Удосконалення системи професійної реабілітації інвалідів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Удосконалення системи професійної реабілітації інвалідів в Україні

Спеціальність 08.00.07 -- Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Гаврюшенко Ганна Володимирівна

Київ - 2011

АНОТАЦІЯ

Гаврюшенко Г. В. Удосконалення системи професійної реабілітації інвалідів в Україні. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 -- Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. -- ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Київ, 2011.

Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методологічних засад дослідження професійної реабілітації інвалідів як системи та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо її вдосконалення з метою повернення або включення інвалідів до зайнятості в доступних їм за станом здоров'я умовах праці та забезпечення завдяки цьому повноцінної їх інтеграції до суспільства.

Сформовано авторський підхід до розуміння сутності понять "праця інвалідів", "професійна реабілітація інвалідів", "система професійної реабілітації інвалідів" з позиції відтворення людських ресурсів.

Досліджено тенденції процесу поширення інвалідності серед населення України в контексті професійної реабілітації. Розглянуто чинну систему професійної реабілітації інвалідів в Україні та виявлено основні проблемні питання, що перешкоджають її ефективному функціонуванню.

Розроблено та обґрунтовано основні напрями правового, економічного й організаційного характеру, спрямовані на вдосконалення механізму функціонування чинної системи професійної реабілітації інвалідів.

Запропоновано методичні засади оцінювання ефективності професійної реабілітації інвалідів на регіональному рівні, що передбачають розрахунок інтегрального показника ефективності, що визначається на основі сформованої системи об'єктивних та суб'єктивних показників за такими ключовими факторами впливу на ефективність професійної реабілітації, як освітній, соціально-економічний, фінансово-економічний, медико-соціальний, для визначення пріоритетів підвищення результативності досліджуваної системи.

Ключові слова: інваліди, інтеграція, праця інвалідів, система професійної реабілітації інвалідів, зайнятість, ефективність професійної реабілітації інвалідів, інтегральний показник ефективності.

АННОТАЦИЯ

Гаврюшенко А. В. Усовершенствование системы профессиональной реабилитации инвалидов в Украине. -- Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 -- Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. -- ГВУЗ "Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана", Киев, 2011.

Диссертация посвящена углублению теоретико-методических основ исследования профессиональной реабилитации инвалидов в качестве системы и научному обоснованию приоритетных направлений её усовершенствования с целью возобновления их трудовой деятельности или привлечения инвалидов к занятости в доступных им по состоянию здоровья условиях труда и обеспечения благодаря этому их полноценной интеграции в общественную жизнь.

Предложено авторское понимание социально-экономической сущности реабилитации инвалидов, которая заключается в становлении и развитии духовных, экономических, социальных, научно-технических, политических, международных общественных отношений. Обоснована необходимость разработки национальной модели инвалидности, основывающейся на индивидуально-личностном подходе к инвалидам при проведении реабилитационных мероприятий. Обобщены теоретические представления о профессиональной реабилитации инвалидов, выявлено значительное количество сущностных характеристик этого процесса, на основе которых сформулировано определение этого понятия.

Проведен комплексный анализ динамики инвалидности среди населения Украины, в т. ч. в региональном разрезе, и обоснована необходимость разработки принципиально новых подходов к охране здоровья нации, которые должны базироваться на приоритете мероприятий не лечебного, а профилактического характера.

Установлено, что в Украине в целом сформирована система профессиональной реабилитации инвалидов, но её эффективному функционированию препятствуют такие проблемные аспекты, как несовершенство организационной работы МСЭК, отсутствие согласованности в работе субъектов системы профессиональной ориентации инвалидов; отсутствие сформированной системы подготовки кадров для проведения профреабилитационных мероприятий с инвалидами; недостаточное научно-методическое, материально-техническое, финансовое обеспечение процесса профессиональной подготовки инвалидов; незаинтересованность работодателей в трудоустройстве инвалидов; неприспособленность производственной инфраструктуры к потребностям инвалидов; недостаточное количество вакантных рабочих мест с гибкими формами и режимами организации труда для инвалидов; отсутствие механизма сопровождения трудоустройства инвалидов специально подготовленными специалистами; отсутствие практики осуществления контроля за рациональностью трудоустройства инвалидов и успешностью их социально-трудовой адаптации.

Определены первоочередные мероприятия, приоритетные задачи и направления усовершенствования организационно-экономического механизма функционирования действующей системы профессиональной реабилитации инвалидов, которые охватывают нормативно-правовое, информационное, научно-методическое, кадровое, финансовое, организационно-управленческое обеспечение этой системы.

Усовершенствованы методические подходы к определению стоимости создания специальных условий на рабочих местах для инвалидов. Разработаны концептуальные основы механизма социального сопровождения трудоустройства и дальнейшей занятости инвалидов. Определены пути рационализации финансового обеспечения системы профессиональной реабилитации инвалидов, предусматривающие увеличение финансирования на создание новых рабочих мест для инвалидов, на мероприятия по финансовому стимулированию работодателей к трудоустройству инвалидов, а также поиск и привлечение новых, в т. ч. внебюджетных, источников финансирования этой системы. Рекомендовано создание организационно-управленческой структуры системы профессиональной реабилитации инвалидов, охарактеризованы её состав и задачи.

Разработана методика оценивания эффективности профессиональной реабилитации инвалидов на региональном уровне, предусматривающая расчёт интегрального показателя эффективности, который определяется на основе предложенной системы объективных и субъективных показателей по таким ключевым факторам влияния на эффективность профессиональной реабилитации, как образовательный, социально-экономический, финансово-экономический, медико-социальный, что служит основой для выработки приоритетов повышения результативности исследуемой системы.

Ключевые слова: инвалиды, интеграция, труд инвалидов, система профессиональной реабилитации инвалидов, занятость, эффективность профессиональной реабилитации инвалидов, интегральный показатель эффективности.

ABSTRACT

Gavrushenko G.V. Perfection of the System of Occupational Rehabilitation of the disabled In Ukraine. -- Manuscript.

The thesis for a candidate degree in Economics, specialty 08.00.07 -- Demography, labour economics, social economy and policy. -- SHEE “Vadym Hetman Kyiv national economic university”, Kyiv, 2011.

The dissertation is devoted to deepening of theoretical and methodological grounds for the research on occupational rehabilitation of the disabled as a system, as well as to grounding of practical recommendations as to its perfection with the purpose of returning or including the disabled in their employment in such working environment that satisfies their health requirements and integrating them into the society as full as possible.

The author's approach to understanding of the essence of notions of “labour of the disabled”, “occupational rehabilitation of the disabled”, “system of occupational rehabilitation of the disabled” has been formed from the perspective of renewal of human resources.

The tendencies of the process of physical disabling of the Ukrainian population in the context of occupational rehabilitation have been researched. The acting system of occupational rehabilitation of the disabled in Ukraine has been considered, and the main problems which hinder its effective functioning have been determined.

Main directions of legal, economic and organizational character, which are directed to perfect the mechanism of functioning of the acting system of occupational rehabilitation of the disabled, have been worked out.

The methods of the regional level evaluation of the effectiveness of occupational rehabilitation of the disabled, which provide for calculation of the efficiency integral index determined on the basis of the formed system of objective and subjective indexes in accordance with such key factors of influence on occupational rehabilitation effectiveness as: educational, social and economic, financial and economic, medical and social have been worked out for setting priorities in increasing the effectiveness of system under research and have been tested.

Key words: disabled people, integration, labour of the disabled, system of occupational rehabilitation of the disabled, employment, effectiveness of occupational rehabilitation of the disabled, the efficiency integral index.

Роботу виконано на кафедрі управління персоналом та економіки праці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Колот Анатолій Михайлович, ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Лісогор Лариса Сергіївна, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, завідувач відділу економіки праці;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Терюханова Ірина Миколаївна, Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України та НАН України, провідний науковий співробітник відділу робочих місць, профорієнтації, підготовки кадрів.

Захист дисертації відбудеться 7 грудня 2011 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розісланий 4 листопада 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, професор О.С. Федонін.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний реабілітація інвалід зайнятість

Актуальність теми. Незмінність і незворотність зовнішньоекономічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу вимагає запровадження високих європейських стандартів і нормативів у соціальній сфері і перш за все у сфері захисту людей з інвалідністю. Світовою спільнотою визнано, що людям з інвалідністю має бути надана можливість та створені умови для того, щоб вони мали змогу брати повноцінну участь у всіх сферах суспільного життя нарівні з іншими категоріями громадян. Однією з провідних серед таких сфер є праця. Розв'язання завдань щодо повнішого відновлення працездатності інваліда, повернення або залучення його до зайнятості в доступних за станом здоров'я умовах праці та з урахуванням його фізичних можливостей, особистих схильностей і побажань має забезпечувати система професійної реабілітації. Слід зазначити, що в Україні в цілому сформовано основи системи професійної реабілітації інвалідів. Однак рівень зайнятості інвалідів в Україні на 01.01.2011 становив за даними Держкомстату України лише 15,6 % від їх загальної чисельності (376,4 тис. осіб), а чисельність безробітних інвалідів, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, зросла протягом 2006--2010 рр. у вісім разів. Це дає підстави стверджувати, що чинна нині система професійної реабілітації інвалідів є недостатньо ефективною й потребує суттєвого вдосконалення.

Теоретико-методичним підґрунтям цього дослідження стали передусім праці українських вчених -- Д. Богині, О. Грішнової, А. Колота, Я. Крушельницької, Е. Лібанової, Л. Лісогор, Ю. Маршавіна, О. Новікової, В. Савченка, Т. Семигіної та інших. Окремі аспекти професійної реабілітації інвалідів (професійна орієнтація, професійна підготовка, працевлаштування інвалідів) висвітлювали українські науковці та практики -- М. Авраменко, К. Бондарчук, І. Верховод, В. Галицький, А. Іпатов, Т. Кір'ян, Л. Колєшні, П. Коропець, Ю. Куліков, С. Мельник, В. Онікієнко, І. Терюханова, А. Шевцов, Л. Яскал, а також російські вчені, серед яких Н. Гусєва, С. Кавокін, Е. Наберушкіна, О. Старобіна, О. Ярська-Смирнова та інші.

Водночас проблеми функціонування професійної реабілітації інвалідів як системи залишаються недостатньо розробленими, потребують системного наукового дослідження питання проведення оцінювання ефективності заходів із професійної реабілітації інвалідів. Брак цілісних системних досліджень формування та розвитку системи професійної реабілітації інвалідів і потреба в науковому обґрунтуванні пріоритетних напрямів удосконалення механізму її функціонування актуалізують вибір теми дисертаційної роботи, її головну мету, завдання й логіку викладу матеріалу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з держбюджетною темою "Розвиток відносин у сфері праці та соціально-трудової інфраструктури" (номер державної реєстрації 0106U001807), передбаченою планом кафедри управління персоналом та економіки праці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана". У межах цієї теми особисто автором визначена сутність оцінювання ефективності професійної реабілітації інвалідів, запропонована методика її вимірювання.

Дисертація також пов'язана з науково-дослідними роботами Державної установи «Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Міністерства соціальної політики України», безпосереднім виконавцем яких є дисертант. У межах таких тем, як "Створення робочих місць для працевлаштування інвалідів удома. Роль державних органів, громадських організацій інвалідів та їх підприємств у створенні таких робочих місць" (№ держреєстрації 0106U009100), "Проект Національної доповіді про становище інвалідів в Україні (за тематичним напрямом "Праця та зайнятість осіб з інвалідністю в Україні")" (№ держреєстрації 0109U006047), "Проведення соціологічного дослідження за регіонами України з метою виявлення проблем та перешкод, що заважають соціально-економічній інтеграції інвалідів до трудового та суспільного життя" (№ держ-реєстрації 0110U004222), особисто автором визначені основні напрями та запропоновані конкретні заходи щодо вдосконалення системи професійної реабілітації інвалідів в Україні.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад дослідження професійної реабілітації інвалідів як системи та наукове обґрунтування пріоритетних напрямів її вдосконалення.

Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено такі науково-практичні завдання:

· на основі критичного аналізу наявних концептуально-практичних підходів щодо розуміння інвалідності розкрито гуманістичну та соціально-економічну сутність реабілітації інвалідів;

· обґрунтовано концептуальні засади професійної реабілітації інвалідів та визначено її місце й роль у системі відтворення людських ресурсів;

· поглиблено методологічні основи дослідження професійної реабілітації інвалідів як системи, обґрунтовано її основні компоненти та розкрито їхню сутність і зміст у сучасних соціально-економічних умовах;

· досліджено тенденції процесу поширення інвалідності серед населення України за групами, видами, причинами інвалідності, у т.ч. у регіональному розрізі, у контексті професійної реабілітації, та доведено необхідність застосування індивідуально-особистісного підходу до інвалідів під час проведення професійно-реабілітаційних заходів;

· розглянуто чинну систему професійної реабілітації інвалідів в Україні та виявлено основні проблеми, що перешкоджають її ефективному функціонуванню;

· розроблено основні напрями та заходи вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування системи професійної реабілітації інвалідів в Україні;

· розроблено та апробовано методичні підходи до оцінювання ефективності професійної реабілітації інвалідів на регіональному рівні як інструментарій для проведення моніторингу професійної реабілітації інвалідів й вироблення практичних заходів щодо підвищення її результативності.

Об'єктом дослідження є процес удосконалення системи професійної реабілітації інвалідів як важливої умови забезпечення їхньої раціональної зайнятості та повноцінної інтеграції до суспільного життя.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти функціонування та вдосконалення системи професійної реабілітації інвалідів.

Методи дослідження. У роботі використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Основним серед них став системний підхід, за допомогою якого розглянуто професійну реабілітацію інвалідів як цілісну систему, що дало змогу з'ясувати складність проблем її функціонування та запропонувати механізм їх розв'язання. Крім того, у процесі дослідження використано індукцію, дедукцію, аналіз, синтез, узагальнення -- для визначення сутності категорій "інвалід", "реабілітація", "праця інвалідів", "система професійної реабілітації інвалідів"; аналітико-статистичні методи для оцінки стану та динаміки інвалідності, професійної (фахової) підготовки (перепідготовки), працевлаштування та зайнятості інвалідів; економіко-математичні методи -- для оцінювання ефективності професійної реабілітації інвалідів; метод соціологічного дослідження -- для виявлення рівня соціально-трудової адаптації працюючих інвалідів та розроблення напрямів підвищення ефективності інтеграції інвалідів до трудового життя; графічно-аналітичні методи -- для унаочнення досліджуваних явищ і процесів, що відбуваються в системі професійної реабілітації інвалідів.

Інформаційною базою дослідження стали закони України, нормативно-правові документи Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, матеріали Державної служби статистики України, Міністерства соціальної політики України, Державного центру зайнятості, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Фонду соціального захисту інвалідів, наукові праці провідних учених, присвячені проблемним питанням, що розглядаються в дослідженні.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, які одержані автором і виносяться на захист, полягають у розробленні нових теоретико-методичних засад та обґрунтуванні прикладних рекомендацій з удосконалення й підвищення ефективності функціонування системи професійної реабілітації інвалідів. Результати, що визначають наукову новизну цієї роботи, полягають у такому:

вперше:

· розроблено структурно-функціональну вертикально інтегровану систему професійної реабілітації інвалідів, компонентами якої визначено оцінку професійних можливостей інвалідів, професійну орієнтацію, професійну та фахову підготовку (перепідготовку), раціональне працевлаштування із соціальним супроводом та моніторингом їхньої соціально-трудової адаптації, що дає можливість ураховувати особливості й потреби окремих соціально-демографічних груп інвалідів;

удосконалено:

· механізм регулювання ринку праці інвалідів, що, на відміну від наявного, ураховує не тільки пропонування праці інвалідів, але і їх попит на спеціально обладнані відповідно до нозології захворювання робочі місця, створенню яких сприяє запропонована методика розрахунку розміру дотацій, які мають надаватися працедавцям на такі цілі;

· методичні підходи до обґрунтування першочергових заходів, пріоритетних завдань і напрямів реалізації організаційно-економічного механізму функціонування системи професійної реабілітації інвалідів, який охоплює нормативно-правове, інформаційне, кадрове, фінансове, організаційно-управлінське забезпечення;

· науковий інструментарій оцінювання ефективності професійної реабілітації інвалідів на регіональному рівні, що, на відміну від наявних, передбачає розрахунок ефективності не тільки окремих складових компонентів цієї системи, а всієї системи в цілому за допомогою застосування інтегрального показника ефективності, який визначається на основі запропонованої системи об'єктивних показників (формуються на базі матеріалів державної централізованої статистичної звітності та адміністративних і відомчих даних суб'єктів системи професійної реабілітації інвалідів) та суб'єктивних показників (визначаються за допомогою соціологічних опитувань працівників-інвалідів) за такими ключовими факторами впливу на ефективність професійної реабілітації, як освітній, соціально-економічний, фінансово-економічний, медико-соціальний, та є методичною основою для проведення моніторингу професійної реабілітації інвалідів на регіональному рівні й вироблення практичних заходів щодо підвищення її результативності;

дістали дальшого розвитку:

· сутнісно-змістова характеристика поняття "праця інвалідів", котра [характеристика], на відміну від попередніх досліджень, поєднує в собі як ресурсний, так і гуманістичний підхід до використання трудових можливостей інвалідів і трактується як діяльність, визнана наявною соціальною системою суспільно корисною, що відбувається в прийнятних для інвалідів санітарно-гігієнічних умовах, є доступною їм за показниками важкості та напруженості трудового процесу і сприяє задоволенню їхніх матеріальних і духовних потреб;

· теоретичні засади щодо трактування професійної реабілітації інвалідів як процесу, скерованого не тільки на відновлення втраченої здатності інвалідів до праці, але й на первинне формування професійної спроможності та первинне їх залучення до праці, що дало змогу розширити контингент інвалідів, на який мають бути спрямовані заходи із професійної реабілітації, завдяки долученню до нього таких соціально-демографічних груп, як діти-інваліди та інваліди з дитинства;

· концептуальні засади супроводу працевлаштування інвалідів на відкритому ринку праці за допомогою створення у складі державної служби зайнятості інституції зі сприяння інвалідам у пошуку роботи, навчання їх навичкам орієнтування в соціальному середовищі, виявлення потреби в приведенні робочого місця та виробничого середовища у відповідність до індивідуальних психофізіологічних потреб інвалідів, надання інвалідам допомоги в освоєнні робочого місця та здійснення моніторингу рівня їхньої соціально-трудової адаптації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведено до рівня методичних розробок та конкретних пропозицій, упровадження яких сприятиме забезпеченню раціональної зайнятості та повноцінній інтеграції інвалідів до суспільного життя.

Положення дисертації використані Департаментом соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики України під час підготовки Національних доповідей "Про становище інвалідів в Україні", "Праця та зайнятість осіб з інвалідністю в Україні" (довідка № 351/19/71-11 від 19.05.2011). Науково-практичні заходи щодо підвищення рівня зайнятості інвалідів було взято до Програми зайнятості населення Луганської області на 2010--2011 рр., затвердженої рішенням Луганської обласної ради від 03.09.2010 № 37/28 (довідка № 6/0133-33 від 12.01.2011). Методичні підходи до вдосконалення технологічної системи реабілітаційних послуг, які надаються інвалідам і дітям-інвалідам реабілітаційними установами сфери управління Мінсоцполітики України, використовуються в практичній діяльності Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів (довідка № 742/1 від 08.09.2010). Рекомендації щодо розрахунку дотацій на створення спеціальних робочих місць та спеціальних умов на робочому місці для працевлаштування інвалідів, а також стосовно до вдосконалення фінансового забезпечення системи професійної реабілітації інвалідів використовуються в роботі Фонду соціального захисту інвалідів (довідка № 1/7-52-03-01 від 22.12.2010). Низку положень і рекомендацій дисертанта використано для вдосконалення методичного забезпечення навчального процесу ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (довідка від 26.11.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки теоретико-методичних і практичних засад удосконалення системи професійної реабілітації інвалідів в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні концептуальні положення, висновки й пропозиції, викладені в дисертаційній роботі, доповідались автором і дістали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: "Соціально-трудові відносини: теорія та практика" (м. Київ, 2010 р.); "Професійна реабілітація та зайнятість молодих інвалідів -- міжнародний досвід" (м. Миколаїв, 2010 р.); "Інституціональні аспекти функціонування трудового потенціалу" (м. Луганськ, 2009 р.); "Медико-соціальна експертиза і реабілітація хворих унаслідок травм і захворювань опорно-рухового апарату" (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); "Актуальні проблеми соціоекономіки у ХХІ столітті" (Російська Федерація, м. Москва, 2008 р.); "Організація професійної реабілітації та зайнятості інвалідів" (м. Євпаторія, 2008 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання" (м. Київ, 2008 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження опубліковані автором у 18 наукових працях загальним обсягом 11,7 друк. арк., з них 7-- у наукових фахових виданнях, 11 - в інших виданнях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи викладено на 174 сторінках. Дисертація містить 6 таблиць на 5 сторінках, 28 рисунків на 15 сторінках, 15 додатків на 32 сторінках. Список використаних джерел налічує 182 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, об'єкт, предмет і завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію.

У розділі 1 "Теоретико-методичні основи дослідження системи професійної реабілітації інвалідів" розкрито гуманістичну та соціально-економічну сутність реабілітації інвалідів; обґрунтовано концептуальні засади професійної реабілітації інвалідів і визначено її місце та роль у системі відтворення людських ресурсів; поглиблено методологічні засади дослідження професійної реабілітації інвалідів як системи, обґрунтовано її основні компоненти та розкрито їхню сутність і зміст у сучасних соціально-економічних умовах.

Важливим завданням для України як держави із соціально орієнтованою ринковою економікою є забезпечення повноцінної інтеграції до суспільного життя такої категорії громадян, як інваліди. Процес інтеграції інвалідів до суспільного життя відбувається за допомогою їх реабілітації та має позитивне значення як для них самих, так і для суспільства в цілому, сприяючи формуванню та розвитку соціального капіталу, гуманізації суспільних відносин, підвищенню рівня соціальної згуртованості суспільства. На основі аналізу наявних базових концептуально-практичних підходів до розуміння інвалідності запропоновано авторське трактування соціально-економічної сутності реабілітації інвалідів, яка полягає в становленні та розвитку таких суспільних відносин, як духовні, соціально-психологічні, економічні, соціальні, науково-технічні та техніко-технологічні, політичні, міжнародні. Доведено, що для забезпечення максимальної результативності державної соціальної політики України щодо інтеграції інвалідів до суспільного життя необхідно виробити абсолютно нову національну модель інвалідності, яка б базувалася на індивідуально-особистісному підході до кожного інваліда в процесі здійснення реабілітаційних заходів.

Обґрунтовано, що з усіх видів реабілітації провідну роль у забезпеченні повноцінної інтеграції інвалідів до суспільного життя відіграє професійна реабілітація, яка передбачає залучення (повернення) інвалідів до праці. Працю інвалідів запропоновано трактувати як діяльність, визнану наявною соціальною системою суспільно корисною, що здійснюється в прийнятних для інвалідів санітарно-гігієнічних умовах, є доступною їм за показниками важкості й напруженості трудового процесу та сприяє задоволенню їхніх матеріальних і духовних потреб. Таке трактування поєднує ресурсний і гуманістичний підходи до використання праці інвалідів, уточнює, що це не просто суспільно корисна діяльність, а саме визнана наявною соціальною системою суспільно корисна діяльність. Це дає змогу вважати працею соціально значущу діяльність здебільшого трудотерапевтичного характеру, яку здійснюють інваліди з найбільш тяжкими вадами здоров'я.

Запропоновано авторське тлумачення сутності поняття "професійна реабілітація інвалідів" як комплексу державних і суспільних заходів, спрямованих на якнайповніше відновлення втраченої працездатності інвалідів та (або) на первинне формування їхньої професійної спроможності, результатом чого має стати повернення або первинне залучення їх до зайнятості в доступних за станом здоров'я умовах праці, з урахуванням трудових рекомендацій медико-соціальної експертизи та особистих схильностей і побажань для забезпечення повноцінної їх інтеграції до суспільного життя. Запропоноване визначення дає можливість розширити контингент інвалідів, на яких мають бути спрямовані заходи з професійної реабілітації, завдяки включенню до нього як громадян, котрі мають професію, однак, через настання інвалідності не можуть виконувати роботу за нею, так і громадян з інвалідністю, котрі ще не володіють професією, а тільки вперше мають залучатися до заходів із формування їхньої професійної спроможності.

Застосування системного підходу до професійної реабілітації інвалідів дозволило довести, що невід'ємними складовими, які забезпечуватимуть цілісність і результативність цієї системи, мають бути такі компоненти: оцінка професійних можливостей інвалідів; професійна орієнтація; професійна (фахова) підготовка (перепідготовка) інвалідів; раціональне працевлаштування із соціальним супроводом; контроль за раціональністю працевлаштування та успішністю соціально-трудової адаптації інваліда.

На підставі застосування системного підходу до дослідження професійної реабілітації інвалідів запропоновано структуру системи професійної реабілітації інвалідів.

У розділі 2 "Аналіз та оцінювання системи професійної реабілітації інвалідів в Україні" досліджено тенденції процесу поширення інвалідності серед населення за групами, видами, причинами інвалідності, у т.ч. у регіональному розрізі, у контексті професійної реабілітації, розглянуто чинну систему професійної реабілітації інвалідів в Україні та виявлено основні проблемні питання, що перешкоджають її ефективному функціонуванню.

Аналіз динаміки і структури інвалідності свідчить про збереження в Україні протягом останніх років високого рівня поширення інвалідності серед населення (53 інваліди в розрахунку на 1000 осіб населення). При цьому значно вищим за середній в Україні цей показник є у Хмельницькій, Чернігівській, Житомирській, Волинській, Черкаській областях, значно нижчим -- у Закарпатській області. У загальній чисельності інвалідів переважають особи із ІІІ групою інвалідності, які мають найбільш збережений трудовий потенціал та з огляду на це повинні активно залучатися до заходів із професійної реабілітації. Серед осіб уперше визнаних інвалідами переважна більшість (81,8 %) перебуває в працездатному віці, що загрожує погіршенням якості трудового потенціалу населення та зниженням конкурентоспроможності вітчизняної робочої сили. Зважаючи на це, на державному рівні необхідно виробляти принципово нові підходи до охорони здоров'я нації, які базуватимуться на пріоритеті заходів не лікувального, а профілактичного характеру.

Результати дослідження свідчать, що ефективному функціонуванню в Україні системи професійної реабілітації інвалідів перешкоджає низка проблем (табл. 1).

Таблиця 1. Проблеми, що перешкоджають ефективному функціонуванню в Україні системи професійної реабілітації інвалідів

В роботі зроблено висновок, що поки не будуть ефективно функціонувати всі компоненти системи професійної реабілітації інвалідів, досягти кінцевої мети -- раціонального працевлаштування інвалідів та забезпечення завдяки цьому повноцінної їх інтеграції до суспільного життя у повному обсязі буде вкрай складно. Обґрунтовано, що для підвищення ефективності системи професійної реабілітації інвалідів в Україні потрібно розробити та запровадити низку першочергових заходів, пріоритетних завдань і напрямів, націлених на вдосконалення механізму її функціонування.

У розділі 3 "Напрями вдосконалення механізму функціонування системи професійної реабілітації інвалідів" розроблено першочергові заходи, пріоритетні завдання й напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування системи професійної реабілітації інвалідів, запропоновано методику її оцінювання.

На основі дослідження й узагальнення одержаних результатів доведено, що підвищення ефективності системи професійної реабілітації інвалідів можна досягти завдяки поліпшенню механізму її функціонування, який передбачає послідовні дії щодо вдосконалення нормативно-правового, інформаційного, науково-методичного, кадрового, фінансового, організаційно-управлінського підґрунтя цієї системи, а також проведення оцінювання ефективності заходів із професійної реабілітації інвалідів на регіональному рівні.

З метою вдосконалення організаційно-управлінського забезпечення системи професійної реабілітації інвалідів пропонується створити Міжвідомчу координаційну раду (МКР) з питань професійної реабілітації інвалідів. Однією з її головних функцій визначено проведення оцінювання ефективності професійної реабілітації інвалідів, що має здійснюватися за запропонованою автором методикою, яка передбачає розрахунок інтегрального показника ефективності професійної реабілітації інвалідів (ІПе.п.р), що визначається на основі розробленої системи об'єктивних показників (формуються на базі матеріалів державної централізованої статистичної звітності та адміністративних і відомчих даних суб'єктів системи професійної реабілітації інвалідів) та суб'єктивних показників (визначаються за допомогою соціологічних опитувань працівників-інвалідів підприємств регіону, відібраних як база дослідження, за розробленим автором опитувальником) за такими ключовими факторами впливу на ефективність професійної реабілітації, як освітній, соціально-економічний, фінансово-економічний, медико-соціальний.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема вдосконалення механізму функціонування системи професійної реабілітації інвалідів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показники, що входять до складу освітнього фактора, характеризують такі аспекти професійної реабілітації інвалідів, як проходження інвалідами професійної (фахової) підготовки (перепідготовки) у центрах професійної реабілітації інвалідів, навчальних закладах професійно-технічної та вищої освіти різних форм власності та відомчої належності, а також за сприянням служби зайнятості.

До складу соціально-економічного фактора включено показники, які характеризують процес працевлаштування інвалідів, а саме працевлаштування за набутою професією після проходження професійної (фахової) підготовки (перепідготовки) у центрах професійної реабілітації інвалідів, навчальних закладах професійно-технічної та вищої освіти різних форм власності та відомчої належності, а також за сприянням служби зайнятості, працевлаштування на спеціальні робочі місця, на умовах надомної праці та на умовах гнучких режимів праці, забезпечення соціального супроводу працевлаштування. До складу цього фактора входять також такі суб'єктивні показники, як міра задоволеності вибраною професією, рівень забезпечення безперешкодного доступу інвалідів до місця роботи та рівень забезпечення безперешкодного доступу інвалідів до робочого місця, виробничих, санітарно-гігієнічних приміщень усередині підприємства (установи, організації), де вони працюють.

До складу фінансово-економічного фактора входять показники, які характеризують частку витрат Фонду соціального захисту інвалідів на фінансування системи професійної реабілітації інвалідів, та економічний ефект від працевлаштування інвалідів, що визначається сумою податкових надходжень до бюджету від працевлаштування цієї категорії громадян.

До складу медико-соціального фактора входять показники, що характеризують діяльність фахівців МСЕК щодо якості складання ними ІПР інвалідів, стосовно до перевірки ними раціональності працевлаштування інвалідів та успішності соціально-трудової їх адаптації.

Розроблена методика дає можливість оцінювати ефективність професійної реабілітації інвалідів на регіональному рівні, відстежувати динаміку показників, що впливають на ефективність професійної реабілітації, провадити порівняльний аналіз ефективності професійної реабілітації інвалідів за всіма регіонами України, що дозволить впливати на процес професійної реабілітації інвалідів для дальшого поліпшення його якості.

Апробація методики на прикладі Луганської області доводить, що величина інтегрального показника ефективності професійної реабілітації інвалідів у 2009 р. становила 0,53, тобто мала значення більше від 0, що свідчить про підвищення ефективності професійної реабілітації інвалідів у області проти попереднього періоду (2008 р.). Однак значення інтегральних коефіцієнтів ефективності за такими окремими факторами впливу, як освітній, соціально-економічний, фінансово-економічний, медико-соціальний, становили 0,490, 0,196, 0,008, -0,164 відповідно. Це означає, що існують суттєві резерви для подальшого удосконалення системи професійної реабілітації інвалідів (завдяки поліпшенню показників, що входять до складу медико-соціального та фінансово-економічного факторів).

Обґрунтовано, що Порядок надання дотацій роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений постановою КМУ від 27.12.2006 № 1836, має містити формулу розрахунку суми витрат (Ву) на створення спеціальних умов на робочому місці інваліда, які запропоновано обчислювати в такий спосіб:

,

де Вто -- витрати на обладнання робочого місця спеціальним технічним оснащенням;

Впр -- витрати на оснащення робочого місця спеціальним пристосуванням і пристроями;

Вм -- витрати на модифікацію елементів інтер'єру;

Вд -- витрати на створення умов для доступу інвалідів до робочих приміщень;

Вп -- витрати на залучення фахівців-перекладачів дактильно-жестової мови або шрифту Брайля;

Ві -- інші витрати, які конкретно зазначаються працеодавцем (витрати на підготовку, перепідготовку, супровід інвалідів на робочому місці тощо).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в дальшому розвитку теоретико-методичних засад дослідження системи професійної реабілітації інвалідів як основи повноцінної інтеграції цієї категорії громадян до суспільного життя. На підставі аналізу та оцінки основних причин неефективного функціонування чинної системи професійної реабілітації інвалідів в Україні розв'язано науково-практичне завдання щодо вдосконалення цієї системи, обґрунтовано способи та умови його реалізації.

Результати дослідження дають можливість зробити висновки концептуального, теоретичного й науково-практичного спрямування, основними з яких є такі:

1. Одним з найважливіших завдань, пов'язаних зі становленням України як демократичної держави із соціально орієнтованою ринковою економікою, є забезпечення повноцінної інтеграції до суспільного життя такої категорії громадян, як інваліди, що має здійснюватися за допомогою проведення заходів із їх реабілітації. Цьому буде сприяти подальший теоретичний розвиток концептуальних підходів щодо гуманістичної та соціально-економічної сутності реабілітації інвалідів та розроблення власної національної моделі інвалідності, яка має базуватися на індивідуально-особистісному підході до кожного інваліда під час здійснення реабілітаційних заходів.

2. Провідна роль у забезпеченні повноцінної інтеграції інвалідів до суспільного життя належить процесу залучення їх до праці, що забезпечується проведенням комплексу заходів із їх професійної реабілітації. Авторське визначення праці інвалідів відбиває повноту її змісту, розкриває особливості трудової діяльності цієї категорії працівників, поєднуючи ресурсний і гуманістичний підходи до використання праці інвалідів. Доробком автора є тлумачення професійної реабілітації інвалідів як комплексу державних та суспільних заходів, спрямованих не тільки на відновлення втраченої працездатності, але й на первинне формування їх професійної спроможності, та обґрунтування на основі цього того факту, що об'єктом системи професійної реабілітації інвалідів є як дорослі громадяни з інвалідністю, так і діти-інваліди та інваліди з дитинства.

3. Аналіз стану інвалідності свідчить, що в загальній чисельності інвалідів в Україні переважають особи із ІІІ групою інвалідності, які мають найбільш збережений трудовий потенціал та з огляду на це повинні активно залучатися до заходів із професійної реабілітації. Серед осіб, уперше визнаних інвалідами, переважна більшість перебуває в працездатному віці, що загрожує погіршенням якості трудового потенціалу населення та зниженням конкурентоспроможності вітчизняної робочої сили. Зважаючи на це, необхідно розробляти принципово нові підходи до охорони здоров'я нації, які базуватимуться на пріоритеті заходів не лікувального, а профілактичного характеру, та залучати державні, підприємницькі, громадські інституції до спільної діяльності, спрямованої на вдосконалення профілактики інвалідності.

4. Професійна реабілітація інвалідів являє собою цілісну систему, обов'язковими компонентами якої визначено оцінку професійних можливостей інвалідів, професійну орієнтацію, професійну та фахову підготовку (перепідготовку), раціональне працевлаштування із соціальним супроводом та моніторингом їхньої соціально-трудової адаптації. Авторська дефініція системи професійної реабілітації інвалідів стала підґрунтям для виявлення та глибокого теоретичного й практичного аналізу сучасних проблем функціонування цієї системи в Україні та вироблення на основі цього практичних заходів із її вдосконалення.

5. Ефективному функціонуванню системи професійної реабілітації інвалідів перешкоджає низка проблемних питань, основними з яких є: недосконалість організаційної роботи медико-соціальних експертних комісій; відсутність злагодженої роботи суб'єктів системи професійної орієнтації інвалідів; відсутність сформованої системи підготовки кадрів для проведення профорієнтаційної роботи з інвалідами на професійній основі; недостатнє науково-методичне, матеріально-технічне, фінансове та кадрове забезпечення процесу професійної (фахової) підготовки інвалідів; незаінтересованість працедавців у працевлаштуванні інвалідів; непристосованість виробничої інфраструктури до потреб інвалідів; недостатня кількість вакантних робочих місць із гнучкими формами та режимами праці для інвалідів; відсутність механізму супроводу працевлаштування інвалідів спеціально підготовленими фахівцями; відсутність практики здійснення контролю за раціональністю працевлаштування інвалідів та успішністю їх соціально-трудової адаптації.

6. З'ясована необхідність розроблення та запровадження першочергових заходів, пріоритетних завдань і напрямів реалізації організаційно-економічного механізму функціонування системи професійної реабілітації інвалідів, який передбачає вдосконалення законодавчої бази та впровадження правової диверсифікації діяльності інституціональних органів щодо окремих соціально-демографічних груп інвалідів; упорядкування відповідної державної статистичної звітності та забезпечення доступу до інформаційних ресурсів у сфері реабілітації інвалідів усіх суб'єктів цієї системи; організацію підготовки за державним замовленням у вишах фахівців із супроводу працевлаштування інвалідів та залучення до цієї діяльності волонтерів; перерозподіл фінансових ресурсів на користь створення нових та збереження наявних робочих місць для інвалідів, залучення коштів працедавців, вітчизняних та міжнародних благодійних організацій на фінансування заходів із професійної реабілітації інвалідів; створення організаційно-управлінської структури -- Міжвідомчої координаційної ради з питань професійної реабілітації інвалідів при КМУ -- на правах громадського консультативно-дорадчого органу. У дисертаційній роботі надано конкретні рекомендації щодо заходів удосконалення механізму функціонування системи професійної реабілітації інвалідів за зазначеними напрямами, які слід розглядати як важливу складову реалізації державної політики у сфері професійної реабілітації інвалідів.

7. Забезпеченню ефективної зайнятості інвалідів на відкритому ринку праці перешкоджає відсутність супроводу їх працевлаштування та дальшої соціально-трудової адаптації. З огляду на це запропоновано підходи щодо формування та реалізації в Україні механізму супроводу працевлаштування інвалідів, що передбачають створення у складі державної служби зайнятості інституції, головним завданням якої має стати сприяння інвалідам у пошуку роботи, навчання їх навичкам орієнтування в соціальному середовищі, виявлення потреби в приведенні робочого місця та виробничого середовища у відповідність до індивідуальних психофізіологічних потреб інвалідів, надання інвалідам допомоги в освоєнні робочого місця та здійснення моніторингу рівня соціально-трудової їх адаптації.

8. Виявлення основних проблемних питань, що перешкоджають ефективному функціонуванню системи професійної реабілітації інвалідів стало підґрунтям для розроблення автором методики оцінювання ефективності професійної реабілітації інвалідів на регіональному рівні, яка передбачає розрахунок інтегрального показника ефективності професійної реабілітації інвалідів (ІПе.п.р), що визначається на основі сформованої системи об'єктивних та суб'єктивних показників за такими ключовими факторами впливу, як освітній, соціально-економічний, фінансово-економічний, медико-соціальний, та є методичною базою для проведення моніторингу професійної реабілітації інвалідів на регіональному рівні й вироблення практичних заходів щодо підвищення її результативності. Проведені розрахунки інтегрального показника ефективності професійної реабілітації інвалідів на прикладі Луганської області дали можливість виявити резерви для підвищення її результативності.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ