Кластерні моделі розвитку країн Скандинавії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кластерні моделі розвитку країн Скандинавії

В сучасних умовах загострення глобальної конкурентної боротьби, кризових явищ у фінансовій системі, тривалої рецесії відбувається зміна парадигми економічного розвитку з метою забезпечення конкурентоспроможності суб'єктів міжнародних економічних відносин через безперервне застосування ними інновацій, нарощення інтелектуального і соціального капіталу, розвитку підприємництва. Провідна роль у стимулюванні зростання економік регіонів та країн належить саме кластерним структурам, які виступають точками зростання та ефективними платформами для співробітництва компаній, пов'язаних з ними науково-освітніх закладів, інститутів інфраструктури, органів державного управління, стимулюючи їхню інноваційність, високу продуктивність, оптимізуючи життєвий цикл науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та доступність до факторів виробництва й фінансових ресурсів, досягаючи гармонізації інтересів усіх суб'єктів господарювання. Досвід інноваційно орієнтованих Скандинавських країн, які до того ж виявили стійкість до кризових явищ, демонструє результативність упровадження кластерних моделей розвитку, спрямованих на підвищення регіональної, національної та міжнародної конкурентоспроможності.

Глобальне конкурентне лідерство країн у ХХІ столітті може забезпечити розвиток кластерів світового рівня, які функціонують в інноваційних системах за умов ефективної співпраці університетів, науково-дослідних установ та бізнесу, розвинутого ринку венчурного капіталу, урядової підтримки. Отже, перед науковцями та урядами різних країн світу постає завдання теоретичного осмислення впливу кластерів на конкурентний статус країн та формування дієвих кластерних моделей їх розвитку, що обумовлює надзвичайну актуальність досліджуваної теми.

Серед наукових праць, у яких досліджуються теоретичні основи щодо передумов утворення та розвитку кластерів, формування засад кластерної політики, необхідно виділити роботи таких зарубіжних науковців, як Б. Ашейма, Дж. Бекаттіні, Е. Дахмена, М. Дельгадо, М. Енрайта, А. Ісаксена, Ч. Карлссона, К. Кетельса, Ф. Кука, Г. Ліндквіста, Б. Лундвалла, Е. Маркузен, П. Маскелла, Д. Майлата, П. Маскелла, Д. Мейя, Д. Одретчема, Ф. Перру, Т. Петріна, М. Портера, С. Розенфельда, Н. Сечені, О. Солвелла, М. Сторпера, Д. Сол'є, С.Стерна, І.Толенадо, Д.Харта, та інших. Питання формування та розвитку кластерів, особливостей діяльності промислових, транскордонних об'єднань, сутності кластерної політики Європейського Союзу досліджували українські вчені-економісти, серед яких: Л.Антонюк, З.Варналій, Н.Внукова, М.Войнаренко, В.Дергачова, Д.Лук'яненко, І.Манцуров, Л.Матросова, А.Поручник, Є.Панченко, В.Соловйов, С.Соколенко, В.Чужиков, М.Хмара, Л.Яремко та інші. Значний внесок у дослідження кластерів зробили: Європейська Комісія, Рада конкурентоспроможності США, ОЕСР, Європейська кластерна обсерваторія, ЮНІДО, ЮНКТАД та багато інших.

Однак, у сучасній науковій літературі ще недостатньо розкрито методологічні засади функціонування кластерів в умовах глобальних викликів. Удосконаленню підлягають сучасні методики оцінювання впливу кластерів на конкурентоспроможність країн та стратегії формування кластерів світового рівня. Більш ґрунтовного аналізу потребують кластерні моделі розвитку країн Скандинавського регіону. Актуальною залишається проблема обґрунтування необхідності впровадження кластерної моделі розвитку в Україні з метою нарощення її глобальної конкурентоспроможності. Таким чином, комплексне дослідження кластерних моделей розвитку та з'ясування їхньої ролі у підвищенні міжнародного конкурентного статусу країн є важливим як у практичному, так і теоретичному планах, що і зумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах міжкафедральних науково-дослідних тем «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948) та «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Автором особисто досліджено концептуальні засади кластерної моделі розвитку країн Скандинавського регіону, а також розроблено рекомендації щодо впровадження стратегічних напрямів створення та подальшого розвитку кластерів світового рівня в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є теоретичне узагальнення сутності кластерних моделей, дослідження їх впливу на конкурентоспроможність країн; визначення сучасних методик їхньої ідентифікації, систематизації та оцінки на прикладі Скандинавських країн, розроблення стратегічних напрямів розвитку кластерів світового рівня в Україні.

Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні завдання:

- розкрити природу та визначити зміст категорій «кластер», «кластери світового рівня», «кластерна модель розвитку», «кластерна політика»;

- визначити ефективність кластерних моделей країн ЄС, США та Східної Азії (Китаю, Південної Кореї);

- провести порівняльний аналіз сучасних зарубіжних методик оцінювання впливу кластерів на конкурентоспроможність країн та їх бенчмаркінг;

- дослідити кластерні моделі підвищення конкурентного статусу Фінляндії, Данії, Швеції та Норвегії та провести їх систематизацію;

- здійснити комплексне оцінювання результативності кластерної політики ЄС;

- оцінити ефективність інструментів кластерної політики країн Скандинавського регіону;

- обгрунтувати стратегічні пріоритети кластерної політики в контексті нарощення глобальної конкурентоспроможності України.

Об'єктом дослідження виступають процеси конкурентної взаємодії суб'єктів господарювання кластерних структур в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є умови, чинники та особливості формування кластерів Скандинавських країн.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на використанні методологічного принципу єдності теорії та практики, діалектики загального, особливого та одиничного, а також наукової абстракції. Методологічною основою дисертаційного дослідження є історико-логічний метод (для визначення категорій «кластер», «кластери світового рівня», «кластерна модель розвитку»: п.1.1); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (для дослідження ролі кластерів у забезпеченні економічного зростання країн ЄС, США, Східної Азії: п.1.2); аналіз і синтез (для дослідження кластерних моделей розвитку країн Скандинавського регіону, проведення їх систематизації: п.2.1, 2.2, 2.3); методи кількісних та якісних порівнянь (для оцінювання результативності кластерної політики ЄС, визначення ефективних інструментів кластерної політики країн Скандинавського регіону: п.3.1, 3.2); економіко-математичні методи (для оцінювання впливу кластерів на конкурентоспроможність регіонів та країн: п.3.3); методи експертних оцінок (для обґрунтування пріоритетних напрямів формування та розвитку кластерів світового рівня в Україні: п.3.3).

Джерельною та статистичною базами роботи виступають монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних учених економістів, матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій (ВЕФ, ЄБРР, Світового Банку), комісій ООН, зокрема ЮНКТАД, Інституту менеджменту та розвитку, консалтингових компаній (Price Waterhouse Coopers, McKinsey), інформаційних агентств (Bloomberg, Reuters), офіційні публікації Європейської Комісії, Групи з європейської кластерної політики, Закони України, Укази Президента України, інформаційні матеріали низки міжнародних асоціацій та програм, зокрема ТАКТІКС, Німецького бюро технічного співробітництва GTZ, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», ресурси Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у теоретичному узагальненні сутності кластерів світового рівня та їхнього впливу на конкурентоспроможність країн Скандинавського регіону, розкритті механізмів формування кластерних моделей Швеції, Данії, Фінляндії, Норвегії, їх конкурентних переваг та ключових інструментів ефективної реалізації кластерної політики, обґрунтуванні доцільності імплементації кластерної моделі розвитку в Україні з метою нарощення її конкурентного статусу на основі реалізації стратегії розвитку кластерів світового рівня.

Нові наукові положення, одержані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше одержано:

- обґрунтування та характеристику кластерної моделі розвитку країн, яка для забезпечення національної конкурентоспроможності у довгостроковому періоді передбачає пріоритетне, великомасштабне, дійове використання принципів і технологій багаторівневої кластеризації економіки за цілеспрямованої нормативно-законодавчої організаційно-фінансової підтримки держави та суспільства; виявлено особливості її застосування в державах Скандинавського регіону, коли забезпечення стійкого економічного зростання досягається за рахунок вільного доступу до знань і капіталу, продукування і оперативної комерціалізації новітніх технологій на засадах цільової урядової підтримки, державно-приватного партнерства, соціальної згуртованості. На основі бенчмаркінгу результативності діяльності кластерів у країнах Європейського Союзу, США, Східної Азії із застосуванням авторської економетричної моделі доведено стимулюючий вплив кластеризації країн на підвищення їхнього конкурентного статусу та виявлено пряму кореляційну залежність (з допомогою програмного продукту STATISTICA 8.0) між рівнем конкурентоспроможності регіонів та виробничим потенціалом, чисельністю зайнятих, патентною активністю. На цій основі ідентифіковано 6 кластерів світового рівня та доведено їхній значний позитивний вплив на економічне зростання країн Скандинавського мегарегіону;

удосконалено:

- зміст категорії «кластер», що в сучасному розумінні являє собою організаційно оформлену локально інтегровану мережу взаємно зацікавлених у співробітництві та використанні його результатів юридично незалежних суб'єктів у певній сфері діяльності із координацією дій та програм розвитку в межах чітко визначеної стратегії; феномен «кластерів світового рівня» обумовлюється: надзвичайно високою мотиваційною, ресурсною, функціональною консолідацією його суб'єктів; спрямованістю діяльності на формування і задоволення попиту глобального ринку, гнучкістю реагування на кон'юнктуру шляхом використання проривних технологій в обраних сегментах; стратегічною значимістю і ефективністю програм і проектів; глобальною мережевою відкритістю і ефективними механізмами організаційно-структурного саморозвитку завдяки власному креативному менеджменту;

- комплексне оцінювання кластерної політики країн ЄС, як системи гармонізації державних та наднаціональних заходів і механізмів підтримки, що спрямовані на стимулювання та ефективне функціонування різнорівневих кластерів, та виокремлено 3 етапи її становлення та розвитку за пріоритетністю стимулювання створюваних інноваційних таксономічних одиниць й цілями їхнього фінансування: 1-й (1999-2006 роки) - підтримка національних і регіональних кластерів через відповідні програми та регіональні інноваційні стратегії; 2-й (2007-2013 роки) - підтримка пріоритетних кластерів на засадах державно-приватного партнерства з метою усунення диспропорцій розвитку між регіонами та здійснення масштабної урядової підтримки; 3-й (2013-2020 роки) - політика стимулювання кластерів світового рівня через створення відповідних стратегічних центрів їхнього розвитку на національному рівні. Це дало змогу визначити відповідні її селективні інструменти та механізми: програми, фонди ЄС й проекти транскордонного співробітництва; національні й регіональні кластерні програми; державні та регіональні стратегії (надання цільових грантів, пільги на оренду земельних ділянок, виробничих площ і приміщень, увезення спеціалізованого обладнання, пільгові державні кредити, преференції); експертні центри кластерів світового рівня; кластерні ініціативи; пункти досконалості кластерного менеджменту; платформи державної підтримки та співпраці в рамках проектів розвитку та офіси трансферту технологій.

дістало подальший розвиток:

- розкриття методологічної сутності та класифікація теорій кластерів відповідно до основних наукових шкіл за видами кластерних структур: французько-італійська школа - кластери як «полюси зростання», «промислові фільєри», «інноваційні мільйо», «промислові округи»; американська і британські школи - кластери як «промислові райони», «виробничі кластери», «регіональні кластери», «інноваційні кластери», «потужні кластери» і європейська й скандинавська школи - кластери як «мега-кластери», «транскордонні кластери», «регіональні конкурентоспроможні кластери», «кластери світового рівня»; визначення провідної ролі кластерів світового рівня в економічному розвитку країн і фактори їхньої конкурентоспроможності: екзогенні - формування єдиного глобального науково-технологічного простору, доступність джерел фінансування та їх диверсифікованість для високотехнологічних секторів, державно-приватне партнерство, сприятливе й стабільне макроекономічне й інституційне середовище, підприємницька активність, сучасна інфраструктура, ефективне функціонування ринків праці, високий рівень розвитку соціального капіталу, участь в міжнародно-технологічному обміні; ендогенні - ефективні регіональні інноваційні системи, розвинуті мережі підтримуючих галузей, динамічне й відкрите бізнес-середовище, технологічна готовність суб'єктів бізнесу, сприятливий інвестиційний клімат;

- узагальнення сучасних стратегічних напрямів формування кластерної моделі країн ЄС: реалізація ефективної політики щодо підтримки кластерів світового рівня з метою досягнення інтелектуального та інноваційного лідерства; пріоритетність фінансування сфер високих та інформаційно-комунікаційних технологій, науки про життя, екологічно чистих ноухау, адитивного виробництва; стимулювання розвитку Європейської платформи кластерної співпраці; формування глобального технологічного партнерства для реалізації проектів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, передачі ліцензій, трансферу технологій та співпраці; створення єдиної глобальної кластерної мережі;

- обґрунтування доцільності імплементації кластерної моделі розвитку в Україні як механізму досягнення її високого конкурентного статусу на основі реалізації Стратегії розвитку кластерів світового рівня на 2014-2025 роки, яка передбачає такі основні заходи: створення пріоритетних національних кластерів у сферах високих та інформаційно-комунікаційних технологій, енергетичного та екологічно чистих секторів, біотехнологій, адитивного виробництва, агросектору, машино- та авіабудування, освіти, забезпечення законодавчої, організаційної та інформаційної підтримки їх розвитку; реалізація кластерної політики на таких рівнях: міжнародному (підтримка загальноєвропейськими програми, міжнародними організаціями та фондами), національному (за допомогою реалізації кластерних програм, стимулювання системи науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, пріоритетних інвестиційних проектів в рамках кластерів), регіональному (на засадах взаємодії між органами державної влади і місцевого самоврядування, бізнесом і науково-освітніми установами із застосуванням принципів державно-приватного партнерства, відкритих інновацій); стимулювання розвитку кластерів світового рівня, формування конкурентної освітньо-технологічної мережі для диверсифікації міжнародного партнерства й співробітництва.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони можуть слугувати методологічною базою формування та реалізації кластерної моделі розвитку в Україні з метою нарощення її конкурентоспроможності у глобальному просторі.

Наукові результати дисертаційного дослідження щодо розроблення кластерної моделі розвитку України використано НДЕІ Міністерства економічного розвитку та торгівлі в ході виконання науково-дослідних робіт: «Розроблення наукових засад впровадження кластерних моделей в Україні», 2009 р.; «Розроблення науково-методичних рекомендацій з організаційно-економічного забезпечення формування та сприяння розвитку транскордонних кластерів», 2010 р.; «Розроблення науково-практичних рекомендацій щодо розробки та впровадження Проекту «Конкурентоспроможна Херсонщина», 2011 р. (довідка №1/250 від 22 липня 2013 р.). Практичні рекомендації роботи щодо впровадження стратегії розвитку кластерів світового рівня були використані у практичній діяльності інвестиційної компанії «ІНЕКО» (довідка №112 від 10.09.2013 р.). Результати дисертаційного дослідження були використані головним управлінням економіки Київської обласної державної адміністрації під час підготовки методичних матеріалів і практичних рекомендацій для оцінювання інноваційної спроможності та кластерного потенціалу Київської області (довідка №2-12-134 від 05.06.2008 р.). Результати дослідження були використані у поточній діяльності Північного регіонального центру інноваційного розвитку, які стосувались комплексного аналізу інноваційного потенціалу Житомирської, Чернігівської, Черкаської областей щодо розроблення рекомендацій з підвищення рівня інноваційної спроможності й створення кластерів на їх територіях (довідка №259 від 29.12.2009 р.). Окремі результати впроваджені в діяльність Київського регіонального центру інноваційного розвитку, які стосувались комплексного аналізу інвестиційного потенціалу Київської області й розроблення рекомендацій з підвищення її інвестиційної привабливості шляхом створення кластерів на її території (довідка№15 від 31.01.2011р.). Результати дослідження дістали своє впровадження у поточній діяльності фінської компанії Maroite Oy, що стосувались аналізу основних тенденцій розвитку кластерів світового рівня у Фінляндії (довідка №146 від 19.08.2013 р.). Результати дослідження впроваджені в діяльність Київського обласного центру з інвестицій та розвитку Державного агентства України з інвестицій та управління Національними проектами, які стосувались рекомендацій щодо реалізації кластерної стратегії розвитку на території України (довідка № 115 від 02.09.2013 р.). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використано у навчальному процесі кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в лекціях з дисциплін «Міжнародна економіка», «Управління міжнародною конкурентоспроможністю» (довідка від 9 вересня 2013 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і теоретичні висновки дисертації обговорювалися на 10 міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: «Парадигма соціальної політики України на зламі тисячоліть» (м. Київ, 30 жовтня 2007 р., довідка №181-11/394 від 30.10.2007); «Економіка України в системі глобального поділу праці» (м. Київ, 15-16 листопада 2007р.); «Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи» (м. Київ, 26 листопада 2009р., довідка №07-РЕ/117 від 26.11.2009); «Імперативи розвитку України в умовах глобалізації» (м. Чернігів, 11- 13 червня 2009 р.); «Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством» (м. Луцьк, 29 - 30 червня 2010 р.); Круглий стіл: «Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи» (м. Житомир, 2-3 червня 2011 р.); «Реформування економічної системи в контексті міжнародного співробітництва» (м. Тернопіль, 3 червня 2010 р.); «Кластерный подход к управлению и развитию регионов» (м. Севастополь, 21-22 липня 2012 р.); «Four years on: how have capital cities dealt with the crisis. RSA Research Network» (м. Київ, 26 жовтня 2012 р.); Круглий стіл: «Інновації та кластерний підхід як фактори розвитку малого та середнього бізнесу в Україні» (м. Київ, 6 березня 2013 р.) та доповідались на 7 тематичних семінарах, що проводились Центрами перепідготовки та підвищення кваліфікації органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств Київської, Черкаської та Чернігівської обласних державних адміністрацій (30 травня 2008 р.; 18 вересня 2008 р.; 23 листопада 2008 р.; 22 вересня 2009 р.; 16 квітня 2010 р.; 26 квітня 2010 р.; 29 березня 2011 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано автором самостійно у 13 наукових працях загальним обсягом 5,94 д.а., з них 5 - у наукових фахових виданнях, 1 - у зарубіжному виданні; 1 - у науковому фаховому виданні України, що входить у міжнародну наукометричну базу RePec; та 6 - матеріали та тези доповідей міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг дисертації становить 205 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 18 таблиць на 20 сторінках, 20 рисунків на 20 сторінках, 8 додатків на 53 сторінці. Список використаних джерел налічує 203 найменування.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано ступінь її розроблення у працях українських і зарубіжних учених, виявлено зв'язок роботи з науковими програмами і темами, окреслено мету і завдання дослідження, сформульовано його об'єкт, предмет, визначено методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів та їхнє практичне значення.

У розділі 1 «Теоретичні засади дослідження розвитку та функціонування кластерів в умовах глобальної конкурентної боротьби» досліджено теоретичні основи кластерної концепції, проаналізовано та систематизовано існуючі погляди й концепції зарубіжних і вітчизняних учених.

Проведений автором комплексний аналіз теоретичних підходів щодо визначення сутності кластерів дав змогу розкрити методологічну сутність і класифікацію теорій кластерів, що дозволило автору виокремити основні наукові школи та історичні етапи у їхньому розвитку: 1-й етап, французько - італійська школа (Ф. Перру, І. Толенадо, Д. Сол'є, Д. Мей, Дж. Бекаттіні); 2-й етап, американська й британська школи (Е.Маркузен, М.Портер, М. Енрайт, С. Розенфльд, П. Маскелл, Д. Харт, М. Дельгадо), 3-й етап, європейська й скандинавська школи (О. Сольвел, К. Кетельз, Т. Петрін). На основі синтезу підходів американської й скандинавської шкіл автор сформулював власне визначення категорії «кластер» як організаційно оформлену локально інтегровану мережу взаємно зацікавлених у співробітництві та використанні його результатів юридично незалежних суб'єктів у певній сфері діяльності із координацією дій та програм розвитку в межах чітко визначеної стратегії.

Проаналізовано Європейську кластерну модель розвитку та визначено основні її характеристики: масштабна державна підтримка кластерних програм та ініціатив зі значним бюджетним асигнуванням й фінансуванням спеціалізованих програм та проектів; інтенсивний, однак нерівномірний розвиток кластерних структур у загальній кількості 2047 з потужними інноваційними системами та широкими ланцюгами вартості в сферах високих та інформаційно-комунікаційних, екологічно чистих технологій, науки про життя, автомобілебудуванні. Автором виокремлено країни-лідери за кількістю кластерів світового рівня в Європі: Німеччина (3 кластери високих технологій - «Кремнієва Долина ХХІ століття» - Мюнхен, Гамбург, Дрезден), Франція, Швейцарія й Німеччина (транскордонне об'єднання «БіоВалей»), Данія й Швеція (кластер науки про життя «Долина Медікон»), Фінляндія (Кластер екологічно чистих технологій), Норвегія (Морський кластер). Унаслідок чого обґрунтовано, що саме кластери світового рівня, які формують глобальні інноваційно-виробничої мережі, забезпечують стійке економічне зростання країн та підвищення їх міжнародної конкурентоспроможності.

Автором досліджено 384 кластери США, серед яких 2 кластери світового рівня - «Кремнієва долина», Кластер біотехнологій Бостона. Проведений аналіз дав змогу виявити домінуючу роль кластерів в економічному розвитку США, які впливають на продуктивність праці, рівень заробітної плати, якість життя населення, позитивну динаміку венчурного фінансування та обсяги інвестицій. Визначено основні риси Американської кластерної моделі: стихійність розвитку кластерів, активна конкуренція, розвинений ринок венчурного фінансування, привабливе підприємницьке й наукове середовище. Проаналізовано кластери Південної Кореї та Китаю, виокремлено кластери світового рівня за ефективністю їхньої діяльності та впливу на конкурентоспроможність національних економік: кластер Ульсан, кластер Чжунгуаньцунь, учасники яких здійснили експансію на міжнародні ринки високотехнологічної продукції й включені до лістингів іноземних бірж NASDAQ, NYSE та мають значні частки експортної продукції в загальному обсязі виробництва країн. Обгрунтовано, що Азійська кластерна модель базується на створенні комплексів «міні-кластерів», повя'заних у мережі, масштабних державних програмах підтримки розвитку кластерів через побудову глобальних дослідницьких мереж. Доведено, що діяльність кластерів має позитивний вплив на нарощення конкурентних позицій країн на міжнародних ринках, стимулює розвиток транскордонного співробітництва, активізує інноваційну та інвестиційну діяльність.

Розглянуто методичні підходи щодо оцінювання впливу кластерів на конкурентоспроможність країн та аналізу їхньої ефективності (європейська та американська методики; кластерний індекс; кластерний бенчмаркінг). На цій основі автор обґрунтовує необхідність використання інтегральної методики для оцінювання впливу кластерів на конкурентоспроможність країн та аналізу його ефективності на основі поєднання методики Європейської кластерної обсерваторії (на основі шкали зірок, кожна з яких відповідає показниках: розмір, спеціалізація, фокус), методу аналізу статистичних даних та аналізу «діаманта» кластера (стан попиту, стратегія фірми та суперництво, умови для факторів, суміжні галузі), методик «Центрів економічного розвитку» з методикою скандинавських експертів проекту «Кластерний бенчмаркінг».

У розділі 2 «Кластерні моделі економічного розвитку країн Скандинавського регіону» комплексно досліджено засади розвитку кластерних моделей підвищення конкурентного статусу Фінляндії, Данії, Швеції та Норвегії, здійснено систематизацію кластерних моделей Скандинавських країн, обґрунтовано їхній вплив на конкурентоспроможність національних економік, локалітетів й суб'єктів господарювання.

Автором досліджено моделі країн Скандинавського регіону, зокрема проаналізовано 77 кластерів Швеції та виокремлено 2 кластери світового рівня у сфері науки про життя: «Стокгольм Упсала», «Долина Медікон», які є основними продуцентами конкурентної продукції з високими частками інтелектуальної, наукової, креативної, інноваційної компоненти та відіграють ключову роль у підвищенні міжнародного конкурентного статусу Швеції (рис.1).

Рис.1. Типова модель формування та розвитку кластерів світового рівня у Швеції

кластер політика стратегічний

Джерело: розроблено автором

Результати бенчмаркінгу глобальної конкурентоспроможності країн Скандинавського регіону демонструють високі показники їхнього економічного зростання, конкурентоспроможності, розвитку соціального капіталу, «еко-інновацій» (рис.2).

Рис.2. Бенчмаркінг глобальної конкурентоспроможності Скандинавських країн

Джерело: побудовано автором на основі WEF

Автором досліджено кластерну модель підвищення конкурентного статусу Фінляндії, яка характеризується масштабним фінансуванням сектору науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (державний та бізнес сектор); високорозвинутим сектором освіти (університети світового класу та науково-дослідні установи формують висококваліфіковану робочу силу); ефективним співробітництвом науки, бізнесу та влади, що забезпечує синтез креативного середовища, розвинутим підприємництвом (90% малих та середніх підприємств входять до кластерів), мережевими взаємозв'язками між учасниками кластерів у національній та регіональних інноваційних системах. Проаналізовано 42 кластери та виокремлено кластер світового рівня екологічно чистих технологій, який здійснює стимулюючий вплив на конкурентоспроможність регіону Етела-Суомі (NUTS2), про що свідчать найвищі значення показників економічного розвитку регіону у порівнянні з середніми по країні, так патентна активність становить (1018 одиниць), що вище в 3 рази, ніж у Фінляндії; рівень заробітної плати перевищує середній показник по країні в 2 рази (67,57 тис. євро). Автором здійснено аналіз 32 кластерів Норвегії за методикою М. Портера, виявлено, що Морський кластер демонструє високий рівень інноваційного розвитку, діяльність суб'єктів кластера спрямована на задоволення глобального попиту ринку із значною часткою у загальному експорті країни, що забезпечується використанням сучасних технологій й присутністю підтримуючих компаній та виробництв.

Також проведено аналіз конкурентних переваг кластерів Данії, яка посідає лідируючі позиції у сфері екологічно чистих технологій, зокрема за потужністю офшорної вітроенергетики, розвитком «зеленого бізнесу» та інновацій. Досліджено 30 кластерів та виокремлено 2 кластери світового рівня в сферах науки про життя та екологічно чистих технологій, доведено їх вплив на підвищення регіональної конкурентоспроможності, про що свідчать найвищі значення селективних індикаторів оцінки соціально-економічного розвитку регіону Копенгаген (NUTS2) у порівнянні з середніми по країні. Визначено, що ВРП на чисельність зайнятих в регіоні перевищує середній показник по країні на 1297 тис. євро, рівень заробітної плати перевищує середній показник по країні в 3 рази (83,74 тис. євро). За методикою Європейської кластерної обсерваторії кластер має найвищий показник фокус (9,58), що демонструє високу значимість його в регіоні. Такі висновки автора збігаються з розрахунками експертів Європейської Комісії індексу регіональної конкурентоспроможності (за класифікацією регіонів NUTS2), в якому регіони локалізації кластерів світового рівня Данії, Швеції та Фінляндії посідають лідируючі позиції за показниками інноваційної конкурентоспроможності регіону, ефективності ринку праці, розвитку вищої освіти, технологічної готовності.

У роботі систематизовано моделі розвитку кластерів країн Скандинавського регіону за такими основними рівнями функціонування кластерної політики: наднаціональний рівень підтримується в рамках програм міжнародних фінансових організацій, фондів і програм ЄС, Скандинавською венчурною мережею та спеціалізованими фондами; національний - координується міністерствами, агентствами, спеціалізованими фондами підтримки наукових досліджень та інновацій, радами конкурентоспроможності; регіональний рівень підтримується муніципалітетами та регіональними агенціями (рис.3).

Рис. 3. Кластерна модель розвитку економік країн Скандинавського регіону

Джерело: розроблено автором

Проведений аналіз кластерних моделей підвищення конкурентного статусу Швеції, Данії, Фінляндії, Норвегії дав можливість довести ключову роль кластерів світового рівня у підвищенні їхнього міжнародного конкурентного статусу як основних продуцентів конкурентної продукції з високими частками інтелектуальної, наукової, креативної, інноваційної компонентів. Встановлено, що саме великі конкурентні компанії виступили ядрами формування таких кластерів, як зокрема: Astra, Pharmacia в «Стокгольм Упсала»; LEO Pharma, Novo Nordisk в «Долина Медікон»; Vestas Wind Systems у кластері екологічно чистих технологій Данії, Ecocat Group - в Фінляндії; концерн Orion Group в кластері біотехнологій Фінляндії), навколо яких зосереджені розвинуті мережі спеціалізованих постачальників, сервісних компаній, приватних та державних лабораторій, науково-дослідні інститути, університети з науковими парками, контактні пункти, венчурні фонди, агенції розвитку, які підтримуються спеціалізованими програмами та ініціативами.

У розділі 3 «Політика стимулювання розвитку кластерів у спільному Європейському економічному просторі» автором здійснено комплексне оцінювання ефективності кластерної політики країн ЄС, США та Східної Азії, виявлено роль держави у стимулюванні та регулюванні кластерного розвитку, визначено ефективні інструменти кластерної політики Фінляндії, Данії, Швеції. Норвегії, обґрунтовано їхню доцільність і розроблено рекомендації щодо імплементації кластерної моделі розвитку в Україні.

Досліджено особливості кластерної політики Європейського Союзу та здійснено її комплексне оцінювання. В роботі виокремлено основні етапи стимулювання розвитку кластерів: підтримка структурних заходів на національному та регіональному рівнях, реалізація кластерних програм та регіональних стратегій; системна допомога пріоритетних кластерних структур через реалізацію стратегій та ініціатив на засадах державно-приватного партнерства з метою усунення асиметрій між регіонами; створення стратегічних центрів на національному рівні з підтримки кластерів світового рівня. Це дало можливість виявити низку відмінних рис кластерної політики країн ЄС, зокрема: пряме масштабне державне фінансування кластерних програм як на національному, так і на регіональному рівнях; значна кількість довгострокових ініціатив підтримки розвитку кластерів світового рівня.

Узагальнено основні стратегічні напрямки формування кластерних моделей країн ЄС: реалізація політики щодо підтримки кластерів світового рівня на наднаціональному й національному рівнях у рамках Європейської групи кластерної політики; фінансова підтримка розвитку високотехнологічних секторів; функціонування єдиної глобальної платформи співпраці кластерних структур; стимулювання розвитку Європейської кластерної мережі; формування глобального технологічного партнерства для реалізації проектів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, передачі ліцензій, трансферу технологій. Ефективність політики стимулювання кластерів забезпечується ініціативами та програмами, зокрема: «ЄвропаІнтерКластер» (забезпечення побудови ефективних процесів кооперації між учасниками кластерів на території ЄС), «Європейський кластерний альянс» (упровадження кластерних програм на національному рівні), «Акенет», «Регіони знань» (транснаціональна кооперація між кластерами на регіональному рівні), «Іннова Європа» (активізація міждержавного співробітництва між учасниками кластерів з метою створення спільних дослідницьких проектів і розроблення бізнес-стратегій), «Проінно Європа» (стимулювання розвитку кластерів світового рівня), «Кластерна досконалість» (розроблення єдиних стандартів підтримки розвитку інноваційних підприємств малого та середнього бізнесу в кластерних структурах), «Програма підтримки інноваційного розвитку та конкурентоспроможності в рамках кластерів на 2010-2014 рр.» (фінансування інвестиційних та інноваційних проектів сфер інформаційно-комунікаційних технологій, чистих технологій), «Інтеррег IV», «Інтеракт», «Еспон 2013» (підтримка транскордонних кластерів у рамках транснаціонального співробітництва).

Виявлено особливості реалізації кластерної політики Скандинавських країн, доведено її ефективність, виокремлено основні її риси: масштабна урядова підтримка кластерів, наявність як національних, так і регіональних кластерних програм у комплексі з інноваційними стратегіями, програмами розвитку, що передбачає як значні бюджетні асигнування, так і цільові гранти, пільги, преференції; ефективне застосування моделі державно-приватного партнерства, інтенсивний розвиток освіти та науки, ринку венчурного капіталу, конкуренції та маркетингової інтеграції (для одержання фінансової підтримки будь-якого рівня та форми необхідним є юридична інституціоналізація організації управління кластером) (табл. 1).

кластер політика стратегічний

Таблиця 1. Вплив кластерних програм на економічний розвиток країн Скандинавського регіону

* Глобальний індекс інновацій INSEAD, 2013 р.

Джерело: розроблено автором

Автором побудовано економетричну модель оцінювання впливу кластерного розвитку на регіональну конкурентоспроможність, яка виражена відношенням валового регіонального продукту до чисельності зайнятих у регіоні (Y) на основі використання таких показників: кількість патентів на мільйон жителів у регіоні (X1); кількість підприємств, локалізованих на території регіону (X2); чисельність зайнятих, локалізованих у кластерах регіону (X3). Використавши дані міжнародної статистики (обсяг вибіркової сукупності стандартизованих даних становить 500 спостережень) й за допомогою програмного продукту STATISTICA8.0 апроксимовано багатофакторну регресійну модель взаємозв'язку залежної та пояснюючих змінних, що має наступний вигляд: Y = 20 304 + 5,82*X1 + 0,20* X2 + 0,02* X3. За результатами моделювання було виявлено сильний статистичний зв'язок між досліджуваними показниками, якому відповідає коефіцієнт детермінації на рівні R²=0,62. Оцінені показники достовірності апроксимованої моделі, зокрема розрахункові значення F критерію Фішера (для загальної оцінки якості регресії) і t - статистик Ст'юдента (для оцінювання значимості коефіцієнтів множинної регресії), які становлять відповідно 17,13; 8,32; 7,16; 9,14 та є вищими за критичні значення статистик. Виходячи з цього, зроблено висновок, що в системі факторів регіональної конкурентоспроможності ключову роль відіграють якість сукупної робочої сили, патентна активність та виробничий потенціал регіону, що забезпечується завдяки розвитку кластерних структур.

На цій основі автором ідентифіковано 6 кластерів світового рівня та визначено їхній вплив на підвищення конкурентоспроможності Швеції, Данії, Фінляндії а також Норвегії, що дало можливість підтвердити за допомогою новітньої методики оцінювання європейської регіональної конкурентоспроможності Європейської Комісії залежність конкурентного статусу регіонів від рівня розвитку кластерів, розташованих в ньому.

Обґрунтовано доцільність імплементації кластерної моделі розвитку в Україні на основі реалізації Стратегії розвитку кластерів світового рівня, що передбачає: створення національних кластерів (сфер високих, інформаційно-комунікаційних технологій, біотехнології, адитивного виробництва, агросектору, екологічно чистих технологій, енергетики, освіти, машино- та авіабудування), розроблення законодавчої бази, забезпечення організаційної та інформаційної підтримки розвитку кластерів, реалізацію кластерної політики на міжнародному (підтримка загальноєвропейськими програми, міжнародними фондами та організаціями), національному (за допомогою реалізації кластерних програм, стимулювання системи науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, забезпечення реалізації пріоритетних інвестиційних проектів у рамках кластерів), регіональному рівнях (на засадах взаємодії між органами державної влади і місцевого самоврядування, бізнесом і науково-освітніми установами із застосуванням принципів державно-приватного партнерства та за підтримки бізнес-структур, доступу до венчурних фондів); стимулювання розвитку кластерів світового рівня.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення сутності кластерів світового рівня, кластерних моделей розвитку країн ключових інноваторів, факторів їхнього формування та сучасних методик їхнього оцінювання. Комплексне дослідження впливу кластерів світового рівня на конкурентоспроможність країн Скандинавського регіону дало автору можливість сформулювати наступні висновки:

1. В умовах загострення боротьби за глобальне лідерство саме кластерам світового рівня, що формують консолідовані високонкурентні мережі, діяльність яких спрямована на задоволення глобального попиту на товари та послуги на основі використання сучасних новітніх технологій, мобільності людського та соціального капіталів належить провідна роль у забезпеченні конкурентного статусу як окремих регіонів, так і країн. Висока ефективність кластерних моделей високорозвинутих країн забезпечується реалізацією системи великомасштабних заходів, спрямованих на підтримку кластерів світового рівня, що функціонують в інноваційних системах за умов розвинутого ринку венчурного капіталу та доступності фінансових ресурсів, інтенсивної співпраці університетів, науково-дослідних установ та бізнесу, оперативної комерціалізації.

2. Ефективність кластерної моделі США зумовлена передусім реалізацією комплексу заходів, які сприяли формуванню таких конкурентних кластерів як «Кремнієва Долина», кластер біотехнологій Бостона, діяльність яких спрямована на формування сприятливого бізнес-середовища й використання сучасних новітніх технологій, що забезпечили високі дохідність та продуктивність їх субєктів господарювання. Американська кластерна модель вирізняється непрямим урядовим стимулюванням, розвинутим ринком венчурного капіталу, унікально сформованим креативним середовищем, привабливим підприємницьким, науковим, інвестиційним кліматом. Результативність Азійської кластерної моделі забезпечена стратегією утворення глобальних інноваційних мега-кластерів з активною домінуючою роллю уряду через масштабні державні програми підтримки пріоритетних кластерів, стимулюванням розвитку глобальних дослідницьких мереж, просуванням взаємовигідних технологічних відносин між корпораціями та впровадженням наймасштабніших у світі витрат на наукові дослідження та розробки, що підтвердило стимулюючий вплив кластерних моделей на економічне зростання.

3. Високий рівень достовірності результатів оцінювання впливу кластерів на економічний розвиток країн та аналізу їхньої ефективності забезпечується поєднанням елементів традиційної методики М. Портера (розрахунки показників продуктивності кластера), методик Європейської кластерної обсерваторії (шкала зірок, показники зайнятості, середньої заробітної плати зайнятих у кластерах) та «Центрів економічного розвитку» (виробнича спеціалізація, інноваційна діяльність, опитування) з методами кластерного бенчмаркінгу . Інтегральна методика враховує оцінку як економічного, інноваційного, інвестиційного потенціалу кластерних структур, так і дає можливість здійснти бенчмаркінг, оцінити результативність кластерної політики та діяльності кластерного менеджменту.

4. Країни Скандинавського регіону є ключовими світовими інноваторами та лідерами в рейтингах глобальної конкурентоспроможності, що зумовлено насамперед реалізацією ефективної політики щодо підтримки розвитку кластерів у сферах високих та інформаційно-комунікаційних технологій, науки про життя, екологічно чистих технологій, адитивного виробництва. Позитивний стимулюючий вплив кластерів на економічний розвиток країн доведено за допомогою економетричної моделі оцінювання впливу кластерного розвитку на регіональну конкурентоспроможність Швеції, Данїі, Фінляндії, Норвегії та бенчмаркінгу результативності діяльності кластерів в країнах Європейського Союзу, США, Східної Азії. Кластери світового рівня країн Скандинавського регіону демонструють високу продуктивність, інвестиційну та патентну активність, що підтверджує їхній високий конкурентний статус та значний вплив на підвищення конкурентоспроможності країн.

5. Кластерна політика Європейського Союзу впливає на формування загального європейського бізнес-середовища та реалізується на основі стимулювання розвитку кластерів світового рівня з метою досягнення їх глобального лідерства. Найбільш ефективними інструментами її реалізації виступають фонди, проекти транскордонного співробітництва, кластерні програми та ініціативи на національному та регіональному рівнях, стратегії розвитку, які передбачають надання цільових грантів, пільг, преференцій, експертні центри кластерів світового рівня та пункти досконалості кластерного менеджменту, платформи державної підтримки та співпраці.

6. Високі конкурентні позиції Фінляндії, Данії, Швеції, Норвегії зумовлені ефективним функціонуванням кластерних моделей їх розвитку, в яких зосереджено 175 кластерних структур та 6 кластерів світового рівня, діяльність яких підтримуються програмами й фондами Європейського Союзу та Скандинавських країн на наднаціональному, національному та локальному рівнях, кластерними програмами й ініціативами, венчурними фондами, стратегіями розвитку високотехнологічних секторів. Особливостями ефективної реалізації політики стимулювання кластерів забезпечується масштабною урядовою підтримкою, реалізацією програм й ініціатив на національному та регіональних рівнях, функціонуванням стратегічних центрів світового рівня,

7. Сучасними стратегічними пріоритетами кластерної політики в контексті нарощення глобальної конкурентоспроможності України має бути реалізація Стратегії розвитку кластерів світового рівня на 2014- 2025 роки, за допомогою якої Україна може перетворитися на сильну, економічно розвинену державу з високим конкурентним статусом. Імплементація кластерної моделі розвитку передбачає створення пріоритетних національних кластерів у сферах високих та інформаційно-комунікаційних технологій, біотехнологій, адитивного виробництва, агросектору, енергетики та екологічно чистих технологій, машино- та авіабудування, освіти; забезпечення законодавчої, організаційної та інформаційної підтримки; реалізацію політики стимулювання кластерів світового рівня, формування конкурентної освітньо-технологічної мережі для партнерства й міжнародного співробітництва.

Література

кластер політика стратегічний

Рибак Ю.В. Розвиток високотехнологічних кластерів в умовах глобалізації/ Л.Л.Антонюк , Ю.В.Рибак // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. - 2008. - № 245. - С. 788-995 (0,5 д.а.; особисто автору - 0,4 д.а., дослідження сутності високотехнологічних кластерів, особливості розвитку кластерів Скандинавського регіону, кластерна політика).

Рибак Ю.В. Становлення мережевих взаємозв'язків в національній інноваційній системі Фінляндії/ Л.Л.Антонюк, Ю.В.Рибак // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. - 2009. - № 251. - С. 929-941. (0,8 д.а.; особисто автору - 0,7 д.а., особливості формування НІС Фінляндії, розвиток кластерів).

Рибак Ю.В. Транскордонні кластери в системі регіонального розвитку країн високого конкурентного статусу/ Ю.В. Рибак // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць НДЕІ. - 2011. - № 9 (124) C.199-205 (0,6 д.а.)

Рибак Ю.В. Стратегії підвищення міжнародної конкурентоспроможності регіонів/ Ю. В. Рибак // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - № 1 (116).- C.192-198 (0,7 д.а.).

Рибак Ю.В. Теоретичні засади дослідження розвитку та функціонування кластерів в умовах глобальної конкурентної боротьби/ Ю.В. Рибак // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - № 2 (129).-C.94-101 (1,04 д.а.).

У зарубіжному виданні та науковому фаховому виданні України, яке зареєстроване в міжнародній наукометричній базі RePec:

Rybak Y.V. Develoment of world-class clusters in Nordic countries/ Rybak Y.V. // An International Journal of Economy «Entrepreneurship» ISSN 1999-2300. - №9, 2013. - С.93-95 (0,5 д.а.).

Рибак Ю. В. Кластерна політика країн Скандинавського регіону у формуванні та ефективному функціонуванні конкурентоспроможних кластерів/ Ю.В.Рибак // Економіст. - 2013. - №9. - С. 40-44 (0,7 д.а.).

В інших виданнях:

Рибак Ю.В. Стратегії підвищення міжнародної конкурентоспроможності регіонів / Ю.В. Рибак // Формування ринкової економіки: Спеціальний випуск, Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи: збірник наукових праць. - К: КНЕУ, 2009. - С.561 - 567 (0,3 д.а.) .

Рибак Ю.В. Досвід країн Скандинавського регіону в організації конкурентоспроможних кластерів / Ю.В. Рибак // Реформування економічної системи в контексті міжнародного співробітництва: збірник тез економічної наукової інтернет - конференції, 23 червня 2010 р. - Тернопіль. - С.71-73 (0,1 д.а.).

Рибак Ю. В. Кластерна модель економічного розвитку як засіб виходу регіону із кризи/ Ю.В. Рибак // Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, 29 - 30 червня 2010 р. - Луцьк: Кафедра обліку і аудиту Луцького національного технічного університету - С.202 - 204 (0,2 д.а.).

Рибак Ю.В. Транскордонні кластери в системі регіонального розвитку країн високого конкурентного статусу / Ю.В. Рибак// Матеріали П'ятої Міжнародної науково-практичної конференції «Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи» 2-3 червня 2011р. - Житомир: Київський інститут бізнесу та технологій Житомирська філія. - С.29-32 (0,2 д.а.).

Рибак Ю.В. Роль кластерів в забезпеченні економічного зростання та їх глобальної конкурентоспроможності / Ю.В. Рибак // Кластерный подход к управлению и развитию регионов: Сборник научных докладов международной научно-практической конференции. 21-22 июня 2012 г. - Севастополь. С.40 - 42 (0,2 д.а.).

Rybak Y. Cluster model of regional development in Ukraine/ Ю.В. Рибак // Становлення регіонів в Україні та ефект управління регіональною політикою. Збірник матеріалів міжнародного круглого столу. 23 серпня 2012 р.- К.: КНЕУ,2012.-С.54 - 58 (0,3 д.а.).

Размещено на Allbest.ru