Довгострокові партнери України для залучення іноземних інвестицій в економіку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Департамент співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями Міністерства фінансів України

Довгострокові партнери України для залучення іноземних інвестицій в економіку України

Колосова Вікторія Павлівна,

кандидат економічних наук,

Капленко Оксана Ігорівна,

Головний економіст-фінансист

Ставицька Алла Василівна,

Помічник Прем'єр-міністра України

У статті наведено інформацію щодо діяльності міжнародних організацій, умови щодо отримання кредитних ресурсів від міжнародних організацій і розглянуто перспективи співпраці між Україною та міжнародними організаціями.

Ключові слова: міжнародні фінансові організації, інвестиційні ресурси, довгострокові інвестиції, трансформаційні процеси, економічна інфраструктура, антикризові фонди.

Колосова В.П., Капленко О.И., Ставицкая А.В. Долгосрочные партнеры Украины для привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины / Министерство финансов Украины.

В статье подана информация о деятельности международных организаций, условий получения кредитных ресурсов от международных организаций и рассмотрены перспективы сотрудничества между Украиной и международными орагнизациями.

Ключевые слова: международные финансовые организации, инвестиционные ресурсы, долгосрочные инвестиции, трансформационные процессы, экономическая инфраструктура, антикризисные фонды.

Kolosova V.P., Kaplenko O.I., Stavychka A.V. Long-term partners of Ukraine for attracting foreign investments in the economy of Ukraine / Ministry of finance of Ukraine.

The article contains detailed information regarding international organizations, conditions of the received credit resources from the IO as well as perspective ways of cooperation between Ukraine and IO.

Key words: the international financial organizations, investment resources, long-term investments, transformational processes, Economic infrastructure, anti-crisis funds.

Сучасний стан розвитку світової економіки характеризується активізацією діяльності міжнародних фінансових організацій під впливом інтенсифікації інноваційних процесів технологічно розвинутих країн. У сучасних умовах посилився вплив міжнародних фінансових організацій на економіку країн світу, зокрема, України.

Основними передумовами посилення такого впливу стали глобалізація економічних та фінансових ринків, глобальна інформатизація, поглиблення міжнародної економічної інтеграції, посилення наднаціонального регулювання політичних, економічних та соціальних процесів

Українські підприємства не мають значних ресурсів, які можна вкладати в оновлення основних фондів, а вітчизняні кредитні ресурси є недостатніми або коштують дорого. Це призводить до прогресуючого старіння основних фондів українських підприємств, поступової руйнації інфраструктури та поглиблення економічної кризи.

Процеси економічної трансформації в Україні вимагають вкладення значних коштів у реструктуризацію цілих галузей економіки, переоснащення та реконструкцію інфраструктури або окремих ключових підприємств. В цих умовах гостро постає питання залучення іноземних інвестицій для фінансування економіки України.

Одним з найбільш перспективних шляхів вирішення проблем з фінансуванням економіки є подальший розвиток співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (надалі - МФО). Міжнародні фінансові організації пропонують залучення коштів в різних формах та на різних умовах для здійснення економічних реформ та покращання загальної економічної ситуації в Україні.

З метою реалізації проектів економічного та соціального розвитку економіки Україна співпрацює з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Чорноморським банком торгівлі та розвитку, а також відповідно до підписаних двосторонніх рамкових угод з Північним інвестиційним банком, Європейським інвестиційним банком та Кредитною установою для відбудови, яка діє на підставі повноважень від Уряду Федеративної Республіки Німеччина (KfW). Кожна з міжнародних фінансових організацій використовує свій власний набір форм та механізмів співробітництва по відношенню до України.

Відповідно до Указу Президента України „Про членство України в Європейському банку реконструкції та розвитку” від 14 липня 1992 року №379/92 в серпні 1992 року Україна підписала статутні документи Європейського банку реконструкції та розвитку та прийняла відповідні умови та обов'язки члена цієї міжнародної фінансової інституції, завдяки чому набула статусу країни-члена ЄБРР.

В рамках прийнятої стратегії ЄБРР працює у двох напрямках: надання міжнародних кредитів на пільгових умовах під державні гарантії та кредитування приватних підприємств України на комерційних умовах.

Відповідно до Стандартних умов договору ЄБРР від 01.10.2007 року: процентна ставка по кредитах ЄБРР плаваючий або фіксований LIBOR/EURIBOR з маржею. Для кредитів, які надаються під державні гарантії країни-позичальника, ця ставка дорівнює LIBOR/EURIBOR+1%(маржа Банку). Для кредитів у приватній сфері розмір маржі відображає політичні і комерційні ризики; термін повернення кредиту становить 5-15 років в залежності від умов проекту. Пільговий період підлягає узгодженню (зазвичай від 2 до 4 років).

На даний час діяльність ЄБРР в Україні здійснюється відповідно до середньострокової стратегії діяльності банку в Україні. Схвалена Радою директорів ЄБРР наприкінці 2007 року, вона розрахована на три роки. В рамках стратегії ЄБРР працює у двох напрямках: надання міжнародних кредитів на пільгових умовах під державні гарантії та кредитування приватних підприємств України на комерційних умовах. Європейський банк реконструкції і розвитку здійснює зовнішнє пряме та спільне фінансування інвестиційних проектів.

Банк сприяє підвищенню енергоефективності й безпеки, захисту навколишнього середовища і постійному використанню природних ресурсів у всіх галузях економіки шляхом безпосереднього кредитування в корпоративний сектор, галузі електроенергетики та інфраструктури і шляхом збільшення кредитування в межах кредитних ліній для підвищення енергоефективності в промисловості через місцеві банки.

Також, одним із пріоритетів реалізації Стратегії є розвиток транспортної і комунікаційної інфраструктури України, що має вирішальне значення для конкурентноздатності України і її інтеграції в європейську і світову економіку.

Наразі ЄБРР готує нову Стратегію співробітництва з Україною на 2011-2013 роки.

На 01.11.2010 року портфель ЄБРР в Україні нараховував понад 200 проектів із загальним обсягом фінансування 5,4 млрд євро.

За період співпраці з ЄБРР (1993-2009 роки) в державному секторі економіки України укладено угод на загальну суму 674,94 млн дол. США та 662,35 млн євро (в рамках 19 проектів), з яких станом на 01.10.2010 використано 591,80 млн дол. США та 405,63 млн євро.

За інформацією Міністерства фінансів України

На цей час за підтримки ЄБРР в Україні у державному секторі економіки впроваджується 7 інвестиційних проектів.

В рамках співробітництва з Європейським банком реконструкції та розвитку на різних стадіях підготовки та ініціювання знаходяться наступні спільні проекти розвитку:

1. «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до Києва».

Метою проекту є приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на основних підходах до міста Києва з урахування підготовки для проведення фінальних змагань з футболу Євро-2012. Сума кредиту планується у розмірі 450 млн євро.

2. «Будівництво лінії електропередачі 330 кВ Новоодеська-Арциз». Метою проекту є спорудження заходу ПЛ 330 кВ Новоодеська - Арциз - лінія електропередачі у південно-східному та центральному районі Одеської області з встановленням другого автотрансформатору 200 МВт на Арцизькій підстанції. Загальна сума кредиту, що передбачається залучити, становитиме 50,0 млн. євро.;

3. «Будівництво лінії електропередачі 750 кВ Запоріжжя-Каховка». Метою проекту є максимальне використання встановленої потужності Запорізької атомної електростанції (можливості використання якої на сьогодні обмежені), а також підвищення надійності постачання електроенергії споживачів Південної енергосистеми в умовах роботи теплових електростанцій ОЕС України зі зниженою потужністю за рахунок транзиту потужності безпосередньо від джерела генерації (Запорізької АЕС), підвищення надійності постачання електроенергії споживачів Дніпровської енергосистеми за рахунок транзиту потужності споживачам південної енергосистеми по ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС - Каховка, підвищення стабільності постачання електроенергії споживачів центральної частини ОЕС України та Криму; оновлення ПС 330/220 Новокаховська. Загальна сума кредиту, що передбачається залучити під державні гарантії України, становитиме 175,0 млн. євро;

4. «Модернізація залізничного напрямку Люботин-Полтава-Кременчук - Бурти - Користівка». Метою Проекту є електрифікація дільниць Полтава-Кременчук-Бурти-користівка для забезпечення зростаючих обсягів перевезень, енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом та зменшення експлуатаційних витрат; зменшення на 15% собівартості перевезень за рахунок впровадження більш енергоефективної електричної тяги поїздів; зменшення шкідливого впливу залізничного транспорту за рахунок зниження рівня шумів та виключення такого негативного фактору, як викиди продуктів згорання дизельного палива в атмосферу.

Загальна сума кредиту, що передбачається залучити під державні гарантії України, становитиме 90,0 млн. євро. Бенефіціаром за цим проектом виступатиме Укрзалізниця.

5. «Будівництво першої черги «Пролетарсько-Київської лінії метрополітену у м. Донецьку» та «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську». Впровадження проектів з будівництва метрополітенів у містах Дніпропетровську і Донецьку сприятиме поліпшенню транспортного обслуговування населення цих міст, значному розвантаженню автодоріг, поліпшенню екологічної ситуації в найбільш забрудненій шкідливими викидами автотранспорту районах міст, сприятиме підвищенню обсягів споживання продукції будівельної, металургійної галузях, продукції машинобудування, а також сприятиме створенню нових робочих місць. Розмір позик планується відповідно 178 млн. євро та 200 млн. євро.

6. «Реалізація зведеної програми підвищення безпеки АЕС України». Метою проекту є доведення до міжнародно-прийнятих рівнів безпеки усіх енергоблоків АЕС України. Залучення кредитних коштів вирішить завдання з забезпечення безперебійного фінансування Зведеної програми підвищення безпеки з метою реалізації її заходів у повному обсязі до 2017 року. Реалізація ЗПБ забезпечить рівень безпеки енергоблоків АЕС України, що відповідає міжнародним стандартам з безпеки. Для фінансування цього Проекту Урядом України розглядається питання надання державних гарантій для залучення кредитних коштів ЄБРР, ЄІБ та Євроатому у розмірі 1014,24 млн. євро.

7. «Реабілітації гідроенергетичних станцій». Оновлення гідромеханічного та електромеханічного обладнання гідроелектростанцій для досягнення загальної потужності у 1,396 МВт, що передбачає 10% збільшення потужності. Для фінансування зазначеного Проекту очікує залучити 200 млн. євро від ЄБРР та 200 млн. євро від ЄІБ.

З метою залучення додаткових кредитних ресурсів в економіку України, здійснення практичних заходів щодо зміцнення фінансового становища держави, створення умов для збільшення інвестицій у пріоритетні галузі економіки Урядом України були здійснені кроки щодо започаткування співробітництва з Європейським інвестиційним банком - одним з найбільших міжнародних фінансових інститутів та головною фінансовою установою Європейського Союзу.

Верховною Радою України 7 лютого 2006 року було прийнято Закон України „Про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком”. Згідно офіційного повідомлення керівництва банку Рамкова Угода між Україною та ЄІБ вступила в силу 8 квітня 2006 року.

Основним критерієм отримання позик Європейського інвестиційного банку є частка кредиту ЄІБ, яка не перевищує 50% від вартості проекту. При цьому очікується, що частина витрат буде покриватися організацією (бенефіціаром), яка представляє проект, за рахунок власних коштів.

Запропонований країною на розгляд ЄІБ інвестиційний проект має належати до однієї з пріоритетних сфер діяльності банку та співпадати з загальними пріоритетами і завданнями Співтовариств: розвиток середнього та малого бізнесу, будівництво або модернізація транспортної інфраструктури, енергетики та телекомунікації. ЄІБ також підтримує екологічні схеми в містах та по захисту природи (пов'язані з водою, забрудненням, чистим повітрям, міським транспортом та таке інше), промислові проекти (заводи двигунів, фармацевтичні, авіаційні та таке інше).

ЄІБ, в залежності від специфіки проекту, встановлює різні строки реалізації проекту та визначає розмір плати за користування кредитними ресурсами. Для промислових проектів встановлюється строк від 7 до 12 років, для проектів з розвитку інфраструктури - до 20 років з пільговим періодом від 2 до 6 років за фіксованою або плаваючою ставкою, що складається із базової ставки LIBOR/EURIBOR та адміністративних витрат (маржа Банку), не включаючи елементів політичного та економічного ризику конкретної країни.

На 01.11.2010 року портфель ЄІБ в державному секторі України нараховує 3 проекти із загальним обсягом фінансування біля 400 млн євро.

У 2010-2011 роках планується залучення коштів ЄІБ по спільних проектах на загальну суму біля 1 млрд євро по наступних проектах як співфінансування проектів ЄБРР: «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС - Каховська» (175 млн євро), «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до Києва» ( 450 млн євро), «Будівництво повітряної лінії 330 кВ Новоодеська - Арциз» (50 млн євро), «Реабілітація Укргідроенерго» (175 млн євро), а також проект під державні гарантії «Програма з енергоефективності та охорони довкілля» (100 млн євро, позичальник Укрексімбанк).

Діяльність Чорноморського банку торгівлі та розвитку спрямована на сприяння стійкому економічному розвитку країн-членів та на розвиток співробітництва між ними.

В Україні діяльність банку спрямовано на підтримку таких секторів економіки, як енергетика, транспорт, порти, суднобудування, машинобудування, банки, а також експортно-орієнтовані підприємства.

На шляху до розширення співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями українською стороною 23 грудня 2005 року було підписано Рамкову угоду між Україною та Північним інвестиційним банком. Верховною Радою України 14 вересня 2006 року було прийнято Закон України „Про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Північним інвестиційним банком”. Рамкова Угода між Україною та ПІБ вступила в силу 14 грудня 2006 року. Цим були створені умови для залучення в економіку України дешевих довгострокових фінансових ресурсів банку для реалізації важливих інфраструктурних, природоохоронних та інших інвестиційних проектів загальнодержавного значення.

Галузі, у розвитку яких зацікавлена Україна, в цілому співпадають з пріоритетними сферами діяльності ПІБ, а саме розвиток транспортної, енергетичної, телекомунікаційної інфраструктури та захист довкілля. В цьому ж контексті у перспективі можна вивчити можливість залучення ПІБ до фінансування інфраструктурних проектів спільно з ЄІБ. Слід відзначити, що банк приділяє особливу увагу проектам, які впроваджують ефективні системи енергоспоживання, розвиток інфраструктури та стимулюють наукові дослідження.

Принципи функціонування Північного інвестиційного банку є подібними до принципів діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку.

Банк надає середньо та довгострокові інвестиційні кредити строком до 20 років, з п'ятирічним пільговим періодом, для фінансування як приватних, так і державних проектів. Кредити надаються за фіксованою або плаваючою відсотковою ставкою (LIBOR + % за послуги Банку). Ставка залежить від вибраної позичальником валюти позики та оцінки Банком ризиків за проектом. Кредити, як правило, надаються під державні гарантії, але можуть бути надані і без державних гарантій, зокрема на інвестування інфраструктури приватного сектору.

Обсяги коштів, що виділяє Банк, не перевищують 50% від загальної вартості проекту. Політика ПІБ полягає у тому, що Банк самостійно здійснює пошук додаткових зовнішніх джерел фінансування проектів. З цією метою ПІБ тісно співпрацює в Європі з такими установами, як Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Північна фінансова корпорація з питань захисту навколишнього середовища та Північний фонд розвитку. Крім цього, Банк може залучати кошти агентств по гарантуванню експортних кредитів та комерційних банків. З іншого боку при підготовці, наприклад, проекту ЄБРР, кошти ПІБ можуть виступати джерелом фінансування, якого не вистачає для реалізації проекту.

Поряд з міжнародними фінансовими організаціями, Україна співроацює з KfW (Кредитною установою для відбудови). KfW фінансує розвиток економічної та соціальної інфраструктури та проводить заходи щодо захисту ресурсів та охорони навколишнього середовища в більш ніж 50 країнах світу.

У 2002 році Уряд України та Федеративної Республіки Німеччина розпочали фінансове співробітництво між країнами. Фінансове співробітництво (ФС) передбачає фінансову підтримку з боку ФРН країн, що розвиваються. ФС побудоване таким чином, що в рамках щорічних Урядових консультацій та переговорів між урядами ФРН та України визначаються пріоритетні сфери співробітництва, на які урядом ФРН надаються відповідні асигнування. KfW, будучи державним банком, має мандат від ФРН та відповідно, за його дорученням реалізує в Україні ці визначені проекти.

По результатам щорічних переговорів між обома урядами підписуються Міжурядові протоколи, в яких зазначаються проекти, що заслуговують на сприяння та суми асигнувань на відповідний рік. В якості наступного кроку укладається Урядова угода між обома урядами, яка містить перелік проектів, що будуть впроваджуватися та розміри фінансової підтримки. Після підписання зазначена угода підлягає ратифікації. Фінансова підтримка Україні може надаватися у вигляді грантових або кредитних коштів.

Своїми довгостроковими кредитами з помірними відсотками банківська група KfW підтримує малий та середній бізнес.

Сфери діяльності KfW:

§ допомога малому та середньому бізнесу;

§ загальні позики;

§ будівництво та енергозбереження, охорона навколишнього середовища;

§ фінансування соціальної інфраструктури (водопостачання, енергопостачання, освіта, охорона здоров'я тощо);

§ експортне та проектне фінансування;

§ завдання суспільного значення;

§ рефінансування.

Сильними сторонами KfW є реалізація проектів в сфері водопостачання, водовідведення, енергозбереження, підтримки малого та середнього бізнесу.

Основні інструменти KfW:

1) кредити (наприклад, Україні видаються кредити під 0,75% річних на 40 років, з яких 10 років - пільгове обслуговування кредиту);

2) гранти (наприклад, спільно з Українським фондом соціальних інвестицій, спрямовуються на підтримку шкіл, лікарень);

3) змішане фінансування: кредит + грантовий елемент (наприклад, для підтримки роботи експертів, для навчання);

4) комбінування фінансових ресурсів: до державних коштів KfW додає власні ресурси (у цьому випадку умови кредиту наступні: 2-6% річних на 10-25 років, пільгове обслуговування кредиту - 1-4 роки);

5) комерційні кредити (кредити сприяння).

На сьогодні співробітництво України з Світовим банком здійснюється в рамках прийнятої Банком у грудні 2007 року Стратегії партнерства з Україною на період 2008-2011 рр. Стратегія партнерства має на меті сприяти сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформуванню державних фінансів та державного управління, а також поліпшенню державних послуг в сфері охорони здоров'я та освіти.

Головні програми Стратегії передбачають низку механізмів, включаючи інвестиційне кредитування та позики на структурну перебудову, а також аналітично-дорадчу допомогу в рамках програми реформ Уряду. В рамках Стратегії партнерства передбачається перехід до практики зменшення кількості проектів, при збільшенні їхнього масштабу та скороченні інвестування складних інституційних реформ.

На сьогоднішній день МБРР надає Україні прямі позики або гарантовані позики за фіксованою ставкою або плаваючою ставкою. Розмір ставки дорівнює LIBOR+маржа Банку. Єдиним фінансовим збором по позиках Світового банку є разова комісія за виділення коштів у розмірі 0,25% від суми позики, яка може сплачуватись за рахунок власних коштів або з коштів позики. Максимальний кінцевий термін погашення позик 30 років з 5-річним пільговим періодом.

Євроазійський банк розвитку був створений 12 січня 2006 року Росією та Казахстаном. Банк сприяє розвитку ринкової економіки, економічному росту та розширенню торгово-економічних зв'язків своїх країн-членів шляхом власної інвестиційної діяльності.

ЄАБР є міжнародною фінансовою організацією, відкритою для вступу нових учасників. 6 грудня 2007 року на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН консенсусом була прийнята резолюція про надання ЕАБР статусу спостерігача в Генеральній асамблеї ООН. 25 вересня 2009 року Банк отримав статус міжурядової організації - спостерігача у Раді по торгівлі та розвитку Конференції ООН по торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). Банк підписав рамкову угоду з Deutsche Bank і Меморандум про співпрацю з Банком міжнародного співробітництва Японії (JBIC), постійно веде обмін інформацією з Групою Світового Банку та ЄБРР.

Протягом 2009-2010 років до ЄАБР приєдналися Вірменія, Таджикистан та Білорусь. Статутний капітал Банку перевищує 1,5 млрд дол. США. Зокрема, Росія сплатила до статутного капіталу ЄАБР 1 млрд дол. США, Казахстан - 500 млн дол. США, Вірменія - 100 тис дол. США, Таджикистан - 500 тис дол. США, Білорусь - 15 млн дол. США.

Розмір сплати внесків до статутного капіталу Банку не є фіксованим та може самостійно визначатися країною-потенційним членом ЄАБР виходячи із своїх фінансових можливостей. При цьому сума ресурсів, які можуть надаватися країні-учасниці Банку для реалізації інвестиційних проектів не залежить від суми внеску цієї країни до статутного капіталу ЄАБР.

При прийнятті рішень у Раді Банку кожна країна-учасниця наділяється одним голосом за кожну оплачену акцію статутного капіталу ЄАБР. Ціна однієї акції статутного капіталу Банку становить 10 тис. дол. США.

Завдяки високому рівню капіталізації, Банк має можливість фінансувати крупні проекти. Проекти фінансуються відповідно до основних принципів міжнародної банківської практики. Відсотки по кредитах і інші збори залежать від оцінки Банком ризиків за проектом. Основні напрями фінансовій діяльності ЄАБР пов'язані з електроенергетикою, водно-енергетичним комплексом, транспортною інфраструктурою, високотехнологічними і інноваційними галузями. Банк фінансує в державах-учасниках інвестиційні проекти на загальну суму 1,845 млрд дол. США.

Штаб-квартира Банку розташована в Алма-Аті, філія в Санкт-Петербурзі, представництва у Астані, Москві і Душанбе.

На сьогодні приймається рішення щодо вступу України до ЄАБР, що сприятиме розвитку взаємовигідної співпраці між Банком і Україною, розвитку економічного співробітництва нашої країни з країнами на пострадянському просторі.

Антикризовий фонд Євразійського Економічного Співтовариства (АКФ ЄврАзЕС) був створений 9 червня 2009 року з ініціативи країн-членів Євразійського Економічного Співтовариства з метою протистояння світовій фінансовій кризі. Країнами-учасницями АКФ ЄврАзЕС на цей час є Вірменія, Бєларусь, Казахстан, Киргизія, Росія та Таджикистан. Учасником Фонду може стати будь-яка країна, яка поділяє погляди організації та така, що виконала всі необхідні зобов'язання перед Фондом. Фонд надає фінансові ресурси на підтримку бюджету або платіжного балансу в рамках антикризових програм своїх країн-учасниць.

Основні цілі АКФ - сприяння країнам-учасникам в подоланні наслідків глобальної кризи, забезпечення долгострочной стійкості їх економік, сприяння інтеграційним процесам на пострадянському просторі. Фонд має два основні інструменти - фінансові кредити на підтримку бюджету і платіжного балансу; і інвестиційні кредити, що фінансують конкретні проекти.

Фінансові кредити доступні лише центральним урядам, тоді як інвестиційні кредити надаються як державам, так і компаніям, що здійснюють конкретні інвестиційні проекти. Фонд може вести діяльність навіть в країнах, що не є його учасниками, - за умови, що його кредитами фінансуються інтеграційні проекти, підтримувані державами ЄврАзЕС.

Сумарний внесок країн-членів АКФ ЄврАзЕС становить приблизно 8, 513 млрд. дол. США. Розмір внесків нових учасників АКФ ЄврАзЕС визначається Радою Фонду. Мінімальна першочергова сума внеску в Фонд становить 1 млн. дол. США, з якої 100 тис. дол. США повинно бути сплачено готівкою. Наразі Україною здійснюються заходи щодо вступу до зазначених організацій.

Вступ України до ЄАБР та АКФ ЄврАзЕС вимагатиме виконання фінансових зобов'язань перед цими організаціями, а саме сплату членських внесків до статутних капіталів. Обсяги членських внесків обраховуються, виходячи з фінансових можливостей країни та обсягів кредитів, які планує отримати майбутня країна-член.

Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями створює можливості для поточного розвитку держави та для побудови довгострокової моделі стійкого розвитку. Для досягнення таких цілей є необхідним виважене залучення та ефективне використання кредитних ресурсів. міжнародний інвестиція економіка україна

Джерела та література

1. Стратегія діяльності ЄБРР в Україні на 2007 -- 2009 роки.

2. Стратегія партнерства Світового банку з Україною на 2008-2011 роки.

3. Куусвек Андре. ЕБРР отремонтирует дороги // Экономические известия. - 2010. -. 28 сент. - С. 5.

Размещено на Allbest.ru