1 особу). У цю групу входять міста обласного підпорядкування, для яких традиційно характерна нестача житла та найбільші за чисельністю населення адміністративні райони. Найнижчі показники зафіксовані у Нововолинську (18,0 м²), Луцьку (18,3 м²), Ковелі (18,3 м²).

Яскраво виражених територіальних закономірностей у розподілі коефіцієнта забезпеченості населення житлом не виявлено. Без урахування великих міст, найкраща забезпеченість населення житлом на півдні, найгірша - на сході Волинської області (рис. 1).

Міський житловий фонд Волинської області в цілому станом на 2013 р. становив 10311,0 тис. м². Середня забезпеченість житлом становила 18,7 м² на 1 особу. Протягом 1990-2013 рр. середня житлова площа на міського жителя зросла на 4,1 м² [1].

Найбільша площа міського житлового фонду, припадає на м. Луцьк 3989,2 тис. м² (38,7 % загального міського житлового фонду області). Далі йдуть м. Ковель (12,5 %), м. Нововолинськ (10,3 %), м. Володимир-Волинський (7,6 %). Показник 2-5 % мають Ківерцівський, Горохівський, Рожищенський, Маневицький, Ратнівський, Любомльський, Камінь-Каширський райони. 1-2 % площі міського житла припадає на Іваничівський, Ковельський, Луцький, Любешівський, Старовижівський, Турійський, Шацький райони. Найнижчі показники характерні для Локачинського (78,5 тис. м², 0,8 %) та Володимир-Волинського (45,4 тис. м², 0,4 %) районів.

Аналізуючи розподіл міського житлового фонду, помітно, що його величина пропорційна міському населенню адміністративно-територіальних одиниць (людності міських населених пунктів). Яскраво виражених територіальних закономірностей не виявлено.

Сільський житловий фонд Волинської області у 2013 р. складав 12507,3 тис. м². Середня забезпеченість житлом - 23,5 м² на 1 особу. Протягом 1990-2013 рр. середня житлова площа на сільського жителя зросла на 3,8 м².

Найбільша площа сільського житлового фонду, припадає на Луцький район 1541,2 тис. м² (12,3 % загального сільського житлового фонду області). Далі йдуть Камінь-Каширський (9,7 %) та Горохівський (8,5 %) райони. Показник 6-8 % мають Маневицький, Ковельський, Ківерцівський та Ратнівський райони. 4-6 % площі сільського житла припадає на Любешівський, Іваничівський, Любомльський, Рожищенський, Старовижівський, Володимир-Волинський райони. Найнижчі показники характерні для Турійського (497,6 тис. м², 3,9 %), Локачинського (457,9 тис. м², 3,7 %) та Шацького (307,1 тис. м², 2,5 %) районів [1].

Під час аналізу територіального розподілу сільського житлового фонду виявлено, що його величина пропорційна сільському населенню адміністративних районів. Проте цей розподіл більш рівномірний, ніж у випадку із міським житловим фондом. Різниця між найбільшим та найменшим районами складає лише 9,9 %, водночас у міського житлового фонду цей показник складає 37,7 %. Загалом, у західній прикордонній частині області площа сільського житлового фонду найменша.

Висновки. В результаті проведеного аналізу встановлено, що у загальному, площа житлового фонду пропорційна людності адміністративно-територіальних одиниць Волинської області. Найбільші площі житлового фонду області зосереджені на півдні, особливо у Луцьку та Луцькому районі. Найменша частка житлового фонду області - у Локачинському та Шацькому районах. Яскраво виражених територіальних закономірностей у розподілі коефіцієнта забезпеченості житлом у Волинській області не виявлено.

Питання житлово-комунального господарства є недостатньо вивченим з погляду суспільної географії та потребує подальших детальних теоретичних та прикладних досліджень взагалі та Волинської області зокрема.

Література