Особливості економічного розвитку вітчизняної хлібопекарської промисловості

Анотація

The article analyzes the features of the development of enterprises of the baking industry of Ukraine. The dynamics of the production of bread and bakery products is analyzed. The regional distribution of the production of bakery products is determined. The structure of bread production in the context of commodity categories is considered, and the dynamics of bread production by categories is analyzed. The dynamics of the bread price index is analyzed. The main players on the market are represented.

Keywords: bakery products, bakery industry, bread and bakery products market, features of bakery industry development in Ukraine.

Постановка проблеми. Хлібопекарна промисловість України є однією з ведучих галузей АПК, оскільки виконує завдання по виробництву для населення традиційно важливої продукції першої необхідності (для найбідніших верств -- основної). Галузь займається виробництвом хліба, хлібобулочних виробів, бубликів та сухарів. Потреба в хлібі та хлібобулочних виробах притаманна людям любого соціального статусу і з будь-яким рівнем доходу. Останнє впливає на розміри споживацького ринку хлібобулочних виробів, на переваги населення відносно певних видів даної продукції.

Хліб та хлібобулочні вироби є соціально значущими продуктами в Україні, тому стан справ в хлібопекарній промисловості істотно впливає на соціальну стабільність в суспільстві, а будь-які негаразди в галузі можуть стати каталізатором некерованих масових процесів.

В останні роки діяльність хлібопекарних підприємств стала неефективною, для багатьох -- збитковою. Важкою проблемою подальшого розвитку ринку хлібобулочних виробів є одночасне прагнення істотно покращити поставки споживачам якісної продукції промислової випічки за прийнятною ціною та отримати на цій основі достатню для підприємств-виробників масу прибутку, що забезпечувала б їх стабільну роботу.

Тому в сучасних умовах дослідження особливостей економічного розвитку підприємств хлібопекарної промисловості є актуальними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню основних теоретичних категорій економічного розвитку и стійкості підприємств присвячені праці зарубіжних економістів: Брейлі Р., Брігхема К., Ван Хорна Дж.К., Стоя- нової О., Хелферта Є. тощо. Питанням розвитку хлібопекарської галузі присвячували свої праці О. М. Васильченко, О. А. Опря, М. М. Перелигін, М. В. Нетяжук, В. І. Дробот, О. В. Шубравська, М. М. Білоусова та ін. Стан виробничо-господарської діяльності хлібопекарських підприємств України досліджували в своїх працях Л. І. Карнаушенко, Ю. Л. Труш, С. Петруха, М. П. Сичев- ський, Л. М. Чернелевський.

У той же час потребують подальшого дослідження питання, пов'язані з особливостями сучасного стану та розвитку хлібопекарських підприємств.

Мета статті полягає в аналізі особливостей розвитку підприємств хлібопекарської промисловості України, визначення перешкод та перспектив розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Хлібопекарська промисловість є стратегічно важливою галуззю народного господарства.

Ринок хліба та хлібобулочних виробів України демонстрував негативну динаміку за 2003-2016 рр., при цьому найбільша величина виробництва хліба -- на початку досліджуваного періоду -- 2334,7 тис. т. Основною причиною скорочення обсягів ринку є скорочення виробництва (рис. 1).

Виробництво хліба та хлібобулочних виробів за даний період скоротилося на 50,3% або 1174,8 тис. т і склало у 2016 р. 1159,9 тис. т. Якщо порівнювати обсяги виробництва хліба та хлібобулочних виробів за 2016 р. з попереднім роком, то падіння склало 5,9% або 72,1 тис. т. В середньому за досліджуваний період темп щорічного приросту обсягів виробництва хлібобулочних виробів становив -4,9%.

В розрахунку на душу населення виробництво хліба та хлібобулочних виробів також істотно зменшилось: з 48,6 кг на рік до 27,1 кг на рік. Тобто населення стало споживати на 21,5 кг (або на 44,2%) хліба та хлібобулочних виробів менше, ніж у 2003 р. В 2016 р. в порівнянні з 2015 р. споживання хліба на душу населення скоротилось на 1,57 кг на рік або на 5,5%. В середньому за досліджуваний період темп щорічного приросту обсягів виробництвахлібобулочних виробів на душу населення становив -4,1% (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка виробництва хліба та хлібобулочних виробів за 2003-2016рр. в Україні у відносному виразі, тис. т [1, 3]

Так, найбільше падіння обсягів щорічного виробництва за досліджуваний період спостерігаємо у 2014 р. в порівнянні з 2013 рр. В цей же час спостерігаємо і найбільше падіння обсягів споживання хліба та хлібобулочних виробів на душу населення. Спад виробництва хлібної продукції на ринку України почався з кінця 90-х років у зв'язку з погіршенням демографічної ситуації. Значний вплив на сучасний розвиток галузі здійснює збільшення частки дрібних виробників і пекарень, а також понад 50% частка тіньового ринку виробництва хліба [4]. Значна зарегульованість ринку хліба та хлібопродуктів все більше вимушує виробників переходити у «тіньовий» сектор виробництва. Тенденція скорочення внутрішнього виробництва зберігається і в 2016 р.

Компанія InVenture Investment Group, що проводила дослідження по ринку хліба та хлібобулочних виробів, визначила ключових гравців ринку (табл. 2).

Таблиця 2. Ключові гравці ринку хліба та хлібобулочних виробів [4]

Якщо розглянути регіональні особливості виробництва хліба та хлібобулочних виробів, то лідирує у цьому виробництві м. Київ, на 2-му та 3-му місцях Дніпропетровська та Донецька області (рис. 2). Виробництво виробів хлібобулочних як товарів, що швидко псуються, орієнтовано на щоденне споживання переважно на внутрішньому ринку. Отже виробництво в регіональному розрізі залежить від двох основних чинників: кількості населення та рівня реальних доходів.

В структурі виробництва майже третина припадає на три регіони з двадцяти п'яти (не враховувались АР Крм, м. Севастополь, а Донецька та Луганська області з 2014р. враховуються частково): м. Київ, Дніпропетровську та Донецьку області. Із значним відривом від них виробляли хліб та хлібобулочні вироби у Харківській, Одеській, Запорізькій та Луганській областях. Сукупна питома частка цих семи регіонів перевищує 50%, а решта сукупного обсягу виробництва припадає на інші 18 регіонів.

Ринок хліба та хлібобулочних виробів можна розділити на два стратегічних сегмента:ринок хліба і ринок хлібобулочних виробів. В структурі виробництва хліба традиційно переважає популярний пшеничний та житньо-пшеничний хліб, сукупна частка яких перевищує 74% в загальному обсязі виробництва хліба. Полюбляють українці і булочні вироби, тому їх питома частка у виробництві становить майже і (рис. 3).

Незважаючи на відносно низьку рентабельність виробництва соціальних сортів хліба, даний вид товарної категорії займає левову частку від загального обсягу виробництва хліба в Україні, істотно випереджаючи преміальні і функціональні сорти хліба [4].

За усіма товарними категоріями у виробництві хліба в натуральному виразі за період 2011-2016 рр. спостерігається негативна тенденція (рис. 4).

Розвиток хлібобулочного виробництва тривалий час стримувало державне регулювання в сфері ціноутворення, оскільки хліб вважається соціально значущим продуктом номер один. Держрегулювання цін на хліб та інші соціально значущі продукти харчування було введено майже 20 років тому -- 25 січня 1996 р. [8] -- націнка виробника і продавця не повинна була перевищувати 15%.

До соціально значущих продуктів в Україні відносяться борошно пшеничне вищого ґатунку, хліб і хлібобулочні вироби з пшеничного і житнього борошна простої рецептури, макаронні вироби та ін., -- всього в списку соціальних продуктів значаться 15 категорій товарів, на які уряд обмежував націнку в магазинах. Регулювалася така націнка місцевими радами.

Але на думку чиновників таке втручання приносить тільки шкоду, воно спотворює конкуренцію, обмежує доступ на ринок, провокує зростання цін і створює можливості для зловживань [9]. Тому у вересні 2016 р урядовий комітет схвалив проект постанови про реалізацію пілотного проекту щодо ціноутворення на товари і послуги в сфері виробництва і реалізації продовольчих товарів, в т.ч. хліба та хлібобулочних виробів. Навесні 2017 р. експеримент щодо скасування держрегулювання цін на соціальні продукти харчування підійшов до кінця. І його підсумками в Кабміні задоволені. Тоді ж уряд заявило про бажання взагалі скасувати державне регулювання цін на споживчі товари.

Сьогодні державному регулюванню підлягають лише соціальні сорти хліба (батон і український). На них місцевими радами встановлюється фіксована вартість. В перелік соціальних продуктів зараз входить не просто хліб, а хліб вагою більш як 500 грамів з борошна пшеничного вищого, І, ІІ сорту та їх суміші, борошна житнього та суміші борошна пшеничного та житнього простої рецептури без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів; хліб і хлібобулочні вироби дієтичні [10].

Ціни виробників хліба і хлібобулочних виробів мають тенденцію слідувати змінам споживчих цін на продукцію [4]. Рівень цін на хлібу 2003-2016 рр. має тенденцію до поступового зростання; за цей період найбільше зростання цін спостерігаємо у 2015р. -- 154,8%, а у 2005 р. ціни на хліб знизились -- індекс цін становив 97,4% (рис. 5).

За відміни держрегулювання національні виробники поступово підвищують ціни для нівелювання втрат від зниження обсягів виробництва. За 2011-2015 рр. обсяги реалізації хліба та хлібобулочних виробів в грошовому виразі демонстрували змінну динаміку, а от їх питома частка у підсумку категорії “Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів” неухильно зменшувалась (рис. 6).

Більше 90% ринку хліба та хлібобулочних виробів України займає продукція вітчизняного виробника. У той же час, більше половини внутрішнього виробництва хліба та хлібобулочних виробів приходиться на 6 великих компаній. Основним фактором, що впливає на ціноутворення хліба і хлібобулочних виробів, довгий час було державне регулювання галузі, яка жорстко обмежувала рентабельність на низькому рівні. У той же час собівартості виробництва постійно зростає через зростання цін на борошно, подорожчання енергоносіїв і транспортних витрат. Найбільш низькорентабельним (всього 1-2,5%) є виробництво соціальних сортів хліба. Тому значна частина виробників намагаються розширити свій асортимент продукції, випускаючи більш рентабельні види продукції, які не підпадають під держрегулювання -- кондитерські та хлібобулочні вироби, або ж економити на масштабах виробництва.

Висновки. Хліб та хлібобулочні вироби є соціально значущими продуктами в Україні, тому стан справ в хлібопекарній промисловості істотно впливає на соціальну стабільність в суспільстві, а будь-які негаразди в галузі можуть стати каталізатором некерованих масових процесів.

Ринок хліба та хлібобулочних виробів України демонстрував негативну динаміку за 2003-2016 рр. за усіма товарними категоріями у виробництві хліба в натуральному виразі. В розрахунку на душу населення виробництво хліба та хлібобулочних виробів також істотно зменшилось. Спад виробництва хлібної продукції на ринку України почався з кінця 90-х років у зв'язку з погіршенням демографічної ситуації. Значний вплив на сучасний розвиток галузі здійснює збільшення частки дрібних виробників і пекарень, а також понад велика частка тіньового ринку виробництва хліба. У регіональному розрізі лідирує виробництві виробів хлібобулочних м. Київ, на 2-му та 3-му місцях Дніпропетровська та Донецька області. Ринок хліба та хлібобулочних виробів розділяють на два стратегічних сегмента: ринок хліба і ринок хлібобулочних виробів. В структурі виробництва хліба традиційно переважає популярний пшеничний та житньо-пшеничний хліб. Незважаючи на відносно низьку рентабельність виробництва, соціальні сорти хліба займають левову частку від загального обсягу виробництва хліба в Україні.

Розвиток хлібобулочного виробництва тривалий час стримувало державне регулювання в сфері ціноутворення. Собівартість виробництва постійно зростає через зростання цін на борошно, подорожчання енергоносіїв і транспортних витрат. Найбільш низькорентабельним є виробництво соціальних сортів хліба. Тому значна частина виробників намагаються розширити свій асортимент продукції, випускаючи більш рентабельні види продукції, які не підпадають під держрегулювання або ж економити на масштабах виробництва. Рівень цін на хліб у 2003-2016рр. має тенденцію до повільного зростання.

Так, за 2011-2015 рр. обсяги реалізації хліба та хлібобулочних виробів в грошовому виразі демонстрували змінну динаміку, а от їх питома частка у підсумку категорії “Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів” неухильно зменшувалась. Більше 90% ринку хліба та хлібобулочних виробів України займає продукція вітчизняного виробника. У той же час, більше половини внутрішнього виробництва хліба та хлібобулочних виробів приходиться на 6 великих компаній.

Для забезпечення стабільної роботи і розвитку підприємств з виробництва хліба та хлібобулочних виробів необхідно вдосконаленняїх матеріально-технічної бази, розширення виробництва, вихід на новий рівень інноваційного розвитку. Подальші дослідження доцільно спрямувати в бік визначення перешкод інноваційного розвитку та пошук шляхів їх подолання для підприємств хлібопекарної промисловості.