Інноваційність бізнес-середовища Карпатського регіону України в умовах формування технолого-сингулярних ознак

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК [330.341.1:334.722]: 008.2:332(477.8)

Чернівецький національнийуніверситет ім. Ю. Федъковича

ІННОВАЦІЙНІСТЬ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГО-СИНГУЛЯРНИХ ОЗНАК

Антохов А.А.,

Чернівці

Постановка проблеми. Технологічна сингулярність - це складний процес еволюційного переходу, базовими характеристиками якого виступають темпологічна точковість завершення, наростаюча неперервність і вибуховість, комп'ютерно- програмний супровід, а також поточна наслідковість у створенні штучного інтелекту та самовідтворюючих механізмів. Навколо даних характеристик «обростають» численні технолого-сингулярні ознаки, які є або первинними проявами технолого-сингулярного переходу, або наслідковим відображенням процесу наближення до технолого-сингулярних цілей. Важливою умовою наближення до технолого-сингулярних ознак є активна інноваційна діяльність, основним рушієм якої є бізнес. У зв'язку з цим актуальними постають наукові пошуки з критичним аналізом інноваційної діяльності вітчизняного бізнес- середовища, спроможного продукувати й впроваджувати прогресивні технології, що відповідають рівню розвинених держав. На тлі поточних кризових умов і складності цілісного державного розвитку необхідно більше уваги фокусувати на можливостях інноваційного розвитку окремих регіонів. Ураховуючи значний ресурсний потенціал, області Карпатського регіону України мають відмінні шанси стати рушіями технологічного прориву та «локомотивом» виходу економіки країни з нинішньої кризи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Результати даного дослідження побудовані на основі аналізу даних офіційної статистики, а також базуються на теоретико-методологічних положеннях вітчизняної науки, що представлена за напрямком вивчення інноваційного розвитку економіки такими іменами, як О. Амоша, В. Геєць, А. Гриньов, В. Заруба, С. Ілляшенко, К. Кузнецов, Ю. Макогон, М. Мельник, В. Нежиборецький, В.Г. Никифоренко, В. Соловйов, А. Чухно та ін.

Виділення нерозв'язаних раніше частин загальної проблеми. Актуальність даного дослідження доводить зосередження уваги на об'єкті аналізу - областях Карпатського регіону з виявленням переваг і недоліків розвитку його бізнес-середовища як основного рушія інноваційних змін.

Формулювання цілей статті. Метою публікації визначено наукове обґрунтування пріоритетів розвитку бізнес-середовища регіону з позиції його детермінацій інноваційних змін та перспективного стимулювання технологосингулярного переходу. Завдання для досягнення поставленої мети будуть такі:

- визначити ознаки технолого-сингулярного переходу та значимість бізнес-середовища в їх досягненні;

- обґрунтувати можливості прискореного виходу з кризи на основі інноваційного регіонального розвитку та стимулювання технолого-сингулярного переходу;

- проаналізувати специфіку формування бізнес-середовища Карпатського регіону з виявленням кількості суб'єктів, їх розміру та спеціалізації;

- з'ясувати схильність бізнесу Карпатського регіону до інноваційної діяльності, особливо промислових сфер господарювання.

Виклад основного матеріалу. За умов високого рівня інноваційності бізнес- середовища, різних сфер суспільного життя технолого-сингулярні ознаки є звичним і масовим явищем. Щоб зрозуміти значимість бізнесу в їх досягненні, систематизуємо основні з них. Умовно їх можна розділити на чотири групи, хоча вони пронизують одна одну та формують цілісну технолого-сингулярну реальність:

І. Технологічні ознаки: перехід зростаючої динаміки науково-технічного прогресу в точку нерегулюючої поведінки, створення нових комп'ютерних систем за участі вже існуючих (без участі людини); принципово нові способи управління навколишнім середовищем, матерією, фізичними та іншими законами побудови Всесвіту; заміщення людського інтелекту роботизованими системами;

формування нових площин діяльності людського інтелекту, в тому числі недопущення загроз життєдіяльності людини з боку роботизованих систем; обмеженість реальних можливостей уявою, а не домінування уяви над можливостями, як це є сьогодні; масове використання роботів у промисловості, сільському господарстві, торгівлі, побутовому обслуговуванні, системі охорони здоров'я (у т.ч. медицині, генетиці, фармацевтиці), транспорті, державному управлінні, фінансовій сфері, рекреації, військовій і космічній сферах; розвиток наноіндустрії, використання комп'ютерних систем на клітинному рівні (штучні клітини і віруси); перехід від SSD до HDD, зміна оперативної пам'яті на новий тип Hybrid Memory Cube (HMC), функціонування квантових комп'ютерів;

II. Економічні ознаки: домінування високотехнологічних сфер, постійне виникнення нових її видів; побудова всієї системи економіки на функціонуванні роботизованих механізмів; тотальне використання електронних грошей (типу Bitcoin); віртуалізовані системи фінансових операцій, банківського обслуговування; виникнення нових видів конкурентної боротьби: між людиною та роботом; між людиною, що використовує роботизовані механізми і людиною, що їх не використовує; між людиною і клонованим «організмом»; між роботами та ін.; віртуалізація економічних, торгових, соціально-трудових та інших відносин; доступність населення до використання роботизованих технологій, що завоювали ринок;

III. Ознаки людського розвитку: масове використання роботизованих технологій у медицині для подовження життя людини, її омолодження, лікування; проведення генетичних досліджень на організмі людини, практика клонування; витіснення роботизованими системами простої «секретарської», технічної роботи; витіснення роботизованими системами небезпечних видів робіт, ліквідації наслідків стихійних лих, антропогенних катастроф на ін.; витіснення, часткове заміщення функцій перекладу, проектування, моделювання, викладання, медичного діагностування та ін.; масовість використання технологій у мистецтві, спорті, кінематографі, музиці;

IV. Ціннісні ознаки: насичене інформаційне поле з втратою цінності інформації та низьким рівнем її ймовірності; нові форми міжсуб'єктних конфліктів з використанням інформаційних технологій (інформаційні війни)- на державному, регіональному, корпоративному, особистісному рівнях; домінування віртуальних зв'язків над традиційними просторовими зі звичними способами організації суспільного життя; домінування віртуального способу життя над реальним, формування нової реальності - з дуальним вираженням, масовою ігроманією та симулюванням різних реальних відчуттів; повна узалежненість побуту від технологій, у тому числі тих, що гарантують безпеку людського існування (зв'язок побутових приладів з Інтернетом); переважний контроль людини через комп'ютерні технології (технології моніторингу вулиць, торгових приміщень, робочих місць та ін.); можливість розпізнавання голосу (типу Siri), обробка введеної інформації та ін.; специфічні відносини людини і роботизованих систем, сприйняття їх як рівноцінних, що потребують опіки (за прототипом тварин), особливо серед дітей; переосмислення минулого, теперішнього, майбутнього; взаємозв'язок біологічного (людського) і небіологічного (штучного) інтелекту; цінність (залежність) від технологій.

Складність комплексного аналізу технолого- сингулярних ознак в Україні та її регіонах окрім недоліків статистичного відображення зумовлена поточними кризовими умовами. Важко говорити про технологічний вектор розвитку національної економіки при прогнозних оцінках падіння у 2015 році ВВП на 5,5% (прогноз МВФ). При цьому уряд прогнозує три сценарії розвитку: падіння ВВП на 5,5% при темпах інфляції 6,7%; падіння ВВП на 8,6% при темпах інфляції 38,1%; падіння ВВП на 11,9% при темпах інфляції 42,8% [1]. Дуже складно передбачити сценарій подій на східному прикордонні, що мають колосальний вплив на бізнес-активність в Україні. Окрім того, виникають численні споживчі проблеми, адже населення України бідніє і стає все менше спроможним споживати інноваційний продукт, розвивати свою технологічну культуру, інвестувати в розвиток особи стісного людського капіталу. Суттєво трансформується структура споживчих витрат населення, яке змушене оплачувати вартісні комунальні платежі. Зростання вартості тарифів на газ і світло з 2015 року передбачено майже вчетверо. З іншого боку, це дозволить поступово долати зовнішню енергетичну залежність та формувати на цій основі розвинене ринкове середовище різних сфер суспільного й економічного життя.

Отож, хоча говорити про технолого- сингулярний перехід у поточних вітчизняних умовах украй важко, з наукової позиції важливий інший підхід з можливістю обґрунтування прискореного виходу з кризи на основі інноваційного регіонального розвитку. Це можна забезпечити через цільову підтримку розвитку бізнес-середовища зі стимулюванням діяльності в знаннємістких сферах господарювання, ефективізації використання інтелектуально- трудового потенціалу, а також його формування в нових реформованих умовах науково-освітньої діяльності (рис. 1).

З моделі прискореного виходу з кризи видно, то базовими детермінантами прогресивних інноваційних змін є бізнес, наука й освіта, а також інтелектуально-трудовий потенціал населення. У фокусі цих сфер необхідно обґрунтовувати перспективність формування технолого-сингулярних регіональних економічних систем на основі посилення процесів інтелектуалізації суспільства. У даному дослідженні це буде здійснено на прикладні Карпатського регіону України.

Важливо визначити потенціал розвитку бізнес-середовища Карпатського регіону як рушія інноваційних змін. Дані офіційної статистики демонструють, що підприємницька діяльність на фоні регіональних економічних тенденцій відзначається в регіоні стабільно зростаючими ознаками. Водночас збільшення кількості суб'єктів ЄДРПОУ за 2005-2013 роки для регіону більш повільне, аніж середнє значення по Україні (за винятком Чернівецької області). Найбільша кількість суб'єктів ЄДРПОУ традиційно зосереджена на території Львівщини - в середньому за 2005-2013 роки 50,8% (або 5,12% від загальної кількості суб'єктів по Україні). На долю Івано-Франківської області припадає менше 20% усіх суб'єктів Карпатського регіону і менше 2% в Україні. Для Закарпаття кількість суб'єктів ЄДРПОУ

Карпатського регіону складає близько 16%, для Буковини - 13%. їхня частка в загальноукраїнських показниках становить у середньому за аналізований період 1,6% та 1,3% відповідно [2, с. 44]. Відзначаємо, що хоча для Чернівецької області характерний найнижчий рівень кількості суб'єктів ЄДРПОУ, проте регіон характеризується найбільш стрімкою динамікою їх зростання. Це частково свідчить про підприємницький потенціал регіону та потребу його подальшого цільового розвитку.

Рис. 1. Модель прискореного виходу з кризи на основі інноваційного регіонального розвитку та стимулювання технолого-сингулярного переходу

Якісність розвитку бізнес-середовища з детермінаціями інноваційності регіонального продукту треба визначати через специфічні індикатори підприємництва. Вагому роль у цьому плані відіграє конкуренція з практикою монополізації ринку. Конкурентність бізнес- середовища можна частково визначити на основі аналізу кількості підприємств залежно від їх розміру. Дані офіційної статистики демонструють, що регіону притаманна вкрай низька частка великих підприємств - 0,1% від їх загальної чисельності для всіх областей, причому найбільша їх кількість (25 одиниць) зосереджена на Львівщині, а в решти регіонах розташовано лише 16 великих підприємств. Основна частина підприємств - малих розмірів. їх частка коливається в межах 95,1% (для Львівської області 17849 одиниць у 2013 році) - 95,9% (для Івано-Франківської області 7668 одиниць). Окрім того, відзначаємо значну частку серед малих підприємств так званих мікропідприємств: в Івано-Франківській області це 88,2%, Закарпатській - 86,6%, Львівській - 84,4%, Чернівецькій - 83,9%. Це вищий показник, аніж середній по Україні - 81,0%.

Відзначимо, що на території Львівщини зосереджено 61,0% усіх великих підприємств регіону, 53,0% середніх і 50,7% малих підприємств. Частка Івано-Франківської області складає 17,1%, 19,2% і 21,8% відповідно, Закарпатської - 14,6%, 16,5% і 16,3%, Чернівецької - 7,3%, 11,3% і 11,3% з усіх підприємств Карпатського регіону.

Отже, базовим рушієм бізнес-середовища Карпатського економічного регіону безумовно є малий бізнес, що відповідає макротенденціям. Через те розвиток інноваційних сфер господарювання треба стимулювати на інфраструктурних можливостях малих його форм з використанням моделей інноваційного бізнесу, що притаманні невеликим компаніям (типу «стартап»), 3 аналізу також видно, що за кількістю діючих підприємств, знову ж таки, виділяється один регіон - Львівщина, яка має достатні передумови рушійності інноватизації бізнесу,

Домінування суб'єктів бізнесу малих форм власності не означає достатність інноваційного розвитку регіональної економіки,Допомагає зробити висновки щодо цього аналіз кількості підприємств за видами економічної діяльності, які характеризується різною знаннємісткістю і технологічністю, криза інноваційний регіональний промисловий

Для Закарпатської області характерна найвища частка підприємств, які здійснюють свою діяльність у сільському господарстві, 20% від загальної кількості підприємств у регіоні сільськогосподарські (або 28,8% від усіх сільськогосподарських підприємств Карпатського регіону), Також лідируючими сферами господарювання тут є торгівля (22,9% усіх підприємств), промисловість (15,5%), операції з нерухомим майном (9,4%), Частка Закарпаття в загальній кількості підприємств Карпатського регіону за всіма видами економічної діяльності коливається в межах 8,1% (освіта) - 17,0% (мистецтво, спорт, розваги та відпочинок), Отож потенціал розвитку даної області значний та вимагає цільової підтримки зі збереженням базової сільськогосподарської спеціалізації, Щодо Івано-Франківської області, то в загальній кількості підприємств, які тут зосереджені, 27,8% торгівельних, Частка промислових підприємств складає 17,7%, будівельних - 13,3%, сільськогосподарських - 11,2%. На Івано- Франківщину припадає 28,9% усіх будівельних підприємств Карпатського регіону, 25,5% підприємств, котрі займаються фінансовою та страховою діяльністю, 24,4% промислових підприємств, Львівщині притаманні домінуючі частки кількості підприємств у всіх сферах господарювання серед областей Карпатського регіону, Тут зосереджено 58,5% підприємств українських Карпат, що спеціалізуються на інформації та телекомунікації, 57,9% - тимчасовому розміщуванні й організації харчування, 57,6% - освіті, 56,9% - охороні здоров'я та наданні соціальної допомоги, 56,9% - що займаються професійною, науковою та технічною діяльністю, Серед загальної кількості підприємств, котрі здійснюють свою діяльність на теренах Львівського регіону, домінують торговельні (28,2%), промислові (15,2%), що здійснюють операції з нерухомим майном (10%), будівельні (9,5%),

Чернівецька область також характеризується домінуванням торговельних підприємств - 23,7% від загальної кількості, 18% від загальної кількості суб'єктів бізнесу Буковини сільськогосподарські, 14% - промислові, Області властива дуже низька частка кількості суб'єктів у загальній їх масі Карпатського регіону, Тут зосереджено лише 17,9% сільськогосподарських підприємств Карпат, що є «найкращим» показником для області, Частка суб'єктів у інших сферах господарювання ще нижча,

Кожна з областей Карпатського регіону має свою специфіку спеціалізації бізнесу, Окрім того факту, що в загальній кількості підприємств усіх областей домінують торговельні, промислові й сільськогосподарські, треба розуміти частку кожної з них за кількістю підприємств, котрі спеціалізуються в знаннємістких сферах, Однозначний лідер тут Львівщина, Проте частка суб'єктів, котрі здійснюють свою діяльність в інформації та телекомунікації, професійній, науковій та технічній діяльності, технологічних секторах промисловості й сільського господарства для Карпатського регіону залишається дуже низькою (рис, 2),

Оскільки для активізації інноваційних процесів у регіоні особливу значимість мають сфери інформації та телекомунікації, а також професійна, наукова та технічна діяльність, більш детально проаналізуємо кількість спеціалізованих підприємств у розрізі областей Карпатського регіону.

Відзначаємо домінування тут малих форм господарювання, особливо у сфері інформації та телекомунікації.

Привертає увагу той факт, що темпи зростання кількості підприємств аналізованих сфер господарювання за 2012-2013 роки в Карпатському регіоні повільніші, аніж у цілому по Україні (інформації та телекомунікації - 1,3 по Україні і 1,01 в регіоні; професійна, наукова та технічна діяльність - 1,11 по Україні і 1,09 у регіоні). Найбільша кількість підприємств у сфері інформації та телекомунікації зосереджена на Львівщині - 730 одиниць, або 58,5% усіх спеціалізованих підприємств регіону, або 0,8% України. Щодо суб'єктів, котрі займаються професійною, науковою та технічною діяльністю, то на Львівську область припадає 56,9% усіх підприємств Карпатського регіону та 1,5% України. Загалом у межах Карпатського регіону розташовано лише 1,44% підприємств у сфері інформації та телекомунікації і 2,92%, які займаються професійною, науковою та технічною діяльністю [3-7]. Наразі це дуже низька кількісна вагомість областей Карпатського регіону, які мають значний потенціал розвитку в знаннємістких, високотехнологічних сферах.

Розуміючи кількісну основу формування бізнес-середовища Карпатського регіону, яка потребує значного розвитку з метою підтримки високої конкуренції інноваційної діяльності, проаналізуємо рівень інноваційності економіки досліджуваних областей.

Рис. 2. Розподіл підприємств Карпатського регіону за видами економічної діяльності, 2013 рік, %

Проблемність посилення інноваційності бізнес-середовища Карпатського регіону зумовлюють загальний макроекономічний спад на фоні поточних кризових подій та передуючі ньому спадні тенденції. За даними статистики, у 2013 році кількість підприємств і організацій України, які займалися створенням та використанням передових технологій і об'єктів права інтелектуальної власності, а також використанням раціоналізаторських пропозицій порівняно з 2012 роком зменшилась на 2,6% та становила 2224, з яких дві третини - промислові підприємства. Залишається дуже низькою частка підприємств, які створювали передові технології - менше 8%. 1/3 їх частина зосереджена в м. Київ. Серед областей Карпатського регіону вирізняється Львівщина, на яку припадає 5,1% підприємств, що створювали передові технології, та Івано-Франківщина - 3,4% [8, с. 1-2]. Отже, хоча даним областям не властива достатня частка на фоні України за кількістю підприємств, зайнятих в «інформаційних» сферах господарювання, однак якість результатів їх діяльності більш вагома.

Якщо розглядати створення технологій, то макротенденції тут також доволі проблемні - частка принципово нових технологій становить лише 13,6%. Основний потенціал тут належить м. Києву, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській областям. Жодна з областей Карпатського регіону тут не фігурує. Водночас Івано-Франківська область фігурує серед провідних областей, які отримали найбільшу кількість охоронних документів на корисні моделі (13,3%) і на промислові зразки (50,9%), а доля Львівської області щодо останнього показника становить 32,4% [8, с. 3-4]. Це абсолютно лідируючі позиції, що засвідчує розвиток механізму одержання авторського права на теренах Карпатського регіону та формує високий рівень правової культури підприємств, котрі займаються інноваційною діяльністю.

Стратегічно важливою сферою господарювання у плані активізації інноваційних процесів, безумовно, є промисловість. На макрорівні тут також спостерігаються регресивні тенденції: у 2013 році інноваційною діяльністю у промисловості займалися 16,8% підприємств, коли в 2012 році - 17,4% [9, с. 1]. Частка інноваційно активних підприємств для областей Карпатського регіону різна. При середньоукраїнському значенні у 2013 році 16,8%, для Закарпаття цей рівень становив лише 6,9%, Івано-Франківської області - 21,4%, Львівської - 16,6%, Чернівецької - 16,5% (рис. 3). Середній показник Карпатського регіону щодо частки інноваційно активних підприємств коливається у межах 11,0% (2005 рік) - 18,2% (2007 рік). У 2013 році він склав 15,4%.

Як видно, при однозначних лідерських позиціях Львівщина втрачає позиції за рівнем інноваційності у промисловій сфері. Отже, чином, Львівська область є основним регіоном розвитку знаннємістких видів економічної діяльності у сфері послуг, а Івано-Франківська область вирізняється потенціалом інноваційного розвитку промисловості.

Рис. 3. Частка інноваційно активних промислових підприємств областей Карпатського регіону на фоні макротенденцій, 2005-2013 роки,%

За показником обсягу реалізованої інноваційної продукції вирізняється

Закарпатська область - 15,5% до загального обсягу реалізованої продукції (1363892,4 тис. грн. у 2013 році) є інноваційною [15, с. 200].

Для Івано-Франківської області цей показник становить 4,3%, Львівської - 3,0%, Чернівецької - лише 2,6% при середньоукраїнському значенні 3,3%. На жаль, для областей Карпатського регіону притаманна низька практика реалізації інноваційної продукції за кордон, що особливо деструктивно в силу їх геополітичного розташування і можливостей транскордонного співробітництва з регіонами ЄС. Так, при середньоукраїнському значенні 44,8% частка реалізованої інноваційної продукції за межі України в загальному обсязі інноваційної продукції для Закарпаття становила 26,7% (96,0% у 2012 році), Івано-Франківщини - 33,0% (6,4% у 2012 році), Львівщини - 8,4% (10,3% у 2012 році), Буковини - 28,1% (26,1% у 2012 році) [15, с. 203]. Отже, важливо відновлювати потенціал Закарпатської області та посилювати в інших областях щодо експортної орієнтації інноваційної діяльності. Це має бути чи не головний вимірник ефективності інноваційної діяльності бізнес-середовища Карпатського регіону.

Висновки

Для активізації інноваційних процесів у Карпатському регіоні, що міг би на перспективу бути спроможним забезпечити технолого-сингулярний перехід, треба підтримувати розвиток малого бізнесу, особливо мікропідприємництва у сфері інформаційних технологій. Вимагає поліпшення інноваційна складова діяльності промислового сектора економіки регіону. Цього можна досягти за умов

Список літератури

1. Кабмін допускає падіння ВВП до 12% за інфляції 43% : Українська правда. Економічна правда.

2. Регіони України-2013. Статистичний збірник / Державна служба статистики України. - Частина II. - К., 2013. - 799 с.

3. Кількість підприємств за їх розмірами за видами економічної діяльності : Діяльністьпідприємств : Статистична інформація : Державна служба статистики України у Івано-Франківській області.

4. Кількість підприємств за їх розмірами за видами економічної діяльності : Діяльність підприємств : Статистична інформація : Державна служба статистики України у Львівській області

5. Кількість підприємств за їх розмірами за видами економічної діяльності : Діяльність підприємств : Статистична інформація : Державна служба статистики України у Чернівецькій області.

6. Кількість підприємств за їх розмірами за видами економічної діяльності : Діяльність підприємств : Економічна діяльність : Економічна статистика : Статистична інформація : Державна служба статистики України.

7. Створення та використання передових технологій та об'єктів права інтелектуальної власності на підприємствах України у 2013 році / Державна служба статистики України. - 2014. - 6 с.

8. Інноваційна діяльність промислових підприємств у 2013 році / Державна служба статистики України. - 2014. - 6 с.

9. Інноваційна активність промислових підприємств : Наука та інновації : Статистична інформація : Державна служба статистики України у Закарпатській області.

10. Інноваційна активність промислових підприємств : Наука та інновації : Статистична інформація : Державна служба статистики України у Івано-Франківській області

11. Україна в цифрах 2013 : Статистичний збірник / Державна служба статистики України. - Київ, 2014. - 240 с.

12. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : Статистичний збірник / Державна служба статистики України. - Київ, 2014. - 314 с.

13. Мельник М. І. Інституційне забезпечення безпеки бізнес-середовища України в умовах європейської інтеграції // Економіка. Управління. Інновації / Житомирський державний університет ім. ІванаФранка. - 2014. - Вип. 1 (11). - С. 69-82.

Анотація

Визначено ознаки технолого-сингулярного переходу та значимість бізнес-середовища в їх досягненні. Обґрунтовано можливості прискореного виходу з кризи на основі інноваційного регіонального розвитку та стимулювання технолого-сингулярного переходу. Проаналізовано специфіку формування бізнес-середовища Карпатського регіону з виявленням кількості суб'єктів, їх розміру та спеціалізації. З'ясовано схильність бізнесу Карпатськогорегіону до інноваційної діяльності, особливо промислових сфер господарювання.

Ключові слова: технолого-сингулярні ознаки, інноваційний розвиток, бізнес-середовище, інноваційна активність підприємств.

Определены признаки технолого-сингулярного перехода и значительность бизнес-среды в их достижении. Обоснованно возможностиускоренного выхода из кризиса на основе инновационногорегионального развития и стимулирования технолого-сингулярного перехода. Проанализирована специфика формирования бизнес-среды Карпатского региона с выявлением количества субъектов, их размера и специализации. Выяснено склонность бизнеса Карпатского региона в инновационной деятельности, особенно промышленных сфер хозяйствования.

Ключевые слова: технолого-сингулярные признаки, инновационное развитие, бизнес-среда, инновационная активность предприятий.

The features of technologically-singular transition and role of business-environment for their achievement are defined. Possibilities of accelerated exit from the crisis based on innovative regional development and stimulation of technologically-singular transition are grounded. The specific of forming a business-environment of Carpathian region with the discovery of amount of companies, their size and specialization is analysed. The susceptibility of the business in Carpathian region to innovation, especially industrial spheres of menage is found.

Keywords: technologically-singular features, innovative development, business-environment, innovative activity of companies.

Размещено на Allbest.ru