Контролінг підприємницької діяльності

імені Семена Кузнеця

Анотація

The article analyzes the essence of such categories as «controlling» and «business activities». Given the characteristics of the main components of entrepreneurial activity. The place of controlling in entrepreneurial activities, allocated its main advantages and disadvantages. Such methods of research as methods of analysis and synthesis, logical generalization are used.

Keywords: controlling, enterprise, entrepreneurship, strategic controlling, operational controlling.

Постановка проблеми. Теорія і практика управління за останні десятиліття акумулювали і створили безліч інструментів, підходів, концепцій і способів, які дають змогу підвищити ефективність управління діяльністю підприємницьких структур. Менеджмент підприємств, як правило, виявляє високу зацікавленість до впровадження і використання різного управлінського інструментарію, дає змогу успішно вирішувати поставлені завдання і досягати намічених цілей. Водночас для успішного застосування нових інструментів, підходів, концепцій і методів управління з метою підвищення ефективності управління конкретної підприємницької структури потрібна їх адаптація з урахуванням специфіки діяльності цієї підприємницької структури, її системи управління та прийнятих у ній стратегічних орієнтирів.

Одним з популярних останнім часом у всьому світі управлінських інструментів, спрямованих на забезпечення підвищення ефективності управління діяльністю підприємницької структури, є контролінг.

Контролінг часто зводять до поняття «контроль». Однак помилковість такого погляду очевидна й підтверджується сутністю функцій контролю й контролінгу. Контроль спрямований у минуле, на виявлення помилок, відхилень, прорахунків і проблем. Контролінг -- це управління майбутнім для забезпечення тривалого функціонування підприємства і його структурних одиниць. Сьогодні багато підприємницьких структур України находяться на стадії занепаду і кризи, що свідчить про недоліки в системі управління. Служби контролінгу прагнуть так управляти процесами поточного аналізу й регулювання планових і фактичних показників, щоб за можливості виключити помилки, відхилення й прорахунки як сьогодні, так й у майбутньому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Управління підприємницькими структурами стає все більше детермінованим і постійно ускладнюється. За своєю сутністю діяльність практично всіх сучасних господарюючих суб'єктів є підприємницькою, тобто спрямованою на систематичне отримання і збільшення прибутку в тій галузі діяльності, яка обрана ними для реалізації їхньої ділової активності. Отже, практично всі господарюючі суб'єкти реального сектору економіки є підприємницькими структурами (які можуть бути ранжовані залежно від масштабів діяльності: мікро, макро, великі).

Нині новим заходом у вітчизняному управлінні є поява контролінгу як універсальної функції управління підприємницькою діяльністю.

Отже, С.М. Петренко у своїй роботі розглянула не лише положення та методичні підходи до організації контролінгу, але й питання формування внутрішньої звітності підприємства.

О.В. Оліфіров розробив економіко-організацій- ний механізм впровадження контролінгу інформаційної системи підприємства, який забезпечує організацію інформаційної підтримки управління праці, вплив на її рівень технічної озброєності праці, навів аналітичну оцінку особливостей використання техніки. Н.Ю. Петру- севич розкрила сутність, економічний зміст, структуру завдань контролінгу на підприємстві та в управлінні оборотним капіталом, а також розробила та адаптувала до практики діяльності вітчизняних підприємств модель розрахунку економічної доданої вартості, яка даєзмогу визначати внесок управління оборотним капіталом у реалізацію цільових параметрів діяльності [і].

Розгалуженість питань, які охоплює собою контролінг підприємницької діяльності, потребують більш повного і систематизованого підходу до висвітлення сутності й структури цих понять.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Неоднозначність визначень змісту контролінгу підприємницької діяльності пояснюється різноманітністю поглядів учених- теоретиків і фахівців-практиків. У сучасній науці існує велика різноманітність визначень поняття контролінгу. Формування системи контролінгу підприємницької діяльності передбачає аналіз теоретичних підходів щодо визначення його сутності як функції управління з аналізом особливостей становлення та розвитку.

Мета статті полягає у дослідженні контр- олінгу підприємницької діяльності з точки зору функціонального підходу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Слово «контролінг» походить від англійського «to control», що означає «контролювати, управляти», що походить від французького слова, яке означає «реєстр, перевірочний список». Але термін «контроллінг» потрапив з Америки, де переважно відбувався розвиток контролінгу як концепції, до Німеччини, де і набув сучасного змістовного наповнення. Водночас у Великобританії і США укорінився термін «управлінський (внутрішньогосподарський) облік» («management accounting», «managerial accounting»), хоча працівників, до чиїх посадових обов'язків входить ведення управлінського обліку, там називають контролерами («controller»). В Україні використовують обидва терміни: і «контролінг», і «управлінський облік». Проте категорія «контр- олінг» більшою мірою відповідає змістовному розумінню цього поняття, оскільки він передає характер цього сучасного і якісно нового явища в управлінні і містить у собі не тільки облікові функції, але й весь спектр функцій управління процесом досягнення кінцевих цілей і результатів підприємства [2].

У зарубіжній літературі зазначається, що ідеї контролінгу прийшли з практики його застосування на дочірніх підприємствах американських корпорацій. Спочатку до контролінгу відносились критично, це було пов'язано з його неправильним розумінням. Часто контролінг ототожнювався з контролем, а повноваження контролера перебільшувались і розцінювались як загроза для менеджерів. З набуттям практичного досвіду ідеї контролінгу стали сприймати позитивно, а також стала переважати думка про можливості та необхідність перенесення цих ідей у практику господарських відносин в Німеччині.

Основні відмінності між американськими та німецькими школами криються у змістовному трактуванні поняття «контролінг» з урахуванням поставленої стратегічної мети підприємства. Німецькі вчені розуміють контролінг як інструмент стратегічного управління [1--3]. Американські вчені наполягали саме на тактичному характері контролінгу, який більш орієнтований на вимоги ринку й потреби клієнтів. Підвищення попиту на послуги в галузі контр- олінгу привело до появи в Німеччині ряду відповідних наукових і освітніх організацій. Першим виник «СопІгоІІег-ІпвШтІ zur Ausbildung in Unternehmensplanung und Rechnungswesen Gmb, Cauting» (Інститут контролерів з питань утворення в галузі планування підприємства й обліку), що займається питаннями підготовки кадрів у сфері планування підприємства й обліку. З 1971 р. приватні й суспільні семінари проводить «Controller-Akademie» (Академія контролерів). В 1975 р. заснований «ControllerVerein C.V.» (Союз контролерів).

В Україні ідеї контролінгу почали поширюватися після набуття нею статусу суверенної й незалежної держави, та орієнтування на побудову економіки ринкового типу. За цих умов управління підприємствами на старій методологічній базі неможливе, а нові підходи до планування, обліку й аналізу ще не сформувалися повною мірою. Освоєння нових підходів до планування та запровадження економічного механізму ринкового типу вимагало вивчення досвіду держав, які у своєму розвитку пройшли етапи, характерні тепер для української економіки. Все це зумовило об'єктивну необхідність розвивати надбання передових країн у галузі економічних наук, зокрема контролінгу. Зарубіжний досвід стверджує, що кращої альтернативи системі контролінгу як чіткого інструмента для обґрунтування управлінських рішень поки що не знайдено [4].

Необхідність впровадження нових підходів до управління в Україні обумовлюється гострими кризовими ситуаціями, низьким рівнем конкурентоспроможності, порушенням економічних взаємовідносин з партнерами, неплатоспроможністю підприємств та іншими негативними явищами, що склалися в суспільстві.

Отже, впровадження та розвиток аналітичної функції управління «контролінг» пояснюється сучасними умовами функціонування вітчизняних підприємств. Як вже зазначалось, контролінг часто зводять до поняття «контроль». Однак помилковість такого погляду очевидна й підтверджується сутністю функцій контролю й контролінгу. Контроль спрямований у минуле, на виявлення помилок, відхилень, прорахунків і проблем.

Контролінг -- це управління майбутнім для забезпечення тривалого функціонування підприємницької діяльності та її структурних одиниць.

Ґрунтуючись на системному підході до визначення контролінгу, його поняття слід розкривати як:

-- процес, що передбачає проведення аналізу та оцінки фінансово-господарської діяльностіпідприємства з метою її узгодження зі стратегічними цілями;

— особливу функцію управління, яка має економічне спрямування та прогнозний характер з метою виявлення резервів підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства;

— явище, тобто контролінг є особливим напрямом управлінської роботи, пов'язаної з інформаційним забезпеченням системи управління підприємства загалом.

Тому під контролінгом доцільно розуміти особливу функцію управління, що синтезує, інтегрує і координує основні функції управління діяльністю підприємства з метою досягнення стратегічних цілей на основі сформованого в процесі інформаційного забезпечення.

Висновки

Підсумовуючи вищесказане, доцільно зазначити, що у статті уточнено понятійний апарат контролінгу з урахуванням сучасних українських економічних умов, необхідний для аналізу, координації та регулювання процесів у системі управління підприємницькою структурою. Виявлено, що контролінг як інструментарій володіє такими основними властивостями: по-перше, це системний (комплексний) інструмент, інтегруючий основні способи, засоби і методи управління підприємницькими структурами; по-друге, цей інструментарій володіє властивістю мультифункціональності (тобто може бути використаний для реалізації всіх функцій управління у всіх підсистемах підприємства) і аналітичності; по-третє, цей інструментарій володіє здатністю підтримки прийняття і реалізації оперативно-тактичних і стратегічних рішень на всіх рівнях управління; по-четверте, цей інструментарій має цільову спрямованість як максимізацію економічних та неекономічних вигод конкретної підприємницької структури. Тому можемо зробити висновок, що впровадження контролінгу у підприємницьку діяльність є необхідною умовою для забезпечення ефективності функціонування підприємницької структури в майбутньому.