Сучасні проблеми формування тарифної політики авіакомпаній

Аналіз стану вітчизняної авіаційної галузі як важливої складової транспортної інфраструктури та основні проблеми її розвитку. Розробка необхідних заходів для подальшого динамічного розвитку авіаційної галузі на світовому ринку повітряних перевезень.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.04.2018
Размер файла 35,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні проблеми формування тарифної політики авіакомпаній

Економічне зростання України нерозривно пов'язане з розвитком базових галузей економіки, провідне місце серед яких належить повітряному транспорту.

Слід зазначити, що Україна має вдале геополітичне положення: розташування між країнами Європи, Азії та Близького Сходу, що дає можливість стати важливим транзитним шляхом для перевезень товарів та пасажирів, а за оцінками експертів коефіцієнт транзитності України один з найвищих у світі, тому, враховуючи зазначене, актуальним питанням є зростання ролі авіаційного транспорту у перевезенні пасажирів та вантажів, що потребує зміцнення позицій на світовому ринку авіаційних перевезень.

Визначаючими факторами тарифної політики авіакомпаній є її корпоративна концепція, тобто цілі авіакомпанії, рівень її витрат, попит на авіаперевезення, конкуренція на ринку повітряних перевезень, державне регулювання. Механізм ціноутворення в авіакомпанії на ґрунтується на розрахунках фінансового результату на підставі наявних даних щодо попиту на авіаційні перевезення і його чутливості до зміни тарифів. Саме тому в залежності від вибраної стратегії авіакомпанії обирається метод ціноутворення: престижна ціна - тарифи першого і бізнес-класів, ціна входження на ринок - при застосуванні цієї стратегії необхідно враховувати еластичність ціни обраного сегменту ринку; ціна покриття витрат - визначається додаванням прибутку до витрат на авіаційні перевезення; оптова ціна спеціальний рівень цін для покупців великої кількості авіаквитків. Стратегією приваблення пасажирів на рейси авіакомпаній і збільшення доходів є диференціація тарифної системи і широке застосування пільг та знижок.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1. Класифікаційні ознаки тарифів

авіаційний транспортний тарифний перевезення

Важливе значення авіації в забезпеченні внутрішніх та міждержавних транспортно-економічних зв'язків, їх соціально-економічна та політична роль, величезний інтеграційний потенціал вимагають підвищення організаційних та економічних можливостей. У зв'язку з активним зростанням конкуренції на ринку пасажирських перевезень назріла необхідність здійснення заходів щодо перегляду тарифної політики авіаційного транспорту. Формування інтегрованих перевезень надає вагомого значення тарифній політиці як важливому фактору адаптації повітряного транспорту до активізації конкуренції на ринку авіаційних послуг, оскільки вимагає не тільки визначення плати кожному учаснику таких перевезень, а й забезпечення їх розвитку на основі врахування позитивних тенденцій в дії об'єктивних економічних законів, що створює передумови для зародження та становлення нового, якісного механізму ціноутворення.

Науковими дослідженнями методологій визначення тарифів у сфері пасажирських перевезень на авіаційному транспорті займалися такі вчені, як Л.М. Матросова, Г.С. Григор'єв, І.П. Садловська, Ю.Ф. Кулаєв, К.С. Думанська [1; 2; 3; 4; 5], Висоцька І.І.

Дослідження процесів формування, функціонування та розвитку механізму встановлення тарифів на повітряні перевезення, що створюється в сучасних умовах, відкриває нові наукові напрямки у теорії та практиці ціноутворення на авіаційному транспорті. Отже, становлення та розвиток такого механізму підпорядковані перетворенню авіаційної галузі на ринково орієнтовану, здатну якісно та ефективно функціонувати в умовах посилення міжгалузевої конкуренції та мати змогу інтегруватися в загальноєвропейську транспортну систему.

Дослідженню методологічних основ ціноутворення у сфері пасажирських перевезень було присвячено увагу багатьох вчених. Проте за останнє десятиріччя в авіаційному транспорті України відбулися суттєві зміни: значне підвищення тарифів на пасажирські перевезення з одночасною їх диференціацією за видами транспорту, розвиток конкуренції на ринку пасажирських перевезень, лібералізація ціноутворення тощо. Усі ці проблеми які існують як на державному рівні, так і на рівні авіакомпаній, вимагають зміни методології формування авіаційних тарифів на пасажирські перевезення.

Метою статті є удосконалення заходів щодо формування тарифів на авіаційні пасажирські перевезення.

Транспорт є одним з найважливіших елементів економіки країни. Відомо, що розвиток транспортної інфраструктури є домінуючим фактором розвитку економіки. Розвиток транспорту пов'язаний з структурою зовнішньоекономічних зв'язків країни. У структурі економіки України транспортна галузь займає провідне місце:частка обсягів продукції підприємств транспорту та зв'язку у валовій доданій вартості становить 10,9%, вартість їх основних засобів - 22,2% від загальної вартості виробничого потенціалу країни. Роль повітряного транспорту зростає з кожним роком. Динаміку розвитку авіа індустрії уже давно визнано одним з домінуючих індикаторів економічного благополуччя країни. Вітчизняний авіаринок розвивається швидкими темпами, випереджаючи насичені авіаринки Європи, які мають 0,02-0,03% щорічного зростання, порівняно з нашими 15-18% на рік[6].

На сьогоднішній день ринок пасажирських перевезень представлений 32-ма вітчизняними авіакомпаніями. В теперішніх несприятливих економічних умовах загострилась боротьба за пасажирів вітчизняних авіакомпаній з іноземними, а також жорсткою стала конкуренція між собою, тому зусилля авіакомпаній спрямовувались на зміцнення своїх позицій на ринку. Світова фінансова криза, що розпочалася наприкінці 2008 року, активізувала пошук авіакомпаніями, шляхів підвищення ефективності своєї виробничо-господарської діяльності. На фоні кризи, яку переживає світовий повітряний транспорт в останні роки, нестабільність в економіці українського повітряного транспорту виглядає особливо гостро.

Ситуація на ринку повітряних перевезень характеризується зменшенням попиту на повітряні перевезення, у зв'язку з чим посилюється конкуренція між авіакомпаніями, які просто змушені вести гостру конкурентну боротьбу та багато маленьких авіакомпаній програють по відношенню до більш сильних суперників. Упродовж 2009 року в діяльності авіаційної галузі України спостерігалися негативні тенденції кінця 2008 р., які сформувались під впливом світової економічної кризи.

Загальний стан економічної кон'юнктури, негативна динаміка основних макроекономічних показників, нестабільність економіки, складні метеорологічні умови - саме ці фактори найбільше вплинули на ринок авіаперевезень, внаслідок чого знизилися всі основні виробничі показники порівняно з 2008 р. Пасажирські перевезення у 2009 р. здійснювали 34 вітчизняні авіакомпанії.

За підсумками року на міжнародних лініях перевезено 4,1 млн. пасажирів, на внутрішніх - близько 1 млн. (зменшення відповідно на 16,2 та 20,1%). Було здійснено 84,2 тис. комерційних рейсів (у 2008 р. 100,4 тис.). Варто зазначити, що в умовах нестабільності популярними заходами, які дали можливість протягом року провідним вітчизняним авіакомпаніям утримувати, а деяким навіть помітно зміцнити свої позиції на ринку авіаперевезень, стало запровадження нових форм послуг і системи тарифів, запровадження різноманітних акцій, а також оптимізація витрат.

Таблиця 1. Пасажирські перевезення за січень-вересень 2010 року

Перевезено пасажирів

Пасажирооборот

млн.

у% до січня - вересня 2009 р.

млн. пас. км

у% до січня-вересня 2009 р.

Всіма видами транспорту

5070,4

92,3

98479,8

98,1

у тому числі

залізничним

326,6

99,5

39131,9

102,0

автомобільним

2779,4

91,9

38965,9

93,4

водним

6,2

96,6

81,3

71,1

авіаційним

4,7

115,3

8137,6

114,7

Як свідчать дані табл. 1 авіаційний транспорт активно збільшив пасажирооборот у 2010 році відносно 2009 року, що свідчить про зростання значимості даного виду транспорту серед пасажирів.

Таблиця 2. Пасажирські перевезення за січень-вересень 2011 року

Перевезено пасажирів

Пасажирооборот

млн.

у% до січня - вересня 2010 р.

млн. пас. км

у% до січня-вересня 2010 р.

Всіма видами транспорту

5201,6

102,6

102015,0

103,4

у тому числі

залізничним

328,3

100,5

39651,8

101,1

автомобільним

2717,2

97,7

38372,1

98,5

водним

6,6

107,3

82,3

101,3

авіаційним

5,8

123,4

10586,3

129,0

Аналіз даних табл. 1,2 свідчить про вагоме збільшення обсягу пасажирських перевезень у поточному році відносно аналогічного періоду у 2010 році.

Умовно фактори купівельної вартості можуть бути класифіковані на наступні фактори: технологічні, часові, соціальні і супровідні[4]. Визначаючі чинники вартості наведені в таблиці3.

Таблиця 3. Ключові фактори при формуванні тарифів

№ п/п

Фактори

Складові чинники

1

Технологічні

Тип літака

Клас салону

Кількість посадок

2

Часові

Час виконання польоту

Сезон перевезення

Напрямок польотів на початку і в кінці періоду відпусток

3

Соціальні

Кількість і якість послуг, що надаються на борту літака і в аеропорту

Надання готелів і автотранспорту

Система продажу квитків

4

Супровідні

Обслуговування до польоту і після польоту наземними видами транспорту

Швидкість і зручність доставки «місто-аеропорт» і «аеропорт-місто»

Тарифи і правила їх застосування є інструментом комерційної політики в міжнародному повітряному транспорті і практично всі держави здійснюють певні форми контролю за дотриманням затвердженими тарифами.

Проте регулювання авіаційних тарифів зазвичай виходить за рамки міжурядових угод і створює складну систему міжнародного регулювання. Складність системи пояснюється різновидністю авіаційних тарифів, становлення яких залежить від різноманітних ціноутворюючих факторів, таких як:

- відстань між парами пунктів;

- наявність інших видів транспорту і тарифи, що пропонуються цими видами транспорту;

- можливість більш дешевих чартерних перевезень;

- незбалансованість авіаційних перевезень по напрямках;

- розподіл інтересів перевізників, відправників, агентів і користувачів послуг авіаційного транспорту та інших факторів.

Вирішення ключових соціально-економічних завдань, які стоять перед повітряним транспортом передбачає формування системи критеріїв оптимальності. З урахуванням пріоритетності цих критеріїв створюють векторну цільову функцію, оптимізація якої обумовлює найбільш ефективну соціальну, економічну і технічну політику галузі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2. Ключові фактори впливу на формування тарифної політики авіакомпаній

Перераховані фактори не завжди є узгодженні. Як і кожній складній економічній системі, цивільній авіації властива суперечливість цілей, що визначають її розвиток. Тому через неузгодженість і не співставлення окремих економічних, соціальних, технологічних і екологічних факторів, концептуальним є завдання вибору принципу компромісу між факторами, що дозволить знайти найоптимальніше вирішення.

Таблиця 4. Проблеми та шляхи вирішення тарифної політики авіакомпаній України

№ п/п

Проблеми

Шляхи вирішення

1

Низька конкурентоздатність авіаційних компаній;

Активізація просування вітчизняної авіаційної продукції через налагодження світового маркетингу, організацію реклами та участі вітчизняних авіапідприємств у міжнародних виставках; гнучкість тарифної системи; застосування сучасних форм продажу та бронювання квитків; покращення якості обслуговування споживачів;

2

Незначні державні асигнування в розвиток галузі;

Збільшення фінансування державою авіації та визначення чіткої стратегії державної підтримки авіаційних структур;

3

Модернізація техніки, технології та обладнання;

Формування сучасного парку повітряних суден з метою забезпечення необхідної продуктивності та економічної ефективності польотів; широке застосування лізингу авіаційної техніки; модернізація інфраструктури аеропортів;

4

Висока вартість лізингу для придбання сучасної авіатехніки;

Включення до авіапромислових об'єднань фінансових інституцій:банківських установ, лізингових компаній тощо;

5

Негативний вплив світової фінансової кризи;

Збільшення розмірів власних основних фондів; зростання обсягу залучених інвестицій; зростання доходів від реалізації авіаційних послуг;

6

Малодоступність авіаційних перевезень для середнього класу, що пов'язано з їх високою вартістю;

Побудова базових тарифів на основі середньої собівартості перевезень; диференціація пасажирських авіаційних тарифів за типами літаків; введення пільгових тарифів для соціально незахищених груп населення;

7

Відсутність активної міжнародної кооперації, що активізує розвиток вітчизняної авіації;

Підвищення інвестиційної привабливості авіаційного комплексу;

8

Повільне узгодження вітчизняних стандартів в авіаційній галузі зі стандартами Євросоюзу.

Зростання кількості регулярних маршрутів, зростання обсягу авіаційних послуг; відповідність стандартам Євросоюзу;

Для підвищення ефективності вітчизняних пасажирських авіаційних перевезень необхідно створити умови для розвитку конкуренції на ринку авіаційних перевезень, гарантоване фінансування з боку держави через неможливість забезпечення беззбитковості повітряних перевезень лише за рахунок підвищення тарифів. Удосконалення формування тарифів у сфері пасажирських авіаційних перевезень стане більш обгрунтованим, якщо для ціноутворення собівартість пасажирських перевезень визначатиметься з диференціацією за типами літаків, урахуванням реальних витрат на початкові і кінцеві операції та за напрямками перевезень[1].

Оскільки собівартість перевезення пасажира в літаках різного типу відрізняється, як відрізняється і якість перевезення, то базові пасажирські авіаційні тарифи обов'язково мають бути диференційованими за типами літаків, що відповідає ринковим методам ціноутворення.

До того часу, поки економічний розвиток усіх регіонів країни не буде достатнім для забезпечення необхідної платоспроможності, в основу побудови базових пасажирських авіаційних тарифів має бути покладена економічно обґрунтована середня сітьова собівартість перевезень, диференційована за типами літаків, яка враховує рівень споживчих вартостей транспортних послуг і створює рівні тарифні умови для користувачів пасажирських авіаційних перевезень у всіх регіонах країни [2; 4].

Створення економічних умов для виникнення конкуренції незалежних компаній-перевізників на ринку пасажирських авіаційних перевезень потребує забезпечення прибутковості діяльності цих компаній. Однак забезпечити прибутковість пасажирських авіаційних перевезень лише за рахунок встановлення рентабельних тарифів неможливо, оскільки це призведе до значного скорочення пасажиропотоку, унаслідок чого збитки від пасажирських перевезень тільки збільшуватимуться. Діючі пасажирські авіаційні тарифи мають враховувати платоспроможний попит користувачів, а базові пасажирські тарифи - надавати можливість визначення економічно обґрунтованихдоходів учасників перевезень, які будуть підтримувати розвиток конкуренції, підвищувати якість послуг, розширювати асортимент послуг. Тому рівень базових тарифів на перевезення пасажирів авіаційним транспортом України має визначатися з врахуванням того, що прибутки від пасажирських перевезень повинні забезпечити учасникам перевезень нормальний відтворювальний процес. Обсяг державної фінансової підтримки учасників пасажирських авіаційних перевезень залежитиме від різниці між базовим та діючим тарифами.

На сьогоднішній день існуюча тарифна політика авіакомпаній України не є прозорою, що вимагає зміни методології формування авіаційних тарифів.

У зв'язку з конфіденційністю розрахунків авіаційних тарифів та за відсутності здорової конкуренції на ринку авіаційних перевезень, авіакомпанії мають можливість диктувати пасажиру будь-які тарифи, штучно підвищуючи свій прибуток. З метою підвищення ефективності пасажирських авіаційних перевезень та створення ринкових умов діяльності авіакомпаній України, в основу побудови базових тарифів на пасажирські перевезення слід покласти механізм формування тарифів на основі таких чинників:

- диференціація пасажирських авіаційних тарифів за типами літака;

- побудова базових тарифів на основі середньої сітьової собівартості перевезень;

- прозорість базових тарифів;

- економічна обґрунтованість доходів учасників перевізного процесу.

Пасажирські авіаційні тарифи, що будуть ґрунтуватися на запропонованих положеннях, дозволятимуть визначати діючі тарифи у відповідності до платоспроможного попиту населення та за активної фінансової підтримки державою учасників перевізного процесу це буде забезпечувати активний розвиток пасажирського авіаційного комплексу України.

Література

авіаційний транспортний тарифний перевезення

1. Матросова Л.М., Юрченко Н.М. Сучасні принципи ціноутворення на послуги пасажирського авіаційного транспорту // Економічний вісник Донбасу. - 2009. - №2 (16).С. 169-172.

2. Григор'єв Г.С. Суть ринку транспортних послуг в сучасних умовах господарювання / Г.С. Григор'єв // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: зб. наук. праць. - К.: КМУЦА, 1998. - Вип. 3. - С. 207 - 212.

3. Садловська І.П. Стратегічні напрями розвитку авіатранспортних підприємств: Монографія.-К.:НАУ, 2005.-148 с.

4. Кулаев Ю.Ф. Економика гражданской авиации Украины: Моногр.-К.:Феникс.2004.-667 с.

5. Думанська К.С. Механізм визначення транспортних тарифів як один з аспектів підтримки вітчизняної інфраструктури // Економічний простір. - 2010. - №41.С. 50-58.

6.Ціпан О.Я. Аналіз проблем та шляхів підвищення конкурентоспроможності ринку авіаційних перевезень України // Економіка, фінанси, право. - 2009. - №11. С. 11-14.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.