Прогнозування середньомісячної заробітної плати в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасний ринок праці в Україні знаходиться на нижчому порівняно з розвиненими державами світу щаблі розвитку, оскільки не гарантує гідного рівня соціально-економічного забезпечення економічно активного населення країни. Оцінка вартості робочої сили, яка не відповідає сьогочасним реаліям, приводить до низького рівня заробітної плати найманих працівників. Поряд із цим в Україні існує істотна диференціація у рівні оплати праці робочої сили у регіональному розрізі. Зазначені обставини приводять до диспропорцій у концентрації зайнятих за регіонами країни та міграції трудових ресурсів до інших держав світу [1].

Трансформація національного ринку праці повинна бути орієнтована на підвищення ефективності його функціонування, що передбачає не тільки зростання рівня продуктивності праці та запровадження інновацій за усіма видами економічної діяльності, але й приведення у відповідність із міжнародними стандартами розмірів оплати праці економічно активного населення, що дасть змогу забезпечити працівникам гідний рівень життя. Розробка та впровадження рішень органами державного управління щодо оптимізації заробітної плати трудових ресурсів в Україні повинні ґрунтуватись на всебічному аналізі комплексної статистичної інформації про ринок праці. Поряд з оцінюванням поточного стану важливим напрямом статистичного аналізу є визначення наявних тенденцій в оплаті праці в Україні та її окремих регіонах і побудова на основі встановлених трендів відповідних прогностичних моделей, які дадуть змогу отримати оціночні значення заробітної плати на майбутні періоди часу.

Дослідженню питань щодо аналізу заробітної плати присвячено праці таких вітчизняних вчених, як З.П. Бараник, Д.П. Богиня, В.М. Геєць, А.М. Колот, Л.С. Лісогор, Е.М. Лібанова, Н.Д. Лук'янченко, І.В. Луняк та ін. Проте існує потреба у постійному дослідженні тенденцій у зміні розмірів вартості робочої сили в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та отриманні її оціночних значень на майбутні періоди часу.

Мета статті полягає у дослідженні динаміки оплати праці в Україні та її окремих регіонах, а також у прогнозуванні заробітної плати найманих працівників для оптимізації діяльності національного ринку праці.

Україні органами державної статистики обчислюються два основні показники оплати праці -- середньомісячна (номінальна) заробітна плата та індекс реальної заробітної плати (реальна заробітна плата). Номінальна заробітна плата обчислюється на основі даних державного статистичного спостереження «Обстеження підприємств із питань статистики праці», яким охоплені суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні установи, фінансові та громадські організації, що використовують найману працю, з кількістю працівників понад 9 осіб. Цим спостереженням не охоплюються фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності. Індекс реальної заробітної плати характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним. Визначається діленням індексу нарахованої до виплати номінальної заробітної плати (без урахування податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на індекс споживчих цін за той же період [2].

На рисунку 1 подано темпи зростання номінальної та реальної заробітної плати в Україні за 2010--2016 рр. Істотне скорочення реальної заробітної плати впродовж 2014--2015 рр. пояснюється соціально-політичними подіями наприкінці 2013 р., які призвели до кризових явищ в економіці України. В аналізі динаміки рівня оплати праці насамперед необхідно використовувати індекс реальної заробітної плати, оскільки зазначений показник дає можливість оцінити скорочення фактичних доходів найманих працівників [3]. Поряд із цим аналіз номінальної заробітної плати в Україні за 2010--2016 рр. характеризується позитивною динамікою, що пов'язано зі зростанням абсолютного розміру вартості робочої сили без урахування впливу інфляційного фактора.

Рис. 1. Темпи зростання номінальної та реальної заробітної плати в Україні за 2010--2016 рр.

заробітній економічний трудовий

На розміри середньомісячної заробітної плати впливає комплекс соціально-економічних факторів. Різні чинники впродовж довготривалого періоду часу можуть вплинути як позитивно, так і негативно на рівень життя населення країни. Враховуючи істотне скорочення реальних доходів населення, Урядом України було вирішено підвищити соціальні стандарти. З 1 січня 2017 р. мінімальна заробітна плата в Україні була встановлена на рівні 3200 грн, тобто досягла розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Варто зазначити, що у вересні 2015 р. після чергового підвищення соціальних стандартів мінімальна заробітна плата становила лише 47,3% прожиткового мінімуму, а у травні 2016 р. -- 47,7%. Основні гарантії на 2017 р. щодо оплати праці зайнятого населення визначено статтями 7 і 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 22.12.2016 р. № 1801-УШ; статтею 3 Закону України «Про оплату праці» 24.03.1995 р. № 108/95-ВР; статтею 95 КЗпП; постановою КМУ «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28.12.2016 р. № 1037 та ін. [4].

Важливим напрямом статистичного аналізу заробітної плати є прогнозування її розмірів на майбутні періоди часу. Виходячи з наявної щомісячної інформації, екстраполяцію досліджуваного показника доцільно реалізувати за допомогою методу експоненційного згладжування. Зазначена модель прогнозування дає змогу врахувати наявні тенденції та сезонні коливання в оплаті праці найманих працівників в Україні. У цьому дослідженні прогнозування середньомісячної заробітної плати було здійснено у програмному пакеті Stati.sti.ca за допомогою експоненцій- ного згладжування. Використана прогностична модель містить лінійний тренд, згладжується за допомогою параметра у (гама) та має адитивну сезонність (параметр 5 (дельта)) [5].

Розрахунок згладжених рівнів досліджуваного показника для першого часового періоду (12 місяців) передбачає отримання початкових значень сезонних компонент. У програмному пакеті Stati.sti.ca оцінка цих значень (для всіх моделей із сезонною компонентою) обчислюється на основі первинних даних у модулі «Временные ряды» за допомогою класичної сезонної декомпозиції.

У загальному вигляді модель експоненційного згладжування можна записати таким чином:

а * Х1 + (1 -- а) * Б1--1,

де Бі-1 -- прогнозний показник; а -- параметр згладжування;

Хі -- фактичне значення досліджуваного показника за період, що передує прогнозному;

Б1-1 -- експоненційно зважена середня для періоду, що передує прогнозному.

Рис. 2. Фактичні та згладжені значення середньомісячної заробітної плати за 2012--2017 рр.

На основі даних про середньомісячну заробітну плату за 2012--2016 рр. (рис. 2), було побудовано модель експоненційного згладжування, яка має такий вигляд:

Б; = 0,687 * X, + (1 - 0,687) * 2918 .

У таблиці 1 наведено рівняння експоненційного згладжування та прогнозні значення середньомісячної заробітної плати за регіонами України загалом за 2017 р.

Табл. 1

Методика розрахунку прогнозних значень заробітної плати передбачала на першому етапі побудову експоненційних рівнянь, які враховували сезонний фактор.

На основі отриманих прогнозних значень за 11 місяців 2017 р. було розраховано середньомісячну заробітну плату загалом за рік для України та її окремих регіонів.

Отримані дані свідчать про зростання розмірів досліджуваного показника у майбутньому в усіх адміністративно-територіальних одиницях України та в країні загалом.

Проведене дослідження дало змогу оцінити тенденції в оплаті праці в Україні впродовж останніх років та встановити негативний вплив соціально-політичної нестабільності на досліджуваний показник.

Подолання наслідків кризових явищ можливе за умови розробки ефективної політики регулювання національного та регіональних ринків праці, що передбачає використання перспективної статистичній інформації.

Досягнення поставленого завдання було реалізовано за допомогою розрахунку прогнозних значень на 2017 р. за допомогою методу експоненційного згладжування, який враховував сезонні особливості зміни середньомісячної заробітної плати впродовж року.

Література

1. Slusarczyk B., Barwinska-Matajowicz A., Czop T., Rynek pracy mtodziezy w regionie podkarpackim. Mozliwosci i bariery, Wyd. AMELIA, Rzeszцw 2016. (s.125)

2. Луняк І.В. / Заробітна плата як найважливіший фактор реалізації інвестиційно-інноваційної моделі розвитку // І.В. Луняк. Інвестиції: практика та досвід № 21. - К., 2015. - С. 21-24.

3. Офіційний Верховної Ради України.

Размещено на Allbest.ru