Гендерні характеристики економічно активного населення України у європейському вимірі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГЕНДЕРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕКОНОМІЧНО АКТИВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ВИМІРІ

Постановка проблеми. Демократична, правова та соціальна держава повинна брати на себе відповідальність за забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, захист їх від будь-якої форми гендерної дискримінації. Стабільний розвиток суспільства ґрунтується на принципах рівності, справедливості, свободи та толерантності. За кризових явищ в економіці, поширення безробіття відбувається падіння рівня життя населення, а трудова дискримінаціянабуває значних масштабів. Соціально-економічні зміни, які сьогодні відбуваються у суспільстві, значно підсилюють його диференціацію. Працевлаштування, справедлива оплата праці за однакову роботу, а загалом і рівні можливості незалежно від статті людини у різноманітних сферах життя -- основні проблеми гендерного характеру ринку праці, які є актуальними у всіх країнах світу. Таким чином, аналіз рівних можливостей економічно активного населення України щодо участі у функціонуванні ринку праці має надзвичайно актуальне та важливе значення, особливо під час дослідження зайнятості з позицій гендерного аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблем гендерного характеру у суспільстві займаються такі відомі вчені, як, зокрема, О.А. Грішнова, В.В. Близнюк, Е.М. Лі- банова, О.В. Макарова, Т.В. Марценюк.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Наукові надбання вчених є цінними для аналізу проблем гендерної рівності в сучасних економічних умовах розвитку со- ціально-орієнтованої економіки країни. Проте актуальними залишаються питання постійного дослідження гендерних особливостей економічно активного населення України.

Мета статті полягає в аналізі основних характеристик економічно активного населення України та визначенні головних особливостей соціально економічного становища жінок і чоловіків на ринку праці України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Роберт Столлер (американський психоаналітик) у своєму дослідженні «Стать і гендер: про розвиток мужності та жіночності» вперше застосував термін «гендер». Він визначав це поняття як психологічні, соціальні та культурні особливості людини незалежно від її біологічної статі. Отже, характеристики, які визначають соціальну поведінку чоловіків і жінок, можна визначити як «гендер», що визначає не біологічну, а соціальну стать людини. Важливим в концепції гендеру є дослідження можливостей кожної статті у вільному доступі до освітніх, політичних та економічних ресурсів та користування усіма благами, що може надати людська праця [1, с. 8].

Зауважимо, що система виховання та навчання, яка притаманна будь-якому суспільству, створює ґендерні відмінності, адже ґен- дерні стереотипи в різних країнах неоднакові та змінюються з часом. Соціально-економічний розвиток суспільства потребує застосування ґендерної рівності, де головним питанням є рівні можливості щодо покращення рівня і якості життя як чоловіків, так і жінок. Україна на міжнародному рівні схвалила основні міжнародні документи стосовно ґендерної рівності: ратифіковано Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок і Факультативний протокол до неї, Конвенцію МОП 1951 р. про рівну винагороду, Конвенцію МОП 1958 р. про дискримінацію в галузі праці, крім цього, підписано Пекінську декларацію та Платформу дій щодо ґендерної рівності та розширення прав жінок (1995 р.) і Декларацію тисячоліття ООН (2000 р.), прийнято Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005 р.). В Законі України «Про зайнятість населення» у статті 11 «Право особи на захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості населення» вказано, що держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Таким чином, Україна зобов'язалась гарантувати своїм громадянам справедливість у суспільстві, керуючись ідеями соціальної та ґендерної рівності.

Важливим під час дослідження рівних можливостей є аналіз характеристик економічно активного населення. Економічно активне населення складається з населення обох статей, яке впродовж певного періоду часу забезпечує пропозицію робочої сили для ринкового виробництва товарів та послуг, а також деяких видів неринкового виробництва, що входять до Системи національних рахунків і є економічною діяльністю. Основні визначення та поняття щодо економічної активності населення розроблені за рекомендаціями МОП та 13-ї Міжнародної конференції статистиків праці від 29 жовтня 1982 р. з урахуванням національних особливостей та чинної нормативно-правової бази. Такий підхід забезпечує можливість здійснення міжнародних порівнянь для оцінки розвитку робочої сили й аналізу виконання ратифікованих Україною міжнародних конвенцій МОП та ООН у сфері соціально-трудових відносин.

До складу економічно активного населення входять тільки ті особи, які займались економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікуються як «зайняті» або «безробітні». З урахуванням рекомендацій МОП та вікової структури зайнятого населення економічну активність населення в Україні визначають щодо осіб обох статейвіком від 15 до 70 років включно. Відповідно до концепції економічної активності зайнятості надається перевага перед безробіттям, а безробіттю перед відсутністю економічної активності [4]. Для характеристики економічно активного населення застосовують методи групувань, які умовно можна об'єднати за двома типами: загально-демографічні та соціально-економічні. Загально-демографічні групування стосуються не тільки економічно активного населення (зайнятих і безробітних), але й усього населення. До цього типу групувань у національній статистичній практиці належать групування за статтю та віком; за місцем проживання та типом місцевості (міська, сільська) на основі адміністративно-територіального устрою країни; за рівнем освіти.

У складі постійного населення України переважають жінки, а їх питома вага у середньорічній чисельності населення працездатного віку за період дослідження становить близько 51,3% (табл. 1).

Таблиця 1 Співвідношення жінок і чоловіків (працездатний вік) у середньорічній чисельності постійного населення України

Необхідно відзначити, що структура населення України відповідає регресивному типу, де питома вага осіб «50 років і старші» переважає частку дітей віком «0--14 років» на 21,4 в. п.

В Україні існує демографічна криза: коефіцієнт депопуляції населення в 2015 р. становить 1,44 (тоді як в 1990 р. він дорівнював 0,96), населення країни надзвичайне старе (за типологією Е. Росета коефіцієнт «старіння згори» в 2016 р. становить 0,22), знижується народжуваність. Найбільша чисельність населення зафіксована в 1993 р. (52,2 млн. осіб), а з 1994 р. почався невпинний процес його скорочення.

Соціально-економічні групування стосуються безпосередньо економічно активного населення та характеризують його місце у процесі економічної діяльності. На основі абсолютних даних про кількість економічно активного, зайнятого та безробітного населення як за окремими статевовіковими групами, так і для всієї сукупності осіб віком 15--70 років розраховують рівні економічної активності, зайнятості та безробіття. В структурі як зайнятого, так і безробітного населення за період дослідження частка чоловіків більше, ніж частка жінок (табл. 2).

Таблиця 2 Розподіл населення України у віці 15--70 років (%

В структурі економічно активного населення суттєвих змін не відбулось (загалом чисельність чоловіків більша, ніж чисельність жінок). Серед економічно неактивного населення переважають жінки (61,1% у 2015 р.), з яких найбільш вагомою частиною є пенсіонери, а 25,5% зайняті виконанням домашніх обов'язків (тоді як серед чоловіків питома вага таких осіб становить 8,6%).

Дані табл. 3 свідчать про те, що найбільше економічно активного населення знаходиться у вікових межах 40--59 років (як серед жінок, так і серед чоловіків), при цьому в кожній віковій групі спостерігаються позитивні структурні зрушення, за винятком груп віком 15--24 років та 60--70 років.

Таблиця 3 Структура економічно активного населення України, %

За період 2013--2015 рр. відбуваються зниження рівня економічної активності та рівня зайнятості як серед жінок, так і серед чоловіків, а також зростання рівня безробіття (табл. 4). Необхідно відзначити значно нижчі показники зайнятості та економічної активності жінок, ніж чоловіків (що залишається незмінним протягом 2000--2015 рр.).

Таблиця 4 Динаміка показників ринку праці України

Рівень економічної активності населення найбільш суттєво знижується серед жінок (на 2,2 в. п. у 2015 р. порівняно з 2014 р.). При цьому у жінок відбувається зниження показника у більшості вікових груп (особливо 60--70 років), окрім груп 40--49 років та 50--59 років, де зосереджена найбільша питома вага економічно активного населення. У чоловіків рівень економічної активності найбільше зростає у групі 30--34 років (табл. 5). Ґендерні розриви залишаються суттєвими (що відзначається в кожній віковій групі) та в середньому зростають з 11,0 в. п. у 2010 р. до 13,0 в. п. у 2015 р. Виняток становить вікова група жінок передпенсійного віку 50--59 років, де їх рівень економічної активності в 2015 р. вище, ніж у чоловіків, на 15,0 в. п.

Таблиця 5 Зміни у рівнях економічної активності населення України,в. п.

Ґендерну зайнятість можна представити як розподіл оплачуваної та неоплачуваної роботи між жінками та чоловіками в економічній діяльності та в особистому житті. Основні види зайнятості з погляду ґендерного аналізу можна представити як продуктивну (виробництво товарів і послуг для споживання та торгівлі), яка повинна принести власнику індивідуальної робочої сили прибуток; репродуктивну, яка сприяє відновленню ресурсів людини (зокрема, догляд за дітьми та ведення домашнього господарства, де задіяні переважно жінки); суспільну, що характеризує активну громадянську позицію людини. Такий розподіл сьогодні в Україні між жінками та чоловіками нерівномірний та має залежність від соціально-економічного статусу людини. Як правило, чоловіки більш задіяні в продуктивній діяльності, тоді як жінки зайняті у всіх видах [2, с. 31]. Необхідно зауважити, що жінки мають подвійне навантаження, а саме одночасне виконання домашніх обов'язків та участь у функціонуванні ринку праці, що значно зменшує економічні можливості жінок у трудовій діяльності. На економічну активність жінок суттєво впливають наявність і чисельність дітей (особливо молодшого віку): якщо у родині є діти віком до 15 років, то це знижує рівень зайнятості жінок і одночасно підвищує рівень зайнятості чоловіків [3, с. 84]. Таким чином, пошук балансу між сімейними та трудовими обов'язками є актуальним та важливим, його реалізація можлива за такими напрямами, як покращення та збільшення освітніх сервісів для дітей; надання оплачуваної відпустки для батьків по догляду за дитиною; гнучкий графік роботи, дистанційна зайнятість. Загалом все те, що дає змогу зробити робоче місце більш прихильним до сім'ї, адже проблема балансу важлива не тільки для жінок, які працюють, але й для чоловіків.

Відмінності у показниках зайнятості в середньому по країні значні та зростають з 9,9 в. п. у 2014 р. до 10,5 в. п. у 2015 р. (табл. 6). Найбільш суттєві розриви відзначаються на користь чоловіків у віковому діапазоні 25--29 років та помітно менше у діапазоні 40--49 років. Необхідно відзначити, що із підвищенням віку рівень економічної активності та рівень зайнятості мають чітку тенденцію до зростання, але з вікової групи 50--59 років і далі знижуються як у чоловіків, так і у жінок.

Таблиця 6 Зміни у рівнях зайнятості населення України, в. п.

Розподіл зайнятого населення за статусами зайнятості свідчить про те, що більшість населення знаходиться у статусі «працюючі за наймом», при цьому статевий розподіл в цій категорії приблизно однаковий. Питома вага роботодавців незначна, і в цій категорії знаходяться здебільшого чоловіки (65,6%), а серед самозайнятих основною частиною є жінки(72,6%), їх в цьому статусі на 346,7 тис. осіб більше, ніж чоловіків; із 40 тис. осіб безкоштовно працюючих членів сім'ї 58,2% становлять чоловіки (табл. 7).

Таблиця 7 Розподіл зайнятого населення України за статусами зайнятості (1 квартал 2016 р.), %

Загалом відзначимо наявність в Україні демографічної та соціальної кризи, а також те, що можливості реалізації трудового потенціалу у жінок і чоловіків характеризуються нерівністю, але загалом ринок праці України не можна охарактеризувати як такий, що має переважно дискримінаційний характер по відношенню до жінок. Сучасна політика розвитку ринку праці повинна бути націлена на забезпечення ґендер- ної рівності та ефективного поєднання роботи і сімейного життя, орієнтована на розширення можливостей дистанційної роботи та економічної свободи. Також є важливим вивчення та застосування до сучасного ринку праці України вдалого досвіду країн ЄС, які мають найменші ґендерні розриви в усіх сферах соціально-економічного життя та мають успіхи у боротьбі з ґендерною дискримінацією.

Бібліографічний список

1 Реалізація ґендерної політики в управлінні освітою: [навчально-методичний посібник] / за заг. ред. Н.Г. Протасо- вої. - Запоріжжя: Друкарський світ, 2011. - 176 с.

2. Ґендерна абетка для українських медіа: [посібник] / [С.О. Ко- това-Олійник, Б.В. Стельмах, О.М. Ярош]. - Луцьк: Волинська мистецька агенція «Терен», 2013. - 50 с.

3. Ґендерна рівність і розвиток: погляд у контексті європейської стратегії України / [Центр Разумкова]. - К.: Заповіт, 2016. - 244 с.

Анотація

Тендерна нерівність в економічних відносинах є актуальною проблемою як в Україні, так і в країнах ЄС. Жінки і чоловіки сьогодні мають рівні права щодо доступу до економічних можливостей, але гендерна нерівність може простежуватись у різних сферах трудового життя людини. Соціально-економічні зміни, які відбуваються у сучасному суспільстві, значно підсилюють його диференціацію, а характеристики сукупної пропозиції праці з часом змінюються. В процесі дослідження проаналізовано основні демографічні та соціально-економічні характеристики економічно активного населення України в ста- тевовіковому аспекті.

Ключові слова: гендер, жінки, чоловіки, економічно активне населення, характеристики, оплата праці, стать, вік, зайнятість, безробіття, ринок праці, країни ЄС.

Гендерное неравенство в экономических отношениях является актуальной проблемой как в Украине, так и в странах ЕС. Женщины и мужчины сегодня имеют равные права доступа к экономическим возможностям, но гендерное неравенство просматривается в разных сферах трудовой жизни человека. Социально экономические изменения, которые происходят в современном обществе, значительно повышают его дифференциацию, а характеристики совокупного предложения труда со временем изменяются. В процессе исследования проанализированы основные демографические и социально-экономические характеристики экономически активного населения Украины в половозрастном аспекте.

Ключевые слова: гендер, женщины, мужчины, экономически активное население, характеристики, оплата труда, пол, возраст, занятость, безработица, рынок труда, страны ЕС.

Gender inequality in economic relations is an urgent problem both in Ukraine and in the EU. Women and men today have equal rights of access to economic opportunities, but gender inequality can be traced in various areas of labor life. Social and economic changes, taking place in modern society, significantly increase its differentiation and characteristics of aggregate labor supply change over time. The study analyzes the main demographic and socio-economic characteristics of the economically active population in Ukraine within sex and age aspect.

Keywords: gender, women, men, economically active population, characteristics, salary, gender, age, employment, unemployment, labor market, the EU.

Размещено на Allbest.ru